CC BY
34
УДК 616.342-002.44+616.13-089.86 DOI: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154138
Ратчик В.М., Тарабаров С.О., Пролом Н.В.
ДУ «1нститутгастроентерологИ' НАМН Укра'ни», м. Дн1про, Украна
в ш ■ ■ ■ ■ ■■■ ■ ■
Мшынвазивш технологи в л^уванш стенозу шлоробульбарно'Т зони виразкового генезу
For cite: Gastroenterologia. 2018;52(4J:195-200. doi: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154138
Резюме. Мета. Розробка тактики м'м'ннвазивного лкування хворих '¡з плородуоденальним стенозом виразково!' ет'юлогИ. Матер'али та методи. У в1дцленн1 мрурги орган1в травлення ДУ «1нститут гастроенте-рологИ НАМН Укрш'ни» у 2015-2018 роках, проведено лкування 36 хворих з': стенозом плородуоденальноi зони виразкового генезу з використанням ендоскоп'нно)', комбнованоi лапароендоскоп'нно)' i лапароско-п'чно)' оперативноi техн'ки, серед них '¡зольована ендоскопчна балонна плородуоденопластика виконува-лась у 27 па^енлв, комбнованi лапароендоскотчн втручання — у 9 хворих. ЧоловШв було 24, жнок — 12. Середнй вк — (45,3 ± 5,2) року. Результати. У 7 па^ен^в (19,5 %) дiагностовано компенсований стеноз, у 21 пацента (58,3 %) — субкомпенсований стеноз, у 8 хворих (22,2 %) — декомпенсований стеноз. П'щ час досл'щження були уточнен в 'щом'1 та розробленi новi показання до виконання ендоскоп'нно)' балонноi плородуоденопластики та комбнованого лапароендоскоп'чного втручання, що виконанi в ус':х. па^ен^в залежно вд ступеня звуження вихдного в^шу шлунка. Ускладнення в найближчому пюляопера^йному пер'юдi виникли в 1 хворого (2,7 %) у вигляд перфорацИ зони дилатацИ. Летальних випадкв не було. Вд-далений пер'юд спостереження становив 7-12 мюящв. Ендоскоп'чних, рентгенолопчних i клiнiчниx ознак рецидиву виразковоi хвороби та стенозу не виявлено. Висновки. Метод м^-'мвазивного ендоскоп'чного та комбнованого лапароендоскопчного втручання в лкуванш стенозу плородуоденальноi зони виразкового генезу характеризуеться м'т'шальним числом ускладнень, мае добр'1 показники ефективност та вд-сутнсть рецидив':в захворювання у в^аленому пер'юд'!.
Ключовi слова: виразкова хвороба; стеноз плородуоденальноi зони; ендоскоп'чна балонна плоро- та дуоденопластика; лапароендоскоп 'чне втручання
Орипнальш досл^ження Original Researches ■ < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя верхн1х в1ддшв травного каналу / Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
Вступ
Пшородуоденальний стеноз (ПДС) — одне з найсерйозшших ускладнень виразково! хвороби, при якому порушуеться евакуащя вмюту зi шлунка або дванадцятипало! кишки (ДПК), що веде до порушення нутритивного статусу пащенпв i розви-тку тяжких розладiв гомеостазу. Останшми роками частота пшородуоденального стенозу виразково! етюлогп серед дорослого населення варше вщ 10 до 63,5 % та в середньому становить 15—30 %. Декомпенсований стеноз розвиваеться у 5—15 % пащ-енпв, яы страждають вщ виразково! хвороби [1, 2]. Серед шших ускладнень виразково! хвороби стеноз
е показанням до хiрургiчного лшування у 45—84 % випадшв [2—5].
Стеноз е рубцевим полем виразки, що поши-рюеться як внутршньостшно по шдслизовому i м'язовому шарах, так i зовш по серознш оболон-щ. Рубцеве поле в сегмент виразки замикаеться в кшьце, яке поетапно звужуеться, формуючи стеноз [3, 4].
