CC BY
89
© О. В. Кштинська, Н. В. Бутрм
УДК 616. 31-02-04. 614. 4
О. В. Клтинська, Н. В. Бутрй
М^РОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАДУ 0PrAHi3MY Д^ЕЙ, ЯК ПРОЖИВАЮТЬ
В riPCbKOMy РAЙОНi ЗАКАРПАТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯ/iB ЙОГО
ЕНДОГЕННО1 КОРЕКЦП
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський Нацiональний Ушверситет»
(м. Ужгород)
Дана робота е фрагментом НДР «Клшко-екс-периментальне обфунтування застосування сучас-них стоматологiчних технологiй та експертна оцЫка якостi лiкування i профiлактики основних стомато-логiчних захворювань у дiтей i дорослих», державний реестрацмний номер 0113и003611.
Вступ. Висока стоматологiчна захворюванiсть дитячого населення УкраТни вже багато рокiв за-лишаеться однiею з актуальних медичних проблем, у рiзних вiкових групах стабтьно збiльшуеться по-ширенiсть карiесу, захворювань тканин пародонта, порушень розвитку та формування зубiв. Сучас-на наука пояснюе цi тенденцiI дiею дуже стiйких та практично незмЫних патогенетичних факторiв: де-фiцит макро- та мiкроелементiв, небезпечнi еколо-пчы чинники, змiни складу продуктiв дитячого хар-чування та хронiчнi соматичн хвороби, спадковiсть, редукцiйнi змiни жувального апарату, тощо[4].
Важливою складовою нормального функцюну-вання органiзму е стабтьнють його хiмiчного склад, оскiльки нав^ь елементи, якi присутнi в м^мальнм кiлькостi вiдiграють велику роль в регулюванн жит-тевих процесiв [5].
Вщомо, що з 92 елемен^в, якi зустрiчаються в природi, 81 виявлений в органiзмi людини. При цьому 15 з них визнан ессен^альними [6].
З даних лггературних джерел, карiес зубiв на сьо-годнiшнiй день е найпоширенiшим захворюванням людства. Навiть в економiчно розвинутих кра1нах його вiдсоток досягае 95-98 %. Згщно з номенклатурою ВООЗ, для оцЫки ураженостi зубiв карiесом ви-користовують три основы показники: поширенють, iнтенсивнiсть та прирют iнтенсивностi [7, 9 ].
На сьогодншнм день надзвичайно важливо не ттьки усувати карiознi дефекти в порожнин рота, але й безпосередньо з'ясовувати причину виник-нення та комплексно тдходити до методики проф^ лактики та лiкування [11,12]
Мета дослщження. Пiдвищення ефективностi лiкувально-профiлактичних заходiв у дiтей, якi про-живають у гiрському районi Закарпаття, шляхом визначення патогенетично обумовлених схем, як фунтуються на iндивiдуально визначених мiкроеле-ментних складових органiзму.
Об'ект i методи дослiдження. Для досягнен-ня мети дослiдження було обстежено 45 дтей у вiцi
12-16 рок1в, що проживають в г1рськ1й частин Закар-патсько! област1 селищ1 Нижнм Бистрий Хустського району. Використовувались таю методи дослщжень як: еп1дем1олог1чн1 (для встановлення р1вня стомато-лог1чно1 захворюваност1), кл1н1чн1 (для встановлення форм переб1гу кар1озного процесу, активност1 кар1-есу, глибини та локал1зацИ кар1озних порожнин, р1-вень г1г1ен1чних знань) та лабораторн (метод визначення частки х1м1чних елемент1в у волосс1).
Ус1х обстежуваних було розпод1лено на 3 групи, в залежност1 в1д ступеня активност1 кар1есу. Першу групу склали дгги з КПВ 2264 > 2,6(14 ос1б), другу - з показниками КПВ 2,7 - 4,4 (15 ос1б), у третм груп1 1ндекс активност1 кар1есу складав > 4,5 (16 ос1б).
