CC BY
0Мы смогли пронаблюдать, что максимальное количество положительных оценок было получено на 3 и 4 курсах [3х. 29].
Таким образом, проведенные нами исследования по формированию здорового образа жизни и здоровье сберегающего поведения еще раз доказывает, что систематические занятия физической подготовкой способствуют проведению курсантами самостоятельных занятий по развитию физических качеств и предпочтение ими ведения здорового образа жизни.
Список литературы
1. Буриков А.В. Формирование здоровье сберегающего поведения курсантов высшего военного
учебного заведения как основного компонента здорового образа жизни средствами физической культуры// Педагогика & Психология. Теория и практика. Международный научный журнал, № 2 (16), Волгоград, 2018, С. 36-38.
2. Буриков А.В. Физическая подготовка как основное средство повышения работоспособности при выполнении профессиональной деятельности военнослужащего// Colloquium-journal, Warszawa, Poland, № 5(16), 2018 г. С.7-10.
3. Воронов Н.А. Физическая подготовленность студентов в процессе физического воспитания студентов в вузе / Воронов Н.А. // Наука и образование в XXI веке. сборник научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции: в 34 частях. 2013. С. 28-29.
МЩДИСЦИПЛШАРНИЙ ХАРАКТЕР ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРП «ЩНШСТЬ»
Жень Сть Ян
м. Одеса, Швденноукратський нацiональний педагогiчний yuieepcumem iMem К. Д. Ушинського,
астрантка факультету музично'1 та хореографiчноi освти
INTERDISCIPLINARY CHARACTER OF DEFINING OF THE CATEGORY "VALUE"
Ren Xin Yang
Odessa, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky, postgraduate student of the Faculty of Music and Choreographic Education.
Анотащя
У статп розглядаеться категорiя «цшшсть» у фшософському, психолопчному i педагопчному вимiрi, подано визначення феномена та його характеристику. Проаналiзовано форми юнування цшносп, тдходи щодо класифжацп означено! категори, обгрунтоваш зв'язки цшшсних орiентацiй особистосл зi ставлен-ням до мистецтва в контекст дiяльностi вчителя музики.
Abstract
The article deals with the category of "value" in the philosophical, psychological and pedagogical dimensions, it describes the definition of the phenomenon and its characteristics. The forms of existence of the value, approaches to the classification of the specified category, the substantiation of the connection of the value orientations of the person with the attitude to art in the context of the activity of the music teachers are analyzed.
Ключов1 слова: цшшсть, цшшсне ставлення, особиспсть, художня цшшсть, щнтст орiентацii, кла-сифжащя, функци, форма.
Keywords: value, value attitude, personality, artistic value, value orientation, classification, function, form.
Всебiчне розумшня розвитку сощуму i людини неможливе без дослвдження цшшсно! складово! !х юнування, не дивлячись на те, що рiзнi юторичш епохи i рiзнi фшософсьш системи наклали свш ввд-биток на розумшня цшностей.
Сьогодш визначення сутносп цшносп i щнш-сного ставлення, незважаючи на неоднозначнi тд-ходи до трактування категорii, ввiйшло до числа фь лософських, психологiчних, культуролопчних, економiчних, соцiологiчних та педагогiчних проблем, що викликають постiйний штерес. Цiннiсна проблематика, як стверджуе I. Хмирова-Пруель, мае мiждисциплiнарний характер. Так, до його характеристики звертаються вченьфшософи (С. Ф. Анiсiмов, Аристотель, О. Г. Дробницький, Г. Ло-тце, А. Я. Райбекас, А. I. Уйомов та ш.), психологи (А. Ф. Лазурський, В. Н. Мясищев та iн.), педагоги (В. А. Сластьонш, Г. I. Чiжакова, Н. Е. Щуркова та
ш.) тощо. Пiд час аналiзу фшософських формулю-вань поняття «цшшсть» I. Фролов видшяе три ос-новш концепцii:
- «економiчна», де цшшсть розглядаеться як громадський предмет,
- «сощальна», зпдно з якою цiнностi е специ-фiчними соцiальними явищами i проявами суспшь-них вiдносин,
- «погребова», з позицii' яко! цiннiсть - це сво-ерiдна форма прояву вiдносин мiж суб'ектом i об'ектом, коли властивосп об'екта пiддаються оцшщ вiдповiдно до того, як вони задовольняють потреби суб'екта [15, с. 27-41].
