CC BY
35
© Колесник П. О., Колесник А. П., *Цяпець Г. Б., **Свереняк Г. М.
УДК 616. 71-007. 234
Колесник П. О., Колесник А. П., *Цяпець Г. Б., **Свереняк Г. М.
ОЦШКА РОЛi ФАКTОРiВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА MiНЕРАЛЬНУ ЩiЛЬНiCTЬ КЮТКОВО1" ТКАНИНИ У Д^ЕЙ ТА ПiДЛiTКiВ ЗА ДАНИМИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ'
ДЕНСИТОМЕТРЙ"
1нститут шслядипломноТ освiти доушверситетсько'Г пiдготовки, медичний факультет
УжНУ (м. Ужгород) *Ужгородський нацiональний унiверситет (м. Ужгород) **ДЗВЛ ст. Королево
Дана робота е фрагментом НДР науково-тренш-гового консультативно-дiагностичного Центру ci-мейно! медицини та долiкарcькоI допомоги «Сучасн можливоcтi cкринiнгу факторiв ризику та найчасп-ших захворювань у населення Закарпаття та окре-мих когорт па^етчв».
Вступ. В УкраIнi, як i в усьому cвiтi, в останн де-cятирiччя проблема зниження мЫерально! щiльноcтi кicтковоI тканини (МЩКТ): остеопорозу та остеопе-нiI - набула особливого значення [1,2]. Сьогодн де-далi доcтупнiшими стають нов^ы методи дiагноcти-ки остеопорозу, серед яких «золотим стандартом» е денcитометрiя [3]. До недавнього часу розвиток остеопорозу пов'язували з втратою юстково! маси, що вiдбуваетьcя найчаcтiше у жЫок у менопаузi. В останн 10 рокiв з'явилися данi про те, що витоки остеопорозу лежать в дитячому та пщлггковому вц [3,4]. Повщомлення про результати доотдження м^ нерально! щiльноcтi кicтковоI тканини у дггей та пщ-лтов е фрагментарними, не розробленi нормативи для рiзних вiкових груп як для Укра!ни в цiлому, так i для Закарпатсько! облаcтi зокрема. Враховуючи розповсюджене cьогоднi зменшення ктькост вжи-вання молока та молочних продук^в дiтьми та тдтт-ками, ведення ними малорухомого способу життя, поширення шюдливих звичок та значну частоту пе-реломiв у данм вiковiй категорiI, можна очiкувати зниження мшерально! щiльноcтi кicтковоI тканини ще у дитячому вiцi. Оцiнивши дану ситуацю можна створити рекомендаци по збереженню мiнерально,i щiльноcтi юстково! тканини для населення дано! в^ ково! групи Закарпатсько! облаcтi.
Мета дослщження. Оцiнка ролi факторiв, що впливають на МЩКТ у населення рiзного вiку за результатами ультразвуково! денситометри.
Об'ект i методи дослщження. У доcлiдженнi брало участь 60 оciб: дiти та пiдлiтки молодшого, се-реднього, старшого шкiльного вку - I, II, Ill тематичн групи вiдповiдно та жiнки зртого вiку (IV контрольна група).
Методи дослщження - анкетування, ультразву-кова денcитометрiя.
Уciм обстежуваним особам до початку досл^ дження було запропоновано пройти анкетування за спещально розробленою нами анкетою, яка включала наступи питання: вiк, стать, антропометричн показники, iнформацiю щодо переломiв у респондента та його батьюв, наявност хронiчних хвороб та прийому певних медикамен^в, шкiдливих звичок, фiзичного навантаження, перебування на cвiжому пов^р^ частоти та кiлькоcтi вживання молока, молочних продук^в, початок та порушення мicячного циклу (у оЫб жшочо! cтатi).
Кicткова ультразвукова денcитометрiя (УЗДМ) - безпечний, нерадiацiйний споЫб, що забезпечуе кiлькicну оцiнку скелетного статусу, корисну для ви-явлення па^ен^в з ризиком розвитку остеопорозу та остеопени i оцiнки ризику майбутых переломiв.
Доcлiдження проводилося за допомогою юстко-вого ультразвукового денситометра «Sahara», "Ho-logic" (США), що е першим i единим в Закарпатсьюй облаcтi клiнiчним кicтковим денситометром, який оцЫюе МЩКТ, використовуючи неюызуюче випро-мiнювання. Ультразвуковий денситометр «Sahara» вимiрюе передачу високочастотно! ультразвуково! хвилi через п'яткову кicтку. Метод УЗДМ заснований на вимiрюваннi швидкоcтi розповсюдження ультразвуково! хвилi по поверхн кicтки. Ступiнь точноcтi («аccuracy») для будь-якого денситометра визна-чаеться як вщхилення отриманих результатiв. Сту-пЫь вiдтворюваноcтi («precision») визначаеться як величина вщхилення вiд результатiв доcлiджень при вимiрюваннi одые! i ^е! ж дтянки кicтки кiлька разiв протягом певного перюду. Похибка у вщтворены ре-зультатiв доcлiджень не перевищуе 0. 4 - 0.81 %.
