CC BY
4
УДК 340.1
Т. З. Tapa^MiB
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теори та фшософп права, заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
Garasumiv_@ukr.net
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ГЕРОНТООСВ1ТИ В УКРА1Н1
© Гарасим1в Т. З., 2019
На 0CH0Bi чинного нащонального законодавства, мiжнародно-правових антпв проаналiзовано теоретико-правовi аспекти геронтоосвiти в Укратнь Обгрунтовано, що освiта упродовж усього життя е передумовою забезпечення права на освггу та зайняткть людей похилого вiку. Зокрема, у Декларацн Мiжнароднот конференцн з проблем старшня пiдкреслено, що вiдсутнiсть можливост отримувати освiту в лiтньому вщ може стати причиною вiдчуження, iзоляцiт, роз'еднаностi поколшь, маргiналiзащт тощо. Доведено, що змкт та прiоритетнiсть заходiв сощальнот полiтики геронтоосвiти повинн1 бути взаемопов'язаними 3i стратегiею соцiально-економiчного розвитку кратни, регiону i визначатися на основi науково обгрунтованот оцiнки гостроти i значущостi спричинених життям проблем, а також з урахуванням потреб та штереав лггшх громадян.
Ключовi слова: геронтоосвiта, люди похилого вжу; сощальна гарантiя; ушвер-ситет третього вжу; соц1альн1 послуги; старiння населення; правове забезпечення; мiжнародно-правовi акти.
Т. З. Гарасымив
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ГЕРОНТООБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
На основе действующего национального законодательства, международно-правовых актов проанализированы теоретико-правовые аспекты геронтообразования в Украине. Обосновано, что образование на протяжении всей жизни является предпосылкой обеспечения права на образование и занятость пожилых людей. В частности, в Декларации Международной конференции по проблемам старения подчеркнуто, что отсутствие возможности получать образование в пожилом возрасте может стать причиной отчуждения, изоляции, разобщенности поколений, маргинализации и др. Доказано, что содержание и приоритетность мер социальной политики геронтообразования должны бать взаимосвязанными со стратегией социально-экономического развития страны, региона и определяться на основе научно обоснованной оценки остроты и значимости выдвинутых жизнью проблем, а также с учетом потребностей и интересов пожилых граждан.
Ключевые слова: геронтообразование, старики; социальная гарантия; университет третьего возраста; социальные услуги; старение населения; правовое обеспечение; международно-правовые акты.
T. Z. Harasymiv
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc. D., Prof
THEORETICAL-LEGAL ASPECTS OF HERONTOEDUCATION IN UKRAINE
On the basis of current national legislation, international legal acts analyze the theoretical and legal aspects of gerontoeducation in Ukraine. It is substantiated that lifelong learning is a prerequisite for ensuring the right to education and employment for the elderly.
In particular, the Declaration of the International Conference on Aging emphasizes that the lack of opportunity to receive education in the elderly can cause alienation, isolation, separation of generations, marginalization and more. It is proved that the content and priority of social policies of gerontoeducation should be in line with the strategy of socio-economic development of the country, the region and be determined on the basis of scientifically-based assessment of the severity and importance of the problems posed by life, as well as taking into account the needs and interests of senior citizens.
Key words: gerontoeducation, elderly people; social guarantee; third-year university; social services; population aging; legal support; international legal acts.
Постановка проблеми. Кардинальш змши у соцiально-демографiчнiй структурГ населення, стшке зростання частки людей похилого вшу вимагають формування нових уявлень про геронто-культуру суспшьства, роль лiтнiх людей у сощальному розвитку. Хоча лгтш люди е основними ресурсами для сво1х громад, вони стикаються i3 великим ризиком маргшалГзацп. Лiтнi люди часто вщчувають як соцiальнy девальващю, так i бiднiсть у разi виходу на ринок працi; коливання фшансового ринку призводять до зменшення доходiв i сощально1 незахищеностi, незалежно вщ юторп зайнятостi, особливо в крашах з економiкою, що розвиваеться, i з перехiдною економiкою.
