CC BY
17
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 617.55-072.1 DOI: 10.22141/2224-0586.5.92.2018.143239
Флоненко В.О.1, Лесний В.В.2, Лесна А.С.2
1 Обласна лкарня i,нтенсивноi терапИ м1ста Мар/уполь, м. Мар/уполь, Украна
2 Харювський нац/ональний медичний ун/верситет, м. Харюв, Украина
Сучасш можливост ургентноТ фiброезофагогастродуоденоскошT в дiагностично-лiкувальному алгоритмi хворих з гострою хiрургiчною патолопею
Резюме. Актуальтсть. Роль фiброезофагогастродуоденоскоniiнезаперечна в дiагностuцiусклад-нень eupa3Koeoiхвороби, але ендоскотчний етап лкування займае npoeidm мкце в терапимехатч-Hoi жовтянищ, псевдокст пiдшлунковоi залози, гостроi eucoKoi тонкокишковоi непрохдност^ що вимагае подальшого вдосконалення методу та розширення можливостей для його ургентного ви-користання. Мета до^дження. Прoаналiзувати роль ургентнoi фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскonii в лтувально^агностичному алгoритмi у хворих з гострою хiрургiчнoю патoлoгiею. Mamepimu та методи. Проведенийретроспективний аналiз кторш хвороби пацiентiв, гoспiталiзoваних вхiрур-гiчне вiддiлення з тдозрою на гостру хiрургiчну абдомшальну патологш, яким за екстреними пока-заннями була виконана фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпiя. 377пащентам виконано 489ургентних фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпiй. Показаннями до ургентнoi фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскonii були: тдозра або клшка гoстрoi шлункoвo-кишкoвoi крoвoтечi — 225 (59,7 %) хворих; тдозра на гостру хiрургiчну патологт черевнoi порожнини — 123 (32,6 %) хворих; тдозра або клшка сто-роннього тыа верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту — 29 (7,7%) хворих. Результати. Упа-цiентiв з тдозрою на гостру шлунково-кишкову кровотечу дiагнoстували неварикозну кровотечу у 171 (76 %) пащента та провели комбшований ендоскотчний гемостаз у 61 хворого. У22 пащен-тiв виконана успшна ендоскотчна екстракщя сторонтх ты стравоходу. У33 (26,8 %) хворих за допомогою фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпii верифкували прикриту перфоративну виразку. У 22 (17,8 %) хворих були виявлет ознаки стискання ззовт, що у 8 хворих вiдпoвiдалo ендоскотчному симптому панкреатичного порогу (псевдопанкреатична тста, парапанкреатичний шфтьтрат), а у 14хворих виявлено здавлення латеральнoi стшки дванадцятипалoi кишки (тдпечшковий абсцес, паравезкальний шфтьтрат). У17% випадтв за допомогою фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпii була виключена гостра хiругiчна патoлoгiя i верифковане гастрoентерoлoгiчне захворювання. Висно-вки. Ургентна фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпiя е високошформативним дiагнoстичним методом, що дозволяе своечасно тдтвердити гостру хiрургiчну патологю i провести ii корекщю. Ключовi слова: фiбрoезoфагoгастрoдуoденoскoпiя; гостра хiрургiчна патoлoгiя
Бступ
Надання ургентно! хiрурriчно! допомоги в умо-вах дефщиту часу, вщсугаосп повнощнно з1браного анамнезу, тяжкого стану хворого вимагае широкого впровадження додаткових шструментальних мето-д1в дослщження для своечасно! д1агностики та л1ку-вання гостро! абдомшально! патологи [1].
Ендоскотчний гемостаз визнаний золотим стандартом л1кування хворих з гострою шлунко-
во-кишковою кровотечею (ГШКК), але можли-BOCTi ургентно! фiброезофагогастродуоденоскоmi (ФЕГДС) в дiагностично-лiкувальному алгортад хворих з гострою хiрургiчною нозолопею значно ширше [2, 3]. Роль ФЕГДС незаперечна при усклад-неннях виразково! хвороби ^агностика прикрито! перфорацп виразки, виразково! кровотеч^ вираз-кового тлородуоденального стенозу), ускладнен-нях портально! гшертензп ^гування варикозних
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Лесний Вадим Втторович, кандидат медичних наук, асистент кафедри xipyprii № 2, Харювський нацюнальний медичний ушверситет, пр. Науки, 4, м. Харш, 61022, Укра'ша; e-mail: mervalesnoy2015@ukr.net; контактний тел.: +38 (095) 603-61-19.
