МіЖНАРОДНИЙ ДОСВіД ПУБЛіЧНИХ ЗАКУПіВЕЛЬ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 351.712

М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д ПУБЛ!ННИХ ЗАКУП1ВЕЛЬ

© 2017

ПИСЬМЕННА М. С.

УДК 351.712

Письменна М. С. Мiжнародний досвiд публiчних закупiвель

Метою cmammi е узагальнення заруб'жного досв'ду зд'шснення державных закупвель, анал'в особливостей оргашзацшного, нормативного та процедурного забезпечення державных закутвель у кранах - членах бвропейського Союзу. Актуальшсть теми дослiдження зумовлена необхiд-нстю узгоджувати полтику закутвель урядом Украни з мiжнародною правовою базою та з широкими полтичними цлями в рамках стратеги европейськоi штеграци. Проанал'вовано органiзацiйнi засади та принципи проведення публ'тих закупвель у кранах - членах £С. Особливу увагу придлено нормативному забезпеченню проведення державних закутвель крашами - членами £С; особливостям використання нацональних або гармон'вованих правил державних закупвель тдпотдно до суми контракту на закуЫт; обмеженням та умовам для оргашв державноi влади у вибор заявнимв при проведеннi торгiв. Надана характеристика п'ятьом видам процедур державних закутвель, що використовуються в £С, а саме: тдкрита процедура, обмежена процедура, переговорнапроцедура, конкурентний д'шлог, електроннаукц'юни. Об(рунтована необхiднiсть врегулювання со^альних i правових аспект'в публ'тих закутвель у мiжнароднiй практиц та наведено можливостi врегулювання цих проблем. Кпючов'1 слова: публ'нн'! закутвлi, гармон'вованi правила, електронн торги, тдкрита процедура, обмежена процедура, переговорна процедура, конкурентний д'шлог. Табл.: 1. Ббл.: 9.

Письменна Марiя СергП'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, економки i права, К'ровоградська льотна академiя Нацонального авiацiйного ушверситету (вул. Добровольского, 1, Кропивницький, 25005, Украина) E-mail: mari.pismennaya.83@ukr. net

УДК 351.712

Письменная М. С. Международный опыт публичных закупок

Целью статьи является обобщение зарубежного опыта осуществления государственных закупок, анализ особенностей организационного, нормативного и процедурного обеспечения государственных закупок в странах - членах Европейского Союза. Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью согласовывать политику закупок правительством Украины с международной правовой базой и с широкими политическими целями в рамках стратегии европейской интеграции. Проанализированы организационные основы и принципы проведения публичных закупок в странах - членах ЕС. Особое внимание уделено нормативному обеспечению проведения государственных закупок странами - членами ЕС; особенностям использования национальных или гармонизированных правил государственных закупок в соответствии с суммой контракта на закупки; ограничениям и условиям для органов государственной власти в выборе заявителей при проведении торгов. Дана характеристика пяти видам процедур государственных закупок, используемых в ЕС, а именно: открытая процедура, ограниченная процедура, переговорная процедура, конкурентный диалог, электронные аукционы. Обоснована необходимость урегулирования социальных и правовых аспектов публичных закупок в международной практике и приведены возможности урегулирования этих проблем. Ключевые слова: публичные закупки, гармонизированные правила, электронные торги, открытая процедура, ограниченная процедура, переговорная процедура, конкурентный диалог. Табл.: 1. Библ.: 9.

Письменная Мария Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, экономики и права, Кировоградская лётная академия Национального авиационного университета (ул. Добровольского, 1, Кропивницкий, 25005, Украина) E-mail: mari.pismennaya.83@ukr.net

UDC 351.712

Pysmenna M. S. The International Experience in Public Procurement

The article is aimed at generalizing the foreign experience of implementing public procurement, analyzing peculiarities of organizational, normative and procedural provision of public procurement in the Member States of the European Union. The relevance of the research topic is due to the need to harmonize the procurement policy of the Government of Ukraine with the international legal framework and with broad political objectives within the European integration strategy. The organizational framework and principles of implementing public procurement in the EU Member States were analyzed. Special attention was paid to normative provision of public procurement by the EU Member States; peculiarities of the use of national or harmonized rules of public procurement in accordance with the amount of the procurement contract; restrictions and conditions for public authorities in the selection of applicants for bidding. Five types of public procurement procedures used in the EU have been characterized, namely: open procedure, limited procedure, negotiation procedure, competitive dialog, electronic auctions. The need to address the social and legal aspects of public procurement in international practice has been substantiated and the possibilities for resolving these problems have been presented.

