CC BY
51
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Summary
SUBSTANTIATION OF THE NRCESSITY TO DEVELOP MANAGERIAL COMPETENCIES OF HEALTH CARE PROFESSIONALS
DURING UNDERGRADUATE TRAINING
Lekhan V.N., Kryachkova L.V., Zayarsky N.I., Maksymenko O.P.
Key words: administrator of health care institutions, undergraduate and graduate education, managerial competence.
The article is devoted to the analysis of approaches in management training of health care professionals, ranging from undergraduate level studies. We suggest answers to the problematic questions: what public health professionals are the most suitable to be trained as health care managers; what system of training of senior medical staff is necessary to instil managerial competences doctors may need at the undergraduate stage.
УДК 577.3:378.14 Макаренко О.В.
М1СЦЕ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 В ЗАГАЛЬН1Й СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО Л1КАРЯ
ВДНЗУ«УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Актуальним для осв'тньо'У системи УкраУни е пдготовка профес'юнала-досл'дника, який би в'дпов!-дав вимогам европейсько'У системи навчання i був конкурентоспроможним протягом всього життя. Нин у системах ос&ти рiзних кран Свропи, у тому числi й УкраУни, просл'дковуються двi тенденцИ: перех'д до профеайних стандарт'^, що базуються на високих результатах, а також системний опис квалiфiкацiй в термнах профеайних компетенцй. Метою досл'дження е встановлення мсця досл'дницькоУ компетентностi в загальнш системi профеайно'У компетентностi майбутнього л!-каря. П'д час досл'дження використовувались так методи: аналiз документацИ та теоретичних джерел з проблеми розвитку навчального середовища в системi вищо'У освти, узагальнення та оцнювання отриманих результат'¡в. Розумовi операци сприяють розвитку досл'дницько'У компетентност!'. Вс вони сприяють такому компоненту дiяльностi, як орга^за^я пiзнавальноУ дiяльностi. Серед них в'дсутш мотива^йний та управлнський компоненти. Необх'дно цленаправлено, спеца-льно органiзовано та з використанням новiтнiх освiтнiх технологш пдходити до формування дос-л'дницько'У компетентностi на предметах природничо-наукового циклу.
Кпючов1 слова: предмети природничо-наукового циклу, дослщницька компетентнють, д1ялы-лсний пщхщ, структура д1яльност1, компетенц1я, розумов1 операци.
Вступ
Актуальним для осв^ньоТ системи УкраТни е подготовка професюнала-дослщника, який би bí-дповщав вимогам европейськоТ системи навчання i був конкурентоспроможним протягом всього життя на всеевропейському ринку працк Це пот-ребуе формування нацюнальноТ системи квал^ фкацш, узгодженоТ з европейською системою квалiфiкацiй (6СК). Вщомо, що GCK складае bí-ам рiвнiв, кожен з яких визначае необхщний м^ шмум знань, умшь, особистюних та професшних компетенцш. Серед них до м^мального перел^ ку вимог включено умшня щодо дослщницькоТ дiяльностi. Так, на V рiвнi — «розробляти стра-тегiчнi i творчi пiдходи при дослiдженнi чiтко ви-значених конкретних i абстрактних проблем», на VI рiвнi — «демонструвати володiння методами, демонструвати iнновацiТ у використанн мето-дiв», на VII рiвнi — «формувати дiагностичнi розв'язки проблем, що базуються на дослщжен-нях», на VIII рiвнi — «дослщжувати, розробляти i адаптувати проекти, що призводять до одер-жання нового знання i нових ршень» [2, 3, 4, 11].
Ниш у системах осв^и рiзних краТн Свропи, у тому числi й УкраТни, вiдслiдковуються двi тенденций перехiд до професiйних стандарлв, що базуються на високих результатах, а також системний опис квалiфiкацiй в термшах професш-
них компетенцш [7, 13].
