CC BY
19
УДК: 616.716.85-018.4-073.175-053 В.Ф. Макеев, А.-С.А. Крупник
М1НЕРАЛЬНА Щ1ЛЬН1СТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ АЛЬВЕОЛЯРНИХ В1ДРОСТК1В У Д1ТЕЙ У В1КОВОМУ АСПЕКТ1
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
Мшеральна щ1льн1сть кютковоТ тканини альве-олярних в1дростк1в набувае все бтьшоТ значущос-т1 в сучаснш стоматологи [6;7;8;9]. Механ1чна I бюлопчна повед1нка кютковоТ тканини щелеп вщ1-грають важливу роль у плануванш, ефективност1 та прогнозуванн1 стоматолог1чних втручань. IV м-льк1сн1 та якюж параметри е факторами, що впли-вають на дентальну 1мплантац1ю, реконструктив-но-в1дновну х1рург1ю та к1сткову пластику, ортодо-нтичне I пародонтолог1чне л1кування [1;2;10;11;12].
К1сткова тканина - це динам1чна в1дкрита система, яка характеризуеться складною багатор1в-невою орган1зац1ею та може зм1нювати свою структуру I властивост п1д впливом екзогенних та ен-догенних фактор1в. Вона 1п муо н1коли не перебу-вае в стан1 метабол1чного спокою, особливо в зростаючому оргашзмк IV матрикс I м1неральн1 компоненти постшно перебудовуються завдяки процесами моделювання I ремоделювання, як1 ре-гулюються як системними, так I локальними факторами та тюно пов'язан з ф1з1олог1чними процесами, такими як розвиток I прор1зування зуб1в, а також зм1нюються при патолопчних станах [2;3;10;13]. Досл1дження динам1ки структурних змш у к1стков1й тканин1 та метод1в ТТ об'ективноТ оц1нки е предметом наукових дослщжень упро-довж останшх рок1в, а для вивчення ктькюних I як1сних параметр1в кютковоТ тканини, ТТ арх1текто-н1ки використовуеться низка метод1в [5;15].
Так, для в1зуал1заци та досл1дження краню-фац1альних к1сткових структур у сучасн1й стоматологи широко використовують методи комп'ютерноТ д1агностики. Перевага цих метод1в полягае у високш точност1, короткому час1 обсте-ження, доступност1. Кр1м того, дан1 методи дають змогу оцшити не лише форму, л1н1йн1 розм1ри й об'ем к1стковоТ тканини, а й ТТ "якюж" параметри, як1 базуються на здатност1 к1стковоТ тканини по-глинати рентген1вськ1 промен1, що прямо пов'язано з ТТ мшеральною насичен1стю I прямо пропорц1йно ТТ щ1льност1 [3;10].
Мета досл1дження - вивчення в1кових особли-востей мшеральноТ щ1льност1 к1стковоТ тканини альвеолярних вщростмв у д1тей I п1дл1тк1в за да-ними комп'ютерноТ томографа.
Матерiали i методи дослiдження
М1неральну щ1льн1сть к1стковоТ тканини альвеолярних вщростш верхньоТ I нижньоТ щелеп оц1-нювали, анал1зуючи арх1вн1 дан1 центру комп'ютерноТ томографп AbsolutMed, м. Льв1в. Ви-вчено рентгенолог1чн1 дан1 297 ос1б (156 хлопц1в I
141 д1вчина) в1ком в1д 7 до 18 рок1в, як1 були направлен! на комп'ютерну томографш переважно л1карями- оториноларингологами I стоматологами з приводу патологи синуав та кюткових структур кран1офац1ального I щелепних комплешв упро-довж 2013-2015 рр. Анал1з даних проводили в практично здорових д1тей. З обстеження виключе-н1 пац1енти, в анамнез! яких виявляли хвороби, що впливають на метабол1зм кютковоТ тканини.
