CC BY
9
УДК 332.133
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ ТЕОРН ПРОСТОРОВОГО РОЗМ1ЩЕННЯ продуктивних сил
© 2016 ГЕЙМАИ о. А., КОЗИРеВА О. В., КРАСИОИОСОВА О. М.
УДК 332.133
Гейман О. А., Козирева О. В., Красноносова О. М. Свгговий досвiд розвитку теорп просторового розмiщення
продуктивнихсил
Метою роботи е теоретичне узагальнення свтового docBidy щодо розвитку теорП просторового розмщення продуктивних сил як основи ре-гональноi економ'ши. Розглядаючи еволюцю наукових погляд'в щодо просторового розвитку територй з огляду на особливостi розмщення виробництва, можна видлити та 'дентиф'шувати клька парадигм, як замшювали одна одну, але ва вони такчи 'шакше пов'язаш зрозмщенням продуктивних сил. Кожна з цих парадигм окремо i во разом служать прикладом единого кторичного процесу, що в'дбуваеться в надрах продуктивних сил. Характерною рисою методологИ, що (рунтуеться на просторово-часовш парадигмi, е врахування чиннишв часу i простору, ям, по сут'>, набувають якост'> екoнoмiчних категорш. Щодо використання теоретичних доробок у практиц регонального розвитку, шд наголосити, що в програмах, cтратегiях та шших нормативних документах неoбхiднo враховувати наявшсть зв'язку мiж прогресивними i негативними тенден^ями та ци^чним характером розвитку економки, у тому числ'> i свтовоi, визначати чинники, як прискорюють або гальмують про-ходження кожного еволюцшного витка, та дотримувати в'дпов'дшсть продуктивних сил регону технoлoгiчнoмy укладу виробництва. Ключов'! слова: регюн, регональний розвиток, продуктивш сили регюну, теор'я просторового розвитку. Рис.: 2. Табл.: 6. Библ.: 20.
Гейман Олег Айзкович - доктор економ'мних наук, старший науковий ствробтник, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украши (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЬд, 8 поверх, Хар^в, 61022, Украша)
Козирева Олена BaduMiBHa - кандидат економ'мних наук, доцент, здобувач, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украши (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Хар^в, 61022, Украша)
Красноносова Олена Миколавна - кандидат економ'мних наук, доцент, старший науковий ствробтник, Науково-дотдний центр тдустраль-них проблем розвитку НАН Украши (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЬд, 8 поверх, Хар^в, 61022, Украша) E-mail: ekrasnonosova@mail.ru
УДК 332.133
Гейман О. А., Козырева Е. В., Красноносова Е. Н. Мировой опыт развития теории пространственного размещения производительных сил
Целью работы является теоретическое обобщение мирового опыта развития теории пространственного размещения производительных сил как основы региональной экономики. Рассматривая эволюцию научных взглядов на пространственное развитие территорий с учетом особенностей размещения производства, можно выделить и идентифицировать несколько парадигм, которые заменяли друг друга, но все они связаны с размещением производительных сил. Каждая из парадигм и все вместе служат примером единого исторического процесса, связанного с производительными силами. Характерным для методологии, основанной на пространственно-временной парадигме, является учет факторов времени и пространства, которые, по сути, приобретают качества экономических категорий. Говоря об использовании теоретических разработок в практике регионального развития, следует отметить, что в программах, стратегиях и других нормативных документах необходимо учитывать наличие связи между прогрессивными и негативными тенденциями и циклическим характером развития экономики, в том числе и мировой, определять факторы, которые ускоряют или тормозят прохождение каждого эволюционного витка, и соблюдать соответствие производительных сил региона технологическому укладу производства. Ключевые слова: регион, региональное развитие, производительные силы региона, теория пространственного развития. Рис.: 2. Табл.: 6. Библ.: 20.
Гейман Олег Айзикович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
Козырева Елена Вадимовна - кандидат экономических наук, доцент, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
Красноносова Елена Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: ekrasnonosova@mail.ru
UDC 332.133
Heiman O. A., Kosyrieva O. V., Krasnonosova Ye. N. The Global Experience of Development of the Theory of Spatial Distribution of Productive Forces
The publication is aimed at theoretical generalization of the global experience of development of the theory of spatial distribution of productive forces as the basis of regional economy. Considering the evolution of scientific views on the spatial development of territories, taking account of the particularities of the distribution of production, one can allocate and identify several paradigms, which replaced each other, but preserved their connection with the placement of productive forces. Each one of these paradigms or all of them as a whole provide an example of a single historical process associated with the productive forces. Characteristic of a methodology based on the spatiotemporal paradigm is consideration of both time and space factors, which, in substance, take on the qualities of economic categories. Speaking of the use of theoretical developments in the practice of regional development, it should be specified that programs, strategies and other regulations must take into account the linkage between the progressive and the negative trends as well as cyclical nature of economic development, including the global economy, identify the factors that accelerate or retard the passage of every evolutionary spiral, and observe consistency of the productive forces of region with the technological patterns of production.
