CC BY
9
УДК [63:334]:330.3:303
М1ЖГАЛУЗЕВИИ БАЛАНС У СИСТЕМ! РОЗВИТКУ 1ИТЕГРАЦ1ИИИХ В1ДНОСИН
як чинника економ!нного зростання аграрного сектора економ1ки
© 2017
ГУТОРОВ А. О.
УДК [63:3341:330.3:303
Гуторов А. О. Мiжгалузевий баланс у CMCTeMi розвитку штеграцшних вiдносин як чинник eK0H0Mi4H0r0 зростання
аграрного сектора економiки
Метою cmammiерозробка модел/ економ/чного зростання аграрного сектора економши Украни на основiрозвиткум'жгалузевих штеграцшних в'дносин. Показано, що втрата i розрив зв'язшв, якi iснували в агропромисловому виробництвi до реформування аграрного сектора економши, стали одмею з причин кризових явищ у ньому, а тому необхiдною передумовою штеграци е в/дновлення системи зв'язтв м/ж розр/зненими еле-ментами цiлiсностi. Узявши за базу таблиц «витрати - випуск», було критично проанал/зовано основт методичн/ тдходи до оц/нювання р/вня нтеграцшноi взаемоди, обфунтовано систему показник/в, а також уточнено ¡хн'т економiчний змст. Доведено гпотезу про наявн/сть функцо-нального зв'язку м/ж р/внем розвитку нтеграцшних вдносин та економiчним зростанням аграрного сектора економши. Прийнявши за цльовий критер'ш максимум сукупно1 додано1 вартостi, побудовано динам/чну модель нелшшного економ/чного зростання аграрного сектора економши на основi iнтенсивного розвитку м/жгалузевих нтеграцшних в/дносин.
Ключов'! слова: iнтеграц/я, iнтеграцшнi в/дносини, економ/чне зростання, м/жгалузевий баланс, аграрний сектор економши. Табл.: 1. Формул: 22. Ббл.: 8.
Гуторов Андрй Олександрович - кандидат економ/чних наук, старший науковий ствробтник, докторант, Нац/ональний науковий центр «1н-ститут аграрно1 економши» НААН Украни (вул. Геров Оборони, 10, Кию, 03680, Украна) E-mail: [email protected]
УДК [63:3341:330.3:303 Гуторов А. А. Межотраслевой баланс в системе развития интеграционных отношений как фактор экономического роста аграрного сектора экономики
Целью статьи является разработка модели экономического роста аграрного сектора экономики Украины на основе развития межотраслевых интеграционных отношений. Показано, что потеря и разрыв связей, которые существовали в агропромышленном производстве до реформирования аграрного сектора экономики, стали одной из причин кризисных явлений в нём, а потому необходимой предпосылкой интеграции является воссоздание системы связей между разрозненными элементами целостности. Приняв за базу таблицы «затраты -выпуск», были критически проанализированы основные методические подходы к оценке уровня интеграционного взаимодействия, обоснована система показателей, а также уточнено их экономическое содержание. Доказана гипотеза о функциональной связи между уровнем развития интеграционных отношений и экономическим ростом аграрного сектора экономики. Приняв в качестве целевого критерия максимум совокупной добавленной стоимости, построена динамическая модель нелинейного экономического роста аграрного сектора экономики на основе интенсивного развития межотраслевых интеграционных отношений. Ключевые слова: интеграция, интеграционные отношения, экономический рост, межотраслевой баланс, аграрный сектор экономики. Табл.: 1. Формул: 22. Библ.: 8.
Гуторов Андрей Александрович - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, докторант, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» НААН Украины (ул. Героев Обороны, 10, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected]
UDC [63:3341:330.3:303 Hutorov A. O. The Intersectoral Balance in the System of Development of Integration Relations as a Factor for Economic Growth of the Agrarian Economy Sector
The article is aimed at developing a model of economic growth of the agrarian sector of the Ukrainian economy through the development of intersectoral integration relations. It is displayed that the loss and severance of the linkages that existed in agro-industrial production prior to the reform of agrarian sector have become one of the causes of the crisis developments in this sector, and therefore a necessary prerequisite for integration is re-establishment of the system of linkages between disparate elements of integrity. By taking as basic the «costs - output» table, the main methodical approaches to assessing the level of integration were critically analyzed, a system of indicators was substantiated, and their economic content was further refined. The hypothesis about the functional link between the level of development of integration relations and the economic growth in agrarian economy sector has been proved. By taking as target criterium the maximum total value added, a dynamic model of the non-linear economic growth of the agrarian economy sector was built on the basis of the intensive development of the intersectoral integration relations.
Keywords: integration, integration relations, economic growth, intersectoral balance, agrarian economy sector Tbl.: 1. Formulae: 22. Bibl.: 8.
