CC BY
6
Висновки
Розраховаш центральное^ посередництва вершин i ребер маршрутних мереж транспорту загального
1. 2.
Вступ
Сьогодш св^ова павутина World Wide Web (WWW) e найдинамiчнiшим соцiальним середо-вищем, яке акумулюе та надае стльний доступ до iнформацiï та виступае вiртуальним посередником мiж користувачами в обмт iнформацieю.
З приходом веб 2.0 (англ. Web 2.0), або як його ще називають "веб за учаси користувачiв" (англ. participative Web) - середовища вiртуальноï сощ-альноï взаeмодiï - домiнуючим елементом шфор-мацiйного простору WWW стало користувацьке шформацшне наповнення або контент (К1Н) (англ.
користування Запорiжжя, Кривого Рога та Одеси. Встановлено, що нормалiзованi посередництва маршрутних мереж великих мкт Украïни мають степеневий розпод^ с показником степеня у ~ 1,5.
УДК 004.773.2
М1СЦЕ ТА РОЛЬ СПОЖИВАЦЬКОГО ДОСВ1ДУ В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СЕРЕДОВИЩ1 WWW
О.Ю. Тимо вча к-Ма кс имець
Астрант, асистент* Контактний тел.:(032) 258-25-95 E-mail: [email protected]
А.М. Пелещишин
Доктор технiчних наук, завiдувач кафедри* *Кафедра сощальних комунiкацiй та iнформацiйноí дiяльностi Нацюнальний унiверситет '^BiB^^ пол^ехшка"
вул. С. Бандери, 12, м. Львiв, Украша, 79013 Контактний тел.:(032) 258-25-95 E-mail: [email protected]
user-generated content, user-created content). 1дея веб 2.0 полягае у розбудовi iнформацiйного простору мережi 1нтернет.
Джерелом розвитку шформацшного простору е користувачi, якi створюють, опрацьовують та роз-повсюджують шформащю [1], [15].
Принципово новим у самш концепщ "веб 2.0" та його веб-наповненш, на вiдмiну вщ веб 1.0, е розми-вання межi мiж образом творця та образом кшцевого споживача iнформацiйного наповнення: переичний користувач перетворився з пасивного споживача у потенцiйного автора користувацького веб-напо-внення.
Лиература
Von Ferber, C. Public transport networks: empirical analysis and modeling [електронний ресурс] / C. von Ferber, T. Holovatch, Y.
Holovatch, V. Palchykov .- режим доступу: http://arxiv.org/PS_cache/arxiv/pdf/0803/0803.3514v1.pdf. Кузькш О. Ф. Тополопчш характеристики мереж громадського транспорту великих мiст Украши [Текст] / О. Ф. Кузькш, А. Е. Мовчан, А. С. Торданова // Схiдноeвропейський журнал передових техиологш .- 2012 .- №1/4(55).- С. 58-63.
. 0 п-:-~-
Наведет ознаки користувацького шформацшного наповнення та встановлен характеристики, як зумовлюють його сустльну цттсть. Пропонуеться визначення поняття "споживацького досвиду"та виз-начаеться м^це цього шформацшного пласту серед тших пластiв суб'ективно1 користувацько1 тформа-цп
Ключовi слова: користувацьке шформацшне напо-
внення, контент
□-□
Приведенные признаки пользовательского информационного наполнения и установлены характеристики, которые обуславливают его общественную ценность. Предлагается определение понятия "потребительского опыта" и определяется место этого информационного пласта среди других пластов субъективной пользовательской информации
Ключевые слова: пользовательское информационное наполнение, контент
□-□
In the paper the features of user-generated content are described and characteristics that stipulate its social value are defined. The definition of "consumer experience" notion is suggested and the place of this information layer among other layers of subjective user information is defined
Keywords: user-generated content, virtual communication
-□ □-
Постановка проблеми
Базовим принципом веб 2.0 е залучення користу-вачiв до створення та вивiрки iнформацiйного напо-внення. Завдяки веб-технологiям соцiальноi взае-модii, таким як соцiальнi мереж^ блоги, веб-форуми тощо, користувачi мають можливiсть кооперативно вирiшувати певнi завдання, проблеми, оперативно отримувати пораду чи вщповщь на запитання вщ б^ьш квалiфiкованоi особи тощо.
