Фактори ризику виникнення незадовільних інвалідизуючих наслідків лікування ускладненої виразкової хвороби Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.33-002:616-036.8:616-036.86

А. В. Сшсар

ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕЗАДОВ1ЛЬНИХ 1НВАЛ1ДИЗУЮЧИХ НАСЛ1ДК1В Л1КУВАННЯ УСКЛАДНЕНО1 ВИРАЗКОВО1 ХВОРОБИ

Укратсъкий Державний НД1 медико-со^алъних проблем iнвалiдностi

вiддiлення медико-соцiалъноi експертизи

та реабттаци при захворюваннях хiрургiчного профшю

(зав. - д. мед. н., ст. н. с. С.В. Афанасьев)

м. Днтропетровсък

Ключовi слова: виразкова хвороба, хiрургiчне лкування, незадовiлънi медико-соцiалънi наслiдки

Key words: peptic ulcer diseases, surgical treatment, unsatisfactory medical and social outcomes

Резюме. Обследовано 84 болъных и инвалидов, которые перенесли оперативные вмешателъства по поводу осложнений язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. Болъные были разделены на группы в зависимости от вида осложнения язвенной болезни, количества перенесенных операций, продолжителъности язвенного анамнеза к моменту возникновения осложнения, наличия группы инвалидности. В резулътате исследования определены и дана оценка некоторым факторам риска возникновения неудовлетворителъных медико-социалъных последствий хирургического лечения осложненной язвенной болезни. Summary. 84 patients and invalids, who underwent operative interventions due to complications of peptic and duodenal ulcers were examined. Patients were divided into groups depending on a type of complication ofpeptic ulcer, number of operations, duration of ulcer anamnesis by the moment of complication occurrence, group of disablement. As a result of research there were defined and estimated some risk factors which cause unsatisfactory medical and social outcomes of surgical treatment of complicated ulcer disease.

Проблема лшування ускладнено! виразково! хвороби шлунка та дванадцятипало! кишки зали-шаеться одним iз актуальних напрямюв хiрур-пчно! гастроентерологи. Незважаючи на досяг-нення у терапевтичному лшуванш виразково! хвороби, рiвень життевонебезпечних ускладнень не мае тенденци до зменшення [3, 4, 5, 6].

В арсеналi сучасно! хiрурrii' юнуе багато способiв хiрургiчного лшування ускладнень виразково! хвороби, що дозволяе здшснювати iндивiдуальний тдхщ до надання медично! до-помоги цим хворим. Але у вщдаленому перiодi хвороби оперованого шлунка та рецидиви ви-разково! хвороби тсля палiативних втручань виникають у 10-70% хворих, тсля радикальних операцш - у 5-60% та переважно зустрiчаються у пащенпв, як були опероваш з приводу ускладнень ВХ [2]. В Укра!ш швалщшсть хворих вна-слiдок пiслярезекцiйних та пiсляваготомiчних синдромiв у структурi причин швалщносп, що пов'язана з ускладненнями оперативних втру-чань на органах шлунково-кишкового тракту, протягом багатьох рокiв посщае перше мiсце [1].

Тому актуальним залишаеться визначення причин незадовiльних вщдалених наслiдкiв лшу-вання ускладнено! виразково! хвороби. Одним iз напрямкiв !! вирiшення е визначення факторiв

ризику негативних медико-сощальних наслiдкiв хiрургiчного лшування виразково! хвороби шлу-нка та дванадцятипало! кишки.

Мета дослщження: оцiнити деякi об'ективнi та суб'ективш фактори, якi зумовлюють нега-тивш медико-соцiальнi наслiдки оперативного лiкування ускладнено! виразково! хвороби шлу-нка та дванадцятипало! кишки.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Обстежено 84 хворих та шваладв, якi перенесли оперативш втручання з приводу усклад-нень виразково! хвороби шлунка та дванадцяти-пало! кишки (ДПК). Чоловiкiв було 70 (83,3%), жшок 14 (16,7%). Вш обстежених був вiд 28 до 70 роюв, 97,6% хворих були працездатного вшу.

Серед обстежених провщним ускладненням виразково! хвороби у 27 (32,1%) була перфоращя виразки, у 29 (34,5%) - пшородуоденальний стеноз, у 19 (22,6%) - виразкова кровотеча, у 5 (6%) - поеднання кровотечi та стенозу воротаря; у 4 (4,8%) - поеднання стенозу та перфораци виразки.