Hutorov Andrii O. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Candidate on Doctor Degree, National Scientific Centre "Institute of Agrarian Economics" NAAS in Ukraine (10 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
Аграрний сектор економши Украши е системо-утворюючим сегментом, в1д рiвня розвитку якого залежить продовольча безпеки держави i добробут наци. Втрата i розрив зв'язюв, яю кнували в агропромисловому виробництвi до реформування аграрного сектора економши, стали одшею з причин кризових явищ у ньому. В умовах неолiберальноí гло-балiзащí нацюнально! економши, державного переходу на модель децентралшаци, самооргашзаци й саморегу-лювання ефективний сощально орiентований розвиток аграрного сектора економши повинен базуватися на
прогресивних формах штеграцшних вцносин. Водно-час необхцною передумовою штеграци е виникнення системи зв'язюв мiж розрiзненими елементами цшс-ност1 Отже, модель економiчного зростання аграрного сектора економши на засадах штенсивного розвитку штеграцшних вцносин мае базуватися на тривалих ланцюгах створення додатково'1 вартост^ а вцповцна система iндикаторiв результативност й ефективносп ще! моделi - на мультиплшаторах додано! вартост^ и структурi та норм^ мiрах мiжгалузевих прямих i непря-мих зв'язюв тощо.
Проблема оцшювання та моделювання галузевих штеграцшних вiдносин е нетривiальною задачею м1ж-галузевого балансу. Стосовно вiтчизняного аграрного сектора економши за останнi 20 роив таю задачi майже не виршували, обмежуючись дескриптивним аналiзом окремих ланцюгiв створення додатково! вартостi.
Методологнний базис дослiджуваноí проблеми становлять науковi здобутки А. Аганбегяна, О. Гранберга, В. Гейця, В. Дадаяна, Г. Калетнка, М. Кизима, В. Леонтьева, М. Скрипниченко, В. Немчинова, А. Хоша та шших.
Розв'язанню проблеми оцiнювання рiвня штегра-цй на основi моделi «витрати - випуск» присвячено пра-цi П. Антре, Л. 1зепш, Б. Лоса, Р. Макюавелло, К. Мкяна, Л. Ронд1, Ю. Темуршоева, Д. Тиса, Т. Феллея, Т. Чанга тощо. Однак науковi дослiдження не носять системного характеру, часто протирiчать не ткьки одне одному, а й економiчному змiсту параметрiв мiжгалузевого балансу. У зв'язку з цим е потреба в систематизацй, формалiза-цй й уточненнi методiв оцiнювання рiвня мiжгалузевих iнтеграцiйних зв'язкiв, формування на цш основi дина-мнно! моделi економiчного зростання аграрного сектора економки.
Метою статтi е розробка моделi економкно-го зростання аграрного сектора економки Укра'1ни на основi розвитку мiжгалузевих iнтеграцiйних вiдносин.
Класичною моделлю мiжгалузевих зв'язкiв у систе-мi нацiональних рахункiв е мiжгалузевий баланс, представлений у формi таблиц «витрати - випуск» у варткному вираженнi. Для коректнiшого вра-хування економiчних потокiв мiж галузями вважаемо за доцкьне використовувати даш в цiнах споживачiв, якi включають податки на продукти, за винятком субсидш, а також нацiнки транспорту i торгiвлi.
Таблиця «витрати - випуск» зазвичай складаеться з чотирьох квадранпв: у першому вiдображено м1ж^у-зевi потоки продукцй у процесi поточного виробничого споживання за видами економкно1 дiяльностi; у другому - охарактеризовано матерiально-речову структуру елементiв юнцевого продукту, що е результатом проце-су суспкьного виробництва; у третьому - варткний ек-вiвалент кшцевого продукту - умовно-чисту продукцш (новостворену варткть) за 'й елементами; у четвертому - результати часткового перерозподку новостворено! вартостi. Зазначимо, що, зпдно iз Системою нацюналь-них рахунюв 2008 р. i вiдповiдними методолопчними положеннями Держстату Укра'1ни, четвертий роздк мiжгалузевого балансу не розробляють.
Загальну модель мiжгалузевого балансу в матрич-нiй формi можна записати як систему лшшних рiвнянь у такому виглядк
X = Л-X + У, (1)
де Х - матриця-стовпець обсягш валового виробництва
(випуску) продукци та послуг, X = ||хгд|| = , грош. од.;
\Уц\Ц, грош. од.
А - матриця коефiдiентiв прямих витрат, Л = а1 У - матриця-стовпець кiнцевого продукту (загального
обсягу кшцевого використання), У
Розмiрнiсть матриц А - (и х и), тому що перший квадрант будують у шаховому порядку.
Своею чергою, коефiцiенти прямих витрат яв-ляють собою середнi значення затрат продукцй одше1 галузi на виробництво одинищ продукцй шшо! галузi:
• ,}
• ,}
де х . - юльюсть продукцil г-го виду, що
була витрачена на виробництво продукци .-го виду,
п
грош. од. До того ж, 2 х1,} + Уг = X, • = 1,..., п та
.=1
п
2х1. + г. = X., ] = 1,...,п, де г. - обсяг новоство-
г=1
рено1 вартостi у складi вартост продукцй (послуг) .-го виду, грош. од. 1з сут1 балансово1 р1вност1 витiкае, що X• = X., • = ., а також 2 У =2 Остання р1вн1сть
е фундаментальною для макроекономки, вона показуе баланс м1ж загальною ринковою вартiстю кшцевого продукту та новоствореною вартктю, тим самим при-рiвнюе ВВП, розраховаш за виробничим i витратним методами.