Такi комушкативш можливостi користувачiв по-роджують пласти користувацькоi iнформацii, якi на-копичуються у веб-середовищi. З огляду на природу появи цих пласив, вони е джерелом цiнноi суб'ектив-ноi iнформацii вiд користувачiв, а саме порад, оцшок, досвiду щодо товарiв, послуг,органiзацiй тощо. З метою подальшого ефективного використання цiнноi користувацькоi шформацп, пласти iнформацiйного наповнення, зокрема споживацький досвщ, потребу-ють Грунтовного дослщження та аналiзу.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй
Iнформацiйне середовище WWW, а зокрема ко-ристувацьке шформацшне наповнення е об'ектом особливо! уваги науковщв. Однак, попри значну юльюсть дослiджень, експерти не дають чикого виз-начення користувацького iнформацiйного наповнення, а роз'яснюють це поняття шляхом опису його ознак та порiвняльноi характеристики з шформа-цшним наповненням "старшого" поколiння - веб 1.0. У робой [16] вид^яють три ознаки, яю вирiзнять К1Н серед iнших iнформацiйних ресурсiв: особистий внесок, опублгковангсть та незаангажоватсть. Далi кожна з цих ознак розглядаеться з роз'ясненнями авторiв.
• Особистий внесок передбачае вклад певних творчих зусиль користувача у створення ресурсу або трансформащю вже шнуючого ресурсу з метою створення нового.
1накше кажучи, iнформацiйний ресурс отримуе певну цшшсть вiд користувача. Вiдповiдно, кошю-вання частини телешоу з одного веб-сайту та опу-блiкування його на iншому не може розглядатися як користувацьке наповнення. Допис у блоз^ власний вщеоролик або власне музичне оформлення шную-чого вщео е прикладами К1Н;
• Пiд опублiкованiстю розумiеться розмщення ресурсу он-лайн та можливiсть доступу до нього (не-обмеженого або частково обмеженого - доступ для визначено! групи користувачiв). Вiдповiдно, елек-троннi листи та тексти миттевих повщомлень, хоча i е продуктом соцiальноi взаемодп у веб-сервiсах, однак не можуть вважатися користувацьким шфор-мацiйним наповненням;
• Незаангажоватсть передбачае створення наповнення поза професшною дiяльнiстю, без шсти-туцiйного чи комерцiйного ринкового контексту. Незалежно вщ того, чи К1Н створюеться користува-чами-фахiвцями чи нефахiвцями, воно не повинно бути орiентоване на отримання матерiальноi вина-городи чи зиску. 1накше, шформацшне наповнення не е К1Н.
Крiм перелiчених вище ознак, К1Н також характеризуемся добровiльнiстю, тобто створення шформа-цiйного наповнення вiдбуваеться з власного бажан-ня, без тиску зовшшшх вимог та обставин. Ознака добров^ьносп тiсно пов'язана з незаангажовашстю та особистим внеском, оскiльки користувачi генеру-ють цiнне iнформацiйне наповнення лише за умови, що вони самi хочуть це робити i свiдомо створюють це наповнення. Мотивацшними факторами можуть виступати: контакт з одноликами, досягнення пев-ного рiвня популярностi, престижу, бажання висло-витися тощо.
Користувацьке шформацшне наповнення - це продукт активностг користувачгв сервгсгв веб 2.0, таких як сощальш мереж^ блоги, веб-форуми, сервши сильного збертння закладок та мультимедiйних файлiв. Завдяки сервiсам веб 2.0 користувачi мають змогу створювати iнформацiйне наповнення, керу-вати зв'язками мiж ним, здшснювати його оцiнку та сшльну суспiльну верифiкацiю. Така взаемодiя користувачiв характеризуеться пiдвищеним рiвнем комунiкацii, координацп i включення користувачiв у процес використання та створення ресурив [1], [7], [8].
Перехщ вiд пасивноi споживацькоi до активноi творчоi ролi користувачiв позначився на властиво-стях та характеристиках шформацшного веб-напо-внення, а також появи пласту цiнноi користувацькоi iнформацii - споживацького досвщу.
Формулювання цiлей CTaTTi
У стати поставленi такi цiлi:
• проаналiзувати властивостi користувацького наповнення, якi зумовлюють альтернативний характер iнформацii, яка метиться в ньому;
• дослщити користувацьке iнформацiйне наповнення з точки зору джерела споживацького досвщу користувачiв;
• визначити мiсце споживацького досвщу у кори-стувацькому шформацшному наповненнi;
• проаналiзувати причини затребуваноси споживацького досвiду.
Виклад основного матерiалу
1. Аналiз основних властивостей користувацького шформацшного наповнення
Другий етап розвитку середовища WWW - веб 2.0 - дав широкий спектр можливостей користува-чам для створення та використання веб-контенту. Будь-який користувач може розмщувати у середови-шд WWW текстове або мультимедшне шформацшне наповнення, а iншi користувачi можуть ним користу-ватися, вдосконалювати його, оцiнювати, коментува-ти тощо.
Як наслiдок, ширшi можливостi користувачiв для участi у створенш контенту позначилися на повнотг шформацшного покриття певного питання чи проблеми та забезпечент дов1ри до шформацшного наповнення. З одного боку, кожен користувач отримав можлившть надати шформащю, яка, можливо, не е
доступною з 1нших джерел, висловити власну думку чи критику тощо, а також стльно використовувати аналопчну шформащю, яка надана шшими кори-стувачами. Таю можливоси зб^ьшують ймов1рн1сть отримання вичерпно! шформацп про проблему, тематику тощо, тобто зб^ьшують повноту шформацш-ного покриття певного питання.