For correspondence: Vadim Lesnoy, PhD, Assistant at the Department of surgery 2, Kharkiv National Medical University, Nauky Ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: mervalesnoy2015@ukr.net; contact phone: +38 (095) 603-61-19.
Оригинальные исследования / Original Researches
вен стравоходу), CTopoHHix тiлах верхшх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту [4]. Але ендоскотч-ний етап лiкування займае провiдне мiсце в терапи мехашчно! жовтяницi рГзно! етюлогп, гострого 6i-лiарного панкреатиту (транспапiлярнi втручання), гостро! високо! тонкокишково! непрохiдностi (синдром Бувере).
МожливостГ ФЕГДС дозволяють вчасно дГа-гностувати пiсляоперацiйнi ускладнення: неспро-можнiсть гастроентероанастомозу (ендоскопiчне лiкування локальним вщ'емним тиском, клГпуван-ня внутршнього отвору шлункових фiстул), пошко-дження жовчних проток (ендоскопiчна ретроградна холангiографiя), рубцевi стриктури анастомозiв (ен-доскотчне стентування) [5].
Мета: проаналiзувати роль ургентно! ФЕГДС в лiкувально-дiагностичному алгоритмГ у хворих з гострою хiрургiчною патологiею.
Mатерiали та методи
Проведено ретроспективний аналiз iсторiй хво-роби пацiентiв, госпiталiзованих в х1рурпчне вщдь лення з пiдозрою на гостру хiрургiчну абдомiнальну патологiю, яким за екстреними показаннями була виконана ФЕГДС. 377 пащентам проведено 489 ур-гентних ФЕГДС. Чоловiкiв було 209 оаб (55,4 %), жшок - 168 (44,6 %). У 300 (79,6 %) хворих при госшталГзацп були виявленi супутнi захворювання (миготлива аритмiя, цукровий дiабет, хрошчний бронхiт).
Показаннями до ургентно! ФЕГДС були: тдозра або клiнiка ГШКК — 225 (59,7 %) хворих; шдозра на гостру хiрургiчну патолопю при локалiзацГi больо-вого синдрому у верхньому поверс черевно! порож-нини — 123 (32,6 %) хворих; пщозра або клiнiка сто-роннього тiла верхнiх вщдшв шлунково-кишкового тракту — 29 (7,7 %) хворих.
Протипоказаннями до виконання ургентно! ФЕГДС були: неадекватна поведшка хворого вна-слщок алкогольного сп'яншня або гострого психомоторного збудження — 6 (1,5 %) хворих; хворГ з декомпенсацiею цереброваскулярно! або кардюрес-пГраторно! системи на пщставГ висновку консилГуму лГкарГв — 2 (0,5 %) хворГ, випадки письмово! вщмо-ви вГд дослГдження — 4 хворь
Хворим Гз нестабГльною гемодинамГкою проводили екстрену ФЕГДС тГльки на тлГ шфузшно! терапГ! (розчини кристалощв) з ГнтубацГею трахе! (при РО2 нижче 60 мм рт.ст.) у вщщленш штен-сивно! терапГ! або пГсля стабшзацп стану протягом 24 годин з моменту госшталГзацп в стащонар — 10 (2,7 %) хворих.
ФЕГДС проводилася за загальноприйнятою методикою пГд мГсцевою анестезГею ротоглотки роз-чином лщокашу з використанням фГброендоско-тв з торцевою оптикою фГрми Olympus (ЯпонГя). Для ендоскопГчного гемостазу використовували коагулящю за допомогою апарата фГрми «НадГя-2» (Укра!на), ендоскопГчну Гн'екцГйну голку (дГаме-тром 21—23G, довжина голки 6 мм, дГаметр робо-чого каналу 2 мм); для екстракцГ! чужорГдних тгл Гз
шлунково-кишкового тракту використовували ко-шик Дормiа, дiатермiчну петлю для полшектомп, бiопсiйнi щипщ.
