CC BY
36
УДК:619: 616.1: 636.1
1 Левченко В.1., докт.вет.наук, професор © 2Сл1вшська Л.Г., канд.вет.наук, доцент 1 Бтоцермеський нацюнальний аграрный утеерситет 2 Льегеський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнолог1шмет С. З Гжицького
ПОШИРЕННЯ АЛ1МЕНТАРНО-ДЕФЩИТНО1 АНЕМП У КОР1В У ЗАХ1ДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРА1НИ
Ал1ментарно-дефщитна анем1я ееликог рогатог худоби рееструеться у господарстеах Льегеськог, Волинськог, Ргененськог, 1еано-Франюеськог, Тернотльськог та Чертеецьког областей. Нами естаноелено, що осноеними причинами розеитку ал1ментарног анемИ у сухосттних корге у перюд зимоео-стшлоеого утримання були низький емют Со, Си, J та 2п у рац1от.
Ключо^^ слова: анем1я, сухостшт короеи, рацюн, кобальт, купрум, йод, цинк, еритроцитопоез, ол1гохромем1я, ол1гоцитем1я, МСН, УСУ/
Вступ. Продуктившсть молочних корiв визначаеться штенсившстю обмшних процеав, для тдтримки яких необхщним е постшне надходження з кормами поживних i бюлопчно активних речовин (БАР), у тому чи^ мжроелеменив (МЕ), в оптимальних кшькостях та спiввiдношеннях [1-5].
Проблема мшерального живлення тварин ускладнюеться недостатнiм умютом рухомих форм мiкроелементiв в грунтах та рослинах. У деяких геохiмiчних провшщях кiлькiсть ессенцiальних хiмiчних елеменив е недостатньою, що не забезпечуе потребу органiзму тварин [2, 6].
Нестача в грунтах i кормах захщного регiону Укра1ни ессенцiальних МЕ спричиняе виникнення анемп, рiзних мiкроелементозiв, гiповiтамiнозiв у органiзмi корiв, дисбаланс обмiну речовин, що призводить до розвитку метаболiчних порушень i як наслщок знижуе продуктивнiсть тварин [1, 6].
Зарубiжнi та вiтчизнянi даш, що стосуються вивчення етiологiчних факторiв за анеми корiв, не завжди можна використати для 1х ощнки у наших умовах, адже юнуе вiдмiннiсть у породних особливостях, годiвлi, утриманнi тварин, природно-клiматичних факторах, оскшьки не прослiдковуеться чiтко виражена зональшсть.
Метою роботи було вивчення поширення алiментарно-дефiцитноl анеми в сухостiйних корiв у господарствах захiдного регiону.
Матер1ал 1 методи. Для вивчення поширення анемп нами було проведено клмчне дослщження 450 корiв та лабораторний аналiз 240 проб кровi (по 40) у кожнш з областей - Львiвськiй, Тернопiльськiй, Франкiвськiй, Волинськш, Рiвненськiй та Чернiвецькiй. Клiнiчне дослщження корiв проводили за загальноприйнятою схемою на початку до^ду та тсля його завершення. У кровi тдраховували кiлькiсть еритроцитiв, вмiст гемоглобiну, гематокриту
© Левченко В.1., Сл1вшська Л.Г., 2010
190
величину i розраховували вмют гемоглобiну в одному еритроцит (МСН) та середнiй об'ем еритроцита (МСУ). Умiст МЕ у кровi визначали атомно-абсорбцiйним спектрофотометром АА8-3. у iнститутi бюлогп тварин УААН.
Результати дослщжень. Дослiдження грунпв, проведенi нами у Львiвськiй, Тернопшьськш, Iвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй та Волинськiй областях показали, що кiлькiсть Со становила,вщповщно 3,6; 2,1; 2,3; 2,15 та 2,6 мг/кг грунту за оптимально! - 7-30 мг/кг. Також нами встановлений низький умют Си (за оптимального 2,5-4,0 мг/кг) у грунтах Львiвсько! - 0,68 мг/кг та Волинсько! - 0,79 мг/кг областей. Водночас у грунтах Тернопшьсько! (3,62 мг/кг), Чершвецько! (2,9 мг/кг) та 1вано-Франювсько! (4,68 мг/кг) областей вмют елемента вщповщав оптимальному [7].