Keywords: region, regional development, productive forces in the region, theory of spatial development. Fig.: 2. Tabl.: 6. Bibl.: 20.
Heiman Oleh A. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, 5 Svobody Square, Derzhprom, Kharkiv, 61022, Ukraine) Kosyrieva Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, 5 Svobody Square, Derzhprom, Kharkiv, 61022, Ukraine) Krasnonosova Yelena N.- PhD (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, 5 Svobody Square, Derzhprom, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: ekrasnonosova@mail.ru
Е? □□
о о
о ^
о_
о <
со
<
2 ш
Виршення проблеми розкриття та аналiзу особли-востей розмiщення продуктивних сил виходячи з умов, що склалися на рiзних iсторичних етапах, потребуе сукупностi методiв, прийомiв, правил, тобто, методологи, яка здатна спрямовувати мислення в пев-ний науковий напрям. У ходi пояснення проблем роз-мiщення продуктивних сил i формування регюнально! економiки важливого методологiчного значення остан-нiм часом набувае просторово-часова парадигма.
Питанням теоретичного обгрунтування досл-джень щодо просторового розмiщення продуктивних сил, розвитку територш та розробки методолопчного забезпечення таких дослiджень, як шструменту регюнально! полiтики, присвячено низку праць фахiвцiв та науковщв-економкшв, серед яких слiд назвати: Й. фон Тюнена, В. Лаунхардта, В. Кристаллера, А. Льоша, У. 1з-арда, I. Вахович, З. Герасимчук, П. Гудзя, М. Долшнього, I. Сторонянську, С. Шульц та шших.
Метою роботи е теоретичне узагальнення свково-го досвiду щодо розвитку теори просторового розмщен-ня продуктивних сил як основи регюнально! економжи.
Характерною рисою методологи, що грунтуеться на просторово-часовiй парадигмi, е врахування чинни-кiв часу i простору, яю, по сутi, набувають якост еконо-мiчних категорiй.
До недавнього часу в ходi дослiдження продуктивних сил кра!ни використовувалася територiально-часова парадигма, яка вiдображала певний етап розмщення продуктивних сил - екстенсивний, коли активно осво-ювалися новi територп, а новi економiчнi й сощальш об'екти розподкялися в !х межах. Але час охоплював промiжок не бкьше 5-10 рокiв. Акцент робився на ста-тистичному облку й аналiзi розмiщення продуктивних сил в розрiзi галузей i сфер нацюнального господарства, а також виявленш особливостей розвитку внутршньорай-онних i мiжрайонних економiчних зв'язкш. Разом з тим, територiально-часова парадигма може i сьогоднi вико-
ристовуватися при аналiЗi процесш розмщення продуктивних сил у межах економжи регiону на коротких про-мiжках часу i грунтуватися на статистичних методах.
Розглядаючи еволюцiю наукових поглядiв щодо просторового розвитку територш з огляду на особли-вост розмiщення виробництва, можна видкити та iдентифiкувати юлька парадигм, яю замiнювали одна одну, але всi вони так чи шакше пов'язанi з розмiщенням продуктивних сил. Кожна з цих парадигм окремо i всi разом служать прикладом единого кторичного процесу, що вцбуваеться в надрах продуктивних сил. Причому нова парадигма, що склалася на сприйнятт нових бкьш високого рiвня концепцiй i прийшла на змшу старiй, не заперечуе i суттево и не змiнюе (рис. 1).
Перша бкьш-менш загальноприйнята парадигма розмщення продуктивних сил, що сприяла розумшню процесiв розмiщення виробництва, сформувалася в основному на базi теоретичних концеп-ц1й i моделей Й. фон Тюнена [1], В. Лаунхардта [2], А. Ве-бера [3]. Вона трактувала розмщення продуктивних сил, зокрема окремих шдприемств, з мiкроекономiчних, «точкових» позицiй. Розмiщення продуктивних сил грунтуеться на принцип економiчностi, що вимагае ор-ганiзувати виробництво таким чином, щоб звести до мЬ-нiмуму витрати виробництва i максимально збкьшити вигоди. Серйозною доцентровою силою, що пiдсилюе просторову концентрацию продуктивних сил, активiзуе прагнення зосереджувати, прив'язувати на порiвняно невеликих територшх все бкьше виробництв, виступае як раз вимога мшш1заци постiйних витрат (витрат) виробництва на одиницю продукци. Просторове розмЬ-щення продуктивних сил, вцповцно до теори А. Вебе-ра, визначаеться такими трьома факторами, або, як вш !х називае, «орiентацiями» (рис. 2).