В залежносп вщ виду оперативного втручання вс обстежеш були розподшеш на три групи: резекцшш оперативнi втручання були зас-тосоваш у 41 (48,8%) хворого, органозберiгаючi операцi! - у 24 (28,6%) хворих, палiативнi опера-

08/ Том XIII/ 3

135

НАУКОВ1ПРАЦ1НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1КОНФЕРЕНЦП

ци - у 19 (22,4%) хворих. В залежносп вщ кiлькостi перенесених операцiй розподш був таким: одну операцiю було виконано 39 (46,4%) хворим, двi операци - 23 (27,4%) хворим, три - у 13 (15,5%) випадках, чотири - в 4 (4,8%), п'ять -в 2 (2,4%), шють - в 3 (3,5%) випадках. Тобто два та бшьше оперативних втручання було виконано у 45 (53,6%) обстежених. При цьому врахову-валися оперативнi втручання, що були виконанi з приводу ускладнень виразково! хвороби, пюля-операцшних ускладнень, хвороб оперованого шлунка та супутньо! патологи органiв черевно! порожнини.

При ощнщ тривалостi дооперацiйного вираз-кового анамнезу було встановлено, що у 34 (40,4%) хворих виразковий анамнез був вщ-сутнiй, хворiли близько 2 роюв 5 (6%) пацieнтiв, а у 45 (53,6%) випадках тривалють виразкового анамнезу становила бшьше 2 роюв.

Серед обстежених 70( 83,3%) пащентам пер-винно була встановлена група швалщност у зв'язку з обмеженням життедiяльностi пiсля хь рургiчного лшування ускладнень виразково! хвороби. Третя група швалщност була встановлена 48(57,1%) хворим, друга група - 22 (26,2%). Ншоли рашше не визнавалися iнвалiдами 14 (16,7%) обстежених.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Як свщчить аналiз отриманих даних, серед обстежених переважали хворi, яким була проведена резекщя шлунка, - у 41 (48,8%) випадку. Водночас бшьш шж половинi хворих дослщ-жувано! групи було виконано два та бшьше оперативних втручання з приводу повторних ус-кладнень виразково! хвороби, хвороб оперованого шлунка, раншх i шзшх ускладнень тс-ляоперацiйного перюду та сполучено! патологi! черевно! порожнини. Повторнi операцi! на шлун-ку та дванадцятипалш кишцi були виконаш у 33 (73,3%) хворих, з приводу гншно-септичних ускладнень - у 8 хворих, з приводу гостро! спай-ково! непрохiдностi - у 7; з приводу тсляопе-рацшних вентральних гриж - у 5, з приводу пюляоперацшного панкреанекрозу - в 1 хворого. Серед обстежених, яким було виконано декшька оперативних втручань з приводу ускладнень ви-разково! хвороби, у 22 (66,7%) випадках пер-винно було виконано патативну операцш, у зв'язку з рецидивом виразки було проведено повторне хiрургiчне лiкування.

Наведенi данi можуть свщчити про неадек-ватнiсть вибору оперативного втручання при первинному ускладненш виразки шлунка та дванадцятипало! кишки, техшчш помилки при

виконаннi операци або неефективнють медично! реабiлiтацi! хворих у пюляоперацшному перiодi.

Аналiз розподшу хворих у залежностi вiд кшькост перенесених операцiй та застосованого методу хiрургiчного лiкування в обстежених, яким первинно була встановлена група шва-тдносп, показав, що серед пащенпв, яким при первинному звертаннi на медико-сощальш екс-пертнi комiсi! було встановлено II групу iнва-лщносп, переважали хворi, яким було виконано двi та бiльше операцi! - 14(63,6%) випадюв, одну операцiю було виконано 8 (36,4%) хворим. Ре-зекцшш операцi! були використанi у 12 (54,5%) випадках, органозберiгаючi - у 9 (41%), паль ативш - у 1 (4,5%) випадку.

У груш обстежених, яким первинно вста-новлювалася III група швалщносп, виконано двi та бiльше операцш у 29 (60,4%) випадках, одна операщя - у 19 (39,6%). Резекцiйнi методики були використаш у 25 ( 52,1%) хворих, орга-нозберiгаючi - у 11 (22,9%), патативш - у 12 (25%).

Серед хворих, яким група швалщносп рашше не встановлювалась, резекцiя шлунка в рiзних модифiкацiях була виконана 4 (28,5%) хворим, органозберiгаючi операцi! також 4 (28,5%) пащентам, патативш операци виконаш у 6 (44%) випадках. У 13 (92,8%) хворих було виконано од-не оперативне втручання, в 1 (7,2%) хворого -двi операци.

Таким чином, застосування повторних опе-рацш при ускладненнях виразково! хвороби мо-же стати одшею з причин виникнення значних пато-морфолопчних змш у гастро-дуоденальнiй зонi, ускладнення перебпу захворювання, що в свою чергу призводить до значного обмеження життедiяльностi та швалщизаци хворого. При цьому провщне мiсце серед цих засобiв хiрур-гiчного лiкування дано! категорi! хворих зай-мають резекцiйнi методики операцш, що також може бути одним iз факторiв ризику виникнення незадовшьних результатiв !х лiкування.