Узагальнюючи досвiд соцiологiчних наук щодо розгляду категорii' цiннiсть, Н. Лашн предста-вляе и як узагальнеш уявлення людей про цш та норми свое! поведiнки [9,с. 3-23].
У психологiчних дослiдженнях цшшсть трак-туеться як структурне наповнення особистостi, що е iнтегративною основою iндивiда, яка вiдповiдае
за оргашзуючу, спрямовуючу i регулятивну роль житгeдiяльностi.
Уявити типологш поняття «цшшсть», на наш погляд, можливо, через вивчення рiзних фшософсь-ких систем, як1 накладали свiй ввдбиток на досль джувану категорш в pi3rn iсторичнi епохи. Саме цей аспект е метою теоретичного дослщження ще! статгi.
У захiдноевропейськiй фшософськш традици, на думку I. Москвшо!, можна видiлити ряд найваж-ливших течiй, сфокусованих на проблемi цшнос-тей [10]. Умовно автор роздме 1х на два напрямки: натуралютичний, що трактуе цiнностi як вираження природних потреб людини, i антинатуралютичний (трансцеденталiстський). Антинатуралiстичний шдхвд представляли I. Кант i його послщовники -Г. Рiккерт, В. Ввдельбанд, Г. Мюнстенберзi та iншi.
I. Кант видмв два основних типи ставлення суб'екта до свiту - шзнавальне (теоретичне) i прак-тичне (цiннiсне). Цiннiсне ставлення, на його думку, пов'язано з внутршшм свггом людини й уо-соблюе мiру людяностi i свободи [7]. I. Москвша стверджуе, що важливим аспектом вчення I. Канта про цiнностi е положення про те, що цшносп не завжди е iстинними. Судження людей, заснованi на помилкових щлях i прагненнях, е джерелом «вини-кнення iлюзорних, уявних цшностей» [10].
I. Кант виводить поняття цшносп за рамки мо-ралi i трактуе його, корелюючи зi сферою культури в цiлому. Вiн стверджуе, що культура «власне по-лягае в сусшльнш цiнностi людини» [7].
В античнш, а попм i середньовiчнiй фшософи, цiнностi ототожнювалися iз самим буттям, а щнт-снi характеристики включалися в його поняття. Таким чином, цшносп не вщщлялися вiд буття, а роз-глядалися як його складова.
У перюд середньовiччя цшносп пов'язуються з божественною сутшстю i набувають релiгiйного характеру. Епоха Ввдродження висувае на перший план цшносп гумашзму. В Новий час розвиток науки i нових суспшьних вiдносин багато в чому ви-значае й основний пiдхiд до розгляду предметiв i явищ як цшностей.
Один iз засновник1в аксюлогп - Г. Рiккерт -розподшяв всi цiнностi на шiсть клаав: логiчнi (у наукових досягненнях), естетичш (у творах мисте-цтва), мютичш (у культах), релiгiйнi, моральнi та особиспсш [12].
Фiлософ i психолог Г. Мюнстерберг запропо-нував розрiзняти два типи цiнностей - жиш^ (на-приклад, любов, щастя) i культурнi (наприклад, по-езш, музику), а в кожному з цих титв, як складовi, логiчнi, естетичш, етичш i метафiзичнi цiнностi [11].
Один з ввдомих нiмецьких фiлософiв XX ст. М. Шелер вибудовував цшносп в iерархiю: на ниж-чому li щаблi знаходилися цшносп чутгевi («прие-мне»), над ними - життев^ або вiтальнi («благоро-дне»), ще вище - духовш, в тому числi естетичнi («прекрасне»), морально-правовi («справедливе»), гносеологiчнi («справжне»), а на верхньому щаблi - релтйш («святе») [16].
Французький аксiолог I. Гобрi видiлив у якосп основних чотири цiнностi: зиск, красу, ютину i добро [3].
У сучаснш вiтчизнянiй культуролопчнш лтге-ратурi свiй варiант класифжаци цiнностей пропо-нуе Б. брасов: 1) вггальш - життя, здоров'я, без-пека, добробут i т. д.; 2) сощальш - ам'я, дисцип-лiна, працьовитiсть, пiдприeмливiсть, багатство, рiвнiсть, патрiотизм та iн.; 3) полиичш - громадян-ськ1 свободи, законшсть, конституцiя, мир та ш.; 4) моральнi - добро, любов, честь, порядшсть, повага до старших, любов до дней i т. п .; 5) релтйш -Бог, Святе Письмо, вiра та ш.; 6) естетичнi - краса, стиль, гармошя та iн. [5].
