CC BY
10
УДК 661.65
М1ЖНАРОДН1 МОДЕЛ1 ТА ТЕХНОЛОГИ" М1КРОФ1НАНСУВАННЯ МАЛОГО
I СЕРЕДНьОгО Б1ЗНЕСу
© 2015
волга в. о.
УДК 661.65
Волга В. О. Мiжнароднi моделi та технологи мшрофшансування малого i середнього 6i3Hecy
Метою cmammi е пор/вняльний анал/з м/жнародно визнанихмоделей та апробованих, адаптованих iмодиф/кованих до нацюнальних особливос-тей технологш мшрофшансування, визначення можливостей iхвикористання для становлення нацюнальноiмодели При анал/зi, систематизацИ та узагальненн/ наукових праць вчених, роботи яких присвячен/ проблемам розвитку i становлення малого i середнього б/знесу (МСБ) в УкраЫ, було розглянуто можливостi взаемоди комерцiйних банк/в i м'шрофнансових органiзацiй (МФО) у межах окремих нацюнальних моделей мкро-ф'тансування («американсько:», «тмецьт» та змшаноi), системи та методи оцтки iуправл'тня ризиками при здшснент мiкрокредитування, особливостi трансформацп МФО рзних форм власност/. У результатi досл/дження було виявлено, що серед кра:н Центральноi та С^дно! £вропи найб'шьш ефективними (та прийнятними для Украни) емодел/мiкрокредитування МСБПольщi та Угорщини. Особливоiуваги заслуговуе також «бол'вшська» модель, окрем/ складовiякоiможуть бути використат з точки зору як i'нклюзивноiрозбудови нацюнального ф'тансового сектора, так i форм iметод'в державного регулювання д'тльностiмшрофшансових iнститущй. Доведено, що оск/льки сьогоднi для багатьох укранських швестор'ю м'жрокредитування i м/кро/нвестицИ не е прюритетною альтернативою класичним формам нвестицш, першочерговими завдан-нями для державних i регуляторних оргашв Украни у найближчий час е збалансування фнансового сектора та вдосконалення законодавства. Подальший розвиток дослджень у сферiмоделювання державноiтдтримки сектора м'жрофшансування в Укранi пов'язаний зi структуризац/ею ризик/в мшрокредитування МСБ, впровадженням цмьового ф/нансування розвитку iнфраструктури ф/нансового ринку, усуненням перешкод для мшрофшансування орган/защй р/зних форм власностi.
Кпючов'1 слова:мшрофшансування, мшрокредитування, малий i середнш б/знес, мшрофшансова оргашзащя, ф/нансова мститущя, модель мкро-
фшансування.
Ббл.: 15.
Волга Василь Олександрович - ф/нансовий аналтик, ТОВ «Ф/нансова компашя № 1» (вул. Олеся Гончара, 35, Кшв, 01054, Украна) E-mail: volgavasiliy@gmail.com
УДК 661.65
Волга В. А. Международные модели и технологии
микрофинансирования малого и среднего бизнеса
Целью статьи является сравнительный анализ международно признанных моделей и апробированных, адаптированных и модифицированных к национальным особенностям технологий микрофинансирования, определение возможностей их использования для становления национальной модели. При анализе, систематизации и обобщении научных трудов ученых, посвященных проблемам развития и становления малого и среднего бизнеса (МСБ) в Украине, были раскрыты возможности взаимодействия коммерческих банков и микрофинансовых организаций (МФО) в рамках отдельных национальных моделей микрофинансирования («американской», «немецкой» и смешанной), системы и методы оценки и управления рисками при осуществлении микрокредитования, особенности трансформации МФО различных форм собственности. В результате исследования было доказано, что среди стран Центральной и Восточной Европы наиболее эффективными (и приемлемыми для Украины) являются модели микрокредитования МСБ Польши и Венгрии. Особое внимание заслуживает также «боливийская» модель, отдельные составляющие которой могут быть использованы с точки зрения как инклюзивной перестройки национального финансового сектора, так и форм и методов государственного регулирования деятельности микрофинансовых институтов. Доказано, что поскольку сегодня для многих украинских инвесторов микрокредитование и микроинвестиции не являются приоритетной альтернативой классическим формам инвестиций, первоочередными задачами для государственных и регуляторных органов Украины в ближайшее время являются сбалансированность финансового сектора и усовершенствование законодательства. Дальнейшее развитие исследований в сфере моделирования государственной поддержки сектора микрофинансирования в Украине связано со структуризацией рисков микрокредитования МСБ, внедрением целевого финансирования развития инфраструктуры финансового рынка, устранением преград для микрофинансирования организаций различных форм собственности. Ключевые слова: микрофинансирование, микрокредитование, малый и средний бизнес, микрофинансовая организация, финансовый институт, модель микрофинансирования. Библ.: 15.
Волга Василий Александрович - финансовый аналитик, ООО «Финансовая компания № 1» (ул. Олеся Гончара, 35, Киев, 01054, Украина) E-mail: volgavasiliy@gmail.com
UDC 661.65
Volga V. A. International Models and Technologies of Microfinance for Small and Medium-Sized Businesses
The article is aimed at comparative analysis of the internationally recognized models as well as tested, modified and adapted to national circumstances technologies of microfinance, identification of opportunities for using them in developing a national model. In the analysis, systematizing and synthesis of scientists' works on issues of developing and establishing the small and medium-sized businesses (SMBj in Ukraine, possibilities of interaction of commercial banks and microfinance institutions (MFIj in the terms of individual national microfinance models («american», «german» and mixedj, systems and methods of evaluation and risk management in the implementation of microcredit, features of transformation of MFI with various ownership forms, were disclosed. As result of the study has been proven that among the countries of Central and Eastern Europe, the most effective (and acceptable for Ukrainej are the models of microcrediting SMB in Poland and Hungary Special attention deserves as well the Bolivian model, individual parts of which can be used both in terms of inclusive national financial sector restructuring, and for the forms and methods of State regulation of microfinance institutions. Also has been proven that though nowadays for many Ukrainian investors microcredit and micro-investment are not the primary alternatives to the classic forms of investment, priorities for the state and regulatory bodies of Ukraine in the near future will be balancing the financial sector and improvement of legislation. Further development of the research in the field of simulating the State support for the microfinance sector in Ukraine is connected with the structuring of SMB microcredit risks, implementation of targeted financing to develop the infrastructure of financial market, removal of barriers to microfinance for organizations with various ownership forms.
Key words: microfinance, microcredit, small and medium-sized businesses, microfinance organization, institute of finance, microfinance model. Bibl.: 15.
