CC BY
31
© 1Череп'юк О. М., 2Мусм-Семен^в Х. Г.
УДК: 616.314-002-038-053.4
1Череп'юк О. М., 2МусШ-Семенщв Х. Г.
ОЦ1НКА ЧИННИК1В РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ КАР1ССУ
ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ
Чвано-Франмвський нацiональний медичний унiверситет (м. lвано-Франкiвськ) 2Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Дане досл1дження е фрагментом планово! НДР кафедри стоматологИ дитячого вку ЛНМУ !м. Данила Галицького «Стоматолопчна захворюван1сть д1тей з урахуванням соц1альних чинник1в ризику та обфунтування диференцмованих метод1в лку-вання та профтактики», № державно! реестрац1! 0110и002147.
Вступ. Проблема кар1есу тимчасових зуб1в, незважаючи на значну к1льк1сть сучасних лку-вально-проф1лактичних комплекс1в, залишаеться актуальною, про що св1дчать висок1 показники ¡н-тенсивност1 та розповсюдженост1 кар1есу [15,3,10]. Дана проблема лежить в площин1 багатогранно! ет1олог1! кар1есу [11,13]. Зокрема, чтьне м1сце серед чинник1в ризику виникнення кар1есу займае харчування. У ранньому дитячому в1ц1 характерн1 штенсивы процеси росту I розвитку дитини. Тому особливо важливим е харчування, його вщповщ-н1сть I потреби вщповщно до в1ку дитини [6,7,8,9]. Так, за даними досл1дження [9], характер вигодо-вування на 1-му роц1 життя впливае на соматичний та штелектуальний розвиток дитини, схильнють до розвитку алерг1чно! патолог!!, хроычних захво-рювань шлунково-кишкового тракту, серцево-су-динно!, сечо-вид1льно! системи, порушення обм1-ну речовин. Також порушення характеру I режиму харчування вщграе велику роль I у розвитку кар1-есу [1,4,12,16,17], осюльки в1д якост1 останнього залежить р1вень надходження в1там1н1в та мкро-елемент1в, необх1дних для формування твердих тканин зуба I здоров'я ротово! порожнини в цтому [2,13,5].
Мета дослщження. Провести оц1нку чинник1в ризику виникнення кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей раннього вку.
Об'ект I методи досл1дження. Проведено об-стеження 145 д1тей вком в1д 2 до 4 роюв, в яких ви-значено штенсивнють (кп) та поширен1сть кар1есу (у %) тимчасових зуб1в. Анал1з отриманих резуль-тат1в було проведено з урахуванням штенсивнос-т1 ураження кар1есом тимчасових зуб1в. Для цього д1ти були розпод1лен1 на дв1 групи: першу - склали д1ти з штактними зубами, у другу ввмшли д1ти з ка-р1озними зубами. Для оцшки чинник1в ризику виникнення кар1есу тимчасових зуб1в нами проаналГ зовано характер харчування д1тей за результатами
опитування батьюв. В анкету для батьк1в включено наступи питання: тривал1сть грудного вигодуван-ня; до якого в1ку тривало н1чне годування I чи за-синала дитина з пляшкою сум1ш1 (каш1); початок та частота споживання дитиною солодощ1в, !х види; яю продукти харчування переважають у рацюн1 ди-тини.
Результати досл1дження та Тх обговорення.
Отриман1 результати досл1дження показали, що поширенють кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей до-шк1льного вку, в середньому, становить 48,27 ± 2,16%, при штенсивност кар1озного процесу 2,37 ± 0,11 зуба. Розповсюдженють кар1есу тимчасових зуб1в зростае з 35,42 ± 5,35% у два роки до 65,31 ± 5,02% у чотири роки (р < 0,001). З в1ком спостерка-еться зростання штенсивност кар1есу в дв1ч1. Так, у два роки шдекс кп = 1,52 ± 0,04, а у чотири роки -3,57 ± 0,15 зуба вщповщно (р < 0,001).
Вщомо, що найбтьш корисним та повноцшним е грудне вигодовування дитини. Проте, як довго-тривале, так I короткочасне годування може спри-яти розвитку кар1есу тимчасових зуб1в. Отже, ана-л1з в1дпов1д1 батьк1в на питання «Сюльки тривало грудне вигодовування?», засвщчив, що д1ти у яких виявлено кар1ес тимчасових зуб1в знаходились на грудному вигодовуванн б1льше року, а тривалють природного годування д1тей з штактними зубами становить 6-7 мю., що вважаеться оптимальним згщно рекомендацм ВООЗ.
