CC BY
21
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8335 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.2.09:616.151/.315:577.1
The biochemical indicators of a cow organizm at the prevention of microelementosis
N.G. Grushanska
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine
Article info
Received 25.01.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 08.03.2018
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Faculty of Veterinary Medicine, Heroyiv Oborony str., 15, Kyiv-41, 03041, Ukraine. Tel.: +38-098-983-74-84. E-mail: grushanska_ng@nubip.edu.ua
Grushanska, N.G. (2018). The biochemical indicators of a cow organizm at the prevention of microelementosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 183-188. doi: 10.15421/nvlvet8335
Correction of cattle feed, taking into account the physiological needs of their organism in the mineral substances of the corresponding biogeochemical zone or the province, where the farm is located, as well as the conditions that accompany the emergence of the deficit, promotes the obtaining of quality livestock products. An urgent task of the present is the search for eco-friendly, non-toxic and highly effective, preventive drugs of complex action, which positively affect the metabolism of mineral substances in the animal organism. The research was carried out on the farm of Kyiv region (central biogeochemical zone). We studied the biochemical parameters of blood and saliva using biochemical analyzer «Labline-010» with standard sets of reagents. The content of chemical elements in blood and saliva was investigated by the method of atomic emission spectrometry with inductively coupled plasma using Optima 210 DV device. The paper presents the research on determining the biochemical status of an organism of lactating cows at the prevention of microelementosis using new experimental eco-friendly drug. The content of total protein, albumin, glucose, total calcium, non-organic phosphorus, cholesterol, total bilirubin, aluminium, chrome, copper, zinc, nickel and activity ofALT, AST, ALP, GGT in cow blood and saliva in the first and 28th day for the use of the drug oxyminkor. The diagnostic informativity of saliva content accordinthg to the content of mineral substances is determined. In cow blood at the use of the drug oxyminkor for 28 day of the experiment, the content of total protein was determined to be 17% higher, albumin was 19% higher, total calcium was 36 % higher and creatinine concentration was 25% lover, compared with the indicators of the control group. In the cow saliva at the use of the drug oxyminkor on the 28th day of the experiment, the content of zinc was 2.1 times higher, compared with the control animal group. The correlation coefficient for zinc content in cow blood and saliva was 0.80, which points the informativity of this indicator. We defined the positive influence of the prophylactic agent on the metabolism of proteins, minerals and functional state of the cow liver. The introduction of new methods of non-invasive diagnosis and the development of ecological, non-toxic agents for the prevention of mineral disbolism among cows is a promising area of research.
Key words: blood, saliva, trace elements, biochemical indicators, oxyminkor, serum, OES —ICP methods.
я ч •••• • • -в* • •
Ыох1М1чш показники оргашзму корш за профшактики м1кроелементоз1в
Н.Г. Грушанська
Нац1ональний ^верситет 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв, Укра'та
Корекщя ращотв для велико! рогатог худоби з урахуванням фiзiологiчних потреб оргатзму в мтералъних речовинах eiönoeiÖHot бюгеохмчног зони або провтцп Украти, де знаходитъся ферма, а також умов, що супроводжуютъ виникнення дефщиту, сприяе отриманню ятсног продукци тваринництва. Актуалъним завданням съогодт е пошук екoлoгiчнo чистих, нетоксичних i високоефе-ктивних профтактичних nреnаратiв комплексноï дп, як позитивно впливаютъ на метабoлiзм мтералъних речовин в oрганiзмi тварин. До^дження проводили у гoсnoдарствi Кигвсъког oбластi (централъна бioгеoхiмiчна зона). Бioхiмiчнi показники крoвi та слини до^джували на бioхiмiчнoмy аналiзатoрi «Labline - 010» стандартними наборами реактивiв. Вмкт хМчних елементiв у крoвi та слит до^джували методом атoмнo-емiсiйнoï спектрометры з тдуктивно-зв 'язаною плазмою на nриладi Optima 210 DV. Урoбoтi викладен матерiали щодо визначення бioхiмiчнoгo статусу оргатзму лактуючих кoрiв за профилактики мгкроелементо-зiв з використанням нового експерименталъного екoлoгiчнo чистого засобу. До^джено вмкт загалъного бтка, алъбyмiнiв, глюко-зи, Калъщю загалъного, Фосфору неоргашчного, холестеролу, бШрубн загалъного, Алюмтт, Хрому, Купруму, Цинку, Нколу та
активтсть АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТ в кровi i слит корiв на першу та 28-у добу за застосування препарату «Оксимткор». Визначено дiагностичну тформативтсть слини за вмктом мтеральних речовин. У кровi корiв за застосування препарату «Оксимнкор» на 28 добу до^ду встановлено вищий умкт загального бтка на 17%, альбумiнiв - на 19%, Кальщю загального - на 36% та нижчу концентращю креатинту на 25%, порiвняно з показниками контрольног групи. У слин корiв за застосування препарату «Оксимткор» на 28 добу до^ду вмкт Цинку був достовiрно вищим у 2,1 раза, порiвняно з контрольною групою тварин. Коефщент коре-ляцп за вмктом Цинку в кровi та слиж корiв складав 0,80, що свiдчить про тформативтсть цього показника. Установлено пози-тивний вплив профтактичного засобу на метаболгзм бмюв, мтеральних речовин та функцюнальний стан печнки корiв. Впрова-дження нових методiв нетвазивно'г дiагностики та розроблення екологiчних, нетоксичних засобiв для профилактики порушень обмту мтеральних речовин у корiв е перспективним напрямом до^джень.