У той же час Г. Вижлецов видме чотири класи цшностей: 1) духовш (в релт!, моральносп, мисте-цтвi), 2) соцiальнi (полиичш, правовi, моральнi), 3) економiчнi та 4) матерiальнi [2].
Виходячи з твердження I. Шитова, особливють цiнностей полягае в !х призначенш - задовольняти життeвi потреби людини [17].
I. Хмирова-Пруель стверджуе, що за системою цшностей можна судити i про стан конкретного су-стльства, i про його потенщал, i про перспективи його розвитку [18]. Продовжуючи думку вченого, можна, на наш погляд, зробити висновок про зворо-тне: певш сусшльш ввдносини впливають i визна-чають цiннiснi структури суспiльства. Таким чином, категорiя цiннiсть пройшла велику к1льк1сть етапiв становлення, у зв'язку з чим у наущ склалися теоретичнi щдходи, що стосуються И визначення i розумiння. Л. Н. Столович, В. А. Конев, Е. В. Волкова вказують, що шд художньою цiннiстю маеться на увазi певний об'ект, що володiе особливостями i специфiчними соцiальними функщями. 1накше ка-жучи, будь-який твiр мистецтва е художньою щнт-стю [1].
Л. Столович указуе на шше значения худож-ньо! цшносп як на «властивють художнього твору», яка ототожнюеться з художньою яшстю, при цьому вона може «мати бiльшу або меншу ху-дожню цiннiсть або не мати И взагалЬ» [13].
Узагальнюючи рiзнi шдходи, I. Шитов виявив так1 з них:
- цшносп як поняття цшшсно! орiентацil соць ального суб'екта (I. Ф. Балакша, С. Батищев, М. В. Мотрошiлова);
- цшносп як певне благо, яке задовольняе п чи iншi потреби людини (М. Д. Каммар^ А. Ф. Шиш-к1н, К. А. Шварцман та ш.);
- цiнностi як форма прояву певного роду ввд-носин мiж суб'ектом i об'ектом (I. Шитов);
- цшшсть як функцюнальне буття речi (I. С. Нарський, В. П. Тугаринов);
- цшшсть у значеннi властивосп художнього твору (Л. Н. Столович);
- цшшсть як художня яшсть (Л. Н. Столович)
[17].
До даного перел^ ми вважаемо за необхвдне додати ще один шдхвд, представлений Б. Додоно-вим i С. Масловим, також позначений у Короткому словнику з естетики, де художня цшшсть визнача-
еться як емоцшний, чутгeво-психологiчний, вдей-ний 3MÎCT твору i як система o6pa3iB, cyKynHicTb ук-ладених у ньому значень та породжуваних ним сми-слiв. Однак, осшльки цей змiст об'ективовано автором художнього твору за допомогою «конструктора-нот» або засобiв виразностi, що вь дповiдають певному виду мистецтва, цшнюно-зна-чущими е також так1 засоби, що виникли в результат створення художнього твору. Цi якосп (оргаш-чна еднiсть форми i змюту, композицiйна струнк1сть, гармонiйнiсть, завершенють, вираз-нiсть, художня правдивiсть засобiв, мовна вираз-нiсть) набувають художньо! цiнностi.