При детальному дослщженш, за даними рiзних ав-торiв, грубi виразковi ураження воротаря зус^чаються лише у 5—7 % випадыв [6, 7], в шших випадках е мож-ливють для збереження пторуса, що дае принципову можливють застосування мшьшвазивних органозбе-
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Пролом Наталiя Викт^вна, кандидат медичних наук, старший науковий спiвробiтник вщдшу хiрургiïоргашв травлення, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраТ-ни», пр. Слобожанський, 96, м. Днiпро, 49074, УкраТна; e-mail: prolom1978@gmail.com
For correspondence: Nataliya Prolom, PhD, Senior Research Fellow at the Department of Surgery of digestive organs, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Slobozhanskii avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine; e-mail: prolom1978@gmail.com
р1гаючих х1рург1чних i ендоскоп1чних технологи у ль куванн1 стенозу пшородуоденально! зони виразково! етюлогп [1, 4, 5, 8, 9].
У зв'язку з упровадженням мшьшвазивних тех-нологш зм1нилися п1дходи до тактики i техники проведения операц1й у таких хворих. Лапароскошчт ме-тоди широко використовують у нев1дкладн1й мрургп при перфоративн1й виразц1 ДПК, а ендоскошчш — в л1куванн1 пащенлв 1з гострою гастро1нтестинальною кровотечею.
В1дом1 способи лапароскоп1чно! ваготоми — задня стовбурова ваготом1я i передня серомютом1я (операц1я Taylor), операц1я Hill — Barker [3, 4]. До переваг цих способ1в можна в1днести бшьш над1йну 1дентиф1кац1ю нервових структур i меншу травматичн1сть операцп. Недол1ком цих методв е те, що при стеноз1 вони не можуть виконуватись 1зольовано i потребують дрену-вання шлунка.
Вперше про можливютъ виконання ендоскоп1чно! балонно! дилатаци було описано Stanley B. Benjamin у 1982 р. [10, 11]. Автором було виконано деклька балон-них п1лородуоденальних пластик у хворих з1 стенозами виразкового генезу, яким неможливо було виконати 1нш1 оперативш втручання через супутню патологт. В ус1х випадках було отримано позитивний ефект, що дало можлив1сть перевести пащенпв 1з парентерального харчування на ентеральне. П1сля цього багатьма авторами виконувались под1бн1 спостереження та вщзна-чались позитивн1 результата. L. Hamzaoui та сп1вавт. (2015) провели спостереження за 45 пащентами вшом 20—58 роыв з1 стенозом пшородуоденально! зони ви-разкового генезу. Мед1ана спостереження становила 32 м1сящ (4—126 м1сяц1в). Безпосередня усп1шн1сть ба-лонно! дилатацИ в1дм1чалась у 95,5 % пащент1в. Клшч-на рем1с1я була в1дзначена у 84,4 % хворих. Рем1с1я без рецидиву спостерйалася в 55,8 % протягом 30 мюящв п1сля дилатацИ [8].
Мета: ощнка можливостей мш1-швазивного лшу-вання хворих 1з п1лородуоденальним стенозом вираз-ково! етюлогп.
Матерiали та методи
У вщдшент х1рургп орган1в травлення ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Укра!ни» (ДУ 1ГНАМН Укра-!ни) у 2015—2018 роках проведено лшування 36 хворих з1 стенозом п1лородуоденально! зони виразкового генезу з використанням ендоскотчно!, комб1новано! лапаро-ендоскоп1чно! i лапароскоп1чно! оперативно! технжи, серед них 1зольована ендоскоп1чна балонна пшородуо-денопластика виконувалась 27 пац1ентам, комб1нован1 лапароендоскоп1чн1 втручання — 9 хворим. Чоловтв було 24, жшок — 12. В1к пац1ент1в коливався в1д 38 до 56 роыв. Середн1й в1к — (45,3 ± 5,2) року.
Ендоскоп1чна д1агностика та л1кування проводились за допомогою в1деогастроскоп1в Olympus HQ-190 HD (Япотя) та Pentax EG-29V (Япотя).