Для ктькюноТ оцшки щ1льност1 к1стковоТ тканини альвеолярних вщростш використовували шкалу послаблення рентгежвського випромшю-вання (шкала Хаунсф1льда). Д1апазон шкали ста-новить 1024- 3071 умовних одиниць Хаунсфтьда (Ни). Точкою в1дл1ку (0 Ни) прийнята щшьжсть води, в1д'емн1 величини шкали вщповщають пов1т-рю I жиров1й тканиш, позитивн1 - м'яким тканинам, кютковш тканин1 та щ1льн1шим структурам (дентин, емаль зуба, металев1 структури). Вщомо, що р1зн1 типи нормальноТ кютковоТ тканини мають щтьнють 226-3071 Ни I залежно вщ д1апазону харак-теризують 4 типи кютки [1; 16].
Щ1льн1сть кютковоТ тканини альвеолярних вщростш щелеп анал1зували за допомогою комп'ютерноТ програми «RadiAnt РЮОМ У1ешег 1.9.16» у бокових I фронтальних дтянках альвеолярних вщростш верхньоТ та нижньоТ щелеп. Ви-м1рювання проводили за трьома вертикальними р1внями: ап1кальному, приблизно за серединою кореня та край альвеолярного гребеня бтя мо-ляр1в у бокових д1лянках I бтя р1зц1в у фронтальних дтянках. Под1бна методика використана [17] для вивчення щтьносп альвеолярноТ к1стки при перем1щенн1 1кла. Дан1 додавали й отримували середш значення, за якими I проводили анал1з. Досл1джували зображення, як1 м1стили приблизно в1д 214 до 541 зр1з1в, у саптальнш та акс1альн1й площинах. Отриман1 дан1 пор1внювали залежно в1д в1ку, стат1 та локал1зац1Т. Ураховуючи те, що не було виявлено статистично значущих вщмшнос-тей м1ж правим I л1вим боками, анал1з даних проводили узагальнено.
Також вивчено особливосп щ1льност1 кютковоТ тканини альвеолярних вщростш у дтянках аден-ти та проведено пор1вняння з аналог1чною д1лян-кою з зубом на протилежному боц1 щелепи. Отри-ман1 дан1 опрацьовано статистично. Для виконан-ня статистичного анал1зу отриманих первинних даних нами було використано програми Ехсе1» I <^а^юа». Було проведено анал1з сере-дн1х величин (оск1льки в дослщжуваних групах був гаус1вський розпод1л, то результати наведено у
Результати дослщження та ïx обговорення
Отpимaнi дaнi мiнepaльнoï щiльнocтi кicткoвoï тканини aльвeoляpниx вiдpocткiв у шкoляpiв м. Львoвa нaвeдeнi в тaблицi 1 i на pиcункax 1-4.
Таблиця 1
Мiнеральна щ/льн^ь KicmKoeoï mKaHUHU альвеолярних вiдросmкiв щелеп залежно вiд eiKy ma cmami
виглядi cepeдньoгo apифмeтичнoгo i йoгo пoxибки Mim). Пpи пpoвeдeннi пopiвнянь мiж гpупaми ви-кopиcтaнo пapaмeтpичний кpитepiй Стьюдeнтa. Уcьoгo пpoвeдeнo пoнaд 3000 вимipювaнь.