Отже, здатнють до дослщницькоТ дiяльностi е вимогою часу для нишшшх поколiнь студентiв. Проблеми формування дослщницькоТ компетен-тностi студенлв вищоТ школи, ТТ змiст, структура, засоби реалiзацiТ розглянутi у роботах ряду дос-лiдникiв: М. АрхтовоТ, В. Константинова, М. Го-лованя, В. Загвязинського, М. ЗолочевськоТ, В. Сотник та шшк [1, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13]. Однак, автори не зупиняються на визначенн мюця дослщницькоТ компетентностi природничо-науковiй пiдготовцi майбутнiх лiкарiв.
Аналiз публiкацiй учених (Б. I. Коротяева, Т. В. Кудрявцева, М. I. Махмутова, В. I. Андреева, Ю. Н. Кулюткша, В. Г. Разумовського, А. М. Ма-тюшмна), що розглядають рiзнi аспекти дослщницькоТ роботи учшв i студенев, показав, що в теори немае однозначного визначення дослщницькоТ дiяльностi. Вчеш, окрiм поняття «дослщницькоТ дiяльностi» використовують такi близькi за змютом поняття, як наукове шзнання або нау-кове дослiдження.
Пщ поняттям навчальноТ дослщницькоТ дiя-льност ми розумiемо освiтню технологiю, що ви-користовуе в якостi головного засобу досягнення осв^шх задач навчальне дослщження [8]. Досл^ дницька дiяльнiсть передбачае виконання студентами навчальних дослщницьких задач iз за-
здалегщь невщомим для них результатом, на-правлених на створення уявлень про об'ект або явище оточуючого середовища, пщ керiвницт-вом спе^алюта — керiвника дослщницькоТ ро-боти. Важливою ознакою дослщницькоТ дiяльно-ст е ТТ творчий характер, адже це «фяльнють, безпосередньо пов'язана з виршенням творчо-го, дослiдницького завдання, що не мае наперед вщомого результату» [5, с. 236].
Таким чином, мета нашого дослщження — встановити мюце дослщницькоТ компетентностi в загальнш системi професшноТ компетентностi майбутнього лiкаря.
Матерiали та методи дослщження
Пщ час дослiдження використовувались таю методи: аналiз документаци та теоретичних джерел з проблеми розвитку навчального середовища в системi вищоТ осв^и, узагальнення та оцiнювання отриманих результат.
Результати та 1х обговорен ня
Виходячи iз трьохструктурноТ моделi дiяльно-стi (мотивацiя, органiзацiя пiзнавальноТ дiяльно-стi та управлiння), ми видтили компетентностi: мотивацiйна, органiзацiя пiзнавальноТ дiяльностi та управлiнська. З позицiТ дiяльнiсного пiдходу ми проаналiзували Галузевий стандарт подготовки фахiвцiв для системи охорони здоров'я. При цьому ми видтили наступш компетенци, якi вщ-повiдають розумовим операцiям:
1) Визначати: бюлопчну сутнiсть механiзми розвитку хвороб, як виникають внаслiдок антро-погенних змш у навколишньому середовищi; прояви дм загальнобiологiчних законiв у ходi онтогенезу людини; вплив со^альних умов та пра-цi на розвиток i будову органiзму людини; крити-чнi перiоди ембрiогенезу, вади розвитку людини; методи мiкробiологiчноТ i вiрусологiчноТ дiагнос-тики, етiотропноТ терапп та специфiчноТ проф^ лактики шфекцшних хвороб; можливостi засто-сування шформацшних технологiй та електрон-но-обчислювальноТ техшки в медицинi; основнi типи патолопчноТ' реакцiТ iмунноТ системи i зв'язок з виникненням найбтьш поширених хвороб людини; топографо-анатомiчнi взаемовщно-сини оргашв i систем людини.