Стан слизово! та ступшь зм1н оцшювались зг1дно з «Мшмальною стандартною терм1нолог1ею» (1996) [12]. Рентгенолопчт досл1дження з використанням
контрасту та оцшкою перистальтики, швидкост1 випо-рожнення шлунка та виявлення ступеня стенозу проводились на рентгенолог1чному комплекс! Opera Т-90 (1тал1я). Для етапу ендоскоп1чно! балонно! пшородуо-денопластики використовували балони 15—20 мм ф1р-ми Boston Scientific (США) (рис. 1).
Манометр1ю виконували ориг1нальним пристроем для вивчення моторики шлунково-кишкового тракту МНХ-01 (захищений а.с. № 923521 «Устройство для исследования моторики биологического объекта», Укра!на).
Результати та обговорення
На основ1 шструментальних метод1в дослщжен-ня (ендоскоп1я, рентген та манометр1я) д1агностовано компенсований стеноз у 7 пащент1в (19,5 %), у 21 па-ц1ента (58,3 %) — субкомпенсований стеноз, у 8 хворих (22,2 %) — декомпенсований стеноз.
Тяжкий переби виразково! хвороби ДПК у обсте-жуваних хворих характеризувався грубими анатом1ч-ними зм1нами п1лородуоденально! зони 1з залученням до патолог1чного процесу шлунка i ДПК. Виявлен1 нами ендоскоп1чн1 ознаки при компенсованому стеноз! характеризувалися рубцевим звуженням просв1ту ДПК до (10 ± 1) мм, пом1рним зб1льшенням розм1р1в шлунка, м1сцевим запаленням. При субкомпенсовано-му стеноз1 мало мюце рубцеве звуження просв1ту ДПК до (5 ± 8) мм з1 зб1льшенням розм1р1в шлунка i залиш-ковим вм1стом шлункового соку та !ж1, м1сцевим запаленням i набряком. При декомпенсованому стеноз1 в1дзначалося рубцеве звуження просв1ту ДПК < 5 мм, значне збшьшення розм1р1в шлунка з великим вмютом шлункового соку та !ж1, вираженим запаленням i озна-ками атрофп слизово!. Ендоскоп1чна картина стенозу вщображена на рис. 2.
Рентгенолог1чн1 ознаки характеризувалися такими змшами:
1) при компенсованому стеноз1 — шлунок звичай-них розм1р1в або дещо розширений. Спорожнення вщ-буваеться своечасно або уповшьнене на терм1н в1д 6 до 12 годин;
2) при субкомпенсованому стеноз1 — шлунок збшьшений, перистальтика ослаблена, евакуаця упо-вшьнена до 12—24 годин;
Рисунок 1 — Ендоскопчна система для дилатацИ
3) при декомпенсованому стенозi — контрастна маса накопичуеться в нижньому вщдш шлунка, еваку-ац1я вщбуваеться бшьше н1ж за 24 години.
Пщ час виконання манометрп були виявлеш такi характернi зм1ни:
1) у пащенлв iз компенсованим стенозом тиск у дь лянцi звуження був на рiвнi (50,05 ± 10,20) мм рт.ст.;
2) у пащенлв iз субкомпенсованим стенозом — (71,20 ± 9,56) мм рт.ст.;
3) у пащенлв iз некомпенсованим стенозом — по-над (90,15 ± 10,45) мм рт.ст. (р < 0,05).
У 27 пащешгв iз компенсованим i субкомпенсованим стенозом на ™ стандартно! противиразково! те-рапп в середньому на (3,50 ± 1,50) доби була виконана iзольована балонна пшородуоденопластика. У кожному конкретному випадку дiаметр балона (вщ 16 до 20 мм) добирався шдивщуально, залежно вщ ступеня звуження та iнтенсивностi больового синдрому шд час дилатацп. Балон щд вiзуальним ендоскопiчним контролем встановлювався безпосередньо в зону стенозу, протягом 3 хвилин виконувався сеанс дилатацп з утворенням тиску в балош 3—6 атмосфер. Одразу тсля дилатацп проводилися ендоскопiчний контроль дшян-ки маншуляцп щодо можливих ускладнень та оцiнка ефекту втручання.
Основш етапи ендоскоочно! балонно! пшородуо-денопластики поданi на рис. 3.