Keywords: public procurement, harmonized rules, electronic bidding, open procedure, limited procedure, negotiation procedure, competitive dialog. Tbl.: 1. Bibl.: 9.

Pysmenna Mariia S. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Economics and Law, Kirovograd Flight Academy of the National Aviation University (1 Dobrovolskoho Str., Kropyvnytskyi, 25005, Ukraine) E-mail: mari.pismennaya.83@ukr. net

Проголошений Украшою курс на европейську штеграцш потребуе детального розгляду полпики, чинного законодавства та системи проведення державних закутвель крашами - членами бвропейського Союзу. Складаючи 15-20% свитого ВВП, державн закупiвлi е значною частиною економжи 6С та економж багатьох кра!н у всьому свт. Обов'язки державних закутвель за Угодою про державн закутв-лi Свггово! оргатзаци торгiвлi (СОТ) оцшюються при-близно в 1,3 трлн евро [6]. Однак, на вцмшу в1д полижи

6С, що сприяе бкьшш вцкритосп, багато краш, яю не е членами 6С, неохоче вцкривають сво! ринки державних закутвель для мiжнародноí конкуренци. 6С висту-пае за вцкрии мiжнароднi ринки державних закутвель для певних товарiв та послуг i працюе над тим, щоб до-помогти компанiям 6С отримати доступ до глобальних ринюв державних закутвель. 6С також ствпрацюе з крашами - кандидатами на вступ до 6С i потенцшни-ми кандидатами, щоб гарантувати, що !х сектори державних закутвель будуть сумкними з правилами 6С, i

Е?

ÜQ О О

О

Q_

О <

СО

<

ш

ведуть переговори з шшими крашами в рамках торпвм. Також проводиться д1алог з крашами, що мають важли-в1 сектори державних закушвель.

Потреба в пол1тиц1 щодо закушвель полягае в тому, що вс1 державн1 закуп1вл1 мають базуватися на вар-тост1 грошей, яка визначаеться як найкраща сум1сн1сть якост1 та ефективност для найменших витрат протягом перюду використання товар1в чи послуг, що купуються. Це мае бути досягнуте через конкуренцш, якщо немае шших суперечливих обставин. Закуп1вл1 в державному сектор1 регулюються законодавчою базою, яка заохочуе вкьну та в1дкриту конкуренц1ю та як1сть за в1дпов1дш грош1 в1дпов1дно до м1жнародних 1 нацюнально узго-джених зобов'язань та правил. У рамках свое'1 стратеги уряд Украши може узгоджувати пол1тику закуп1вель з ц1ею правовою базою, а також з бкьш широкими пол1-тичними цкями, що 1 обумовлюе нагальн1сть вивчення м1жнародного (зокрема европейського) досв1ду державних закушвель.

Метою статт1 е узагальнення заруб1жного досв1ду зд1йснення державних закуп1вель, анал1з особливостей орган1зац1йного, нормативного та процедурного забез-печення державних закуп1вель в крашах - членах бвро-пейського Союзу.

Проблематику оргашзаци публ1чних закушвель у заруб1жних кра'1нах детально вивчали так1 в1тчизнян1 та заруб1жн1 вчеш економ1сти: С. Бруун-Нкьсен, О. Ганчак, В Гончаров, О. Грибовський, Д. Гризоглазов, Е. Кантон, Г. Клейнер, С. Козлов, В. Колотш, В. Морозов, Н. Не-стерович, П. Рамада, В. Танци, Н. Ткаченко, Дж. Ст1глщ, I. Странд, В. Федорович та шш1

Сл1д зазначити, що особлива увага автор1в скон-центрована на засадах 1 принципах такого виду д1яль-ност держави [3], методах забезпечення прозорих та конкурентних торгш [9], д1евих засобах контролю щодо всгх етап1в закушвельного процесу [1]. В1ддаючи належ-не науковим напрацюванням фах1вц1в, сл1д зауважити, що кнуе потреба в подальшому досл1дженн1 дано'1 проблематики в ракурс! анал1зу особливостей оргашза-цшного, нормативного та процедурного забезпечення державних закушвель в крашах - членах бвропейсько-го Союзу. Це зумовлене наявшстю нагальних питань адаптаци та гармошзаци процеав публ1чних закуп1вель в УкраМ до кращих европейських практик.

