CC BY
15
УДК: 616.-002.5-08: 615.015.8-07
Пурська М.Б. ©
Лье1еський нацюнальний медичний утеерситет 1м. Данила Галицького
М1КРОБЮЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ МЕДИКАМЕНТОЗНО1 РЕЗИСТЕНН1СП ПРИ БАЦИЛЯРНОМУ ДЕСТРУКТИВНОМУ ТУБЕРКУЛЬОЗ1 ЛЕГЕНЬ З ВРАХУВАННЯМ 1МУНОЛГ1ЧНО1 РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ
У статт1 наведет результати еиечення особлиеостей бактерюеидыення мтобактерш туберкульозу, медикаментозног резистент ност1 та еираженост1 порушень ¡мунолог1чног реактиеност1 оргашзму у хеорих на деструктиений туберкульоз легень. Виечеш мехатзми езаемозе 'язку медикаментозног резистентност1 штам1е мтобактерш туберкульозу й ¡мунолог1чних порушень.
Ключовi слова : туберкульоз, деструкщя, ¡мунолог1чш показники, масиетсть бактерюеидыення, медикаментозна резистенттсть, мжобактерп туберкульозу.
Вступ. Одшею з основних систем , яю забезпечують захист оргашзму, е iмунна система i порушення саме iмунологiчного гомеостазу ввдграють значну роль в розвитку туберкульозного процесу [ 1, 6, 7]. На сучасному еташ серед причин, яю обумовлюють рют захворюваност на туберкульоз i створюють умови для бшьш важкого переб^у туберкульозно! шфекцп, е рiст кшькосп факторiв, що призводять до глибоких порушень в робой iмунноl системи [ 9,10 ]. Спшьним для вах хворих на туберкульоз легень е розвиток iмунодифiциту кл^инно1 та гуморально! ланки iмунноl системи [ 5,8.].
В патогенезi деструктивних i гостропрогресуючих форм туберкульозу важливу роль ввдграе, з одного боку, масивна iнвазiя МБТ в органiзмi, а з другого - рiзке зниження отрност макроорганiзму при пригнiченнi кл^инного iмунутету. Порушення клiтинно - медiаторного iмунiтету на початку контакту оргашзму людини з МБТ вiдiграють роль кардинального фактору в прогресуванш туберкульозу, а вторинш iмунодефiцитнi стани замикають це патологiчне коло [ 2, 3 , 4 ].
В науковш лiтературi небагато е робщ якi би висвiтлювали взаемозв'язок показниюв iмунiтету з первинною i вторинною медикаментозною чутливiстю мiкобактерiй туберкульозу . Тому вивчення медикаментозно! резистентностi збудника туберкульозу, сшввщношення мiкробiологiчних та iмунологiчних показникiв, якi характеризують iнтенсивнiсть специфiчного запалення у хворих на деструктивний туберкульоз легень з рiзним станом iмунологiчноl реактивностi стали предметом нашого дослiдження.
Матер1али 1 методи . Хворим, у яких було проведено вивчення особливостей бактерювидшення та визначення медикаментозно1 чутливост
© Пурська М.Б., 2008
170
МБТ до АМБП було проведено iмунологiчне обстеження, яке включало визначення особливостей кл^инного, гуморального й протитуберкульозного iмунiтету. Контрольну групу для визначення показниюв норми склали 25 здорових оаб.
Стан кл^инного iмунiтету визначали за реакщею спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана ( Е - РУК) за M. Jondal [ et al.] , реакцieю активного розеткоутворення кштин ( Еа - РУК ) , яку проводили за методикою I. Wibran, H. H. Fudenberg , а також реакщею бласттрансформацп лiмфоцитiв ( РБТЛ ) з ф^огемаглютиншом ( ФГА ) за J. Bach, K. Hirschhorn у модифжацп М. П. Григор'ево! та I.I. Копелян .
