CC BY
7
УДК 332.14
КОНЦЕПТУАЛЬН! ПЕРЕДУМОВИ ПОСИЛЕННЯ РЕПОНАЛЬНОТ ДИФЕРЕНЦ!АЦ||
© 2015
КОВАЯЕВСЬКА А. В., ПОСПСЯОВ 0. В., ШУЛЬГА 0. В.
УДК 332.14
Ковалевська А. В., Поспелов О. В., Шульга О. В. Концептуальнi передумови посилення репональноТ диференцiацii'
Мета статтi полягае в дотдженш концептуальних основ накопиченоi р:зниц: в р'внях економчного розвитку регштв Украни. При аналЫ, сис-тематизацИ та узагальненн наукових робiт економiстiв-регiоналiв Украни, Росп, кран £вропи та П'т'то!Америки з управлшня регональним розвитком було виокремлено теоретичн тдходи двох напрямюв - неокласичного та кумулятивного, що мали найбльше поширення протягом ХХ ст. У результатi дотдження теоретичних пiдходiв до управлшня розвитком економiчних систем регштв i ряду наукових моделей у рамках за-значених напрямюв було висвтлено ¡х переваги та недол'ши. Також об(рунтовано вплив моделей економiчного розвитку вид'шених теоретичних напрямюв на посилення диспропорцй регюнального економiчного розвитку. Перспективою подальшого дотдження даного напрямку е розробка стратеги управлшня розвитком регштв, спрямованоi на вир'внювання рiвнiв розвитку регональних економiчних систем. Ключов'! слова:регональний розвиток, регональна диферен^а^я, модель економiчного розвитку, фактори економiчного розвитку. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Ковалевська Алла Володими^вна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемств мського господарства, Харюв-ський нацональний утверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харюв, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
Поспелов Олександр Васильович - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економ'жи тдприемств мського господарства, Харюв-ський нацональний утверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харюв, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
Шульга ОлексйВталйович-шженер кафедри економiчного анал'ву та облку, Нацональний технчний утверситет «Харювський полтехн'тий iнститут»(вул. Фрунзе, 21, Харюв, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 332.14
Ковалевская А. В., Поспелов А. В., Шульга А. В. Концептуальные предпосылки усиления региональной дифференциации
Цель статьи состоит в исследовании концептуальных основ накопившейся разницы в уровнях экономического развития регионов Украины. При анализе, систематизации и обобщении научных работ экономистов-регионалов Украины, России, стран Европы и Северной Америки по управлению региональным развитием были выделены теоретические подходы двух направлений - неоклассического и кумулятивного, получившие наибольшее распространение в ХХ ст. В результате исследования теоретических подходов к управлению развитием экономических систем регионов и ряда научных моделей в рамках указанных направлений были выявлены их преимущества и недостатки. Также обосновано влияние моделей экономического развития выделенных теоретических направлений на усиление диспропорций регионального экономического развития. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является разработка стратегии управления развитием регионов, направленной на выравнивание уровней развития региональных экономических систем. Ключевые слова: региональное развитие, региональная дифференциация, модель экономического развития, факторы экономического развития.
Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 16.
КовалевскаяАллаВладимировна-кандидатэкономическихнаук,доцент, доцент кафедры экономики предприятий городского хозяйства, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
ПоспеловАлександрВасильевич-кандидатэкономическихнаук,доцент, доцент кафедры экономики предприятий городского хозяйства, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
Шульга Алексей Витальевич - инженер кафедры экономического анализа и учета, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Фрунзе, 21, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332.14
Kovalevska A. V., Pospielov O. V., Shulga O. V. Conceptual Preconditions for Increasing the Regional Differentiation
The article is aimed at studying the conceptual framework of the accumulated differences in the levels of economic development of the Ukrainian regions. During analysis, systematization and generalization of the scientific works by economists-regionnaires from Ukraine, Russia, countries of Europe and North America on the management of regional development theoretic approaches of the two directions were allocated - the neoclassical and the cumulative, which had obtained the highest circulation in the twentieth century. As result of studying the theoretical approaches to management of development of the economic systems of regions as well as some scientific models in terms of the directions indicated, their advantages and disadvantages have been identified. Impact of models of economic development related to the allocated theoretical directions on increasing the regional disparities of economic development has been substantiated. Prospect of further research in this area will be development of a strategy for management of the development of regions, aimed at aligning the development levels of the regional economies. Key words: regional development, regional differentiation, model of economic development, factors of economic development. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 16.