Починаючи з 1970-х рок1в, 6С прийняв законо-давство, яке гарантуе, що ринок державних закушвель у 6С е в1дкритим 1 конкурентоспро-можним, а до постачальниюв ставляться однаково 1 справедливо. Правила охоплюють так1 аспекти, як ого-лошення про договори, процедури оцшки корпоратив-них повноважень, укладання контракйв та правових за-ход1в (покарання), коли ц1 правила порушен1.

Правила 6С м1стяться в низц1 директив, яю час в1д часу оновлюються. Держави-члени повинш узго-дити нацюнальне законодавство (нормативн1 акти) з правилами 6С до певних строк1в. Останне оновлення директив 1з закуп1вель 6С в1дбулося у кв1тн1 2014 р. Це в1дбулося завдяки усп1шн1й кампани лоб1ювання уряду Велико! Британи та партнер1в з 6С щодо переговор1в про спрощений та гнучкий режим правил закушвель. Державам-членам тод1 було надано два роки, щоб гар-мошзувати !х у нац1ональному законодавств1, тобто до кв1тня 2016 р.

Щороку бкьше 250 000 державних оргашв 6С витрачають приблизно 14% ВВП на придбання послуг, робгг та товар1в [6]. У багатьох секторах, таких як енер-гетика, транспорт, управлшня в1дходами, соц1альний захист та надання послуг з охорони здоров'я або осв1-ти, основними покупцями е державш органи. Державш закушвл1 стосуються процесу, через який державш органи, таю як державш департаменти або м1сцев1 органи влади, купують роботи, товари чи послуги в1д компанш. Прикладами е буд1вництво державно! школи, придбання мебл1в для прокуратури та укладання договор1в про прибирання для державного ушверситету.

Щоб створити р1вн1 умови для вск п1дприемств у бврош, законодавство 6С встановлюе м1н1мальн1 гар-мон1зован1 правила державних закуп1вель. Щ правила регулюють те, як органи державно'1 влади та певн1 кому-нальн1 п1дприемства купують товари, роботи та послуги. Вони вводяться в нацюнальне законодавство та за-стосовуються до тендер1в, грошова варткть яких пере-вищуе певну суму (табл. 1). Для тендерних пропозицш нижчо'1 вартост1 застосовуються нац1ональн1 правила. Разом з тим, щ нацюнальш правила також повинн1 в1д-пов1дати загальним принципам права 6С.

Стратет державних закуп1вель бвропейсько'1 Ко-мга!, прийнята в жовтн1 2017 р., зосереджуеться на шес-

Таблиця 1

noporoBi значення для використання гарможзованих правил державних закупiвель (суми без ПДВ)

Органи центрального державного управлшня

> 135 000 евро Контракти на поставку TOBapiB (для оборони лише Ti, що перелiченi в Додатку III Директиви 2014/24)

> 209 000 евро Контракти на постачання товарiв для оборони, не зазначених у Додатку III Директиви 2014/24

> 418 000 евро Контракти на постачання товарiв та послуг з водопостачання, енергетики, транспорту та поштових послуг

> 5 225 000 евро yci контракти на виконання робгг

^i деpжавнi органи

> 209 000 евро yci контракти на товари та послуги

> 418 000 евро Контракти на товари та послуги з водопостачання, енергетики, транспорту та поштових послуг

> 5 225 000 евро yci контракти на виконання робгг

Джерело: складено за [

ти стратепчних прюритетах пол1тики. Вона спрямована на вдосконалення практики державних закушвель в 6С шляхом сп1впрац1 з державними органами та шшими за-ц1кавленими сторонами.

Аирективи 6С стосуються тендер1в на державн1 закуп1вл1, яю, за оч1куванням, будуть коштувати бкьше, н1ж певний пор1г. Основними принципа-директив е прозор1сть, р1вноправн1сть, в1дкрита конкуренц1я та над1йне процедурне управлшня. Вони призначен1 для досягнення конкурентного, в1дкритого та добре врегульованого ринку закушвель. Це мае важ-ливе значення для правильного використання держав-них кошт1в.

