CC BY
12
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*91:504.062 Доц. А.М. Польовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я РИНКОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ Л1СОКОРИСТУВАННЯ У КОНТЕКСТ1 М1ЖНАРОДНО1 Л1СОВО1
ПОЛ1ТИКИ
Проаналiзовано основнi пiдходи до втшення ще1 сталого лiсового господарства в юторичному аспектi. Дослiджено мiжнароднi шщативи щодо застосування ринкових економiчних шструменйв мiжнародноl шсово!' полiтики, зокрема системи платежiв за екологiчнi послуги люш та зниження викидiв вiд знелюнення та деградацн лiсiв. Обгрунтовано необхщшсть еколопзацн ринково! економiчноl системи люокористуван-ня для боротьби з викидами парникових газiв, глобальною змшою шмату, подолання глобальних еколопчних загроз та досягнення старого лiсового господарства.
Ключовi слова: еколопзацш, люокористування, мiжнародна лкова полiтика, стале лiсове господарство, ринкова економiчна система.
Запровадження сталого лкового господарства та екологiзацiя лкокорис-тування мае на своему шляху низку перепон, серед яких можна видалити недос-татнiй ршень фiнансування, непослвдовнкть у прийняттi рiшень, хибнi уявлен-ня про роль економiчноí ринково! системи у цьому процесi. Вони i надалi бу-дуть стримувати екологiзацiю лiсокористування навiть за наявносп нових шд-ходш до 11 запровадження, якщо не буде досягнуто компромiсу мiж защкавле-ними сторонами в рамках мiжнародноí лiсовоí полиики. Саме вiдсутнiсть едностi поглядiв у шляхах досягнення сталого лкового господарства та застосу-ванш ращональних заходш та iнiцiатив для зниження темшв знелiснення е ос-новними причинами невдало! мiжнародноí лково!' полiтики. Постае необхщ-нiсть розроблення загальних економiчних засад, яш дали б змогу на практищ втiлити процеси еколопзацп лiсокористування [1-3].
Ще у середиш минулого столiття було прийнято традицшний пiдхiд до лiсокористування та лкового менеджменту, який базувався на прийнятнш тодi теорц економiчного зростання: бщш кра'ни повиннi наслiдувати багатi кра'ни, прискорюючи темпи iндустрiалiзацií та якомога ширше залучаючи природний капiтал. Лковий сектор повинен був забезпечувати достатню сировинну базу для швидкого розвитку економжи та п окремих секторiв, зокрема збiльшення сiльськогосподарських площ. Наприкшщ 1970-их рокiв стало зрозумiлим, що бiднi кра'ни залишаються нерозвиненими внаслвдок полiтики багатих кра'н: ус-тх економiчного розвитку багатих кра'н заснований на економiчному провалi бiдних. Зокрема, приватш пiдприемства лiсового сектору економжи у кра'нах, що розвиваються, не зробили жодного вкладу для шдтримки добробуту мкце-вих громад i не сприяли соцiально-економiчному розвитку. Головною причиною цього було те, що 1х метою було лише досягнення певного рiвня власного прибутку, не враховуючи при цьому потреб мкцевого населения [5].
Напришнщ ХХ ст. тривали дебати щодо меж економ1чного зростання. Основну увагу придшяли проблемам змш клмату та пошуку вщповвд на питания: чи економ1чне зростання е головною перешкодою або ж головним шляхом до запровадження сталого використання природних ресурсов. У розвинених кра-шах сустльна думка взяла на озброення поняття сталого розвитку довкшля, яким стали вишрювати справжнш прогрес у розвитку людства та економ1чному зростанш. На той час термш "стале лкове господарство" означав забезпечення постшного потоку товар1в i послуг, зазвичай деревини комерцшних порщ, впро-довж тривалого перюду часу. 1з виникненням та посиленням впливу м1жнарод-ного руху з охорони довкшля та лк1в таке матер1алктичне визначення змшило-ся. Деяю активкти охорони довкшля вважають, що стале лкове господарство мае зберкати вс1 характеристики та якосп природних лкових екосистем з мш-мальним господарським втручанням. На практищ це б означало повне збережен-ня та охорону лк1в. ïх використання мае бути спрямоване насамперед на збере-ження бюр1зноманитя та 1нших еколопчних функцш та повне припинення бшь-шост традицшних лкових користувань деревною та недеревною продукщею. Пкля Рю-1992 предмет та значення сталого лкового господарства широко обго-ворювалися. Тепер загальновживаним стало визначення сталого розвитку як забезпечення потреб тепер1шшх поколшь без шкоди майбутшм поколшням.