Kovalevska Alla V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics Municipal Companies, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazhanova, 17, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pospielov Olexandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics Municipal Companies, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazhanova, 17, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Shulga Oleksiy V. - Engineer of the Department of Economic Analysis and Accounting, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (vul. Frunze, 21, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Сучасне спрямування Украши на включення до европейського спiвтовариства як рiвноправного партнера вимагае швидких, радикальних та дЬ-евих трансформацiй на рiзних рiвнях. Не виключенням, а, навпаки, одним iз найбкьших прiоритетiв, е сфера регюнально! економiки. Реалiзацiя реформи децентра-лiзащí та пiдвищення ефективностi управлшня на регю-нальному рiвнi е передумовою стiйкого розвитку вай краши. Удосконалення наявно'1 системи управлiння роз-витком регiонiв потребуе аналiзу, усвцомлення та пере-борення ключових факторiв (причин) кнуючо: асиме-три та диференщаци. Видiлення ключових передумов, формулювання найбкьших проблем i конкретизацiя найбкьших досягнень е необхiдним етапом перед при-йняттям обгрунтованих ефективних ршеннь.
Ученi-регiоналiсти i економ-географи (О. В. Васильев, А. 6. Ачкасов, Г. В. Ковалевський, Л. О. Петкова, В. Б. Родченко, Н. О. Кондратенко, В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, I. Л. Сазонець, В. Джинджоян, О. Чубар, Д. Стеченко, М. I. Деркач, Л. Возна) значну увагу при-дкяють вивченню мiжрегiональних розбiжностей та 1хнього крайнього вияву як диспропорцш, що в подаль-шому може призвести до поглиблення розбалансування вай народногосподарсько'1 системи кра'1ни i кризових явищ в економiцi [9, 12]. У зв'язку з цим вивчення кон-цепцш, теорiй i моделей економiчного регiонального розвитку, що е причинами виникнення кнуючо! диференщаци показниюв розвитку окремих регiонiв, стано-вить актуальне теоретичне i практичне завдання.
Сьогоднi можна констатувати, що вй важливi змiни, котрi вiдбуваються в сучасному суспiльствi на регiональному та свгговому рiвнях, починаючи з друго! половини XX ст., пов'язанi з процесами регiоналiзацil. Науковцями обгрунтовано важливкть регiонального економiчного розвитку i ключова роль цього процесу в забезпеченш комплексного розвитку держави. Мета стати полягае в опрацюванш та аналiзi основних кон-цепцiй регiонального економiчного розвитку задля до-слiдження та визначення основних передумов, яю спри-чиняють асиметричний розвиток регiональних еконо-мiчних систем. Наслiдком асиметричного розвитку економжи регiонiв е регiональна економiчна диферен-цiацiя, яка уповкьнюе загальний економiчний розвиток
держави, може спричиняти не ильки економiчнi, але й соцiальнi кризовi явища.
Будь-яка економiчна концепц1я, теор1я або модель регюнального економiчного розвитку пiд час виникнення та домшування у свгтовш науковiй думцi перед-бачае покращення стану, зменшення рiвня асиметри регюнальних економiчних систем i пiдвищення темшв економiчного розвитку краши в цкому, можливо, не одразу пiсля впровадження конкретних д1й, але через деякий перюд як результат трансформацiй, впливу пев-них факторiв, протiкання процейв та '1х наслiдкiв. Однак неможливо врахувати вй дiючi фактори. Отже, немож-ливо в повному обсязi передбачити наслiдки застосова-них трансформацш, унаслiдок яких рiвень економiчноl та сощально1 асиметри регiонiв може не знижуватись, а, навпаки, шдвищуватись.
Зазначимо, що дефшщш «концепц1я регюнально-го розвитку» е найвищим рiвнем наукових дослiджень, у рамках якого складаються певш науковi теори регю-нального розвитку. У свою чергу, результати дослцжень i розробки наукових теорш регiонального розвитку вц-биваються в конкретних моделях регюнального розвитку. Систематизуючи визначення концепци, теори та моделi регiонального економiчного розвитку, побудуе-мо iерархiчну схему розглянутих дефшщш (рис. 1).
Вiдповiдно до мети дослдження розглянемо кон-цепцiю диференцшованого економiчного регiонального розвитку, що набула тку свое1 популярностi у свт нау-ково! думки в середин ХХ столiття. II можна умовно роздкити на неокласичний та кумулятивний теоретич-нi напрями.
Теори й моделi регiонального економiчного розвитку неокласичного напрямку в основному грунтуютьсянафакторах,щовизначаютьвиробни-чийпотенщал територи, алезалежно вiд моделi додатково розглядаються один або деюлька просторових факторiв -таких, як мiжрегiональна торгiвля, транспортнi витрати, рух трудових ресурсiв та iн.
У теор1ях i моделях неокласичного напряму регюни розглядаються як одиницi виробництва, взаемозв'язок i рiвновага яких встановлюеться за допомогою ринкових факторiв. Нерiвномiрний економiчний розвиток регю-
Рис. 1. Схема крархм дефiнiцiй «концепцiя», «теорiя», «модель»
Джерело: авторська розробка.