Необхщно вщм^ити, що загальний стан корiв задовiльний. 1з 450 корiв лише 46 (10,2 %) були нижче середньо! вгодованоси, решта - 404 (89,8 %) середньо!. У вах дослiджених корiв температура тiла знаходиться в межах норми. Частота пульсу i дихання була збiльшена у 30 та 24,2 % тварин вщповщно. Серцевий поштовх у 55,3 % корiв був помiрно! сили, посилення тошв серця виявили у 17,6 %, !х послаблення у 15,3 %, розщеплення - у 8,4, роздвоення тонiв - у 3,3%. Кон'юнктива у 91,4% дослiджуваних корiв була блщо-рожевою або анемiчною. У 22 % корiв встановили слабко! сили скорочення рубця, рщку в'ялу жуйку, у 15,8 % - збшьшення перкусiйних меж печшки i, в окремих випадках, И болючiсть.
Зниження вмiсту гемоглобiну i еритроцитiв призводить до гшоксп та змiн в органах кровотворення. Гемопоетична система оргашзму тварин негативно реагуе на дефiцит поживних речовин та мжроелеменив, оскiльки вони входять до складу оргашв i тканини оргашзму та регулюють процеси метаболiзму [5].
Незважаючи на дефiцит поживних речовин та МЕ, тварини певно! бiогеохiмiчно! зони адаптуються до мжроелементного фону, але в значно! частини поголiв'я у стiйловий перiод утримання можуть проявлятися порушення метаболiзму, в основному у виглядi синдромiв i рiдко як окремi симптоми [1,5]. Тому, в бшьшост дослiджуваних корiв наявна анемiя, анорексiя, порушення роботи серця (тахiкардiя), гiпотонiя передшлункiв, гепатомегалiя.
Якщо дотримуватися визначення анеми, то, за нашими даними, анемiя встановлена у 130 корiв з 240 дослщжених (54,2 %), у тому чи^ поеднання ол^охромеми i ол^оцитеми у 107 корiв (44,6 %), лише олiгохромемiя виявлена у 74 корiв (30,8 %) i олiгоцитемiя у 123 (51,3 %) (табл.1). Отже, анемiчний синдром досить поширений серед поголiв'я корiв у захщному регiонi Укра!ни.
Отже, анемiчний синдром досить поширений серед поголiв'я корiв у захщному регiонi Укра!ни. Найбшьше хворих (100 %) встановлено нами у Волинськш та Чернiвецькiй областях.
Зменшення рiвня гемоглобiну та кшькосп еритроцитiв дiагностовано у 26 корiв з 40 (65 %) та 24 (60 %). Лише в 14 (35 %) Волинсько! обласи, встановлена олiгохромемiя, однак бiльший вщсоток (60) !! становив у тварин Чершвецько! области В Iвано-Франкiвськiй обласп виявлено 50 % хворих на анемш корiв,
191
причому за олiгохромемiею лише 32,5 %. У Львiвськiй област хворих на анемш 40 % корiв, причому у 15 з 16 корiв вiдмiчена i олiгохромемiя, i олiгоцитемiя, а в одше! - лише олiгохромемiя. У Рiвненськiй областi виявлено 36 корiв iз 40 (90 %) хворих на анемш.
Таблиця 1
Поширення анемн в зах1дних областях Укра'ни^_
Обласп Олiгохромемiя+ олиоцитемш Олиохромемш Олиоцитемш Хворих на анемш
всього у % всього у % всьо-го у % всьо-го у %
Льв1вська 15 37,5 1 2,5 - - 16 40
Тернопiльська 11 27,5 1 2,5 2 5 14 35
1вано-Франк1вська 5 12,5 8 20 7 17,5 20 50
Волинська 26 65 14 35 - - 40 100
Чернiвецька 24 60 24 60 40 100 40 100
Рiвненська 26 65 26 65 36 90 36 90
Всього 107 44,6 74 30,8 123 51,3 130 54,2
Для росту, розвитку i високо! продуктивностi тварин склад рацiону повинен забезпечувати !х потреби в уах основних поживних i бiологiчно активних речовинах. Як вщомо [8 ], корми, вирощеш в рiзних еколопчних умовах, мають неоднаковий хiмiчний склад i рiзну поживнiсть. Це залежить вiд грунтово-клiматичних факторiв, фази вегетаци рослин, сорту, агротехнiки вирощування кормових культур, технологи збирання способiв, строюв зберiгання та пiдготовки кормiв до згодовування [9].
