CC BY
42Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 201-203.
МЕЖДУНАРОДНОЕ ПРАВО
УДК 341.1
Галан В.О.
М1ЖНАРОДН1 ОРГАН1ЗАЦИ У ВРЕГУЛЮВАНН1 ПИТАНЬ ПРАВОНАСТУП-
НИЦТВА ДЕРЖАВ
У науковш статп автор анашзуе участь м1жнародних оргашзацш в регулюваннi питань правонаступництва. Автор розглядае досвiд ООН при виршент питання правонаступництва.
Ключовi слова: мiжнароднi оргашзацп, правонаступництво, ООН.
Теритс^альш змiни, що вiдбулися на геополгтичнш аренi за останнi два десятирiччя (об'еднання ФРН i НДР, двох Сменських республiк, вiдокремлення Еритре! вщ Ефюпп, розпад ЧРСР, СФРЮ, СРСР та ш.), стали поштовхом для активiзацi! наукових дослiджень у сферi правонаступництва. Пильну увагу привернули до себе як загальновiдомi питання, що потребують вирiшення при правонаступнищга держав (правонаступництво щодо м1жнародних договорiв держави-попередницi, державно! власностi, державних борпв, питання громадянства при правонаступництвi держав), так i якiсно новi, необхщнють урегулювання яких наука вщчула вперше (правонаступництво щодо членства в Ращ Безпеки ООН, щодо ядерного озброення).
Водночас, вiдсутнiсть ефективних механiзмiв по виршенню питань м1жнародного правонаступництва призвело до того, що до процесу !х урегулювання окрiм держав -безпосередтх учасникiв долучаються також треп кра!ни, постiйно дiючi мiжнароднi оргашзацп, спецiально створенi тимчасовi мiждержавнi шституцп тощо.
Свiтова практика мiстить приклади колегiального вирiшення щодо наслщюв правонаступництва, участь у якому брали не тшьки та не стшьки держави - учаснищ фактичного правонаступництва, сюльки представники домшуючо! у регюш м1жнародно! спiльноти. До таких можна вщнести рiшення Свропейського порозумшня Х1Х ст. про Османську iмперiю, рiшення Союзних держав у 1919 р. (Османська iмперiя, Германська та Австро-Угорська iмперi!). У нещодавнiй практищ першою до цього процесу долучи-лась ООН. Дiяльнiсть ще! ушверсально! м1жнародно! оргашзацп у вирiшеннi питань щодо членства кра!н - учасниюв правонаступництва стала предметом багатьох дослщжень у цiй царинi. Вирiшення питання членства в ООН вщокремленого вщ 1ндп Пакистану стало практично класичним прикладом вирiшення питання щодо правонаступництва вщносно участi держави-правонаступника в установчому договорi м1жнародно! оргашзацп. Надал вiдповiдного рiшення вщ ООН потребували випадки вiддiлення Сирп вiд ОАР, вщокремлення Еритре! вiд Ефiопi!, возз'еднання Н1меччини, об'еднання Смену, подiлу ЧРСР та СФРЮ, розпад Радянського Союзу тощо. При прийнятп того чи шшого рiшення щодо конкретного випадку правонаступництва сто-совно членства, ООН була змушена давати свою оцшку данiй ситуацi!.
ГАЛАН В.О.
Досвщ ООН щодо самостшного виршення питань членства при правонаступницта наслщували й шш1 м1жнародт оргашзаци. Серед них таю питання ставились до розгляду в НАТО (у зв'язку з об'еднанням Н1меччини). А оскшьки у рамках правонаступництва вщбуваегься виршення значно! кшькосп фшансових проблем, що зачшають м1жнародно-правове сшвробггництво у сфер1 фшансових { валютних вщносин, це питання поставало на порядку денному й у М1жнародному валютному фонд1 (при розпад1 Чехословаччини та СФРЮ), Свропейському банку реконструкцп та розвитку, в шших фшансових оргашзащях.
Згодом висловлення м1жнародною оргашзащею свое! позицп щодо конкретного випадку правонаступництва стало виходити за меж1 виршення лише питання членства новоутворених держав. Такий вид учасп м1жнародних оргашзацш у врегулювант питань правонаступництва коливався вщ видання резолюцш, яю мютять позицда вщповщно! м1жнародно! оргашзаци з окремих питань правонаступництва, до спроби виршення/врегулювання дослщжувано! проблематики взагал1. Зокрема, вагомим вне-ском у процес виршення проблем правонаступництва стала кодифшацшна робота Комюп м1жнародного права ООН, що завершилася прийняттям 2-х Вщенських конвенцш про правонаступництво щодо (а) м1жнародних договор1в 1978 р. { (б) державно! власносп, державних арх1в1в { державних борпв 1983 р.
