CC BY
127Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 173-178.
УДК 340.147: 349.2
Черт кова Ю.В.
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 АКТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ТРУДОВОГО ПРАВА УКРА1НИ
Стаття присвячена дослщженню проблемы ди норм м1жнародного права в правовiй системi Украши стосовно сфери трудових вiдносин. Анашзуеться мiсце i роль м1жнародно-правових акпв у системi джерел галузi трудового права.
Ключовi слова: м1жнародно-правовий акт, м1жнародний договiр, джерело права, трудове право.
У статп 9 Конституци Украши проголошуетъся, що чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нацюнального законодавства Украши [1]. Проте на конституцшному рiвнi Украша не визнала прiоритет мiжнародних актiв над внутршшм законодавством, що суперечить мiжнародним договорам Украши. Перевага мiжнародних договорiв, згоду на обов'язковють яких для Украши дала Верховна Рада, над актами нацюнального законодавства встановлена лише Законом Украши «Про мгжнародш договори» [2]. У статп 19 цього Закону встановлюеться, що чинш м1жнародш договори Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нацюнального законодавства, i положення цих м1жнародних договорiв застосовуються у порядку, пе-редбаченому для норм нацюнального законодавства. Якщо м1жнародним договором Украши, який набрав чинносп в установленому порядку, встановлено iншi правила, шж тi, що передбачеш у вщповщному актi законодавства Украши, то застосовуються правила м1жнародного договору. Незважаючи на законодавче закрiплення прюритету м1жнародно-правових норм, неясними залишаються питання остаточно! iерархil джерел трудового права, а отже правильне !х застосування до трудових правовiдносин. Мгж тим на цей момент мiжнародно-правовi акти складають досить великий та складний для правозастосування нормативний масив, який потребуе бiльш глибокого та всебiчного дослщження.
Зазначена проблема викликае штерес у науковцiв [3]. Так, вщомий фахiвець у галузi м1жнародного трудового права 1.Я. Кисельов виклав свое розумшня класифшацп джерел трудового права за крит^ем !х юридично! чинносп [4, с. 87]. При цьому вш вказував, що в чист iнших м1жнародних договорiв конвенцп М1жнародно! оргашзацп працi мають прiоритет стосовно всх iнших джерел трудового права, ^м Конституций Вiн висловлював думку про те, що, з погляду законодавця, Конституц1я та конституцiйнi закони не включаються безпосередньо до числа джерел трудового права, а е лише 1хньою вихщною основою. Ця думка мае свою мету - уникнути необхiдностi вирiшувати колiзiю мгж конвенцiями М1жнародно1 оргашзацп працi (дат - МОП), з одного боку, та Конститущею i конституцшними законами Росшсько1 Федерацп. Але ж вона не вщповщае Конституци РФ [5], ст. 15 яко! визнае пряму дiю Конституци. Отже, Конституц1я i конституцiйнi законi не можуть не визнаватись джерелами трудового права.
1снуе думка, що спiввiдношення мгж нормами м1жнародного права, м1жнародними договорами i нацiональним законодавством про працю виршуеться на користь
м1жнародного права та м1жнародних договор1в, якщо ними встановлюються бшьше шльгов1 для громадян норми { правила в пор1внянш з нормативними правовими актами. Такий висновок дшсно можна зробити з п. 8 ст. 19 Статуту МОП [6], де визначено, що в жодному раз1 прийняття якоьнебудь конвенцп або рекомендацп Конференщею або ратифшащя якоьнебудь конвенцп будь-яким членом оргашзаци не повинш розглядати-ся як таю, що зачшають який-небудь закон, судове ршення, звичай або угоду, яю за-безпечують бшьш сприятлив1 умови для защкавлених трудящих н1ж т1, яю передбача-ються конвенщею або рекомендащею.
Вщповщно до ст. 26 Вщенсько! конвенцп про право м1жнародних договор1в [7], "кожний ддачий догов1р е обов'язковим для його учасниюв { повинен ними сумлшно виконуватися". Бшьш того, "учасник не може посилатися на положення свого внутршнього права як виправдання для невиконання !м договору" (ст. 27 т1е! ж Конвенцп). Вщповщно не може держава посилатися на положення свое! Конституцп на виправдання невиконання сво!х м1жнародних зобов'язань. Справа держави - брати участь у м1жнародному договор1 чи вийти 1з нього. Але, залишаючись учасником пев-ного м1жнародного договору, вона повинна йому шдкорятись (за винятком зроблених нею застережень).