Ключовi слова: кров, слина, мтроелементи, бiохiмiчнi показники, Оксимткор, сироватка, АЕС-1ЗПметоди
Вступ
Головними завданнями аграрного сектору Украши е подолання дефщиту продукцп тваринництва та за-безпечення населения яшсними продуктами харчу-вання. Виршення зазначених питань можливе завдя-ки науково обгрунтованш систем! ведення тваринництва залежно ввд бюгеох1м1чно1 зони Украши.
Дослщження в бюгеох1м1чних зонах i провшщях Украши, вивчення специфши кттчного прояву та перебиу мжроелемештав у велико1 рогато1 худоби виконаш вщомими украшськими вченими М.О. Суда-ковим, В.1. Левченком та 1хшми учнями (Vlizlo, 1998; Slivinska, 2013; Doletskyi, 2015).
Вплив техногенних чиннишв довшлля, що спри-чиняють змши бiогеоценозу за взаемодй' з природним дефiцитом бiогенних мiкроелементiв, сприяе виник-ненню та поширенню патологи мшерального обмiну в сiльськогосподарських тварин, зокрема у лактуючих корiв (Ljubina, 2011; Doletskyi, 2015; Bel'kevich, 2016; Veremeienko and Savrasykh, 2016; Weiss, 2017).
У практичних умовах у тварин часто визначаеться комплексний хронiчний дефiцит чи надлишок бага-тьох макро- i мжроелеменпв, що ускладнюе дiагнос-тику порушень обмшу речовин i органiзацiю лшува-льно-профiлактичних заходiв (Rabiee et al., 2010; Herdt and Hoff, 2011; Machado et al., 2013; Bel'kevich, 2016; Dietz et al., 2017; Goff, 2018).
Дослщженню мiнерального обм^ органiзму тварин з використанням неiнвазивиних бiологiчних субстратiв присвяченi окремi роботи закордонних i вiтчизняних авторiв (Ljubina, 2011; Sukumar, 2011; Sachko et al., 2013; Skal'nyj et al., 2016; Bel'skaya et al., 2017; Shashikumar et al., 2018; Chojnowska et al., 2018). Проте в Украïнi дiагностика мiкроелементозiв проду-ктивних тварин з використанням нешвазивних бюло-гiчних субстратiв е новим напрямом дослвджень.
Сьогоднi у ветеринарнш медицинi розроблено i використовуеться ряд засобiв для профiлактики патологи мiнерального обмiну у тварин (Berkovich, 2005; Rabiee et al., 2010; Wang et al., 2012; Platonov et al., 2016). До 1х складу входять рiзнi форми хiмiчних елементiв, проте пошук екологiчно безпечних, нетоксичних i високоефективних форм профшактичних i л^вальних засобiв, яш позитивно впливають на ме-таболiзм мiнеральних речовин в органiзмi тварин, е перспективним напрямом ветеринарноï медицини.
Мета до^дження - з'ясувати ефектившсть нового препарату «Оксимшкор» за профшактики мжрое-лементозiв корiв.
Для досягнення мети треба дослiдити вмют загального бiлка, альбумiнiв, глюкози, Кальцiю загального, Фосфору неоргатчного, холестеролу, бiлiрубiну, активнiсть АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТ в кровi корiв до застосування препарату i на 28 добу. Також необхвдно визначити вмют Алюмшш, Кобальту, Хрому, Купру-му, Цинку, Нiколу й оцшити зв'язок мiж цими показниками у кровi та слиш корiв.