При розглядi впливу вск цих «орiентацш» А. Вебер широко застосовуе математичш розрахунки, якi пред-
НАУКОВ1 ПОГЛЯДИ ЩОДО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРШ
середина
кшець
XX стол1ття
Вкь часу
Рис. 1. Еволющя теори просторового розвитку територiй (регiонiв)
ПАРАДИГМА М1КРОЕКОНОМ1ЧНОГО П1ДХОДУ ДО РОЗМ1ЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
У МЕЖАХ ПЕВНО1' ТЕРИТОРП
Транспортна ор|£нтац1я:
прагнення розмщувати пщпривмства в пунктах, що забезпечують найменшм витрати на транспорт, що залежит ь вщ ваги
перевезено'1 продукци та вщсташ перевезень
Ви61р конкретного оптимального мкця розташування тдприемства
Робоча
ор1ентац1я:
наближення
промислових
пщприемств
до район1в
з найдешевшою
робочою силою
Агломеращя:
прагнення пщпри£мцт розмщувати сво' пщпри£мства в центрах концентрацГ'' ¡нших промислових пщпри£мств з метою скорочення транспортних витрат, витрат на будтництво ¡нфраструктурних споруд
Рис. 2. Просторове розмщення продуктивних сил вщпов^но до теорм А. Вебера [3]
ставляють велию можливостi для вирiшення технко-економiчних питань розмiщення того чи шшого п1дпри-емства.
При аналiзi транспортно'1 орiентацil розмiщення пiдприемств А. Вебер використовуе три основш умови (табл. 1).
А. Вебер увiв у свою теорш i третiй важливий еле-мент - грунтовний аналiз ди закону агломераци на роз-мiщення промисловостi (табл. 2).
У тих випадках, коли економiя витрат вц агломераци покривае додатковi витрати на транспорт i робочу силу, яка зростае внатдок перемiщення промисловост
Таблиця 1
Обгрунтування транспортноУ оркнтацм виробництва за А. Вебером
Умови вибору мiсця розташування виробництва Характеристика
Наявысть матерiалiв та ресурсiв Такь що £ всюди: будiвельнi матерiали, вода, деревина
Локалiзованi, видобуток яких з природних або господарських умов може здмсню-ватися в суворо визначених мкцях
Особливосп використання ресурсiв «Чистi матерiали» - у ходi переробки цтком, без залишку входять у продукт: бавов-няне волокно, залiзо
«Матерiали, що втрачають вагу та грубi матерiали» - у ходi обробки утворюються вiдходи, якi не використовуються в основному виробництвi: вугiлля, залiзна руда
«Матерiальний iндекс» Вiдношення ваги локалiзованих матерiалiв до ваги продукту, що виробляегься
Е?
СО
о о
о ^
о
<с
со
<
о
ш
Таблиця 2
Складовi обгрунтування впливу агломераци на вибiр розташування виробництва за А. Вебером
Складова Характеристика
Визначення змiсту Агломера^я - скупчення або концентра^я промислового виробництва в певному мкц
Умови виникнення Як унаслiдок простого укрупнення окремих виробничих одиниць - нижча стутнь агломерацм
Просторове зближення виробництв без злиття Тх в одну одиницю - вищий ступiнь агломерацм
Нашдки Реалiзацiя переваг великого виробництва, здешевлення продукцм та досягнення додаткового економiчного ефекту вiд використання загальноТ' шфраструктури
Залежнiсть Вiд техычноТ' та економiчноТ' структури виробництва
Прояв Оргашзоване обслуговування працею, кредитами, ринковими зв'язками з постачання матерiалiв i збуту виробiв, складами, пщ'Т'зними шляхами, допомiжними виробництвами та шшими складови-ми господарського процесу, що знижують витрати виробництва
Фактори впливу Високе значення функцм заощаджень, низька штандортна вага - якомога меншi сумарнi витрати на виробництво, незначш транспортнi тарифи, висока продуктивна щшьнкть
в пункти агломераци, вцбуваеться вiдхилення центрiв виробництва вiд оптимальних пунктiв з транспортно! та робочо! орiентацu. Графiчно це завдання вирiшуeться А. Вебером за допомогою iзодапан, тобто, iзолiнiй рiв-них витрат, що проводяться навколо ранше знайдених оптимальних пунктш транспортно! орiентащ!.
Tеоретичнi побудови, акумульоваш в першiй пара-дигмi, внесли впорядковашсть в цкий ряд еко-номiчних явищ i процесiв. Подальший розвиток продуктивних сил, що супроводжуеться розквiтом ш-дустрiально! епохи i переходом до другого та третього технолопчних укладiв, показав обмеженiсть виключно мiкроекономiчного пiдходу до проблем розмщення. Посилення взаемозалежностi економiчних агентiв, розвиток рiзноманiтних форм подку пращ, становлення регюнальних i локальних ринюв, ринкових зон, концен-трацiя населення i зростання великих ринкових центрiв унеможливлювало пояснення прийнятих рiшень щодо розмiщення економiчних об'ектiв з позицш старо! пара-дигми. Результатом стало створення до середини ХХ ст. системи нових теорш розмiщення.
У теоретичних побудовах В. Крiсталлера [4], А. Льо-ша [5], У. 1зарда [6] питання виконання завдання розмщення виршувалися вже не на основi потреб пев-ного товаровиробника, а з позицш системного аналiзу взаемоди безлiчi виробникiв, або економiчних агентiв в економiчному просторi обмежено! територи - регiону. За цим методолопчним принципом якраз i побудовано другу парадигму розмiщення продуктивних сил.