Встановити вигоду вщ запровадження сталого лкового господарства ду-же складно, оскшьки неможливо ощнити ус корисш функцп лку в грошовому вираз! Побутуе думка, що стале лкокористування може бути випдним у довго-термшовш перспектив!, однак традицшне лкове господарство вважаеться ви-пдшшим уже сьогодш. Окр1м цього, ощнювання функцп депонування вуглецю в лкових екосистемах i включення цих оцшок у систему торпвл1 квотами на викиди двоокису вуглецю та шших парникових газш буде головним економ1ч-ним стимулювальним фактором впливу на процеси збереження i охорони лк1в та боротьби 1з знелкненням [6].
За останне десятилитя зрк штерес до запровадження системи платеж1в за еколопчш послуги лк1в (payment for environmental services - PES) за допомо-гою обов'язкових, добров1льних i ринкових 1нструмент1в лково!' пол1тики. Така система матиме значний потенщал за умови впровадження квот на депонування вуглецю лковими екосистемами та зниження викид1в вуглецю вщ знел1снення та деградацп л1с1в (Reduced Emissions from Deforestation and Forest Degradation -REDD). Ефективнкть системи платеж1в за еколопчш послуги лк1в залежатиме насамперед в1д удосконалення законодавчо!' бази, а також пол1тичних та шсти-туц1йних важел1в. Цей шструмент може вир1шити проблему провалу ринку у л1-совому господарств1 та забезпечити фшансування сталого л1сового господарства [4, 5].
Зниження викидш в1д знел1снення та деградацп лк1в (Reduced Emissions from Deforestation and Forest Degradation - REDD) е ринковим 1нструментом, суть якого полягае у створенш формального ринку квот викид1в вуглецю, на якому забруднювач1 мали б змогу компенсувати витрати на боротьбу 1з знелк-ненням та деградац1ю л1с1в за рахунок кушвл1 додаткових квот на викиди вуглецю. Таким чином, головною вдеею тако1 системи е фшансова компенсац1я кра-
2. Екологiя та довкшля
89
1'нам, яю б знижували ршень знелiснення та деградацп сво1'х лiсiв. Основною метою е зниження викидiв [4].
На конференцп у Балi у 2007 р. було прийнято ртення застосувати ком-плексний пiдхiд до боротьби iз змiною клмату, зокрема використання полггич-них iнструментiв та стимулiв для зниження викидав ввд знелiснення та деградацп лкш у кра'нах, що розвиваються, та стимулювання охорони i збереження ль сiв та сталого лiсового господарства у цих кра'нах з метою збшьшення обсягiв депонування вуглецю лковими екосистемами. Така система може одночасно бо-ротися iз змiнами ктмату, бiднiстю населення кра'н, що розвиваються, i збереження бiорiзноманiття та пiдтримания життевих послуг лiсових екосистем [4, 5].
Недолжом залишаеться ввдсутнкть механiзму компенсацп кра'нам, що розвиваються, за зниження темшв знелiснения та деградацп лiсiв. 1снуе два ос-новнi пiдходи до фiнансувания таких програм. Першим е створення ринку, на якому б вiдбувалася торпвля квотами мiж рiзними кра'нами. Другим е створен-ня мiжнародноí оргашзацл, яка б отримувала фiнансування вщ кра'н-забрудню-вачiв, проводила монiторинг зусиль по боротьбi iз знелiснениям в кра'нах, що розвиваються, i забезпечувала фiнансове вiдшкодувания íхнiх зусиль. Для цього необхвдно створити вiдповiднi системи контролю, ят б подавали достовiрну ш-формацiю щодо обсягiв збережених лiсових площ, а також дали б змогу оцши-ти у грошовому виразi для виплати фшансово!' компенсацп. Найбiльшою проблемою е саме створення таких систем у кра'нах, що розвиваються, адже для цього необхщш значнi швестицп та змши у системах управлiння та органах уп-равлiння iнституцiях для 1'х ефективного запровадження i функцюнування.