Матерiал i методи дослвджень
Дослвдження проводили у ДП «Дослвдне господарство «Оленiвське» Нацiонального наукового центру «1нститут механiзацiï та електрифiкацiï сшьського господарства» (Киïвська область). Корови були II-III лактаци з надоем 4,5-5,5 тис. кг молока за лактацш. У кожнш групi було по 7 корш. У першiй (контрольнш) групi корови отримували основний рацюн, у другiй (дослiднiй) групi - додатково отримували розроблений нами препарат -«Оксимшкор», у дозi 55 г на тварину, 1 раз на добу, з кормом, упродовж 28 дiб. До складу препарату «Оксимшкор» входять лактатш сполуки Купруму, Цинку, Кобальту, бурштинова кислота, напева сiль гумiнових кислот та глауконгг. Зразки кровi в тварин вщбирали зранку натще з хвостовоï вени в одноразовi пробiрки, пiсля попереднього клшчного огляду. Зразки змiшаиоï слини ввдбирали натще без медикаментозно1 стимуляци в одноразовi пластиковi контейнери. Протягом 2-х годин вщбраш проби транспортували до лаборатори з використанням охолоджувальних елементiв та дослiджували показники на бiохiмiчному аналiзаторi «Labline-010» стандартними наборами реактивiв. Зразки слини фiльтрували, центрифугували та дослiджували надосадову рiдину. Вмют Алюмшш, Кобальту, Хрому, Купруму, Цинку та Школу визначали методом атомно-емiсiйноï спектрометри на приладi Optima 210 DV фiрми Perkin Elmer у цшьнш кровi, слинi та водi (Andrusyshyna, 2014). Також аналiзували умови утримання i рацiони годiвлi загальноприйнятими методиками. Дослвдження проводили згiдно з принципами бюетики, що викладенi в Деклараци Хельсiнкi та Законi Украши «Про захист тварин ввд жорстокого поводження» (№ 1759-VI вiд 15.12.2009).
Результата та ïx обговорення
Клшчш показники корiв упродовж першоï доби дослщу були в межах фiзiологiчних коливань. Рацiон вiдповiдав нормативам ввдповщно до фiзiологiчного
стану. За результатами дослщження зразшв питно! води, вццбраних у господарств^ встановлено вмют х1м1чних елеменлв: Кобальту (< 0,0002 мг/л), Купру-му (0,004 мг/л), Цинку (0,39 мг/л), Хрому (< 0,0002 мг/л), Алюмшш (0,022 мг/л), Школу (0,002 мг/л), що не перевищуе максимально допустим! концентраци.
За результатами дослвдження кров1 на початок дослвду встановлено, що бшьшють б1ох1м1чних показник1в вщповвдали ф1зюлопчним межам (табл. 1). Проте умют сечовини та Кальцш загального не досягли нижньо! ф1з1олог1чно! меж1, а концентращя креатишну i холестеролу в окремих тварин перевищувала верхню фiзiологiчну межу. Це може свiдчити про порушення обмiну бiлкiв, вуглеводiв i розвиток гепатодистрофи у високопродуктивних корiв (Vlizlo, 1998; Doletskyi, 2015). Також про розвиток патологи печшки, о^м гепатоспецифiчних показник1в, може сввдчити знижений рiвень загального Кальцiю, на всмоктування якого впливае знижений синтез жовчних кислот, що зменшуе абсорбцш Кальцш (Vlizlo, 1998). Знижений вмiст Кальцш також може сввдчити про розвиток
остеодистрофп. Проте у дослвджених нами зразках кровi корiв активнiсть лужно! фосфатази зберiгалась у фiзiологiчних межах, а за рахпу i остеодистрофп !! активнiсть може зростати у 2-3 рази.
У кровi корiв контрольно! групи на 28-у добу дослщу був достовiрно нижчим умют альбумшв на 15% та спостерпалась тенденцiя до зниження вiдсотку альбумшв, порiвняно з першою добою дослщжень (табл. 1). Це може сввдчити про розвиток жирово! гепатодистрофи. На 28-у добу дослвду в кровi корiв дослвдно! групи ввдзначали достовiрне пiдвищення вмiсту загального бiлка на 16%, сечовини - у 1,8 раза, Кальцш загального - на 34%, Фосфору неоргашчного - на 13%, а також знизилась активнють лужно! фосфатази у 1,5 раза, порiвняно з першою добою дослщжень. Так змши можуть свiдчити про позитивний вплив застосованого препарату «Оксимшкор» на обмiн бiлкiв, Кальцш та Фосфору.