Volga Vasiliy A. - Financial Analyst, Financial Company № 1, LLC (vul. Olesya Gonchara, 35, Kyiv, 01054, Ukrainej E-mail: volgavasiliy@gmail.com
Сьогодш багато краш мають BAacHi моделi та технологи мiкрофiнaнcувaння (модифiковaнi, апробоваш та aдaптовaнi до нaцiонaльних особ-ливостей), кожна i3 яких мае сво! цiлi, принципи функ-цюнування, вимоги i т. п. Найбкьш вiдомi з них: модель «Грамш банку» (Бангладеш), латиноамериканська модель, модель банку «Раюят» та «аграрного банку» (1н-донезiя, Таиланд), модель «скьського банку» (Латинська Америка), модель «груп взаемодопомоги» (1нд1я), модель «кредитних проектiв» (краш Ази), апексна модель, або модель «оптового кредитування» (1ндш); icнують також загально визнaнi модели якi використовуються вciмa крашами: шдивцуальне мiкрокредитувaння через кре-дитнi спкки, кредитнi кооперативи, мережi комерцiйних банив другого рiвня, мiкрофiнacовi оргашзаци (МФО).
Шляхи штеграци мкрофшансово1 та мкрокре-дитно! системи в загальну фшансову систему кра'ши рiзномaнiтнi, проте основними складовими !х е: а) зро-стання мacштaбiв дiяльноcтi мiкрофiнaнcових шсти-туцiй i злиття неефективних небанювських фшансово-кредитних установ; б) використання комерцшних дже-рел фiнaнcувaння, доступ до депозитних, клiрингових i розрахункових центрiв; в) розширення використання мкрофшансових оперaцiй самими комерцiйними банками; г) впровадження нових мiкрокредитних техноло-гiй та iнновaцiй. Оcновнi умови генезису та ефективно-го функцюнування мiкрофiнaнcувaння i мкрокредиту-вання малого i середнього бiзнеcу (МСБ) визначаються сприятливим мaкроекономiчним середовищем, розви-неною системою державного регулювання iнвеcтицiй, торгшл^ цiн, рaцiонaльними формами стимулювання розвитку фшансово! iнфрacтруктури i попиту на мкро-фiнaнcовi послуги. Мiкрокредитувaння МСБ сьогодш е невц'емною складовою успшно функщонуючо1 нащо-нально! фшансово1 системи, а надання даних послуг суб'ектам малого бiзнеcу мае свою специфку для кожного з них. Банки вважають мкрокредитування нерен-табельним напрямком дiяльноcтi у зв'язку зi значними оперaцiйними витратами, тому вивчення мiжнaродно-го доcвiду оргашзаци мкрофшансових послуг iншими суб'ектами фiнaнcового ршку, що мае бaгaторiчну кто-рш, а головне - позитивнi тенденци розвитку, е важли-вим (перш за все, нaрaзi для Украши).
Проблемам мiкрокредитувaння МСБ у вггчизня-нiй економiчнiй нaуцi приcвяченi роботи З. С. Вaрнaлiя, Н. 6. 6горово1, Г. 6. 6ршово1, П. I. Жукова, М. Г. Лапусти, М. А. Платоновой Г. I. Хотинсько1 та iн. Разом з тим, не-зважаючи на велику ккьюсть наукових публiкaцiй, до-тепер недостатньо дослцжеш оcобливоcтi взаемоди комерцшних банив i МФО у межах окремих нaцiонaльних моделей мкрофшансування, вiдcутнi cиcтемaтизовaнi описи методiв оцшки i упрaвлiння ризиками МФО при здшсненш мiкрокредитувaння.
1з середини 80-х роив XX столптя у свт набу-ло швидкого поширення мкрокредитування, причина якого полягае у винятковш ефективноcтi нових технологи надання кредипв для МСБ. Дiяльнicть «Grameen bank» (заснований у 1976 р.) i створеного ним фонду «Grameen» (заснований у 1997 р.), що мають всесвиню мережу та сшвпрацюють ш 52 партнерами у 22 крашах,
базуеться на концепци мкрокредитування, згiдно з якою «отримана у кредит грошова сума буде використана на створення товару на продаж, частину доходу в1д яко1, у свою чергу, буде використано на погашення кредиту». Сьогодш «Grameen bank» обслуговуе 6,1 млн позичаль-никш, надав понад 4 млн кредипв на загальну суму близь-ко 5 млрд дол. США, розмiри кредитш складають в1д 100 до 10 тис. долaрiв США, а !х зворотнicть становить 97 %. Банк «Bancosol» у Болшц, який починав свою дiяльнicть як неурядова оргaнiзaцiя, що надавала мкрокредити МСБ i згодом успшно трансформувалася в комерцшний банк - е прикладом того, як мкрокредитування не ткьки забезпечуе позиковим капталом МСБ, але й сприяе на-громадженню банкшських ресурсш [1].
Урозвинених крашах мкрокредитування через надання невеликих короткострокових кредитiв з нестандартною формою забезпечення сприяе розвитку МСБ, виршуе низку завдань (розвиток шдприем-ницьких навичок у населення, створення нових робочих мicць, зростання продуктивнicть пращ), при цьому воно здшснюеться як неурядовими оргaнiзaцiями, так i спе-цiaлiзовaними державними, нaпiвдержaвними та недер-жавними установами (конcaлтинговi та шформацшш послуги, трейнiнг-прогрaми з питань навчання, упрaвлiння фiнaнcaми, менеджменту i маркетингу, cпецiaлiзовaного технiчного сприяння).
«Американська» модель мкрокредитування МСБ базуеться на взаемоди державних оргaнiв (Адшшстра-цш Малого Бiзнеcу, АМБ, англ. - SBA) i оргашзацш-поcередникiв. Мкропозики повиннi мати цкьовий характер: на обиовий кaпiтaл, зaкупiвлю оргтехнiки та устаткування (каштал позики не може витрачатися на придбання нерухомого майна та на aвaнcовi плaтежi за нього) i надаються у розмiрi до 35 тис. дол. через мережу мкцевих кредиторiв-поcередникiв з максимальним термiном повернення у 6 роив. При цьому кожна по-зика супроводжуеться грантом на техшчну допомогу, а умови одержання позики можуть варшватися залежно вiд: розмiру позики, вiдcовкових ставок (залежно в1д по-середника), планованого використання капталу, вимог посередника i потреб позичальника. Крiм того, АМБ е шститутом, що забезпечуе держaвнi контракти МСБ (вцповцно до Закону про малий бiзнеc 23 % держав-них замовлень повинно виконуватися представниками МСБ), послуги адвокатури (захист штересш шдприем-цiв у cудi), здiйcнення програм мкрокредитування через мережу кредиторiв-поcередникiв i некомерцiйних оргaнiзaцiй, якi формують спещальш мiкрокредитнi фонди автоматично поновлюваних кредипв для МСБ i допомагають ними керувати [2].
За узгодженням заяви на участь у Прогрaмi АМБ надае позику кредитору-посереднику (практично вй програми мкрокредитування здiйcнюютьcя у США не-комерцiйними оргaнiзaцiями) у розмiрi 750 тис. дол. з термшом повернення до 10 роив (за умови, що весь обсяг позики буде використаний саме на позики для МСБ), а вцсотки по мкрокредитах варюються залежно в1д типу програми кредитування - в1д 7 до 11 % рiчних [3, с. 34].
