CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Биология, химия» Том 17 (56). 2004 г. № 2. С. 151-153.
УДК 639.1.055.3:639.11
МИСЛИВСЬКА ТЕРЮФАУНА РЕПОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "М1ЖР1ЧИНСЬКИЙ"
СамчукМ. Г., Сагайдак А. В., Смаголь В. М.
ВСТУП
Репональний ландшафтний парк (РЛП) "Млжр1чинський", як об'ект державного заповщного фонду, створений у 2002 р. на територп упдь колишнього "МЬкр1чинського" мисливського господарства Товариства вшськових мисливщв та рибалок. TepuTopia парку розташована мок руслами р. Десна та Дншро (Кшвське водосховище), у межах Козелецького адмМстративного району ЧершпвськоУ области i мае загалъну площу 87,67 тис. га. За фгзико-географ1Чним районуванням, територ1я парку належить до облает! Чершпвського ГЬхшсся, Дш провсько-Деснянського району i вщноситься до твшчно-захщжн частини ПридншровськоТ низовини. Районування perioHy визначаеться кшматиуними умовами, що характеризуються пом1рною зволожешетю та вщеутшетю р1зких температурних амплпуд. Середньор1чна температура пов1тря становить +6°С, а сума опад1в, яю piBHOMipHO розподшяються протягом року, досягае 560 мм. Вщносно теплий та вологий кшмат обумовлюе перемежування лучних (26,9 %), водно-болотних (20 %) та люових (48,4 %) комплексе. Проте, фоновим для господарства е поширення саме люових ландшафт!в, основну частину яких складають cochobi (Pinus sylvestris Linnaeus, 1753) л ¡си (35, 03 тис. га). Значш плоил також займають 3Miuiam (4,48 тис. га) та листяж (9,57 тис. га) асощаци, яю складаються ¡з дуба (Ouercus robur Linnaeus, 1753), клена (Acer piatanoides Linnaeus, 1753), лили (TiVia cordata Mill, 1768), берези (Betula pendula Linnaeus, 1753), вьчьхи {Alnus glutinosa Gaerthner, 1763), осики (Populus tremula Linnaeus, 1753) тощо. ГПдлюков! породи представлен^ здебшьшого, горобиною (Sorbus aucuparia Linnaeus, 1753), лщиною (Corylus avellana Linnaeus, 1753), бузиною (Sambucus racemosa Linnaeus, 1753), черемхою (Padus racemosa Schneid, 1760) та бруслиною (Еиопутш verrucosa Linnaeus, 1753). Кл ¡матично-кор\юв! умови парку складають сприятливий фон для ¡снування твари и, як рщюсних так i мисливських вид1в.
СТАН ФАУНИ
До останнього часу, найбшьш вагому частку здобич! мисливщв становили крупш копитш тварини - кабан (Sus scrofa Linnaeus, 1758), козуля (Capreolus capreolus Linnaeus, 1758), лось (Alces alces Linnaeus, 1758), в меншш Mipi -благородний олень (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), проте, в зв'язку 3i створенням РЛП, полювання на його територп було тимчасово заборонене, що, разом з
Самчук M. Г., Сагайдак А. В., Смаголь В. М.
посиленням охоронних заходгв, вщразу ж вгдбилося на полшшенш стану i'xhíx популящй.
Погсш'в'я благородного оленя у господарств1 школи не досягало значноУ чисельноеп яка, за даними зимових (2003 р.) тдрахункш, становить близько 20 особин. Цей вид е природним, для Полкся, проте, в умовах невпорядкованого полювання та низьких темшв вщтворення, вже в середин i минулого столггтя, по всш TepHTopiï Украши bíh став рщасним i, здебшьшого, втратив свое промислове значения. Поширення оленя на територп' господарства протягом ряду pokíb характеризуеться лише кшькома локальними осередками, що також вказуе на його еколоп'чну вразливють та територ1альний консерватизм.
Значш плоил суцшьних люових масив1в, багатий гидлюок, наявшсть вирубок та молодих насаджень сосни зумовлюють HepÍBHOMipHe поширення ¡ншого аборигена Шшсся - лося, зимова чиселънютъ якого на територп парку становила 115 особин. Спостереження показали, що завдяки сезонним м1грац1'ям, попшв'я лося, протягом року, певною м i рою, може змшюватися.