О ш I—
С =п
=Г
о
<
о
Ш
шв у цих моделях, аналогiчно до будь-яких елементiв ринково! системи, пояснюеться вцхиленнями вiд рiв-новаги тимчасового характеру або наслцками недоско-налого коригування у вiдповiдь на шоки зовнiшнього походження. Внаслiдок цього на територшх з вцставан-ням у темпах економiчного розвитку необхiдно вжити ряд заходiв для пiдвищення темшв розвитку. Уточнимо, що територи з вцставанням у рiвнi економiчного роз-витку мають розвиватися випереджаючими темпами, звцси виникла iнша назва наукового напряму - теори випереджаючого розвитку. У довгостроковш перспекти-вi диференщацш рiвня розвитку регiонiв повинна зни-кати, i мае вiдбуватися зближення регiональних ршнш економiчного розвитку. Незважаючи на належнiсть до концепци диференцшованого регiонального розвитку, неокласичнi теори регюнального розвитку розглядають нерiвномiрнiсть регiонального економiчного розвитку як тимчасове явище (перехцний стан). Результатом за-стосування моделей неокласичного напряму мае бути зближення рiвнiв розвитку економiчних систем окремих регюшв. Представниками неокласичного напряму регю-нального розвитку в ходi теоретичних дослцжень зако-номiрностей розвитку регiональних економiчних систем було розроблено ряд моделей регюнального розвитку.
Спираючись на дослцження шших вчених i вико-ристовуючи результати власних дослiджень, ми взносимо до найбкьш значущих представниюв неокласичного напрямку регiонального розвитку Х. Зiберта, Дж. Борт-са, Т. Свана, Р. Солоу, Д. Ромера, Г. Менкью, Р. Барро, А. Уейла, Р. Холоу, Х. Сала-ьМартша, Ч. Джонса [3, 6, 7, 16]. Основш з висунутих ними теорш складають (залежно вiд конкретно! теори або моделi регiонального розвитку) правила виробничо! функци з постшною та зменшу-ваною выдачею масштабу, збiжностi регiонiв, мiжрегiо-нально! торгiвлi й мобiльностi факторiв виробництва, правило перемщень ресурсiв i в^станей перемiщень, збалансованого розвитку й умови вкьно! конкуренци. Вiдповiдно до наведених правил факторами регюнально-го розвитку вважалися традицiйнi виробничi витрати -факторш й транспортнi, а також географiчнi, полiтичнi та соцiальнi. Представники неокласичного напрямку вважали, що згодом повинне вцбуватися згладжування розходжень темшв розвитку регюшв шляхом досягнен-ня кашталоозброеносп рiвноважного стану й мобкь-ностi факторiв виробництва, завдяки чому регюни з в1д-ставанням у рiвнi економiчного розвитку розвиваються бкьш високими темпами.
Biдповiдно до загально! тенденци того часу першi представники неокласичного напрямку пояс-нювали регiональнi темпи розвитку та 1х розхо-дження, спираючись на фактори загальнонацюнально-го рiвня розвитку. Першочергове значення, вiдповiдно до неокласичного напряму, мають фактори збкьшення виробничого потенщалу регiонiв: сировиннi та людськi ресурси, забезпечешсть капiталом i рiвень технолопч-ного розвитку. Темп зростання регюнально! економiки залежить вiд рiвня забезпеченост цими факторами, а вирiвнювання ступеня економiчного розвитку вцбу-ваеться завдяки мiжрегiональному руху факторiв.
Мiжрегiональний рух факторiв обгрунтовано в1д-повiдно до теори порiвняльних переваг Д. Ржардо, а до-сягнення рiвних ступешв розвитку регiональних систем -вцповцно до теорiй за авторством Хекшера - Олiна -Самуельсона, яю розробили фундаментальнi положен-ня вирiвнювання цiн на фактори виробництва. Спираючись на зазначеш теори, Дж. Бортс розробив модель регюнального розвитку, вцповцно до яко! завдяки стану абсолютноl мобiльностi факторiв кожен регюн ввозить з iнших територш (наприклад, iнших регiонiв або шших держав) таю фактори виробництва й товари, нестача яких вцбуваеться в його межах, а натомють вивозить (експортуе) вцповцно такi фактори виробництва i товари, якi маються в надлишку. Внаслiдок в1льного пере-мiщення факторiв виробництва (i товарiв) мiж рiзними регiонами вiдбуваеться вирiвнювання цiн на них (у вси регiонах), створюючи умови для досягнення вйма регiо-нами кра!ни однакового рiвня економiчного розвитку в довгостроковш перспективь Такими умовами е випе-реджаючi темпи розвитку слаборозвинених регюшв [2, 16]. Вкьний рух факторiв виробництва - один з шстру-ментiв в1льного ринку, отже, саме мехашзми стихiйного ринку е основою ефективного розвитку регюнальних економiчних систем. Абстрагуючись вц недолiкiв рин-кових механiзмiв, зазначимо головну ваду моделi регiо-нального розвитку Дж. Бортса - неможливють оцiнки швидкостi наближення рiвнiв розвитку окремих регiонiв та кшцевого рiвня конвергенцЦ економiчних систем.