Висновки:
1. Класифiкацiя категори «щннють» передба-чае калька пiдходiв, як1 грунтуються на таких шдс-тавах: за сферами сyспiльного життя; за суб'ектами, або носiями цшностей; за роллю цiнностей у житп сyспiльства. Пiд час визначення класифшацп цш-ностей, yченi звертають увагу на так1 двi ознаки: що саме ощнюеться i на пiдставi чого оцiнюеться:
- ввдповвдно до основних сфер сусшльного життя: матерiальнi (цiннiсно-значyщi природнi об'екти i предмети, тобто засоби працi та предмети споживання), соцiально-полiтичнi (цiннiсне значения сощальних i полiтичних явищ, подш, полии-чних акпв i дш), дyховнi (цiнностi науки, моралi, мистецтва, фшософп, права тощо);
- з точки зору рол^ яку цшносп вiдiграють у життi сyспiльства i людини: цiнностi, що мають другорядне значення для людини та сусшльства, цiнностi повсякденного попиту й повсякденного вжитку, найвищi цiнностi;
- з точки зору суб'ективносп: iндивiдyальнi, групов^ загальнолюдськ1. Iндивiдyальна, або осо-бистюна, цiннiсть - це цiннiсна значущють предмета, явища, iдеï для конкретно! людини. Особистi цiнностi породжуються потребами та iнтересами iндивiда, визначаються схильностями, смаками, звичками, рiвнем знань й iншими iндивiдyальними особливостями. Грyповi цiнностi - це цiннiсна зна-чyщiсть предметiв, явищ, iдей для будь-яко! спшь-ноти людей (класу, нацiï, трудового колективу тощо);
- ввдмшносп, що визначають зв'язок цшнос-тей зi сферою соцiyмy: моральнi, художш, утилгга-рнi, наyковi цiнностi;
- вщповщно до ступеня визнання суб'ектом даного: зовнiшнi цiнностi; внyтрiшнi цшносп;
- класифiкацiя передбачае визначення значу-щостi цiнностi для основ життедiяльностi суб'екта, для вираження сyтностi його потреб й орiентацiï: абсолютнi або вiчнi цiнностi (константи) i ситуати-внi, або перехiднi цiнностi (емшричш змiннi);
- вiдповiдно до функцш, якi вони виконують: цiнностi як споаб орiентацiï, цiнностi як зааб контролю в соцiальних групах, цiнностi як необхiднi норми.
2. Форми юнування цшносп полягають у такому:
- цшнють як загальний щеал, як створене сус-пiльною свщомютю уявлення;
- цшнють постае в об'ективованш формi у ви-глядi TBopiB матерiальноï та духовно1 культури або конкретних предметних утшень суспiльних iдеалiв;
- соцiальнi цшносп, зумовленi iндивiдуаль-ною життедiяльнiстю, входять до психологiчноï структури особистостi як особистюш цiнностi, як1 е одним i3 джерел мотивацiï ïï поведшки.
3. Щд час обгрунтування зв'язку цшнюних орь ентацiй особистостi 3i ставленням до мистецтва в контексп дiяльностi вчителя музики наше досль дження грунтуеться на теорiï цшностей Ш. Шварца:
- цiнностi спрямовують на бажанi цiлi та спо-нукають до дiй;
- цшносп е трансцендентними по ввдношенню до специфiчних дiй i ситуацiй;
- цшносп розташовуються в певному порядку ввдповщно до ïx важливостi ввдносно одна до одно1' i створюють систему цшнюних прюритепв особис-тосп;
- вiдносна важливiсть рiзниx цшностей керуе поведшкою (тобто, дiï залежать вщ того, яка з реле-вантних i конкуруючих цiнностей обираеться суб'ектом) [19].
Означенi положення ми будемо враховувати у проведенш в подальшому експериментально1' ро-боти, спрямовано1' на формування художньо-цшш-сного ставлення в майбутшх учителiв музики у про-цесi фахово1' пiдготовки.
Список лггератури
1. Волкова Е. В. Произведение искусства -предмет эстетического анализа / Е. В. Волкова. -М.: Изд-во МГУ, 1976. - 287с.
2. Выжлецов Г. П. Проблема ценности в современной аксиологии и экономике / Г. П. В1жле-цов // Проблемы современной экономики. - 2005. -№ 3-4 (15-16) [Электронный ресурс]. Режим доступа: http ://www. m-ecommy.ra/art.php?nArtId=780.
3. Горби И. Избранное / И. Горби. - М. : Гуманитария, 2000.
4. Дюльдина Ж. Н. Категории «ценность» и «семейные ценности» в философских, психологических и социально-педагогических науках / Ж. Н. Дюльдина, Л. П. Шустова // Современные наукоемкие технологии. - 2016. - № 11 (часть 1). - С. 96-99.
5. Ерасов Б. Социальная культурология. Учебник для студентов высших учебных заведений / Б. Ерасов. - Изд. 3, доп. и перераб. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 591 с.
6. Кант И. Сочинения: в 6 т. [перевод с нем.] / под ред. Т. И. Ойзермана. - М. : Мысль, 1965. - Т. 5. - С. 485.
7. Кант И. Сочинения: в 6 т. [перевод с нем.] / под ред. Т. И. Ойзермана. - М. : Мысль, 1965. - Т. 4. - С. 269.
8. Конев В. А. Социальное бытие искусства / В. А. Конев. - Саратов : Изд-во Сарат. университета, 1975. - 188 с.