Пропагована концепщя продуктивного старiння не може вичерпуватися тшьки зведенням правил, життевих принципiв, позицiй, ставлення до лгтшх людей, старостi. Це фiлософiя старшня, яка допомагае людинi зберегти певний життевий тонус i оптимiзм, впевненють у розyмностi, особистiй та суспшьнш корисностi сво!х дiй. Важливе мюце у цьому займае геронтоосвiта, що повинна сформувати новий вигляд старост - активного, компетентного, дiяльнiсного, наповненого життевою енергiею i сенсом перюду життя. Залучення старших людей до оволодшня сучасними технологiями i навчання комп'ютернш грамотностi в поеднаннi з шшими важливими темами дае неймовiрний ефект: розкриваються новi горизонти, новi сфери дiяльностi, покращуеться емоцiйний фон i врештi-решт - полiпшyеться яюсть життя. Права людини i "яюсть життя" або "задоволенють життям" чГтко взаемопов'язанi. Будь-яке навмисне перешкоджання досягненню задовшьного i продуктивного життя - це вторгнення в права людини. Права лгтшх людей шчим не вщрГзняються вiд прав будь-яко! шшо! людини. Однак ризик для реалГзаци цих прав зростае тiею мГрою, якою фiзична або розумова слабюсть (iнвалiднiсть) накладають обмеження на деяких лгтшх людей.
Освiта впродовж усього життя е передумовою забезпечення права на освгту та зайнятють людей похилого вшу. У Декларацп МГжнародно1 конференцп з проблем старiння тдкреслено, що вщсутшсть можливост отримувати освгту в лГтньому вщГ може стати причиною вщчуження, Гзоляци, роз'еднаностi поколшь, маргшалГзацп тощо.
Геронтоосвiта покликана навчити людей похилого вшу технолопям мультикультурного та глобального свГту, адаптацп до нових соцiально-економiчних умов, допомогти приймати усвщомлеш рiшення на виборах ушх рГвшв, захищати сво! права, не обмежуючи прав шших, з повагою i терпимiстю ставитися до рГзних систем поведiнки. Необхiдно всiма формами освГти виробляти у лгтшх людей здатнють до самонавчання i сприйняття нового, щоб людина почала сама або з однолГтками вирiшyвати сво! проблеми, не покладаючись повнютю на державш органи. Основш цш, яких прагне досягти геронтоосвГта, - це партиципащя (участь, включення), соцiалiзацiя, штегращя, незалежнiсть i самостiйнiсть, що пов'язаш одна з одною i ддать як загальнi освгтш принципи. Змют та прiоритетнiсть заходiв сощально1 политики геронтоосвiти повинш узгоджуватися зГ стратепею соцiально-економiчного розвитку кра1ни, регiонy i визначатися на основГ науково обгрунтовано1 ощнки гостроти i значущост висунутих життям проблем, а також з урахуванням потреб та штереив лгтшх громадян. Попри поширеш упередження, що лгтш люди менш здатш до навчання та засвоювання нових навичок, практика доводить, що вони можуть i повинш бути активними користувачами сучасних технологш та шновацшних продукпв, а виршальне значення для цього мають швестицп у навчання впродовж життя.
Анашз дослiдження проблеми. Проблема старшня населення е предметом вивчення сьогодш безлГчГ фахГвщв як у нашш краш, так i за кордоном. Ця сфера сучасного наукового знання
достатньо дослщжена в медицину однак правовi проблеми все ще активно розробляються. Проблеми надання соцiальних послуг особам похилого вшу неодноразово ставали пею чи шшою мiрою предметом вивчення багатьох учених, серед яких, зокрема: В. С. Андреев, С. I. Астрахан,
B. О. Ачаркан, Н. Б. Болотша, Н. О. Вигдорчик, В. М. Догадов, М. Л. Захаров, А. Д. Зайкш, Р. I. 1ванова, А. А.Кархция, Л. I. Лазор, П. М. Марпев, О. С. Мачульська, I. В. Оклей, П. Д. Пили-пенко, С. М. Прилипко, О. I. Процевський, В. Д. Ро!к, I. М. Сирота, Б. I. Сташюв, Г. В. Татаренко,