У кровi корiв дослщно! групи на 28-у добу дослвду були достовiрно вищими умют загального бшка на 17%, альбумшв - на 19%, Кальцш загального - на 36% та нижчою концентращя креатишну на 25%, порiвняно з показниками контрольно! групи.
Таблиця 1
Бiохiмiчнi показники сироватки кровi корiв за застосування препарату «Оксимшкор», M ± m, n = 7
Показник Фiзiологiчнi 1 доба, група тварин 28 доба, група тварин
межi контрольна дослдаа контрольна дослщна
Загальний бшок, г/л 65-85 73,86 ± 3,57 75,56 ± 3,33 75,31 ± 3,05 87,89 ± 2,66 *▲▲
Альбумiни, г/л 28-40 34,53 ± 1,70 33,70 ± 2,77 29,81 ± 1,19* 35,56 ± 2,04^
Альбумши, % 38-50 47,33 ± 3,42 44,60 ± 2,70 39,84 ± 2,13 40,75 ± 3,19
Глюкоза, ммоль/л 2,5-3,8 2,73 ± 0,11 2,86 ± 0,15 2,53 ± 0,12 2,90 ± 0,17*^
Сечовина, ммоль/л 3,0-6,5 2,26 ± 0,28 2,60 ± 0,37 2,96 ± 0,43 4,69 ± 0,62
Креатинш, мкмоль/л 70-130 136,83 ± 5,60 129,23 ± 8,39 145,99 ± 10,92 116,7 ± 7,09^
Кальцгй загальний, ммоль/л* 2,3-3 2,23 ± 0,11 2,14 ± 0,09 2,11 ± 0,07 2,87 ± 0,12 ** ▲▲▲
Фосфор, ммоль/л 1,5-2,2 1,61 ± 0,09 1,68 ± 0,05 1,60 ± 0,11 1,89 ± 0,08*
Бшрубш загальний, мкмоль/л 1,7-7,0 4,20 ± 0,84 3,83 ± 0,81 2,88 ± 0,75 3,79 ± 0,66
ЛФ, Од/л 0-200 184,17 ± 8,91 193,99 ± 14,24 173,79 ± 13,39 132,06 ± 16,05*
АСТ, Од/л 0-80 55,49 ± 4,86 51,46 ± 7,47 48,37 ± 7,27 49,94 ± 6,43
АЛТ, Од/л 0-30 26,14 ± 6,62 29,19 ± 7,79 11,81 ± 3,05 18,44 ± 3,66
ГГТ, Од/л 0-50 5,99 ± 2,11 3,89 ± 1,13 11,56 ± 4,10 8,19 ± 2,17
Холестерол, ммоль/л 1,5-3,6 3,61 ± 0,42 3,84 ± 0,64 4,10 ± 0,50 4,49 ± 0,42
Примтки: * - Р < 0,05 та ** - Р < 0,01, ж^вняно з показниками вдаовдао! групи тварин за першу добу до^ду; ▲ - Р < 0,05, ▲▲ - Р < 0,01 та ▲▲▲ - Р < 0,001, поршняно з показниками контрольно! групи тварин
Таш змши можна пояснити позитивним впливом препарату «Оксимшкор» на обмш бшшв та функцюнальний стан печшки за рахунок оптимального поеднання у склащ препарату «Оксимшкор» глауконпу, гумшату, бурштиново! кислоти та оргашчних сполук мiкроелементiв, що також висвилено в дослвдженнях iнших авторiв (Berkovich, 2005; Rabiee et al., 2010; Platonov et al., 2016; Veremeienko and Savrasykh, 2016).
За даними М.О. Судакова зi спiвавт., у кровi корiв еталонно! зони вмют Купруму складае 1,3-1,7 мг/л, а Цинку - 1,3-1,7 мг/л (Sudakov et al., 1991). Отже, за результатами дослвдження кровi корiв, на першу добу дослвду встановлено, що вмют Купруму i Цинку не
вщповщав нижнiй фiзiологiчнiй меж1, що сввдчить про !хнiй дефiцит в органiзмi тварин (табл. 2).
