CC BY
21
УДК 630*91:504.062 Доц. А.М. Польовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д ЩОДО ПРИЗУПИНЕННЯ ЗНЕЛ1СНЕННЯ
Дослiджено дiяльнiсть мiжнародних оргашзацш щодо зниження TeMniB втрати i деградацiï свiтових лiсiв. Проведено аналiз головних свiтових конференцiй та шщатив щодо призупинення знелiснення. Виявлено недолжи мiжнародноï лiсовоï полiтики у процеа боротьби i3 знелiсненням i запровадження сталого лiсового господарства.
Ключовг слова: люове господарство, мiжнародна лiсова поломка, знелiснення, стале лiсокористування.
Проблема втрати л1шв та знелюнення у глобальному масштаб! вже три-валий час не втрачае своeï актуальность Ïï виршення потребуе зусиль усieï свь товоï мiжнародноï спшьноти. М1жнародна люова полпика повинна виробити прюритети та визначити можливосп запровадження необхщних змш у люово-му сектор1 економжи на нацюнальному та м1жнародному р1внях з метою призупинення процешв знелюнення. Ефективна м1жнародна люова полпика повинна ставити i вир1шувати конкретш завдання, уникаючи загальних тверджень про охорону i збереження якомога бшьших люових площ, натомють чпко визначив-ши шляхи досягнення встановлених цшей [4].
Процеси знелюнення та руйнування свпових л1с1в характеризуються важливими регюнальними та нацюнальними вщмшностями. Так, значна частка знелюнення вщбуваеться у крашах, що розвиваються, тод1 як у бшьшосп розви-нених краш люистють не зменшуеться, в деяких випадках лише тому, що при-родш люи були вирубаш столггтя чи бшьше тому. У бшьшосп цих краïн вщсо-ток люистосп зростае. Зпдно з дослщженнями ФАО, у крашах, що розвиваються, внаслщок поеднання постшно зростаючоï бщносл, високого р1вня росту чи-сельносп населення, низькоï продуктивносп екстенсивного сшьського господарства та потенцшних несприятливих вплив1в глобального потеплшня на сшьськогосподарський розвиток впродовж наступних 50 роюв буде продовжу-ватися значний тиск на площ1 природних л1с1в як джерело нових сшьськогоспо-дарських земель [7].
Серед чисельних м1жнародних конференцш за чотири десятилптя варто видшити декшька найбшьш впливових [6] :
• Стокгольмська конференщя з довкшля 1972 р. була першою м1жнародною кон-ференщею з проблем довкшля, яка розглядала вплив людства на довкшля, сощ-ально-економ1чний розвиток та зростання чисельноста населення. Внаслщок бу-ло створено програму з довкшля ООН (United Nations Environment Programme -UNEP);
• Комгс1я з довкшля та розвитку (вiдома також як комгс1я Брундтланд) у 1987 р. вперше ввела в широкий загал визначення сталого розвитку;
• Конференщя ООН з довкшля та розвитку (ввдома як Саммгт Рю-1992) створила передумови для м1жнародних угод та деклараций щодо захисту бiорiзноманiття, змш клiмату, сталого менеджменту свггових лгав, впливу на стан довкшля еко-ном1чного розвитку та плану дш щодо подолання глобальних проблем охорони довкшля та сталого розвитку;
• Кютський протокол став головним результатом Рю-1992: м1жнародний догов1р щодо прийняття заходiв 1з подолання глобальних змш кл1мату, головною ме-
тою якого е стабiлiзацiя концентрацй оксиду вуглецю та iнших парникових га-3iB в атмосферi планети з метою запоб^ання зм1н клiмату. Попереднi переговори були розпочата у 1997 р. в Кюто, i у лютому 2005 р. протокол формально на-був чинноста;
• Конференщя ООН 3i сталого розвитку Рю+20 (також вiдома як Самiт Земт), проведена у червнi 2012 р. у Бразилп з метою тдсумування Рiо-1992 та Свгто-вого Самку зi сталого розвитку у Йоганнесбурзi 2002 р. Одним iз важливих пи-тань, що обговорювали на цш конференцй, була програма ООН iз зниження ви-кидш ввд знелiснення та деградацп лiсiв (Reduced Emissions from Deforestation and Forest Degradation - REDD);
• ЩЩ^чш мiжнароднi конференцй зi змiн клшату ООН щодо внесення поправок до Кютського протоколу, останнi з яких вiдбувалися у Бал^ Iндонезiя (2007), Познаш, Польща (2008), Копенгагенi, Датя (2009), Канкунi, Мексика (2010), Дурбаш, Пiвденна Африка (2011) та Доха, Катар (2012).