Розв'язок системи р!внянь (1) записують так [1, с. 188]:
X = (Е-Л)-1-У = Ь-У, (2)
де Е - одинична матриця розм!рност! (п х и); Ь - обер-нена матриця Леонтьева тако1 само1 розм1рност1, що й
матриця А, Ь = /, А
,]=1
=1
Елементи матрицi Ь називають коефiцiентами повних витрат, що показують повний вплив зростання кшцевого попиту на виробництво вск вид1в економ!ч-но'1 д1яльност1, характеризують повш затрати продукцЦ однк1 галузi на виробництво одинищ продукци шшо1 га-луз!, включаючи прям1 витрати (а..) та непрямi витрати, як1 вцносяться на виробництво опосередковано, у скла-д1 виробничо-спожито1 частини засобiв виробництва i працi 1нших галузей. Отже, а. < I,., а, зважаючи на вла-стивост1 обернено1 матрицi Ь: ¡и > 1, I = 1, ..., п.
На основ1 даних таблицi «витрати - випуск», ма-тематичних властивостей моделi мiжгалузевого балансу, а також виходячи 1з сутност1 ланцюгiв створення додатково1 вартостi, вченi у той чи шший спо-с16 дослцжують мiжгалузевi зв'язки, '1х т1сноту, оцшю-ють придатнiсть певно1 галузi до комплексоутворення. Так, Р. Макюавелло (Я. Масск1ауе11о) вважае, що рiвень мiжгалузевоl вертикально: штеграцй (VI) можна вим1ря-ти за допомогою показника частки додано1 вартостi г-1
галузi в 'й валовому випуску: VI• = VЛT • X-1, де УЛТ -транспонована матриця валових доданих вартостей [2, с. 264]. Однак, з точки зору мiжгалузевого балансу, цей показник е коефщшнтом додаткового продукту, одним з1 складниюв безпосередньо1 структури вартостi про-
дукци певно'1 галузi. Збкьшення значення цього показ-ника, пор1вняно з шшими галузями, перш за все, вказуе на вищ1 норму прибутку, оплати пращ та шших елемен-т1в новостворено'1 вартостi. Безпосереднк даних про ш-теграцiю тут немае.
Зауважимо, що у 2012 р. фахiвцi Оргашзаци еко-ном1чного спiвробiтництва i розвитку та Св1тово'1 оргашзаци торг1вл1 розробили методологiчнi засади ощ-нювання глобальних ланцюгiв створення вартост на основ1 таблиць «витрати - випуск», формування на ц1й основ1 стратегiй пiдвищення мiжнародноl конкуренто-спроможност кра'1н [3]. Як основний критерiальний по-казник експерти визначили обсяг валово'1 додано1 вар-тост1, що прямо чи опосередковано виробляе .'-та галузь певно'1 кра'1ни (КА.) [3, с. 11]:
ГЛ. = КЛТ ■ X-1- Ь. (3)
Ми вважаемо, що запропонований шдх1д (3) е занадто узагальненим, не мктить потр16но'1 ш-формаци про структуры зв'язки м1ж галузями, а саме: значення не е нормованим, мктить елементи по-дв1йного рахунку. Для розв'язання цих проблем ми про-понуемо таке. Визначимо коефщент додано1 вартостi ]-l галузi як вцношення валово'1 додано1 вартостi до за-
уа.
гальногалузевого обсягу випуску:Ь. =——, . = 1,...,п.
Тод1, як зазначае В. Дадаян, коефiцiент повного додатко-вого продукту (Ьуа.) дорiвнюе його величинi, що створена в уси галузях економжи у зв'язку з випуском одинищ кiнцевого продукту .Л галузi [1, с. 213]:
Ьуа. = ВГ
■Ь, (4)
де ВТ - транспонована матриця коефщенпв додано1
Аа
л1,1
а1,]У=2 ;
г=1
А*-а = «г+1.
.+11\г, ;=1 =
Xй х 1д||; Xs-а хгД| ;
уа = . у*-а =
У = у1,1 ; У = УгЛ
(Ва)Т = (|Ььд|)Т; (В*-а)Т = Г )Т.
. 2
тод1 систему р1внянь (1) запишемо у вигляд1 (5).
Xй
Xй
+
Обернена матриця Леонтьева у цьому разi дор 1в-
нюватиме I =
Ьа
т*-а \Ь /
де Ьа = (Е-Аа)~1,
I?'
:(Е - Л*-й )- 1.
вартостi, В = Ь ..