З шшого боку, завдяки можливосп сусп1льно! ве-рифжацп забезпечуеться дов1ра до користувацького шформацшного наповнення. 1нформащя, що нада-еться одним користувачем, проходить сустльну пере-в1рку серед шших користувач1в, шляхом обговорення, коментування, ощнки тощо, що дозволяе розрахову-вати на колективну компетентшсть та здатшсть ощ-нити р1вень адекватност1 шформацп.
Користувацьке шформацшне наповнення е також щнним джерелом шформацп, що зумовлено принципами, на яких воно створюеться. Автором було вид1лено таю три основш властивост1, якими волод1е користувацьке шформацшне наповнення з точки зору його потенцшного користувача:
1) кооператившсть;
2) затребувашсть;
3) альтернатившсть.
Щ властивост1 зумовлюють сусшльну цшшсть користувацького шформацшного наповнення. Роз-глянемо кожну з цих властивостей детальшше.
1нформацшне наповнення, яке з'явилося в результат! переходу користувач1в з рол1 споживач1в у роль його творщв, е основою розбудови шформацшного простору WWW другого поколшня. К1Н е результатом кооперативноï роботи користувач1в над розши-ренням шформацшного простору. К1Н формуеться на основ1 взаемодiï користувач ^ (веб) ^ користувач, при якш користувачi спiльно формують точку зору шляхом обговорення, оцшювання, коментування тощо певного матерiалу. 1нформацшне наповнення, яке формуеться, е результатом спiльноï дiяльностi користувачiв за посередництвом веб-середовища, на вiдмiну вiд веб-наповнення старшого поколшня, у якому шформацшне наповнення передавалося одно-спрямованим потоком автор ^ (веб) ^ користувач, i користувач жодним чином не м^ вплинути на його змшт. Вiдповiдно, кожен користувач вiдчувае свою причетшсть та вiдповiдальнiсть стосовно змшту ш-формацiйного наповнення та може вплинути на його змшт, форму, виклад тощо.
1ншою важливою властивктю iнформацiйного наповнення у середовишд веб 2.0 е затребуватсть. За-требуваний контент прийшов на змшу такому, що не був орiентований на iнформацiйнi потреби та штереси користувача, тобто не мав конкретноï цiльовоï аудито-рiï. Таке наповнення реалiзовувало потреби автора у поширенш певноï iнформацiï, i не було результатом реакцп на потреби споживацькоï аудиторiï. 1нформа-цiйне наповнення "минулого поколшня" диктувало i нав'язувало шформащю користувачам, тодi як сучас-ний користувацький контент покликаний заповнити шформацшну прогалину, яка виникла у певного користувача чи кола користувачiв. Користувацький контент е "вщповвддю" на запит сшльноти користувачiв про шформащю. Вщповщно, аналiз користувацького наповнення дае уявлення про актуальш потреби та штереси користувачiв.
Третьою i найцшшшою, з точки зору авторiв, властивiстю користувацького контенту е альтернатившсть традицшним джерелам iнформацiï. Шд "традицiйними" джерелами iнформацiï маються на увазi тi, якi створюються в рамках професiйноï дь яльностi людей, тобто газети, журнали, вщповщш штернет-видання, iнтернет-сторiнки компанш-ви-робникiв тощо.
Розглянемо альтернатившсть користувацького наповнення на прикладi публiкацiй про косметичну продукцiю. Стати та огляди у популярних жшочих журналах та штернет-сторшках, що мштять огляди новинок косметичноï продукцiï популярних вироб-никiв, подають iнформацiю однобоко та небезсторон-ньо, часто з урахуванням штереив замовникiв статтi або спонсорiв видання. Такi огляди концентруються на виняткових особливостях продукцп певних ви-робникiв, акцентують ïï переваги, проте уникають розглядати конкурентш альтернативи. Таким чином, до таких оглядiв не потрапляе продукщя iнших кон-курентоспроможних компанiй та продукцiя мало-вiдомих виробникiв тощо.
У випадку вщсутноси iнформацiï про альтерна-тивну продукщю та виробникiв, точка зору, що ви-кладена в огляд^ е визначальною у формуваннi осо-бистоï думки читача. Як наслщок, вiдсутнiсть повноï картини ситуацiï та недостатня пошформовашсть читачiв може стати причиною формування у них хибноï точки зору, прийняття неправильного ршен-ня при покупщ, а в розглянутому прикладi - завдати шкоди здоров'ю.