2) Пояснювати: закономiрностi проявiв жит-тедiяльностi людського органiзму на молекуляр-но-бюлопчному та клiтинному рiвнi; сутнiсть та мехашзми прояву у фенотипi спадкових хвороб людини; фiзiологiчнi основи методiв дослщжен-ня функцiТ органiзму; бiохiмiчнi та молекулярнi основи фiзiологiчних функцш клiтин, органiв i систем оргашзму людини; механiзми iнтегративноТ дiяльностi органiзму; основнi механiзми бiохiмiч-ноТ дiТ та принципи спрямованого застосування рiзних класiв фармакологiчних засобiв; основы принципи оргашзацп рiзних тканин, Тх взаемодiю; особливостi ембрiонального розвитку тканин (п-стогенез) i органiв (органогенез); принципи фор-малiзацГТ i алгоритмiзацГТ медичних задач, прин-
ципи моделювання в бюлогп та медицинi; структуру iмунноТ системи органiзму людини; фiзичнi основи дiагностичних i фiзiотерапевтичних (лку-вальних) методiв, що застосовуються у медичнш апаратурi; фiзичнi основи та бiофiзичнi мехашз-ми дм зовнiшнiх факторiв (полiв) на системи оргашзму людини.
3) Робити попереднш висновок щодо наявно-ст паразитарних iнвазiй людини та визначати заходи профтактики захворювань.
4) Аналiзувати: вiдповiднiсть структури бюор-ганiчних сполук фiзiологiчним функцiям, якi вони виконують в органiзмi людини; вiковi особливост функцiй органiзму та Тх регуляцш; iнформацiю про будову тiла людини, системи, що його скла-дають, органи i тканини; реакцiйну здатнють вуг-леводiв, лiпiдiв, амiнокислот, що забезпечуе Тх функцюнальш властивостi та метаболiчнi перет-ворення в оргашзм^ регульованi параметри; робити висновки про мехашзми нервовоТ i гумора-льноТ регуляцiТ фiзiологiчних функцiй оргашзму та його систем; стан здоров'я людини за рiзних умов на пiдставi фiзiологiчних критерiТв; стан се-нсорних процесiв у забезпеченнi життедiяльностi людини; функцiонування ферментативних про-цеав, що вiдбуваються в мембранах i органелах для iнтеграцiТ обмiну речовин в шдивщуальних клiтинах.
5) Використовувати методи обробки медичноТ iнформацiТ.
6) Демонструвати: володшня морально-етичними принципами ставлення до живоТ людини та ТТ тiла як об'екту анатомiчного та кл^ч-ного дослщження; базовi навички роботи з пер-сональним комп'ютером, пошуку медичноТ шфо-рмацiТ з використанням iнформацiйних техноло-гiй.
7) Застосовувати хiмiчнi методи ктькюного та якiсного аналiзу.
8) 1нтерпретувати: бiологiчнi властивостi па-тогенних та непатогенних мiкроорганiзмiв, вiру-ав та закономiрностi Тх взаемодiТ з макрооргаш-змом, з популяцiею людини i зовнiшнiм середо-вищем; мехашзми i закономiрностi функцюну-вання збудливих структур оргашзму; бiохiмiчнi механiзми виникнення патолопчних процесiв в органiзмi людини та принципи Тх корекци; зако-номiрностi ембрiонального розвитку людини; значення бiохiмiчних процесiв обмiну речовин та його регуляци в забезпеченнi функцюнування органiв, систем та цiлiсного оргашзму людини; мiкроскопiчну та субмiкроскопiчну структуру кл^ тин; основнi типи хiмiчноТ рiвноваги для форму-вання цтюного фiзики-хiмiчного пiдходу до ви-вчення процеав життедiяльностi органiзму; осо-бливост будови та перетворень в органiзмi бю-органiчних сполук як основи Тх фармаколопчно'Т дiТ як лкарських засобiв; особливостi фiзiологiч-ного стану оргашзму та розвитку патолопчних процеав на основi лабораторних дослiджень; статев^ вiковi та iндивiдуальнi особливостi будови оргашзму людини.
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
9) Класифкувати: результати бiохiмiчних до-слiджень та змши бiохiмiчних i ферментативних показниш, що застосовуються для дiагностики найпоширешших хвороб людини; хiмiчнi власти-вост та перетворення бiонеорганiчних речовин в процес життедiяльностi органiзму.