C. Г. Тучкова, Я. М. Фогель, О. I. Холостова, Н. М. Хуторян, О. Г. Чутчева, О. М. Ярошенко та ш.
Мета статт - на основi чинного нащонального законодавства, мiжнародно-правових акпв визначити теоретико-правовi аспекти геронтоосвгги в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Важливим проявом сощально! вщповщальносп сучасно! держави е дотримання гарантш та виконання соцiальних зобов'язань стосовно громадян похилого вшу. Забезпечуючи реалiзацiю принципiв солiдарностi поколiнь та гуманносп у життедiяльностi суспiльства на сво!й територи, поважаючи внесок, зроблений старшими поколшнями у розвиток кра!ни, держава створюе умови, за яких особи, що дожили до похилого вшу, можуть розраховувати на тдтримку i допомогу. Такi пiдтримка i допомога означають i надання сощальних послуг особам похилого вiку. Люди похилого вшу - одна iз найчисленшших категорiй отримувачiв соцiальних послуг в Укра!ш, що зумовлено як особливостями самого перюду життя цих людей, так i збiльшенням у структурi населення осiб вiком 65 роюв i старших. Згiдно з даними Державно! служби статистики Укра!ни, щ змiни в структурi населення пом^ш навiть за останнi п'ять роюв: на 1 сiчня 2012 р. частка ошб понад 65 роюв у загальнiй структурi населення Укра!ни становила 15,2 % [1], а на 1 ачня 2017 р. збшьшилася до 16,2 % [2]. Прогнозовано, що в 2025 р. частка населення Укра!ни вшом понад 65 роюв зросте до 21 % [3, с. 17]. В Укра!ш швидке старiння населення загострюеться проблемами низького рiвня життя громадян та складнютю сучасних ринкових вщносин. Соцiальнi послуги покликанi пом'якшити становище осiб похилого вiку, яке для багатьох iз них характеризуеться поеднанням попршення стану здоров'я та матерiально! скрути.
Основними рамковими документами, як регламентують державнi соцiальнi гарантп та зобов'язання щодо осiб похилого вшу i формують полiтику стосовно цих ошб на загально-державному рiвнi, е закони Укра!ни "Про пенсшне забезпечення", "Основи законодавства Укра!ни про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування", "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо тд-вищення пенсiй", "Про реабiлiтацiю жертв полггичних репресiй в Укра!нi", "Про основш засади соцiального захисту ветерашв працi та iнших громадян похилого вшу в Укра!ш", "Про статус ветерашв вiйни, гарантi! !х сощального захисту", "Про жертви нацистських переслщувань", "Про соцiальний захист дiтей вшни", "Про соцiальнi послуги".
Отже, державш соцiальнi гарантi! та зобов'язання, що надаються особам похилого вiку, можна умовно подшити на соцiальне страхування, яке представлене пенсшним забезпеченням, сощальними виплатами i допомогами, надання сощальних пшьг, соцiальне обслуговування. Серед державних сощальних гарантш i зобов'язань, передбачених для ошб похилого вiку, особливу роль вщграють соцiальнi послуги (яю можуть надаватися у формi матерiально! допомоги або соцiального обслуговування), у зв'язку зi значними змiнами обсягу i характеру побутових та медичних потреб, характерних для лггнього вшу.
Зважаючи на роль сощальних послуг у забезпеченш державних сощальних гарантш та зобов'язань перед особами похилого вшу, науковщ пропонують вщдшяти таку окрему функщю державних оргашв влади, як державне управлшня у сферi надання соцiальних послуг особам похилого вшу, тобто дiяльнiсть держави, що здшснюеться органами державно! влади для забезпечення умов щодо розроблення та виконання законодавчих акпв, власних ршень i завдань, спрямованих на ращональне та ефективне використання наявних ресуршв для забезпечення соцiальних прав i гарантiй осiб похилого вiку [4, с. 13].