V1 "М
Беручи до уваги факт агрегаци таблиць «витрати -випуск» до р1вня груп вид1в економiчноl д1яльност1, а та-кож те, що частка лкювого i рибного господарства у ва-лов1й доданiй вартостi групи «А» за КВЕД-2010 у 19902015 рр. не перевищуе 5,9% (у 2011-2015 рр. - менша 3,5%), потреби вилучати щ види дшльност немае. Тому аграрний сектор економжи статистично можна оцшю-вати за видом економiчноl д1яльност1 «Ольське госпо-дарство, лiсове господарство та рибне господарство». Для оцiнювання р1вня, структури i норми валово'1 додано'1 вартостi, що прямо чи опосередковано пов'язана з аграрним сектором економжи, виокремимо пiдматрицi параметрiв аграрного (Ла, Xй, Уа, (Ва)Т) та шших секторiв (Л*-а, X*-а, У*-а, (В*-а)Т) нацюнально! економiки. Нехай вцповцш пiдматрицi заданi так:
цп-1
Розв'язавши систему матричних р1внянь (5) в1д-носно X*-а, маемо:
Xа _ь*-а - Ла - xa + Ц*-а -уа (6)
1талшський учений К. Мкяна (С. Milana) дов1в, що величина (I* а - А* а) показуе (у прийнятих нами термiнах) загальну потребу 1нших секторiв економiки в ресурсах аграрного сектора для випуску одинищ про-дукци (послуг). До того ж, аналопчна потреба агарного сектора економжи в ресурсах шших галузей становить
(Ьа - Аа) [4, с. 288]. Виходячи з цього, перший множ-ник у (6) вiдповiдае величин валового випуску продук-ц!1 (послуг) шших галузей економжи з продукци аграрного сектора економiки. Домноживши його на питому вагу валово'1 додано! вартосй, одержимо ту и величину (КА*-а), що прямо або опосередковано пов'язана 1з випуском аграрного сектора економжи:
КА*-' = (В*-а)Т - Ь*-а - А*-а - X'2. (7)
З 1ншого боку, добуток (~а )Т -Ь~а рицею коефщенпв повних додаткових продукт1в 1нших галузей економжи, одержаних за формулою (4), що шд-тверджуе правильнiсть цього методичного шдходу, по-р1вняно з (3).
Нехай УЛ - загальний обсяг валово'1 додано'1 вартос-т1 в цiнах споживачiв, яку створили вс1 галузi нацiональ-
_ п
но'! економiки у зв1тному рощ: КА = 2 уа., -
р1 J КЛ*-а -
'й загальний обсяг, вироблений шшими галузями з про-
дукци аграрного сектора економжи: КА*1 а =2 уа* а,
г=1
КЛа - обсяг валово'1 додано'1 вартосй аграрного сектора
економiки: КАа = |ка' = |уах11. тод1 частковий (МКА)
i повний (МКА) мультиплiкатори валово'1 додано'1 варто-ст1 аграрного сектора економжи можна розрахувати за формулами (8) i (9):
11г=2 '
КАа +КА*
мкА =-—-
КАа
МКка =-
КАа +КА*-
(8) (9)
На вгдмшу вгд методичного пiдходу М. Леденьово! [5, с. 51] ця методика дае змогу бГльш коректно (мето-дологiчно i статистично) оцгнити мiжгалузевi гнтегра-цiйнi зв'язки аграрного сектора економгки, визначити розмiр потенцшних втрат вiд дезштеграци [5, с. 52], водночас е бГльш складною у використаннг, потребуе бГльше статистичних даних. Крiм цього, спiввiдношення
VAal(VAa + VAs~a) i VAs~al(VAa + VAs~a) покажуть структуру загально'1 валово'1 додано! вартостг, створено! в аграрному секторi економiки та iнших пов'язаних га-
лузях економiки, а величини va]~a/vaf i VAS~a/VAa
е частковими i загальною нормами додано! вартостг вгд-повiдно.
Також у фаховгй лiтературi е й iншi методи оцгню-вання рiвня iнтеграцi! галузей на основi таблиць «ви-трати - випуск». Так, Т. Чанг i Л. Iзеппi (T F. M. Chang, L. Iseppi) запропонували вимiрювати галузеву диверси-фiкацiю через нормоваш спiввiдношення «основно!» та «побiчноl» продукцГ! [6, с. 23] (10):
lg
D =■
(S,)
1+ lg
i = 1,..., n.
(11)
Nt = 1+2 a,jNj j=i
1з формули (11) витгкае, що за нескiнченно! кГль-костг галузей (n ^ <») величина Nt прямуе до суми коефг-цiентiв повних витрат i-! галузi:
lim N,
n-»oo
:2 l j. j=1
Практика показуе, що умова (12 ) не виконуеться школи: КВЕД-2010 складаеться з 21 секцГ!, 88 роздшв, 272 груп i 615 класгв економiчно! дгяль-ностг. У зв'язку з цим економiчний змгст показника N, розрахованого за формулою (11), буде гстотно залежати вгд варганта розкладання матриц L у матричний ряд ко-ефгцгентгв прямих витрат [1, с. 190].