Ряд науковщв, серед яких Ю. А. Гаджиев, Л. Д. Каза-ченко та iн., включають до неокласичного напряму теори збiжностi й конвергенцй Р. Солоу, Т. Свана; Менкью - Ромера - Вейла; Барро, Сала-ьМартша, а також розроблеш ними моделi [10, 13]. Основою теорш збiжностi та конвергенци е неокласична модель розвитку Солоу й Свана, в який описано пряму залежшсть мiж темпами економiчного зростання регiону та розривом середнього значення ВРП на душу населення [10]. Од-нак, крiм цього, у моделi Солоу й Свана закладено ршно-стi ряду показник1в виробництва для вск регiонiв, таких як норми амортизаци та заощаджень, темпи техшчного прогресу та зростання населення, i навiть внесок капiталу (людського i ф1зичного) у ВРП. Практично така абсолютна збiжнiсть показникiв малоймовiрна, що пояснюе немож-ливiсть застосування дано! моделi в реальному життi.
Найбкьш досконалою науковцi вважають тео-рш регiонального розвитку, розроблену Х. Зiбертом, яка теж належить до неокласичного напрямку. Модель регiонального розвитку, побудована на основi теорй Х. Зiберта, використовуе виробничу функцию, в якiй обсяг потенцшно можливого виробництва в регiонi ставиться в залежшсть вц таких видiв витрат, як капiтал, праця, земля i рiвень технiчних знань робгтниюв. Водночас Х. Зi-берт додае до моделi транспортнi витрати та сощальш фактори, тобто враховуе вплив територiальних i функ-цiональних особливостей регюну i допускае можливiсть взаемозамщення окремих факторiв виробництва [7].
Також заслуговуе на увагу сучасна розширена теорш Р. Холла та Ч. Джонса, що взноситься до неокласичного напряму. На основi свое! теори науковщ роз-
робили модель регюнального розвитку, до яко! включа-ють не ткьки традицшн виробничi фактори розвитку, але й сощальш, iнституцiональнi, полiтичнi фактори й географiчне положення регiону [3]. Безперечно, це е значним прогресом в еволюци неокласичних теорiй регюнального розвитку, але лишаеться не усуненим важ-ливий недолiк - забезпечення зближення економiчних мiжрегiональних розходжень здшснюеться механiзмом вкьного ринку, згiдно з яким фактори виробництва пе-ремщаються в такi регiони, де за них платять бкьше. Цей мехашзм грунтуеться на базових положеннях тео-рiй порiвняльних переваг Д. Ржардо, спiввiдношеннi факторiв виробництва Хекшере - Олша, теоремi ви-рiвнювання цш на фактори виробництва (а також мо-делi) Хекшере - Олша - Самуельсона, а також на теори конвергенци Солоу i Свана, Менкью - Ромера - Вейла, Барро, Сала-i-Мартiна [1]. Вiдповiдно до цих теорш, в умовах факторно! мобкьносп, капiтал перемiщуеться через низьку норму прибутковост з високорозвинених райошв у менш розвиненi. А у зворотному напрямку -до високорозвинених райошв - перемщуються трудо-вi ресурси, адже працiвники бажають вищий рiвень заробино! плати, нiж у менш розвинених регiонах. У результат рiзноспрямованого руху працi й катталу, як зазначено в роботi Л. В. Пельтек, зближаються сукуп-ш доходи регiонiв i, отже, вирiвнюються мiжрегiональнi розходження економiчного розвитку [16].
На практищ iснують певнi обмеження щодо факторно! та ресурсно! мобкьноси, що вста-новлюються органами влади i корпоративного управлiння. Ми також вважаемо, що реалiзацiя мехашз-му вкьного ринку не представляеться можливою через саму його сутнiсть, який, зпдно iз визначенням, е еконо-мiчною системою, що здiйснюе саморегулювання через вкьну конкуренцiю - тобто шчим не обмеженi попит i пропозицiю. Вкьна конкуренцiя мае ряд певних недо-лiкiв, найбкьш суттевими з яких е: стихiйний характер розвитку, що проявляеться в несистемнш змш перiодiв спадiв i пшв виробництва; неможливiсть розв'язання соцiальних проблем суспкьства ринковими методами -як наслцок соцiальна незахищенiсть населення, зро-стання невдоволеностi й тенденцiя до сощально! кризи; тенденцiя до монополiзацi!, що неминуче призводить до зникнення мехашзму вкьного ринку. Цi недолжи викликають необхiднiсть зовнiшнього втручання, що виявляеться, у тому числi, в обмеженнях, накладених на механiзм вкьного ринку, таким чином, виключаючи повну «вкьшсть» ринку. Доходимо висновку, що через недосконалють реалiзацi! мехашзму вкьного ринку розробленi неокласиками заходи та шструменти не приводять до досягнення поставлено! мети, а саме - ви-рiвнювання рiвнiв економiчного розвитку окремих регюшв. На нашу думку, саме через застосування помил-кових передумов неокласичними теорiями вiдбуваеться обернений процес - процес посилення диференцiацi! економiчного розвитку окремих регюшв.