Таким чином, на сьогоднi зниження викидш парникових газiв до рiвня, який би дозволив уникнути катастрофiчноí змiни клiмату, е головним стимулом до боротьби з глобальним знелкненням. Функцiя депонування вуглецю лсови-ми екосистемами у поеднанш з iншими корисними властивостями лiсiв дасть змогу фундаментально упорядкувати економiчнi прiоритети лкового господарства i лiсокористувания у глобальному масштаба Варто наголосити, що система облшу депонування вуглецю та продажу квот е ринковим шструментом лково!' полiтики. Необхвдно поеднати фшансовий каттал з природними лiсовими екосистемами для досягнення сталого лкокористування. Для цього необхiднi знач-но бiльшi ^естицп з приватного сектора економжи.
На сьогоднi iитерес у приватного кашталу може викликати ринок квот на викиди вуглекислого газу. Iншi важливi функцп лiсу, таю як бiорiзноманiття, водозахиснi i грунтозахисш функцп, в бiльшостi випадкiв не щкавлять приват-ний бiзнес, хоча ситуащя може змiнитися iз подальшим вичерпанням природ-них ресурсш i все бiльш очевидними проявами змiни клiмату. Поки цього не сталося, iз стратепчно!' точки зору краще розщнювати цi iншi товари i послуги лiсу як додатковi вигоди вiд iнвестувания у стале лкокористування. Така вдея, на перший погляд, е простою, якщо припустити, що депонування великих кшь-костей вуглецю на одинищ лково!' площi е сумкним iз високим ршнем збереження бiорiзноманiття та iншими нештенсивними користуваннями (з бюлопч-но1' точки зору так воно i е). Однак варто мати на уваз^ що з точки зору приватного бiзнесу головну зацiкавленiсть на ринку вуглецевих квот будуть виклика-
ти комерцшш експлуатацшш лки, легкодоступнi з еколопчно! та економiчноí точок зору. Запровадження у цих лiсах сталого лкокористування iз збережен-ням заготiвлi у незначних обсягах у бiльшостi випадюв можна буде вважати добрим результатом. Спроби винести на порядок денний проблеми збереження бiорiзноманiття та ведения нештенсивного лiсового господарства можуть приз-вести до того, що приватш компанií втратять стимул до виходу на ринок вугле-цевих квот [5].
Торпвля лiсовою продукцieю в минулому асоцiювалася з руйнуванням лкових екосистем. Застосування торпвельних санкцiй чи сертифжацц не е ви-ртенням тако! проблеми. Ключем до прибутково! торгiвлi лiсовою продукцiею е чггке розумiння i дотримання прозорих правил та цшей торгiвлi покупцями i продавцями, а не застосування адмшстративних iнструментiв. Необхiдно знайти багатосторонне виртення проблеми регулювання торгiвлi, а не перек-ладати усi зобов'язання на краши^мпортери. Окрiм цього, необидно запобкти тому, щоб цi iнструмеити не стали прихованими засобами дискримiнацií [2].
Прюритетним завданням мае бути виртення проблеми глобально!' змь ни кшмату. Це не означае, що потрiбно вiдмовитися вiд збереження бiорiзнома-нiття, охорони водозахисних i грунтозахисних функций лiсу, врахування важли-восп лiсiв у боротьбi з бiднiстю у кра'нах, що розвиваються. Необидно чико розставити прiоритети i обмеження щодо того, що можна i що необхiдно досяг-нути сьогодш i у майбутньому. За таких умов у майбутньому вщкриються новi можливостi для сталого лiсового господарства, коли прийде розумiния того, що збереження i розширення лiсових площ не мае альтернатив, а е необхвднктю для людства [1].
Висновки:
1. Для ефективного фiнансування процесу еколопзацн лiсокористування не-обхщно залучити значний обсяг капiталу та фшансових ресурсiв для отри-мання вiд лiсового господарства необхiдних товарiв та послуг. Фшансуван-ня з боку мiжнародних органiзацiй та державних нацюнальних урядiв та ш-ституцш недостатне для досягнення сталого лкового господарства. Додат-ковим джерелом фшансування мае стати мiжнародний приватний сектор.