За загальними правилами 6С для вс!х тендер1в державн1 органи:

+ не можуть дискрим1нувати п1дприемства, заре-

естрован1 в 1нш1й краМ 6С; + не можуть посилатися на певн1 бренди, торгов1 марки або патенти, коли описують характеристики товарш та послуг, як1 вони хочуть придбати; + не можуть в1дмовляти у прийнятт1 додаткових документ1в (сертиф1кат1в, диплом1в тощо), ви-даних 1ншою кра'1ною 6С, якщо вони забезпе-чують такий самий р1вень гарант!!; + повинн1 зробити всю шформацш про тендери доступною вс1м зац1кавленим компан1ям, неза-лежно в1д кра'1ни 6С, в як1й вони зареестроваш.

Державний орган влади може виключити учасни-ка з конкурсу, якщо вш:

+ знаходиться на стади банкрутства або закриття; + призупинив свою д1яльшсть або д1яльн1сть

призупинена судом; + був визнаний винним у груб1й неправом1рн1й повед1нц1;

+ не сплатив податк1в або внеск1в на соц1альне за-безпечення;

+ подав фальшив! декларацИ до державно! установи.

Державн1 органи можуть застосовувати р1зш кри-терй при оц1нц1 тендерних пропозиц1й, таких як най-нижча цша. У цьому випадку кожний заявник мае бути пошформований про р1зну вагу, надану р1зним критерь ям (тобто ц1н1, техн1чним характеристикам та еколопч-ним аспектам).

У 6С використовуються п'ять вид1в процедур державних закушвель: в1дкрита процедура, обмежена процедура, переговорна процедура, конкурентний д1алог, електронш аукц1они [2].

У вцкритш процедур! будь-який учасник може подати заяву на тендер. Мшмальний термш для подання тендерних пропозицш - 35 дн1в з дати публжаци оголо-шення про контракт. Якщо було опублжовано попере-дне шформацшне пов1домлення, цей терм1н може бути скорочений до 15 дшв.

Будь-який учасник може взяти участь у обмеженш процедур!, але ткьки т1, кого оберуть, будуть запроше-н1 для подання тендера. Термш для запиту до участ1 -37 дшв з моменту публжаци оголошення про контракт. Орган державно! влади вибирае щонайменше 5 канди-

дат!в з необх!дними можливостями, як! пот!м мають 40 днiв для подання документ!в до тендера з дати надхо-дження запрошення. Цей строк може бути зменшений до 36 дшв, якщо попередне iнфoрмацiйне пoвiдoмлення було опублжовано.

У невiдкладних випадках державний орган може встановити обмеження на 15 дшв для отримання запи-т!в на участь (якщо пов!домлення надсилаеться в елек-тронному вигляд!, це може бути скорочено до 10 дшв) та 10 дшв для подання тендерних пропозицш.

У переговорнш прoцедурi державний орган запро-шуе як мiнiмум три компани, з якими вiн буде вести переговори щодо умов договору. Б!льш!сть уповноважених oрганiв можуть використовувати цю процедуру лише в обмеженш к!лькост! випадкiв, наприклад для поставок, призначених виключно для дoслiджень чи тестування. Державш органи в таких секторах, як вода, енергетика, транспорт, або пoштoвi послуги, можуть використовувати його як стандартну процедуру. Термш отримання запит!в на участь - 37 дшв з моменту публжаци оголошення про контракт. Це може бути скорочено до 15 дшв у надзвичайно важливих випадках, або 10 дшв, якщо по-вцомлення надсилаеться в електронному вигляд!.

За певних умов ця процедура може бути обрана нашть без публжаци оголошення про контракт, наприклад: якщо не було подано тендерiв у вцкритш або обмеженш процедура у надзвичайно важливих випадках; у випадках, коли з техшчних причин дoгoвiр може бути здшснений лише одним шдприемством.

Процедура конкурентного дiалoгу часто вико-ристовуеться для складних дoгoвoрiв, таких як велик! iнфраструктурнi проекти, де державний орган не може визначити техшчш характеристики на початку. Шсля опублжування пoвiдoмлення зацiкавленi пiдприемства мають 37 дн!в, щоб подати запит на участь. Державний орган влади повинен запросити щонаймен-ше трьох кандидат!в на дiалoг, в якому визначаються oстатoчнi технiчнi, правoвi та екoнoмiчнi аспекти. Пiсля цього дiалoгу кандидата подають сво! oстатoчнi тендери. Конкурентний дiалoг не може бути використаний поста-чальниками державних послуг у секторах водного, енер-гетичного, транспортного та поштового зв'язку.