На запитання «До якого вку тривало н1чне вигодовування?» респонденти вщповти, що д1ти, у яких виявлено кар1ес тимчасових зуб1в, н1чне вигодовування тривало до 18 мюяц1в та лише до 7 мюяц1в -д1ти з штактними зубами. Особливо довготривалим виявилося н1чне годування д1тей з пляшки: до 20 м1-сяц1в у яких виявлено кар1ес зуб1в I менше 12 м1сяц1в з штактними зубами. Понад 64,76 ± 3,02% батьюв д1тей з кар1есом зуб1в в1дпов1ли, що д1ти «засинали з пляшечкою сум1ш1» (рис. 1) I лише 7,62 ± 1,42% д1тей, у яких 1нтактн1 зуби, засинали з пляшечкою (р < 0,001).
Одним 1з чинниюв ризику виникнення кар1есу зуб1в у д1тей е використання пустушки з медом. 1з вщповщ батьк1в виявлено, що 67,62 ± 2,96% д1тей з кар1есом зуб1в використовували пустушку, що значно бтьша к1льк1сть по в1дношенню до д1тей
■ д1ти з кар1есомзуб1в "д1ти з штактними зубами
Рис. 1. Вщповщь батькiв на запитання «Чи засинала дитина з пляшечкою сумiшi (каш^?»
(1,90 ± 0,65%) з штактними зубами (р < 0,001). Проте, лише 7,62 ± 1,68% дтей з ураженими зубами та в три рази бтьше дтей без карieсу зубiв (22,86 ± 2,66%) не використовували пустушки з медом (р < 0,01).
Шкщливий вплив на зуб и вуглеводневоУ Уж особливо солодощiв, напоУв, тортiв, печива тощо, якi створюють сприятливе середовище для кисло утворюючих мiкроорганiзмiв в порожниш рота доведено. Тому важливим було визначити цей чин-ник ризику у дтей раннього вку. Згiдно отрима-них даних анкетування, на запитання «З якого вку вживае дитина солодощi?» респонденти вiдповi-ли, що 48,65 ± 3,16% дiтей з карiозними зубами розпочали вживати солодощi з 1 року, ще 20,27 ± 2,54% дтей спробували Ух до 1-го року життя, дещо менша ктькють у 1,5 року (16,22 ± 2,33%), 13,51 ± 2,16% з двох роюв i лише 1,35 ± 0,53% дiтей з трьох роюв. Натомiсть, дiти з штактними зубами солодо-щi спробували значно тзшше. Так, найбiльша ктькють (51,61 ± 3,16%) - у двохрiчному вiцi, 22,58 ± 2,64% та 19,35 ± 2,49% розпочали вживати соло-дощi вiдповiдно з 1,5 та 1 року життя. Ще по 3,23 ± 1,12% дтей з 3-4^чного вiку вживали солодощк
Встановлено, що бiльшiсть дтей з карiесом тимчасових зубiв (32,08 ± 2,95%) i лише 3,23 ± 1,12% дiтей з штактними зубами вживали солодощi пiсля прийому основноУ Ужi (р < 0,001). Один раз на день споживали 25,67 ± 2,76% дтей з ураженими кар1есом зубами та дещо бтыие (35,48 ± 3,03%) д1тей без кар1есу зуб1в (р < 0,01). В промiжках мiж основною Ужею солодо-щi вживали 22,97 ± 2,66% дiтей з карiесом зубiв та дещо бiльший вщсоток (32,26 ± 2,96%) дiтей з штактними зубами. У грут дтей з ураженими зубами ще 20,27 ± 2,54% дiтей вживали солодощi тодi, коли Ум хотiлося. Натомють, 29,03 ± 2,87% дiтей з штактними зубами частувались солодощами дектька раз на тиждень або дуже рщко.
Проаналiзувавши вiдповiдi на питання «Як солодощi дитина вживае найчас^-ше?», виявлено, що дещо рщше (55,41 ± 3,14%) дiтей з карiесом тимчасових зубiв
% 100
80
60
40
20
0
вживали шоколад по вщношенню до дтей з штактними зубами (70,91 ± 1,84%) (р < 0,001). Проте, вщсоток дтей з ураженими карiесом зубами, як споживали льодяники та iриски е значно бтьшим (48,65 ± 3,16% i 14,86 ± 2,25%), нiж дiтей з штактними зубами - 29,03 ± 2,87% i 6,45 ± 1,55%. Подiбний розподiл спостерiгався i серед дтей, якi вживали вафлi, вщповщ-но 47,30 ± 3,16% проти 22,58 ± 2,64%.