Для задоволення потреб ошб лггаього вшу в сощальних послугах рiзних вищв, виконання зобов'язань перед вiдповiдною категорieю населення та забезпечення соцiальних гарантш держава органiзовуe функцiонування мережi закладiв соцiального обслуговування, де особи похилого вшу можуть отримати комплекс сощальних послуг. Дiяльнiсть державних закладiв сощального обслуговування координують Мiнiстерство сощально1 полггики та Мiнiстерство охорони здоров'я Украши. Заклади соцiального обслуговування для ошб похилого вiку пiдпорядкованi як безпо-середньо Мiнiстерству сощально1 полiтики або Мшстерству охорони здоров'я так, ^ наприклад, мiськiй чи обласнiй радi (iншому органу мiсцевого самоврядування) або державнш адмшютрацп населеного пункту, але 1хню роботу завжди певною мiрою контролюе одне зi згаданих мшстерств.
Окрiм того, держава виконуе сощальш гарантп та зобов'язання перед громадянами похилого вшу i через функщонування закладiв, якi забезпечують призначення та виплату пенсш (Пенсiйний фонд Украши i його територiальнi органи), надання сощальних допомог, призначення сощальних пшьг та виплат (департаменти та управлшня пращ та сощального захисту, територiальнi центри сощального обслуговування, центри з нарахування та здшснення соцiальних виплат). Роботу цих закладiв координуе Мшстерство сощально1 полiтики або мiнiстр сощально! полiтики як, наприклад, Пенсiйний фонд, дiяльнiсть якого, оскiльки вiн мае статус центрального органу виконавчо1 влади, координуе Кабшет Мiнiстрiв Укра1ни через мшютра сощально1 полiтики. Заклади, у яких особам похилого вшу надають сощальш допомоги, призначають соцiальнi пшьги та виплати, зазвичай пiдпорядкованi мюьким чи обласним радам або державним адмшстращям чи вiдповiдним департаментам у !х складi, однак 1хня робота повинна бути узгодженою з Мшютерст-вом сощально1 полiтики.
Закони Украши "Про основш засади соцiального захисту ветерашв працi та iнших громадян похилого вшу в Укрш'ш", "Про статус ветерашв вшни, гарантп !х соцiального захисту", "Про соцiальнi послуги" визначають, що до сегмента державних сощальних послуг, як надають особам похилого вшу, належать: сощально-побутов^ сощально-медичш, психологiчнi, юридичнi, матерiальна допомога (соцiально-економiчнi), iншi послуги, пов'язанi iз сощальною адаптацiею та реабiлiтацiею. Крiм того, останшм часом популярностi набувають сощально-педагопчш послуги для людей похилого вшу у зв'язку з появою поняття "геронтоосвгга" як засобу пiдтримання штелектуально1 активностi.
"Ушверситети третього вiку" стали одними iз iнституцiй реального втшення 1де1 освiти лiтнiх людей, покликаних активiзувати 1хню роль у сощуш. В Укрш'ш державнi соцiальнi структури iз 2008 р. почали роботу щодо впровадження завдань Мадридського мiжнародного плану дiй з проблем старшня населення, долучившись до проекту "Ушверситети третього вiку". 1х метою стала робота, спрямована на подолання песимютичних настро1в серед населення похилого вшу. Таю сощально-освггш iнституцil дiють на громадських засадах i покликанi сприяти сощальнш адаптацil людей, що вже е пенсюнерами або незабаром ними стануть. Сьогодш освiтнi програми для людей "третього вшу" стали дуже поширеними в усьому свт. Ушверситет забезпечуе лiтнiй людинi належний рiвень знань та набуття навичок вщповщно до професiйноl пiдготовки, гарантуе громадянам похилого вшу рiвнi з шшими громадянами можливостi навчання, сприятливi умови для повнощнного способу життя [5].
Проблема "активного старшня" поставила перед системою розвитку освггнього менеджменту XXI ст. коло актуальних питань, серед яких: як планувати програми для слухачiв ушверситетв третього вшу; як оргашзувати освггнш процес i до яко! мiри вiн мае в^^знятись вiд iнших форм i методiв навчання дорослих; як збалансувати навчання та сощальш вигоди; чи необхщний баланс мiж формальним та неформальним навчанням; якою повинна бути мотиващя дорослих до навчання [6, с. 33].