Перел1чет вище властивост1 користувацького т-формацшного наповнення вказують на те, що воно е джерелом цiнноï шформацп, яка не може бути отри-мана шляхом аналiзу жодних тших джерел. На вщ-мшу вщ замовних статей, промо-оглядiв, рекламних матерiалiв, як е в б^ьшоси комерцшно-мотивова-ними та нав'язують певну точку зору, користуваць-ке наповнення не представляе стороншх штереив, окрiм iнтересiв громади користувачiв. Воно е рефлектором громадськоï думки та суспiльних настроïв користувачiв, а тому е альтернативним джерелом шформацп.
2. Користувацьке шформацшне наповнення як джерело споживацького досвщу користувачiв
Основною i визначальною ознакою користувацького шформацшного наповнення е особистий внесок автора у це наповнення.
Особистий внесок це та частина К1Н, яка перебу-вала в особистому користуванш, розпорядженш користувача i була певним чином вкладена в шформацшне наповнення. Особистий е основною цшшстю користувацького наповнення i забезпечуе основш властивоси К1Н, таю як шформацшне покриття, альтернатившсть, кооператившсть.
Особистий внесок у К1Н може мати рiзний характер та величину, яю впливають на цшшсть шформацшного наповнення. Якщо шформацшне наповнення повшстю створюеться користувачем, тобто користувач не запозичуе жодноï частини з шшого ресурсу i не використовуе ïï в незмшному виглядi у власному наповненш, тодi особистий вклад е максимально великим, а шформацшне наповнення надзвичайно цш-ним. У випадку, якщо користувач розробляе певну
частину або складову, здшснюе перетворення або ре-дакщю вже iснуючого шформацшного наповнення, тодi особистий вклад визначаеться за тим, на скiльки "шдивщуальним" е iнформацiйне наповнення.
Однiею i3 форм iндивiдуального внеску е досвщ, яким володiе користувач, i який вкладаеться в шформацшне наповнення. За узагальненим визначенням, досвщ - це сукупшсть знань, умшня особи, яю здо-буваються в жит, на практицi [2]. У користувацько-му наповненнi досвiд - це подання (опублжування) користувачем у певнш формi здобутих в життi та на практищ знань та умшь. Прикладами такого пред-ставлення е шструкщя, як полагодити зiпсований електрочайник, поради щодо того, як помиритися з дружиною/чоловжом/паиею, фото- чи вщео-ш-струкцiя приготування страви, розповiдь про вдалу/ невдалу покупку тощо.
Сьогодш у користувацькому шформацшному на-повненнi ми найчастiше зустрiчаемо досвiд, який характеризуе взаемодiю особи-споживача iз певним предметом чи явищем (наприклад, послугою) у су-часному споживацькому сустльств^ тобто спожи-вацький doceid. Споживач отримуе певш знання i/або вмшня в процесi користування, споживання, аналь зу, спостереження тощо за предметом чи явищем. Цi знання та вмшня реалiзуються в К1Н у форм^ на-приклад, аналiзу переваг/недолтв окремоï моделi певного побутового пристрою, наприклад пральноï машини, порад щодо вибору шдручника для вивчен-ня iноземноï мови, опису особливостей функцюну-вання пристрою певноï моделi в реальних умовах, наприклад ноутбука, вщео шструкцп створення кар-ти "мозкового штурму" в Mindjet MindManager Pro тощо.
Досвщ, який формуеться у кожного споживача, е шдивщуальним, що зумовлено рiзними обставинами та умовами, в яких перебувае особа, i, вщповщно, умовами, за яких формуеться цей досвщ, наприклад навики кулшарп, попередш вимоги, якi ставилися до побутового пристрою, рiвень мовноï компетентностi тощо. Вщповщно, досвiд, який формуеться в кожноï особи, е унiкальним, навиь, якщо вiн стосуеться однiеï i ие'1 ж страви, побутового пристрою пе'1 ж мо-делi, шдручника тощо.
Досвщ може стосуватися, як простих побутових справ, так i високотехнолопчних та наукоемних про-це«в, однак е однаково цiнним, осюльки е ушкаль-ним за своïм походженням, i не може бути отриманий шакше, нiж як вщ взаемодiï з предметами або явища-ми навколишнього середовища в жит або на прак-тицi. Таким чином, досвщ, зокрема, споживацький досвщ е унiкальною цiнною iнформацiею, яка може бути отримана шляхом аналiзу користувацького ш-формацiйного наповнення.
3. Аналiз мiсця споживацького досвiду у користувацькому шформацшному наповненш
Споживацький досвщ е однiею iз форм особи-стого внеску користувача у користувацьке шформацшне наповнення, який забезпечуе таю властивоси К1Н, як альтернатившсть та iнформацiйне покриття. Однак мшце споживацького досвiду серед шших видiв iндивiдуального внеску потребуе детальнiшоï характеристики. Мiсце споживацького досвiду у К1Н схематично зображене на рис. 1.