Вiк. poки Хлoпцi Дiвчaтa
кть-кicть вepxня щeлeпa нижня щeлeпa кть-кicть вepxня щeлeпa нижня щeлeпa
ф^н-тальна дтянка бoкoвa дiлянкa фpoн-тальна дiлянкa бoкoвa длянка фpoн-тальна дтянка бoкoвa дiлянкa фpoн-тальна дiлянкa бoкoвa дiлянкa
7 В 453,63i 3В,57 44В,3В± 43,30 461,24± 24,55 4В0,17± 35,33 В 442,45± 1В,34 451,33± 36,54 457,62± 1В,64 477,25± 23,3В
В 6 440,50i 13,62 477,33± 45,70 490,14± 14,12 4В2,67± 44,96 5 447,45± 15,47 452,27± 31,47 4В3,17± 2В,12 472,34± 21,05
9 12 461,42i 44,56 474,25± 34,66 477,62± 1В,64 476,25± 33,40 5 450,12± 11,35 463, В3± 19,12 464,1В± 45,14 473,19± 31,13
10 6 492,50i 46,25 475,В0± 43,56 490,32± 13,57 4В3,75± 52,06 6 455,33± 43,20 447,В3± 56,23 4В7,16± 13,20 460,75± 75,В0
11 6 490,00i 69,54 491,50± 4В,73 4В9,00± 14,14 472,00± 61,41 6 490,14± 21,15 473,50± 61,55 4В9,57± 15,61 470,1В± 11,64
12 В 477,17i 4В,04 500,00± 76,55 4В7,62± 1В,64 4В4,00± 6В,5В 12 517,75± 42,01 505,17± 41,71 495,67± 63,0В 46В,60± 50,14
13 1В 497,06i 2В,67 503,93± 25,31 490,1В± 30,10 4В9,92± 31,19 13 597,0В± 2В,В2* 525,В3± 30,02 577,25± 30,22* 577,91± 27,60*
14 15 529,В5± 23,50 514,В7± 24,2В 502,50± 23,5В 503,95± 25,53 16 631,50± 27,51** 613,39± 27,01** 5В5,96± 26,07* 573,41± 17,60*
15 14 559,44± 1В,91 51В,10± 22,В0 50В,42± 32,2В 511,57± 22,23 14 61В,61± 1В,В0* 593,07± 26,20* 609,12± 29,04* 5В1,72± 26,07*
16 1В 5В2,00± 21,73 541,24± 24,55 509,52± 23,12 516,В0± 25,62 1В 5В2,В2± 1В,47 562,74± 17,34 599,В3± 31,70* 529,31± 17,3В
17 21 577,В3± 20,62 537,55± 20,34 513,00± 35,02 532,07± 31,95 20 527,7В± 20,11 524,45± 20,92 572,72± 44,91 516,12± 20,6В
1В 24 5В4,46± 27,1В 523,60± 1В,04 551,33± 35,В6 540,33± 24,71 1В 521,00± 21,00 517,50± 12,50 5В3,00± 26,15 511,00± 24,00
s^o-ro/cep eднe 156 141
npuMimKa: * - наявна досmовiрнa рзниця (рй0.05) м'ж aнaлогiчними грyпaми обох пiдгрyп; : **- наявна досmовiрнa рзниця (рП0.01) мiж aнaлогiчними грyпaми обох пiдгрyп
Згiднo з нaвeдeними в таблиц 1 пoкaзникaми вcтaнoвлeнo, щo ocoбливoï вiдмiннocтi в пoкaзни-кax мiнepaльнoï щiльнocтi aльвeoляpниx вiдpocт-кiв у вiкoвoму та гeндepнoму acпeктax нe виявлe-нo. Пoкaзники кicткoвoï щiльнocтi вepxньoï та ниж-ньoï щeлeп з в^м як у дiвчaт. так i xлoпцiв, зм^ нюютьcя в мeжax 440-631 HU. щo вiдпoвiдae за кла^фка^ею [1;11] III типу кютки (ущiльнeнa губ-чacтa кicткoвa тканина). ^ливання пoкaзникiв щiльнocтi кicткoвoï тканини як у фpoнтaльниx, так i в бiчниx дiлянкax щeлeп у вiкoвoму acпeктi в oci6 o6ox гpуп нe е cтaтичнo значущими (p>0,05).