Також вважаемо необхцним наголосити на недо-врахування (майже повне неврахування) регюнальних або просторових факторiв теорiями регiонального роз-
витку неокласичного напряму, що е значним недолжом Зокрема Х. Бос вцзначив, що «у бкьшост випадкiв сучасш економiчнi теори надзвичайно чiтко формулю-ють припущення про змiни в чай, але не конкретизують просторовi умови» [8]. Це призводить до неможливост передбачити або скоригувати темпи економiчного розвитку регiонiв. Практичне запровадження неокласичних моделей виявило, що просторовi фактори здiйснюють значний вплив на регiональний розвиток.
Кумулятивний напрям теорш регюнального еко-номiчного розвитку базуеться на теори «взаемно! й кумулятивно! обумовленостi» Г. Мюрдаля [15]. На в1дмшу вiд основи теорш неокласичного напряму -теори рiвноваги, що припускае незмшне повернення економiчноl системи до стану рiвноважного спокою вц-повiдними стихiйними силами, теорiя кумулятивного розвитку висувае на переднш план певнi процеси, якi вц початку створюють умови для подальшого розвитку й забезпечують кiнцевий результат, що незмiрно переви-щуе первiсний iмпульс. Таю процеси, на вцмшу вiд ме-ханiзмiв в1льного ринку, мають керований характер, що е головною вцмшшстю вц неокласичного напряму тео-рш регiонального розвитку. У ролi керуючого суб'екта найчастше пропонуеться держава, але не виключаеться участь iнших суб'екйв управлiння у процесi досягнення регюнального розвитку, який вцбуваеться у виы^ рiз-нонаправлених процес1в, що весь час шддаються впливу численних iмпульсiв. Пiд час такого розвитку економiчнi рiвнi регiонiв не вирiвнюються, а вцбуваеться лише де-яке зближення мiж ними. 1ншими словами, регюнальна диференцiацiя може залишатися значною протягом три-валого промiжку часу, i згодом рiвнi економiчного розвитку регюнш залишатимуться рiзними [4, 15].
До найбкьш яскравих представникiв теорш кумулятивного розвитку регюшв належать Г. Мюрдаль, А. Хiршман, Ф. Перру, Х. Рiчардсон, Дж. Фрцман, Т. Хе-герстранд, Ж-Р. Будвкь, П. Потье, Х. Р. Ласуен, Х. Прш. Основу моделей за авторством зазначених науковцiв становлять базовi положення про виникнення центрiв економiчного розвитку й каналiв поширення еконо-мiчного розвитку в просторовiй економщ, утворення об'еднань рiзного характеру i складу, проникнення но-вовведень у сумiжнi або транзитнi територй, розвиток перифери центрiв розвитку, нерiвномiрний економiч-ний розвиток в умовах вкьно! конкуренцЦ та iн. Грунту-ючись на цих правилах, до складу просторових факторiв розвитку економжи перелiченi науковцi включають спе-цiалiзацiю, або територiальний под!л працi, транспортнi витрати, мобкьшсть факторiв виробництва, централь-не мюце розвитку й фактори його виникнення, агломе-рацiю виробництва й фактори 'й утворення, iнновацiю й iншi нововведення й канали !х поширення, а також ло-калiзацiю, пов'язану з немобiльнiстю факторiв виробництва й шдив^дуальних особливостей регюшв [4, 10, 15].
Автором базово! моделi даного напрямку, вiдпо-вцно i автором базово! теорИ, е Г. Мюрдаль. Учений показав зростання й помноження навпъ незначних переваг територш за допомогою спецiалiзацi! й ефекту масштабу. Г. Мюрдаль стверджуе, що переваги певних
мюцевостей ведуть до прискорення 1хнього розвитку з утворенням «полюсiв зростання» й великому вцста-ванню депресивних регюшв. На цiй пiдставi вiн робить висновок, що регюни розвиваються нерiвномiрно, i 1х рiвнi економiчного розвитку не зближаються [15].
У теори «прямого й зворотного зв'язку» А. Хiрш-ман припускае вкьну доступшсть до ресурсiв i якостей, нестача яких й служить першопричиною вцсталосп, але виступае на пiдтримку «незбалансованого розвитку», що може дати стимул для мобшзаци потенцшних резервш в штересах розвитку. Вш доходить висновку, що про-сторовий розвиток економжи в краiнi вiдбуваеться не-рiвномiрно, у результатi рiвнi економiчного розвитку те-риторiй зближаються, але не вирiвнюються [4]. На нашу думку, такий пiдхiд не мае на мет посилення регiональноi диференщаци, але також не вважае необхцним подолан-ня диспропорцiй економiчного розвитку, лише припуска-ючи !х зменшення. Тобто, ршень регiональноi економiч-но! диференщаци може лишатися незмшним, так само лишатимуться й соцiально-економiчнi проблеми, що уповкьнюють регiональний економiчний розвиток.