В оргашзацп регюнального освггнього менеджменту щодо людей похилого вшу необхщно враховувати також всю специфшу 1хнього соцiального статусу, не тшьки загалом, але й кожно1 людини окремо, 1хш потреби, бiологiчнi та сощальш можливосп, визначенi регiональнi й iншi особливостi жигтедiяльностi. Важливо й те, що в специфiчних умовах украшського середовища
частина старшого поколшня в зв'язку з розпадом СРСР вщчувае ще й ниш почуття глибоко! образи й розчарування, а праця й життя здаються марними та непотрiбними. Сшрш питання щодо методiв, змiсту та забезпечення програмами лигах слухачiв можна устшно вирiшити лише на мюцевому або нацiональному рiвнi, але все в комплекс повинно чiтко виражати прерогативу штереив людей саме третього вшу. В цьому аспект перед освггшм менеджментом постало першочергове завдання: тдготувати високопрофесiйнi кадри, якi володдать новими технологiями та методами навчання для устшно! реалiзацi! iде! навчання лггшх людей в умовах розвитку економiки знань. Креативнi менеджери повинш не тiльки бути професiоналами у галузi управлiння, але й добре знати психолопю людини. Етика та сощальна вiдповiдальнiсть стають невiд'емними складниками реа-лiзацi! високоефективного та самодостатнього регюнального освiтнього менеджменту [7, с. 134].
Беручи до уваги, що соцiалiзацiя в сучасному свiтi е процесом, який пролонгований на весь перюд життя особистосп, важливим завданням у постпенсшному перiодi е максимально повна можлива збережешсть метакогнiтивних здiбностей особистостi. Сдиним засобом пiдтримки психiчно-iнтелектуально! активностi в похилому вiцi е усвщомлена цiлеспрямована дiяльнiсть людини щодо !х збереження. Формальнi вiдносини в житп людей третього вiку поступово витю-няють неформальнi (сiм'ю, друзiв), у перспективi вони можуть бути сприятливими або несприят-ливими для !хньо! подальшо! жигтедiяльностi. Збiльшення частки вшьного часу в результатi мiнiмiзацi! ролей може стати проблемою, якщо людина, стардачи, не знаходить для нього адекватного застосування. Саме в цьому перiодi освгтнш менеджмент повинен реалiзовувати тдтри-мувальну функщю [8, с. 224].
З вщомих форм навчання стосовно людей третього вшу оптимальним е онлайн-навчання. Така форма навчання мае низку переваг, а саме можливють адаптувати темп навчання до особливостей психоемоцшно! сфери людини та навчання максимально широких верств населення без необхщносп вщвщування занять. Важливим моментом е також зменшення нервово! напруги через вщсутшсть змагання з потенцшними суперниками. Пщ час iндивiдуалiзованого навчання легше створити зону психолопчного комфорту, що особливо важливо в шсляпенсшному перiодi з його новими проблемами, яю виникають. Вiртуальне середовище навчання поступово ставатиме нормою життя. Змша соцiального статусу людини в старост спричинена, передуем, припиненням або обмеженням трудово! дiяльностi, змiнами цiннiсних орiентирiв, способу життя й спшкування, виникненням ускладнень у сощально-побутовш, психологiчнiй адаптацi! до нових умов. Це вимагае вщ регюнального освггаього менеджменту вироблення особливих пiдходiв, форм i методiв освiтньо! роботи з людьми похилого вшу. Зазначимо, що економiчна ситуащя в Укра!ш нинi така, що обставини спонукають людей похилого вшу активiзувати свою позищю, жити насиченiшим життям, продовжувати роботу й тсля пенсiйного вшу. Тому дуже важливо, щоб сустльство, з огляду на вс економiчнi, полiтичнi та демографiчнi фактори, сприяло продовженню активно! трудово! дiяльностi лигах людей. Для людей третього вшу навчання - це навчання заради власно! вигоди, заради особистюного збагачення, коли саме той, хто навчаеться, визначае для себе, що хоче вивчити, в якому темп та як саме. Стутнь, до якого навчання в постпенсшному вщ сприймаеться як "освпа" у розумшш забезпечення навчанням того, хто навчаеться, чи як дiяльнiсть, яку вш роз-починае, залежатиме вщ контексту, традицш та культури суспiльства [9, с. 113].