Вгдстань до кгнцевого споживача продукцГ! i-! га-лузг також визначаеться рекурентно на основг повних коефгцгентгв розподГлу [7, с. 10], маючи такг самг вади, як i алгоритм (11):
Dl,
:1+2 gU jDj> j=i
i = 1,..., n,
(13)
(10)
де Dt - нормоване значення гндексу диверсифгкацг! /-! галузг; St - загальний обсяг «побгчно!» пр одукци i-! г алузг,
n
Si = 2 xi j, грош. од.; P, - загальний обсяг «основно!» j=i i*j
продукцГ! i-! галузг, Pt = х, i, грош. од.
Зважаючи на логарифмгчну шкалу оцгнок, значення гндексу диверсифгкацГ! перебувае в межах [-1, 1], означаючи абсолютну спещалГзацш на сво!й осно-внгй дгяльностг (валовий випуск галузг доргвнюе И про-мГжному споживанню) або повну диференщацш (валовий випуск галузг доргвнюе промгжному продукту гнших, пов'язаних Гз нею, галузей) [6, с. 23]. Очевидно, що вищий ргвень штеграци вгдповгдае бГльшому значенню D, водночас значна агреговангсть таблиць «витрати - випуск» за видами економгчно! дгяльностг ускладнюе економгчну гнтерпретацГю отриманих результатгв аналГзу.
У теорГ! та практицг аналГзу глобальних ланцюггв створення вартостг для опису прямих i опосередкованих мгжгалузевих зв'язкгв використовують показники «до-вжини» i-го ланцюга створення цшностг (N) та «вгдста-нг» до кшцевого споживача (Dl) продукцГ! i-! галузг. Зо-крема, «довжина» ланцюга створення цшностг показуе ргвень вертикально! фрагментацГ! виробництва продук-цГ! (послуг) i-! галузг та, на думку Т. Фоллг (T. Fally), визначаеться рекурентно, зггдно з формулою (11) [7, с. 6]:
де g t - елементи матриц Гоша (A. Ghosh), G = J .
ii ,J II/;j=i
Своею чергою, матричне перетворення Гоша [8]
визначають так. Нехай H = ||ht j || _ = ^ - матриця кое-
фщгентгв розподГлу (h j що характеризують частку випуску продукцГ! (послуг) i-! галузг, якг були виробничо
xi i
спожитг в j-й галузг: h ■ . Тодг матриця Гоша
х/
G = (E - H)-1 е частиною системи л^гнгйних ргвнянь мгж-галузевого балансу: X = G • VA.
Зауважимо, що, як зазначае В. Дадаян, коефгцген-ти розподГлу, поргвняно з коефгцгентами прямих витрат, е менш стабГльними в часг, тому що обсяги випуску i промгжного споживання галузей залежать вгд значно!
к!лькостг чинникгв, вгдтак спгввгдношення (х; : х,) непо-
j '
стгйне [1, с. 205]. Водночас коефгцгенти розподГлу неза-лежнг вгд системи цгн, вгдображають рух фгзичних обся-ггв продукцГ! мгж секторами нацгонально! економгки.
Прямг й непрямг мгжгалузевг зв'язки також мож-на оцгнити за допомогою коефщгентгв, розрахованих за таблицею «витрати - випуск». Зокрема, ми подГляемо думку тих учених, що вважають мгрою непрямих зв'язкгв (BLj) суму коефгцгентгв повних витрат j-! галузг, а мгрою непрямих зв'язкгв (FL) - суму вгдповгдних повних кое-фгцгентгв розподГлу.
BL,
FL,
-21,,
/=1
n j=i
р
j
i = 1,
(14)
(15)
До того ж, величина ЪЬ. характеризуе потребу в продукцГ! (послугах) усГх галузей економiки для одер-жання одиницi кiнцевого продукту у-! галузь
Виходячи з балансово! рiвностi Ь-У = О-УЛ,
справедливим е вираз УЛ = Ь-У -О"1. Ураховуючи економiчний змiст ВЬ. та , складемо систему рiвнянь для окремо! галузi. Нехай ВЬа i КЬа - вiдповiднi характеристики мiри iнтеграцГ! аграрного сектора економжи,
n
п
n
розраховаш за формулами (14) i (15). Тодi загальний обсяг валово'1 додано! вартостi, що виробили в аграрному ceKTOpi економiки, а також iншi галузi з продукци аграрного сектора економжи (VA + ), визначатиметься так:
BLa
вот: =ß- = m,
FLa
pi
VA ,
де BL
j
M J УгЛ Ü Y '
J = 1..., n;
VA„
VAa
BLaYa
FL„
■■FLaVAa
(16)
(17)
FL,
yjj
J=i VA :
де Уа - обсяг кшцевого продукту аграрного сектора еко-ном1ки (фактично), грош. од.; КАа - валова додана вар-т1сть аграрного сектора економiки (фактично), грош. од.; £, ц - статистичнi похибки, спричиненi нерiвномiр-шстю розподку пром1жного продукту та пром1жного споживання м1ж секторами економiки.