Рис. 1. Мюце споживацького досвщу про об'ект в користувацькому шформацшному наповненш
В ходi роботи було виявлено, що споживацький досвщ не е вiдокремленим, незалежним пластом шформацп в користувацькому наповненнi. Вш утво-рюеться на перетинi шформацшних пластiв, якi е певною формою шдивщуального внеску користувача в шформацшне наповнення. Споживацький досвГд формуеться на перетит трьох шформацшних пла-стiв, ят мають стльний об'ект (предмет, особу, яви-ще тощо): оцшочних суджень про об'ект, емтричного контексту та емтричних фактiв взаемоди споживача з цим об'ектом (рис. 1).
Осюльки споживацький досвщ утворюеться на перетиш цих шформацшних пласив, то вш володiе особливостями уих пласпв, на яких вш формуеться. Особливоси кожного з пласив розглядаються далi.
Одним iз шформацшних пласпв, на яких Грунту-еться споживацький досвщ е оцшочш судження, яю презентують суб'ективну точку зору користувача про об'ект. Шд суб'ективною точкою зору тут розумiеть-ся особиста, шдивщуальна точка зору користувача, яка належить йому, як суб'екту, та вщображае його думки, переживання тощо [2], [6]. Поняття "суб'ек-тивна" точка зору у статтi не збiгаеться з понят-тям "упереджена", тобто негативна, несправедлива, або така, що складаеться щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення.
В Закош Украши "Про шформащю" дано таке визначення оцшочного судження: "Оцшочними суд-женнями, за винятком наклепу, е висловлювання, яю не мштять фактичних даних, критика, оцшка дш, а також висловлювання, що не можуть бути витлу-мачеш як таю, що мштять фактичш данi, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилштич-них засобiв (вживання гшербол, алегорiй, сатири). Оцiночнi судження не пщлягають спростуванню та доведенню 1х правдивостi" [4].
В оцiночних судженнях користувач розкривае свое ставлення до змшту того, що вш висловлюе, наприклад задоволення чи незадоволення. Таке ставлення зазвичай пов'язане з психолопчним станом переконаноси або вiри [5]. Ставлення користувача залежить вщ того, на скiльки вш цiнуе якостi чи характеристики об'екта. Наприклад, користувач^ якi мають велику «м'ю, цiнують електрочайники, яю мають об'ем бiльший нiж 1,7 лира, осюльки вони, очевидно, дозволяють швидше закип'ятити достат-ньо води для в«е! сiм'i, що вщображаеться у К1Н:
"Ми дуже задоволеш цим чайником! Великий i зруч-ний!"
Об'ект отримуе в ощночних судженнях певну оцшку своеi якостi, цiнностi, значення, ролi тощо з точки зору особи, яка висловлюе це судження. Тобто, ощночне судження вiдображае мшце об'екта на шкалi оцiнок "добре/погано". Наприклад, "Блискуча стаття! Приемно бачити, що в УкраМ залишилися справжш професiонали своеi справи. Вже давно не отримувала такого задоволення вщ читання кри-тичного/публiцистичного матерiалу" або "Класний фiльм, а звук паскудно зведений!"
Наступним iнформацiйним пластом, що е основою споживацького досвщу, е емтричт факти стосовно взаемодп з об'ектом. Емшричш факти - це об'ектив-нi факти, якi виявлеш в результатi спостережень та експерименпв [3], [11], [12]. Цi об'ективш факти за-лежать вiд оточення, у якому щ факти були отримаш, тому цей пласт шформацп нерозривно пов'язаний з шшим пластом - емшричним контекстом. Поняття "контекст" у робой тотожне поняттю "ситуащя" i позначае сукупнiсть умов та обставин, що створю-ють певне становище [2]. Таким чином, емтричний контекст - це и умови та обставини, за яких шд час спостережень, експерименпв, дослщжень тощо були виявлеш певш об'ективнi факти про об'ект. Наприклад, при функщонуванш пристрою емшричним контекстом е температурш чи побутовi умови, в яких вш використовуеться, навики споживача у робой з пристроем, а емшричними фактами у певному контекст - некоректна робота, вщмова функцiонування тощо. Таким чином, емшричш факти про об'ект слщ штерпретувати з огляду на емпiричний контекст, в якому вони були отримаш, осюльки контекст безпо-середньо впливае на взаемодж споживача та об'екта, а вщповщно i на факти, яю виявляються в процесi цiеi взаемодii.