Нова парадигма освпи (штегративна) полягае у тому, щоб не просто передавати знання, а сформувати вмшня адаптуватись до нових умов господарювання та життедiяльностi, мшливого соцiально-економiчного середовища. В iнновацiйнiй моделi освггаього менеджменту освiту принципово розумiють як незавершену [10, с. 33].
Аналiз ситуацп щодо пiдтримки людей третього вшу показав, що тд час формування сощально! полiтики як на державному, так i на регюнальному рiвнях необхiдно враховувати такi особливосп, як рiзке зниження соцiального статусу й низька мобшьнють пенсiонерiв, пасивна життева позицiя бiльшостi пенсiонерiв i неприйняття змiн, що сталися в суспшьствг Цi обставини актуалiзують процес навчання, що створюе умови для позитивно! соцiалiзацi! громадян третього вшу. Сучасний розвиток суспшьства потребуе безперервно! освiти, яка орiентуеться на цшсний розвиток людини як особистостi протягом усього !! життя, на тдвищення можливостей трудово! й
сощально! адаптацп в глобалГзованому свт. Кардинальш змши в сощально-економГчному житп, а також стшке збшьшення частки лигах у структурГ населення регюшв Украши вимагають формування нових уявлень про геронтокультуру суспшьства, яка повинна стати основою оргашзацп модершзованого регюнального освГтнього менеджменту [11, с. 52].
Висновки. Отже, оргашзащя системи освпнього менеджменту в епоху економши знань спрямована на врахування потреб рГзних вшових груп дорослого населення в наданш яюсних освигах послуг i специфши економши регюшв. Одночасно його територГальна оргашзащя повинна враховувати також штереси суб'екпв, що реалГзують послуги на освГтньому ринку. Щодо геронтоосвГти, то регюнальний освигай менеджмент повинен спиратися на концепцп проактивно1 (грунтована на передаванш досвщу й знань людей похилого вшу молодГ) та реактивное' (грунтована на навчанш в молодого поколшня) 1'х сощалГзаци. 1х врахування необхщне тд час оргашзацп змюту навчання, вибору форм, способГв та методГв управлшня навчанням доросло1 людини.
Отже, система дозвшля лигах людей у нашш кра!ш поки що на стадп формування, повшьно, але неухильно перетворюючись на яюсно нову проблему, поступово наближаючись за суттю до стандарта европейських та шших економГчно розвинених кра1н. Тому вважаемо, що у вщповщь на виклики часу необхщно працювати над проблемою формування високоефективного геронто-освпнього менеджменту, який мГг би стати дГевим шструментом, що допоможе заповнити шшу вшьного часу людей третього вшу. Метою полпики держави повинно бути збереження взаемоди людей похилого вшу ¡з сощальним середовищем, залишення 1'х в активному громадському життг Розглянутий аспект не вичерпуе питання сощально-освпньо! тдтримки життевого потенщалу людей третього вшу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Розподш постшного населення Укра1'ни за статтю i вшом. Станом на 1 сГчня 2012 року. Вщп. за вип. Г. М. Тимошенко. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 2012/07_2012/zb_rpn_01_2012.zip. 2. Розподш постшного населення Укра1'ни за статтю i вшом. Станом на 1 сГчня 2017 року. Вщп. за вип. М. Б. ТГмонша. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2017/zb/07/zb_rpnu2017pdf.zip. 3. ГалГяш Н. Б. Характеристика основних сощальних проблем людей похилого вшу. Медсестринство. 2012. № 1. С. 17-19. 4. Стефанова О. А. Мехашзми державного управлшня у сферГ надання сощальних послуг особам похилого вшу: автореф. дис. ... канд. наук з держ. управл.: спец. 25.00.02; 1вано-Франювський нац. техн. ун-т нафти i газу. 1вано-Франювськ, 2012. 19 с. 5. Мадридський мГжнародний план дш з питань старшня. База даних "Законодавство Украши" / ВР Укра!ни. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ NT2322.html. 6. Анисимова О. П. Обучение пожилых людей как перспективное направление обучения взрослых. М.: СевКавГТУ, 2006. 85 с. 7. Олександрова М. Д. Проблеми сощально! та психолопчно! геронтологи. СПб, 2004. 203 с. 8. Облес I. I. Навчання людей третього вшу як необхщна умова модершзаци професшно! освГти. Модертзащя загальног та профестног освти в умовах глобального св1ту: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., 22-23 берез. 2013 р. ЗапорГжжя, 2013. С. 223-225. 9. Россет Е. Л. Процес старшня населення. Москва, 2004. 155 с. 10. Чеботарев Д. Ф. Геронтология и гериатрия. М.: Знание, 1984. 64 с. 11. Шугалш Н. Генеза та сучасш тенденци розвитку LLL: освГта впродовж життя, модель "народно! вищо1' школи", розроблена Н. Грундтвк-ом. Вища осв1та Украгни. 2013. № 2. С. 48-53.