У цьому кoнтекстi сл!д навести приклад Велико-британи як кра!ни, що е в складi 6С, проте проголосила бажання використати свое право виходу. У Великобри-тан!! Корол!вська комерцшна служба (CCS) несе в!дпо-вцальшсть за правов! рамки для закушвель державного сектора та веде розробку та реалшацш полпики державно! закушвл!. У 2010 р. центральна влада перейшла до системи, яка купуе загальш товари та послуги один раз в!д !меш всього уряду, а не в окремих департаментах. Щоб шдтримати цю шщативу, i була створена CCS для надання кшцевих послуг !з закушвель, а ведомства повинн! були перенести витрати на сп!льш товари та послуги в!дпов!дно до цих заход!в.

Покупц! з центрального уряду повинн! дотримува-тися политики вибору процейв закушвель, в!дпов!дно до Дерева ршень щодо заход!в закушвель. Сл!д зазначити, що найб!льша перевага надаеться вцкритш процедур!,

i вона мае бути звичайним вибором для державних заку-пiвель. Процедура обмеженого доступу повинна засто-совуватися лише в тих випадках, коли кнуе справжня потреба в попереднш оцшщ учасникiв торгiв, або якщо iснують докази того, що (шсля ефективно! оцiнки доза-купiвельного етапу) ринок, а отже, ккьккть потенцш-них покупцiв, е дуже великим.

Дерево ршень вiдзначае деяку рiзницю мiж при-датнiстю двох процедур для бкьш складних закупiвель. Зокрема, конкурентна процедура з переговорами про-понуе новий вибiр для тих закушвель, де, хоча необ-хцний певний елемент переговорiв, iз самого початку можна встановити мшмальну вимогу. Однак конку-рентний дiалог зараз забезпечуе роз'яснення та опти-мiзацiю пiсля остаточного конкурсу та не мае жодних мшмальних вимог iз самого початку, що робить його набагато кращим для надзвичайно складних закушвель на основi результатiв [5].

Державш органи також можуть укладати контракта через електронний аукцюн. Перед початком аукцюну вони повинш провести повну первинну оцiнку тендер-них пропозицiй i дозволити взяти участь лише прийнят-ним учасникам. Запрошення на участь в аукцюш повинно мiстити дату та час аукцюну та ильккть торпв. Також слiд вказати формулу, яка визначатиме автоматичш рейтинги. У кожному з торпв учасники повинш мати змогу бачити свш рейтинг у порiвняннi з конкурентами, не знаючи !х особи. Електроннi аукцюни не можуть ви-користовуватися для певних видiв договорiв, таких як конструкторсью роботи (наприклад, архiтектурнi плани для буддвлО [7].

Eлектроннi закупiвлi стосуються використання електронних комунiкацiй державними оргашза-цiями при придбаннi товарiв та послуг або про-ведення громадських робiт. 6С вирiшив провести ре-тельне переосмислення процесу державних закушвель iз цифровiзацiею закупiвель. Вш виходить за рамки простого переходу на електронш iнструменти та пере-осмислюе рiзнi етапи попередньо! нагороди та пос-тпреми з метою !х спрощення як для бiзнесу, так i для управлiння державним сектором. Це також дозволяе штегрувати шдходи, що базуються на даних, на рiзних етапах процесу закушвель. Використання електронних шструменпв у державних закушвлях несе ряд важливих переваг, таких як:

+ значнi заощадження для вск учасникiв; + спрощеш та скороченi процеси; + скорочення адмшктративного тягаря; + пiдвищення прозоростц + новi шноваци;

+ новi можливостi для бiзнесу шляхом полш-шення доступу пiдприемств, включаючи малi та середнi пiдприемства, до ринюв державних закупiвель.

В 6С поступово впроваджуються новi правила щодо електронних закушвель, а саме: тендерш можли-востi та тендернi документи е доступними в електро-нному виглядi з квiтня 2016 р.; центральш закушвель-нi органи повиннi перейти на повш електроннi засоби

зв'язку, включаючи електронне подання тендерних про-позицш, з квiтня 2017 р.; електронне подання повинно бути обов'язковим для вск замовниюв та вск процедур закушвель з жовтня 2018 р.; необхцш бкьш детальнi положення щодо заохочення сумiсностi та стандартиза-ци процесiв електронних закупiвель [4].