Такий багатостороннш дiалог призвiв до появи багатьох шщатив та програм захисту свiтових лiсiв, таких як: Мiжнародна органiзацiя тротчних ль сiв (International Tropical Timber Organization - ITTO), Свггова Комiсiя "Лiси для сталого розвитку" (The World Commission on Forests for Sustainable Development), Люовий Форум ООН (United Nations Forum on Forests) та багато шших мiжнародних шщатив та органiзацiй. Цi мiжнароднi органiзацii та пiдписанi багатьма крашами мiжнароднi угоди почали визначати нащональну лiсову поль тику в багатьох крашах свiту. Детальний огляд та аналiз мiжнародних зусиль щодо подолання глобальних проблем довкiлля та ролi лiсового господарства у цьому процеш проведено в працях 1.М. Синякевича, 1.П. Соловiя та iнших укра-1нських науковцiв [1-3].
На початку 1980-х роюв стало зрозумiло, що темпи руйнування лiсiв i знелюнення у глобальному масштабi, особливо тротчних лiсiв, неухильно зрос-тають. Завдяки спiльним зусиллям багатьох мiжнародних оргашзацш, таких як ФАО (FAO - Food and Agriculture Organization of the United Nations), ЮНЕСКО (UNESCO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization), Програма захисту довкшля ООН (UNEP - United Nations Environment Programme), Програма розвитку ООН (UNDP - United Nations Development Programme), Светового Банку та мiжнародноi неурядово! оргатзацн природоохоронного спрямування 1нститут свиових ресуршв (WRI - World Resources Institute), у 1987 р. створено мiжнародну шщативу План дш щодо захисту тротчних лiсiв (TFAP - Tropical Forestry Action Plan). Ii дiяльнiсть проводилася у сферах поси-лення ролi лiсового господарства у землекористуваннi, розвитку люового сектору економiки, деревини як джерела енергн, збереження тротчних люових еко-систем, програмi дш щодо створення органiв управлiння в люовому господар-ствi кра!н iз значними площами тропiчних лiсiв. Головним результатом дiяль-ностi органiзацii стало розроблення групою мiжнародних експертiв нащональ-них програм дiй в люовому господарст кра!н з тропiчними люами [6].
Функцiонування програми не було таким устшним, як очiкувалося. Пла-нувалося, що вона повнiстю зупинить руйнування тротчних лiсiв, однак ще! мети так i не було досягнуто. Серед причин неефективносп дiяльностi органiзацii називають те, що не були взят до уваги глибинн причини самого процесу виру-
2. Екологiя довкiлля
139
бування тротчних лiсiв, а також значний спротив нацюнальних урядiв краiн Ла-тинсько! Америки та Африки. Мiжнароднi оргатзацп-засновники прагнули до-сягнення загальноi мети - подолання гло6ольно1 проблеми знелюнення, тодi як окремi держави-учасники хотши зберегти свое право на подальший iнтенсивний економiчний розвиток. Крiм того, обсяги мiжнародного фiнансування були не-достатнi для ефективноi дiяльностi на задекларованому рiвнi [5].
Досвiд роботи ^ei органiзацii показав тенденцii розвитку мiжнародноi ль сово! полiтики, а саме зростаючу роль багатостороннiх програм неурядових при-родоохоронних органiзацiй, появу проблем iз втручанням багатостороннiх мiж-народних програм у внутрiшню полггаку краiн-реципieнтiв, фiнансовоi допомоги в люовому секторi, конфлiкт мiж комерцiйним виробничим тдходом до вико-ристання люових ресурсiв з боку нацiональних оргашв управлiння в лiсовому господарствi та бшьш полiтичним та полемiчним тдходом до проблеми охорони лiсiв, збереження бiорiзноманiття та залучення до прийняття рiшень та дiяльнос-тi в люовому секторi мiсцевого населення, що проводився мiжнародними оргат-зацiями. Проблему подолання бщносп мiсцевих громад тсля Самiту у Йоган-несбурзi у 2002 р. пов'язали з продуктивною роллю лiсiв у широкому спек^ до-сягнення сталого лiсокористування та користування вшма функцiями лiсiв.