розм1р стандартизовано'! похибки, оцiнений нами за перюд 1997-2015 рр., не перевищуе 4,31% в1д КАа+!, для е (е = ±4,31%) та 4,12% - для ц (ц = ±4,12%), що дае шдстави вважати '1х неiстотними, а розрахунки величи-ни за формулами (16) i (17) - значущими за р1вня дов1р-чо'1 ймов1рност1 0,95.
Також можна стверджувати, що сшввцношення м1ри непрямих i прямих мiжгалузевих зв'язюв аграрного сектора економiки наближено дорiвнюе значенню муль-
ВЬ„
А"
2
в
типлжатора його додано! вартостк
FL„
M
AS VA .
Крш
цього, вiдношення зважених значень BLa i FLa прямуе до мультиплжатора додано! вартостi переробно! промисло-
налiз мiжгалузевих балансiв Украши за 2001— 2015 рр. показав, що причиною бкьшост кризо-*.вих явищ в аграрному секторi економiки е його системна дезiнтеграцiя, яка супроводжуеться значними диспропорцiями у виробництвi додано! вартост (табл. 1). Так, у пореформеному 2001 р. додана вартксть в аграрному œ^^i економши створювалася переважно самою галуззю, переробною промисловiстю, торгiвлею та транспортним господарством. За дослцжуваний перiод норма додано! вартост торгiвлi збкьшилася у 2,4 разу, тим самим змктивши центр нагромадження кашталу в невиробничу сферу. У цей час також значно зросли нор-ми додано! вартост у фiнансовiй сфер^ а також у сферi надання професшних послуг (аутсорсинг).
Секторальний перерозподк валово! додано! вар-тостi вцбуваеться на тлi постiйного руйнування прямих мiжгалузевих iнтеграцiйних зв'язкiв, що шдтверджуе стiйка тенденцiя !хньо! мiри до зниження зi щорiчним темпом -1,3%. Водночас низью темпи розвитку (+0,6% на рж) непрямих зв'язкiв аграрного сектора економши вказують на деiндустрiалiзацiю галузi та iстотне зниження штенсивност виробництва.
Таблиця 1
Основш параметри розвитку мiжгалузевих iнтеграцiйних вiдносин в аграрному ceKTopi економiки Украши у 2001-2015 рр.
Галузь (за КВЕД) 2001 р. 2005 р. 2010 р. 2015 р.1)
Норма ВДВ, % Структура валовоТ додано! вартост продукци аграрного сектора економши, % Норма ВДВ, %
1 2 3 4
Стьське, лiсове та рибне господарство X 65,3 58,4 49,9 52,2 X
Добувна npoiw^oBicTb i розроб-лення кар^в 12,3 8,0 6,6 7,2 4,6 8,8
Переробна промисловiсть 10,6 6,8 10,8 9,7 11,6 22,1
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицiйованого повпря 3,5 2,4 1,6 1,8 1,8 3,4
Водопостачання; каналiзацiя, пово-дження з выходами 0,3 0,2 0,2 0,1 0,2 0,3
Будiвництво 0,1 0,1 0,1 0,1 0,2 0,3
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоцишв 11,2 7,3 11,6 16,6 14,0 26,9
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'врська дiяльнiсть 8,8 5,7 5,6 7,5 5,0 9,6
Тимчасове розмщування й органiзацiя харчування 0,3 0,2 0,1 0,3 0,2 0,3
lнформацiя та телекомункацп 0,1 0,1 0,1 0,2 0,9 1,8
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 1,0 0,7 1,7 2,0 3,3 6,4
Операцп з нерухомим майном 1,5 1,0 1,2 1,4 3,7 7,1
Професшна, наукова та технiчна дiяльнiсть 1,2 0,8 0,2 0,2 1,5 3,0
<
CQ 2
о
=т
о
о
<
о
ш
Заштення табл. 1
1 2 3 4
Дтльнкть у сфер1 адмшктративного та допомжного обслуговування 1,5 1,0 1,0 2,2 0,5 1,1
Державне управлшня й оборона; обов'язкове соцтльне страхування 0,1 0,1 0,3 0,2 0,1 0,2
Освга 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Охорона здоров'я та надання соцвльно! допомоги 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0 0,1
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 0,1 0,1 0,1 0,4 0,1 0,1
Надання ¡нших вид1в послуг 0,1 0,1 0,3 0,1 0,1 0,1
Усього X 100,0 100,0 100,0 100,0 X
Мультиплкатор ВДВ, рази: - частковий (8) 1,51 1,69 1,98 1,92
- повний (9) 4,33 6,21 6,37 4,17
1ндекс диверсифкацп галуз1 (10) -0,091 -0,036 0,034 -0,038
Мр м1жгалузевих зв'язюв, од.: - прямих (15) 2,29 2,28 2,07 1,91
- непрямих (14) 2,34 2,49 2,58 2,53
Мультиплкатор ВДВ на основ! м1ри мжгалузевих зв'язюв, рази: - незважений 1,02 1,09 1,25 1,32
- зважений 1,45 2,11 1,75 1,66
Примкка: 11 - без урахування тимчасово окуповано! територп та зони проведення антитерористично! операцп. Розраховано на 0CH0Bi таблиць «витрати - випуск» у цiнах споживачiв вiдповiдного року. У дужках наведено номер формули. Агреговано автором.