Стан гуморального iмунiтету ощнювали в реакци комлементарного розеткоутворення ( ЕАС - РУК ) за методом N. Mendes [ et al.], за рiвнем циркулюючих iмунних комплексiв ( Ц1К ), якi визначали за модифшащею К. А. Максимович, В. В. Желтвай, рiвнями iмуноглобулiнiв класiв Ig A, Ig M, Ig G , яю визначали методом радiально! iмунодифузi! за G. Mancini , та рiвнем Ig Е , який визначали за методом В. В. Желтвай., В. М. Чекотило .
Стан специфiчно! реактивност оргашзму до туберкулiну вивчали за реакщею iмунного розеткоутворення клiтин ( I - РУК ) за методикою Г.
А. Вахщово! та реакщею бласттрансформацп лiмфоцитiв з туберкулшом ( РБТЛ з ППД ) за мшометодикою М.П. Григор'ево! та I. I. Копелян .
Таким чином, проведення реакци iмунних розеткоутворюючих кл^ин дало можливiсть визначити кiлькiсть сенсибшзованих до туберкулiну лiмфоцитiв, а реакщя бласттрансформацп' лiмфоцитiв з туберкулiном - !х функцiональний стан.
Результати iмунологiчного обстеження проводились для визначення ступеня вторинного iмунодефiцитного стану та вивчення сшввщношення бактерiологiчних особливостей у хворих на деструктивний туберкульоз легень залежно вiд рiвня iмунологiчно! реактивностi оргашзму.
Результати дослщжень. Вивчення стану загально! та специфiчно! реактивностi органiзму проведено у 89 ( 100 % ) хворих з негативною мжроскошею мазка ( КСБ - ) й рiзною масившстю бактерiовидiлення та з позитивною мiроскопiею мазка ( КСБ + ) та рiзною масивнiстю бактерювидшення : МБТ ( + ) , МБТ ( + + ) , МБТ ( + + + ).
Комплексне iмунологiчне обстеження з визначенням показниюв загально! та специфiчно! реактивност оргашзму проведено у хворих з негативною мжроскошею ( КСБ - ), серед яких у 32 ( 36,0 % ) спостер^али незначне бактерювидшення ( МБТ + ); у 28 ( 31,4 % ) - помiрне ( МБТ + + ) i у 29 ( 32,6 % )- масивне бактерювидшення ( МБТ + + + ). Аналопчш обстеження проведеш у 86 ( 100 % ) хворих з позитивною мжроскошею мазка ( КСБ + ) , серед яких у 26 ( 30,2 % ) спостер^али незначне ( МБТ + ), у 29 ( 33,7% ) -помiрне ( МБТ + + ) i у 31 ( 36,1 % ) - масивне ( МБТ + + + ) бактерювидшення. Одержат результати iмунологiчних дослщжень показали, що в уах обстежуваних хворих констатоваш суттевi порушення показниюв iмунологiчноl реактивност оргашзму.
171
Стутнь порушення показниюв iмунологiчноl реактивност у хворих був рiзним. Так, у хворих з негативною мшроскошею мазюв ( КСБ - ) i незначним бактерювидшенням на фош зниження загально1 кiлькостi лiмфоцитiв периферично1 кровi ( 1,47 ± 0,06 Г/л при нормi 1,61 ± 0,08 Г /л; Р < 0,05), констатовано зменшення як абсолютное' ( Е - РУК 0,72 ± 0,03 Г/л при нормi 0,86 ± 0,08 Г/л; Р < 0,05), так i вщносно1 ( Е - РУК 28,9 ± 0,6 % при нормi 52,8 ± 0,6 %, Р < 0,05) юлькост Т- клiтин.
Констатовано зниження активно1 субпопуляци Т - лiмфоцитiв (Еа - РУК 0,43 ± 0,04 Г/л при нормi 0,49 ± 0,04 Г/л; 24,0 ± 0,2 % при нормi 29,0 ± 0,5 % ; Р < 0,05 ).
Функщональна актившсть Т - лiмфоцитiв ( РБТЛ з ФГА ) була пригшченою i становила ( 34,7 ± 2,1 ) % при нормi ( 62,3 ± 2,8 ) % , Р < 0,05 .