Мiжнародну органiзацiю тропiчних лiсiв (International Tropical Timber Organization - ITTO) було створено у 1986 р. з метою стимулювання торгiвлi легальною деревиною та люовою продукщею з тротчних лiсiв та з лiсiв, в яких ведеться стале лiсове господарство. Оргатзащя не досягнула значного устху в боротьбi iз знелiсненням, оскшьки займалася лише питаннями торгiвлi деревиною з тротчних лiсiв. Було виявлено, що легальна загопвля деревини у тротчних люах не е визначальним фактором руйнування лiсiв, якi знищуються су-цiльними вирубуваннями та спалюванням для звiльнення додаткових площ для сшьського господарства. Крiм того, лише близько 5 % заготовленоi з тропiчних лiсiв деревини експортуеться у iншi краiни [5].
Як вщомо, на конференцii Рю-1992 були розробленi загальнi принципи збереження i захисту лiсiв та ведення сталого люового господарства, а в Плат Дш на XXI сторiччя (Agenda 21) включений Роздiл 11 щодо подолання знелюнення. Однак не було тдписано жодного юридичного зобов'язання виконувати щ принципи i заходи. У 1995 р. створено Мiжурядову комiсiю з лiсiв ООН (United Nations Intergovernmental Panel on Forests) з метою впровадження принцитв сталосп лiсокористування та Плану Дш на XXI сторiччя. Впродовж 19952000 рр. вiдбулися числент мiжурядовi зустрiчi щодо мiжнародноi ствпращ з розроблення критерiiв та iндикаторiв сталого лiсового господарства, збереження лiсiв, подолання знелiснення, технологii та торгiвлi лiсовими ресурсами.
У 2000 р. було створено Люовий Форум ООН, головною метою якого е удосконалення люового менеджменту, збереження лiсiв та ведення сталого ль сового господарства. Принциповими функщями Лiсового Форуму е забезпечен-ня обговорення проблем люового господарства та сприяння запровадженню мiжнародних угод, яю торкаються люового господарства, поширення принцитв сталого люового господарства, посилення мiжнародноi сшвпращ та мотто-ринг виконання поставлених цшей i полiтичних зобов'язань щодо збереження лiсiв та ведення сталого люового господарства [5, 6].
Ha cвoïй шocтiй ceciï y 2ССб p. Л^вий Фopyм ООН oгoлocив дocягнeн-ня yгoди щoдo 4 глoбaльниx цiлeй в лicoвoмy ceктopi [б] :
1. Змшити нeгaтивнy тeндeнцiю втpaти лicoвиx плoщ y вcьoмy cвiтi, зaпpoвa-джуючи cтaлe лicoвe гocпoдapcтвo, включнo зi зaxиcтoм, вiднoвлeнням, зa-лicнeнням тa збiльшeнням зуетль щoдo зaпoбiгaння дeгpaдaцiï лiciв.
2. Зaбeзпeчити eкoнoмiчнi, coцiaльнi тa eкoлoгiчнi вигoди вiд л^в, включнo з пoкpaщeнням piвня життя зaлeжнoгo вщ лicy нaceлeння.
3. Icтoтнo збшьшити плoщy лiciв iз cтaлим вeдeнням лicoвoгo rec^^pcrea, включнo з зaпoвiдними л^ми, тa зaбeзпeчити зpocтaння чacтки лicoвoï npo-дукцп, щo виpoбляeтьcя в лicax iз cтaлим вeдeнням лicoвoгo гocпoдapcтвa.
4. Змiнити жгативну тeндeнцiю дo знижeння ypядoвoï шд1римки cтaлoгo ль coвoгo гocпoдapcтвa тa мoбiлiзyвaти нoвi дoдaткoвi фiнaнcoвi pecyp^ зi вcix нaявниx джepeл для зaпpoвaджeння cтaлoгo лicoвoгo гocпoдapcтвa.