Визначаючи загальне поняття джерела права, слщ зазначити, що система джерел права повинна вщповщати деяким умовам: нормативно закршлювати волю громадян; вщдзеркалювати юнуюч1 сусшльш вщносини; забезпечувати полггичну владу; вщповщати штересам громадян; затверджувати прюритетне значення закошв як найбшьш демократично! форми вираження штерес1в, процедури подготовки норматив-них акпв.
Р1зш шститути трудового права по-р1зному пщдаш впливу на них м1жнародних трудових норм. Тому, незважаючи на юнуючу правову основу прямого застосування м1жнародних норм, потр1бне створення спещального мехашзму 1мплементацп цих норм у нашу правову систему щоб уникнути "неприживлюваносп" цих норм у законодавчш систем1 Украши.
З позицп формального вираження Загальна декларащя прав людини[8], М1жнародний пакт про громадянсью { полггичш права [9], М1жнародний пакт про економ1чш, сощальш { культурш права [10] вщносяться до джерел трудового права, тод1 як матер1ал1зуватися в конкретш вщносини, що входять у предмет трудового права, можуть лише окрем1 норми названих м1жнародних акпв.
За сво1м сощальним призначенням трудове право мае гуманютичний характер. Це право спрямоване на захист штерес1в ос1б, що повинш у зв'язку з об'ективними обста-винами продавати свою робочу силу. Сама природа трудового права е такою, що воно мае встановлювати необхщний мммум прав пращвниюв. Тому неможливо визнавати положення внутршнього законодавства, яю покращують становище пращвниюв у пор1внянш з нормами м1жнародного права як таю, що суперечать м1жнародним актам.
Переважна бшьшють норм ддачого м1жнародного права становлять норми, обов'язков1 для обмеженого числа (групи) держав. Поряд 1з цим у м1жнародному прав1 утворилося значне число принцишв { норм, так чи шакше визнаних вам або майже вс1м м1жнародним ствтовариством держав. Ц принципи { норми називають загальновизна-ними нормами м1жнародного права, загальними, ушверсальними принципами { нормами м1жнародного права. З урахуванням теорп й практики м1жнародного права пщ за-
174
гальновизнаними принципами й нормами, варто розумiти принципи або норми загаль-ного м1жнародного права, яю одержали загальне визнання.
Джерелами загальновизнаних принципiв i норм м1жнародного права за змютом ст. 38 Статуту М1жнародного суду ООН е: м1жнародш конвенцп - як загальнi, так i спецiальнi, м1жнародний порядок як доказ загально1 практики, визнано1 як правова норма, загальнi принципи права, визнаш цивiлiзованими народами [11].
Виходячи iз цього, загальновизнанi принципи i норми м1жнародного права можуть мати договiрно-правову форму (наприклад, Статут ООН), юнувати у формi м1жнародного порядку (наприклад, принцип свободи вщкритого моря). Деяю з них но-сять змшаний характер, будучи для одних держав звичайними, а для шших -договiрними нормами.
Зпдно Декларацй про принципи м1жнародного права 1970 року [12], кожна держава зобов'язана сумлшно виконувати зобов'язання, яю прийнятi нею вщповщно до Статуту ООН, зобов'язання, яю випливають iз загальновизнаних норм i принцишв м1жнародного права, а також зобов'язання, що випливають iз м1жнародних договорiв, дiйсних вiдповiдно до загальновизнаних принцишв i нормам м1жнародного права. Ав-тори декларацй прагнули пiдкреслити необхщнють сумлiнного дотримання перш за все тих зобов'язань, яю охоплюються поняттям мзагальновизнанi принципи i норми м1жнародного права" або випливають iз них.
У Декларацй принцишв Заключного акту ОБСС 1975 року держави-учасники по-годилися "сумлшно виконувати сво! зобов'язання по м1жнародному праву, як т зобов'язання, яю випливають iз загальновизнаних принцишв i норм м1жнародного права, так i тi зобов'язання, яю випливають iз вщповщному м1жнародному праву договорiв або iнших угод, учасниками яких вони е".