Анал1з м1кроелементного складу орган1зму про-водився в науково-техычному центр! «В1Р1А- Ltd» за допомогою рентгено - флуоресцентного анал1за-тора "ElvaX- med" (Укра1на, Ки1в) на основ! «Методики виконання вим1рювань масово! частки х1м1ч-них елемент1в у волосс1 рентгено-флуоресцентним методом» (МВ1 № 081\12-4502-00 в1д 21. 07. 2000, атестована Укра!нским державним НПЦ стандарти-зацИ, метрологИ та сертифкаци УкрЦСМ, узгоджена з Державною саытарно-епщемюлопчною службою Укра!ни - Постанова № 8 вщ 5. 10. 2000)
Для доогмдження зразк1в волосся використову-еться методика визначення частки х1м1чних елемен-т1в у волосс1, основана на вим1рюванн1 характеристичного рентгеывського випром1нювання атом1в х1м1чного елемента, при збудженн !х рентген1вським випромшюванням за допомогою м1н1атюрно1 рент-геывсько! трубки.
Спец1ал1зоване програмне забезпечення дае можлив1сть побудувати найб1льш ймов1рну модель спектру, знайти аналггичы л1нИ спектру у присут-ност1 велико! к1лькост1 елемент1в у проб1 (15-30 еле-мент1в), визначити масову концентрац1ю елемента, точну вагу об'екта та, вщповщно, визначити концен-трац1ю елемент1в у проб1.
Для проведення анал1зу потр1бно всього 50 мг волосся зр1заних п1д кор1нь у трьох - п'яти мюцях та з1браних у пучок товщиною 1з с1рник. Кожен анал1з упаковувався у 1ндив1дуальний конверт з особисти-ми даними дитини.
Таблиця 1
^eH^Bmc^ каpieсy пoстiйниx зyбiв у дiтeй, якi пpoживають в yмoваx бioгeoxiмiчниx мiкpoeлeмeнтoзiв
Знaчeння Iнтeнcивнicть кapiecy
Гpynи K П B KnB
I гpyna (п = 14) 0,83 ± 0,18 0,31 ± 0,14 0,17 ± 0,06 1,31 ± 0,38
llгpyna (п = 15) 2,14 ± 0,46* 1,18 ± 0,25* 0,45 ± 0,18* 3,77 ± 0,89*
III гpyпa (п = 16) 5,53 ± 0,33* 2,21±0,23* 1,14 ± 0,19* 8,88 ± 0,75*
Пpимiтка: * p < 0,05- дocтoвipнicть дaниx, nopis^Mo з пoкaзникaми 1 гpyпи.
Taблиця 2
Aмaлiз мiкpoeлeмeмтмoгo cклaдy вoлoccя у дiтeй клiмiчмиx гpyп
Eлeмeнти (мкг/г) rpyn8 1 ^упа 2 Гpyпа 3 Умoвнi нopми
QGHQBHI ЕЛЕMЕHTИ
Ca (Kaльцiй) 310± 16 250± 15 140± 16 300-700
Zn (Цинк) 125 ± 10 110 ± 8 86 ± 7 120-200
K (Kaлiй) 100 ± 23 140 ± 20 170± 18 70-170
I (^д) 0.0 0.0 0.0 0.4 -4.0
Fe (Зaлiзo) 23 ± 6 27 ± 5 33 ± 5 6-35
Cu (Miдь) 7.2 ± 2.8 5.6 ± 2 4.3 ±1.8 9.0-30
Se (Сeлeн) 0.2±0.7 0.23 ± 0.8 0.13 ± 0.04 0.3-1.2
Mn (Mapгaнeць) 0.27 ± 0.1 0.17 ± 0.07 0 ± 0.1 0.5-2.0
Cr (Xpoivi) 0.27 ± 0.05 0.18 ± 0.03 0.12 ± 0.05 0.5-5.0
ДQПQMIЖHI ЕЛЕMЕHTИ
S (Gipкa) 25000±500 30000±700 33000±700 21000-49000