У середин XX ст. велике значення надавалося по-шукам просторових закономiрностей розвитку продуктивних сил i невиробничо! сфери. У цьому вцношенш необхiдно видiлити «вчення про центральнi мiсця», розробка якого пов'язана з iменами нiмецьких вчених Вальтера Кристаллера i Августа Льоша. У 1933 р. була опублжована робота В. Кристаллера «Центральнi мкця в Пiвденнiй Нiмеччинi» [4]. У нш виявлено просторо-вi закономiрностi розмiщення мiст, необхiднi для по-лiпшення територiально! органiзацi! суспiльства i вдо-сконалення адмiнiстративно-територiального подку Шмеччини. Основнi складовi теори просторового розмщення за В. Кристаллером наведено в табл. 3.
Розвитком теори «центральних мiсць» стала робота А. Льоша [5], в якш представлено бкьш складну модель розмщення населених пунктiв, яка максимально наближена до реальность Основш доробки автора представлен в табл. 4.
В епоху визнання друго! парадигми розмщення продуктивних сил формуеться моза!чна система нацю-нального господарства бкьшост кра!н, в якiй осередки обмежуються рамками господарських комплексiв еко-номiчних районiв.
Сучасна (третя) парадигма розмщення продуктивних сил Грунтуеться на постулатах i концепцiях, що роз-кривають сутнiснi характеристики постiндустрiально! епохи, п'ятого i шостого технологiчних укладiв, економь ки знань, що пояснюють особливостi розмiщення в про-сторi виробництв, основним ресурсом яких стали вже не
Таблиця 3
Складовi теори «центральних мiсць» за В. Кристаллером [4]
Складова теори Змiст складовоТ
Предмет вивчення «Центральне мiсце» - велике мiсто, центр для вах iнших населених пунктiв даного району, що забезпечу£ Гх головними товарами i послугами
«Найдрiбнiшi осередки розселення», якi iснують абсолютно рiвномiрно i утворюють правильнi трикутнi мережi
Характер просторового розта-шування предмета вивчення При заданому рiвномiрному розподiлi населення рiвномiрно розподiленими £ зони збуту, вони мають форму правильних шестикутникiв, що характеризуются найменшим значенням середньоГ' вщсташ для поГ'здок покупцiв до центру, де здшснюються покупки
Навкруги будь-якого центру завжди знаходиться залежна вщ нього однакова кшьюсть по-селень, що займають нижчу i£рархiчну щабель
Навколо кожного мiста розташовано шiсть селищ (сьоме - власне мiсто), а навколо кожного селища - шiсть сiл. У результатi навколо вищого ступеня крархп - мiста - будуть знаходиться 6 селищ i 36 сiл
Нове поняття теори «Радiус реалiзацГ'' послуг i товарiв», який £ рiзним для ринкових зон рiзних рiвнiв i£рархГ''
Висновок 1сну£ нижня межа, поза якою надходження споживачiв занадто мале, щоб виправдати дiяльнiсть виробника
Закономiрностi, що виявлеш Група тотожних центральних мiст ма£ шестикутнi доповнення районами, або територи, якi обслуговуються центральними мiстами, а центральнi мiста утворюють правильну трикутну решггку. Це забезпечу£ оптимальне перемщення споживачiв товарiв i послуг, оптимiзацiю ринково'', транспортно'' iнфраструктури та адмЫстративного устрою
1деальне розмiщення населених пунтв може iснувати тiльки на абстрактнш територи -однорiднiй рiвнинi з однаковою щiльнiстю i кутвельною спроможнiстю, рiвномiрним розмiщенням ресурсiв, однаковим транспортним сполученням
Покупка i надання центральних товарiв i послуг здшсню£ться тiльки в найближчому центральному мкц
Жодне з центральних мкць не отриму£ додаткового прибутку
Е? □□
о о
о ^
о_
о <
со
<
2 ш
Складовi теорГУ «центральних мкць» за А. Льошем [5]
Складова Teopii Змiст складовоУ
3aKOHOMipHOCTi, що виявленi Зi зростанням вiдстанi вiд «центрального мкця» та транспортних витрат цши на товари i послуги в перифершних частинах ринкових зон пщвищуються, а попит у вiддалених части-нах ринкових зон пада£
Нове поняття теори «Конус попиту» - радiус зони збуту товарiв i послуг центральних мкць, нижня межа визнача-£ться граничним значенням ринку, висота - вщстанню, на якш доцiльно збувати товар
Характер просторового розташування предмета вивчення При повному розпод^ територп на ринковi зони i прямiй лжи попиту сумарний обсяг кону-ав попиту максимальний, якщо 'х основи складають шестикутну форму
Висновки «Економiчнi ландшафти» - це райони, якi утворен в результатi умовного оберту ринкових зон рiзних розмiрiв
У результат оберту видiляються 6 секторiв «багатих» i 6 секторiв «бiдних» населеними пунктами
Сумарна вщстань мiж населеними пунктами мiнiмiзу£ться, а асортимент товарiв i послуг, якi можна придбати на мкць розширю£ться
У межах сектсрв з великою кiлькiстю населених пунтв 'х розмiри зростають у мiру вщда-лення вiд головного мiста, i малi населенi пункти розташован приблизно на пiвдорозi мiж двома бiльшими
територи та запаси природних сировинних ресурсш, а квал1ф1кована праця, 1нновац1йн1 технологи. Становлен-ня ново! парадигми розмщення виробництва пов'язано з появою в другш половин1 ХХ ст. у зах1днш економ1чн1й теори нового циклу робгт, що належать в основному до сфери досл1джень «ново! економ1чно! географи».