У хворих з негативною мкроскошею ( КСБ - ) , але помiрним ( МБТ + + ) та масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням встановлено бшьш виражеш, шж при незначному ( МБТ + ) бактерювидшенш, порушення показниюв Т -кл^инного iмунiтету, а саме - значне зниження кшькосп лiмфоцитiв ( вiдповiдно 1,17 ± 0,05 Г/л i 1,03 ± 0,06 Г/л, Р < 0,05 ) ; кшькосп Т - юлтин ( Е - РУК -0,69 ± 0,02 Г/л i 0,68 ± 0,01 Г/л ) та !х активно1 субпопуляци ( Еа - РУК -0,38 ± 0,08 Г/л i 0,31 ± 0,06 Г/л ). Констатовано бшьш виражене пригнiчення ( РБТЛ з ФГА ) - ( вщповщно 26,9 ± 1,4 % i 26,7 ± 1,2 % ).
У хворих з позитивною мкроскошею ( КСБ + ) i рiзною масивнiстю бактерювидшення констатоваш аналогiчнi змiни показникiв кл^инного iмунiтету, ступiнь порушення яких залежала вщ масивностi бактерiовидiлення. Так, у хворих з позитивною мкроскошею мазюв ( КСБ + ) i незначним бактерювидшенням ( МБТ + ) на фош зниження загально1 кшькосп лiмфоцитiв периферично1 кровi ( 1,46 ± 0,08 Г/л при нормi 1,61 ± 0,08 Г/л; Р < 0,05 ), констатовано зменшення як абсолютно1 ( Е - РУК 0,70 ± 0,06 Г/л при нормi 0,86 ± 0,08 Г/л; Р < 0,05 ) , так i вщносно1 ( Е -РУК 28,2 ± 0,5 % при нормi 52,8 ± 0,6 % , Р < 0,05 ) кшькосп Т - кл^ин.
Встановлено зниження активно1 субпопуляци Т- лiмфоцитiв ( Еа - РУК 0,41 ± 0,01 Г/л при нормi 0,49 ± 0,04 Г/л i 23,3 ± 0,5 % при нормi 29,0 ± 0,5 % ; Р < 0,05 ).
Функщональна актившсть Т - лiмфоцитiв ( РБТЛ з ФГА ) була пригшченою i становила ( 33,5 ± 2,0 ) % при нормi ( 62,3 ± 2,8 ) %, Р < 0,05.
У хворих з позитивною мкроскошею ( КСБ + ) та помiрним ( МБТ + + ) i масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням встановлено бшьш виражеш, шж, при незначному бактерювидшенш( МБТ + ) порушення показниюв Т -кл^инного iмунiтету - вщповщно бшьш виражене зниження кшькосп лшфоцитш ( 1,16 ± 0,04 ) Г/л i ( 1,02 ± 0,03 ) Г/л; проти ( 1,46 ± 0,08 ) Г/л, ( Р < 0,05 ); кшькосп Т- лiмфоцитiв ( Е - РУК ) - ( 0,66 ± 0,03 ) Г/л i ( 0,67 ± 0,02 ) Г/л проти ( 0,70 ± 0,06 Г/л ) ,( Р > 0,05 ); активно1 популяци Т - лiмфоцитiв ( Еа - РУК ) - ( 0,36 ± 0,05 ) Г/л i 0,30 ± 0,07 Г/л проти ( 0,41 ± 0,01) Г/л, ( Р < 0,05); функщонально1 здатносп Т- лiмфоцитiв ( РБТЛ з ФГА ) - ( 26,2 ± 1,5 ) % i ( 26,8 ± 1,6 ) % проти ( 33,5 ± 2,2 ) %, ( Р < 0,05 ).
172
Таким чином , нами встановлена залежшсть мiж piBHeM пригшчення показниюв кл^инного iMymTeTy i масивнiстю бактepiовидiлeння: при незначному бактepiовидiлeннi констатували менш виражене зниження показниюв кл^инного iмyнiтeтy, а при помipномy та масивному бактepiовидiлeннi порушення показникiв клiтинного iмyнiтeтy були бшьш виpажeнi. У хворих з позитивною мшроскошею мазкiв ( КСБ + ) ця закономipнiсть була ще бiльш виражена.