У Шмеччит мкрокредитом вважаеться сума до 25 тис. евро. Основними Рентами подiбних програм е дрiбнi бiзнеcмени, власники невеликих ciмейних компа-нш (реcторaнiв, перукарень i т. п.), а процедура надання мкрокредиту, наприклад, у «Berlin Investitionsbank» та шших подiбних банках, проcтiше i випдшше, нiж отри-мання aнaлогiчних сум у суто комерцiйних банках. Так, за даними нiмецького доcлiдницького шституту «DIW», у звичайному банку подiбнi кредити надаються пiд 20 % рЬч-них, а у банках, що працюють по прогрaмi стимулювання МСБ, - пiд 4 - 6 %, осюльки вони зменшують сво! ризики на 2/3 за рахунок коштЬв держави [4, с. 218]. Основними програмами розвитку МСБ у Ншеччиш е «Концепцiя розвитку науково-техшчно1 полiтики стосовно пЬдпри-емств малого i середнього бiзнеcу» i «Стимулювання за-ощаджень для започаткування власно1 справи», у межах яких МСБ надаються кредити на пкьгових умовах (вЬд-соткова ставка - 5 - 8 % рiчних, можливЬсть подовження cтрокiв кредитування до 15 рокЬв) через регiонaльнi банки iз cпецiaлiзовaними фондами. Шмецький Мкрофшан-совий 1нститут (DMI) i Мiкрофiнaнcовий iнвеcтицiйний Фонд працюють з МСБ через мережу бiзнеc-iнкубaторiв та некомерцшних поcередникiв, якi оперують ресурсами держави i спрямовують !х у регюнальш банки на здЬй-снення програм мЬкрокредитування [5, с. 22].
«Японська» модель фшансування програм мЬкро-кредитування у cекторi МСБ базуеться на особливостях ринку пращ краши, у якому близько 70 % працездатно-го населення зайнято у cферi малого шдприемництва (за формами власностЬ переважають iндивiдуaльнi та ймейш пiдприемcтвa). Вона функцiонуе на осно-вi державних i приватних cпецiaлiзовaних оргaнiзaцiй: Японсько1 Державно1 корпораци (фшансування МСБ шляхом пкьгових довгострокових кредитЬв для збЬль-шення основного i обiгового кaпiтaлу пiдприемcтв, якi працюють у галузях, що визнaченi урядом як прюритет-нi), Народно1 корпораци по фiнaнcувaнню (довгостро-ковi мiкрокредити без майнового забезпечення), Державно: корпораци страхування кредитЬв i фшансування малого бiзнеcу (гаранти погашення позик). Регюнальш комерцшш банки 1/2 власних кредитiв надають МСБ, а банки взаемодопомоги та кооперативш Ьнститу-ци - 100 % [6, с. 43]. Цiкaвою оcобливicтю фЬнансово-кредитно1 пiдтримки МСБ в Япони е стимулювання комерц1йно1 дiяльноcтi малих шдприемств за умов !х об'еднання в кооперативи, завдяки чому шдприемства мають можливЬсть одержати землю, пiAьговi кредити для розвитку новЬтнк технологiй, розробки шновацш у cферi транспортно1 шфраструктури.
Серед краш ЦС6 найбЬльш ефективними вважа-ються моделi мiкрокредитувaння МСБ Польщi та Угорщини. У той час, як «Grameen Bank» до-сяг значного успЬху у крашах Ази, фонд «Фундуш МЬ-кро» у Польщi е найбЬльш успЬшною МФО у Схiднiй бвропЬ, яка поеднуе послуги кредитування з ощадними послугами, навчанням i консультуванням. «Фундуш МЬ-кро» - це недержавна оргaнiзaцiя, що працюе у cферi мЬ-крофiнaнcувaння, яка була створена у 1994 р. польсько-американським фондом розвитку шдприемництва
(ГЛЕБ) для сприяння мкрошдприемництву в Польщ1. Нараз1 вона мае понад 30 фшй, що дють у вск регюнах кра1ни, 1 обслуговуе близько 34 тис. мкроп1дприемств 1з чисельн1стю працюючих до 5 ос1б (портфель кредипв на суму близько 170 млн дол.). Принципи кредитування Фонду побудоваш на шдив1дуальнш, груповш та ротацшнш моделях: кредит надаеться термшом на 3 м1сяц1; середнш розм1р кредиту становить 1,5 тис. дол. США; ефективна в1дсоткова ставка - 35 %; ршень зворотност1 по позиках -6, 55 % уси позичальник1в становлять ж1нки.
KpiM «Фундуш MiKpo», у Польщi дie два MiKpoKpe-дитнi фонди, що спeцiалiзуються на пiдтpимцi МСБ у скьському гoспoдаpствi. Фонд розвитку польського скьського господарства (FDPA) - приватна некомерцшна opганiзацiя (заснована у 1998 р. за шд-тримки ОЕСР), метою дшльносп яко'1 e мiкpoкpeдитнe забезпечення дiяльнoстi скьськогосподарських пiдпpи-емств i зростання зайнятосп в сiльськiй мiсцeвoстi. На-pазi Фондом розроблена i успiшнo peалiзoвуeться ц!льо-ва мiкpoфiнансoва програма для жшок-шдприемщв та с!льських мiкpoпiдпpиeмств - «Women's Rural Economic Development Program» (WRED), позиковий портфель яко'1 становить близько 350 тис. дол. США. Ольськогос-подарський Фонд (AF) - це оргашзац1я, що фiнансуeть-ся урядом, заснована у 1991 р. з кашталом у 14 млн дол. США, наданим Мшстерством скьського господарства i економжи Польщ^ здiйснюe дiяльнiсть разом 1з: а) Фондом мжропозик, що надаe мжрокредити у poзмi-pi 3,5 тис. дол. США шдпржмцям-початювця (умовою надання кредиту e проходження 100-годинно'1 трейншг-програми навчання з основ ведення бiзнeсу); б) PAEF, який наpазi в межах програми розвитку м^окреди-тування у EC, надав 3,5 тис. мкропозик на суму понад 90 млн дол. США.
В Угорщит дie Угорський фонд шдтримки пiд-пpиeмництва (HFEP, заснований у 1990 р.) для обслуго-вування шдпржмств МСБ, кредитний портфель програми мкрокредитування якого становить 9 млн дол. США. 20 фшй, що дшть на всш територи Угорщини, мають ц!льову групу клieнтiв - малi i мiкpoпiдпpиeм-ства, що мають таю характеристики: штат не бкьш 10 оаб; шдпржмства функцioнують на ринку не бкьше 2 poкiв; загальний обсяг piчних пpoдажiв не пepeвищуe 60 тис. дол. США.