Перший потгк досл^жень «ново! економ1чно! географи» пов'язаний з 1менами Ф. Перру - теорш «полюав зростання», П. Потье - теор1я «осей розвитку», Т. Хагер-странда - теор1я «дифузп шновацш», Дж. Фр1дмана - теорш «центр - перифер1я», Х. Р1чардсона - теор1я ефекту мшько! агломерацп. Ц1 теорп якоюсь м1рою дозволили по-яснити причини економ1чного зростання у зв'язку з про-сторовим розмщенням виробництва, обгрунтували, чому одш територп розвиваються набагато швидше, шж шш1
Слгд наголосити на видатних досягненнях саме французько! економ1чно! школи просторового розвитку у сфер1 досл1джень «ново! економ1чно! географГ!», засновником яко! по праву можна вважати Ф. Перру. Доробки французько! школи зведено в табл. 5.
Звертаючись до науково! спадщини Ф. Перру, не-можливо не в1дзначити надзвичайну актуальшсть його 1дей. На новому витку економ1чних процейв свгто-ва спкьнота знову як надзвичайно важливу розглядае проблематику нер1вност1, зокрема у м1ждержавному контекст1. В експертному зв1т1 «Global Risks 2014, Ninth Edition», який було подготовлено до Всесвiтнього Еконо-мiчного Форуму в Давосi у 2014 р., визначено, що одним iз найнебезпечнших ризикiв е «зростаюча нерiвнiсть доходiв» [8]. Експерти зазначають що в умовах глобал-зацГ! невпинне зростання розриву в доходах мiж багати-ми i бцними верствами населення е вкрай небезпечним. Чисельшсть середнього класу у свт скорочуеться, а це веде до зниження загального рГвня споживання у свт.
Другий потж дослiджень у сферi розмiщення про-дуктивних сил представляе новггш теори концентраци
та модел!, якi розробляють в рамках практично вже тако!, що склалася, «ново! економiчно! географ!!», що вид!ляеться широтою просторового охоплення взаемо-дшчих суспiльно-економiчних систем. Науковi резуль-тати представлено в табл. 6.
Ознакою напрацювань в^чизняних вчених-еко-номiстiв е те, що традицшш теори розмщення продук-тивних сил [16] сполучаються з новими теоршми мкь-кого розвитку [17] та просторово! асиметр!! розм!щення трудових ресурс!в в економщ рег!ону [18], корелюють з концепщею територ!ально! конкурентоспроможност! [19], стикуються з новими теоршми м!жрег!онально! ди-ференщаци [20].
ВИСНОВКИ
У класичних роботах з розмщення виробництва, а також у досл!дженнях прихильниюв неокласично! тра-диц!! та «ново! економ!чно! географ!!» при досл!дженн! проблем розм!щення виробництва були сформован! й обгрунтоваш к!лька вид!в просторових локальних ефек-т!в, серед них: внутр!шн!й, що отриманий в!д здешев-лення одиниц! продукту; зовшшнш, коли розширення виробництва продукцп приносить вигоди, частина яких дктаеться !ншим виробникам, в!д масштаб!в виробництва та агломерацшний.