Найбкьш вiдомою теорiею кумулятивного на-пряму економiчного розвитку е теор1я «полюсш росту». Вперше теор1я «полюсiв зростання» була висунута французьким економiстом Ф. Перру, вцповкно до яко! розвиток економжи кра!ни в устх регюнах вцбу-ваеться нерiвномiрно. Економiчний розвиток з'являеться в деяких пунктах, або полюсах зростання, з штенсившс-тю, що змшюеться. Економiчний розвиток поширюеться по рiзних каналах i з певним змшним ефектом - на всю економжу. Регiональний розвиток, в^пов^но до цiеi тео-рй, не забезпечуе рiвномiрностi та асиметричностi станш територш, хоча можливi деякi вирiвнювання шляхом ка-налiв розподку «ефекйв збкьшення».
Теорiю «полюсiв зростання» шдтримав науковець П. Потье, розвинувши 11 в роботах про вга розвитку. Розглянувши це! Ф. Перру, вчений дшшов висновку, що додатковi iмпульси розвитку одержують територи, розташованi мiж «полюсами», адже завдяки специфiч-ному географiчному розмiщенню таких територiй вони отримують додатковi iмпульси розвитку, шноваци, шд-вищенi темпи розвитку шфраструктури (наприклад, для обслуговування вантажопотокiв). Регюни, розташоваш мiж «полюсами зростання», разом з ними формують просторову основу економiчного розвитку регюну [5].
1нший вiдомий представник кумулятивного на-прямку, Х. Р. Ласуен, розвиваючи цею полюйв еконо-мiчного зростання, виявляе характернi риси «полюсiв», пов'язаних з бкьш iстотним впливом експорту на розвиток регюну, шж розглядалось ранiше. Отже, полюсом зростання може бути комплекс шдприемств, пов'язаний з експортом регюну, а не з провцною виробничою га-луззю, як вважалось ранiше. Також експортнi сектори окремих регiонiв створюють загальнонацiональний попит i через нього - iмпульси зростання регiонiв. Цi iмпульси зростання поширюються на ва галузi регюну через ринковi зв'язки й iншi специфiчнi канали, але якi саме - вченим не дослужено [14].
Моделi кумулятивного розвитку мали подальшi розробки, але Bei вони мають низку недолiкiв. Найбкьш повно щ недолiки перерахованi в роботах Ю. А. Гаджиева [10] та О. Г. Гранберга [11], але для нашого дослiдження найбкьш суттевим е базис концепщй цього напрямку, який стверджуе, що регiональний розвиток може i мае вiдбуватися нерiвномiрно, лише деякою (незначною) мiрою регiональна диференщац1я мае бути скоригова-на певними д1ями вiдповiдних суб'ектiв управлшня, що здшснюють керування регiональним економiчним розви-тком. На наш погляд, такий шдхц не зменшить iснуючий ршень регюнально! диференцiацiï до нормального рiвня, такого, що дасть змогу максимально ефективно розви-вати економiку краши в ц1лому, оск!льки вважае це нор-мальним явищем. Пiдхiд до регюнального економiчного розвитку з позицш кумулятивного теоретичного напряму значно зменшуе ефективнiсть розвитку економiчноï сис-теми держави, осккьки, зг1дно з дослцженнями вчених-регiоналiстiв, гармонгйний розвиток регюнальних еконо-мiчних систем дае змогу розвиватись економiчнiй систе-мi держави порiвняно б!льш високими темпами.
Результат проведеного аналiзу неокласичного i кумулятивного теоретичних пiдходiв до регюнального еко-номiчного розвитку наведено в поршняльнш табл. 1.
ВИСНОВКИ
Розглянуто два основнi теоретичнi пiдходи до регюнального економiчного розвитку - неокласичний i ку-мулятивний. Показано, що обидва напрями тривалий час застосовувались як концептуальнi основи регюнального економiчного розвитку, отже, справили значний вплив на сучасний стан регюнальних економiчних систем. Доведено, що рiзнi концепц11, теор11 та моделi впливають на р1вень регiональноï диференщаци через те, що: 1) неокла-сичний теоретичний напрям майже не враховуе вплив ютотних об'ективних факторiв (просторових) на процес регюнального економiчного розвитку i спираеться на ме-ханiзм вкьного ринку; 2) кумулятивний напрям взагалi не вважае високий р1вень регюнально'1 диференцiацiï iс-тотною проблемою. Загалом, обидва теоретичнi напрями мають певш переваги, але не можна недооцшювати зна-чущiсть зазначених недолiкiв, що призвели до посилення регюнально'1 диференщаци. Результати дослцження мають бути враховаш для подальшо'1 роботи - розробки стратеги регюнального розвитку, спрямовано'1 на гармо-нiйний розвиток нащонально'1 економiки через зближен-ня ртвшв економiчного розвитку окремих регiонiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Barro R. Economic Growth / R. Barro, X. Sala-i-Martin. -2nd ed. - The MIT Press, 2004.