Велике значення у формуванш зубо-щелепноУ системи та самоочищенш ро-товоУ порожнини вщграе характер Ужi. При опрацюванш вiдповiдей батькiв на запитання «Яка Ужа переважае в рацюш дитини?», встановлено, що дiти з карiе-сом тимчасових зубiв в бтьшост випадкiв вживають м'яку Ужу (77,03 ± 2,66%) i лише 22,97 ± 2,66% - тверду. У грут дтей з iнтактними зубами виявлено переважання твердоУ Уж у порiвнян-нi з м'якою - 58,06 ± 3,12% проти 41,94 ± 3,12%. Встановлено, що бтьшють дiтей з ураженим зубами вживають картоплю, мучнi вироби, а в мен-шiй ктькост молочнi продукти, крупи. Так, 85,14 ± 2,24% i 48,65 ± 3,16% дiтей з карiесом тимчасових зубiв часто вживають картоплю i макарони та лише 61,29 ± 3,08% i 32,26 ± 2,95% дтей з iнтактними зубами. Натомють, у дтей з iнтактними зубами пе-реважають у рацiонi харчування молочш продукти -65,29 ± 3,01% та крупи - 39,48 ± 3,09% (рис. 2).
Аналiз кратностi вживання продуктiв харчування протягом дня показав, що у 79,73 ± 2,54% дтей з ка-рiесом зубiв 1-2, а то i 3 рази на день повторюються продукти харчування. Натомють, у дтей з штактними зубами Ух вщсоток значно менший i вщповщно становить 38,71 ± 3,08%. У рацюш не повторюються продукти лише у 20,27 ± 20,54% дтей з ураженими карiесом зубами та в значно бтьшоУ ктькост дiтей з штактними зубами - 61,29 ± 3,08%.
Особливо виявлена значна вщмшнють у вжи-ваннi молока та молочних продук^в дiтьми з ураженими та штактними зубами. Встановлено, що д^и з карiесом тимчасових зубiв значно менше споживають молоко або молочш продукти у порiв-нянш з групою дiтей з штактними зубами. Так, в рацюш 77,42 ± 2,64% дтей без карiесу зубiв та лише
картопля
макарони
молоко
крупи
■ д1ти з кар1есом зуб1в ■ д1ти з ¡нтактнимизубами
Рис. 2. Вщповщь батьюв на запитання «Як продукти харчування переважають у рацiонi дитини?»
в 55,46 ± 3,14% з ураженими зубами присутн молоко та молочн1 продукти.
Висновки
Таким чином, в даному досл1дженн1 було до-повнено дан1 про вплив характеру вигодовування д1тей на виникнення раннього кар1есу зуб1в. Ц1 дан1 свщчать про недостатню мотивован1сть та об1зна-н1сть батьк1в про догляд за порожниною рота та попередження кар1есу зуб1в. Досл1дженнями дове-
дено, що харчування дiтей раннього вку е одним i3 важливих чинникiв ризику виникнення Kapiecy тим-часових зyбiв. Водночас, цi вaжливi дaнi не виклю-чають iнших мехaнiзмiв в пaтогенезi кapiecy зyбiв, що вимагае подальших доcлiджень.
Перспектива подальших дослщжень поля-гае у викоpиcтaннi отриманих даних при плануван-нi комплексу лiкyвaльно-пpофiлaктичних зaходiв у дiтей раннього в^.
Л^ература
1. Бiденко Н. В. Раншй кapiec у дп"ей: стан проблеми в Укра'ш i cвiтi / Н. В. Бщенко // Современная стоматол. - 2007. - № 1. -
С. 66-71.
2. Виноградова Т. Ф. Стоматология детского возраста / Т. Ф. Виноградова. - М.: Медицина, 1987. - С. 7-99.
3. Казакова Р. В. Чинники ризику виникнення стоматолопчних захворювань у дп"ей Прикарпаття / Р. В. Казакова // Новини
стоматологи. - 1996. - № 4. - С. 20-21.