Br ^poni) 4.5 ± 2 5.6 ± 3 6.3 ± 3 2.0-12
Cl (Хлop) 250 ± 55 340 ± 50 600±65 60-560
Co (Koбaльт) 0.03 ± 0.01 0.05 ± 0.02 0.05 ± 0.1 0.0-2.0
Ni (Hiкeль) 1.29 ± 0.03 1.35 ± 0.02 1.5 ± 0.1 0.0-3.5
Rb (Рyбiдiй) 0.00 0.00 0.35 ± 0.01 0.0-2.0
Sr (Стpoнцiй) 0.31 ± 0.01 0.45 ± 0.05 0.5 ±0.2 0.0-3.0
TQKGИЧHI ЕЛЕMЕHTИ
Ba ^apM) 0.00 0.00 0.0 0.0-5.0
Pb (Gвинeць) 0.00 0.5 ±0.1 1.54 ± 0.17 0.0-5.0
As (Mиш'як) 0.00 0.00 0.0 0.0-2.0
Hg (Ртуть) 0.00 0.01±0.01 0.25 ± 0.1 0.0-2.0
Cd (Kaдмiй) 0.00 0.00 0.0 0.0-1.0
Sn (Олoвo) 0.00 0.00 0.1 ± 0.2 0.0-3.0
Peзyльтати дoслiджeнь та ïx oбгoвopeння. Ha
ocнoвi пpoвeдeниx дocлiджeнь бyлo вcтaнoвлeнo взaeмoзв'язoк мiж мiкpoeлeмeнтним cклaдoм вo-лoccя тa iнтeнcивнicтю кapioзнoгo пpoцecy у дiтeй, щo пpoживaють у ceлi Hижнiй Биcтpий, Зaкapпaт-cn<oï oблacтi (табл. 1).
Gepeд 14 дтей, якi yвiйшли дo пepшoï кгмыч-нoï гpyпи, iнтeнcивнicть rapiecy cклaлa 1,31 ± 0,38, дe нaйбiльшy чacтинy cтaнoвили пoкaзники нaяв-нocтi кapioзниx пopoжнин - 0,B3 ± 0,18, кiлькicть
плoмбoвaниx зyбiв - 0,31 ± 0,14, видaлeниx - 0,17 ± 0,06, щo вiдпoвiдae низькoмy сту-пeню aктивнocтi rapiecy.
Iнтeнcивнicть кapiecy в дpyгiй кл^чнм гpyпi (15 дiтeй) cклaдae 3,77 ± 0,89, нaй-бiльшy чacтинy iндeкcy cтaнoвили пoкaз-ники кapioзниx пopoжнин - 2,14 ± 0,46, ктькють плoмбoвaниx зyбiв -1,1B ± 0,25, a видaлeниx - 0,45 ± 0,18, щo вiдпoвiдae ce-peдньoмy cтyпeню aктивнocтi кapiecy.
Дo тpeтьoï клiнiчнoï гpyпи yвiйшлo16 дтей. Iндeкc iнтeнcивнocтi кapiecy cклaв 8,88 ± 0,75, cepeд якoгo нaйбiльшy чacтинy cтaнoвили пoкaзники нaявнocтi кapioзниx пopoжнин - 5,53 ± 0,33, плoмбoвaнi зуби -2,21 ± 0,23 тa нaймeнший пoкaзник - чиогю видaлeниx зyбiв,iз знaчeнням 1,14 ± 0,19, щo вiднocитьcя дo пoкaзникiв дyжe вим-кoгo cтyпeню aктивнocтi кapiecy [2].
Для вcтaнoвлeння мiкpoeлeмeнтнoгo cклaдy opгaнiзмy дiтeй були пpoвeдeнi лa-бopaтopнi дocлiджeння вoлoccя (табл. 2).
Taким чинoм, нa ocнoвi дaниx pe^rre-нo-флyopecцeнтнoгo дocлiджeння вoлoccя мoжнa вiдзнaчити вiдмiннicть у xiмiчнoмy cклaдi opгaнiзмy в зaлeжнocтi вiд c^e-ня iнтeнcивнocтi rapiecy у дiтeй. Ha o^o-вi peзyльтaтiв дocлiджeння мoжнa чiткo пpocлiдкyвaти,щo у дiтeй з дyжe вимким cтyпeнeм iнтeнcивнocтi кapiecy, тoбтo у тpeтьoï гpyпи oбcтeжyвaниx вiдзнaчaeть-cя cyттeвe знижeння вмicтy тaкиx xiмiч-ниx eлeмeнтiв, як кaльцiй, цинк, йoд, мiдь, ceлeн, мapгaнeць, xpoм i нaдлишoк кaлiю, зaлiзa тa xлopy (табл. 2).