Стан В - системи лiмфоцитiв оцiнювали за кiлькiстю В - лiмфоцитiв в реакци комплементарного розеткоутворення ( ЕАС - РУК ), piвнeм iмyноглобyлiнiв класiв Ig А, Ig М, Ig G, Ig Е та piвнeм циркулюючих iмyнних комплeксiв ( ЦГК ) у сироватщ кpовi.
У хворих з негативною мжроскошею мазкiв ( КСБ - ) i piзною масившстю бактерювидшенням спостepiгали вipогiднe збiльшeння абсолютно! i вiдносно! кiлькостi ( ЕАС - РУК ) поpiвняно з показниками у здорових доноpiв, але iнтeнсивнiсть збiльшeння ( ЕАС - РУК ) у хворих з piзною масившстю бактерювидшення була piзною. Так, у груш хворих з незначною масившстю бактерювидшення ( МБТ + ) констатовано в 1,2 раза збшьшення абсолютно! ( 0,43 ± 0,04 ) Г/л i вщносно! ( 29,8 ± 1,6 ) % юлькост ( ЕАС - РУК ) поpiвняно з показниками у здорових оаб ( 0,36 ± 0,05 ) Г/л i ( 23,8 ± 1,2 ) % вщповщно, Р < 0,05.
У хворих з помipним ( МБТ + + ) бактерювидшенням констатовано в 1,5 раза збшьшення абсолютно! ( 0,53 ± 0,06 ) Г/л i вщносно! ( 38,7 ±1,4 ) % кшькост ЕАС - РУК, у хворих з масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням це збшьшення становило 1,8 раза ( 0,65 ± 0,03 ) Г/л i ( 39,6 ±1,2 ) % поpiвняно з хворими з незначним бактерювидшенням, ( Р < 0,05 ).
У хворих з позитивною мжроскошею мазка ( КСБ + ) i piзною масившстю бактерювидшення встановлеш аналопчш зрушення абсолютно! i вщносно! юлькост ЕАС - РУК поpiвняно з показниками у здорових доноpiв -вщповщно ( 0,45 ± 0,06 ) Г/л проти ( 0,36 ± 0,05 ) Г/л, ( Р < 0,05 ) i ( 30,3 ± 1,7 ) % проти ( 23,8 ± 1,2 )%, ( Р < 0,05 ) у хворих з незначним ( МБТ + ) бактерювидшенням, а у хворих з помipним ( МБТ + + ) та масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням збшьшення абсолютно! i вщносно! юлькост ЕАС -РУК було ще бшьш вираженим - вщповщно ( 0,55 ± 0,05 ) Г/л або ( 38,4 ± 1,6 ) i ( 0,68 ± 0,07 ) Г/л або ( 40,1 ± 1,5 ) % при ноpмi ( 0,36 ± 0,05 ) Г/л i ( 23,8 ± 1,2 ) %, ( Р < 0,05 ) i перевищувало показники ЕАС -РУК при незначному ( МБТ + ) бактерювидшенш вщповщно в 1,2 i 1,5 раза, ( Р < 0,05 ).
Функцюнальну здатшсть В - системи iмyнiтeтy визначали за piвнeм iмyноглобyлiнiв клаав А, М, G, Е. Як у хворих з негативною ( КСБ - ), так i позитивною ( КСБ + ) мжроскошею мазюв та piзною масившстю бактерювидшення, спостер^алася аналопчна динашка збшьшення piвнiв iмyноглобyлiнiв уах клаав та piвня ЦК, як поpiвняно з показниками норми, так i залежно вiд масивностi бактepiовидiлeння: показники piвнiв iмyноглобyлiнiв та ПУК в 1,8 - 3,5 раза перевищували показники норми i в 1,5 - 2 рази були вищi при значному й масивному бактерювидшенш, шж при незначному.