4. Корчагина В. В. Лечение кариеса зубов у детей раннего возраста / В. В. Корчагина. - М.: МЕДпресс-информ, 2008. - 168 с.
5. Левицкий А. П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость / А. П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2001. -
№ 3. - С. 50.
6. Нетребенко О. К. Отдаленное влияние питания плода и новорожденного на рост, развитие и состояние здоровья / О. К. Не-
требенко // Педиатрия. - 2006. - № 6. - С. 62-63.
7. Нетребенко О. К. Отдаленные последствия характера вскармливания детей на ранних этапах развития / О. К. Нетребенко //
Педиатрия. - 2005. - № 5. - С. 29-32.
8. Нетребенко О. К. Питание и развитие иммунитета у детей на разных видах вскармливания / О. К. Нетребенко // Педиа-
трия. - 2005. - № 6. - С. 50-56.
9. Перевощикова Н. К. Состояние здоровья детей в зависимости от вида вскармливания в раннем возрасте / Н. К. Перево-
щикова, Е. Д. Басманова, В. И. Коба // Рос. педиатр. журн. - 2002. - № 1. - С. 4-6.
10. Попович З. Б. Особливост переб^у кapiecy в д^ей, як проживають на еколопчно забруднених теpитоpiях / З. Б. Попович // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2001. - № 5. - С. 73-74.
11. Смоляр Н. И. Водородный показатель полости рта у детей, проживающих в регионе с различным содержанием фтора в питьевой воде / Н. И. Смоляр, Б. Н. Мирчук // Профилактика, лечение кариеса и его ослонений у детей. Научные труды. -Казань: Изд-во КГМИ, 1990. - Т. 72 - С. 16-20.
12. Смоляр Н. И. Социально-экологические аспекты стоматологической заболеваемости детей / Н. И. Смоляр, Н. Л. Чухрай // Вюн. стоматол. - 2009. - № 4. - С. 47.
13. Стан порожнини рота у дп"ей Прикарпаття / Р. В. Казакова, М. А. Лучинський, М. I. Вiвчapенко [та ш.] // «Еколопя регюну Прикарпаття». - 1вано-Франювськ, 1992. - С. 34.
14. Терехова Т. Н. Профилактика стоматологических заболеваний / Т. Н. Терехова, Т. В. Попруженко. - М.: БЕЛАРУСЬ, 2004. -523 с. (С. 75-83).
15. Хоменко Л. О. Стан твердих тканин постшних зyбiв у дп"ей в piзних за еколопчною ситуащею регюнах Укра'ни / Л. О. Хомен-ко, О. I. Остапко, Ю. М. Трачук // Новини стоматологи. - 2007. - № 1. - С. 87-91.
16. American Academy of Pediatric Dentistry. Reference manual 2003-2004 / Pediatric dentistry. - 2003. - Vol. 25. - P. 1-150.
17. Dalley D. Risk factors and determinants of EEC in Catalonia, Spain / D. Dalley, A. Cahuana, C. Palma // Int. J. Pediatric Dent. -2011. - Vol. 21. Suppl. 1. - P. 196.
УДК: 616.314-002-038-053.4
ОЦ1НКА ЧИННИК1В РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ КАР16СУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ
Череп'юк О. М., Мусш-Семенц1в Х. Г.
Резюме. Проблема кар1есу тимчасових зуб1в, незважаючи на значну юльюсть сучасних л1кувально-профтактичних комплекс1в, залишаеться актуальною, про що свщчать висок показники штенсивност та розповсюдженост1 кар1есу. Дана проблема лежить в площин1 багатогранно! етюлоги кар1есу. Зокрема, чтьне мюце серед чинниюв ризику виникнення кар1есу займае харчування. Отриман результати досл1-дження показали, що поширенють кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей дошктьного вку, в середньому, стано-вить 48,27%, при Ытенсивност1 карюзного процесу 2,37 зуба. Також в даному досл1дженн1 було доповнено дан1 про вплив характеру вигодовування д1тей на виникнення раннього кар1есу зуб1в. Ц1 дан1 свщчать про недостатню мотивованють та об1знанють батьюв про догляд за порожниною рота та попередження кар1есу зуб1в. Досл1дженнями доведено, що харчування д1тей раннього вку е одним 1з важливих чинниюв ризику виникнення кар1есу тимчасових зуб1в. Водночас, ц1 важлив1 дан1 не виключають шших механ1зм1в в патогенез! кар1есу зуб1в, що вимагае подальших досл1джень.