У кровi корiв дослiдно! групи на 28-у добу дослвду був достовiрно вищим умiст Цинку та Купруму в 1,5 раза, порiвняно з першою добою дослщження. Також в кровi корiв досл!дно! групи на 28-у добу дослвду була достовiрно вищою концентрацiя Цинку i Купруму в 1,5 раза та нижчим умют Алюмшш у 2,4 раза, порiвняно з вщповвдними показниками корiв контрольно! групи. Алюмшш ввдносять за бюлопчною дiею до групи токсичних елеменпв, проте важливу роль у патогенезi iнтоксикацi! елемента вiдiграють його конкурентш в!дносини з Кальцiем, Фосфором та Ферумом. Дефщитш стани за Алюмшем у науцi невiдомi.
Вмют Штолу тa Xpoмy в кpoвi ycix дocлiдниx твapин зa вecь пepioд пpoвeдeння eкcпepимeнтy зaлишaвcя cтaбiльним. Вiдoмo, щo ocнoвнa бioлoгiчнa фyнкцiя Xpoмy в opгaнiзмi - фopмyвaння тoлepaнтнocтi дo глюкoзи. Зa дeфiцитy цьoгo eceнцiйнoгo eлeмeнтy peecтpyють знижeння peпpoдyктивнoгo пoтeнцiaлy, пiдвищeння
кoнцeнтpaцiï iнcyлiнy тa xoлecтepoлy. Бioлoгiчнa poль Hiкoлy пoлягae в yчacтi в ^o^cax кpoвoтвopeння, aктивaцiï ряду фepмeнтiв тa мoдyляцiï вивiльнeння iнcyлiнy з пiдшлyнкoвoï зaлoзи. Зa йoгo дeфiцитy
пopyшyeтьcя мeтaбoлiзм Кoбaльтy (Andrusyshyna, 2014).
Умют Цинку y cлинi кopiв та 28-y дoбy дocлiдy 6ув дocтoвipнo вищим у 2,1 paзa, пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpyпoю твapин (табл. 3). Кoнцeнтpaцiя Купруму, Hiкoлy тa Xpoмy в cлинi кopiв зa пepioд eкcпepимeнтy cyттeвo нe змiнювaлacь. Умicт Aлюмiнiю у cлинi кopiв дocлiднoï групи нa 28-у дoбy дocлiдy мaв тeндeнцiю дo знижeння, пopiвнянo з пepшoю дoбoю.
Таблиця 2
Умют xiмiчниx eлeмeнтiв у цшьнш кpoвi кopiв зa зacтocyвaння пpeпapaтy ^^им^^р», M ± m, n = 7
Пoкaзник 1 дoбa дocлiдy, гpyпa 28 дoбa дocлiдy, гpyпa
кoнxpoльнa дocлiднa кoнxpoльнa дocлiднa
Цинк, мг/л
M ± m 2,15 ± 0,28 2,21 ± 0,21 2,13 ± 0,23 3,27 ± 0,28*^^
Lim 1,05-3,28 1,6-2,97 1,6-2,85 2,6-4,38
Купрум, мг/л
M ± m 0,66 ± 0,04 0,64 ± 0,05 0,64 ± 0,05 0,93 ± 0,09 *▲
Lim 0,56-0,89 0,44-0,77 0,52-0,92 0,69-1,33
Hiкoл, мг/л
M ± m 0,019 ± 0,006 0,014 ± 0,007 0,025 ± 0,007 0,016 ± 0,007
Lim 0,0004-0,033 0,0004-0,036 0,0035-0,049 0,06-0,15
Xpoм, мг/л
M ± m 0,11 ± 0,02 0,13 ± 0,03 0,13 ± 0,01 0,11 ± 0,01
Lim 0,04-0,19 0,09-0,19 0,09-0,19 0,06-0,15
Алюм1н1й, мг/л
M ± m 0,40 ± 0,11 0,28 ± 0,06 0,46 ± 0,11 0,19 ± 0,03^
Lim 0,05-0,93 0,11-0,58 0,19-0,90 0,09-0,25
Прпмтт: * - P < 0,05, пopiвнянo з пoкaзникaми вiдпoвiднoï групи твapин зa пepшy ao6y дocлiдy; ▲ - P < 0,05 xa ▲▲ -P < 0,01, т^вняж) з пoкaзникaми кoнтpoльнoï групи твapин
Таблиця 3
Умicт xiмiчниx eлeмeнтiв у миш кopiв зa зacтocyвaння ^ernpary ^^им^^р», M ± m, n = 7
Шгазник
1 дoбa дocлiдy, гpyпa