Повноцiнна i збалансована за всiма поживними речовинами годiвля тiльних корiв е вирiшальним фактором !х продуктивностi пiсля отелу а також одержання здорового приплоду [1]. Крiм основних поживних речовин, важливе значення мае мiнеральне живлення, оскшьки бiльшiсть макро- i мiкроелементiв входять до складу оргашв i тканин оргашзму тварин, безпосередньо впливають на обмшш процеси та стан гемопоезу [2, 3].
Нами проведено аналiз рацюшв тiльних корiв у зимово-сийловий перiод, дослiджено корми на вмют мiкроелементiв у шести господарствах, розмщених у рiзних бiогеохiмiчних провiнцiях захщного регiону. Дослiдження проводили на сухостшних коровах укра!нсько! чорно- та червоно-рябо! породи вiком вiд 2 до 8 роюв, масою тiла 400-600 кг, продуктивною 4000-6000 кг. Рацюн складав: сiно рiзнотрав'я - 2-4 кг, солома пшенична - 3-6, силос кукурудзяний -10-15, сiнаж - 5-11, кормовий буряк - 5-6, комбшорм - 1-3,5, макуха соняшникова - 1-2, жом - 5 кг, дерть пшенична - 1,5 кг. У структурi рацюну господарств областей Захщного регюну (за обмшною енерпею) частка концентрованих кормiв складала 19,4-20,3%, грубих i соковитих, вщповщно, 23,9-38,1 i 41,8-56,2 %.
192
£
1 Ой
¡е К'
Улпст лпкроелемент!Е у 1 кг сухо! речовини в рацшнах господарств Захщного репону
Табяиця 2
0 а: ¡г
РЧ §
1
Господ ар ств а ПСП "Мамашське", СП "Правда", АФ "Волинь", ДП "Ямниця", СБЕ " Украша", ТзОВ СГП 1меш
Черншецько! обл. Льв1всько1, обл. Тернопшьсько!, обл. 1в ано-Фр анкшсько! Волинсько! обл. Воловжова
обл. Ршненсько! обл.
Жива мае а 400-500 кг 550-600 кг 450-500 кг 550-600 кг 450-500 кг 450-500 кг
Продуктившсть 4000-5000 кг 6000 кг 5000 кг 6000 кг 5000 кг 5000 кг
Вм1ст У у 1 кг сухо! У у 1 кг сухо! У у 1 кг сухо! У у 1 кг У у 1 кг сухо! У у 1 кг
м1кроелемент1в рацюн1 речовини рацюн1 речовини рацюга речовини рацюн1 еуХ01 рацюн1 речовини рацюш еуХ01
% В1Д рацюну % В1Д рацюну % В1Д рацюну % В1Д речовини % В1Д рацюну % В1Д речовини
норми (мг/кг) норми (мг/кг) норми (мг/кг) норми рацюну (мг/кг) норми (мг/кг) норми рацюну (мг/кг)
Еупрум 94,8 7,4 91,6 6,35 96,8 6,9 96,8 6,7 94,1 5,9 95,4 6,3
Кобальт 43,6 0,24 52,4 0,25 48,1 0,24 49,3 0,24 43,8 0,19 54,3 0,25
Ферум 677,6 314,8 844,2 399 769 382 848,8 405 744,2 337 669,6 306
Цинк 81,1 31,1 88,0 29,8 80,3 28,4 85,7 29,3 76,9 24,0 85,4 27,8
Манган 140 53,6 217,5 73,5 220,5 77,9 235,0 80,3 248,9 78,0 197,6 64,3
Иод 65,8 0,36 57,1 0,27 44,2 0,26 49,2 0,24 65,4 0,28 68,9 0,31
(й О
51
-К
о*
РЧ
о о
Р3
(о
&
Од VI
о 2 с
о
(о О
Необхщно вщм^ити, що кшьюсть феруму в рацюш корiв ПСП "Мама!вське" Чернiвецько! областi у 6,8 р^в бiльша за оптимальну (табл. 2) i становить 4438 мг, а його концентращя в 1 кг сухо! речовини складае 317 мг проти 50-80 мг за нормами годiвлi. За даними л^ератури [10, 11], за вмюту феруму 250-500 мг/кг сухо! речовини спостер^аеться дефiцит купруму та цинку, оскшьки порушуеться !х засвоення в кишечнику, тому не виключено, що надлишок феруму може спричинити негативний вплив на гемопоез, тим бшьше, що купруму в рацюш недостатньо (- 5,2 %) (табл.2). Концентращя купруму в 1 кг сухо! речовини становить 7,5 мг, що вщповщае потребi (7-10).