10) Передбачати взаемозалежнють i еднiсть структур i функцiй органiв людини, Тх мiнливiсть пiд впливом екологiчних факторiв.
11) Робити висновок про стан фiзiологiчних функцш оргашзму, його систем та оргашв.
12) Трактувати: загальш фiзичнi та бiофiзичнi закономiрностi, що лежать в основi життедiяль-
На дiаграмi видно компетенци одного рiвня, як формуються на дисциплiнах природничо-наукового циклу.
Зазначеш вище розумовi операцiТ сприяють розвитку дослщницькоТ компетентность Вс вони сприяють такому компоненту дiяльностi, як ор-ганiзацiя пiзнавальноТ дiяльностi. Серед них вщ-сvтнi мотивацiйний та управлшський компонен-ти. Дiаграма показуе, на як саме компоненти по-трiбно звернути особливу увагу.
Висновки
Сказане вище свщчить про те, що необхщно цiленаправлено, спецiально органiзовано та з ви-користанням новiтнiх осв^шх технологiй пщходи-ти до формування дослщницькоТ компетентност на предметах природничо-наукового циклу.
Лпература
HOCTi, що лежать в ochobî процесiв життeдiяль-HOCTi людини; 3aKOHOMipHOCTi пренатального та раннього постнатального розвитку оргашв людини, варiанти мшливосп органiв, вади розвитку; мiкроскопiчну будову рiзних оргашв людини в аспект взаeмовiдношень тканин, що входять до Тх складу в рiзнi вiковi перiоди, а також в умовах фiзiолоriчноï та репаративноТ' регенерацiï; осно-внi мехашзми формування iмунноï вiдповiдi оргашзму людини.
Ми провели ранжування за ключовими словами. Результати представлен у виглядi дiагра-ми (Рис. 1):
36ipHMK наукових праць / НМетАУ. — 2012. — Випуск VII. — С. 55 — 62.
5. Головань М. С. Модель формування дослщницькоТ компетент-ност / М. С. Головань // Сучасш проблеми та перспективи на-вчання дисциплш природничо-математичного циклу : Матерiа-ли II ВсеукраТ'нськоТ' науково-практичноТ конференцп (21-22 бе-резня 2012 року) - СДПУ iм. А. С. Макаренка. — Суми, 2012. — С. 21 — 23.
6. Енциклопедiя освгги / Акад. пед. наук УкраТ'ни; головний редактор В. Г. Кремень. — К. : Юршком !нтер, 2008. — 1040 с.
7. Зимняя И. А. Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к проблемам образования? (Теоретико-методологический подход) / И. А. Зимняя // Высш. образование сегодня. — 2006. — № 8. — С. 21 — 26.
8. Золочевська М. В. Формування дослщницькоТ' компетентности учшв при вивченш шформатики : метод. поЫбник / М. В. Золочевська. — Харюв : ХПИ, 2009. — 92 с.
9. Константинов В. А. Методика формирования исследовательской деятельности студентов в условиях университетского ботанического сада: автореферат дис. канд. пед. наук: спец. : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / В.А. Константинов. — Астрахань, 2010. — 23 с. [Елект-ронний ресурс] / Режим доступу: http://yandex.ua/ yand.seachrdrnd=169494&text
10. Печенша Н. А. Науково-дослщницька дiяльнiсть студенев [На-вч.-метод. поабник для студ. юторичного факультету КДПУ денно''' та заочно''' форм навчання] / Н. А. Печенша, А. В. Тарасов — Кривий Рг, 2011. — 129 с.
11. Рындина Ю. В. Формирование исследовательской компетентности студентов в рамках аудиторных занятий / Ю. В. Рынди-на // Молодой ученый. — 2011. — Т. 2., № 4.— С. 127 — 131.