Загальна декларацй прав людини - перший ушверсальний м1жнародно-правовий акт, у якому держави свгтового спiвтовариства погодили, систематизували i проголосили основнi права й свободи, яю повиннi бути надаш кожнiй людинi на землг Декларацш стала також першим документом у комплекс унiверсальних м1жнародних акпв загального характеру в галузi прав людини. У преамбулi Загально1 декларацй прав людини Генеральна Асамблея ООН указала, що вона проголошуе Декларацда лише «як завдання, до виконання якого повиннi прагнути всi народи i всi держави». Але ж за минулi роки Загальна декларацш прав людини фактично перетворилася з полпично! декларацil в документ полгтико-правового характеру. Дана Декларац1я разом iз прийня-тими на й основi м1жнародними пактами про права людини склала свого роду м1жиародний кодекс прав i свобод людини, який визнаний бшьшютю держав сучасного свиту та встановив загальногуманютичш стандарти прав i свобод людини. Ц^ стандарта стали правовим орiентиром для окремих держав i свiтового сшвтовариства в цiлому, а також своерщним критерiем, «планкою», нижче яко! держава не може опускатися. Своерщнють цього документу шдкреслюе i той факт, що вш не пiдлягав ратифшацй, а отже, - виходить за межi статтi 9 Конституцil Укра!ни. Але ж незважаючи на це, вш е обов'язковим для всх, в тому числi i для Укра!ни як суб'екта м1жиародного права.
У ст. 23 Загально! декларацй прав людини закршлеш право на працю, на вiльний вибiр мюця роботи, на справедливi i сприятливi умови працi, право на рiвну оплату за працю рiвноl цшносп без будь-яко! дискримiнацil, право на одержання справедливо! i задовiльноl винагороди, право на створення професiйних сокшв i вступу до них. У частиш, що встановлюе бiльш шльговий режим працi в порiвняннi з украшським зако-
175
нодавством, дана норма повинна застосовуватися при регулюванш вщносин у сфер! пращ.
У ст. 24 Загально! декларацп прав людини закршлене право на вщпочинок { дозвшля. Тому ця норма може бути застосована при реал!заци пращвниками права на вщпочинок { дозвшля.
У ст. 25 Загально! декларацп прав людини гарантуеться життевий р1вень, вклю-чаючи !жу, одяг, житло, медичний догляд, необхщш для добробуту людини { члешв !! родини. Дана норма також може застосовуватися при регулюванш трудових вщносин.
У ст. 26 Загально! декларацп прав людини гарантуеться право на одержання освгти, у тому чист 1 безкоштовно!. Зазначене м!жиародно-правове положення застосовно також при наданш пшьг особам, яю поеднують роботу з навчанням.
Безпосередньо при регулюванш вщносин, що входять до предмету трудового права, може бути застосована 1 ст. 22 М!жнародного пакту про громадянсью { полгтичш права, у яюй проголошене право на свободу асощаци, включаючи право створювати профспшки й вступати до них для захисту сво!х штересш. У правозастосовнш д!яльносп можуть бути використаш { шш! норми М1жнародного пакту про цившьт й полгтичш права, що гарантують р!внють прав { свобод, у тому чист й у сфер! пращ.
У ст. 6 М!жнародного пакту про економ!чш, сощальт { культурш права закршлене право на працю, що включае право кожно! людини на одержання можливосп заробляти соб1 на життя працею, що вш вшьно вибирае або на який вш вшьно погоджуеться.
У ст. 7 М!жнародного пакту про економ!чш, сощальт { культурт права закршлене право на справедливу винагороду та справедливу заробгтну плату за працю р1вно! щнносп, право на умови роботи, що вщповщають вимогам безпеки й плени, право на однакове для всх просування на бшьш висою щабл1 по робот винятково на пщстав! виробничого стажу й квал!ф!кацп, право на вщпочинок, дозвшля й розумне обмеження робочого часу. Дана норма також призначена для матер!ал!зацп у вщносини, що входять у предмет трудового права.
