CC BY
9Установлены достоверные различия в средних значениях независимых выборок на уровне доверительной вероятности 0,95 (р<0,05).
Выводы. 1. Путем нарушения окклюзионных взаимоотношений зубов верхней и нижней челюстей смоделирован окклюзионный артрит ВНЧС у лабораторных животных (крыс).
2. Морфологические исследования структур ВНЧС у лабораторных животных (крыс), позволили выявить изменения в мышечно-суставном компоненте ВНЧС при моделировании окклюзи-онного артрита.
Список литературы
1. Гросс М.Д. Нормализация окклюзии / М. Д. Гросс, Дж.Д. Мэтьюс - М.: Медицина. - 1986. - 286 с.
2. Мирза А. И. Дисфункциональные состояния, обусловленные мезиальным смещением нижней челюсти / А. И. Мирза, Э. И. Оконский, Р.А. Мирза // Современная стоматология. - 2007. - № 1. - С. 122-125.
3. Робустова Т. Г Хирургическая стоматология / Ро-бустова Т. Г. - М. : Медицина,1996. - 688 с.
4. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / Тимофеев А. А. - Киев : ООО "Червона Рута-Турс", 2004, 1062 с.: ил.
5. Хватова В. А. Клиническая гнатология / Хватова В. А. - М : Медицина, 2005. - 312 с.
Поступила 24.11.14
УДК : 616/31-002.3-008.83:615.212.7.099]-092.9
В. Б. Фк
Л^вський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГН1ЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В РОТОВО1 ПОРЖНИНИ ПРИ ДОВГОТРИВАЛ1Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й ОП1АТН1Й 1НТОКСИКАЦ11
При отйтй наркозалежностI розвиваеться пергодонтит, етгологгчний фактор - бактерИ зубно! бляшки. Мета роботи. Вивчення бгоценозу ротово! порожнини при вплив1 ото!да.
Матерiали i методи до^дження. Мжроскотчне дослгдження мазюв I бактерюлог1чн1 пос1ви ротово! порожнини бших щур1в.
Результати та обговорення. При м1кроб1олог1чному досл1джент виявляли особливостг мжрофлори зубно! бляшки, зубоясенних кишень, видшялись р1зн1 види бактерш.
Висновки. При вплив1 ото!да: змти Iмунобюлог1чного статусу, гтйно-запальт процеси. Етгологгчнг аге-нти: патогенна I умовно-патогенна мгкрофлора.
Ключовi слова: ото!д, мжрофлора, ротова порожнина
В. Б. Фик
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ОПИАТНОЙ ИНТОКСИКАЦИИ
При опиоидной зависимости развивается периодонтит, этиологический фактор - бактерии зубной
бляшки.
Цель исследования. Изучение биоценоза ротовой полости при влиянии опиоида.
Материалы и методы исследования. Микроскопическое исследование мазков и бактериологические посевы ротовой полости белых крыс.
Результаты и их обсуждение. При микробиологическом ииследовании обнаруживали особенности микрофлоры зубной бляшки, зубодесневых карманов, выделялись разные виды бактерий.
Выводы. При влиянии опиоида: изменения имунобиологического статуса, гнойно-воспалительные процессы. Этиологические агенты: патогенная и условно-патогенная микрофлора. Ключевые слова: опиоид, микрофлора, ротовая полость.
© Фик В. Б., 2014.
«iHHoeawí e aiw.nanw:uviT», № 4, 2014 V. B. Fik
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University
MICROBIOLOGICAL DESCRIPTION OF PURULENT INFLAMMATORY PROCESSES IN ORAL CAVITY DURING THE LONG-TERM TENTATIVE OPIATE INTOXICATION
Opioid addiction creates a range of social and medical problems, in particular it develops pulpitis and periodontitis where etiological agent - bacterias of dental plaque and microbic associations. However, the role of microflora has not been sufficienly studied.
The aim of work. Researching of biocenosis changes in the oral cavity of white rats under the influence of prolonged opioid analgesics.
Materials and methods of researching. In the experiment (male rats, aged 3,5-7,5 months) the state was modeled which caused the change in behavioral reactions under the influence of opioid by administering preparation "nalbuphine " a derivative of morphine during 12 weeks. It was assessed by the level of changes in mucuous membrane of oral cavity under 5 points scale starting from the absence of changes to the development of necrotic changes. Microbiological study: microscopic examination of smears and bacteriological crops, in order to assess quantitative composition of microflora.