12. Сотник В. Г. Исследовательская компетентность как один из компонентов профессиональной компетентности учителя биологии / В. Г. Сотник : Высшее образование в XXI веке : всероссийская науч.-практ. конф. — СПб. : ЛГУ им. А. С. Пушкина, — 2005. — С. 85 — 87.
13. Титаренко Л. М. Формування еколопчно''' компетентности студенев бюлопчних спе^альностей ушверситету / Л. М. Титаренко. Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук 13.00.07 «Теорiя та методика виховання». — К. : 2007. — 19 с.
1. Архипова М. Дослщницька компетентнють майбутшх шжене-piB-педагопв / Март Архипова // Матерiали V мiжнародноT' нау-ково-практичноТ' конференцп «Професшне становлення особи-стостк проблеми i перспективи», м. Хмельницький, 22 — 24 жовтня, 2009 р. — Хмельницький, 2009. — С. 144 — 148.
2. Байденко В. И. Компетентностный подход к проектированию государственных стандартов высшего профессионального образования (методологические вопросы) : метод. пособ. — М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, — 2005. — 114 с.
3. Болонский процесс: поиск общности европейских систем высшего образования (проект TUNING) / Под науч. ред. В. И. Байденко. — М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. — 24 с.
4. Головань М. С. Сутнють та змют поняття «дослщницька компетентнють» / М. С. Головань, В. В. Яценко // Теорiя та методика навчання фундаментальних дисциплш у вищш школi :
hoctí людини; загальш ф1зико-х1м1чш законом1р-
Рисунок 1.
10.
11.
12.
13.
(Teoretiko-metodologicheskij podhod) / I. A. Zimnjaja // Vyssh. obrazovanie segodnja. — 2006. — № 8. — S. 21 — 26. Zolochevs'ka M. V. Formuvannja doslidnic'koT kompetentnosti uchniv pri vivchenni informatiki : metod. posibnik / M. V. Zolochevs'ka. — Harkiv : HGPI, 2009. — 92 s. Konstantinov V. A. Metodika formirovanija issledovatel'skoj dejatel'nosti studentov v uslovijah universitetskogo botanicheskogo sada: avtoreferat dis. kand. ped. nauk: spec. : 13.00.08 «Teorija i metodika professional'nogo obrazovanija» / V.A. Konstantinov. — Astrahan', 2010. — 23 s. [Elektronnij resurs] / Rezhim dostupu: http://yandex.ua/
yand.seachrdrnd=169494&text
Pechenina N. A. Naukovo-doslidnic'ka dijal'nist' studentiv [Navch.-metod. posibnik dlja stud. istorichnogo fakul'tetu KDPU dennoT ta zaochnoT form navchannja] / N. A. Pechenina, A. V. Tarasov — Krivij Rig, 2011. — 129 s.
Ryndina Ju. V. Formirovanie issledovatel'skoj kompetentnosti studentov v ramkah auditornyh zanjatij / Ju. V. Ryndina // Molodoj uchenyj. — 2011. — T. 2., № 4.— S. 127 — 131. Sotnik V. G. Issledovatel'skaja kompetentnost' kak odin iz komponentov professional'noj kompetentnosti uchitelja biologii / V. G. Sotnik : Vysshee obrazovanie v HHI veke : vserossijskaja nauch.-prakt. konf. — SPb. : LGU im. A. S. Pushkina, — 2005. — S. 85 — 87.
Titarenko L. M. Formuvannja ekologichnoT kompetentnosti studentiv biologichnih special'nostej universitetu / L. M. Titarenko. Avtoreferat dis. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ped. nauk 13.00.07 «Teorija ta metodika vihovannja». — K. : 2007. — 19 s.
References
1. Arhipova M. Doslidnic'ka kompetentnist' majbutnih inzheneriv-pedagogiv / Marija Arhipova // Materiali V mizhnarodno''' naukovo-praktichno''' konferenci'i «Profesijne stanovlennja osobistosti: problemi i perspektivi», m. Hmel'nic'kij, 22 — 24 zhovtnja, 2009 r.