REFERENCES
1. Rozpodil postijnogo naselennya Ukrayinyл za stattyu i vikom. Stanom na 1 sichnya 2012 roku [Distribution of permanent population of Ukraine by sex and age]. Responsible for the release G. M. Ty'moshenko. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2012/07_2012/zb_rpn_ 01_2012.zip. 2. Rozpodil postijnogo naselennya Ukrayiny' za stattyu i vikom. Stanom na 1 sichnya 2017 roku [Distribution of permanent population of Ukraine by sex and age. As of January 1, 2017].
Responsible for the release M. B. Timonina. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 2017/zb/07/zb_rpnu2017pdf.zip. 3. Galiyash N. B. Xaraktery^sty^ka osnovny^x sociaVny^x problem lyudej poxy^logo viku [Characteristics of major social problems of the elderly]. Nursing. 2012. No. 1. pp. 17-19. 4. Stefanova O. A. Mexanizmyл derzhavnogo upravlinnya u sferi nadannya sociaVny^x poslug osobam poxy^logo viku [Mechanisms of public administration in the field of providing social services to the elderly]: author. diss. ... cand. of sciences from the state. control: spec. 25.00.02 / Ivano-Frankivsk Nat. tech. un-t of oil and gas. Ivano-Frankivsk, 2012. 19 p. 5. Madry^ds^ky^j mizhnarodny^j plan dij z py tan starinnya [Madrid International Agenda for Action on Aging]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT2322. html 6. Anisimova O. P. Obuchenie pozhilykh lyudei kak perspektivnoe napravlenie obucheniya vzroslykh [Education of the elderly as a promising area of adult education]. Moscow: SevKavSTU, 2006. 85 p. 7. Oleksandrova M. D. Problemyл sociaVnoyi ta psy^xologichnoyi gerontologiyi [Problems of social and psychological gerontology]. St. Petersburg, 2004. 203 p. 8. Oblyes I. I. Navchannya lyudej trefogo viku yak neobxidna umova modernizaciyi profesijnoyi osvityл [Bringing people of the third century to the forefront of the need for modernization of professional education]. Modernization of foreign and professional education in the minds of the global community: abstract. All-Ukrainian science-practical. conf., 22-23 birches. 2013 p. Zaporizhzhia, 2013. pp. 223-225. 9. Rosset E. L. Proces starinnya naselennya [The process of the old population]. Moscow, 2004. 155 p. 10. Chebotarev D. F. Ge-rontologiya i geriatriya [Gerontology and geriatrics]. Moscow: Knowledge, 1984. 64 p. 11. Shugalij N. Geneza ta suchasni tendenciyi rozvy^tku LLL: osvita vprodovzh zhhyttya, modeV "narodnoyi vy^shhoyi shkoly™, rozroblena N. Grundtvigom [Genesis and modern trends in the development of LLL: lifelong education, a model of "people's higher education", developed by N. Grundtwig]. Higher Education of Ukraine. 2013. No 2. pp. 48-53.
Дата надходження: 03.09.2019р.