Болiвiя e крашою з особливо цкавою суто «ôoaï-вшською моделлю» вiднoснo зр!лого мкрофшансового ринку з високою кoнцeнтpацieю спeцiалiзoваних банкiв та iнших нeбанкiвських депозитних opганiзацiй мiкpo-фiнансoвoгo сектора (наpазi три банки 1з 13 надають мЬ-кpoфiнансування у формЬ спeцiалiзoваних мiкpoфiнан-сових банкЬв («Bancosol», «Banco Los Andes Procredit» i «Banco Fie»). Сьогодш кожний банк, трансформований Ьз кредитних МФО, входить у групу найбЬльших фЬнан-сових шститущй з охоплення населення депозитними послугами в краМ, а «болЬвЬйська модель» мкрофшан-сування часто викopистoвуeться як приклад для шших краш. Ункальшсть цieï моделЬ, на вЬдмЬну вЬд Ьнших кра-'¿н, пoлягаe в тому, що вона не маe окремого спещально-го законодавства, що peгулюe дЬяльнЬсть МФО (кредит-
н1 недержавш орган1заци взагам, практично, не регулю-ються i знаходяться за межами концептуально! основи фшансових шституцш), а Bei суб'екти фiнансового ринку кра!ни регулюються одним Законом - «Про банюв-CbKi та фiнансовi установи». Орган нагляду фшансово! системи Болiвi! (ASFI) регулюе дiяльнiсть банкiв, при-ватних фiнансових фондiв (ПФФ), ощадних i житлово-кредитних товариств, кредитних спкок та шших при-ватних фiнансових компанiй та шституцш.
Законодавство мктить визначення ПФФ як това-риства з обмеженою вiдповiдальнiстю, основна мета дЬ-яльност якого полягае в наданнi фшансових кошпв ма-лим i мжропозичальникам, чия дiяльнiсть здiйснюеться у мшькш i сiльськiй мiсцевостi. Вимоги до мшмального розмiру капiталу - для ПФФ спещальш права запозичен-ня (SDR) - 916 тис. дол. США (для банкш SDR - 8 млн дол. США); коефщент достатност капiталу для банкiв i ПФФ - 10 %; верхня межа вцсотково! ставки вiдсутня; максимальна сума кредиту лщензованого ПФФ < 20 % в1д влас-ного капiталу, за винятком кредипв, за якими необхiдно отримати спещальний дозвк ASFI. Дiяльнiсть ПФФ об-межуеться такими сферами: а) здшснення операцiй факторингу; б) одержання векселш або iнших документiв, що шкасуються, так само, як i здiйснення операцiй шка-со, платежiв i грошових переказiв з рахунку на рахунок; в) здшснення електронних переказiв i випуск платiжних доручень до оплати усередиш кра!ни i за кордоном; г) iнвестування кошпв у капiтал компанiй, що здшснюють дiяльнiсть у сферi страхування i сек'юритизаци; д) адш-нiстрування швестицшних коштiв для iнвестування на рахунки третк сторiн. Саме завдяки ПФФ (надкеш юри-дичними правами по залученню депозитiв вiд населення, наданню кредитiв, розрахункових операцiях i продажу/ покупщ шоземно! валюти для здшснення власних опе-рацiй) мiкрофiнансування перетворилося в потужний фiнансовий сектор Болши [7].
Kредитнi кооперативи (CAC) у Болiвi! мають ши-рокi «кредитш повноваження» з надання деяких видiв фiнансово-посередницьких i пов'язаних з ними послуг залежно вiд !х категорш CAC категори 1 або 2 мають право розмщати депозити, надавати кре-дити; CAC категори 3 - виконувати аналопчш операци, за винятком фшансового лiзингу; CAC категори 4 -здiйснювати фiнансовi послуги у мкцевш та iноземнiй валюй, за винятком дорожнк чекiв i кредитних кар-ток, форварднi i ф'ючерснi угоди по купiвлi-продажу шоземно! валюти, надання кредитiв пiд заставу майна, шдтвердження та одержання грошей за акредитивами. Необхiдною умовою е перевiрка на професiйну придат-шсть САС i сумлiннiсть акцiонерiв. Пруденщальш нор-ми для CAC включають вимоги по достатностi капiталу, формуванню резервiв на покриття збиткiв по кредитах i обмеженню по кредитах (на одного позичальника, пов'язаним сторонам i т. ш.) [8].
У зв'язку з тим, що в Болiвil кнуе нацiональна система центифжацшних карток, навiть пiдприемцям з неформального сектора нелегко уникнути негативного кредитного рейтингу - використовуючи шформащю кредитного бюро, ствробиники МФО можуть митте-
во одержати звiт про наявшсть непогашено!/надмiрно! заборгованостi, прострочення платежiв вiдносно будь-яко! особи, що звертаеться за кредитом. Крiм цього, добровкьна лшв1даци ПФФ можлива лише у випадку одержання дозволу в1д АБИ та пiсля повернення вс1х де-позитiв, а лiквiдацiя САС допускаеться шсля одержання згоди на загальних зборах акцiонерiв i також лише при одержанш дозволу в1д АБИ.
Mоделi мiкрокредитування у кратах з пере-хiдною економжою суттево в^^зняються в1д аналогiчних у кра!нах, що розвиваються: вони не насткьки масштабнi та !х головною метою е не бо-ротьба з бцшстю i забезпечення прожиткового мшму-му, а пiдтримка пiдприемницьких шщатив економiчно активних категорiй населення, розвиток локальних ринкiв i, у довгостроковш перспективi, формування «середнього класу». 1х головною особливiстю е висо-кий освггнш рiвень, професiйний досвiд представниюв адресних цкьових груп клiентiв, що створюють власнi малi та мiкробiзнеси для пiдвищення рiвня сiмейних до-ходiв i сощально! адаптаци. Тобто, стратегш дiяльностi мiкрофiнансових iнституцiй спрямована, перш за все, на забезпечення успиу дкових починань позичальникiв та рецишенпв фiнансових послуг.
До основних чиникiв, що визначають позици пе! або шшо! МФО на ринку, належать: 1) готовшсть сшв-працювати з МСБ здебкьшого на початковому ета-пi його розвитку; 2) здатшсть визначати пакет послуг, який включае не ткьки фiнансування, але й консультаци у сферi фшансового i управлiнського облiку, 3) розумш-ня регюнально! та галузево! специфжи МСБ i розроб-ка адекватно! системи оцшки ризикiв, 4) наявшсть до-статньо пiдготовленого персоналу для обслуговування i залучення клiентiв (в основному малих пiдприемств); 5) ктотний вплив на розвиток мiкрофiнансово! шфра-структури для МСБ державних програм шдтримки малого пiдприемництва у сферi його мiкрофiнансування та мжрокредитування. Загалом, мiкрофiнансування сьо-годнi знаходиться далеко за межами традицшного по-няття «мiкрокредиту» - невеликi кредити на придбан-ня обiгового кашталу для осiб з низьким рiвнем доходу (або пiдприемствам неформального сектора економши). Споживчi, житловi кредити, кредити на медичне обслуговування та освггу, розмщення депозитiв, грошовi пе-рекази, страхування е стабкьним набором фшансових продукйв багатьох МФО. Дiапазон типiв МФО, що на-дають послуги у даному сегментi ринку, також сьогодш значно розширився i включае комерцiйнi банки, кредит-ш спкки, кооперативи та iншi небанювсью й неурядовi фiнансовi органiзацi! (громадсью - некомерцiйнi або змiшаного типу), що традицшно домiнували в даному секторЬ Кiлькiсть нових компанiй, що ввшшли у комер-цiйний мжрофшансовий сектор та мають за мету транс-формуватися у комерцiйнi шдприемства i регульованi депозитнi мiкрокредитнi оргашзаци, також зросла (ця тенденц1я пов'язана зi зростаючим попитом на надання комплексних мiкрофiнансових послуг МФО вцповцно до належно! концептуально! основи 1х функцiонування).