Особливiстю емпiричних фактiв е те, що вони виявлеш в результат безпосереднього контакту ко-ристувача з предметом або явищем за допомогою оргашв вщчутв або приладiв, що '¿х продовжують [3], [12]. Тобто, емтричний контекст це реальш умови та обставини, за яких вщбувався безпосереднш контакт користувача з, наприклад, пристроем. Наприклад: "В одному з комплекпв виявилася криво вилита нога-шдставка на лiвiй колонцi (типу дугою, якщо прикласти знизу лшшку або поставити обидвi колонки поруч, то добре видно, що одна з них б^ьше вщхилена назад шж iнша, а основа не пряма) . У цьо-му прикладi К1Н е емпiричнi факти, як користувач виявив шляхом спостереження - "б^ьше вiдхилена назад шж iнша", але цi факти виявлеш у певному ем-пiричному контекст - "якщо прикласти знизу лшшку або поставити обидвi колонки поруч". Вщповщно, звiдси випливае, що саме такий емтричний контекст, тобто прикладання лшшки або розташування поруч, дозволив виявити щ об'ективнi факти. Можна при-пустити, що за умов шшого емшричного контексту щ факти не були б виявлеш, або були б виявлеш також iншi об'ективш факти. Наприклад, якщо користувач скористався б додатковим освиленням, то, можливо, виявились би також певш погршносп у кольорь
На перетиш пласив оцiночних суджень та емшричного контексту i фактiв у К1Н утворюеться пласт
споживацького досвгду, який поеднуе характеристики обох пласив. Досвщ фiксуе едшсть чуттево-ем-пiричноï дiяльностi [3], тобто поеднуе властивоси оцiночних суджень, емшричного контексту i факпв. 1ншими словами, споживацький досвгд е об'ектив-но-суб'ективним феноменом, тобто вгдбивае певну об'ективну реальтсть, але кргзь призму бачення ре-альностг автором. Споживацький досвщ вилюеться в порадах, опии переваг/недолжв об'екта, характеристик придатносп об'екта до виконання поставле-них перед ним завдань тощо.
4. Аналiз причин затребуваноси споживацького досвщу
Дощльшсть дослiдження механiзмiв появи та ме-тодiв виявлення суб'ективноï споживацькоï шформацп (що представляе точку зору суб'екта), зокрема споживацького досвщу, щодо навколишшх предме-тiв чи явищ зумовлюеться необхщшстю отримання комерцiйно незаангажовано':!, так званоï "користу-вацькоï" шформацп. Така необхщшсть породжена низкою процеив, якi вiдбуваються у сучасному су-спiльствi.
З одного боку, в умовах посилення конкуренцп мiж виробниками продукив та послуг загострюеться боротьба за споживача. Кожен виробник намагаеться завоювати якомога ширше коло споживачiв шляхом проведення рiзних маркетингових заходiв, таких як шформацшна пропаганда продукцiï, масштабш ре-кламнi кампанiï, рiзноманiтнi акцшш пропозицiï тощо. Цi заходи, тат як, наприклад, переконуюча реклама (англ. persuasive advertising) та шформативна реклама (англ. informative advertising), повщомляють користувачiв про новий товар або його нову особли-вiсть, орiентують споживачiв на покупку певного товару, переконуючи, що вони отримають найвищу яюсть за власнi грошi, а також спонукають потен-цiйних споживачiв зробити вибiр на користь товару, який не знаходився на орбт '¿хшх iнтересiв [10]. Таким чином, жорстю умови конкуренцiï схиляють виробникiв до того, щоб зайняти якомога б^ьше ш-формацiйного простору та подати власну продукщю в якомога приваблившому ракурсi.
З iншого боку, сукупшсть маркетингових заходiв вiд рiзних виробнитв створюе значний шформацш-ний тиск (пресинг) на потенцшного користувача, тобто користувач перебувае шд постшним щлеспря-мованим впливом комерцiйно-орiентованоï шформацп. Iнформацiйний тиск супроводжуеться високим рiвнем iнформацiйного шуму. Iнформацiйний шум - шформацп, яка не веде до поставленоï мети [9:88], тобто другорядна шформащя, яка розпорошуе та вщвертае увагу споживача вщ вагомих аспекив та характеристик продукцiï, якi часто впливають на споживацький вибiр. 1нформацшний шум часто ви-користовують як технолопю вуалювання чи вщвер-тання уваги вщ певних недолiкiв чи низькоï якостi продукцiï. Наприклад, шформащя про стильний дизайн чи розширену кольорову гамму виконання корпуив новоï моделi ноутбука буде шумовою, особливо якщо вш мiстить невиправленi недолжи стар-шоï моделi цього ноутбука.
В умовах шформацшного тиску та шуму по-тенцшний користувач постае перед проблемою, яка полягае у виборi ие'1 продукцiï чи послуги, яка буде
яюсною й якомога повшше задовольнить власш потреби. Якщо споживацький вибiр здшснюеться на основi аналiзу виключно комерцiйноï шформа-цiï, то такий вибiр часто е невдалим. Це зумовлено природою комерцiйноï iнформацiï: вона акцентуе увагу на позитивних, "виграшних" властивостях об'екту, але не висвилюе "слабю мiсця" та недо-лiки продукту чи послуги, осюльки розробники та спонсори не защкавлеш в поширенш такоï шформа-цiï. Вiдповiдно, при аналiзi комерцiйноï iнформацiï, критична шформащя е недоступною i не може бути врахована при споживацькому виборь Отже, для прийняття розважливого, обгрунтованого ршення потрiбнi альтернативнi джерела шформацп, яю не представляють комерцiйнi штереси виробникiв чи розповсюджувачiв, а представляють незаангажова-ну точку зору.