Оcнoвнe зpocтaння кicткoвoï щiльнocтi aльвeo-ляpниx вiдpocткiв як у дiвчaтoк, так i xлoпчикiв пo-чинaeтьcя пpиблизнo з 10-12-piчнoгo вку (pиc. 1-pиc.4 ). Слщ зазначити, щo. якщo в xлoпцiв з вiкoм cпocтepiгaeтьcя нecуттeвий. плавний пpиpicт кют-
кoвoï щiльнocтi aльвeoляpниx вiдpocткiв (p>0,05). тo в дiвчaтoк виявлeнo пубepтaтний cтpибoк. який вiдмiчaeтьcя пiкaми зpocтaння кicткoвoï щiльнocтi в 12-14 po^ на вepxнiй щeлeпi (517.75i42.01 HU -631.50i27.51 HU). фиа 3). та в 13-15-piчниx - на нижнiй щeлeпi (577.25i30.22 HU - 609,12i29,04 HU) ^c.4). Таю змши мiнepaльнoï щiльнocтi аль-вeoляpниx вiдpocткiв за даними кoмп'ютepнoï то-мoгpaфiï узгoджуютьcя з наушвими дocлiджeння-ми [3; 5; 20]. згiднo з якими пiк пpиpocту кicткoвoï мacи в дiвчaтoк пpипaдae на вiк 14-15 poкiв. I caмe в гpупax 13-16-piчниx пщл™в нами виявлeнi ви-paжeнi re^aepm вiдмiннocтi щiльнocтi aльвeoляp-ниx гpeбeнiв (p<0,05).
Рис. 1. М1неральна щ1льн1сть альвеолярного вЮростка верхньо)' щелепи в хлопцв
Рис.
2. М1неральна щ1льн1сть альвеолярного вЮростка нижньо)' щелепи в хлопцв
Рис.
3. М1неральна щльнсть альвеолярного вдростка верхньо)' щелепи в девчат
Рис. 4. М1неральна щльтсть альвеолярного вдростка нижньо)' щелепи в девчат
Також дослщжеш деяк вщмшносп мшераль-ноТ щшьносп альвеолярних вщросшв у фронта-льнш та б1чн1й дтянках щелеп. Установлено, що и показники е дещо вищими у фронтальних вщдтах у пор1внянн1 з боковими як у хпопчиш , так I д1вчат. Але, якщо в д1вчат ця р1зниця пом1тна з 10-11-р1чного в1ку на верхнш I нижн1й щелепах, то в хлопц1в в1дм1нност1 виявлен1 п1сля 13-р1чного в1ку на верхн1й щелеп1, а на нижнш щелеп1 така законом1рнють просл1дковуеться до 13-ти рок1в, дал1 м1неральна щ1льн1сть стае вищою в бокових дтянках альвеолярного вщростка (рис.2).
Ураховуючи те, що для вибору методу лкувальноТ стратеги, динам1чного спостереження I контролю ефективносп, особливо при дентальнш 1мплантац1Т та ортодонтичному л1куванн1, актуаль-ними, на нашу думку, е дослщження м1неральноТ щ1льност1 на р1зних р1внях висоти альвеолярних гребешв верхньоТ та нижньоТ щелеп (табл. 2 I табл. 3).
Анал1зуючи отримаш дан1, встановлено, що як у хлопав, так I в д1вчат найвищ1 показники рентге-нолопчноТ щ1льност1 в ус1х в1кових групах як на верхнш, так I на нижнш щелепах виявлеш посере-диш альвеолярних в1дростк1в (приблизно середина корешв). Причому ця р1зниця в пор1внянн1 з ап1-кальною I марг1нальною д1лянками е значущою (р<0,05). На нашу думку, отримаш дан1 можуть бути використаш для контролю сили перем1щення зуб1в при ортодонтичному л1куванн1. Под1бн1 рекомендаци запропоновано [17; 18].