У результата законодавщ та представники оргашв регу-лювання почали усвiдомлювати, що мiкрофiнансування необхiдно розглядати в масштабi Bcieï нацiональноï фь нансово'1 системи, а також що пруденщальш i непруден-цiальнi форми регулювання i нагляду повинш бути синх-рошзоваш з подальшим розвитком даного сектора [9].
Фахiвцi з мiкрофiнансування Базельського комь тету з банкiвського нагляду, керуючись меморандумом «Мiкрофiнансова дiяльнiсть i ключовими принципами ефективного банкiвського нагляду» (Microfinance Activities and the Core Principles for Effective Banking Supervision) дшшли висновку, що регулювання i нагляд за д1яльшстю небанювських оргашзацш, що мобiлiзують депозити вiд населення, повинш застосовуватися вцповцно до типу i масштабiв операцiй цих оргашзацш. О^м захисту коштiв вкладникiв, нагляд з боку офщшних органiв кра-ш 6С розширюе доступ до фшансових послуг внаслiдок пiдвищення довiри населення до МФО, удосконалюе ïx операцiйнi стандарти i створюе рiвнi умови для банкiв i небанювських шституцш [10].
Cкладнiсть питання щодо принципiв розвитку мь крофiнансування, якими необхцно керуватися у процесi регулювання та нагляду, полягае в тому, чи буде мжрофшансування предметом окремого спещ-ального законодавства або ж МФО повинш регулюва-тися вцповцно до iснуючиx концептуальних основ, осккьки е аргументи як за, так i проти кожного з шд-xодiв (а також приклади успшного використання обох пiдxодiв). Так або шакше, в остаточному пiдсумку ршен-ня ухвалюеться на основi особливостей кожно'1 кра'ши окремо з урахуванням кнуючо! полiтики i законодавчо'1 бази, а також рiвня розвитку сектора мжрофшансуван-ня. Вiдсутнiсть консенсусу в ухваленш рiшень на рiвнi законодавчих i регулюючих органiв мiжнародниx фшансових оргашзацш щодо тишв МФО, яю пiдпадають пiд систему регулювання, пов'язана з ктотною рiзницею мiж мiкрофiнансуванням i традицiйними фiнансови-ми послугами, яка вимагае регулювання з урахуванням специфжи дiяльностi МФО (конкретнi мiкрофiнансовi ризики, у тому чи^ пов'язанi з формою власност та управлiнням кредитним портфелем, лжвцшстю, опера-цiйною д1яльшстю i менеджментом). Наприклад, iснуе думка, що необхцшсть у регулюваннi та наглядi виникае з моменту, коли МФО починае залучати депозити [11]. Форми та методи регулювання ж здшснюються вцпо-вiдно до тишв установ, пропонованих ними видiв фшансових послуг/продукпв i '1х правового статусу.
Крш того, особливу увагу законодавчi та регулю-ючi органи повинш придкяти зростаючiй кiлькостi кре-дитних МФО, якi прагнуть трансформуватися в комер-цiйнi структури i регульоваш депозитнi установи. Причини, з яких МФО прагнуть трансформуватися, рiзнi: бкьш широкий доступ до боргового та швестицшного фiнансування, розширення спектру фiнансовиx послуг клiентам, зокрема, розмщення депозитiв, що приводить до зростання сегмента охоплення ^енпв фшансови-ми послугами («фiнансове включення»). Стратепчний пiдxiд до розробки концептуальних основ мжрофшан-сування мае важливе значення ще й тому, що вш пови-
нен бути збалансований з шшими завданнями: захист вкладник1в 1 забезпечення безпеки та над1йност1 фшансових шституцш 1 фшансово'1 системи; захист прав спо-живач1в; збереження соц1ально'1 м1с!1 мжрофшансуван-ня. Зберегти вказаний баланс не просто, осккьки чинш закони, з одного боку, сприяють розвитку фшансового сектора МФО за рахунок розширення числа 1 тишв ф1-нансових 1нституц1й, з шшого - накладають обмеження або вимоги, яю можуть навмисно або не навмисно пере-шкоджати подальшому розвитку даного сектора.
Кожна краша при розробц1 нац1онально'1 модел1 та пол1тики у сфер1 м1кроф1нансування застосовуе «багаторшневий» п1дх1д, що полягае у створенш концептуально! основи системи регулювання мжро-фшансування як окремого напрямку д1яльност1. Тобто, визначаються конкретн1 типи 1нституц1й, законодавч1 або регуляторн1 «вшна», як1 р1зняться за: 1) дозволени-ми видами д1яльност1 (в основному, розмщення депо-зит1в у пор1внянш з наданням кредит1в), 2) правововим статусом (комерцшш у пор1внянн1 з некомерцшними) 1 3) подходом до регулювання та нагляду (повне пруденщ-альне регулювання або лише лщензування у пор1внянн1 з в1дсутн1стю регулювання). По-перше, концептуальною основою може бути единий закон, що регулюе д1яльшсть вси фшансових шституцш (як, наприклад, у випадку з Бол1в1ею) або низка закошв, що регулюють 1 визнача-ють р1зш типи шститутш (наприклад, окрем1 закони про банки 1 банювську д1яльн1сть, кредитн1 спкки, м1кро-кредитн1 орган1зац!1 1 т. п.). По-друге, у концептуальной основ1 також встановлюються загальн1 критерЦ щодо лщензування, структури власност1 та менеджменту, ви-мог до м1н1мального розм1ру кап1талу, ф1нансово'1 зв1т-ност1, дотримання законодавства, санкций 1 пов'язаних з ними заходш, а також шдходу до регулювання та нагляду кожного типу шституту окремо [12]. У зв'язку з тим, що до статусу комерцшного банку застосовуеться «багато-р1вневий», або 1нституц1йний, п1дх1д, вимоги до лщензування, а також стандарти регулювання та нагляду, як правило, бкьш висою. Тому складшсть такого «багато-р1вневого» п1дходу для оргашв регулювання полягае у встановленш ч1тких в1дм1нностей 1 визначень в1дпов1д-них категор1й без можливост1 1х двозначного тлумачення (як в1дносно оргашзацш, так 1 споживач1в), так само як 1 ч1тких шлях1в розвитку шституцш у випадку 1х нам1ру трансформуватися або перейти в1д одного шституцю-нального типу (або регуляторного «вжна») до 1ншого.