Результати та обговорення
Серед ургентних ФЕГДС, виконаних у хворих з шдозрою на ГШКК («кавова гуща», мелена), були верифжоват наступнi нозологи: гостра виразка шлунка або дванадцятипало! кишки — 96 (25,5 %) хворих, хрошчна виразка шлунка або дванадцятипало! кишки — 47 (12,5 %) хворих, виразка Д'елафуа — 4 (1,1 %) хворих, синдром Меллорi — Вейса — 13 (3,4 %) хворих, ерозивно-геморапчт гастродуодетти — 11 (2,9 %) хворих; кровотеча з варикозних вен стравоходу, кардiального вщдшу шлунка — 21 (5,5 %) хворий; кровотеча з пухлинних новоутворень шлунка (полш, лейомюма, аденокар-цинома, рак) — 33 (8,6 %) хворь
Перед екстреною ФЕГДС активну асшрацго вмiсту шлунка, введення прокiнетикiв (еритромщи-ну, метоклопрамщу) не проводили, обмежувалися лише пасивною аспiрацieю шлункового вмiсту по назогастральному зонду № 17—19, не пролонгуючи час до ендоскопiчного дослiдження.
Ендоскотчна дiагностика кровотечi проводилась вщповщно до класифжацп J.A. Forrest [6]: кровотеча Ffc — 9 (5,3 %) хворих; Ffa — 15 (8,8 %) хворих; FIb — 37 (21,6 %); БПа — 44 (25,7 %); FIIb — 29 (16,9 %); FIIc — 23 (13,5 %); FIII — 14 (8,2 %) хворих.
За ступенем тяжкост хворi розподiленi вщповщ-но до шкали Rockall (вiк, критерп гiповолемiчного шоку, наявнють супутньо! патологи, ендоскопiчне джерело кровотечi, найбшьш iстотна ознака крово-течi): 2 бали мали 28 (12,4 %) хворих; 3—5 балiв — 110 (48,9 %) хворих, 5-8 балiв — 51 (22,7 %) хворий, понад 8 балiв — 36 (16 %) хворих. У пащенпв, яю входили в групу, де критерiй за шкалою Rockall ста-новив понад 5 балiв, рецидив кровотечi вщзначений в 11 (21,6 %) хворих, а у пащенпв з крш^ем понад 8 балiв — у 14 (38,9 %) хворих.
Ендоскопiчний гемостаз мав мюце при кровоте-чах Ffe, Fib i полягав у проведены електрокоагуля-цп, при FIfa i FIIb, якщо при iригащ! згусток кровi залишався фiксованим до виразкового кратеру, ви-конували ш'екци (адреналiн 0,18% 2 мл) за периметром виразки для додаткового гемостазу.
Стшкий ендоскопiчний гемостаз можливий лише на тл1 пщтримки кислотност шлункового соку рН вище 5, що досягалося фармакологiчною корекцieю за допомогою шфузи блокаторiв протон-но! помпи, Н2-гiстамiнових блокаторiв.
У хворих з ГШКК з варикозних вен стравоходу гемостаз досягався постановкою зонда Блекмора. Рецидив виразково1 кровотеч! до 1-i доби вщзначе-ний у 32 (14,2 %) хворих, що вимагало повторного ендоскотчного гемостазу.
При позитивних симптомах Шмилера (бшь при натисканы на гортань), Джексона (гiперсалiвацiя), п1сля огляду ротоглотки, гортаноглотки отоларингологом виконувалася оглядова рентгенографiя ши!,
№ 5 (92), 2018
www.mif-ua.com,http://emergencyzaslavskycom.ua
101
оригинальные исследования / Original Researches
грудно! клiтки для виключення перфорацГ! страво-ходу, медiастинiту, потiм проводили ФЕГДС з тдо-зрою на сторонне тГло стравоходу. Всього ургентних ФЕГДС, виконаних у хворих з тдозрою на сторонне тшо стравоходу, було виконано 29, у 22 (75,9 %) хворих дiагностовано сторонне тшо стравоходу, у 7 (24,1 %) хворих чужорщне тшо не було вiзуалiзоване в стравоходу шлунку, дуоденумi, а суб'ективнi вГд-чуття були обумовленi поверхневими пошкоджен-нями в мiсцi фiксацГi стороннього тша.