28 дoбa др^ду, гpyпa
кoнrpoльнa
до^идт
кoнxpoльнa
дocлiднa
Цинк, мг/л
M ± m 0,61 ± 0,19 0,53 ± 0,17 0,34 ± 0,02 0,72 ± 0,10^
Lim 0,13-1,24 0,05-1,02 0,20-0,40 0,38-1,13
Купрум, мг/л
M ± m 0,014 ± 0,005 0,041 ± 0,027 0,018 ± 0,007 0,104 ± 0,055
Lim 0,001-0,032 0,0003-0,13 0,0003-0,049 0,0008-0,46
Hiкoл, мг/л
M ± m 0,011 ± 0,006 0,018 ± 0,010 0,013 ± 0,003 0,009 ± 0,006
Lim 0,0004-0,051 0,0004-0,050 0,0038-0,023 0,0007-0,045
Xpoм, мг/л
M ± m 0,0015 ± 0,0008 0,0018 ± 0,0007 < 0,0002 0,0019 ± 0,001
Lim 0,0002-0,004 0,0002-0,004 0,0002-0,0044
Алюмшш, мг/л
M ± m 0,52 ± 0,18 0,43 ± 0,17 0,29 ± 0,19 0,24 ± 0,11
Lim 0,07-1,14 0,002-1,12 0,05-1,54 0,002-0,7
ПрымЫка. ▲▲ - P < 0,01, ж^вняш з пoкaзникaми кoнтpoльнoï групи xвapин
Кoeфiцieнт кopeляцiï мiж yмicтoм у кpoвi тa cлинi кopiв Цинку був нa шршу дoбy 0,68, нa 28-у дoбy -0,80 (P < 0,05, n = 6), щo cвiдчить пpo cильний зв'язoк зa цим пoкaзникoм. Кoeфiцieнт кopeляцiï зa кoнцeнтpaцieю Купруму був 0,18 тa 0,08, Штолу --0,37 тa -0,14, Алюмшш -0,05 тa -0,09, Xpoмy -0,55 нa пepшy тa 28-у дoбy вiдпoвiднo. Toмy мoжнa cтвepджyвaти пpo дoвeдeнy iнфopмaтивнicть
визнaчeння вмюту Цинку у cлинi вeликoï poraTOï xyдoби мeтoдoм aтoмнo-eмiciйнoï cпeктpoмeтpiï з iндyктивнo-зв'язaнoю плaзмoю, a визнaчeння кoнцeнтpaцiï iншиx xiмiчниx eлeмeнтiв пoтpeбye пoдaльшиx дocлiджeнь. Слину вeликoï poгaтoï xyдoби мoжнa викopиcтoвyвaти як дoдaткoвe нeiнвaзивнe бioлoгiчнe cepeдoвищe для дiaгнocтики мiкpoeлeмeнтoзiв.
Отже, профшактика порушень мiнерального обмшу в KopiB е ефективною в результат використання препарату «Оксимшкор» за показниками обм^ бiлкiв, Кальцiю, Фосфору, Цинку, Купруму та функцюнального стану гепато-бшарно! системи.
Висновки
1. Умют загального бшка, альбумiнiв, глюкози, Кальцш загального, Фосфору неорганiчного, бшрубшу, активнiсть АЛТ, АСТ, ЛФ в сироватщ кровi корiв до застосування профшактичного засобу перебували в межах фiзiологiчних величин.
2. У сироватщ кровi корiв дослщно! групи за застосування препарату «Оксимшкор» на 28 добу дослвду достовiрно пiдвищився вмют загального бiлка на 16%, сечовини - у 1,8 раза, Кальцш загального -на 34%, Фосфору неоргашчного - на 13%, а також знизилась активнють лужно! фосфатази у 1,5 раза, порiвняно з першою добою дослвджень.
3. У сироватщ кровi корiв дослщно! групи за застосування препарату «Оксимшкор» на 28 добу дослвду були достовiрно вищими умiст загального бiлка на 17%, альбумшв - на 19%, Кальцш загального - на 36% та нижчою концентращя креатинiну на 25%, порiвняно з показниками контрольно! групи. Показники, яш ввдображують функцюнальний стан печiнки i нирок, були в межах фiзiологiчних величин.