Biдпoвiднo дo peзyльтaтiв лaбopa-тopнoгo дocлiджeння piвeнь кaльцiю дo-cтoвipнo нижчий нopми у дpyгiй тa тpeтiй гpyпax (110 ± 8; 86 ± 7; p < 0,05). Hopмa 120-200мкг/г.
Kaльцiй e ocнoвним cтpyктypним eлe-мeнтoм кicтoк тa зyбiв. Biн нaлeжить дo eлeмeнтiв, як пoгaнo зacвoюютьcя. ^o-луки гальцю, якi пoтpaпляють дo opгaнiзмy людини iз ïжeю мaйжe нepoзчиннi у вoдi. Acимiляцiя кaльцiю ткaнинaми зaлeжить нe тiльки вiд вмicтy у пpoдyктax, aлe й вiд йoгo cпiввiднoшeння з iншими кoмпoнeн-тaми ïжi, в пepшy чepгy, з жиpaми, мaгнieм, фocфopoм, бiлкaми. Пpи нeдocтaтньoмy cпoживaн-нi кaльцiю aбo пpи пopyшeннi ycмoктyвaння йoгo в opгaнiзмi(зa yмoви нecтaчi вiтaмiнy D) poзвивa-eтьcя cтaн кaльцieвoгo дeфiцитy, щo cyпpoвoджy-eтьcя пiдвищeним вивeдeння йoгo з кicтoк тa зyбiв. Bнacлiдoк дeфiцитy кaльцiю мoжe з'явитиcя бiль в кicткax тa м'язax, пopyшeння пpoцeciв pocтy, o^eo-apтpoз, ocтeoпopoз, пepeлoми, зaгaльнa cлaбкicть, пiдвищeнa втoмлювaнicть. Qcнoвним джepeлoм кaльцiю cлyжaть мoлoкo i мoлoчнi пpoдyкти,зeлeнa
цибуля,петрушка,квасоля. Значно менше кальцiю мiститься в яйцях, м'яЫ, рибi, овочах, фруктах, ягодах. Добова потреба: 1000 - 1200 мг [3,8].
Встановлено достовiрно низький рiвень хрому у вЫх дггей (0,27 ± 0,05; 0,18 ± 0,03; 0,12 ± 0,05; р < 0,05). Норма 0,5-5,0мкг/г.
Хрому належить важлива бiологiчна роль, осно-вними проявами яко! е його взаемодiя з iнсулiном у процесах вуглеводного обмЫу, участь в структурi та функцiI нукле!нових кислот та щитоподiбноI залози. При тривалому дефщит хрому можуть розвиватися: затримка росту; порушення вищо! нервово! дiяль-ностi; цукровий дiабет [3,10]. Причинами дефщиту хрому в органiзмi можуть бути незбалансований ра-цiон, низький вмют в íжi бiологiчно активного хрому. У рацюн харчування необхщно вводити продукти з високим вмютом бiологiчно активного хрому. Най-бтьша його кiлькiсть мiститься у печшц^ яловичо-му м'ясi, хлiбi, сухих грибах, пивних дрiжджах. Мг ымальний - в молоцi, рибi i курячому м'ясi. Овочi та фрукти не мiстять бiологiчно доступного хрому. Надмiрне вживання рафiнованого цукру, лимонаду, ласо1^в, бiлого хлiба призводить до пщвищеного виведення хрому iз сечею i виникненню хромдефг цитного стану. Добова потреба 50 - 200 мкг [1,8].
Згщно з результатами доогмдження вiдмiчав-ся достовiрно низький рiвень марганцю у всiх дггей (0,27 ± 0,1; 0,17 ± 0,07; 0,0; р < 0,05). Норма 0,5-2,0мкг/г.