Джерело: складено за даними Держстату Укра!ни.
Вц'емне значення iндексу диверсифiкацi! галу-зi вказуе на 11 експортно-сировинну орiентацiю, змiну загального типу скьського господарства Укра!ни на рослинницький, що, своею чергою, спричинило брак чисельност худоби i птицi, достатньо! для промiжного споживання рослинницько! сировини як продукцГ! пер-шого технологiчного передку. До того ж, укладеш мiж-народнi договори також активно сприяють (а часто й зобов'язують) державу реалiзовувати за кордон непере-роблену продукцш сiльського господарства, тим самим, з одного боку, формуючи вцтж додано! вартостi до ш-ших кра!н свiту, а, з шшого боку, - знижуючи потенцiал для розвитку власно! переробно! промисловостi й низки галузей, пов'язаних з аграрним сектором економжи.
Цю ж тенденцш пiдтверджують i розрахованi мультиплжатори додано! вартостi, особливо на основi статистично зважених оцiнок мiри прямих i непрямих мiжгалузевих зв'язкiв.
Виходячи з вищевикладеного, визначимо моделi економiчного зростання в аграрному секторi економжи на iнтеграцiйних засадах, цкьовий критерш яких - мак-симiзацiя сукупно! додано! вартостi, прямо чи опосе-редковано створено! з продукцГ! галузк
GDPa (FL, VA) = QFLaVAa
(19)
GDPa (BL, FL, Y )■■
. q BLaYa
FL„
GDPa (MV, VA) = MVVAS VAa -» max, (20)
де GDPa - функцГ! валово! додано! вартостг (ВВП галузг); 0 - регулювальний параметр впливу прямих мгжгалузе-вих зв'язкгв на валову додану вартгсть.
Варто зазначити, що функцГ! (18) - (20) загалом еквгвалентнг.
Як видно з вираження (18), сукупна валова додана вартгсть прямо пропорцшна мгрг непрямих штегра-цгйних зв'язкгв i величин кшцевого продукту галузг, а також обернено пропорцшна мГрГ прямих мГжгалузевих вГдносин. Умова FLa * 0 виконуеться завжди, тому що
у вГдкритш економГчнш системГ немае закритих («чис-тих») галузей. Другим наслГдком Гз формул (18) i (20) е об'ективна функцюнальна залежшсть розмГру сукупно! валово! додано! вартост вГд 'й норми, обумовлено! тех-нолопчним передком та штеграцшними вГдносинами, що повшстю шдтверджуе гшотезу цього дослГдження.
Отже, максимГзацГя ВВП на галузевому рГв-ш можлива ткьки за умови поглиблення штеграци та шдустрГалшаци виробництва. Графжом функцш GDPa е гшерболГчний параболо!д, область значень -
E(GDPa) = [0; + 00), що дае змогу побудувати дина-мГчну модель сукупно! валово! додано! вартост до-
FLa * 0, (18)
слкжувано! raAy3i економши. Також зазначимо, що фyнкцiя GDPa piBHOMipHO диференцшована на областi визначення, мае один екстремум - мшмум у точщ (0). Максимiзацiя функщ! GDPa виду (18) можлива ткьки на певному вгдргзку (локальний максимум в^повкатиме максимуму гiпеpболiчного зpiзy площини, сформовано-го залежнiстю кiнцевого продукту вгд мyльтиплiкатоpа додано! ваpтостi).
Ураховуючи, що розвиток штеграцшних вiдносин створюе базис для економiчного зростання, збкьшення норми валового нагромадження, а, отже, й шдyстpiалi-защ! та зростання обсяпв випуску продукцГ! кiнцевого попиту, можна стверджувати, що динамка сукупно! валово! додано! вартостг буде характеризуватися нелг-нгйним приростом фактичного i фгзичного обсягу. При дезштегращ! цей процес буде зворотним. Тодг модель зростання GDPa матиме такий вигляд:
GDPpa (t + 1) = aGDPpa (t); GDPpaa (t + 2) = PGDPpa (t +1);
a, P > 1 — за умов розвитку iнтеграцiйних вiдносин; a, P <1 — заумовдезштеграцп; (21)
a^ P — вимога нелiнiйного зростання та врахування лагу, де t - фактор часу; р - постгйнг цгни певного року.