Причиною обструкцГ! стравоходу найчастше були харчовi маси (м'яснi, риб'ячi кiстки, великi шматки м'яса, сала) — 16 (72,7 %) хворих, рщше — монети, зубш протези, Гудзики, дископодiбнi батарейки. Час з моменту проковтування стороннього предмета до ендоскотчно! екстракцГ! становив у 18 (81,8 %) хворих до 12 годин, у 3 (13,6 %) хворих — 12—24 години, у 1 (4,5 %) хворого — понад 24 години.
Мюця локалГзацГ! стороншх тш вщповщали фь зюлопчним звуженням стравоходу (частiше в проекций 1—11 фiзiологiчних звужень), рубцевим стриктурам стравоходу, що виникли в результатi хiмiчних опiкiв (сурогатами алкоголю).
Ендоскошчна технiка залежала вГд розмiрiв, характеру фiксацГi i термiну перебування в просвiтi стравоходу стороннього тша. Нефiксованi ри6'ячГ, м'ясш кГстки захоплювали щипцями за типом «крокодил» г витягували разом з ендоскопом. Шматки м'яса руйнували шструментами до розмГрГв, при яких вГдбувалося !х спонтанне проходження в шлу-нок. ЕндоскопГчнГ машпуляцп проводили пГд суво-рим вГзуальним контролем, витягуючи стороннГй предмет при постшнш шсуфляцп повГтрям, без рГз-ких тракцш. Ускладнень ендоскопГчно! процедури не було. Дшянку стравоходу (з тривалим перебуван-ням стороннього тГла з наявнютю ерозГй, пщслизо-вих гематом, трщин) зрошували розчином декасан з метою профГлактики гнГйних ускладнень, а через 24 години, при необхвдносп, проводили контрольну ФЕГДС.
У 123 хворих з больовим синдромом у верхньому поверсГ черевно! порожнини тсля проведеного ультразвукового дослГдження оргашв черевно! порожнини була виконана ФЕГДС. У 33 (26,7 %) хворих дГагностована перфорацГя хрошчно! виразки пере-дньо! стГнки верхньогоризонтально! гглки дуоденум (30 хворих), передньо! стшки антрального вщдшу шлунка (3 хворих) на пщставГ наступних даних: по-гане утримання в просвГтГ повгтря при шсуфляцп, вГзуалГзацГя через глибокий кратер виразки вну-тршнк оргашв, посилення больового синдрому.
При збереженш неясно! симптоматики в 11 хворих провели повторну оглядову рентгенографш органГв черевно! порожнини, де вГзуалГзували вГль-ний газ пГд правим куполом дГафрагми (позитивний симптом СЩжарного — Жобера).
У хворих з больовим синдромом в ешгастри, правому або лГвому пГдребер'! при ФЕГДС була ви-ключена гостра патолопя гастродуоденально! зони, але при цьому у 22 (17,8 %) хворих були виявлеш
ознаки стискання ззовш, що у 8 хворих вщповщало ендоскопГчному симптому «панкреатичний порГг» (вибухання задньо! стГнки шлунка), характерному для псевдопанкреатично! кГсти, парапанкреатич-ного шфшьтрату; у 14 хворих виявлено здавлення латерально! стГнки дуоденум через абсцес простору Моррюа, паравезикальний шфшьтрат.
При вщсутносп в просвГтГ дуоденум жовчГ при-дгляли увагу великому дуоденальному сосочку (ВДС), у 2 хворих були виявлеш ознаки напружено-го, набрякового ВДС, що дозволило дГагностувати ускладнення холедохолтазу.
У ранньому тсляоперацшному перГодГ у 2 хворих з кишкою анастомозиту, що виник тсля опера-цГ! Бгльрот II в модифжацп за Бальфуром, виконано ендоскотчне заведення зонду за лшю анастомозу, що надавало фГзюлопчний спокГй анастомозу i можливостГ ентерального харчування пацГентГв.