Паралельно МФО повинш враховувати безл1ч законодавчих акт1в, у тому числ1 правил, норм, директив, постанов та шших шдзаконних акт1в при анал1з1 насл1д-к1в одержання т1е'1 або шшо'1 л1ценз!1 або трансформацЦ у шший 1нституц1ональний тип. З одного боку, МФО е частиною бкьш широкого кола закошв (закон про компанП, податкове законодавство, законодавство про працю та цивкьш кодекси 1 т. п.), яю необх1дно врахо-вувати, особливо у зв'язку з певними перевагами юри-дичного статусу МФО (податков1 п1льги, бкьш низьк1 реестрац1йн1 збори та ш.) 1 нам1рами трансформувати св1й правовий статус 1/або стати л1цензованою фшансо-вою депозитною 1нституц1ею. З шшого, - бкьш широке
правове поле може мктити значш бар'ери i складнощi для МФО, що планують увiйти у формальний сектор економжи.
Загалом, концептуальнi основи кра!н мiстять широкий спектр тишв iнституцiй, якi можна роздГ-лити на три категорш банки, небанювсью МФО та нерегульованi МФО. На банки, що надають фшансово-посередницью послуги та зареестрованi у формi ак-цiонерних товариств, поширюються пруденщальш та непруденцiальнi норми регулювання та нагляду, однак щодо мiкрофiнансування, то суб'ектами ще! категорГ! е так зваш банки другого рiвня (банки, частка в дГяль-ностi яких припадае на мiкрофiнансовi послуги) i спещ-алiзованi мiкрофiнансовi банки (банки, дшльшсть яких головним чином пов'язана iз мiкрофiнансуванням), на якi, як правило, поширюються т ж регуляторнi норми, що й на iншi банки.
Небанкiвськi МФО, якi зареестроваш у формi ак-цiонерних товариств або товариств iз обмеженою вГд-повiдальнiстю та регульованi iнституцi!, подГляються на такi типи: 1) надГлеш правом залучати депозити, не шдлягають нормам регулювання та нагляду, що власти-вi банкам; 2) регулюються i працюють на комерцiйнiй основу але здiйснюють лише кредитну дшльшсть; 3) регулюються, але 1х дiяльнiсть обмежена лише наданням кредитГв (зареестрованi у формi некомерцiйних оргаш-зацш). Нерегульованi МФО рiзняться шститущональ-ними типами, дозволеними видами дГяльностГ i норма-тивно-правовим статусом. Хоча шститущональш типи дотримуються первинного законодавства по мшрофЬ-нансуванню, досить розповсюдженою практикою окре-мих кра!н е уникнення надмiрно1 законодавчо! «заре-гульованостЬ i обмежень щодо !х участ у мжрофшан-совiй дiяльностi (це стосуеться видiв мiкрофiнансових послуг). Це шституци, якi: здiйснюють кредитнi опера-цГ1, проте не надiленi правом розмщати депозити; не пiдлягають «жорсткому» регулюванню г не е частиною формального фшансового сектора; уособлюють широ-ку «палГтру» суб'ектГв з рГзним правовим статусом (вГд комерцГйних товариств Гз обмеженою вГдповГдальш-стю до благодшних фондГв, неурядових органГзацГй або асощацш) [13]. РГзниця мГж типами шституцш мшрофЬ-нансування полягае у вимогах до мшмального розмГру капталу (чГтко викладенГ у лщензГях), проте щ вимоги можуть застосовуватися органами регулювання як для стимулювання, так Г для створення перешкод процесу штегращ! банив Г МФО у формальний сектор економГ-ки. Так, наприклад, досить низький рГвень мшмального розмГру капГталу МФО для мГкрофГнансування, з одного боку, сприяе МФО входженню у формальний фшансо-вий сектор, здатних залучати депозити, з шшого - при-зводить до збГльшення кГлькостГ дрГбних МФО.
НеобхГдно також зауважити, що типи МФО струк-туруються за дозволеними видами дГяльностГ (розмГ-щення депозитГв, виключно кредитна дшльшсть Г т. п.), а застосування певних форм обмежень у рГзних кра!нах вГдносно мГкрокредитування е засобом обмеження кон-центрацГ! ризику, що призводить до подальшого роз-межування мГж класифжацГями МФО. Наприклад, об-
меження у розмГрах наданих кредитГв (як у числовому виразГ, так Г у вГдсотковому сшввГдношенш до капГталу) можуть бути як засобом заохочення МФО надавати по-слуги своему цГльовому сегменту ринку, так Г спричини-ти непередбачуванГ наслГдки щодо мотивацГ! та здатно-стГ МФО до зростання. ВГдмГнностГ в обмеженнях щодо МФО у багатьох випадках у рамках !х рГзних класифГ-кацш не однаковГ, вони можуть бути використаш як метод, що дозволяе здшснювати розмежування мГж регуляторними «рГвнями» як спробу перешкоджання регуляторному арбпражу (тобто, щоб шституци, зареестроваш за бГльш низькою класифГкацГею або рГвнем, не могли ухилятися вГд дотримання регуляторних вимог).
Важливим е встановлення лГмГту для МФО на одного позичальника Г у вГдсотковому сшввГдношенш до капГталу. Так, у БолГвГ! лГмГт на одного позичальника встановлюеться у розмГрГ не бГльш 1 % вГд власного капГталу шд особисту гарантГю або до 3 % шд забезпе-чення (лГмГт на одного позичальник для банкГв - 20 % вГд власного капГталу). У законодавствах кра!н встанов-люються також шшГ форми кредитних лГмГтГв: у Болши, наприклад, банкам забороняеться надавати кредити директорам, керГвництву або афГлГйованим сторонам (комбГнованГ кредити спГвробГтникам МФО не повинш перевищувати 1,5 % вГд розмГру власного капГталу, але не бкьше 10 % вГд ще! суми окремим спГвробГтникам) [14].
Сьогодш цГкавГ тенденцГ! можна спостерГгати на нацюнальних ринках мГкрофГнансових послуг: чим бкьше кра!на дозволяе небанкГвським ор-ганГзацГям залучати депозити, тим ширше база «дозво-лГв» Гнших видГв фГнансово! дГяльностГ, як, наприклад, операцГ! з Гноземною валютою та грошовГ перекази; Г навпаки - у кра!нах з особливими визначеннями мГ-крофГнансово! дГяльностГ дГе тенденцГя до збГльшення обмежень у вГдношеннГ Гнших фшансових послуг. У Бо-лГвГ1 МФО законодавчо дозволено здГйснювати майже всГ фГнансово-посередницькГ послуги, а також пов'язаш з ними банкГвськГ послуги, включаючи кредитування, надання гарантшних зобов'язань, операцГ! з Гноземною валютою та лГзинг, а також послуги у сферГ грошових пе-реказГв. Лише на здшснення МФО певних видГв дГяльностГ (розмГщення коштГв на поточних рахунках, видача кредитних карток та швестування власного капГталу) необхГдно одержати спецГальний дозвГл.