Зa ocтaннi poки poзвинeнi кpaïни c^opam бeзлiч фoндiв i пpoгpaм з мeтoю пpизyпинeння знeлicнeння i зaпpoвaджeння cтaлoгo лicoкopиcтyвaння [S, б, 8]:
• nap^'nep^^o дeпoнyвaння вyглeцю Cвiтoвoгo Бшку, щo пiдтpимyeтьcя дeкiль-ro^a мiжнapoдними гpyпaми з бюджeтoм y 3CC млн дoл. CШA;
• Cтpaтeгiчний клiмaтичний фoнд Cвiтoвoгo Бaнкy, мeтoю якoгo e фiнaнcyвaння пpиcтocyвaння дo змiн клiмaтy xa змeншeння тeмпiв знeлicнeння: фiнaнcyeтьcя ypядaми ^arn вeликoï вiciмки з бюджexoм б млpд дoл. CШA i вклюгае npoipa-му лicoвиx iнвecxицiй;
• Штовий фoнд Hopвeгiï з бюджeтoм 2,8 млpд дoл. CШA na S porab, пoчинaючи з 2008 p.;
• Фoнд бaceйнy Komo, пiдxpимyexьcя Hopвeгieю xa Beликoбpиxaнieю з бюджe-xoм 19S млн дoл. CШA;
• Пapxнepcxвo oxoлoджeння Зeмлi ypядy Япoнiï пiдxpимye пpиcxocyвaння дo змiн клiмaxy xa дocxyп дo чиcxoï eнepгiï, з дeякoю пiдxpимкoю лicoвoгo rocmwp-cxвa, xepмiнoм m S poкiв з бюджexoм 10 млpд дoл. CШA;
• Aвcтpaлiйcький фoнд бopoxьби iз знeлicнeнням, мeтoю якoгo e знижeння зж-люжння у peгioнi пiвдeннo-cxiднoï Aзiï з бюджшхзм 200 млн aвcxpaл. дoл.;
• Зoбoв'язaння Hiмeччини щoдo збepeжeння бiopiзнoмaнiття бюджexoм S00 млн eвpo нa piк;
• Бpaзильcький фoнд зaxиcxy xpoпiчниx лiciв Aмaзoнки, щo фiнaнcyexьcя ffico-вим фoндoм Hopвeгiï у poзмipi 130 млн дoл. CШA.
Cвiтoвий Бaнк тaкoж бepe yчacть у мiжнapoдниx зycилляx щoдo пoдo-лaння пpoблeм знeлicнeння тa дeгpaдaцiï лiciв. Cтpaтeгiя Cвiтoвoгo Бaнкy в ль coвoмy ceктopi голягае у дocягнeннi тaкиx цiлeй, як зaбeзпeчeння викopиcтaння пoтeнцiaлy лiciв для бopoтьби з бiднicтю, iнтeгpaцiя лicoвoгo ceктopy у cтaлий eкoнoмiчний poзвитoк i зaxиcт життeвo нeoбxiдниx мicцeвиx тa глoбaльниx eкo-лoгiчниx пocлyг тa цiннocтeй лicy [8].
Мiжнapoднa лicoвa пoлiтикa, щo пpoвoдитьcя Cвiтoвим Бaнкoм i бyлa зaтвepджeнa у 2002 p., дeклapye пiдтpимкy будь-я^ дiяльнocтi, cпpямoвaнoï нa дocягнeння cтaлoгo лicoкopиcтyвaння тa збepeжeння лiciв. Одтак вapтo вщзта-чити дeякi нeдoлiки у poбoтi Cвiтoвoгo Бaнкy в лicoвoмy ceктopi, зoкpeмa œ-дocтaтнe фiнaнcyвaння пpoвeдeння eкoнoмiчнoгo aнaлiзy дiяльнocтi лicoвoгo ceктopy з мeтoю визнaчeння пpiopитeтниx нaпpямiв фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння викopиcтaння eкoлoгiчниx фyнкцiй лiciв. Хoчa Cвiтoвий Бaнк cпpямoвyвaв
значну частку фiнансових ресурсiв на реформування люового сектору i ство-рення ефективно! люово! полiтики в багатьох кра!нах, такi зусилля не завжди давали позитивш результати. Проблематичним було запровадження змш та реформ люово! полiтики на практищ, зокрема що стосуеться вирубування тротч-них лiсiв та еколопзацп лiсокористування.
Проблеми захисту лiсiв та сталого лiсокористування продовжують щка-вити свiтову громадськiсть. Однак декларацп та ухвали, що приймаються на багатьох мiжнародних зус^чах та конференщях, не переходять у ефективну дь яльнiсть та полггаку, яю б вирiшили цi проблеми. Водночас як руйнування еко-систем та зростаюче використання природних ресуршв починають обмежувати традицiйне економiчне зростання, не вщбуваеться формулювання ново1 еколо-пчно! полiтики для ефективного подолання глобальних проблем.