Ключов1 слова: д1ти, раннм вк, кар1ес, чинники ризику, харчування.
УДК: 616.314-002-038-053.4
ОЦЕНКА ФАКТОРОВ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ
Череп'юк О. Н., Мусий-Семенцив Х. Г.
Резюме. Проблема кариеса временных зубов, несмотря на значительное количество современных лечебно-профилактических комплексов, остается актуальной, о чем свидетельствуют высокие показа-
тели интенсивности и распространенности кариеса. Данная проблема лежит в плоскости многогранной этиологии кариеса. В частности, главное место среди факторов риска возникновения кариеса занимает питание. Полученные результаты исследования показали, что распространенность кариеса временных зубов у детей дошкольного возраста, в среднем, составляет 48,27%, при интенсивности кариозного процесса 2,37 зуба. Также в данном исследовании были дополнены данные о влиянии характера вскармливания детей на возникновение раннего кариеса зубов. Эти данные свидетельствуют о недостаточной мотивированности, осведомленности родителей об уходе за полостью рта и предупреждения кариеса зубов. Исследованиями доказано, что питание детей раннего возраста является одним из важных факторов риска возникновения кариеса временных зубов. В то же время, эти важные данные не исключают других механизмов в патогенезе кариеса зубов, что требует дальнейших исследований.
Ключевые слова: дети, ранний возраст, кариес, факторы риска, питание.
UDC: 616.314-002-038-053.4
ASSESSMENT THE RISK FACTORS OF CARIES OF DECIDUOUS TEETH IN CHILDREN
Cherep'yk О. M., Musij-Sementsiv K. G.
Abstract. The problem of dental caries of deciduous teeth remains relevant, despite the significant number of modern health care systems, as evidenced by the high indicators of intensity and prevalence of caries. This problem lies in the multifaceted etiology of caries. In particular, a dominant place among the risk factors of caries occupies food. In early childhood characterized by intensive processes of growth and development. Therefore nutrition are very important, especially its compliance and requirements according to age. Thus, according to many studies, the type of feeding at 1 year of life affects the physical and intellectual development of the child, the tendency to the development of allergic diseases, chronic diseases of the gastrointestinal tract, cardiovascular, urinary, excretory system, metabolic disorders. Also, the violation of nutrition and diet plays a major role in the development of tooth decay because of the quality of the latter depends on the level of vitamin and micro elements which are necessary for the formation of dental hard tissues and oral health in general. The purpose of the study was to assess the risk factors of caries of deciduous teeth in preschool children. To achieve the goal the survey of 145 children aged 2 to 4 years were conducted, which determined intensity (df) and the prevalence of caries (in %) of deciduous teeth. Analysis of the results was carried out taking into account the intensity of caries of deciduous teeth. The children were divided into two groups: the first - were children from intact teeth, the second includes children with carious teeth. To assess the risk factors of caries of deciduous teeth we analyzed the nutrition of children using the results of questionnaire of parents. The results showed that the prevalence of caries of deciduous teeth in preschool children, an average of 48,27%, while the intensity of caries process is 2,37 tooth. The prevalence of caries of deciduous teeth increases from 35.42% in two years to 65.31% in four years. With age the caries intensity increases twice. So, in two years the index df = 1.52, and in four years -3,57 teeth in accordance. Analyzing the results of the questionnaire we can conclude that the children with affected teeth with sweets acquainted faster than children with intact teeth. Among the sweets that children with caries of deciduous teeth take prevail candy, waffles and toffee which have greater adhesion to the tooth surface and promote tooth decay, and children with intact teeth often consume chocolate. The prevalence of soft foods in nutrition of children with affected teeth in comparison with children without caries was found. Analysis of food indicates that the majority of children with caries of deciduous teeth consume flour and starch products, a smaller number dairy products and cereals. Thus, this study is supplemented with details on the impact on character of nutrition of children on develop of early tooth decay. These data indicate a lack of motivation and awareness of parents about oral care and prevention of dental caries. Research has shown that nutrition of children is one of the most important risk factors of caries of deciduous teeth. However, these important data do not exclude other mechanisms in the pathogenesis of dental caries that requires further research.
Keywords: children, preschool age, cavities, risk factors, nutrition.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 29.01.2016 року
