Мінеральний гомеостаз крові корів за остеодистрофії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК:619:617.3:636.2

Федорович В. Л., асистент [email protected] Драчук А.О., Демидюк С.К., канд. вет. наук © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологш ¡мет С.З. Тжицького

М1НЕРАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ КРОВ1 КОР1В ЗА ОСТЕОДИСТРОФП

У статт1 наведет результати ем1сту м1кроелемент1е е кроег корге за субклтгчного переб1гу остеодистрофп.

Ключо^^ слова: короеи, остеодистроф1я, мтроелементи, ферум, купрум, манган, цинк, кобальт.

В останш десятил^тя проблема адекватно! забезпеченост тварин макро- i мжроелементами (МЕ) значно загострилася через штотш змши в технологи ведення галузь Цiлорiчне утримання худоби в примщеннях, неадекватш екологiчнi чинники антропогенного характеру, змша структури рацiонiв, нерацiональне застосування мшеральних добрив, премiксiв i БВМД, чисельнi стреси, штоксикаци, привели до масового розповсюдження так званих "хвороб iндустрiалiзацil", бiльшiсть з яких пов'язаш iз порушенням обмiну речовин та дефщитом бiоелементiв [1-3].

Особливе мюце серед таких метаболiчних хвороб посщае остеодистрофiя (ОД), яку вважають найбшьш розповсюдженою хворобою стiйлового утримання корiв i рееструють в усiх крашах свiту [4]. За даними сучасних в^чизняних та зарубiжних авторiв, ОД розвиваеться не лише за нестачi в ращош кальцiю i фосфору, але й через порушення засвоення 1х в органiзмi тварин. Встановлено, що нестача бiогенних МЕ (купруму, мангану, кобальту, цинку та шших) або 1хнш дисбаланс знижуе засвоення зазначених макроелеменив [5-7].

Тому питання розробки комплексних, сучасних мшеральних препараив постае гостро, особливо iз врахуванням вчення про бiогеохiмiчнi зони [5]. 1снуюча рецептура стандартних премiксiв для корiв не завжди враховуе умов бiогеохiмiчноl зони стосовно фактичного дефщиту МЕ, iмпортованi премiкси дано! дп зазвичай е неадекватними i мають високу вартiсть, що значно збшьшуе собiвартiсть продукци [3-5]. Окрiм того, важливе значення мае рацiоналiзацiя використання рiзних поеднань мiнеральних елементiв iз врахуванням 1хнього вмiсту в грунтах та рослинах, яю використовують для корiв [5,8-9].

Мета роботи. Визначити вмют МЕ у кровi корiв за субклiнiчного перебiгу ОД. Дослщження проведено в господарствi с. Комарiв Сокальського та ННВЦ "Комаршвський" Городоцького райошв Львiвськоl областi. Одержанi результати стали передумовою для коригування ращошв МЕ, регуляци

© Федорович В.Л., Драчук А.О., Демидюк С.К., 2010

288

метаболiзму, розробки профшактичних заходiв за ОД KopiB.

Об'ектом дослщження були корови чорно-рябо! породи вшом 4-10 р. Дослiдження проводили в осшнш перiод. Утримання корiв прив'язне. Загальну синдроматику стада та клмчне дослiдження тварин проводили згщно з методикою В.1. Левченка.

У корiв вiдбирали проби кровi в якш визначали вмiсту МЕ - Fe, Cu, Zn, Co, Mn методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометра на ^^^Ai AAS 30 (Прайс В., 1976).

Результати дослщжень. За результатами проведеного клiнiчного обстеження корiв встановили, що середня температура тiла склала 38,2±0,3 °С, дихання 29,0±0,9 та пульс 62±1,4 за хвилину. Серед клмчних ознак захворювання спостерiгали: спотворення апетиту, скуйовдженiсть шерстi, затримку линьки, неправильну постановку кiнцiвок, надмiрне розростання та деформацш ратиць, потоншання i частковий лiзис останньо! пари ребер, розсмоктування останнiх 2 - 3 хвостових хребщв, часткову деформацiю хребта, хитюсть зубiв, а також кволiсть, перегули, зниження вгодованостi та продуктивностi.

На пiдставi виявлених симптомiв, проведених лабораторних дослiджень було вiдiбрано 60 тварин, з яких було сформовано двi групи корiв: перша -клмчно здоровi, друга - корови iз субклiнiчним перебiгом ОД без виражених патогномошчних клiнiчних ознак.

Манган Кобальт Цинк Купрум Ферум

Рисунок. Умкт мшроелемеетш у кров! Kopis (n=60).