— Hmel'nic'kij, 2009. — S. 144 — 148.
2. Bajdenko V. I. Kompetentnostnyj podhod k proektirovaniju gosudarstvennyh standartov vysshego professional'nogo obrazovanija (metodologicheskie voprosy) : metod. posob. — M. : Issledovatel'skij centr problem kachestva podgotovki specialistov,
— 2005. — 114 s.
3. Bolonskij process: poisk obshhnosti evropejskih sistem vysshego obrazovanija (proekt TUNING) / Pod nauch. red. V. I. Bajdenko. — M. : Issled. centr problem kachestva podgotovki specialistov, 2006. — 24 s.
4. Golovan' M. S. Sutnist' ta zmist ponjattja «doslidnic'ka kompetentnist'» / M. S. Golovan', V. V. Jacenko // Teorija ta metodika navchannja fundamental'nih disciplin u vishhij shkoli : Zbirnik naukovih prac' / NMetAU. — 2012. — Vipusk VII. — S. 55
— 62.
5. Golovan' M. S. Model' formuvannja doslidnic'koT' kompetentnosti / M. S. Golovan' // Suchasni problemi ta perspektivi navchannja disciplin prirodnicho-matematichnogo ciklu : Materiali II VseukraTns'koT naukovo-praktichnoT' konferenci'i' (21-22 bereznja 2012 roku) - SDPU im. A. S. Makarenka. — Sumi, 2012. — S. 21 — 23.
6. Enciklopedija osviti / Akad. ped. nauk Ukra'ni; golovnij redaktor V. G. Kremen'. — K. : Jurinkom Inter, 2008. — 1040 s.
7. Zimnjaja I. A. Kompetentnostnyj podhod. Kakovo ego mesto v sisteme sovremennyh podhodov k problemam obrazovanija?
Реферат
МЕСТО ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ОБЩЕЙ СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО ВРАЧА. Макаренко А. В.
Ключевые слова: предметы естественнонаучного цикла, исследовательская компетентность, деятельностный подход, структура деятельности, компетенция, мыслительные операции.
Актуальным для образовательной системы Украины является подготовка профессионала-исследователя, который бы отвечал требованиям европейской системы обучения и был конкурентоспособным в течение всей жизни. Сейчас в системах образования различных стран Европы, в том числе и Украины, прослеживаются две тенденции: переход к профессиональным стандартам, основанным на высоких результатах, а также системное описание квалификаций в терминах профессиональных компетенций. Целью исследования является определение места исследовательской компетентности в общей системе профессиональной компетентности будущего врача. В ходе исследования были использованы следующие методы: анализ документации и теоретических источников по проблеме развития учебной среды в системе высшего образования, обобщения и оценки полученных результатов. Мыслительные операции способствуют развитию исследовательской компетентности. Все они способствуют такому компоненту деятельности, как организация познавательной деятельности. Среди них отсутствуют мотивационный и управленческий компоненты. Необходимо целенаправленно, специально организовано и с использованием инновационных образовательных технологий подходить к формированию исследовательской компетентности на предметах естественнонаучного цикла.
Summary
RESEARCH COMPETENCE IN OVERALL STRUCTURE OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE DOCTORS Makarenko O. V.
Kay words: natural science, research competence, approach, structure of competence, mental operations.
Preparing research professionals is a quite urgent task for the educational system of Ukraine as they must meet the requirements of European education systems and must be competitive throughout life. Now the education systems of different European countries, including Ukraine follow two trends: the transition to professional standards, based on the results of high and systematic description of qualifications in terms of professional competencies. The aim of the study is to determine the place of research competence in the general structure of professional competences of the future doctor. The study was based on the analysis of documentation and theoretical sources on the issue of the development of learning environments in higher education, the synthesis and assessment of the res. Mental operations contribute to the development of research competence. All of them contribute to such activities as the organization of cognitive activities. Among them there are no motivational and managerial components. We should use focused, specially organized latest educational technologies and approaches to the formation of research competence in future healthcare professionals.