Звертае на себе увагу значний дефщит в рацюш шшого гемопоетичного елемента - кобальту. Забезпечешсть ним становить лише 43,6 %, а концентращя в 1 кг сухо! речовини - 0,24 мг за оптимально! 0,5 - 0,8 мг. Кобальту мало в грунтах област (2,15 мг/кг), см луговому, солом^ сшаж^ комбжорм^ жом^ макус [12]. Дефщит кобальту в рацюш може спричиняти негативний вплив не лише на гемопоез внаслщок порушення синтезу цiанокобламiну i тетрагiдрофолiевоl кислоти, а й на обмiн мжроелеменив, зокрема цинку, забезпеченiсть яким становить 81,1 %. У рацюш не лише нестача цинку, а й низька насичешсть ним 1 кг сухо! речовини (31,3 мг), тобто наближаеться до критично! (30 мг), за оптимально! - 40-60 мг. Цинку мало в см, солом^ жом^ макуЫ, комбжорм1
Неоднозначно роль мангану. За його дефщиту порушуеться гемопоез, а за надлишку - зменшуеться засвоення йоду. У рацюш незначний надлишок мангану (+ 40 %), а його концентращя в 1 кг сухо! речовини становить 54 мг (оптимальна 40-60), проте йоду лише 0,36 мг. Очевидно, що основними факторами, як спричиняють розвиток анеми у корiв ПСП "Мама!вське", е дефщит кобальту, цинку та надлишок феруму i мангану.
Не отримують тварини СП "Правда" Бродiвського району Львiвськоl област потрiбноl кшькост купруму, цинку: ними !хнш оргашзм забезпечуеться лише на 91,6 та 88,0 %. Ще менше в рацюш кобальту i йоду: забезпечешсть корiв становила 52,4 та 57,1 %. Одночасно спостер^ався надлишок феруму i мангану на 6400 та 722,5 мг, що становить вщповщно 844,2 i 217,5 %. Концентращя феруму в 1 кг сухо! речовини ще бшьша, шж у ПСП "Мама!вське" - 399 мг. Забезпечешсть корiв купрумом i цинком становить 96,8 та 80,3 % вщповщно, а вмшт кобальту та йоду удвiчi менший за потребу (48,1 i 44,2 %).
У рацiонi тварин ДП "Ямниця" Тисменицького району 1вано-Франкiвсько! областi в зимовий перюд майже на 50 % зменшений вмют кобальту та йоду, а купрумом та цинком сухостшш корови забезпечеш на 96,8 i 85,7 %. Проте висока концентращя феруму (405,6 мг) та мангану (80,3 мг) в сухш речовиш.
Якщо сухостшш корови СВК "Укра!на" Ратнiвського району Волинсько! обласи ферумом та манганом забезпечеш на 774,2 та 248,9 %, то кобальту, йоду i цинку - дефщит. вщповщно 3,89; 2,39 i 114,5 мг, а забезпечешсть ними становить 43,8, 65,4 1 76,9 % вщ потреби.
194
Сухостшш корови ТзОВ "СГП iменi Воловжова" Гощанського району Рiвненськоl област тiльки на 54,3 та 68,9 % забезпечеш кобальтом i йодом, а вмют купруму i цинку становить 95,4; 85,4 % вщ потреби.
Аналiз ращошв сухостiйних корiв з дослiдних господарств у зимово-стiйловий перiод показав, що вони в основному збалансоваш за пожившстю, обмiнною енергiею, цукро-проте!новим спiввiдношенням, проте в окремих господарствах - надлишок сухо! речовини, кл^ковини, феруму i нестача кобальту, йоду та цинку.
Важливим етапом вивчення забезпеченостi тварин поживними i БАР е аналiз !х умiсту в 1 кг сухо! речовини ращону (табл. 2). Аналiз результатiв дослщжень показав дефiцит у рацiонах дослщжуваних нами господарств загально! кiлькостi мжроелеменив, окрiм феруму i мангану, що е основою для розвитку мiкроелементозiв на основi нестачi одного або кшькох iз п'яти названих життево необхщних елементiв. Проте потрiбно врахувати, що мiкроелементна недостатнiсть може виникнути не тiльки у тих тварин, що знаходяться у певнш бiогеохiмiчнiй зонi, а й за пщвищено! потреби органiзму пiд час ваптноси, високо! молочно! продуктивностi, за штенсивного використання тварин в умовах промислово! технологi! виробництва тваринницько! продукцi!.