173
Так, у хворих з незначною масившстю бактерювидшення (МБТ +) визначали в 2,0 - 2,2 раза збшьшення вмкту Ig А ( 4,3 ± 0,06 ) Г/л i 4,8 ± 0,04 Г/л при TOpMi 2,2 ± 0,08 г/л, Р < 0,05. При noMipTOMy бактерювидшенш це збшьшення було ще бшышим (5,9 ± 0,07 Г/л i 6,4 ± 0,07 Г/л, Р < 0,05). При масивному бактерювидшенш (МБТ + + +) ця закoнoмipнiсть була ще бшыл виражена - piвены Ig А в 2,9 -3,0 рази перевищував показники норми - (6,3 ± 0,09 ) Г/л i ( 6,6 ± 0,04 ) Г/л при нopмi ( 2,2 ± 0,08 ) Г/л, ( Р < 0,05 ) . Рiвены зростання iмyнoглoбyлiнiв класу А у хворих з пoмipним та масивним бактерювидшенням в 1,3 - 1,5 раза перевищував piвены Ig А у хворих з незначним бактерювидшенням - вщповщно ( 5,9 ± 0,07 ) Г/л i ( 6,3 ± 0,09 ) Г/л проти ( 4,3 ± 0,06 ) Г/л та ( 6,4 ± 0,07 ) Г/л i ( 6,6 ± 0,04 ) Г/л проти ( 4,8 ± 0,04) Г/л, ( Р < 0,05 ). Аналопчна динамша показниюв iмyнoглoбyлiнiв була визначена i стосовно iмyнoглoбyлiнiв клаав М i G, piвены яких в 1,3 - 2,7 раза перевищував показники норми, а вмют Ig М i Ig G при пoмipнoмy ( МБТ + + ) i масивному ( МБТ + + + ) бактерювидшенш в 1,2 - 1,3 раза перевищував ix piвены у хворих з незначним ( МБТ + ) бактерювидшенням.
Рiвены загалыного Ig Е у хворих як з негативною, так i позитивною мкроскошею мазка та piзнoю штенсившстю бактерювидшення не перевищував показниюв у здорових дoнopiв ( вщповщно 153,8 ± 22,8 МО, 184,3 ± 15,8 МО, 185,5 ± 12,8 МО при негативнш мкроскопи мазка ( КСБ - ) та 167,5 ± 21,7 МО, 178,7 ± 23,4 МО, 181,0 ± 20,5 МО проти 175,6 ± 15,5 МО (Р < 0,05 ) при позитивнш ( КСБ + ) мшроскопп мазка.
Рiвены ЦЖ був збшышений у вах обстежуваних оаб, але iнтенсивнiсты його зростання була найбшыш виражена у хворих з пoмipним та масивним бактеpioвидiленням , i особливо, при позитивнш ( КСБ + ) мкроскопп мазюв . Так , у хворих з негативною ( КСБ - ) мкроскошею мазюв та piзнoю масившстю бактерювидшення piвены ЦЕК перевищував показники норми в 2,0 рази ( 215,3 ± 24,6 ) од. опт. г. проти 109,4 ± 10,6 од. опт. г. , Р < 0,05) - при незначному бактерювидшенш; в 2,2 раза ( 245,3 ± 24,6 од. опт. г. проти 109,4 ± 10,6 од. опт. г. , Р < 0,05 - при пoмipнoмy бактерювидшенш та 2,3 раза - при масивному бактерювидшенш ( 266,4 ± 22,6 од. опт. г. , Р < 0,05). Причому piвены ПУК при пoмipнoмy ( МБТ + + ) та масивному ( МБТ + + + ) бактерювидшенш в 1,1 - 1,2 раза перевищував piвены ЦГК, що визначався при незначному бактерювидшенш ( вщповщно 245,3 ± 24,6 од. опт. г. i 266,4 ± 22,6 од. опт. г. проти 215,3 ± 24,6 од. опт. г. , Р < 0,05).