Таблиця 2
Мшеральна щльн1сть альвеолярних в1дростмв щелеп у хлопцв залежно в1д рвня ))' визначення
В1ков1 групи, роки Верхня щелепа Нижня щелепа
Фронтальна дтянка Бокова д1лянка Фронтальна д1лянка Бокова д1лянка
апкальна середина приший-кова ап1кальна середина приший-кова ап1кальна середина приший-кова ап1кальна Середина приший-кова
7-9 350,33± 515,50± 431,08± 312,67± 536,25± 408,00± 423,35± 530,33± 490,17± 363,25± 517,50± 472,90±
37,42 11,35 35,24 32,23 16,04 32,94 17,94 16,35 37,42 34,44 28,10 34,75
10-13 332,75± 468,25± 435,92± 332,25± 621,27± 491,45± 431,12± 597,43± 473,15± 364,33± 635,89± 422,30±
21,63 18,68 14,18 26,09 20,05 23,68 15,03* 15,04* 13,14** 15,44 18,65 38,75
14-18 441,60± 623,50± 454,58± 346,40± 657,39± 441,00± 446,83± 661,72± 495,56± 445,07± 683,68± 499,60±
14,50 16,62 14,22 11,49 10,53 13,86 35,89 9,35** 15,49** 20,06* 8,44** 11,71*
Примтка: * - наявна достов1рна р1зниця (рП0.001) мж аналог1чними групами обох п1дгруп; **- наявна достов1рна рзниця (рП0.05) м1ж аналог1чними групами обох п1дгруп
Taönuup 3
MiHepanbHa wjnbHicmb anbBeonnpHux BidpocmKiB ui,enen y diB^am 3anexHO Bid piBHH ii BU3HaveHHH
BiKoBi rpynu, poKM BepxHa ^enena HuxHa ^enena
QpoHTanbHa ginaHKa BoKoBa ginaHKa QpoHTanbHa ginaHKa BoKoBa ginaHKa
aniKanbHa cepegMHa npMWMM-KoBa aniKanbHa cepegMHa npMWMM-KoBa aniKanbHa cepeflMHa npMWMM-KoBa aniKanbHa CepegMHa npMWMM-KoBa
7-9 382,00± 17,71 489,25± 27,70 460,67± 11,61 401,00± 13,47 547,00± 43,27 368,25± 34,01 366,00± 21,16 532,25± 31,26 485,00± 17,00 431,17± 24,07 492,50± 34,60 452,00± 34,63
10-13 363,50± 15,50 676,79± 20,79 487,36± 20,51 381,50± 17,41 680,44± 10,82 402,19± 23,46 406,00± 18,03 678,00± 11,12 452,00± 18,24 409,00± 20,28 697,80± 16,27 415,64± 21,69
14-18 343,79± 11,56 675,68± 9,62 596,19± 12,12 399,35± 9,76 656,32± 9,32 479,11± 9,91 415,42± 30,02* 665,32± 11,64 550,89± 22,90 427,44± 11,24 634,04± 13,45 505,69± 13,64
npuMimKa: * - HanBHa docmoBipHa pi3Huun (pü0.05) Mix aHanoaim nopiBHWWHM MiHepanbHy ^mbHicTb anbBeonap-hmx BiflpocTKiB BepxHboi Ta HMWHboi ^enen y oci6 pi3HOi CTaTi, BCTaHoB^eHo, ^o b 10-13-piHHMX xnon-^b (Ta6n. 2) ii noKa3HMKM Ha Bcix piBHax bmcotm anbBeonapHoro BiflpocTKa cyrreBo BM^i y $poHTa-nbHiM flinaH^ HM^Hboi' ^enenu b nopiBHaHHi 3 Bepx-Hbow (p<0,001). y rpyni xnon^B 14-18-piHHoro BiKy TaKa 3aKoHoMipHicTb BuaBneHa aK y $poHTanbHiM, TaK i b öiHHin flmaHKax (p<0,05). y fliBnaT (Ta6n. 3) b ycix bIkobmx rpynax cnocrepirawTbca TeHfleH^MHi BiflMiHHocTi Miw ^poHTa^bHow i 6nhmmm flinaHKaMM BepxHboi Ta HMWHboi ^enen (p>0,05). TaKi w 3aKoHoMipHocTi npocniflKoBywrbca b flocniflweHHax [14].