4. Умют Купруму i Цинку в кровi корiв на першу добу дослщу не вiдповiдав нижнiй фiзiологiчнiй меж1, що сввдчить про 1хнш дефiцит в органiзмi тварин. У кровi корiв за застосування препарату «Оксимшкор» на 28 добу була достовiрно вищою концентрацiя Цинку i Купруму в 1,5 раза та нижчим умiст Алюмiнiю у 2,4 раза, порiвняно з вiдповiдними показниками корiв контрольно! групи.
5. Умют Цинку в слиш корiв на 28-у добу дослвду був достовiрно вищим у 2,1 раза, порiвняно з контрольною групою тварин, а коефщент кореляцii (r) м1ж умютом у кровi та слинi корiв був на першу добу 0,68, на 28-у добу 0,80 (Р < 0,05, n = 6), що сввдчить про сильний зв'язок за цим показником.
Перспективи подальших дослгджень. Перспективним е розроблення i застосування у ветеринарнш медицин та тваринництвi нових екологiчно чистих, нетоксичних засобiв, як1 виробляються з вичизняно! сировини. Питання щодо впливу нових експеримен-тальних препаратiв на клшчш, морфологiчнi, iмуно-логiчнi показники та мшеральний обмiн корiв у рiзних бiогеохiмiчних зонах Укра!ни потребуе подальшого дослвдження. Також перспективним е розроблення та впровадження нових нешвазивних методiв дiагности-ки хвороб тварин.
References
Bel'kevich, I.A. (2016). Poligipomikrojelementozy
zhivotnyh. RVZh SHZh. 1, 24-28 (in Russian). Berkovich, A.M. (2005). Primenenie guminovyh i
guminopodobnyh preparatov v veterinarii i medicine.
29, 1-28. Rezhym dostupu: http:www. humipharm. ru. research prim.pdf (in Russian).
Platonov, V.V., Larina, M.A., Dmitrieva, E.D., & Bodjal, M.A. (2016). Biologicheski aktivnye medicinskie. preparaty na osnove sapropelevogo guminovogo kompleksa. Vestnik novyh medicinskih tehnologij. 2, 11-20. Rezhim dostupа:
https://cyberleninka.ru/article/v/biologicheski-aktivnye-meditsinskie-preparaty-na-osnove-sapropelevogo-guminovogo-kompleksa (in Russian).
Veremeienko, S.I., & Savrasykh, L.D. (2016). Ekolohichnyi stan zemel porushenykh terytorii Zhytomyrskoi oblasti. Visnyk ZhNAEU. 1, 2(56), 2531. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vzhnau_2016_2%281%29_6 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. (1998). Zhyrovyi hepatoz u koriv: avtoref. dys. d-ra vet. nauk 16.00.01 Bilotserkivskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Doletskyi, S.P. (2015). Teoretychne ta kliniko-eksperymentalne obgruntuvannia profilaktyky porushen mineralnoho obminu v koriv u bioheokhimichnykh zonakh Ukrainy: avtoref. dys. dra vet. nauk. 16.00.01 Natsionalnyi universytet bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. K. (in Ukrainian).
Ljubina, E.I. (2011). Opredelenie himicheskogo elementnogo sostava volosjanogo pokrova svinomatok v svjati s fiziologicheskim sostojaniem i obespechennost'ju organizma karotinom i vitaminom A. Vestnik Ul'janovskoj sel'skohozjajstvennoj akademii. 2(14), 46-51. Rezhim dostupа: https://cyberleninka.ru/article/v/opredelenie-himicheskogo-elementnogo-sostava-volosyanogo-pokrova-svinomatok-v-svyazi-s-fiziologicheskim-sostoyaniem-i (in Russian).
Sudakov, M.O., Bereza, V.I., & Pohurskyi, I.H. (1991). Mikroelementozy silskohospodarskykh tvaryn. za red. M.O. Sudakova. 2-e vyd. K. Urozhai (in Ukrainian).
Andrusyshyna, I.M. (2014). Otsinka porushen mineralnoho obminu u profesiinykh kontynhentiv za dopomohoiu metodu atomno-emisiinoi spektroskopii z induktyvno zviazanoiu plazmoiu. metodychni rekomendatsii. Kyiv. VD «Avitsena» (in Ukrainian).
Sachko, R.H., Lesyk, Ya.V., Pylypets, A.Z., Hrabovska, O.S., & Venhryn, A.V. (2013). Vmist vazhkykh metaliv u grunti, kormakh ta biolohichnomu materiali v ahroekolohichnykh umovakh Lisostepu ta Polissia. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho. 15, 3(57), 415-421. Rezhym dostupu: https://cyberleninka.ru/article/v/vmist-vazhkih-metaliv-u-grunti-kormah-ta-biologichnomu-materiali-v-agroekologichnih-umovah-lisostepu-ta-polissya (in Ukrainian).