Отже, нами встановлено що основними причинами розвитку алiментарноl анемi! у сухостшних корiв були низький вмiст Со,Си, I та 2п у переважнш бiльшостi рацiонiв, низька концентрацiя !х в 1 кг сухо! речовини, а звщси i недостатнiй рiвень забезпеченостi ними органiзму. Особливо низька концентращя кобальту: удвiчi менша (0,19-0,25 мг/кг) вщ мiнiмально! (0,55 мг/кг).
Виявлений дефiцит есенцiальних мiкроелементiв у кормах вимагае додаткового внесення до ращону тварин вiдповiдних мiкроелементiв або спещальних мiкроелементних премiксiв. Таким чином, аналiз забезпеченостi кормiв мiкроелементами та включення !х до рацiону дозволить спрямовано усунути дефiцит i дисбаланс мжроелеменив в органiзмi тварин, метаболiчнi порушення i вплинути на продуктивнiсть тварин.
Л^ература
1. Мшроелементози сiльськогосподарських тварин /М. О. Судаков, В.1.Береза, 1.П.Погурський та ш. / За ред. М.О.Судакова. 2-е вид. - К.: Урожай, 1991. - 144 с.
2. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных /Б.Д.Кальницкий - Л.:Агропромиздат,1985. - 207 с.
3. Внутршш хвороби тварин /В.I. Левченко, ГП.Кондрахш, В.В.Влiзло та ш.; За ред. В.1.Левченка. - Бша Церква, 2001. - Ч.2. - 544 с.
4. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных /А.Хеннинг. - М.: Колос, 1976. -539 с.
195
5. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П.Авцын, А.А.Жаворонков, М.А.Риш, Л.С.Строчкова. -М.: Медицина, 1991. - 496 с.
6. Кравщв Р.Й. Проблеми мжроелементного живлення тварин i птицi, якост вироблено! продукцп, профiлактики мiкроелементозiв та шляхи !х вирiшення /Р.Й.Кравцiв // Наук. вюник Львiв.держ.акад.вет.медицини iM.С.З.Гжицького. - Львiв, 2000, - Т .2.(№2) - Ч.4. - С.86-91.
7. Слiвiнська Л.Г. Корекщя гемопоезу у сухостiйних корiв в умовах Захщного регiону Укра!ни / Л.Г. Слiвiнська // Зб. наук праць. - Бша Церква, 2008. - Вип. 56. - С. 156-162.
8. Георгиевский В.И. Минеральное питание животных / В.И. Георгиевский, Б.Н. .Анненков, В.Т. Самохин.- М.: Колос, 1979. - 471.
9. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А. Кабата-Пендиас, Х. Пендиас; пер. с англ. - М.: Мир, 1989. - 439 с.
10. Agricultural Research Council (ARC). The nutrient Reguirements of Ruminant Livestock // Slough. England: Commonwealth Agricultural Bureaux.-1980.
11. House W.A. Mineral aecretio in the fetus and adnexa during late gestation in Holstein Cows / W.A. House, A.W. Bell // J/ Dairy Sci. - 1993. - Vol.76. - P. 2999 - 3010.
12. Слiвiнська Л.Г. Пожившсть кормiв та мшеральний склад рацюну тшьних корiв ПСП "Мама!вське" Чершвецько! обласи / Л.Г. Cлiвiнська // Сшьський господар. - 2006. - №8. - С. 34-36.
Summary Levchenko V.I., Slivinska L.G.
Bilotserkivskyj national agrarian university Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj
SPREADING OF ALIMENTARY AND DEFFICITE ANEMIA IN COWS IN WESTERN REGION OF UKRAINE
Alimentary - defficite anemia of cattle is registered in farms of Lviv, Volynj, Rivne, Ivano-Frankivsk, Ternopil and Chernivtsi regions. We established, than the main reasons of the development of alimentary anemia in dry-stable cows during winter-stable period of keeping was low content of Co, Cu, J and Zn in ration.
Key words: anemia, dry-stable cows, ration, cobalt, cuprum, erythrocytopoesis, olygohromemia, olygocytemia, MCT, MCV.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2010
196