Зважаючи на те, що синергетичний ефект мульти-плгкатора мае часовий лаг (здебгльшого швестицшний),
базуеться на результатах минулих пергодгв (P = k P( a)) i справедливий на всгй областг значень GDPa, канонгчна модель зростання сукупно! додано! вартост аграрного сектора економiки набувае вигляду (22):
GDP£ (t + At) = WGDPp (t), (22)
де Y - оператор нелшшного зростання.
Отже, слгд констатувати, що економiчне зростання в аграрному сектоpi економiки можливе завдяки збкьшенню обсяпв попиту на продукцш кiнцевого пе-pедiлy, а також бкьш продуктивному використанню ресурсного потенщалу, що досягаеться в умовах розвитку штеграцшних вгдносин. До того ж, саме зростання характеризуемся нелшшною динамiкою i значним часо-вим лагом pеалiзацi! потенщалу синергетичного ефекту штеграцш
ВИСНОВКИ
Метою стратегш нацiонального i секторального розвитку е забезпечення економiчного зростання й пгд-вищення добробуту нацi!. На пpикладi аграрного сектора економши нами було показано, що темп i напрям розвитку iнтегpацiйних вгдносин визначають загальний характер економiчного зростання галуз1 Базуючись на таблицях «витрати - випуск» Укра!ни за 1997-2015 pp., а також ураховуючи основш параметри мiжгалyзевого балансу, ми сформували комплексний методичнiй пгд-хгд до аналiзy мiжгалyзевих iнтегpацiйних зв'язюв, фор-мування й розподку валово! додано! вартост аграрного сектора економiки та пов'язаних гз ним галузей нацю-нально! економiки. Прийнявши за цкьовий кpитеpiй
максимум сукупно! додано! вартостг, було побудовано динамiчну модель нелшшного економiчного зростання аграрного сектора економши на основi iнтенсивного розвитку мiжгалузевих iнтеграцiйних вiдносин. Розро-блена модель дае змогу прогнозувати як зростання добробуту за рахунок розвитку штеграцшних вгдносин, так i оцгнювати наслiдки дезiнтеграцГ!.
Перспективами подальших розвгдок у цгй царинг е побудова стохастичних нелгнгйних моделей економгчного зростання в умовах ргзних темпгв розвитку штеграцш нагромадження основного капгталу, а також з урахуванням цгльового критергю оптимгзацг! -максимум сукупного попиту на аграрну продукцгю кгн-цевих i промгжних технологгчних передглгв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Моделирование народнохозяйственных процессов/ под ред. В. С. Дадаяна. М.: Экономика, 1973. 479 с.
2. Macchiavello R. Financial Development and Vertical Integration: Theory and Evidence. Journal of the European Economic Association. 2011. Vol. 10. Issue 2. P. 255-289.
3. Trade in Value-Added: Concepts, Methodologies and Challenges // Joint OECD-WTO Note. Paris, 2012. 28 p.
4. Milana C. Direct and Indirect Requirements for Gross Output in Input-Output Analysis. Metroeconomica. 1985. Vol. 37. Issue 3. P. 283-292.
5. Леденёва М. В. Сырьевая внешнеторговая специализация России: расчёт потерь добавленной стоимости. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2011. № 23 (116). С. 47-58.
6. Chang T. F. M., Iseppi L. Specialization Versus Diversification in EU Economies: A Challenge for Agro-Food? Transition Studies Review. 2011. Vol. 18. Issue 1. P. 16-37.
7. Fally T. Production Staging: Measurement and Facts. URL: http://www.freit.org/WorkingPapers/Papers/Other /FREIT359.pdf
8. Ghosh A. Input-Output Approach in an Allocation System. Economica. 1958. Vol. 25. No. 97. P. 58-64.
REFERENCES
Chang, T. F. M., and Iseppi, L. "Specialization Versus Diversification in EU Economies: A Challenge for Agro-Food?". Transition Studies Review. Vol. 18, no. 1 (2011): 16-37.
Fally, T. "Production Staging: Measurement and Facts". http:// www.freit.org/WorkingPapers/Papers/Other/FREIT359.pdf
Ghosh, A. "Input-Output Approach in an Allocation System". Economica. Vol. 25, no. 97 (1958): 58-64.
Ledeneva, M. V. "Syrevaya vneshnetorgovaya spetsializatsiya Rossii: raschet poter dobavlennoy stoimosti" [Raw material foreign trade specialization of Russia: calculation of losses of added value]. Natsionalnyye interesy: prioritety i bezopasnost, no. 23 (116) (2011): 47-58.
Milana, C. "Direct and Indirect Requirements for Gross Output in Input-Output Analysis". Metroeconomica. vol. 37, no. 3 (1985): 283-292.
Modelirovaniye narodnokhozyaystvennykh protsessov [Modeling of national economic processes]. Moscow: Ekonomika, 1973.
Macchiavello, R. "Financial Development and Vertical Integration: Theory and Evidence". Journal of the European Economic Association. Vol. 10, no. 2 (2011): 255-289.
Trade in Value-Added: Concepts, Methodologies and Challenges. Paris: Joint OECD-WTO Note, 2012.