Показник Z (Z-score) е рiзницею мiж дiйcним по-казником мЫерально! юстково! маси у кожного об-стежуваного пацiента i середньотеоретичною нормою того ж в^, вираженою як частина стандартного вiдхилення.
Таблиця
Порiвняльна характеристика показникiв мшерально'Г щтьност юстково'Гтканини за даними ультразвуково'Г денситометрГГ у дослiджуваних групах
Група Стать Т-показник (M±m) Stiffness (M+m) МЩКТ (M+m) Вiрогiдна рiзниця (р-коефМент Ст'юдента)
1 Загальна -0,49+0,14 95+2,6* 0,51+0,02 * р I/III<0,05
Чоловки -0,25±0,2 99+3,4 0,55+0,02* *р I ч/ж<0,05
Жшки -0,7+0,1 91,4+3,6 0,48+0,02*
II Загальна -0,38+0,25 101+5,6 0,57+0,03
Чоловки -0,45+0,4 95,4+6,9** 0,52+0,04 **pII ч/ж<0,002
Жшки -0,4+0,3 104,3+7,8** 0,58+0,05
III Загальна 0,16+0,13 106,9+2,3* 0,6+0,02 * р III/I<0,05
Чоловки 0,18+0,15 106,5+2,7 0,65+0,06
Жшки 0,16+0,2 105,6+3,6 0,59+0,22
IV Загальна 0,08+0,3 102+5 0,57+0,03
Примпжа: * - вiрогiдна рiзниця, коли коефМент Ст'юдента <0,05; коефiцieнт Ст'юдента <0,002.
Показник Т (T-score) е р1зницею м1ж показниками м1нерально1 кютково! маси i густини к1стково1 тканини у обстежуваного i средньотеоретичним пком цих показник1в у вщ1 40 рок1в.
Результати досл1джень та 'Гх обговорення. У досл1джуваних групах частота перелом1в була найчаст1шою у тдгмтюв середнього шк1льного в1ку. Остеопорозу в обстежуваних ос1б виявлено не було. Результати ультразвуково! денситометрИ наведено у таблиц!. Показники м1нерально1 щ1льност1 кютково! тканини, що свщчили про наявн1сть остеопе-нИ (Т-показник <-1,5) було зареестровано у 6,7 % ос1б. Сл1д зазначити, що саме у дггей з1 зниженими показниками було встановлено найбшьшу ктькють перелом1в.
При анал1з1 показник1в ультразвуково! денситометрИ було встановлено в1рогщну р1зницю мшераль-но! щ1лыност1 кютково! тканини у I групп у хлопчиюв (0,55±0,02) пор1вняно з д1вчатками (0,48±0,02), (p<0,05). При анал1з1 показниюв ультразвуково! денситометр!! було встановлено в1рогщну р1зницю кшь-к1сного ультразвукового Ыдексу у п1дл1тк1в II групи, при чому у д1вчаток вона була в1рогщно вищою (104,3±7,8) пор1вняно з хлопчиками (95,4±6,9) (р<0,002). Частота перелом1в залежала в1д в1ку i зменшувалася з в1ком.
Було встановлено в1рогщну р1зницю м1нерально! щ1льност1 кютково! тканини при пор1внянн1 серед-н1х показник1в I та III груп, як становили в1дпов1дно 95±2,6 та 106,9±2,3 (p<0,05). В1рог1дно! р1зниц1 при
- в1ропдна р1зниця, коли
пор1внянн1 середн1х показник1в м1нерально! щ1льност1 кютково! тканини шших груп не було встановлено. При проведены кореля-цмного анал1зу рол1 фактор1в, як впливають на МЩКТ, встановлено, що вони зм1нюються у групах, в залежност1 в1д в1ку. Так у I груп1 показники МЩКТ корелювали з к1льк1стю вживаного молока, мо-лочних продукт1в (за коефщ1ен-том кореляц1! П1рсона (p<0,05)).
За даними анкетування, кшь-к1сть вживання молока респондентами у групах зменшувалася з вком i була найменшою у до-рослих ос1б IV групи. В середньо-му д1ти I групи вживали молоко та/або молочн1 продукти у кшь-кост1 5,4±0,7порц1й/тижд. МЩКТ у ц1й в1ков1й категор1! залежала в1д вживання молока, молочних продукпв.