При тривалому дефiцитi марганцю можуть розвиватися рiзнi форми анемiI; деформацiI скелета; остеопороз; дегенеративн змiни сполучно! тканин; затримка росту волосся i нiгтiв; тгменты змiни во-лосся; вiтiлiго. Дефщит марганцю пов'язаний в основному з його недостатым вмiстом в рацюнг Вживання у великих кiлькостях рослинно! ш - ово-чiв, фрук^в, пшеничних висiвок, а також чаю може знизити засвоення елемента навгть при нормальному вмют в рацюы, особливо при вживаннi у великих ктькостях лимонадiв i консервованих продуктах. Бг ологiчно доступний марганець мютиться в молочних i м'ясних продуктах, яйцях. [3,10]. Добова потреба 5 - 7 мг. В розрахунках дiетологiв слщ враховувати, що 1,5 мг марганцю мютить: 40 г вiвсяно! крупи, 40 г рису, 50 г шоколаду, 60 г со!, 80 г волоських горiхiв, 100 г гречано! крупи або 100 г житнього хтба [8,9].
Встановлено достовiрно низький рiвень мщ у всiх дiтей (7,2 ± 2,8; 5,6 ± 2,0; 4,3 ± 1,8; р < 0,05). Норма 9,0-30мкг/г.
При тривалому дефщит мiдi можуть розвиватися: анемiя, лейкопенiя, депiгментацiя шкiри (втлг го), патологiя сполучно! i кютково! тканин, алергiчнi захворювання. Однiею з основних причин розвитку дефiциту мщ в органiзмi е !! недостатнм вмiст в !жi або незбалансований рацюн. При повноцЫно-му харчуванн добова потреба людини в мщ може бути повнiстю задоволена, тому що мщь мiститься практично у вЫх продуктах харчування. Низькоенер-гетичне харчування з дефщитом бiлка, надлишком залiза, кальцiю, фосфору i цинку попршують засвоення мiдi [3,8]. Добова потреба мщ - 2 мг. 0. 5 мг мщ мютять наступнi продукти: 20 г яловичо! печiнки, 70г
креветок, 70г гороху, 90 г гречано!, вiвсяно! крупи, 90 г со!, 100 г волоських горiхiв, 250 г хтба, 250 г те-лятини [1].
Селен вщноситься до активних антиоксидантiв, добова потреба становить 160 мкг. 1з розрахунку, що 20 мкг селену мютиться в 70 г гороху, 70 г нежирного м'яса, 80 г хтба, 100 г вiвса, 100 г сиру, 150 г буряка, 150 г картопл^ 200 мл молока.
Згщно з результатми дослщження вiдмiчався до-стовiрно низький рiвень селену у всiх дгтей (0,2 ± 0,7; 0,23 ± 0,8; 0,13 ± 0,04; р < 0,05). Норма 0,3-1,2мкг/г.
При тривалому дефщит селену можуть дiагнос-туватися зниження iмунiтету, захворювання шюри i нiгтiв, прискорення процесiв старЫня. Основною причиною розвитку дефiциту селену в органiзмi е його недостатне надходження з продуктами харчування. У першу чергу це пов'язано з проживанням у мюцевосТ, в яюй фунти бiднi селеном [3,10]. Осно-вним джерелом селену для людини е !жа. Селен краще засвоюеться з продуктiв тваринного похо-дження, гiрше з овочiв i фруктiв, морепродуктiв. Найбiльше селену мютять печшку i нирки. Великий вплив на вмют селену в продуктах надае кулшар-на обробка. До 78 % селену втрачають при приго-туванн м'яса, овочiв, молока, фрукпв. Найменше - мука i крупи (до 10 %). Тому хтб, кашi, свiжi овочi i фрукти е гарантованим джерелом селену для жи-телiв Укра!ни. Низькокалормне харчування з недо-лiком бтюв сприяе розвитку дефiциту селену. Дефщит цього елементу в органiзмi посилюе наслiдки йододефiциту.
Згiдно проведених лабораторних дослщжень серед хiмiчних елеменТв йод вiдсутнiй повнiстю у вЫх дiтей. Норма 0,4-4,0мкг/г.