Щодо використання теоретичних доробок у прак-тищ рег!онального розвитку сл!д наголосити, що в про-грамах, стратегшх та шших нормативних документах необх!дно враховувати наявшсть зв'язку м!ж прогре-сивними ! негативними тенденцшми та цикл!чним характером розвитку економ!ки, у тому числ! ! св!тово!, визначати чинники, як! прискорюють або гальмують проходження кожного еволюцшного витка, та дотри-мувати в!дпов!дн!сть продуктивних сил регюну техно-лог!чному укладу виробництва. Усе це дае шдстави для подальшого наукового пошуку. ■
Узагальнення теоретичних засад «ново! eK0H0Mi4H0Ï географм» представниками французькоТ eK0H0Mi4H0Ï школи
Науковець Теорiя просторового розвитку економши Основш науковi результати
1 2 3
Теорiя «полюсу зростання», теорiя Нерiвнiсть £ основоположним принципом господарського життя. У соцн ально-економiчнiй системi сучасного капгталктичного суспiльства нема£ нiяких внутрiшнiх спонукань, як штовхали б цю систему до встановлення рiвностi. Нерiвнiсть виплива£ з вiдмiнностей у розмiрах виробництва i капiталу, з рiзного ступеня шформованосп партнерiв та ма£ сво'м наслiдком деформацiю економiчного простору
«дом1нуючо1 економ1ки» Один з видiв деформаци £ поляриза^я простору навколо провiдноГ' галузi - «полюси зростання»
Ф. Перру [7] Примус - це специфiчне «економiчне благо», що да£ його власнику економiчнi переваги
Розвиток щеТ дирижизму Дирижизм - адаптований до £вропейського Грунту кейнаанський погляд на регулювання економки, який £ основою iндикативного планування. Його важливою складовою £ политика розбудови iнфраструктури, розви-нута система регюнальних стимулiв та щодо розвитку теритсральних громад, зокрема, субсидш на регiональний розвиток, податковi птьги, застосування прискорено'' амортизацп
Проголошення важпивосп ролi держави у справi формування i розвитку «полюсiв зростання», зокрема з метою пожвавлення регюнального розвитку
Окрiм поняття «полюс зростання», дано визначення понять «простори» та «ос розвитку», «полюси, простори та ос штеграцп»
Теорiя «полюсiв конкурентоздатноста Розгляд проблематики полюсiв зростання в контекст зовнiшнiх економiч-них ефектв
Ф. Айдало, наукова група Le Groupe de Recherche Européen sur les Milieux Innovateurs (GREMI) Теорiя iнновацiйних середовищ lнновaцiйне пiдпри£мство не переду£ локальним середовищам, воно породжу£ться ними. 1нновацшна поведiнкa у винятковому ступеш залежить вiд змiнних, що визначаються на локальному або регюнальному рiвнi. Минуле територiй, 'х оргaнiзaцiя, 'х можливiсть генерувати спiльнi проекти, згода, що 'х структуру£, лежать в основi iнновaцiй. Доступ до технолопчних знань, нaявнiсть ноу-хау, структура ринку прац та багато iнших складових локальних середовищ зумовлюють зони бтьшо''' або меншо''' iнновaтивностi
Ж.-К. Перрен Питання урбаызацп та регiонaльного розвитку на основi iнновaцiй. В умовах постiндустрiaльного сусптьства саме iнновaцiя забезпечу£ роз-ширену вiддaчу вiд кaпiтaлу i £ гарантию збереження лiдируючих позицiй у свгтовш економiцi. Тiльки успiшнiсть шновацшного процесу забезпечу£ та означа£ розвиток
А. Липец Проводив вщповщне емпiричне дослiдження французьких регюшв, вияв-ляючи ступiнь поляризацп
М. Аглктта, Р. Буайе Полюси конкурентоспроможностi, промислова стрaтегiя та макроеко-номiчнa полiтикa
Розвиток теорп «полюсу зростання» Як «полюси зростання» розглядаються не ттьки сукупносп пiдпри£мств флагманських галузей, але i конкретнi територи, якi виконують фунщю джерела iнновaцiй
Ж.-Р. Будвть Розвиток виробництва в економр вiдбувa£ться нерiвномiрно, оскiльки завжди £ динaмiчнi передовi гaлузi, як виступають локомотивом розвитку всi£Г' економки. Через систему взa£мозв'язкiв типу «витрати - випуск» ефект зростання виробництва розповсюджуеться на весь регiон або державу. Завдяки процесу концентраци виробництва передовi гaлузi групуються на певнм територи як у центрi зростання. «Полюс зростання» - це геогрaфiчнa агломера^я економiчноГ' aктивностi або сукупысть мiст, що мають у сво£му розпорядженнi комплекс виробництв, якi швидко розвиваються
П. Потьс Теорiя «осей розвитку» Основна iдея: територiя, яка розташована мiж полюсами зростання та забезпечу£ 'х транспортний зв'язок, отриму£ у цьому випадку додaтковi iмпульси зростання завдяки розвитку iнфрaструктури. Сукупысть полюсiв зростання утворю£ просторовий каркас зростання регюну
Е? m о о
о
Q_
О <
СО
<
s
ш
Зактчення табл. 5
1 2 3
М. Гроссетт Теорiя локально! eKOHOMÎ4HOÏ системи Локальна економiчна система £ виробничою системою, до складу яко'' вхо-дять одна або дешька структур, що мають щтьш зв'язки мiж собою, при цьому дiяльнiсть цк! системи концентрована навколо певного ринку