Сл1д зазначити, що у II та III групах було виявлено статистично в1рогщну р1зницю у тривалост1 за-няттями спортом м1ж хлопчиками i д1вчатками. У II груп1 Т-показник корелював з р1внем ф1зичного на-вантаження. Чим б1льшим було ф1зичне навантажен-ня, тим вищим був Т-показник (коеф1ц1ент кореляц1! П1рсона (р=0,049). У III груп1 було встановлено пряму кореляцю м1ж IМТ та статтю.
У ос1б тематичних груп МЩКТ безпосередньо не залежала вщ кур1ння, але у контрольн1й груп1 ж1нок був виявлений негативний вплив цього фактору ри-зику на МЩКТ
Висновки.
1. МЩКТ залежала вщ в1ку, стат1, i була максимальною у старшому шюльному вщ1 i корелювала з кшькютю перелом1в.
2. У д1тей молодшого шк1льного в1ку показники МЩКТ безпосередньо залежали вщ к1лькост1 вживаного молока, молочних продукпв.
3. У п1дл1тк1в показники МЩКТ безпосередньо залежали вщ ф1зичного навантаження та перебуван-ня на св1жому пов1тр1.
4. Впливу кур1ння на МЩКТ у пщлггюв не було виявлено, але у контрольна груп1 ж1нок негативна роль цього фактору ризику вже була зареестрована.
Перспективи подальших дослщжень. У по-дальшому плануеться вивчення впливу р1зних вид1в спорту на МЩКТ, диференцмоване визначення м1нерал1зац1! кютки у д1тей та п1дл1тк1в, залежно вщ умов проживання.
Лiтература
1. Поворознюк В. В. Структурно-функцюнальний стан юстково! тканини у дтей / В. В. Поворознюк // ПАГ. - 1997. - № 6.
- С. 49-54.
2. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence / L. Bachrach // Trends Endocrinol. and Metab.
- 2001. - Vol. 12 (1). - P. 22-28.
3. Hernandez C. J. A theoretical analysis of the relative influences of peak BMD, age-related bone loss and menopause on the development of osteoporosis / C. J. Hernandez, G. S. Beaupre, r D. R. Carte // Osteoporos. Int. - 2003. - Vol. 14. - P. 843847.
4. Luo L. Analysis of direct economic burden of osteoporotic hip fracture and its influence factors / L. Luo, L. Xu // Chinese Journal of Epidemiology. - 2005. - Vol. 9. - P. 45-48.
5. Siris E. Assessment of 10-year absolute fracture risk: a new paradigm with worldwide application / E. Siris, P. D. Delmas // Osteoporos. Int. - 2008. - Vol. 19. - Р 383.
УДК 616. 71-007. 234
ОЦШКА РОЛi ФАКTОРiВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА МШЕРАЛЬНУ ЩШЬНЮТЬ КЮТКОВОТ ТКАНИНИ У Д^ЕЙ ТА ПЩЛ^ЮВ ЗА ДАНИМИ УЛЬТРАЗВУКОВОТ ДЕНСИТОМЕТРП Колесник П. О., Колесник А. П., Цяпець Г. Б., Свереняк Г. М.
Резюме. У статт проведено оцЫку ролi факторiв, що впливають на мЫеральну щтьнють кютково! ткани-ни у дгтей та тдттюв за результатами ультразвуково! денситометрп. Вперше в Закарпатсьюй областi про-водилося визначення мiнералiзацiI кiстки у дггей та пщлгшв методом ультразвуково! денситометри i оцiнено вплив ряду факторiв на не! у рiзнi вiковi перiоди.
В результатi кореляцiйного аналiзу ролi факторiв, якi впливають на мшеральну щiльнiсть кютково! тка-нини, встановлено, що вони змЫюються у групах, в залежност вiд в^: у молодшому шкiльному перiодi по-казники щiльностi кютково! тканини корелювали з кiлькiстю вживаного молока, молочних продукпв; у пщ-лiткiв середнього шктьного вiку Т-показник денситометри корелював з рiвнем фiзичного навантаження. У доотджены висвiтлено, що чим бтьшим було фiзичне навантаження, тим вищим був показник мiнералiзацi! кiстки. У груп старшого шкiльного перiоду було виявлено пряму кореля^ю мiж Ыдексом маси тiла та статтю. Частота переломiв залежала вiд вiку i зменшувалася з вiком. Впливу куршня на мiнеральну щiльнiсть кютково! тканини у обстежуваних осiб пубертатного перюду нами не було виявлено. Але у контрольна групi жЫок негативний вплив цього фактору ризику на мiнералiзацiю кiстки вже був зареестровний. Ключовi слова: остеопороз, остеопеыя, пiдлiтки, денситометрiя.