У 8 пащенлв iз декомпенсованим стенозом вико-нано мiнi-iнвазивне комбiноване лапароендоскотчне
оперативне втручання, що складалось з 4 основних eTaniB:
1. Лапароскотчна селективна проксимальна ваго-том1я (СПВ) за Hill - Barker.
2. Мобшзац1я ДПК за Кохером i лапароскотчний вiсцeролiз в дiлянцi стенозу.
3. Ендоскотчна балонна пiлородуодeноплaстикa шд eндоскопiчним i лaпaроскопiчним контролем.
4. Контроль вщновлення прохiдностi.
Основнi етапи комбшованого лaпaроeндоскоmч-ного втручання подано на рис. 4—6.
У всх пащенлв було досягнуто вщновлен-ня нормального дiaмeтрa птородуоденально! зони (17—20 мм). Середнш пiсляопeрaцiйний пeрiод ста-новив (7,21 ± 3,23) доби. Середнш час операцп — (135,00 ± 43,37) хвилини. Ускладнення на другу добу тсля операцп виникло в 1 хворого (2,7 %) у виглядi перфорацп зони дилатацп на фош порушення реко-мендацш щодо тсляоперацшного режиму та харчу-вання; пaцieнту була виконана традицшна пшороплас-тика за Фiннeeм. Летальних випaдкiв не було.
Вщдалений перюд спостереження становив 7—12 мiсяцiв. Виконано ендоскошчш, рeнтгeнологiчнi та мaномeтричнi дослщження. Клiнiчних та шструмен-тальних ознак рецидиву виразково! хвороби та стенозу не виявлено. Оцiнкa кшетично'1 функцп i внутрш-ньопорожниного тиску пшородуоденально'! зони за даними манометрп у до- та пiсляопeрaцiйному перю-дi показала вщновлення нормального тонусу та тиску
%
it
'AS'
Рисунок 2 — Ендоскоп1'чн1' змни при стеноз'г. А — збльшений у розм'/рах шлунок ¡з застйним вмстом; Б — набряк, запалення та рубцева деформаця слизовоУ оболонки в длянц стенозу; В — звуження
просвту луковиц ДПК
гаи
г
Рисунок 3 — Етап ендоскопчноУ балонноУ дуоденопластики: А — проведення балона в длянку стенозу; Б — момент виконання балонноУ плородуоденопластики; В — контроль ефективност балонноУ
плородуоденопластики
Рисунок 4 — Лапароскоп'чна СПВ за Hill — Barker: А — моб'т'зац'т стравоходу, в'зуал'зац'я переднього ва-гуса; Б — клПування та пересЫення заднього вагуса; В — передня СПВ (пересЫення глки до дна шлунка)
Рисунок 5 — Моб\л\зац\я ДПК за Кохером i лапароскотчний в'юцерол'з в дЛянц стенозу: А — передня СПВ (обробка мало)' кривизни); Б — збережена ннерва^я длянки воротаря; В — моб'т'зац'т спайкового
процесу длянки стенозу ДПК
Рисунок 6 — Ендоскоп '1чна балонна плородуоденопластика п'щ ендоскотчним та лапароскопiчним контролем: А — проведення ендоскопа за зону стенозу; Б — трансiлюмiнацiя через спнку ДПК
150
100
50
ДПК Стеноз Шяунок
150
100
50
0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)
ДПК Стеноз Шлунок
■аА.--^
040404040404040404040404040404040404040404040J
Рисунок 7 — Результати манометрii: А — у доопера^йному перiодi; Б — через 12 мся^в псля лкування
О
0
зони ДПК (25,14 ± 11,35) мм рт.ст., що прошюстрова-но на рис. 7.
Отже, комбшований ендолапароскотчний метод л^вання виразкового птородуоденального стенозу внаслiдок поеднано'1 да ендоскопiчноï балонно'1 дилатацй', лапароскопiчноï СПВ i вiсцеролiзу в зонi деформацй' дозволяе впливати на основнi мехашзми виразкоутворення та нормалiзуе моторно-евакуаторнi порушення.