У 64 (17 %) хворих за допомогою ургентно! ФЕГДС була виключена гостра хГрурпчна патолог1я, при цьому можливою причиною больового синдрому були: екзофгтна пухлина шлунка (взята експрес-бюпсГя) — 27 хворих, аксГальна грижа стравохщного отвору дГафрагми (рефлюкс-езофагГт) — 11 хворих, хрошчний гастрит або дуоденгт — 20 хворих, дивер-тикули стравоходу, дуоденум — 3 хворь
висновки
У дГагностицГ гострого панкреатиту, гостро-го холециститу, прикрито! перфоративно! виразки ФЕГДС вГдГграе додаткову роль, але повинна вико-ристовуватися у складних клГнГчних випадках.
Ургентна ФЕГДС е високошформативним дГа-гностичним методом, що дозволяе вчасно пщтвер-дити гостру хГрурпчну патологГю: дГагностувати джерело кровотечГ, виконати стГйкий ендоскопч-ний гемостаз, зробити екстракцГю стороннього тша стравоходу або шлунка, що дозволяе уникнути ур-гентного вГдкритого оперативного втручання i зни-зити показники летальность
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнГсть конфлжту ГнтересГв при пщготовщ дано! статть
1нформашя про внесок кожного автора
ФГлоненко В.О. — концепцГя, дизайн дослГдження, збГр матерГалГв.
Лесний В.В. — обробка, аналГз матерГалГв, напи-сання тексту.
Лесна А.С. — написання тексту.
Список лператури
1. Тимербулатов В.М. Мини-инвазивные технологии в экстренной абдоминальной хирургии: некоторые организационные и клинические аспекты / В.М. Тимербулатов, Р.Б. Сатитов, Ш.В. Тимербулатов [и др.]//Эндоскопическая хирургия. — 2010. — № 5. — С. 63-66.
2. Фомт П.Д., Матвшчук Б.О., Рачкевич С.А. Удоско-налеш алгоритми дiагностики та лкування шлунково-киш-ковоЧкровотечк Метод. рекомендацп. — К., 2012. — 110с.
Оpигинaльныe иccлeдoвaния / Original Researches
3. Королев М.П. Гастродуоденальные кровотечения как проблема ургентной хирургии // Вестник хирургии им. Н.И. Грекова. — 2011. — № 2. — С. 52-54.
4. Пинчук Т.П. Эндоскопическая тактика при инородных телах верхних отделов желудочно-кишечного тракта / Т.П. Пинчук, М.М. Абакумов, О.В. Квардаков//Эндоскопическая хирургия. — 2010. — № 1. — С. 52-56.
^m
5. Holster I.L. Management of acute nonvariceal upper gastro-intestinal bleeding: current policies and future perspective / I.L. Holster, E.J. Kuipers // World J. Gastroenterology. — 2012. — Vol. 18, № 11 — P. 1202-1207.
6. Forrest J.A.H. Endoscopy in gastrointestinal bleeding // Lancet. — 1974. — № 17. — P. 394-397.
OTpuMaHO 07.05.2018 ■
Филoнeнкo B.A.1, Лecнoй B.B.2, Лecная A.C.2
1 Oблacтнaя бoльницa интeнcивнoй тepaпии ropo^a Mapиyпoля, r. Mapиyпoль, Укpaинa
2 XapumBci^ нaциoнaльный мeдицинcкий yнивepcитeт, г. Хapькoв, Укpaинa
Coвpeмeнныe вoзмoжнocти ypгeнтнoй фибpoэзoфaгoгacтpoдyoдeнocкoпии в диaгнocтичecкo-лeчeбнoм aлгopитмe бoльныx c ocтpoй xиpypгичecкoй пaтoлoгиeй
Резюме. Актуальность. Роль фиброэзофагогастродуо-деноскопии неоспорима в диагностике осложнений язвенной болезни, но эндоскопический этап лечения занимает ведущее место в терапии механической желтухи, псевдокист поджелудочной железы, острой высокой тонкокишечной непроходимости, что требует дальнейшего совершенствования метода и расширения возможностей для его ургентного использования. Цель исследования. Проанализировать роль ургентной фиброэзофагогастро-дуоденоскопии в лечебно-диагностическом алгоритме у больных с острой хирургической патологией. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ историй болезни пациентов, госпитализированных в хирургическое отделение с подозрением на острую хирургическую абдоминальную патологию, которым по экстренным показаниям была выполнена фиброэзофагогастродуодено-скопия. 377 пациентам выполнено 489 ургентных фибро-эзофагогастродуоденоскопий. Показанием к ургентной фиброэзофагогастродуоденоскопии были: подозрение или клиника острого желудочно-кишечного кровотечения — 225 (59,7 %) больных; подозрение на острую хирургическую патологию брюшной полости — 123 (32,6 %) больных; подозрение или клиника инородного тела верхних отделов желудочно-кишечного тракта — 29 (7,7 %)