CTaTMCTMHHo 3Hany^i BiflMiHHocTi BuaBneHo npu BMBneHHi MiHepa^bHoi ^inbHocTi b flinaHKax afleHTii b nopiBHaHHi 3 aHanoriHHMMM flinaHKaMM 3 HaaBHMM 3y6oM y nifl^iTKiB o6ox craTeM (13-16 poKiB) - Biflno-BiflHo 468,72±38,31 HU i 575,35±24,16 (p<0,05) y xnon^B Ta 452,93±16,74 HU npoTM 548,00±26,12 HU y fliBnaT (p<0,01).
fliana3oH KonuBaHb Ta oco6nMBocTi MiHepanbHoi ^i^bHocTi KicTKoBoi TKaHMHM anbBeonapHMx BiflpocTKiB flonoMowyTb BM3HanMTM iHTeHcuBHicTb $opMy-BaHHa KicTKoBoi TKaHMHM b pi3Hi BiKoBi nepioflM i mo-wyTb cnyryBaTM noKa3aHHaMM flo Bu6opy niKyBanb-hoi TaKTMKM, oco6nMBo npu opToneflMHHoMy M opTo-floHTMHHoMy BTpynaHHi.
BMCHOBKM
BMKopucTaHHa cynacHMx KoMn'wTepHMx TexHono-riM flo3Bonae He nuwe oö'cktmbho oцiнмтм apxiTeKTo-HiKy anbBeonapHMx BiflpocTKiB, a M oöpaTM onTMManb-hmm MeTofl niKyBaHHa Ta cnpomo3yBaTM Moro e$eK-TMBHicTb i pm3mkm Ha niflcTaBi BM3HaneHHa MiHepanbHoi ^i^bHocTi KicToK ^eпenнo-пмцeвoT flinaHKM.
BuaBneHi oco6nMBocTi cBiflnaTb npo TeHfleH^MHi BiflMiHHocTi MiHepanbHoi ^inbHocTi anbBeonapHMx BiflpocTKiB 3a BiKoBMMM i reHflepHMMM o3HaKaMM.
flh-epaTypa
1. ManaHHyK B.O. Оцiнкa hkocti KicTKoBoi TKaHMHM nu-цeвoгo Biflfli^y nepena Ta KnacM^iKa^a i'i TMniB Ha ochobI 6ioMexaHiHHMX napaMeTpiB / B.O. ManaHHyK, A.B. KonnaK // yKpaiHcbKMM MeflMHHMM naconuc. -2013. - №1(93). - C.126-131.
2. noBopo3HWK B.B. KocTHaa cucTeMa m 3a6oneBaHMa napofloHTa / B.B. noBopo3HWK, M. Ma3yp. - K., 2005. - 444 c.
3. KocTHaa TKaHb y fleBoneK m nogpocTKoB. CBa3b c no-noBbiM M 0M3MHecKMM po3BMTMeM / B.B. noBopo3HWK, M.B. Bobk, T.B. OpnMK [ m flp. ] // BicHMK acoцiaцii aKywepiB-riHeKonoriB yKpaiHM. - 2000. - №3(8). - C. 82-95.
mu apynaMU oöox nidapyn;
4. KaflypiH O.K. Bio0i3MHHi BnacTMBocTi KoMnaKTHoi KicTKoBoi TKaHMHM / O.K. KaflypiH, O.G. BupBa, O.C. fle-oHTbeBa. - XapKiB, 2007. - 136 c.
5. noBopo3HWK B.B. CTpyKTypHo-^iyHK^oHanbHMM cTaH KicTKoBoi TKaHMHM y fliTeM Ta niflniTKiB 3a gaHMMM ynbTpa3ByKoBoi fleHcMToMeTpii // nefliaTpia, aKywep-ctbo, riHeKonoria. - 1999. - C.49-54.