Ускладнений перебiг виразково!' хвороби ДПК iз формуванням стенозу пiлородуоденальноï зони ро-бить актуальною подальшу розробку i впровадження в практику нових технологш, а саме ендохiрургiчних методик, яы дають можливiсть вщновити функцiональну повноцiннiсть пiлородуоденальноï зони та нормалiзу-вати евакуаторну функцiю шлунка без застосування пiлороруйнуючих втручань.
Висновки
1. Метод мшьшвазивного ендоскопiчного та за-пропонованого комбiнованого лапароендоскотчно-го втручання в лшуванш стенозу птородуоденально!' зони виразкового генезу дае доведений позитивний ефект, характеризуеться мiнiмальним числом ускладнень, вщсутнютю рецидивiв захворювання у вщдале-ному перiодi.
2. При компенсованому та некомпенсованому сте-нозi пiлородуоденальноï зони методом вибору е iзо-льована балонна пiлородуоденопластика на rai стандартно!' противиразково'1 терапй'; при декомпенсацй' стенозу — мшьшвазивне комбiноване лапароендоско-пiчне оперативне втручання.
3. Для вибору методу хiрургiчного лкування стенозу пiлоробульбарноï зони виразково!' етюлогй', окрiм загальноприйнятих рентгенологiчних та ен-доскопiчних даних, iстотними е манометричш по-казники.
Конфл^ ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано'1 статп.
References
1. Didigov MT, Klyuchnikov OYu. Surgical treatment of
decompensated cicatrical-ulcerative duodenal stenosis: resection of the stomach or diametrical duodenoplasty. V mire naucnyh otkrytij. 2013;2(47):175-196. (in Russian).
2. Durleshter VM, Didigov MT, Karipidi GK. Tactics of treatment decompensated scar-ulcerative stenosis of the duodenum. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik. 2013;(142):81-86. (in Russian).
3. Sazhin VP, Fedorov AV, Sazhin AV. Endoskopicheskaia abdominal'naia khirurgiia: rukovodstvo [Endoscopic abdominal surgery: a guide]. Moscow: GEOTAR; 2010. 264-270 pp. (in Russian).
4. Croce E, Olmi S, Russo R, Azzola M, Mastropasqua E, Go-lia M. Laparoscopic treatment of peptic ulcers. A review after 6 years experience with Hill-Barker's procedure. Hepatogastroenterology. 1999 Mar-Apr;46(26):924-9.
5. Durleshter VM, Didigov MT. Method of radical duodeno-plasty decompensated the length of scar and ulcerative stenosis of the duodenum. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik. 2013;(142):79-81. (in Russian).
6. ASGE Standards of Practice Committee, Banerjee S, Cash BD, et al. The role of endoscopy in the management of patients with p eptic ulcer disease. Gastrointest Endosc. 2010 Apr;71(4):663-8. doi: 10.1016/j.gie.2009.11.026.
7. Cherian PT, Cherian S, Singh P. Long-term follow-up of patients with gastric outlet obstruction related to peptic ulcer disease treated with endoscopic balloon dilatation and drug therapy. Gastrointest Endosc. 2007 Sep;66(3):491-7. doi: 10.1016/j. gie.2006.11.016.
8. Choi WJ, Park JJ, Park J, et al. Effects of the temporary placement of a self-expandable metallic stent in benign pyloric stenosis. Gut Liver. 2013 Jul;7(4):417-22. doi: 10.5009/gnl.2013.7.4.417.
9. Kochhar R, Poornachandra KS, Dutta U, Agrawal A, Singh K. Early endoscopic balloon dilation in caustic-induced gastric injury. Gastrointest Endosc. 2010 Apr;71(4):737-44. doi: 10.1016/j. gie.2009.11.038.
10. Benjamin SB, Cattau EL, Glass RL. Balloon dilation of the pylorus: therapy for gastric outlet obstruction. Gastrointest Endosc. 1982 Nov;28(4):253-4.
11. Benjamin SB, Glass RL, Cattau EL Jr,Miller WB. Preliminary experience with balloon dilation of the pylorus. Gastrointest Endosc. 1984 Apr;30(2):93-5.