На нашу думку, також слiд звернути особливу увагу на сощальш та правовi аспекти публiч-них закушвель у мiжнароднiй практицi. У 2011 р. Рада з прав людини ООН прийняла керiвнi принци-пи щодо бiзнесу та прав людини (ООНКП). Щ прин-ципи чпко визначають, що кожна держава зобов'язана захищати людей в^д зловживань !х правами людини з боку компанш та iнших суб'ектiв бiзнесу. Ключовим елементом цього обов'язку е те, що органи державно! влади повинш забезпечувати дотримання прав людини, коли вони вступають у комерцшш операци з бiзне-сом, що включае державш закупiвлi та контракцш на публiчнi послуги.

Проте уряди все частше залучаються через сво'1 ланцюжки поставок до порушень прав людини, що охо-плюють рiзнi сектори, включаючи електрошку, одяг, охорону здоров'я, iнфраструктуру та скьське господар-ство. Як показано в доповщ Датського iнституту з прав людини (БШИ) «Державнi закупiвлi та права людини: огляд двадцяти юрисдикцш» [6], у даний час урядовi дГ1 щодо запобiгання порушенням прав людини у сфе-рi державних закупiвель е вiдсутнiми в бкьшосй кра-1н. Такi зловживання являють собою нездатшсть урядiв виконувати свш обов'язок захищати вц порушень прав людини, пов'язаних iз шдприемницькою дiяльнiстю, якi висвiтлюються в Керiвних принципах ООН. Але це також е втраченою можливктю змусити укладати контракта з урядом для заохочення бiзнесу до прийняття дь ево'1 д1лово'1 практики та винагородити п пiдприемства, якi вже ефективно управляють ризиками порушення прав людини.

Для виршення цих питань ЭГИИ створила Мiжна-родну навчальну лабораторiю з питань державних закушвель та прав людини. Навчальна лабораторш забезпе-чить платформу з глобальним охопленням для збору та поширення досвцу, аналiзу, iнновацiй та правозахисно'1 експертизи та перетворення 1х у:

+ розвиток полiтики та практики центральними, мiсцевими та iншими установами державних закушвель;

+ професiйний розвиток та освiту для юридич-

них спещальностей; ^ розробку змiсту, пов'язаного iз закупiвлями, для нацiональних планiв дш держав, що стосуються бiзнесу та прав людини; ^ глобальний та регiональний процес формування полижи щодо закупiвель та iнших вцповцних сфер, таких як бiзнес та права людини, сталий розвиток та мiжнароднi фiнансовi установи; ^ громадський дiалог з питань управлiння бiзне-сом та правами людини, закушвель та управ-лiння постачанням [6, с. 10-12].

ВИСНОВКИ

Значна частина державних швестицш витрачаеть-ся через державнi закупiвлi (близько 2 трлн дол. на рж), а високояюсш державнi послуги залежать вiд сучасних, добре керованих та ефективних закупiвель. Покращен-ня державних закушвель може принести великi заоща-дження: пiдвищення ефективностi навiть на 1% може зекономити 20 млрд евро на рж. Громадський сектор також може використовувати закуmвлi для покращен-ня робочих мiсць, зростання та iнвестицiй, а також для створення бкьш шновацшно!, ресурсоемно! й енергое-фективно! економiки та сощального включення.

Публiчнi закупiвлi в 6С пiдпадають пiд дiю Договору 6С про недискримiнацiю, вкьний рух товарiв, свободу надання послуг, свободу здшснення економiчноl дiяльностi. На додаток до цих принципових договiрних принципiв деякi загальнi принципи права виникли з практики бвропейського суду. Найважлившим з цих загальних принцишв права в контекстi закупiвель е: рiвнiсть у вiдношеннi, прозорiсть, взаемне визнання та пропорцшшсть.

Збкьшення використання електронних закупiвель у бврош може принести значну економш для европей-ських платникiв податкiв. Цi заощадження максимiзують ефективнiсть державних витрат у поточному контекст фiнансових обмежень. Електронш закупiвлi також мо-жуть стати новим джерелом економiчного зростання та робочих мкць, у тому чит шляхом спрощення доступу до контракпв на державнi замовлення малими та се-реднiми пiдприемствами. З цифровими шструментами державнi витрати повиннi стати бкьш прозорими, орь ентованими на фактичш данi, оптимiзованими, спро-щеними та iнтегрованими в ринковi умови. Це робить електронш закупiвлi основою шших змiн, внесених до державних закушвель у нових директивах 6С.