УДК 616. 71-007. 234
ОЦЕНКА РОЛИ ФАКТОРОВ, ВЛИЯЮЩИХ НА МИНЕРАЛЬНУЮ ПЛОТНОСТЬ КОСТНОЙ ТКАНИ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ ПО ДАННЫМ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДЕНСИТОМЕТРИИ Колесник П. О., Колесник А. П., Цяпець Г. Б., Свереняк Г. М.
Резюме. В статье проведена оценка роли факторов, влияющих на минеральную плотность костной ткани у детей и подростков по результатам ультразвуковой денситометрии. Впервые в Закарпатской области проводилось определение минерализации кости у детей и подростков методом ультразвуковой денситометрии и оценено влияние на нее ряда факторов в разные возрастные периоды.
В результате корреляционного анализа роли факторов, которые влияют на минеральную плотность костной ткани, установлено, что она изменяется в группах, в зависимости от возраста: в младшем школьном периоде показатели плотности костной ткани коррелировали с количеством употребляемого молока, молочных продуктов; у подростков среднего школьного возраста Т - показатель денситометрии коррелировал с уровнем физической загрузки (чем больше была физическая нагрузка, тем выше был показатель минерализации кости у пубертатов). В группе старшего школьного периода было выявлена прямая корреляция между индексом массы тела и полом. Частота переломов зависела от возраста и уменьшалась с возрастом. Влияния курения на минеральную плотность костной ткани у обследуемых лиц пубертатного периода нами не было обнаружено., но в контрольной группе женщин негативное влияние этого фактора риска на минерализацию кости уже было зарегестрировано.
Ключевые слова: остеопороз, остеопения, подростки, денситометрия.
UDC 616. 71-007. 234
Evaluation of the Role of Factors Affecting Bone Mineral Density in Children and Adolescents in Accordance with the Obtained Ultrasound Densitometry Kolesnyk P., Kolesnyk A., Tsyapets G., Sverenyak G.
Abstract. This paper deals with the evaluation of the role of factors that affect the bone mineral density in children and adolescents basing on the results of ultrasound densitometry. For the first time in the Transcarpath-ian region there have been held the definition of the mineralization of bone in children and adolescents by means of ultrasound densitometry. Indicators of bone mineral density, as evidenced by the presence of osteopenia (T -score < -1. 5) were reported in 6. 7 % of subjects. It should be noted that most children with lower results were found the largest number of fractures.
At the same time, there have been evaluated the influence of several factors on the mineralization of bone in different age periods. In analyzing the performance of ultrasound densitometry was found significant difference in bone mineral density in the group of adolescents: boys (0. 55 ±0. 02) compared with girls (0,48 ±0,02), (p <0,05). In analyzing the performance of ultrasound densitometry was found significant difference of quantitative ultrasound
index in adolescents, with the girls it was probably higher (104. 3±7. 8) than boys (95. 4±6. 9) (p < 0. 002). Fracture incidence rates depend on age and decreased with age. In the pupils of a secondary high school was a direct correlation between BMI and sex.
As a result of the correlation analysis of the role of the factors that affect the bone mineral density, it has been found that they vary in groups according to their age: with the pupils from the primary school the bone density indicators correlate with the amount of used milk and milk products. In average children of group consumed milk and/or dairy milk products in an amount 5. 4 ±0. 7 servings a week. BMD in this age group depended on the consumption of milk and dairy products. With the pupils of the secondary school age densitometry T -score correlates with the level of physical activity. The more physical activity was, the higher was the T -score (Pearson correlation coefficient (r=0. 049). The study proved that the more physical activity was the higher was the rate of bone mineralization. The study of the higher school group revealed the direct correlation between body mass index and gender. The frequency of fracture incidence depends on the age and decreases with the age.
We failed to identify the effect of smoking on bone mineral density in the surveyed adolescence pupils. But in the group of the surveyed women the negative effect of risk factors on bone mineralization has been registered.
Conclusions. For the first time in the Transcarpathian region we have conducted the determination of the bone mineral density in children and adolescents by means of modern methods of ultrasound densitometry. With the help of self-developed questionnaire it became possible to detect the role of factors that affect bone mineralization in different age.
Bone mineral density depends upon the age: it is the largest with school children of 14-16 years. It seems to be different between boys and girls in different age groups.
Having analyzed the role of external factors that affect the bone mineral density we have found that they are different in different age : with the children of 7-8 the bone mineralization is directly dependent on the amount of the used milk and milk products; with the adolescents of 12-15 years it correlates with the duration of the outdoor activities including sport.
While assessing the role of risk factors we have found the impact of smoking on bone mineral density with adolescents. However, this dependence has been found only with the adult women from the control group.
The low bone mineral density is correlated with the high prevalence of fractures in children and adolescents.
Key words: osteoporosis, osteopenia, adolescents, densitometry.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 23. 04. 2014 р.