1,87

Х2

0,38 »0,17

^штштшшшшшштшш

10 15

мкмоль/л

20

25

к Субкшшчний nepeöir Юпшчно здоров1

Аналiз умiсту МЕ у кровi корiв дослiдних груп, показав, що концентращя феруму (Lim 18,3-25,7), купруму (Lim 12,4-20,3) та цинку (Lim 14,3-17,5) знаходились у межах допустимих величин. У той час концентращя мангану в обох групах тварин була нижчою норми i становила у корiв iз субклiнiчним

289

nepe6iroM 1,87±0,03 мкмоль/л, i на 15% була нижчою, шж у rpyni клiнiчно здорових KopiB. Недостатнiсть мангану спричиняе захворювання, яке характеризуеться порушенням вщтворно! функци, дефopмацiею KicTOK i cуглoбiв. Вiн бере активну участь в окиснювально-вщновних процесах, тканинному диханнi, утвopеннi кютково! тканини. При дефiцитi мангану актившсть глiкoзилтpанcфеpаз знижуеться, що зумовлюе аномали розвитку скелета, порушення остеогенезу. Манган активуе ДНК-залежну РНК-пoлiмеpазу, гексоюназу, а також лужну й кислу фосфатази, синтез глiкoзамiнoглiканiв i глшопроте!шв у матpицi кicтки. Нестача мангану спричиняе порушення росту исток лицьового черепа, збшьшення poзмipiв зап'ясткових cуглoбiв внаcлiдoк розростання хрящово! тканини. При цьому вiдбуваетьcя pезopбцiя opганiчнoгo i мiнеpальнoгo матриксу кicтки (ocтеoмаляцiя) [3,6,8].

Дуже низьким був умют кобальту як у груш клмчно здорових так i в кopiв iз cубклiнiчним пеpебiгoм ОД. Сеpеднi показники кобальту становили у дpугiй дослщнш гpупi кopiв 0,17±0,01 мкмоль/л та були нижчими, шж у тварин першо! дослщно! групи на 39,3%. Кобальт належить до остеогенних мжроелеменив, активуе лужну фосфатазу. Тому за його неcтачi порушуються процеси синтезу оргашчно! i мшерально! частини юстки, розвиваеться ОД [6].

Клiнiкo-лабopатopнi дослщження хворих ОД кopiв cвiдчать про порушення oбмiну МЕ в 1хньому opганiзмi, що служить передумовою для впровадження дiагнocтичних i пpoфiлактичних захoдiв у пpoцеci проведення диспансеризацп та корекци мiкpoелементнoгo живлення для збереження здоров'я i високо! пpoдуктивнocтi.

За ОД в кopiв виявлено, що вмшт феруму. купруму i цинку знаходився в фiзioлoгiчних коливань, концентращя мангану та кобальту - нижче норми. Вcебiчне врахування гoдiвлi та утримання кopiв може бути надшною основою для розробки сучасно! профшактики ОД.

Л1тература

1. Ковзов В.В. Диагностика нарушений обмена веществ у высокопродуктивных коров // Ученые записки Витебской гос. акад. ветеринарной медицины. - 2007. - Том 43 - Выпуск 1. - С. 109-111.

2. Кравщв Р.Й. Проблеми мжроелементного живлення тварин i птищ, якост вироблено! продукци, профшактики мiкpoелементoзiв та шляхи !х виpiшення // Науковий вкник ДДАВМ.-Львiв-2000.-Т.2 (№2) - Ч. 4 - С. 86 - 91.

3.Разумовский Н.П., Позывайло О.П., Шмуракова Е.И. Содержание микроэлементов в цельной крови коров в зависимости от физиологического состояния // Ученые записки Витеб. гос. акад. вет. медицины. - 2007. - Т. 43 -Вып. 1. - С. 198-201.

4. Левченко В.1., Сахнюк В.В., Голуб О.Ю. та ш. Ефектившсть застосування в^амшно-мшерального пpемiкcу для пpoфiлактики метабoлiчних хвороб у високопродуктивних кopiв // Наук-техн. бюл. 1БТ. - Львiв, 2005. -Вип. 6, № 3-4. - С. 223-227.

5. Стадник А.М., Федорович В.Л., Биць Г.О. Мжроелементний статус

290

KopMiB i KpoBi KopiB та метаболiчнi змши за ензоотично! остеодистрофи // Наука та практика - 2007: 36ipHrn матер. мiжн. наук.-практ. конф. - Полтава, 2007. -С. 250-253.

6. Стадник А.М., Федорович В.Л., Стадник О.А. Мшроелементи в остеогенезi та 1хнш обмiн за остеопатологп // Науковий вюник ЛНУВМ. -Львiв, 2007. - Т. 9, №1 (32). - С. 373-383.

7. Мшеральне живлення тварин // Г.Т. Клщенко, М.Ф. Кулик, М.В. Косенко та ш. - К., 2001. - 570 с.

8. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин / М.О.Судакав, В.1. Береза, 1.Г. Погурський та ш.; За ред. Судакова М.О. - 2-е вид., перероб. i доп. -К.: Урожай, 1991. - 144 с.

9. Клепач Л.В. Використання "захищених" амшокислот у ращонах для жуйних тварин // Наук-техн. бюл. 1БТ. - Львiв, 2004. - Вип. 5, № 1-2. - С. 35-39.

Стаття надшшла до редакци 3.09.2010

291