У ст. 8 М!жнародного пакту про економ!чш, сощальш { культурш права закршлене право на свободу об'еднання { безперешкодне здшснення профспшками свое! д!яльносп щодо захисту прав I свобод у сфер! пращ. Зазначена норма також може бути безпосередньо застосована при регулюванш трудових вщносин.
М!жнародт угоди, яю е джерелами трудового права, дуже часто укладаються на репональному р!вт Наприклад, Свропейська сощальна хартш, яка представляе собою багатостороннш релональний догов1р, який встановлюе мехашзм м!жнародного захисту економ1чних { сощальних прав людини для держав - члешв Ради Свропи. Ця Харт1я доповнюе в рамках Ради Свропи Конвенщю про захист прав людини { основоположних свобод, яка передбачае захист громадянських { полгтичних прав. Безпосередньо право-ве регулювання в данш сфер! здшснюеться на основ! прецедентного права Свропейського комитету соц!альних прав, в основ! якого й лежить Свропейська сощальна хартия [13].
Останшм часом падае активн!сть участ! в мгжиародних договорах у рамках СНД кра!н-учасниць, ! Укра!ни в тому чист, у зас!даннях галузевих Мгждержавних ком!с!й, рад ! ком!тет!в. Але ж спочатку д!яльнють нашо! держави була досить активною. Пщтверджуеться це великою юльюстю багатосторонн!х и двостороншх договор!в. Наприклад, Тимчасова Угода м!ж Урядом Рос!йсько! Федерац!! ! Урядом Укра!ни про гарант!! прав громадян, як! працюють у районах Крайньо! П!вноч! ! у мюцевостях,
176
прирiвняних до районiв Крайньо! niBH04i, в галузi пенсiйного забезпечення вщ 15 сiчня 1993 року, 15 квпня 1994 р. 12 держав-учасниць СНД, у тому чист Украша, шдписали Угоду про сшвробпництво в галузi трудово! мiграцiï i соцiального захисту трудящих-мiгрантiв [14].
1сторичний аналiз дозволяе видiлити МОП як едину на сучасному еташ розвитку мiжнародного трудового права оргашзацда, що дiе за принципом трипартему i здiйснюе процес правотворчостi, який спрямований на досягнення взаемовигiдного i сприятливого спiвробiтництва працiвникiв i роботодавщв в усьому свiтi. Результатом правотворчоï дiяльностi МОП стають Конвенцiï i Рекомендаций вiд юридичного статусу яких у нашому законодавствi залежить правильне застосування й контроль над вико-нанням норм про працю. Невипадково на сьогоднiшнiй момент Украïною ратифшована значна юльюсть конвенцiй.
З погляду формального вираження конвенцiï МОП е джерелами трудового права. Однак матерiалiзацiя норм конвенцiй у конкретнi вщносини у випадках, коли вони невключеш до змiсту внутрiшнього законодавства, е вельми проблематичними. Досить звернути увагу на вiдсутнiсть офiцiйноï публiкацiï бшьшосп ратифiкованих Украшою конвенцп украшською мовою.
Ще одно питання, яке виникае при правозастосуванш, це питання галузево1' належностi норм, якi формулюються у м1жнародно-правових актах. Якщо можна зро-бити висновок про трудову природу цих норм, вони можуть визнаватися як таю, що мають пряму дiю.
Взагалi в м1жнародно-правових актах формулюються норми трьох видiв. Це можуть бути норми м1ждержавш, тобто норми публiчного характеру, норми, яю регулю-ють вщносини м1ж державою i людиною, а також норми, яю безпосередньо регулюють вщносини м1ж роботодавцем i працiвником.
Незважаючи на те, що норми, що формулюються в Конвенщях МОП е значною мiрою нормами прямо1' дп, проблема застосування цих норм е дуже гострою. Безпреце-дентною е та обставина, що м1жнародними документами регулюються велика кiлькiсть суспiльних вщносин, а МОП не мае можливосп контролювати виконання учасниками ïх зобов'язань. Конвенцш та iнших документiв МОП дуже багато, що вщдзеркалюе широту кола сусшльних вщносин, що перебувають у сферi iнтересiв цiеï м1жнародно1' органiзацiï. Контролюючi органи МОП дуже часто користуються неточною iнформацiею i не в змозi щось зробити по суп.