При тривалому дефщи^ йоду можуть розвиватися: збтьшення щитовидно! залози, гiпофункцiя щитовидно! залози, уповтьнення обмiнних проце-Ыв, зниження температури тiла, випадання волосся, зниження фiзично! та розумово! працездатностi, ознаки кретинiзму [3,8]. Основною причиною розвитку дефщиту йоду в органiзмi е його недостатне надходження з продуктами харчування i водою. У першу чергу це пов'язано з проживанням у мюцевост^ в яюй фунт i вода бщы йодом. Головним джерелом йоду (до 90 % ) служить рослинна !жа. Багато йоду в морсьюй рибi i морепродуктах. Особливо ним бага-та морська капуста. Добова потреба йоду - 100-200 мкг. 5 мкг йоду мютиться в 50 мл молока, в 1/2 яйця, в 70 г буряка, в 100 г моркви, в 100 г м'яса, в 100 г хтба, в 100 г картопл^ в 150 г капусти. 30 мкг йоду мютиться в 30 г креветок або в 60 г морсько! риби [1].
Серед допомiжних елемен^в вiдмiчено збтьшення вище норми стронцт (0,31 ± 0,01; 0,45 ± 0,05; 0,5 ± 0,2; р < 0,05). Норма 0,0-3. 0мкг/г. Токсичних елемен^в проведеы лабораторы дослщження не виявили.
Висновки. На основi аналiзу до^джень, впер-ше проведено встановлення взаемозв'язку мiж елементним складом волосся i iнтенсивнiстю карi-есу зубiв у дiтей, що проживають у селi Нижнiй Би-стрий, Закарпатсько! областi, що дае можливiсть
використання даних про bmíct макро- i ммкроеле-мен^в у opraHÍ3MÍ в якост iнформативних шдикато-piB каpiесогенноï ситуаци i здоров'я дитини в цтому. За допомогою мiкpоелементного аналiзу волосся можна проводити визначення життево важливих макро - i мiкpоелементiв, що дозволяе оцiнити за-безпеченiсть оргаызму мiнеpальними компонентами, визначити збалансований рацюн харчування та рекомендувати мiкpоелементнi комплекси, направ-ленi на вщновлення виявлених дефiцитiв. Аналiз волосся на мiкpоелементи розширюе рамки про-ведення стандартних схем обстежень при каpiесi та сприяе проведенню клiнiчно обфунтованого лку-вання, що дозволяе боротись не ттьки з наслiдками захворювань, а й впливати безпосередньо на причину |'х виникнення. Отже, результати доогмдження
дозволяють розробляти ефективн схеми профтак-тики для попередження виникнення piзного роду захворювань, пов'язаних з дисбалансом мiнеpалiв в оргаызмг
Перспективи подальших дослiджень. Описаний метод визначення piвня мiкpоелементного складу оpганiзму являеться шформативним, точним та неiнвазивним, що дуже важливо, якщо мова йде про дiагностику в дитячому вiцi. Його застосування для визначення вмюту мiкpо- та макpоелементiв в орга-нiзмi дитини е досить важливим для вибору методу ендогенно'| корекци piвня мiнеpальних компонентiв, зважаючи на те, що багато з них е ессен^альними i |'х недолiк або надмipна кiлькiсть дуже негативно впливають на стан здоров'я дитячого оргаызму.
^ÎTepaTypa
1. BapaHOBCKMM A. O. fli/eTonon/ia / O. A. BapaHoBcKHM, E. A. KoHgpawi/iHa, l. M. Ha3apeHK0. - Cn6.: ni/Tep, 2008. - 894 c.
2. BopoBCKUM E. B. TepaneBTMHecKaa cTOMaTonon/ifl / E. B. BOPOBCKUM, B. C. MBaHoB, r. B. BaHHeHKO. - M.: MegnuuHcKoe MH^0pMauM0HH0e areHTCTBO, 2004. - C. 192-195.
3. GBram B. B XapHOBa xímíh / B. B. GBram, O. I. TopaHi/iK, B. O. KoBaneHKo. - XapKiB, 2012. - 503c.
4. Ka.iHiHeHKO O. A. B3aeMo3B'a3oK Ta B3aeMOBn.ni/iB cTOMaTO.oriHHoro Ta coMaTMHHoro 3gopoB a giTew Ta nigniTKiB hk cy-HacHa MegiKO-couianbHa npoôneMa / O. A. KaniHiHeHKO, T. A. CipoTHeHKO // 3gopoBbe peôeHKa. - 2010. - № 3. - C. 71-74.