2. Borts G. H. Economic Growth in a Free Market / G. H. Borts, J. I. Stein. - New York, London, 1964.
3. Hall R. Why Do Some Countries Produce So Much More Output per Worker than Others? / R. Hall, Ch. Jones // Quarterly Journal of Economics. -1999. -V. CXIV. - P. 83-116.
4. Hirschman A. The Strategy of Economic Development / A. Hirschman // Yale University Press. - New Haven, 1958.
5. Pottier P. Axes de communication et développement économique / P. Pottier // Revue Economique. - 1963. - № 1. - Р. 12-58.
Таблиця 1
Порiвняльний аналiз концепцiй репонального eK0H0Mi4H0r0 розвитку
Показник Неокласична концепщя Кумулятивна концепщя
Мета Вирiвнювання темтв економiчного розвитку при досягненн окремими теритсрями одна-кового рiвня економiчного розвитку Пiдтримка переваг певних мiсцевостей, центрiв (полюсiв) зростання, що веде до прискорення 'хнього розвитку. Економiчний розвиток поширю-ватиметься на всю економку
Основы представники Р. Солоу, Е. Денкон, Р. Лукас, П. Ромер, Е. Хелм-пан, Г. Гросман, А. Дтат, Г. Мюрдаль, Т. Еггерт-сон, К. Перес, О. Сухарев, Д. Спглщ, М. Спенс Г. Мюрдаль, А. Хiршман, Ф. Пврру, Х. Рiчардсон, Дж. Фрщман, Т. Хегврстранд, Ж-Р. Будвiль, П. Потьв, Х. Р. Ласуен, Х. Прш
Передумови Мехаызм втьного ринку, теорiя рiвноваги Л. Вальраса,теорiя порiвняльних переваг Д. Ркардо. При цьому регюни розглядаються як одиниц виробництва, мiж якими за допо-могою ринкових фактсрв може встановитися взавмозв'язок i рiвновага Теорiя «взавмно''' й кумулятивно'' обумовленостЬ Г. Мюрдаля, яка висував на переднiй план певнi процеси, як вiд початку створюють умови для подальшого розвитку й забезпечують кшцевий результат, що незмiрно перевищув первiсний iмпульс. Такi процеси, на вщмшу вiд механiзмiв втьного ринку, мають керований характер
Ключовi фактори Виробничi фактори, також залежно вщ модель додатково розглядаються один або дектька просторових фактсрв - таких, як мiжрегiональна торпвля, транспорты витра-ти, рух трудових ресурав та ш. Спецiалiзацiя, або територiальний подiл працi, транспорты витрати, мобтьысть факторiв виробництва, центральне мкце розвитку й фактори його виникнення, агломера^я виробництва й фактори V'' утворення, Ынова^я й iншi нововведення та канали 'х поширення, локалiзацiя, пов'язана з немобтьыстю факторiв виробництва
Теорп та моделi Теорема Хекшера - Олша - Самуельсона; моделi збiжностi й конвергенцп Р. Солоу, Т. Свана; Менкью - Ромера - Вейла; теорiя i модель Х. Зiберта; теорiя Р. Холла та Ч. Джонса Теорiя i модель Г. Мюрдаля, теорiя «прямого й зво-ротного зв'язку» А. Хiршмана, теорiя «полюсiв зростання» Ф. Перру, теорiя Й. Шумпетера, теорiя й модель П. Потьв, модель Х. Р. Ласуена
Переваги Дозволяв визначити швидюсть конвергенцп -тобто час подолання половини вщстаы, що вщокремлюв економку регiону вiд ТТ спйкого стану, що дозволяв регiональним органам влади i бiзнес-структурам приймати конкретн рiшення для забезпечення стiйкого розвитку регюшв Передбачав застосування конкретних управлш-ських дш для управляння регюнальним економiч-ним розвитком, тобто процес економiчного розвитку регюыв став керованим. Ураховув просторовi фактори i поширення економiчних ефетв «точок розвитку» на iншi територп
Недолги Занадто жорсткi передумови, зневага до со^альних i полiтичних фактсрв; iгнорування iнновацiй i каналiв Т'хнього поширення, меха-нiзм вiльного ринку прийнято за основу еко-номiчного розвитку; вiдведено значну роль слабко вивченим зовншшм факторам Не вважав за необхiдне вирiвнювання рiвнiв економiчного розвитку регiонiв
6. Solow R. M. A Contribution to the Theory of Economic Growth / Robert M. Solo // Quarterly Journal of Economics. - 1956. -Is. 70(1). - Pp. 65-94.
7. Siebert H. Regional Economic Growth Theory and Policy / H. Siebert. - Scranton, 1969.
8. Бос X. Размещение хозяйства / Х. Бос / Пер. с англ. ; под ред. В. А. Маша. - М. : Изд-во Прогресс, 1970. - 158 с. - (С. 20).