Високий пдролопчний режим територп парку обумовлюе ïï загальне значне, а мюцями - надм1рне зволоження, що спричинюе наявшсть численних вологих 6ioTonÍB, серед яких, в першу чергу, вир1зняеться "Бондар1вське" болото, яке, займаючи значну площу, розташовуеться в центр! масиву i характеризуеться надзвичайно багатим видовим р^зномашттям терюфауни, Наш i дослщження свщчать про наявшсть туг кшькох с!мей вндрн (Luira Intra Linnaeus, 1758) та невелико'! популяцп европейськоУ норки (Mustela lutreola Linnaeus, 1761), що, в умовах спшьного ¡снування, вщображае ycnimny конкурентоспроможшсть цих вид!в mí>k собою та, по вщношенню до бшьш агресивного ¡нтродукованого виду -норки американськоУ (Musteîa vison Schreber, lili).
Bhcokoï чисел bhocti та значного поширення в упддях РЛП досягли ще два акшматизанти - типов1 мешкани! вологих 6ioTonie - ондатра (Ondatra zibethica Linnaeus, 1766) та енотовидний собака (Nyctereutes procyonoides Gray, 1834). Останнш вид, зокрема, досягнув таких значних темшв приросту, що його житдояльшсть почала завдавати господарству вщчутних збипав. Особливо значно'1 шкоди енотовидний собака завдае водоплавним птахам, якд, здебшьшого, потерпають вщ нього в перюд насиджування та виведення потомства. Протягом останшх poKÍB, вдапчаеться також pier популяцп бобра (Castorfiber Linnaeus, 1758), що обумовлюеться зниженням попиту на евгговому ринку на боброве хутро. Треба також згадати, що вiдпoвiднi дшянки е ¡деальними осередками для ¡снування дикого кабана, який протягом тривалого перюду був основним об'ектом полювання, проте, завдяки високим темпам вщгворення, чисельшсть його завжди характеризувалася стабшьнютю i взимку 2003 р. вона становила 260 особин.
На тл( окремих 6ioTonÍ4Hnx характеристик територп' РЛП "М1жр1чинський", треба вказати ochobhí його ландшафтно-географ1чш риси: наявшсть еколопчноУ мозажи, тобто, розчленованого ландшафту з послщовними перемежуваннями Л1Сових, лучних, водно-болотних та сшьськогосподарських угщь. Тому, природно буде зробити висновок, що найбшьше поширення на територп парку мають види, яю характеризуються широкою еколопчною пластичн'1стю. До таких, в першу
МИСЛИВСЬКА ТЕРЮФАУНА РЕПОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "М1ЖР1ЧИНСЬКИЙ"
чергу, треба в¡днести козулю, слщи життед1яльност1 якоГ ми вщм1чаемо в р1зних за в1ком, флорис-тичним складом, щшьшстю деревостою люових масивах; на осокових та мохових болотах; колгоспних полях i, нав1ть, в осередках "агресивного" антропогенного впливу - вшськових полнонах. Зимовий пщрахунок чисельност! погол1в'я показав наявшсть в угщцях парку 475 особин цього виду тварин.
Значне розповсюдження в упддях РЛП мае також заець-русак (Lepus evropaeus Pallas, 1778), який, щоправда, в1ддае перевагу шдвищеним (сухим), безлюим територ!ям. Найширший спектр еколопчноУ пристосованост! ми вщм1чаемо також у представник!в ряду хижих (Carnivora) - лисищ (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758j та вовка (Canis lupus Linnaeus, 1758/ Про чисельшсть останнього можна судити за даними спец!.ал1зованих облшв, що проводилися шд час полювань взимку та навесш 2003 р., коли пращвниками парку було вщстршяно 12 хижак[в.
KpiM вищезгаданих вид1в, як! характеризуються еколог1чною пластичнютю, в упддях зустршаеться ряд вузькопристосованих, зокрема, бореальних хижаюв -борсук (Meles meles Linnaeus, 1758), люова куниця (Martes martes Linnaeus, 1758,), люовий Txip (Mustela putorius Linnaeus, 1758). За попередшми даними, на територи парку мешкало дв1 ciM'i' pnci (Felis lynx Linnaeus, 1758), проте, навесн1 2003 p. був винчений приплщ поточного року народасення. Враховуючи невисоку чисельшсть, жипчуцяльшсть даного виду практично не мае впливу на фаушстичний комплекс мкцевого бюценозу.
висновок
Попри екстенсивне використання людиною, на територи Регюнального ландшафтного парку "М1жр1чинсышй" збернся типовий, для Пол1сся терюфаушстичний комплекс, який вкпючае в себе ряд рщюсних вид!в, занесених до ЧервоноТ книги Укра'ши та Свропейського Червоного списку. Одним з перспективних напрямюв роботи парку е створення зубрового (Bison bonasus Linnaeus, 1758) розплщника, який буде резерватом вщновлення виду у perioHi.
Поступила в редакцию 30.04.2004 г.