Аналопчна динамша змш була встановлена при визначенш piвня ЦГК у хворих з позитивною мшроскошею мазюв ( КСБ + ) та piзнoю масившстю бактерювидшення, а piвены ЦЖ при пoмipнoмy ( МБТ + + ) та масивному МБТ + + + ) бактерювидшенш ще бшьш виражено перевищував piвены ЦЖ у хворих з незначним ( МБТ + ) бактерювидшенням ( вщповщно 256,5 ± 23,4 од. опт. г. i 280,0 ± 21,5 од. опт. г. проти 223,4 ±21,7 од. опт. г. або в 1,2 - 1,3 раза, Р < 0,05).
Визначення специфiчнoï реактивност оргашзму до тyбеpкyлiнy проведено в реакщях ( I - РУК ) i ( РБТЛ з ППД ). В результат проведених
174
дослщжень встановлено, що у Bcix обстежених хворих iмуноспецифiчнi реакци, що характеризують протитуберкульозний iмунiтет , були збiльшеннi суттево вiдрiзнялися вiд аналогiчних показникiв у здорових донорiв. У хворих з негативною ( КСБ - ) i позитивною ( КСБ + ) мшроскошею мазка з незначним бактерювидшенням ( МБТ + ) констатували в 1,5 раза збшьшення юлькост I -РУК ( вщповщно 8,1 ± 0,3 % або 0,21 ± 0,03 Г/л i 8,8 ± 0,5 % або 0,23 ± 0,04 Г/л ) ; збшьшення в 2,3 раза бластних кл^ин пщ впливом специфiчного м^огену - туберкул^ ( РБТЛ з ППД 4,3 ± 0,8 % й 4,4 ± 0,7 % ) порiвняно iз здоровими донорами ( вiдповiдно 5,6 ± 0,3 % або 0,14 ± 0,04 Г/л i 2,0 ± 0,4 %, Р < 0,05). У хворих з помiрним бактерювидшенням ( МБТ + + ) визначали в 1,6 раза зростання юлькост I - РУК ( вщповщно 8,9 ± 0,6 % i 9,2 ± 0,7 % або 0,24 ± 0,08 Г/л i 0,26 ± 0,03 Г/л ) i в 2,4 -2,8 раза збшьшення РБТЛ з ППД ( вщповщно 4,8 ± 0,7 % i 5,6 ± 0,8 % у порiвняннi iз здоровими донорами, Р < 0,05 ). Ще бшьш виражено щ змши виявлеш у хворих з масивним бактерювидшенням ( вщповщно в 1,9 раза збшьшення кшькост I - РУК - 10,3 ± 0,4 % або 0,26 ± 0,06 Г/л та 10,6 ± 0,3 % або 0,28 ± 0,05 Г/л ) ; в 3,4 раза збшьшення рiвня РБТЛ з ППД (вщповщно 6,0 ± 0,3 % i 6,8 ± 0,8 % , Р < 0,05).
Таким чином, специфiчний процес у хворих з негативною i позитивною мжроскошею мазюв та рiзною масившстю бактерювидшення супроводжувався значними змшами в iмуноспецифiчнiй реактивност оргашзму. Мж штенсившстю iмуноспецифiчних реакцiй i виражешстю масивностi бактерiовидiлення встановлено прямий кореляцшний зв'язок.
Проведено вивчення iнтенсивностi пригшчення частоти показниюв iмунологiчноï реактивностi оргашзму у хворих з негативною та позитивною мжроскошею мазюв з рiзною масившстю бактерювидшення.
Щоб визначити штенсившсть пригнiчення показникiв Т- клiтинного iмунiтету, умовно видiлено два варiанти його пригшчення: помiрне зниження показникiв Т - кл^инного iмунiтету, яке визначало частку Т -розеткоутворюючих кл^ин ( Е -РУК ) у межах ( 20,0 - 40,0 ) %, ( Еа - РУК ) -в межах ( 15,0 - 20,0 ) % , ( РБТЛ з ФГА ) - в межах ( 40,0 - 60,0 ) %.
Значне пригшчення означало зниження вщсотку Т - розеткоутворюючих кштин ( Е - РУК ) нижче 20%; ( Еа - РУК ) - нижче 15 %, ( РБТЛ з ФГА ) -нижче 40 % .