5. Tloôoga A. M. MiKpoeneMeHTHi nopyweHHa y giTew / A. M. Tloôoga // CoBpeMeHHaa negnaTpi/ifl. - 2009. - № 1 (23). -C. 89-92.
6. naHHeHKO l. O. KnuHMHecKaa ômoxmmmh ммкpoэneмeнтoв / l. O. naHHeHKO, M. B. MaeB, K. r. rypeBMH. - MocKBa : Meg-npecc. - 2004. - 368 c.
7. POXKO M. M. CTOMaTonorrn. TOM 2 / M. M. POXKO. - KMÏB, 2010. - C. 41-45.
8. CKanbHbiM A. B. Bмoэneмeнтн b MeguuuHe / A. B. CKanbHbw, M. A. PygaKoB. - MocKBa, 2004. - 271 c.
9. XoMeHKo l. O. nponegeBTMKa giTAHoïTepaneBTMHHoï cToMaTonoriï / l. O. XoMeHKo. - Kmïb, 2011. - 78 c.
10. Komatina M. Medical Geology: Effects of Geological Environments on Human Health / M. Komatina. - Serbia and Montenegro, 2004. - P. 48-51.
11. Ashton Acton Q. Dental Caries: New Insights for the Healthcare Professional / Q. Ashton Acton // ScholarlyEditions. - 2012. - P. 15-17
12. Fejerskov O. Dental Caries: The Disease and its Clinical Management / O. Fejerskov, E. Kidd. - Oxford : Blackwell Munks-gaard, 2008 . - P. 329-349
УДК 616. 31-02-04. 614. 4
М^РОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАДУ ОРГАЫЗМУ Д^ЕЙ, ЯК ПРОЖИВАЮТЬ В ПРСЬКОМУ PAЙОHi ЗА-КАРПАТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯXiВ ЙОГО ЕНДОГЕННОТ КОРЕКЦИ
Клiтинська О. В., Бутрш Н. В.
Резюме. Стабiльнiсть хiмiчного складу органiзму е одыею iз найвагомiших складових здоров'я людини. Метою дано! роботи було встановлення взаемозв'язку мiж мiкроелементозами в органiзмi та iнтенсивнiстю ураження зубiв карiесом у дiтей, якi проживають в прському районi Закарпаття та пщвищення ефективностi лiкувально-профiлактичних заходiв. Основними методами дослщження були клiнiчне визначення штенсив-ностi карiесу зубiв та методика визначення частки хiмiчних елементiв у волосс серед 45 дiтей у вщ 12-16 рокiв. Отриманi результати дослщження дозволяють вiдзначити вiдмiннiсть у хiмiчному складi органiзму в залежност вiд ступеня iнтенсивностi карiесу у дггей. Висновок: результати дослiдження дали можливють визначення чiтких рекомендацiй щодо оптимiзацiI рацiону харчування дiтей для профтактики карiесу та про-ведення кгмычно обфунтованого лiкування, спираючись на результати сучасних лабораторних дослщжень.
Ключовi слова: мiкроелементи, волосся, карiес зубiв, дiти та пiдлiтки, гiрськi райони, профтактика.
УДК 616. 31-02-04. 614. 4
МИКРОЭЛЕМЕНТНЫЙ СОСТАВ ОРГАНИЗМА ДЕТЕЙ, ПРОЖИВАЮЩИХ В ГОРНЫХ РАЙОНАХ ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ СПОСОБОВ ЕГО ЭНДОГЕННОЙ КОРРЕКЦИИ
Клитинская О. В., Бутрий Н. В.
Резюме. Стабильность химического состава организма человека является одной из самых важных составляющих здоровья. Целью данной работы есть определение микроэлементного состава организма детей, которые проживают в горном регионе Закарпатской области и его связь с распрастраненностью и интенсивностью кариеса зубов для определения путей его эндогенной коррекции. Основными методами
стали: определение интенсивности кариеса зубов и методика определения процента химических элементов в волосах у 45 детей в возрасте 12-16 лет. Полученные результаты позволяют установить связь между химическим составом организма и активностью кариеса, что зависит от его степени. Вывод: результаты исследования дали возможность определить рекомендации относительно рациона питания детей с целью профилактики кариеса, основываясь на результатах современных лабораторных исследованиях.