Аналiз показниюв тяжкостi iнвалiдностi обстежених у залежносп вiд тривалостi виразко-вого анамнезу до виникнення ускладнення виз-начив, що серед хворих, яким первинно була встановлена II група швалщносп, в 11 (50%) випадках тривалють виразкового анамнезу становила понад 2 роки, тривалють захворювання до 2 роюв виявлена у 3 (13,6%) випадках, не мали виразкового анамнезу на момент усклад-нення 8 (36.4%) хворих, загалом у 14 (63,6%) хворих тривалють виразкового анамнезу була бшьше 2 роюв. У хворих, яким було встановлено III групу швалщносп, виразковий анамнез

бшьше 2 роюв мав мiсце у 29 (60,4%) випадках, до 2 роюв - в 1 (2,1%), виразкова хвороба пер-винно проявилася ускладненнями у 18 (37,5%) хворих. Аналiз тривалостi виразкового анамнезу до ускладнення у хворих, якi не визнавалися швалщами, показав, що виразковий анамнез бiльше 2 рокiв був у 5 (35,7%) хворих, до 2 роюв - в 1 (7,2%); не мали виразкового анамнезу до операци 8 (57,1%) хворих.

Як свщчать отримаш данi, серед обстежених, яким первинно була встановлена II або III група швалщносп, переважали хвор^ якi мали виразковий анамнез бшьше 2 роюв з рецидивним перебк-ом виразково! хвороби.

Як вщомо, одним iз чинникiв, що спричи-няють поглиблення патологiчного процесу в шлунку та дванадцятипалiй кишщ, е тривалий виразковий анамнез, який характеризуеться рецидивним перебтом виразково! хвороби з час-тими загостреннями, виникненням рубцево! де-формацiï у гастродуоденальнш зонi, причиною чого нерщко бувае неефективне консервативне лiкування, що врешпрешт призводить до ви-никнення життевонебезпечного ускладнення ви-разковоï хвороби. Слiд зазначити, що значш структурнi змiни в гастродуоденальнiй зош, якi зумовленi тривалим перебiгом захворювання, ставлять оперуючого хiрурга у важю технiчнi

умови, пiдвищуючи ризик виникнення незадо-вiльних вiддалених наслiдкiв оперативного лшу-вання цих хворих. До цього призводить також i вщсутшсть зв'язку мiж хiрургами та гастроен-терологами при проведеннi медичноï реабштаци цiеï категорiï хворих. Можливо, в данш ситуацiï треба бiльш широко ставити показання до планового хiрургiчного лшування цих хворих, що буде сприяти профiлактицi розвитку життево-небезпечних ускладнень та iнвалiдизацiï оперо-ваних хворих.

ВИСНОВКИ

1. Одним iз факторiв, що сприяе незадовшь-ним медико-соцiальним результатам лiкування ускладнених форм виразково1' хвороби шлунка та дванадцятипало1' кишки, е неадекватний вибiр первинного оперативного втручання та неефек-тивна пiсляоперацiйна медична реабiлiтацiя опе-рованих.

2. Повтори реконструктивнi операцiï з приводу ускладнень виразково1' хвороби та хвороб оперованого шлунка поглиблюють обмеження життедiяльностi пацiентiв та тдвищують ризик ix iнвалiдизацiï.

3. Другим фактором ризику незадовшьних результат е несвоечасне направлення хворих з ускладненим перебiгом виразково1' хвороби на xiрургiчне лiкування.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Афанасьев С.В. Швалвдшсть i реабштац1я хворих з ускладненнями х1рурпчного лшування оргашв травлення. - Дншропетровськ: Пороги, 2005. - 183с.

2. Афендулов С.А., Журавлёв Г.Ю. Хирургическое лечение больных язвенной болезнью. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2008. - 336 с.

3. Гринберг А.А., Джетова И.Г., Казакова Е.Г. Хирургическое лечение осложнений гастродуоденаль-них язв // Рос. мед. журн. - 2000. - №5. - С.38-40.

4. Маев И.В., Самсонов А.А. Болезни двенад-

цатиперстной кишки. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 512с.

5. Передерий В.Г., Ткач С.М.. Швец О.В. Современные представления о лечении язвенной болезни с точки зрения принципов доказательной медицини // Сучасна гастроентеролопя. - 2002. - №3. - С. 18-20.

6. Тактика хирургичекого лечения язвенной болезни на современном этапе / Саенко В.Ф., Полин-кевич Б.С., Диброва Ю.А., Пустовит А.А. // Клшчна х1рурпя. - 2003. - №3. - С.5-8.

♦

08/ Том XIII/ 3

137