У хворих з негативною i позитивною мжроскошею мазюв на визначення КСБ i незначним бактерювидшенням ( МБТ + ) констатовано в 1,6 раза частше помiрне зниження кшькост Т - лiмфоцитiв ( Е - РУК - вщ 50,0 % до 40,0 % ), шж значне зни ження ( Е - РУК менше 20,0 % ); в 1,8 раза частше помiрне зниження юлькост активних розеткоутворюючих кл^ин ( Еа - РУК -вщ 15,0 % - 20,0 % ), шж значне ïx зниження ( нижче 15 % ), i в 1,6 раза частше помiрне пригшчення ( РБТЛ з ФГА ) , шж значне його пригшчення.
Отже, помiрне зниження кшькост Т - лiмфоцитiв ( Е - РУК ) констатовано у 21 ( 65,6 % ) хворого з КСБ ( - ) , МБТ ( + ) i у 18 ( 69,2 % ) хворих з КСБ ( + ) , МБТ ( + ) ; Еа -РУК - у 18 ( 56,8 % ) i 15 ( 57,7 % ) вщповщно; пригшчення РБТЛ з ФГА у 20 ( 62,5 % ) i 17 ( 65,4 % ) хворих вщповщно.
175
У хворих з ( КСБ - ) i ( КСБ + ) з пoмipним ( МБТ + + ) та масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням констатували в 1,7 раза частше значне пригшчення показниюв кл^инного iмyнiтетy у виглядi piзкoгo зменшення юлькост Т- лiмфoцитiв ( Е - РУК менше 20,0 % ) у 19 ( 67,9 % ) i 20 ( 69,0 % ) хворих з КСБ ( - ), МБТ ( + ), МБТ ( + + ) та у 21 ( 72,4 % ) й 22 ( 71,0 % ) хворих з ( КСБ + ) , МБТ ( + ), МБТ ( + + ) ; в 1,8 раза частше значне пригшчення ïx фyнкцioналынoï активност ( РБТЛ з ФГА менше 40,0 % ) -вщповщно у 23 ( 82,1 % ) i 24 ( 82,8 % ) хворих з ( КСБ - ) МБТ (+ ), МБТ ( + + ) та у 24 ( 82,8 % ) i 25 ( 80,7 % ) хворих з ( КСБ + ), МБТ ( + ) , МБТ ( + + ) , ( Р < 0,05 ).
У хворих з негативною ( КСБ - ) i позитивною ( КСБ + ) мкроскошею мазюв з пoмipним ( МБТ + + ) й масивним ( МБТ + + + ) бактерювидшенням пoмipне пригшчення показниюв кл^инного iмyнiтетy констатовано при визначенш Е - РУК у 9 ( 39,1 % ) i 8 ( 31,0 % ) хворих, Еа - РУК у 13 ( 46,4 % ) i у 11 ( 37,9% ) хворих, а РБТЛ з ФГА - у менше шж 20,0 % обстежених оаб, Р < 0,05.
Аналопчш порушення пoмipнoï i значнoï вираженост В - системи iмyнiтетy стосувалися юлькост ЕАС - РУК, piвня iмyнoглoбyлiнiв , особливо класу А та G та циркулюючих iмyнниx комплекав.
Тнтенсившсть змш в В - системi iмyнiтетy при деструктивному тyбеpкyлыoзi легень у хворих з ( КСБ - ) i ( КСБ + ) та piзнoю масившстю бактерювидшення характеризувалася пщвищенням юлькост ЕАС - РУК в 1,2 раза при незначному бактерювидшенш ( МБТ + ) i в 1,8 раза - при пoмipнoмy ( МБТ + + ) та масивному ( МБТ + + + ) бактерювидшенш ; збшьшенням piвня ЩК в 2,0 рази - при незначному бактерювидшенш та в 2,2 раза - при пoмipнoмy та масивному бактерювидшенш й дисiмyнoглoбyлiнемiею у виглядi наростання piвня Ig A та Ig G в 1,8 раза - при незначному ( МБТ + ) та в 2,7 раза - при пoмipнoмy ( МБТ + + ) бактерювидшенш.