больных. Результаты. У пациентов с подозрением на острое желудочно-кишечное кровотечение диагностировали неварикозное кровотечение у 171 (76 %) пациента и произвели комбинированный эндоскопический гемостаз у 61 больного. У 22 пациентов выполнена успешная эндоскопическая экстракция инородных тел пищевода. У 33 (26,8 %) больных с помощью фиброэзофагогастро-дуоденоскопии верифицировали прикрытую перфора-тивную язву. У 22 (17,8 %) больных были выявлены признаки сдавления извне, что у 8 больных соответствовало эндоскопическому симптому панкреатического порога (псевдопанкреатическая киста, парапанкреатический инфильтрат), а у 14 больных выявлено сдавление латеральной стенки двенадцатиперстной кишки (подпеченочный абсцесс, паравезикальный инфильтрат). В 17 % случаев с помощью фиброэзофагогастродуоденоскопии была исключена острая хирургическая патология и верифицировано гастроэнтерологическое заболевание. Выводы. Ургентная фиброэзофагогастродуоденоскопия является высокоинформативным диагностическим методом, что позволяет своевременно подтвердить острую хирургическую патологию и произвести ее коррекцию. Ключевые слова: фиброэзофагогастродуоденоскопия; острая хирургическая патология
V.A. Filonenko1, V.V. Lesnoy2, A.S. Lesnaya2
1 Regional Intensive Care Hospital, Mariupol, Ukraine
2 Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Modern possibilities of urgent fibroesophagogastroduodenoscopy in the diagnostic and therapeutic algorithm in patients with acute surgical pathology
Abstract. Background. The role of fibroesophagogastroduo-denoscopy is indisputable in diagnosing complications of peptic ulcer disease, but the endoscopic stage of treatment takes the leading place in the therapy of mechanical jaundice, pancreatic pseudocysts, acute high intestinal obstruction, which requires further improvement of the method and expansion of possibilities for its urgent use. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of the medical records of patients hospitalized in the surgical department with suspected acute surgical abdominal pathology, who, according to urgent indications, underwent fibroesophagogastroduodenoscopy. In 377 patients, 489 urgent fibroesophagogastroduodenoscopies were performed. Indications for urgent fibroesophagogastroduodenos-copy were: suspicion or clinical picture of acute gastrointestinal bleeding — 225 (59.7 %) cases; differential diagnosis of acute surgical pathology when pain is localized in the upper abdominal region — 123 (32.6 %); suspicion or clinical pattern of foreign body in the upper gastrointestinal tract — 29 (7.7 %) persons. Results. In patients with suspected acute gastrointestinal
bleeding, non-variceal bleeding was diagnosed in 171 (76 %) cases, and combined endoscopic hemostasis was performed in 61 patients. In 22 individuals, successful endoscopic removal of foreign bodies in the esophagus was carried out. In 33 (26.8 %) patients, a covered perforated ulcer was verified with the help of fibroesophagogastroduodenoscopy. In 22 (17.8 %) persons, signs of "compression from the outside" were revealed, which in 8 patients corresponded to the endoscopic symptom of the "pancreatic threshold" (pseudopancreatic cyst, parapancreatic infiltrate), and in 14 patients, compression of the lateral duodenal wall (subhepatic abscess, paravesical infiltrate) was detected. In 17 % of cases, acute surgical pathology was excluded, and gastroenterological pathology was verified with the help of fibroesophagogastroduodenoscopy. Conclusions. Urgent fibro-esophagogastroduodenoscopy is a highly informative diagnostic method that allows for timely confirmation of acute surgical pathology and its correction.
Keywords: fibroesophagogastroduodenoscopy; acute surgical pathology
№ б (92), 2018 www.mif-ua.com,http://emergency.zaslavskycom.ua 103