Локалiзацiя вщповща£ область всередин яко'' населення може знайти роботу. 1сну£ шiсть специфiчних рiзновидiв економiчних локалiзованих систем: округа, технополки, субконтракты системи
L'équipe PROXIMITES Теорiя близькост Введення просторово'' змшно! в економку та iншi со^альы науки. У вщповщнш теори близьюсть розгляда£ться не ттьки як географiчний, топографiчний феномен, а i як мiра iнтенсивностi вiдносин, контактiв мiж суб'£ктами
Таблиця 6
Розвиток теори просторового розмщення продуктивних сил представниками «ново!eK0H0Mi4H0Ï географи»
Науковець Складовi теори просторового розвитку економши Основы науковi результати
А. Брамантi lнновaцiйний розвиток територн ально! конкурентоспроможностi Розвиток iнновaцiйного середовища детермiну£ться п'ятьма процесами: динaмiкою виробництва, навчання системи, розвитку структур управлшня та пщтримуючого простору й специфiчного по£днання внутрiшнiх iз зовшш-нiми зв'язками
Р. PaTTi, Ф. Де Амброджiо [9] Теорiя трьох просторiв Теорiя розрiзня£ нaявнiсть трьох простсрв функцюну-вання товаровиробника. Ними £: виробничий простiр, ринковий простiр i пiдтримуючий простiр. Остaннiй опосередкову£ три типи неринкових вщносин, а саме: вщносини, що пов'язaнi з оргаызацкю фaкторiв виробництва; стрaтегiчнi вщносини фiрми, стрaтегiчнi вiдносини з шшими учасниками середовища
Л. Суарес-Втла, [10] Концеп^я дифузГГ нововведень Нaйвaжливiшу роль у регюнальному розвитку вiдiгрa£ виникнення джерел шновацш та швид^сть Тх дифузи в економiчному просторi. В обох аспектах дифузи - галузево-му i теритсральному - велика знaчимiсть пiдпри£мництвa
Теорiя iнновaцiйних середовищ Виявлено мехaнiзми формування шституцюнального середовища, здатного стимулювати фiрми до iнновaцiй й випу-ску конкурентоспроможно! продукцГГ
Дж. Xappic [11], А. Xiршмaн [12], Г. Мюрдаль [13], А. Попер [14], П. Кругман, М. Фуджiтa, Е. Венаблес [15] Теори ендогенного зростання Мета - теоретичне обфунтування вза£мовпливу агломе-рацГГ й зростання
Економiчне зростання i агломерацшний ефект роблять пГдсилюючий вплив один на одного, що приводить до прискореного розвитку мкьких агломерацш i метропо-лiтенiвських aреaлiв. Основну роль в такш вза£моди гра£ концентра^я iнновaцiйноï aктивностi. При цьому диФузГя iнновaцiй та технологiй ма£ ефект просторового переткання
Процес агломераци економiчноï aктивностi, на кшталт центр-периферiя, сприяючи 6Гльш iнтенсивному економiч-ному зростанню, одночасно може призводити до наростан-ня регiонaльноï нерiвностi
Pегiони «центру» зростають швидше за рахунок агломера-цГйного ефекту
Л1ТЕРАТУРА
1. Тюнен И. Г. Изолированное государство в его отношении к сельскому хозяйству и национальной экономии / И. Г. Тюнен / Пер. с нем. Т. 1. - М. : Экономическая жизнь, 1926. - 219 с.
2. Launhardt, W. Matematishe Berundung der Volkswirtschaft slehre / W. Launhardt. - Leipzig, 1885. - 216 р.
3. Вебер А. Теория размещения промышленности / А. Ве-бер / Пер. с нем. - Л.-М. : Книга, 1926. - 119 с.
4. Cristaller, W. The Central Places of Southern Germany / W. Cristaller. - Englewood Cliffs, N. J. : Prentice-Hill, 1966.
5. Лёш А. Пространственная организация хозяйства / А. Лёш / Пер. с нем. - М. : Наука, 2007. - 663 с.
6. Изард У. Методы регионального анализа. Введение в науку о регионах / У. Изард / Пер. с англ. - М. : Прогресс, 1966. -660 с.
7. Perroux, F. L. L'Economie du XX siecle / F. L. Perroux. -P. U. F., 1961. - 814 р.
О ш
8. Global Risks 2014: Ninth Edition Taking a 10-year outlook / World Economic Forum. - 60 p. [Electronic resource]. - Mode of access : http://opim.wharton.upenn.edu/risk/ library/Global_ Risks_2014.pdf
9. Ratti, R. Processus d'innovation et intégration locale dans une zone périphérique / R. Ratti, F. D'Ambrogio F / Maillat D., Quévit M., Senn L. (eds.) // Réseaux d'innovation et milieux innovateurs: un pari pour le développement régional. Neuchâtel: GREMI/EDES, 1993.
10. Suarez-Villa, L. Regional Evolution and Entrepreneur-ship: Roles, Eras and the Space Economy / L. Suarez-Villa // Entre-preneurship and Regional Development. - 1991. - Vol. 3, No. 4. -P. 335-347.
11. Harris, C. D. The Market as a Factor in the Localization of Industry in the United States / C. D. Harris // Annals of the Association of American Geographers. - 1954. - No. 44. - Р. 315-348.
12. Hirschman, A. The Strategy of Economic Development / A. Hirschman. - New Haven : Yale University Press, 1958. - 199 р.