Щоб уникнути невдалого споживацького ршен-ня, надаючи перевагу одному з варiантiв, потенцiйнi споживачi часто звертаються до суб'ективноï спожи-вацькоï iнформацiï, тобто думок, вподобань та досвь ду суспiльства. Споживачевi, який мае намiр придба-ти певний товар чи послугу, часто важко самостшно зорiентуватися, чим, наприклад, вiдрiзняються два однотипнi товари рiзних виробниюв, якi переваги чи недолiки вони мають, який iз низки запропонованих товарiв найкраще задовольняе його потреби тощо. Тому потенцшш споживачi звертаються по допомогу до своïх родичiв, друзiв, знайомих, якi вже мають певний досвщ у виборi цього товару, послуги тощо. Життевi штори, поради, досвiд, схвальнi або кри-тичнi вiдгуки про певний продукт чи групу товарiв вiд людей, яким потенцшний споживач схильний довiряти, часто стають ключовими факторами у при-йняттi позитивного чи негативного ршення щодо його купiвлi.
Суб'ективна споживацька шформащя, однак, не завжди е достатньо повною чи взагалi доступною в найближчому сощальному оточенш потенцшного споживача. Альтернативним джерелом суб'ектив-ноï iнформацiï е комунiкацiя з уст в уста з шшими споживачами, зокрема споживачами того товару чи послуги, яким щкавиться потенцiйних користувач. Комушкащя з уст в уста (англ. word-of-mouth communication) - це комушкащя мiж одержувачем та кому-нiкатором, якого отримувач сприймае як комерцшно незацiкавлену особу стосовно бренду, продукту чи послуги [13], [14]. В ролi одержувача виступае потенцшний споживач (англ. pre-consumer), тобто людина, яка ще не вступила у взаемодж з товаром, послугою тощо, а комушкатором е поточний споживач (англ. post-consumer), тобто особа, яка вступила у взаемо-дж з товаром, послугою тощо, i готова под^итися враженнями, досвщом, порадами тощо стосовно них. Вступаючи у взаемодж з продуктом, наприклад, ко-ристуючись певним приладом, комушкатор набувае суб'ективноï шформацп про цей продукт, такоï як зручшсть користування, надшшсть роботи, якiсть виконання тощо. Набуту суб'ективну шформащю комушкатор поширюе шляхом комушкацп з уст в уста, тобто розповщаючи про свш досвiд роботи з продуктом, оцшюючи його роботу, описуючи перева-ги/недолжи, даючи поради щодо купiвлi тощо.
На вщмшу вiд комерцiйно-орiентованоi шформацп, яка представляе виключно позитивш риси об'ек-та, суб'ективна користувацька шформащя презентуе як позитивш, так i негативш аспекти об'екта. Отже, аналiзуючи суб'ективну iнформацiю про предмет або послугу, потенцшний користувач отримуе б^ьш правдоподiбну, незавуальновану характеристику об'екта.
Окрiм потреби у незаангажованiй, комерцiйно безстороннш iнформацii про товари чи послуги, ш-шими причинами затребуваностi суб'ективноi кори-стувацькоi iнформацii серед споживачiв е потреби у:
• розширенш спектру вiдомих та доступних варiантiв при здiйсненнi споживацького вибору -поточш споживачi можуть порадити аналог товару шшого виробника;
• виявленш аналогiв обраного товару вiд ма-ловiдомого, менш розрекламованого виробника з огляду на зазвичай меншу варпсть у порiвняннi з популярними виробниками;
• пщтвердженш або спростуваннi тверджень, чуток, здогадiв тощо щодо певного товару або групи товарiв;
• отриманнi додатковоi iнформацii, яка не вказана у документацп товару, але необхiдна спожи-вачевi для коректноi поведiнки з ним;
• виявленш вщомих способiв вирiшення проблем або усунення несправностей у придбаному то-варi тощо.