Slivinska, L.H. (2013). Anemichnyi syndrom za khronichnoi hematurii koriv monohrafiia. Lviv. SPOLOM (in Ukrainian).
Skal'nyj, A.A. Melihova, M.V., Bonitenko, E.Ju., Skal'nyj, A.V., Skal'naja, M.G., & Miroshnikov, S.A. (2016). Sravnitel'nyj analiz informativnosti diagnosticheskih biosubstratov (syvorotka krovi i
sherst') pri opredelenii jelementnogo statusa jeksperimental'nyh zhivotnyh. Mikrojelementy v medicine. 17(1), 38-44. DOI: 10.19112/2413-61742016-17-1-38-44 (in Russian).
Bel'skaya, L.V., Kosenok, V.K., & Sarf, E.A. (2017). Chrono-physiological features of the normal mineral composition of human saliva. Archives of Oral Biology. 82, 286-292. doi: 10.1016/j.archoralbio.2017.06.024.
Machado, V.S., Bicalho, M.L.S., Pereira, R.V., et al. (2013). Effect of an injectable trace mineral supplement containing selenium, copper, zinc, and manganese on the health and production of lactating Holstein cows. The Veterinary Journal. 197(2), 451- 456. doi: 10.1016/j.tvjl.2013.02.022.
Rabiee, A.R., Lean, I.J., Stevenson, M.A., & Socha, M.T. (2010). Effects of feeding organic trace minerals on milk production and reproductive performance in lactating dairy cows. A meta-analysis. Journal of Dairy Science. 93(9), 4239-4251. doi: 10.3168/jds.2010-3058.
Wang, F., Li, S.L., & Xin, J., Wang, Y.J., Cao, Z.J., Guo, F.C., & Wang, Y.M. (2012). Effects of methionine hydroxy copper supplementation on lactation performance, nutrient digestibility, and blood biochemical parameters in lactating cows. Journal of Dairy Science. 95(10), 58135820. doi: 10.3168/jds.2011-4182.
Shashikumar, N.G., Baithalu, R.K., Bathla, S., et al. (2018). Global proteomic analysis of water buffalo (Bubalus bubalis) saliva at different stages of estrous cycle using high throughput mass spectrometry. Theriogenology. 110, 5260. doi: 10.1016/j.theriogenology.2017.12.046.
Goff, J.P. (2018). Invited review: Mineral absorption mechanisms, mineral interactions that affect acid-base and antioxidant status, and diet considerations to improve mineral status. Journal of Dairy Science. 101(4), 2763-2813. doi: 10.3168/jds.2017-13112.
Herdt, T.H. & Hoff, B. (2011). The Use of Blood Analysis to Evaluate Trace Mineral Status in Ruminant Livestock. Veterinary Clinics of North America. Food Animal Practice. 27 (2), 255-283. doi: 10.1016/j.cvfa.2011.02.004.
Chojnowska, S., Baran, T., Wilihska, I., Sienicka, P., Cabaj-Wiater, I., & Knas, M. (2018). Human saliva as a diagnostic material. Advances in Medical Sciences. 63(1), 185191. doi.org/10.1016/j.advms.2017.11.002.
Moya D., Schwartzkopf-Genswein, K.S., & Veira, D.M. (2013). Standardization of a non-invasive methodology to measure cortisol in hair of beef cattle. Livestock Science. 158(1-3), 138-144. doi: 10.1016/j.livsci.2013.10.007.
Dietz, A.M., Weiss, W.P., Faulkner, M.J., & Hogan, J.S. (2017). Short communication. Effects of supplementing diets of Holsteins with copper, zinc, and manganese on blood neutrophil function. Journal of Dairy Science. 100(3), 22012206. doi: 10.3168/jds.2016-11787.
Sukumar, A. (2011). Hair for Biomonitoring of Environmental Exposures: Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences. Encyclopedia of Environmental Health. 1-11. doi: 10.1016/B978-0-444-52272-6.00370-6.
Weiss, W.P. (2017). A 100-Year Review: From ascorbic acid to zinc - Mineral and vitamin nutrition of dairy cows. Journal of Dairy Science. 100(12), 10045-10060. doi: 10.3168/jds.2017-12935.