Занадто обмежувальна полГтика щодо МФО, якГ мають намГр трансформуватися у фГнансовГ шституци вищого рГвня, може суттево перешкоджати конкурен-тоспроможностГ МФО, ефективному виконанню ними завдань: збереження стабГльностГ в довгостроковш пер-спективГ, розширенню клГентсько! бази Г спектра про-понованих фГнансових послуг, пошуку альтернативних джерел та доходГв Г, врештГ-решт, впровадженню шно-вацГй у цьому секторГ. У зв'язку зГ зростанням кГлькостГ МФО, що прагнуть трансформуватися, по-новому по-стае питання структури власностГ, статусу та ролГ стейк-холдерГв, первинних Г нових засновникГв МФО, швесто-рГв. Загалом, у процесГ трансформацГ! МФО передають активи заново створенш комерцГйнГй структурГ в обмГн на акцГ1, Г хоча ця угода досить проста, виникае низка
проблем, пов'язаних з1 структурою власност1 у процей безперервного функц1онування МФО: а) як враховува-ти безоплатно передан кошти або «соц1альний» кап1тал МФО; б) чи в змоз1 МФО ефективно здшснювати кре-дитн1 операцн, конкуруючи 1з заново створеною оргаш-зац1ею; в) чи матиме МФО ресурси для продовження ш-вестування свое'1 пропорц1йно'1 частки у заново створе-ну компан1ю; г) чи затвердить регулюючий орган МФО як акцюнера у випадку нам1ру МФО трансформуватися у депозитну оргашзащю. Тобто, вказаш проблеми, а та-кож недотримання штересш р1зних стейкхолдер1в, ство-рюють перешкоди на шляху процесу трансформацн. Так, наприклад, у Бол1вГ1 МФО «Ргоёет», одержавши лщен-зш на створення ПФФ, 1нвестувала в акщонерний кат-тал банку «ВашшоЬ суму, що склала 41 % власного роз-м1ру кап1талу. Протягом певного часу МФО «Ргоёет» здшснювала управл1ння д1яльн1стю окремо'1 банк1всько'1 структури з мжрокредитування як св1дчення свое'1 учас-т1 в кап1тал1 банку «Вапсшо1». Хоча насл1дки спкьно'Г д1яльност1 МФО «Ргоёет» 1 «Вапсо8о1» були позитив-ними, необх1дно зазначити, що загалом у таких випад-ках ризик досить високий, управляти ним досить важко, особливо, якщо 1снуе дублювання у кер1вництв1, а також 1нш1 конфл1кти штересш м1ж МФО 1 банком [15].
Трансформац1я МФО неминуче спричиняе появу нових власникш, нових структур управлшня 1 но-вих стейкхолдер1в, тому необх1дно збалансувати цш трансформацн МФО з цкями нових стейкхолдер1в (ключов1 сп1вроб1тники 1 менеджери, як1 до цього моменту мали значний вплив на д1яльшсть МФО, можуть також бути проти нових структур власност1 та управлшня). Володшня службовцями МФО акц1ями сво'1х ком-пан1й (БЗОРз) е найпоширен1шим методом участ сшв-роб1тник1в у структур! власносй, тому в1дсутн1сть по-годженост 1нтерес1в нових стейкхолдер1в з колишшми може призвести до невдалих спроб процесу трансформаци МФО. Нараз1 кнуе лише деккька приклад1в кра'Гн, у яких сп1вроб1тники включалися у структури власност трансформованих МФО (наприклад, Болш1я являе собою перший такий приклад, коли виконавчому менеджменту МФО «Ргоёет» була надана 6 %-на частка участ1 у кап1тал1 «ВашшоЬ на момент Г1 трансформацн). Загалом, як св1дчить практика бкьшост краГн, реальна ф1нансова вигода прац1вник1в МФО (план ЕБОР) у заново створенш ф1нансов1й установ1 е кюзорною: в1дсутнкть механ1зму забезпечення прац1вникам можливост1 реал1зовувати власн1 акцГГ перетворюе Гх у нелжв1дш ц1нн1 папери, а на виплати див1дент1в по них можуть шти роки. Тому сьо-годш для МФО, що знаходяться у процей трансформацн, використовуються альтернативш механ1зми - схеми участ1 пращвниюв у прибутках трансформованих МФО, як хоча 1 не дозволяють участь пращвниюв у формуван-н1 загальноГ стратеги МФО, проте пропонують суттевий фшансовий стимул для отримання бажаного результату.
висновки
Входження МФО р1зних тишв у формальний ф1-нансовий сектор сприяе розвитку конкуренцГГ м1ж банками та 1ншими фшансовими 1нституц1ями, що надають
мiкрофiнансовi послуги. В умовах надмiрних вимог i обмежень (перш за все, лщензування) застосування бкьш низьких вимог до кашталшаци депозитних МФО, можливо, виявиться належним заходом у контекстi об-межених сфер i масштабiв дiяльностi МФО. Крiм того, вимоги вцносно структури власностi повиннi бути гнучкими (режими лщензування, що дозволяють транс-формацш МФО з метою полшшення ii структури влас-ностi i управлiння), а стандарти фiнансовоi звиносп та зовнiшнього аудиту, системи рейтинпв i нагляду у сферi мжрофшансування повиннi вiдiгравати ключову роль у створенш сприятливих умов для функщонування сектора мiкрофiнансових послуг.
Завдання першого рiвня для державних i регулятор-
них органiв Укра1ни у найближчий час - збалансувати функщонування фшансового сектора на осно-вi инклюзивного фiнансування, а осюльки даний сектор пор1вняно молодий, - використати досв1д iнших кра1н як з огляду вибору i формування моделi мiкрофiнансуван-ня, так i вiдносно вдосконалення законодавства. Згiдно iз завданнями другого рiвня необхiдно: а) чггко структу-рувати ризики, пов'язаш з мiкрофiнансуванням, зокре-ма, мжрокредитуванням для суб'eктiв МСБ; б) змшити систему розпод1лу ресурсiв щодо фжрофшансування; в) впровадити ц1льове фiнансування розвитку шфра-структури фiнансового ринку; г) розробити нормативно-правову базу для учасниюв ринку мiкрофiнансування (за видами д1яльносй та iнституцiональними формами), а також напрями i шляхи усунення перешкод оргашзащ-ям рiзних форм власносп, що мають намiр трансформуватися в комерцшш iнституцii. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Килгоур Д. От неформальной экономики к малому предпринимательству: роль микрокредита / Д. Килгоур [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://corruption.rsuh.ru/ magazine/2/n2-10.shtml
2. Обзор работы Администрации малого бизнеса. U.S. Small Business Administration [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.infousa.ru/economy/sba.pdf
3. Власов И. П. Кредитование малого и среднего бизнеса: перспективы развития / И. П. Власов // Финансы и кредит. -2012. - № 3 (339). - С. 32 - 37.