Однак, суб'ективна користувацька шформащя про товари чи послуги усшшно використовуеться не лише споживачами, але й самими виробниками товарiв та послуг. Зворотна шформащя вщ кори-стувачiв (англ. user feedback) дозволяе виробникам ощнити рiвень задоволення потреб користувачiв, якiсть виробленоi продукцп, планувати маркетин-гову дiяльнiсть тощо. Зокрема, суб'ективна користувацька шформащя застосовуеться виробниками у розв'язанш низки задач, таких як:
• удосконалення продукцп, усунення не-справностей чи браку шляхом виявлення побажань та скарг користувачiв цiеi продукцп;
• виявлення та прогнозування конкуренцп серед виробниюв шляхом аналiзу популярносп продукцп серед користувачiв на основi '¿х вiдгукiв;
Отже, суб'ективна користувацька шформащя мае широке коло застосувань як для споживачiв товарiв та послуг, так i для '¿х виробникiв. Однак, кожен з пласпв суб'ективноi iнформацii мае обмежене коло задач, для яких може використовуватися певний пласт користувацькоi iнформацii. Вiдповiдно, вибiр пласту суб'ективноi iнформацii для аналiзу залежить вiд поставленоi задачi.
Висновки
Дослщження ознак та властивостей користувацького шформацшного наповнення показало, що воно е джерелом цiнноï шформацп, яка не може бути отримана шляхом аналiзу жодних шших джерел. Одшею iз форм шдивщуального внеску е досвщ. Споживацький досвщ формуеться на перетиш трьох шформацшних пласив, яю мають сшльний об'ект
(предмет, особу, явище тощо): оцшочних суджень про об'ект, емтричного контексту та емтричних фактiв взаeмодiï споживача з цим об'ектом. Споживацький досвщ е альтернативою комерцшно-мотивовано':!, за-
ангажованоï шформацп про товари чи послуги i може бути використаний для виршення цiлоï низки споживацьких задач, що зумовлюе штерес до цього шформацшного пласту.
Лиература
1. Бугайчук К. Л. Роль сощальних сервгав web 2.0 у формуванш персонального навчального середовища [Електронний ресурс] / К. Л. Бугайчук // Вюник Нацюнально!' академп Державно'1 прикордонно'1 служби Украши (Електронне наукове фахове видання). - Випуск 4/2011. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2011_4/11bklpns.pdf.
2. Великий тлумачний словник сучасно'1 украшсько!' мови. 170 000 ошв / Уклад. i голов. ред. В.Т.Бусел. - К. ; 1рпшь : ВТФ "Перун", 2003. - 1440 с.
3. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А. А. Гри-цанов.— М.: АСТ, Мн. : Харвест,—Современный литератор, 2001.- 1312 с.
4. Закон Украши "Про шформащю" // ВВР. - 1992. - № 48. - Ст. 650. Вводиться в д1ю Постановою BP вщ 02.10.92 №2658-12 // ВВР. - 1992. - №48. - Ст. 651.
5. Новейший философский словарь / Сост. А.А. Грицанов. - Минск. : Изд. В.М. Скакун, 1998. - 896 с.
6. Общая психология. Словарь / под. ред. А.В. Петровского // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь: В 6 т. / ред.-сост. Л.А. Карпенко; под общ. ред. А.В. Петровского. 0 - М. : ПЕР СЭ, 2005. - 251 с.
7. Патаракин Е. Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0 / Е. Д. Патаракин. - М. : НП «Современные технологии в образовании и культуре», 2009. - 176 с.
8. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е. Д. Патаракин - 2-е изд., испр. - М : Интуит.ру, 2007.
- 64 с. : ил. - (Учебно-методическое пособие).
9. Партико З.В. Образна концепщя теорп шформацп : монограф1я / З. В. Партико. - Л. : Вид. центр ЛНУ ¡м. I. Франка, 2001.
- 132 с.
10. Румянцев А. П. Св^овий ринок послуг: Навчальний поабник / А. П. Румянцев, Ю. О. Коваленко - К.: Центр навчально'1 л^ератури, 2006.- 456 с.
11. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы : учебник для аспирантов и соискателей ученой степени кандидата наук / В. С. Степин. - М. : Гардарики, 2006. - 384 с.
12. Философия : Энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. - М.: Гардарики, 2004. - 1072 с.
13. Arndt J. Role of Product-Related Conversations in the Diffusion of a New Product / J. Arndt // Journal of Marketing Research, Vol. 4, No. 3. - 1967. - pp. 291-295
14. Buttle F. Word of Mouth: Understanding and Managing Referral Marketing / F. Buttle // Journal of Strategic Marketing No. 6.
- 1998. - pp. 241-254.
15. Gruber T. Collective knowledge systems: Where the Social Web meets the Semantic Web / T. Gruber // Journal Web Semantics : Science, Services and Agents on the World Wide Web. Volume 6, Issue 1. Amsterdam : Elsevier Science Publishers B. V., 2008.
- pp. 4-13.
16. Organisation for Economic Co-operation and Development, Committee for Information, Computer and Communication Policy: Participative Web: User-Created Content [Електронний ресурс]. - Published Apr 12, 2007. - 74 p. - Режим доступу : http:// www.oecd.org/dataoecd/57/14/38393115.pdf.