9. Лапин Н. И. Модернизация базовых ценностей / Н. И. Лапин // Социологические исследования. - 1996. - № 5. - С. 324
10. Москвина И. К. Понятие «культурная ценность»: философско-культурологические аспекты
[Электронный ресурс] / И. К. Москвина. - Режим доступа: https://cyberieшnka.ru/artirie/n/ponyatie-kuhш^шya-tsennost-fflosofsko-kultш^ologicheskie-aspekty.
11. Мюнстерберг Г. Основы психотехники / Г. Мюнстерберг. - СПб. : Алетейа, П. Э. Т., 1996. -352с.
12. Риккер Г. О системе ценностей / Г. Риккер // Наука о природе и наука о культуре. - М. : Республика, 1998. - С. 363-391.
13. Столович Л. Н. Природа эстетической ценности / Л. Н. Столович. - М. : Изд-во полит. книги, 1972. - С. 229-245.
14. Философская энциклопедия / ред. Ф. В. Константинов. - М. Сов. энциклопедия, 1970. - Т. 5. - С. 499.
15. Фролов И. Т. Наука - ценности - гуманизм / И. Т. Фролов // Вопросы философии. - 1981. - № 3. - С. 27-41.
16. Шелер М. Положение человека в космосе / М. Шелер // Проблема человека в западной философии. - М. : Прогресс, 1988. - С. 31-95.
17. Шитов И. П. Произведение искусства как художественная ценность (способ бытия и специфика восприятия) : дис. ... канд. философ. наук / И. П. Шитов. - Харьков, 1984. - 158 с.
18. Khmyrova-Pruel I. Systemic Functional Linguistics (SFL) as Sociolinguistic and Sociological Conception: Possibilities and Limits of Theoretical Framework / I. Khmyrova-Pruel // International Journal of Applied Linguistics & English Literature. - Vol. 5 -No. 3. - May 2016.
19. Schwartz S. H. Les valeurs de base de la personne: Théorie, mesures et applications (Basic human values: Theory, measurement, and applications) / S. H. Schwartz // Revue française de sociologie. - 2006. -Vol. 42. - Р. 249-288.
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ ОПЫТА ДУАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ В ГЕРМАНИИ В РОССИЙСКИХ УСЛОВИЯХ
Лизунов П.В.
аспирант кафедры подготовки педагогов профессионального обучения и предметных методик, директор «Усть-Катавский индустриально-технологический техникум», г. Усть-Катав
APPLICATION FEATURES AND IMPLEMENTATION EXPERIENCE DUAL TRAINING IN
GERMANY in Russian conditions
Lizunov P. V.
post-graduate student of the Department of training ofprofessional training and subject methods, Director of« Ust-Katav industrial and technological College», Ust-Katav
Аннотация
В данной статье представлен анализ опыта внедрения немецкой системы дуального обучения в условиях Российской системы среднего профессионального образования, в статье дан теоретический анализ проблемы и практические примеры реализации данного опыта в условиях ГБПОУ «Усть-Катавский индустриально-технологический техникум».
Abstract
This article presents an analysis of the experience of the introduction of the German system of dual training in the Russian system of secondary vocational education, the article gives a theoretical analysis of the problem and practical examples of the implementation of this experience in the conditions of the state vocational Ust-Katav industrial and technological College.
Ключевые слова: Дуальное обучение, среднее профессиональное образование, сетевое взаимодействие, предприятия.
Keywords: Dual training, secondary vocational education, network interaction, enterprises.
В связи с оторванностью образовательных учреждений от реальных требований рыночной экономики и наукоемких технологий производства, одной из главных проблем всех уровней профессионального образования является его недостаточное соответствие потребностям рынка труда. Исправить сложившуюся ситуацию можно путем совершенствования технологии профессиональной подготовки кадров с учетом накопленного положительного опыта зарубежных стран.
Одной из наиболее развитых стран мира, имеющей высокий экономический и технический потенциал, что свидетельствует о наличии эффективной и динамичной системы подготовки конкурентоспособных специалистов, является Германия. На
протяжении долгого времени в этом государстве функционирует дуальная система обучения, которая представляет собой четко сбалансированный с учетом требований работодателей комплекс чередующихся этапов практического и теоретического обучения.
Термин «дуальность» означает «двуедин-ство, двойственность».
Дуализм (от лат. dualis — двойственный) — термин, имеющий несколько значений в истории человеческой мысли. В определённой области знания понятие включает в себя пересечение двух фун-