4. Заболоцкая В. В. Микрокредитование как инструмент финансового обеспечения малого бизнеса / В. В. Заболоцкая [и др.] // Вектор науки ТГУ. - 2011. - № 1 (15). - С. 217 - 221.
5. Кизим А. А. Маркетинг и логистика в контексте развития предприятий малого бизнеса / А. А. Кизим, Т. Б. Филичкина // Наука и образование; хозяйство и экономика; предпринимательство; право и управление. - 2014. - №1 (44). - С. 21 - 26.
6. Утамурадов А. Н. Финансовая поддержка малого бизнеса / А. Н. Утамурадов // Финансы и кредит. - 2011. - № 13 (349). - С. 41 - 46.
7. MIX and CGAP. Latin America and the Caribbean 2009 Microfinance Analysis and Benchmarking Report. Washington, DC: MIX [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.themix. org/sites/default/files/2009%20LAC
8. Regulatory Framework for Microfinance Operations in Bolivia. La Paz: ASOFIN [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.microfinancegateway.org/gm/document
9. Lauer K. Transforming NGO Mfis: Critical Ownership Issues to Consider. Occasional Paper 13. Washington, DC: CGAP / K. Lauer [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cgap. org/gm/document-1.9.4213/OP13.pdf
10. Базельський Комитет по банковскому надзору. 2010 р. Microfinance activities and the Core Principles for Effective Banking Supervision. Базель: Банк международных расчетов [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.bis.org/ publ / bcbs 175. pdf
11. Duflos E. National Microfinance Strategies. CGAP Brief. Washington, DC: CGAP / E. Duflos, J. Glisovic-Mézières [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cgap.org/gm/document-1.9.4349/BR_National_Microfinance_Strategies.pdf
12. CGAP. Government's Role in Microfinance: What is the Optimal Policy Mix? Washington, DC: CGAP [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cgap.org/p/site/c/template. rc/1.26.4903/
13. Trigo L. J. Supervising & Regulating Microfinance in the Context of Financial Sector Liberalization: Lessons from Bolivia, Colombia and Mexico. Washington, DC: ACCION International / L. J. Trigo, P. L. Devaney, E. Rhyne [Electronic resource]. - Mode of access : http://resources.centerforfinancialinclusion.org/micro_ pubs_list.asp
14. Браун М. Порiвняльний аналiз концептуальних основ i законодавства про мiкрофiнансування вибiркових кра-|'н. Вересень 2010 р. МФК / М. Браун, Р. Якобс [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/
15. Rhyne E. Aligning Interests: A ddressing Management and Stakeholder Incentives During Microfinance Institution Transformations. Washington, DC: Calmeadow and The Center for Financial Inclusion / E. Rhyne, I. W. Lieberman, B. Busch, S. Dolan [Electronic resource]. - Mode of access : http://resources.centerfor-financialinclusion.org/publications/Aligning_I_240.asp
Lauer, K. "Transforming NGO Mfis: Critical Ownership Issues to Consider" http://www.cgap.Org/gm/document-1.9.4213/OP13.pdf "MIX and CGAP. Latin America and the Caribbean 2009 Microfinance Analysis and Benchmarking Report". http://www.the-mix.org/sites/default/files/2009%20LAC
"Obzor raboty Administratsii malogo biznesa. U. S. Small Business Administration" [Overview of the work the Small Business Administration. U. S. Small Business Administration]. http://www. infousa.ru/economy/sba.pdf
"Regulatory Framework for Microfinance Operations in Bolivia". http://www.microfinancegateway.org/gm/document
Rhyne, E. "Aligning Interests: A ddressing Management and Stakeholder Incentives During Microfinance Institution Transformations". http://resources.centerforfinancialinclusion.org/publica-tions/Aligning_I_240.asp
Trigo, L. J., Devaney, P. L., and Rhyne, E. "Supervising & Regulating Microfinance in the Context of Financial Sector Liberalization: Lessons from Bolivia, Colombia and Mexico". http://resources. centerforfinancialinclusion.org/micro_pubs_list.asp
Utamuradov, A. N. "Finansovaia podderzhka malogo biznesa" [Financial support for small businesses]. Finansy i kredit, no. 13 (349) (2011): 41-46.
Vlasov, I. P. "Kreditovanie malogo i srednego biznesa: perspek-tivy razvitiia" [Lending to small and medium-sized enterprises: prospects for development]. Finansy i kredit, no. 3 (339) (2012): 32-37.
Zabolotskaia, V. V. et al. "Mikrokreditovanie kak instrument finansovogo obespecheniia malogo biznesa" [Microcredit as a tool for financial support of small business]. Vektornauki TGU, no. 1 (15) (2011): 217-221.
Науковий KepiB^K - Ступницький О. I., кандидат економтних наук, професор кафедри мiжнародного бiзнесу 1нституту мiжнародних вщносин КиТвського нацюнального ушверситету
iменi Тараса Шевченка
REFERENCES
"Bazelskiy Komitet po bankovskomu nadzoru. 2010 r. Microfinance activities and the Core Principles for Effective Banking Supervision" [Bazelsky Committee on Banking Supervision. 2010 p. Microfinance activities and the Core Principles for Effective Banking Supervision]. http://www.bis.org/publ/bcbs175.pdf
Braun, M., and Yakobs, R. "Porivnialnyi analiz kontseptual-nykh osnov i zakonodavstva pro mikrofinansuvannia vybirkovykh krain" [Comparative analysis of the conceptual framework and legislation on microfinance sample countries]. http://www.ifc.org/ wps/wcm/connect/
"CGAP. Government's Role in Microfinance: What is the Optimal Policy Mix?". http://www.cgap.org/p/site/c/template. rc/1.26.4903/
Duflos, E., and Glisovic-Mezieres, J. "National Microfinance Strategies. CGAP Brief". http://www.cgap.org/gm/document-1 .9.4349/BR_National_Microfinance_Strategies.pdf
Kizim, A. A., and Filichkina, T. B. "Marketing i logistika v kon-tekste razvitiia predpriiatiy malogo biznesa" [Marketing and Logistics in the context of the development of small businesses]. Nauka i obrazovanie; khoziaystvo i ekonomika; predprinimatelstvo; pravo i upravlenie, no. 1 (44) (2014): 21-26.
Kilgour, D. "Ot neformalnoy ekonomiki k malomu pred-prinimatelstvu: rol mikrokredita" [From the informal economy to small business: the role of microcredit]. http://corruption.rsuh.ru/ magazine/2/n2-10.shtml