Ключевые слова: микроэлементы, волосы, кариес зубов, дети и подростки, горные районы, профилактика.
UDC 616. 31-02-04. 614. 4
Microelement Composition of Children's Organism Living in the Mountainous Region of Transcarpatia and Determination of Ways for its Correction
Klitynska O. V., Butriy N. V.
Abstract. Establishment of interrelation between microelementosis in an organism and intensity of effect that dental caries has on the children living in the mountainous region of Transcarpathia, and improvement of the health care efficiency activities. Clinical determination of the intensity of dental caries and method of determination of chemical elements in the hair of 45 children at the age of 12-16 years. Determine differences in the chemical composition of the body, depending on the degree of intensity of caries among children. The results of the study made it possible to establish clear guidelines for optimizing the diet of children to prevent tooth decay and conduct clinically based treatment based on the results of modern research laboratory. The stability of the body chemical composition is one of the most important components of human health. The purpose of this work is to establish the interconnection between microelementosis in the human body and intensity of dental caries intensity among children, living in the Transcarpathian mountainous region, and the improvement of the efficiency of treatment and preventive measures. The main methods of research were clinical determination of dental caries intensity and the quantity of chemical elements in hair among 45 children aged 12-16 years. The obtained results allow us to note differences in the chemical composition of the body, according to the degree of dental caries intensity among children.
All the examinees were divided into 3 groups in accordance with the degree of caries activity.
Among children of 14 years, who entered the first clinical group, caries intensity amounted 1,31 ± 0,38, where the indicators of carious cavities were the highest - 0,83 ± 0,18, the number of sealed teeth - 0,31 ± 0,14 deleted teeth - 0,17 ± 0,06.
The second clinical group consisted of 15 children, carious intensity of whom corresponds to 3,77 ± 0,89, where the largest part of the index were carious cavities - 2,14 ± 0,46, the number of sealed teeth -1,18 ± 0,25, deleted teeth - 0,45 ± 0,18.
The third clinical group included 16 children. The index of carious intensity was 8,88 ± 0,75, among which was the largest part, consisted indicators of carious cavities - 5,53 ± 0,33, sealed teeth - 2,21 ± 0,23 and the lowest rate was the number of deleted teeth - 1,14 ± 0,19.
Thus, according to the results of the research the indicators of the first group have a low level of caries activity, the second group - the average degree, and the third group - a very high degree of caries activity.
The analysis of the body microelement composition was held in the scientific and technical center "VIRIA - Ltd", using X - ray fluorescence analyzer "ElvaX-med" (Ukraine, Kyiv), based on the "Methods of measuring the mass of chemical elements in the hair with the help of X-ray fluorescence method. "
Thus, on the basis of the XRF hair researches one can note the difference in the chemical composition of the body, depending on the degree of caries intensity among children. On the basis of the results one can clearly mark, that children with the very high caries intensity, i. e. a third group of the examinee, have a decrease of such chemical elements as calcium, zinc, iodine, copper, selenium, manganese, chromium, and surplus potassium, iron and chlorine.
On the basis of the results we can establish for the first time the interconnection between the elemental composition of hair and intensity of dental caries among children, living in the village Nyzhniy Bystryi, Transcarpathian region, which enables us to use these data about the content of macro -and microelements in the body as informative indicators of caries threat and the child's health in general. Using the microelemental analysis of hair we can determine vital macro - and microelements in order to estimate the body's supply of mineral components, to form a food intake, that would fill its deficits and facilitate components assimilation. And also identify the minerals, that must be replenished by additional intake of drugs. Hair analysis on microelements extends the frameworks of standard examination schemes and facilitates the conduction of clinically based treatment, that allows to fight not only with the effects of disease but also to affect directly their causes, and also the results of the research enables one to develop effective schemes to prevent all sorts of diseases, associated with an imbalance of minerals in the body.
Key words: microelements, hair, teeth caries, children and adolescents, mountainous area, prevention.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