13. Myrdal, G. Economic Theory and Underdeveloped Regions / G. Myrdal. - London : Duckworth, 1957. - 167 р.
14. Pred, A. City-Systems in Advanced Economies / A. Pred. -London : Hutchinson, 1977. - 256 р.
15. Fujita, M. The Spatial Economy. Cities, Regions and International Trade / M. Fujita, P. Krugman, A. J. Venables. - Cambridge, MA : The MIT Press, 1999. - 367 р.
16. Долшшй М. I. Регюнальна полита на рубежi ХХ-ХХ1 столпъ: HOBi прюритети / М. I. Долшнш. - К. : Наукова думка, 2006. - 511 с.
17. Бабаев В. М. Управлшня мкьким господарством: теоретичн та прикладн аспекти / В. М. Бабаев. - Х. : Мапстр, 2004. - 202 с.
18. Красноносова О. М. Теоретичн аспекти формування просторовоТ асиметрп розмщення трудових ресурав в еконо-мщ регюну / О. М. Красноносова, О. О. Ермоленко // Бiзнес 1н-форм. - 2013. - № 1. - С. 52-56.
19. Кизим М. О. Конкурентоспроможысть репоыв УкраТ-ни: оцшка та дiагнoстика / Кизим М. О., Разгон I. В., Крячко Е. М. -Х. : ВД «1НЖЕК», 2013. - 236 с.
20. Гейман О. А. Нелинейность экономики и неравномерность развития регионов / Гейман О. А. - Х. : ФЛП Либурки-на Л. М., 2009. - 428 с.
Izard, U. Metody regionalnogo analiza. Vvedeniye vnauku o regionakh [Methods of regional analysis. Introduction to the science of the regions]. Moscow: Progress, 1966.
Krasnonosova, O. M., and Yermolenko, O. O. "Teoretychni aspekty formuvannia prostorovoi asymetrii rozmishchennia tru-dovykh resursiv v ekonomitsi rehionu" [Theoretical aspects of spatial asymmetry allocation of labor resources in the economy of the region]. BiznesInform, no. 1 (2013): 52-56.
Kyzym, M. O., Razhon, I. V., and Kriachko, Ye. M. Konkuren-tospromozhnist rehioniv Ukrainy: otsinka ta diahnostyka [Competitiveness of Regions of Ukraine: assessment and diagnosis]. Kharkiv: INZhEK, 2013.
Lesh, A. Prostranstvennaya organizatsiya khozyaystva [The spatial organization of the economy]. Moscow: Nauka, 2007.
Launhardt, W. Matematishe Berundung der Volkswirtschaft slehre. Leipzig, 1885.
Myrdal, G. Economic Theory and Underdeveloped Regions. London: Duckworth, 1957.
Pred, A. City-Systems in Advanced Economies. London: Hutchinson, 1977.
Perroux, F. L. L'Economie du XXsiecle: P. U. F., 1961.
Ratti, R., and D'Ambrogio, F. "Processus d'innovation et integration locale dans une zone peripherique" In Reseaux d'innovation et milieux innovateurs: un pari pour le developpement regional. Neuchatel: GREMI/EDES, 1993.
Suarez-Villa, L. "Regional Evolution and Entrepreneurship: Roles, Eras and the Space Economy". Entrepreneurship and Regional Development, vol. 3, no. 4 (1991): 335-347.
Tiunen, I. G. Izolirovannoe gosudarstvo v ego otnoshenii k selskomu khozyaystvu i natsionalnoy ekonomii [Isolated State in its relation to agriculture and the national economy]. Moscow: Ekono-micheskaya zhizn, 1926.
Veber, A. Teoriya razmeshcheniya promyshlennosti [The theory of industrial location]. Leningrad; Moscow : Kniga, 1926.
REFERENCES
Babaiev, V. M. Upravlinnia miskym hospodarstvom: teoretychni ta prykladni aspekty [Urban management: theoretical and applied aspects]. Kharkiv: Mahistr, 2004.
Cristaller, W. The Central Places of Southern Germany. Engle-wood Cliffs, N. J. : Prentice-Hill, 1966.
Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhi XX-XXI stolit: novipriorytety [Regional policy at the turn of the XXI century: new priorities]. Kyiv: Naukova dumka, 2006.
Fujita, M., Krugman, P., and Venables, A. J. The Spatial Economy. Cities, Regions and International Trade. Cambridge, MA: The MIT Press, 1999.
"Global Risks 2014: Ninth Edition Taking a 10-year outlook". http://opim.wharton.upenn.edu/risk/library/Global_Risks_2014. pdf
Geyman, O. A. Nelineynost ekonomiki i neravnomernost raz-vitiia regionov [The non-linearity of the economy and the uneven development of regions]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M., 2009.
Harris, C. D. "The Market as a Factor in the Localization of Industry in the United States". Annals of the Association of American Geographers, no. 44 (1954): 315-348.
Hirschman, A. The Strategy of Economic Development. New Haven: Yale University Press, 1958.