12. Delvaux M. Minimal Standard Terminology in Digestive Endoscopy. Endoscopy. 2000;32(2):159-188. doi: 10.1055/s-2006-925452.
OTpuMaHO 26.10.2018 ■
Ратчик В.М., Тарабаров С.А., Пролом Н.В.
ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
Мини-инвазивные технологии в лечении стеноза пилоробульбарной зоны язвенного генеза
Резюме. Цель. Разработка тактики мини-инвазивного лечения больных с пилородуоденальным стенозом язвенной этиологии. Материалы и методы. В отделении хирургии органов пищеварения ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины» в 2015—2018 годах проведено лечение 36 больных со стенозом пилородуоденальной зоны язвенного генеза с использованием эндоскопической, комбинированной лапароэндоскопической и лапароскопической опера-
тивной техники; среди них изолированная эндоскопическая баллонная пилородуоденопластика выполнялась у 27 пациентов, комбинированные лапароэндоскопические вмешательства — у 9 больных. Мужчин было 24, женщин — 12. Средний возраст — (45,3 ± 5,2) года. Результаты. У 7 пациентов (19,5 %) диагностирован компенсированный стеноз, у 21 пациента (58,3 %) — субкомпенсированный стеноз, у 8 больных (22,2 %) — декомпенсированный стеноз. В ходе ис-
следования были уточнены известные и разработаны новые показания к выполнению эндоскопической баллонной пи-лородуоденопластики и комбинированного лапароэндоско-пического вмешательства, выполненных у всех пациентов в зависимости от степени сужения выходного отдела желудка. Осложнения в ближайшем послеоперационном периоде возникли у 1 больного (2,7 %) в виде перфорации зоны дилатации. Летальных исходов не было. Отдаленный период наблюдения составил 7—12 месяцев. Эндоскопических, рентгенологических и клинических признаков рецидива
язвенной болезни и стеноза не выявлено. Выводы. Метод мини-инвазивного эндоскопического и комбинированного лапароэндоскопического вмешательства в лечении стеноза пилородуоденальной зоны язвенного генеза характеризуется минимальным числом осложнений, имеет хорошие показатели эффективности и отсутствие рецидивов заболевания в отдаленном периоде.
Ключевые слова: язвенная болезнь; стеноз пилородуоде-нальной зоны; эндоскопическая баллонная пилоро- и дуоде-нопластика; лапароэндоскопические вмешательства
V.M. Ratchik, S.O. Tarabarov, N.V. Prolom
State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Minimally invasive technologies in the treatment of ulcerative pylorobulbar stenosis
Abstract. Background. The purpose was to develop approaches to minimally invasive treatment of patients with ulcerative pylo-roduodenal stenosis. Materials and methods. In 2015—2018, at the department of surgery of the digestive organs of the State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", 36 patients with ulcerative py-loroduodenal stenosis were treated using endoscopic, combined laparoendoscopic and laparoscopic operative techniques, of them isolated endoscopic balloon dilation of the pylorus was performed in 27 patients, combined laparoendoscopic intervention — in 9 persons. There were 24 men and 12 women, with the mean age of (45.3 ± 5.2) years. Results. Compensated stenosis was diagnosed in 7 patients (19.5 %), subcompensated — in 21 (58.3 %), decompensated — in 8 (22.2 %). During the study, we specified and developed the well-known and new indications for endoscopic balloon dila-
tion of the pylorus and duodenum and combined laparoendoscopic intervention performed in all patients, depending on the degree of pyloric stenosis. Complications in the immediate postoperative period occurred in 1 patient (2.7 %) in the form of perforation of the dilation zone. There were no lethal outcomes. The remote observation period was 7—12 months. Endoscopic, radiological and clinical signs of recurrence of peptic ulcer and stenosis were not detected. Conclusions. The method of minimally invasive endoscopic and combined laparoendoscopic interventions in the treatment of ulcerative pyloroduodenal stenosis is characterized by minimal complications, good efficacy and the absence of disease recurrences in the long-term period.
Keywords: peptic ulcer disease; pyloroduodenal stenosis; endoscopic balloon dilation of the pylorus and duodenum; laparoendo-scopic intervention