Серед показниюв гуморального iмyнiтетy, яю зазнали найбшьших змш в залежност вщ масивност бактерювидшення, шдекс шформативност був найвищий при визначенш ЩК - понад 75,0 % у хворих з незначним бактерювидшенням ( МБТ + ) та понад 80,0 % - з пoмipним ( МБТ + + ) та масивним (МБТ + + + ) бактерювидшенням; piвня Ig G - у 75 % хворих з незначним та 83,9 % - з пoмipним та масивним бактерювидшенням вщповщно, ( Р < 0,05 ) .
Висновки: Одержат результата iмyнoлoгiчниx дослщжень виявили, що у бшьшост хворих з негативною i позитивною мшроскошею мазка на КСБ й piзнoю масившстю бактерювидшення констатовано порушення показниюв як кл^инного, так i гуморального iмyнiтетy, як наслщок вторинного iмyнoдефiцитнoгo стану.
Враховуючи частоту вщхилень вщ величини норми та штенсившсть змш iмyнoлoгiчниx показниюв , що характеризували стан Т - i В - систем iмyнiтетy у хворих на деструктивний туберкульоз легень з piзнoю масившстю бактерювидшення, можна сказати, що дiагнoстичне значення для визначення
176
рiвня порушення iмунологiчноl реактивност оргашзму мали : Е - РУК, РБТЛ з ФГА, I - РУК, РБТЛ з ППД, ЦЕК, Ig A та Ig G , причому штенсившсть !х порушення залежали вщ масивност бактерiовидiлення.
Таким чином, комплексне iмунологiчне обстеження з використанням тесив , якi характеризували стан Т- i В - систем iмунiтету, а також iмуноспецифiчну реактивнiсть органiзму хворих на деструктивний туберкульоз легень з рiзною масившстю бактерювидшення виявило прямий кореляцiйний зв'язок мiж станом iмунологiчно! реактивностi оргашзму й масившстю бактерювидшення.
Л^ература.
1. Авербах М.М. Применение иммунологических методов при туберкулезе / М.М. Авербах, В.Н. Литвинов, В.Я. Гергерт // Методические рекомендации. - М., - 1992. - 32 с.
2. Фещенко Ю.Г Динамика изменения спектра лекарственной устойчивости микобактерий туберкулёза, выделенных от больных, находившихся на стационарном лечении в 1990 - 1999 г. / Ю.Г Фещенко, А. А. Журило, А. И. Барбова // Укра!нський хiмiотерапевтичний журнал. - 2000. - № 5 . - С. 12 - 16.
3. Фещенко Ю.Г Хiмiорезистентний туберкульоз. / Ю. I. Фещенко, В. М. Мельник, А. В. Кобилянська. - Ки!в: Здоров'я. - 2003. - 133 с.
4. Чернушенко Е. Ф., Когосова Л. С. Иммунология и иммунопатология заболеваний легких / Е. Ф. Чернушенко, Л. С. Когосова. - Киев: Здоровье. - 1981. - 206 с.
5. Чернушенко Е. Ф. Диагностика вторичных иммунодефицитных состояний // Журнал практичного лжаря . - 2000.- № 1. - С. 6 -11.
6. Чернушенко Е.Ф. Иммунодиагностика туберкулеза // Журнал практичного лжаря . - 2000. - № 6. - С. 5 - 9.
7. Чернушенко Е.Ф. Актуальные проблемы иммунологии во фтизиатрии и пульмонологии. // Укра!нський пульмонолопчний журн. - 2003. - № 2. -С. 94 - 96.
8. Чернушенко Е.Ф. Актульные проблемы фтизиоимунологии // Журнал АМН Укра!ни , - 2004, т.10, - № 2. - С. 352 - 367.
9. Чуканов В.И. Состояние иммунитета у больных туберкулезом легких, выделяющих лекарственно- устойчивые микобактерии туберкулеза / В. И. Чуканов, Н. В. Кузьмина // Проблемы туберулеза и болезней легких . - 1999. - № 1. - С. 17 - 19.
10. Elgert K. D. Immunology :understading the immune system. - New York : Wiley Liss. Ink., -1996. - P. 468.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
177