У сучасному свт технологiй i iнформацiйних мереж виграе в практичному планi та держава або те сустльство, що визнае домшуючу роль глобальних процесiв. Реаль-ний парадокс сучасно1' полiтики полягае в наступному: чим менше робиться наголос на нацюнальну вiдособленiсть i особливосп, тим активнiшою е участь у глобальних про-цесах i, як наслщок, бiльшим е виграш для конкретних нацiй. I навпаки, чим бiльш акцентуеться увага на нацюнальш правовi засади, тим бшьше ступiнь iзоляцiï i тим вiрогiднiше у перспективi е програш у нацюнальному масштабi.
Особливо гостро цей процес протшае в сферi наймажл працi, де взаемодiють працiвники i роботодавщ, що мають, як правило, рiзнi iнтереси. Тому у в правотворчш i правозастосовнiй дiяльностi в максимальнш мiрi повиннi враховуватись положення м1жнародного трудового права.
177
Список використаних джерел та лггература:
1. Конститущя Укра!ни в!д 28.06.96 / Ввдомост! Верховно! Ради (ВВР). - 1996. -№ 30. - Ст. 141.
2. Про м!жнародт договори Укра!ни: Закон Укра!ни в!д 29.06.04 / Ввдомост! Верховно! Ради (ВВР). - 2004. - № 50. - Ст. 540.
3. Ковалюк О. Ю. Международные правовые акты как источник российского трудового права / О. Ю. Ковалюк. / Кодекс info. - 2003. - № 11 - 12. - С. 36 - 44
4. Киселев И. Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда / И. Я. Киселев. -М.: Изд-во «Эксмо», 2005. - 608 с.
5. Конституция Российской Федерации от 12.12.93. - М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1999. - 48 с.
6. Устав Международной организации труда и Регламент Международной конференции труда. - Женева: Международное бюро труда, 2002. - 102 с.
7. Талалаев А.Н. Венская конвенция о праве международных договоров: Комментарий. / А. Н. Талалаев. -М.: Юрид. лит., 1997. - 334 с.
8. Всеобщая декларация прав человека, принятая в резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи от 10.12.48 / Права человека: Основные международные документы. - М., 1989. - С. 134— 142.
9. Международный пакт о гражданских и политических правах, принятый Генеральной Ассамблеей ООН 16.12.66 / Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. -М.: Юрид. лит., 1990. - С. 32 - 53.
10. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах. Принят резолюцией 2200 А (XXI) Генеральной Ассамблеи от 16.12.66. Вступил в силу 03.01.76 / Права человека: Основные международные документы. - М.: Юрид. лит., 1985. - С. 35 - 65.
11. Устав Организации Объединенных Наций, принятый 26.06.45. Вступил в силу 24.10.45 / Ведомости Верховного Совета (ВВС) СССР. - 1986. - 10 сентября. - № 37. - Ст. 772.
12. Заключительный Акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 01.0975 / История международных отношений и внешней политики СССР. - 1968 — 1978. - М., 1979. -С. 117—142.
13. Европейская социальная хартия. Вступила в силу 26.02.65 / "СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы". - М., "Международные отношения", 1989.- 712 с.
14. Тимчасова Угода м!ж Урядом Укра!ни i Урядом Росшсько! Федерацл про гарант!! прав громадян, як! працювали в районах Крайньо! Швноч! та м!сцевостях, яю прир!вняш до райошв Крайньо! П!вноч! в галуз! пенсшного забезпечення в!д 15.01.93 / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=643_004.
Черт кова Ю.В. Международно-правовые акты как источники трудового права Украины.
Статья посвящена исследованию проблемы действия норм международного права в правовой системе Украины применительно к сфере трудового отношений. Анализируется место и роль международно-правовых актов в системе источников отрасли трудового права.
Ключевые слова: международно-правовой акт, международный договор, источник права, трудовое право.
Chertkova I. International legal acts as a source of labor law.
The article is devoted to the research of the problem of acting of the international law rules in the Ukrainian legal system concerning labor relations. The author analyses фдщ a place and a role of international legal acts in the system of sources of the field of labor law.
Key words: international legal act, international treaty, source of law, labor (relations)
law.
Над!йшла до редакцп 11.05.2009 р.
178