6. Buyukkaplan U.S. Evaluation of mandibular bone mineral density using the dual-energy X-ray absorptiometry technique in edentulous subjects living in an endemic fluorosis region / U.S. Buyukkaplan, M.U. Guldag // A Journal of Head and Neck Imaging. -2012. - №41(5). - P. 405-410.
7. Biological factors contributing to failures of osseointe-grated oral implants.Success eriteria and epidemiology / [M. Esposito, J.M. Hirsch, U. Lekholm, P. Thomsen] // Eur. J. Oral Sci.- 1998.- №106(1).- P. 527-551.
8. Gungor E. Evaluation of osteoporosis in jaw bones using cone beam CT and dual-energy X-ray absorto-mentry / E.Gungor, P. Yildirim, R. Cevik // J. Oral Sci. - 2016. - №58(2).- P. 185-94.
9. Assessment of bone mineral density in the jaws and it's relationship to radiomorphometric indices / A. Yul-sahi, C.S. Paksoy, S. Ozden [ et. al.] // Dentomaxillo-fac. Radiol. - 2010. - №39(1). - P. 284-900.
10. Celenk C. Relationship of mandibular and cervical vertebral bone density using computed tomography / C. Celenk, P. Celenk // Dentomaxillofac. Radiol. -2008. - №37. - P. 47-51.
11. Bone density masurements in intraoral radiograpgs / O. Nackaerts, R. Jacobs, K. Harner [ et. al.] // Clin. Oral Investig. - 2007. - №11. - P. 225-29.
12. Bone density at implant sites and its relationship to assessment of bone guality and treatment outcome / G. Bergkvist, K. J. Koh, S. Sahlholm [ et. al.] // Int J. Oral Maxillofac. Implants. - 2010. - №25(2). - P.321-328.
13. Marquezan M. Bone mineral density / M. Marquezan, T.C. Lau, C.T. Mattoc [ et. al.] // Angle Orthod. -2012. - №82. - P.62-66.
14. Density of the alveoral and basal bones of the maxilla and mandible / [H.S. Park, Y.J. Lee, S.H. Jeong, T.G. Kwon] // Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. - 2008. -№133. - P. 30-37.
15. Quantitative evaluation of bone density using the Hounsfield index / T. Shapurian, P.D. Damoulis, G.M. Reiser [ et. al.] // Ind. J. Oral Maxillofac. Implants. -2006. - №21(2). - P. 290-297.
16. Misch C.E. Density of bone: Effect on surgical approach and healing. In: Misch C.E. ( Ed. ). Contemporary Implant Dentisry. Mosby, - Elsevier, Canada,-2008.- P.645-667.
17. Feifei J. Hounsfield Unit Change in Root and Alveolar Bone during Canine Retraction / J. Feifei, L.U. Sean,
X. Zeyang // Am. J. Orthod. Dentofacial. Orthop. - aged from 5 to 18 years / W. Kong, Z. Chen, W.
2015. - №147(4). - P.445-453. Zhang [ et. al.] // Zongua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. -
18. Assessment of correlation between computerized tomo- 2015. - №50(9). - P. 540-543.
graphy values of the bone, and maximum torque and 20. Correlation between hand and total body density in nor-
resonance frequency values at dental implant placement mal Chinese children / H. Xu, J. X. Chen, T.M. Zhang [
/ I. Turkyilmaz, T.F. Tozum, C. Tumer [ et. al.] // J. Oral et. al.] // Bone. - 2007. - №43(3). - P. 350-5. Rehabyl. - 2006. - №33(12). - P.881-888. Стаття надшшла
19. Correlation of bone mineral density of the mandibular 7.09.2016 р. angle, hand and total body in 839 healthy individuals
Резюме
У статп представлено результати вивчення мшеральноТ' щтьносп кютковоТ тканини альвеолярних вщростш у д1тей i пщл^ш. Доведен! можливост сучасного методу комп'ютерноТ' томограф!'' як об'ективного методу визначення бюлопчних властивостей кютковоТ тканини щелеп у д!тей у вковому аспект!. Результати дослщжень засвщчили, що мшеральна щтьнють альвеолярних вщростш щелеп у дь тей i пщл^ш належить до Ill типу кютки, мае в!ков! та тендеры вщмшносп, а штенсивнють формування кн стковоТ маси в перюд пубертатного в!ку активн!ша в д!вчат. Отриман д!апазони досл!джуваних показник!в можуть слугувати показаннями до вибору оптимально'' тактики ортопедичного й ортодонтичного лкуван-ня в зростаючих пац!ент!в.