Ще менше прогресу спостерiгаемо у свiтовому лiсовому сектор^ Мiжна-родний дiалог щодо лiсiв, особливо пралiсiв, яких залишилося небагато i якi продовжують знищуватися, щкавить свiтову громадськiсть менше, нiж загальна полемiка щодо боротьби з глобальним потеплiнням. Дотепер мiжнародна спшь-нота не виробила стратеги подолання глобальних загроз та мiжнародноl еколо-пчно! полiтики щодо запровадження сталого люового господарства як шстру-менту подолання глобальних еколопчних проблем. Складаеться враження, що мiжнароднi оргашзацп та неурядовi громадськi природоохороннi оргашзацп зо-середжують сво1 зусилля на проведеннi полггичних кампанiй на пiдтримку ще! сталого люокористування, а не на розроблення i запровадження у життя реаль-них iнвестицiйних проектiв у рамках ефективно! мiжнародноl люово! полiтики. Це створюе видимiсть докладання певних зусиль, але не дае ютотного результату у глобальному масштаб^ Висновки:
1. Млжнародними оргашзащями зроблено недостатньо для переконання нащ-ональних уряд1в окремих кра!н у необхщност поеднати сталий розвиток ль сового господарства з державною економ1чною полггакою. Внаслщок кра-!ни з високими темпами деградацп лю1в та знелюнення не сприймають м1ж-народну люову полггаку, спрямовану на довготермшову перспективу запровадження сталого люокористування.
2. Реальш економ1чш, еколопчш та сощальш втрати вщ деградацп лю1в та знелюнення у бшьшост випадюв не були пораховаш, а вщповщно - не були запроваджеш у чинну економ1чну та люову полггаку кра!н, що розвива-ються.
3. Головною проблемою запровадження сталого люокористування е вщсут-шсть достатнього фшансування з боку м1жнародних оргашзацш для ком-пенсацп потенцшних негативних економ1чних ефеклв, зумовлених переходом вщ традицшного до сталого люокористування.
Л1тература
1. Люова полггака: теор1я 1 практика: Монограф1я/ 1.М. Синякевич, 1.П. Соловш, О.В. Врублевська та шшг - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2008. - 612 с.
2. Синякевич 1.М. Еколопчна полггака: стратегия подолання глобальних еколопчних загроз / 1.М. Синякевич. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 332 с.
3. Соловш 1.П. Полiтика сталого розвитку люового сектора економiки: парадигма та шструменти : монографiя / 1.П. Соловш. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, Видавництво ТзОВ "Лша-Прес", 2010. - 368 с.
4. Польовський А.М. Аналiз глобальних проблем знелюнення та сталого лiсокористування / А.М. Польовський // Науковий вюник НЛТУ Украши: зб. наук.-техн. праць. - Львiв: РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 27-33.
5. Douglas Jim. The Future of the World's Forests: Ideas vs Ideologies / Douglas Jim, Markku Simula // Springer Science+Business Media B.V. - 2011. - 211 p.
6. Earth Summit Info: Rio +20 / Matt Prescott. - Oxford University, 2012. - [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.earthsummit.info/
7. Global forest resources assessment 2010 // FAO Forestry Paper 163. - Rome : FAO, 2010. - 378 p.
8. Sustaining forests: a development strategy. - Washington, DC : The World Bank, 2004. - 80 p.
Польовский А.М. Международных опыт по преодолению обезлесения
Исследована деятельность международных организаций по снижению темпов утраты и деградации мировых лесов. Проанализированы главные мировые конференции и инициативы по преодолению обезлесения. Обнаружены недостатки международной лесной политики в процессе борьбы с обезлесением и внедрения устойчивого лесного хозяйства.
Ключевые слова: лесное хозяйство, международная лесная политика, обезлесение, устойчивое лесопользование.
Polovsky A.M. International experience to stop deforestation
The activities of international organizations to prevent lost and degradation of the world forests are examined. Major world conferences and initiatives in deforestation suspension are analyzed. International forest policy deficiencies in fighting deforestation and implementing sustainable forestry are found.
Keywords: forest management, international forest policy, deforestation, sustainable forestry.