Безперечно, закупiвля товарш та послуг державним сектором е основним компонентом економжи кра!ни, що мае в1дповцш насл1дки щодо дотримання прав людини, наприклад: товари або послуги, придбаш державними органами, часто виробляються в умовах, коли права лю-дини працiвникiв або мкцевих громад порушуються, ска-жiмо, через примусову працю, надмiрний робочий час, порушення здоров'я та безпеки, примусове переселення або забруднення навколишнього середовища; права та гiднiсть людини можуть не дотримуватися приватним сектором постачальниюв основних державних послуг, що надаються вiд iменi центральних або мкцевих державних органiв, наприклад охорона здоров'я та сощальна допомога, житло, освггш послуги п1д вартою. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Бруун-Нiльсен С. Державы закутвлп шГсть ключових уроюв вГд £С. ёвропейська правда. 04 червня 2015. URL: http:// www.eurointegration.com.ua/articles/2015/06/4/7034467/

2. Гармошза^я системи державних закупiвель в Укра-ТнГ зГ стандартами £С. URL: http://eupublicprocurement.org. ua/?lang=en

3. Гризоглазов Д. В., Давидов I. А. Зарубаний досвщ здмснення державних закушвель. Науковий всникХерсонсько-годержавногоунверситету. 2016. Вип. 19. Ч. 1. С. 129-133.

4. E-procurement. European commission. URL: https:// ec.europa.eu/growth/single-market/public-procurement/e-pro-curement_en

5. Guidance on public procurement policy/UK government official webpage. URL: https://www.gov.uk/guidance/public-sec-tor-procurement-policy

6. Public Procurement and Human Rights: A Survey of Twenty Jurisdictions // Danish Institute for Human Rights' (DIHR). July 2016, 104 p. URL: https://www.humanrights.dk/projects/public-procurement-human-rights

7. Public procurement. European commission. URL: https:// ec.europa.eu/growth/single-market/public-procurement_en

8. Rules and procedures on public tenters. European commission. URL: http://europa.eu/youreurope/business/public-ten-ders/rules-procedures/index_en.htm

9. Strand, I., Ramada, P., Canton E. Public procurement in Europe - cost and effectiveness. A study on procurement regulation. Prepared for the European Commission, March 2011, 128 p. URL: https://ukmin.lrv.lt/uploads/ukmin/documents/files/ Studija%20d%C4%97l%20kainos%20ir%20efektyvumo%20 vie%C5%A1uosiuose%20pirkimuose.pdf

REFERENCES

Bruun-Nilsen, S. "Derzhavni zakupivli: shist kliuchovykh urokiv vid YeS" [Public Procurement: Six Key Lessons from the EU]. Yevropeiska pravda. 04.06.2015. http://www.eurointegra-tion.com.ua/articles/2015/06/4/7034467/

"E-procurement. European commission". https://ec.europa. eu/growth/single-market/public-procurement/e-procurement_en

"Guidance on public procurement policy/UK government official webpage". https://www.gov.uk/guidance/public-sector-procurement-policy

"Harmonizatsiia systemy derzhavnykh zakupivel v Ukraini zi standartamy YeS" [Harmonization of the public procurement system in Ukraine with EU standards]. http://eupublicprocure-ment.org.ua/?lang=en

Hryzohlazov, D. V., and Davydov, I. A. "Zarubizhnyi dosvid zdiisnennia derzhavnykh zakupivel" [Foreign experience in public procurement]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho uni-versytetu. Vol. 1, no. 19 (2016): 129-133.

"Public Procurement and Human Rights: A Survey of Twenty Jurisdictions" Danish Institute for Human Rights' (DIHR). https://www.humanrights.dk/projects/public-procurement-hu-man-rights

"Public procurement. European commission". https:// ec.europa.eu/growth/single-market/public-procurement_en

"Rules and procedures on public tenters. European commission". http://europa.eu/youreurope/business/public-tenders/ rules-procedures/index_en.htm

Strand, I., Ramada, P., and Canton, E. "Public procurement in Europe - cost and effectiveness. A study on procurement regulation". https://ukmin.lrv.lt/uploads/ukmin/documents/ files/Studija%20d%C4%97l%20kainos%20ir%20efektyvumo%20 vie%C5%A1uosiuose%20pirkimuose.pdf

E? m о о

о

Q_

О <

СО

<

о

ш