Ключовi слова: альвеолярн в!дростки, м!неральна щ!льн!сть, д!ти i п!дл!тки, комп'ютерна томограф!я.
Резюме
В статье представлены результаты изучения минеральной плотности костной ткани альвеолярных отростков у детей и подростков. Доказаны возможности современного метода компьютерной томографии как объективного метода определения биологических свойств костной ткани челюстей у детей в возрастном аспекте. Результаты исследований показали, что минеральная плотность альвеолярных отростков челюстей у детей и подростков относится к III типу кости, имеет возрастные и гендерные различия, а интенсивность формирования костной массы в период пубертатного возраста более активная у девочек. Полученные диапазоны исследуемых показателей могут служить показаниями к выбору оптимальной тактики ортопедического и ортодонтического лечения растущих пациентов.
Ключевые слова: альвеолярные отростки, минеральная плотность, дети и подростки, компьютерная томография.
UDC: 616.716.85-018.4-073.175-053
THE AGE-RELATED FEATURES OF ALVEOLAR JAWS BONE MINERAL DENSITY IN GROWING CHILDREN.
V.F. Makeev, A.-S. A. Krupnyk
Danylo Halytskiy Lviv National Medical University
Summary
Introduction. Mechanical and biological properties of jaw bone regards in the planning, effectiveness and prognosis of dental treatment. It's quantitative and qualitative parameters are factors which influence on the dental implantation reconstructive surgery and bone procedure, orthodontic and periodontal treatments. Computer tomography technology (3D) uses for maxillofacial area bone structures visualization in modern dentistry. The advantages of this method are the high accuracy, low cost, short time survey. Not only jaw shape, linear dimensions and bone tissue amount can be determined by 3D method but biological parameters such as bone density.
The aim of the present research was to study the age-related features of alveolar jaws bone mineral density in growing children using computer tomography.
Materials and methods. CT scans of 297 growing children in age 7-18 years old were analyzed. Bone mineral density at frontal and distal areas of maxilla and mandible was recorded in Hounsfield Units (HU). The data were compared by age, sex and localization. The data of bone mineral density in areas of secondary adentia and areas with teeth in adolescents of both sexes were analyzed and compared. The data were statistically computed.
Results and discussion. Specific differences in bone mineral density of jaws (BMD) for ages and genders have not been found. The BMD of maxilla and mandible increased with age in both sex groups, varying from 440 to 631 HU and relates to the III type of bone. The main BMD fast increasing begins approximately from age 1012 and its rate gradually slowing down after 16 years. In males the BMD of both jaws increased gradually. The females had increasing peak in puberty between 12-15 years. It is found that BMD is slightly higher in frontal areas of maxilla and mandible than in distal.
BMD is the most high in the middle of alveolar bone of both jaws. Comparing to the apical and marginal levels this data are significantly higher (p<0,05).
The highest data of BMD are in the middle level of the maxilla and mandible alveolar bone comparing with apical and marginal level (p<0,05).
Statistically significant differences of BMD is found in areas of secondary adentia and in similar areas of jaws with teeth.
Conclusions: The BMD in healthy growing children from 7 to 18 years old is increased with age. BMD changes help to determine the intensity of jaws bone formation in growing children.
Key words: alveolar jaws, bone mineral density, children and adolescent, computing tomography.