9. Возна Л. Основы суперечносп та перспективи вико-ристання соцiально-економiчного потен^алу регюыв / Л. Возна // Стратепчш прюритети. -2009. - № 1(10). - С. 167-174 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/ StrPryor/10/21.pdf
10. Гаджиев Ю. А. Неоклассические и кумулятивные теории регионального экономического роста и развития / Ю. А. Гаджиев // Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского гос. ун-та. - 2008. - № 1 [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://koet.syktsu.ru/vestnik/2008/2008-1/1/1.htm
11. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник для вуза / А. Г. Гранберг. - М. : ГУВШЭ, 2000. - 495 с. - (С. 87).
12. Деркач М. I. Проблеми диферен^ацп со^ально-еко-номнчного розвитку регюыв Укра'ни в умовах глобально!' фн нансово''' кризи / М. I. Деркач // Актуальн проблеми розвитку економки регюну : наук. зб. - Вип. 7, Т. 2 / За ред. I. Г. Ткачук. -1вано-Франшськ, 2011. - С. 221-224.
13. Казаченко Л. Д. Неоклассические теории регионального роста / Л. Д. Казаченко // Вестник - Экономист Забайкальского государственного университета (ЗабГУ). - 2013. - № 6 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vseup.ru/static/ articlesZkazachenko_2.pdf
14. Ласуэн X. Р. Урбанизация и экономическое развитие: временное взаимодействие между географическими и отраслевыми кластерами / Х. Р. Ласуэн // Пространственная экономика. - 2010. - № 1. - С. 68-101.
15. Мюрдаль Г. Современные проблемы «третьего мира». Драма Азии / Г. Мюрдаль / Пер. с англ. / Общ. ред. д .э. н., проф. Р. А. Ульяновского. - М. : Изд-во «Прогресс», 1972. - 767 с. -(С. 565-575).
16. Пельтек Л. В. Розвиток регюнально!' промисловоТ' политики держави: теорiя, методолопя, мехашзми : монографiя
/ Л. В. Пельтек. - МиколаТв : Вид-во ЧДУ iM. Петра Могили, 2010. -268 с.
REFERENCES
Barro, R., and Sala-i-Martin, X. Economic Growth: The MIT Press, 2004.
Borts, G. H., and Stein, J. I. Economic Growth in a Free Market. New York, London, 1964.
Bos, Kh. Razmeshchenie khoziaystva [Accommodation services]. Moscow: Progress, 1970.
Derkach, M. I. "Problemy dyferentsiatsii sotsialno-ekonom-ichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy v umovakh hlobalnoi finansovoi kryzy" [Problems of differentiation socio-economic development of Ukraine in the global financial crisis]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, vol. 2, no. 7 (2011): 221-224.
Gadzhiev, Yu. A. "Neoklassicheskie i kumuliativnye teorii re-gionalnogo ekonomicheskogo rosta i razvitiia" [Neoclassical theory and cumulative regional economic growth and development]. http://koet.syktsu.ru/vestnik/2008/2008-1/1/1.htm
Granberg, A. G. Osnovy regionalnoy ekonomiki [Fundamentals of the regional economy]. Moscow: GUVShE, 2000.
Hall, R., and Jones, Ch. "Why Do Some Countries Produce So Much More Output per Worker than Others?". Quarterly Journal of Economics, no. V. CXIV (1999): 83-116.
Hirschman, A. The Strategy of Economic Development. New Haven: Yale University Press, 1958.
Kazachenko, L. D. "Neoklassicheskie teorii regionalnogo rosta" [Neoclassical theory of regional growth]. http://vseup.ru/static/ articles/kazachenko_2.pdf
Lasuen, Kh. R. "Urbanizatsiia i ekonomicheskoe razvitie: vre-mennoe vzaimodeystvie mezhdu geograficheskimi i otraslevymi klasterami" [Urbanization and economic development: the time of interaction between the geographical and sectoral clusters]. Pros-transtvennaiaekonomika, no. 1 (2010): 68-101.
Miurdal, G. Sovremennye problemy «tretego mira». Drama Azii [Modern problems of the "third world". Drama Asia]. Moscow: Progress, 1972.
Pottier, P. "Axes de communication et developpement economique". RevueEconomique, no. 1 (1963): 12-58.
Peltek, L. V. Rozvytok rehionalnoi promyslovoi polityky der-zhavy: teoriia, metodolohiia, mekhanizmy [The development of regional industrial policy: the theory, methodology, mechanisms]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2010.
Siebert, H. Regional Economic Growth Theory and Policy. Scranton, 1969.
Solo, R. M. "A Contribution to the Theory of Economic Growth". Quarterly Journal of Economics, no. 70 (1) (1956): 65-94.
Vozna, L. "Osnovni superechnosti ta perspektyvy vykorys-tannia sotsialno-ekonomichnoho potentsialu rehioniv" [Contradictions and prospects of social and economic potential]. http://old. niss.gov.ua/book/StrPryor/10/21.pdf
EE
Q_
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
s
Ш