Под1бт спроби зведення загальних правил у цш царит робили й шш1 м1жнародт шституцп. Наприклад, Комю1ею м1жнародного права ООН протягом 1995-1999 рр. було подготовлено Проект статей про громадянство ф1зичних ос1б у зв'язку з правонаступ-ництвом держав, який за суттю е кодифшащею звичаевих норм в цариш громадянства ф1зичних ос1б при територ1альних змшах (у зв'язку з правонаступництвом). Державами Ради Свропи 6 листопада 1997 р. була подписана Свропейська конвенц1я про громадянство, гл. VI яко! присвячена проблемам громадянства при територ1альних змшах. Роз-глядалося це питання й шшим органом Ради Свропи - Свропейською комю1ею за демократда через право (Венещанська комю1я), якою в 1996 р. було схвалено Декларацда про наслщки правонаступництва держав для громадянства ф1зичних ос1б. 1нститутом м1жнародного права була опрацьована спещальна резолюц1я „Правонаступництво держав у сфер! актив1в { борпв" вщ 26 серпня 2001 р. Для вивчення питань правонаступництва, пов'язаних 1з подшом СРСР, а також Югослави та Чехословаччини, у квита 1994 р. було створено Комггет у рамках Асощаци м1жнародного права. Ним було розглянуто поведшку держав, яю виникли внаслщок розпаду СРСР, та цшо! низки третх кра'н: об'еднано! Шмеччини, Австрп, Фшляндп, Францп, Польщу Великобританп та ш., результати якого викладеш у вщповщних звггах щодо засщань
Не можна не вщзначити й роль постшноддачих та тимчасово створених судових установ у регулювант проблем правонаступництва. Окремими видами учасп останшх е винесення ршень щодо питань, яю виникли у процес правонаступництва та/або тлу-мачення норм шституту. До них, зокрема, вщносяться ршення М1жнародного Суду ООН яю прямо чи опосередковано виршували питання правонаступництва.
Особливе мюце серед м1жнародних оргашзацш та шституцш, предметом розгляду яких стали окрем1 питання правонаступництва держав, займае Арбпражна комю1я М1жнародно! конференцп з колишньо! Югослави. За час роботи Арбпражиою комю1ею було зроблена юлька висновюв, що мютили позицда з питань правонаступництва.
202
М1ЖНАРОДН1 ОГАН1ЗАЦИ У ВРЕГУЛЮВАНН1 ПИТАНЬ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА
1з розпадом СРСР i створенням на його теренах СНД питання учасп м1жнародних органiзацiй набуло шшого вимiру: СНД стала першою мiжнародною органiзацieю з компетенцieю у сферi правонаступництва, створеною самими учасниками правонаступництва. Доволi часто витае теза, що СНД - це оргашзацш цившзованого розлучення СРСР.
Таким чином, м1жнародна практика загалом мiстить приклади учасп м1жнародних органiзацiй у процесi врегулювання питань (як окремих, так i загальних) правонаступництва держав. У зазначенш дiяльностi постiйнодiючих м1жнародних оргашзацш та тимчасово створених iнституцiй можна видiлити декiлька напрямюв: (1) виршення органiзацiею проблеми правонаступництва ïï членства для держав - учасниць правонаступництва; (2) кодифшування сталих звичаевих норм м1жнародного правонаступництва; (3) розробка та видання рекомендацiйних акпв щодо окремих питань правонаступництва; (4) винесення рiшень з питань правонаступництва судовими та арбггражними органами.
Галан В.А Участие международных организаций в урегулировании вопросов правопреемства государств.
В научной статье автор анализирует участие международных организаций в регуляции вопросов правопреемства. Автор рассматривает опыт ООН при решении вопросов правопреемства.
Ключевые слова: международные организации, правопреемство, ООН.
Galan V.A. Participating of international organizations in the settlement of questions of legal successive of the states.
In the scientific article an author analyses participating of international organizations in adjusting of questions of legal successive. An author examines experience of UNO at the decision of questions oflegal successive.
Keywords: international organizations, legal successive, UNO.
Надiйшла до редакцл 09.09.2008 p.
203