2. Упродовж останшх десятилiть мiжурядовий дiалог щодо лiсiв вiдбувався в умовах глибоких розбiжностей поглядiв на мiжнародну лiсову полiтику мiж кранами учасниками та супроводжувався сильною критикою з боку неурядових природоохоронних оргашзацш, яы часто критикували процес за його неефектившсть i вiдсутнiсть конкретних результапв. Вище поль тичне керiвництво краш учасник1в переговорiв часто не брало участ у цьому процеш, внаслiдок чого дiевiсть прийнятих угод була зведена скорь ше до символiчного декларативного рiвня без реальних зобов'язань щодо виконання конкретних програм. Це означае, що формат мiжнародних зус-трiчей та переговорiв був хибним [3].
3. Досвщ показуе, що чим довший перiод мiж прийнятими зобов'язаннями та початком реалiзацil конкретних програм на практицi, тим меншою е дiевiсть та ефектившсть запроваджуваних заходiв. Як тiльки учасники процесу мiжнародноl або ж нацюнальноК лковоК полiтики зауважують, що до-мовленостi не запроваджуються на практищ, вони починають вiдмовлятися
2. Екологя та довкiлля
91
вiд сво'1х зобов'язань, при цьому продовжуючи полемшу на публщ, поки не залишаегься практично жодного шансу втiлити пропоноваш заходи в жит-тя [3].
4. Немае сумнiвiв, що у майбутньому за наявност глобально!' защкавленоста у фiнансуваннi i пiдтримцi сталого лкокористування, значення лiсiв буде зростати. Якщо людство хоче подолати колосальну екологiчну проблему, що постала перед нами сьогодш, необхiдна нова парадигма розвитку та не-вiдкладна дiяльнiсть щодо й' втiлення в життя. Еколопзащя ринково'1 еко-номiчноl системи лкокористування з метою досягнення сталого лкового господарства може стати пробним майданчиком для випробування нових пiдходiв до боротьби з викидами парникових газiв, глобальною змшою кль мату та подолання глобальних екологiчних загроз.
Лiтература
1. Польовський А.М. Аналiз глобальних проблем знелюнення та сталого лiсокористування / А.М. Польовський // Науковий вiсник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 27-33.
2. Польовський А.М. Дослщження мiжнародно'í люово'л' полiтики щодо припинення торгш-лi незаконно заготовленою деревиною / А.М. Польовський // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - Вип. 23. 16. - С. 265-269.
3. Польовський А.М. Мiжнародний досвщ щодо призупинення знелюнення / А.М. Польовський // Науковий вкник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укрални. -2013. - Вип. 23.11. - С. 138-143.
4. Earth Summit Info: Rio +20 / Matt Prescott. - Oxford University, 2012. [Electronic resource].
- Mode of access http://www.earthsummit.info/
5. Douglas Jim, Markku Simula. The Future of the World's Forests: Ideas vs Ideologies / Douglas Jim, Markku Simula. - Springer Science+Business Media B.V., 2011. - 211 p.
6. Pearce D.W. The economic value of forest ecosystems / David W. Pearce // Ecosystem Health.
- December. - 2001. - Vol. 7, No. 4. - Pp. 284-296.
Польовский А.М. Экологизация рыночной экономической системы лесопользования в контексте международной лесной политики
Проанализированы основные подходы к воплощению идеи устойчивого лесного хозяйства в историческом аспекте. Исследованы международные инициативы по внедрению рыночных экономических инструментов международной лесной политики, в частности системы платежей за экологические услуги лесов и снижения выбросов от обезлесения и деградации лесов. Обоснована необходимость экологизации рыночной экономической системы лесопользования с целью борьбы с выбросами парниковых газов, глобальным изменением климата, преодоления глобальных экологических угроз и достижения устойчивого лесного хозяйства.
Ключевые слова: экологизация, лесопользование, международная лесная политика, устойчивое лесное хозяйство, рыночная экономическая система.
Polovsky A.M. Greening the market economic system of forest sector in the context of international forest policy
Main approaches to introducing the idea of sustainable forestry in historical aspect are analyzed. International initiatives to applying market economic instruments of international forest policy, such as payments for environmental services of the forests and reduced emissions from deforestation and forest degradation, are examined. The necessity of greening the market economic system of forest sector to fight greenhouse gases emissions, global climate change, overcome global environmental threats, and achieve sustainable forestry is substantiated.
Keywords: greening, forestry, international forest policy, sustainable forest management, market economic system.