Results and discussion. Starting from the eighth week, there was observed swelling and redness of mucous erosion. The ulcerative necrotic processes were observed on the twelfth week. Microscopic examination showed peculiarities of flora surfaces of the teeth, periodontal pockets and ulcers. The bacteriological studies from different microbiotopiv distinguished several species of bacteria. Microbial associations include 5 or more species of bacteria. Conclusions. During prolonged opiate intoxication in experimental rats is changing immunobiological status, that is showed by the development of inflammatory processes in the oral cavity. Etiologic agents - is pathogenic and conditionally pathogenic microflora, which has a selective advantage over conventional elements of the microbiocenosis of the oral cavity.
Keywords: opioid, microflora, oral cavity.
Наркомашя за сво!ми масштабами несе сер-йозну загрозу здоров'ю людства, набуваючи характеру пандеми. Наркозалежнють, що неухиль-но зростае, створюе цший ряд проблем сощаль-ного та медичного характеру. Серед рiзних видiв наркозалежносп найбшьш злояюсною вважаеть-ся опшна наркомашя [11].
На фош загально! штоксикацп оргашзму на-ркотичним препаратами, як використовуються в немедичних цшях, одними з перших органами-мшенями стають тканини ротово! порожнини та зуби. За цими даними, у пащенпв, як потерпа-ють вщ наркотично! отатно! залежносп бшьше 5-ти рокiв, розвиваеться поширений карiес, що переходить у пультт i перiодонтит [12]. Етюло-пчним фактором цих процесiв вважаеться мш-рофлора зубно! бляшки внаслiдок надмiрного на-громадження мiкроорганiзмiв кислото-продуценив або утворення специфiчних мшроб-них асощацш з участю карiесогенних та пародо-нтопатогенних видiв [1, 13]. Своерщним бюто-пом ротово! порожнини е глибою зубо-ясеннi кишенi, мшрофлора яких спричиняе ураження тканин перщонту, що веде до розвитку запального процесу пульпи [2, 3, 7]. При цьому важливу роль вдаграе значне тдвищення кшькосп паро-донтопатогенних мiкроорганiзмiв [5, 6, 14]. Про-те, значення асоцiацiй пародонтопатогенно! мiк-рофлори залишаеться вивченим недостатньо, щоб однозначно вирiшити питання етюлогп за-хворювань перiодонту [7].
В мшробних асоцiацiях 6ioToniB ротово! порожнини пащенпв з хрошчною опiо!дною шток-сикацieю переважають анаеробш бактерiй з участю аеробних бактерш- кислотопродуцентiв, а також ^^iB Candida [4,8,12].
Мета роботи. Вивчення змш бiоценозу ротово! порожнини експериментальних тварин при довготривалому впливi ото!дного анальгетика.
Матерiали та методи до^дження. Екс-перименти проводились на бших щурах-самцях лiнi! Wistar (20 особин) вшом 3,5-7,5 мiсяцiв, ма-сою 150-170 г. Yci тварини, вщбраш для експе-рименту, перебували в умовах вiварiю, в якому забезпечувались умови зпдно «Правил прове-дення робiт з використанням експериментальних тварин». Тварин зважували, маркували та утри-мували на стандартному харчовому ращош вiва-рiю в окремш клiтцi. Вiзуально визначався стан слизово! оболонки в дiлянках власне ротово! порожнини та присшку рота, при ретельному огля-дi звертали увагу на вiдсутнiсть запальних змш чи iнших патологiчних явищ, орieнтуючись на вологiсть та колiр слизово!, вщсутшсть ерозiй, нальотiв, виразок Y шддослщних тварин слизова була помiрно зволожена, блiдо-рожевого кольо-ру, без видимо! патологи.
В експеримент був змодельований стан, який викликав змшу поведшкових реакцiй при довготривалому впливi опiо!ду [9]. Опiо!дну ш-токсикащю у тварин вiдтворювали вводячи про-тягом 84 днiв (12 тижшв) опiо!дний анальгетик -
препарат «налбуфш», похщне морфшу. Ото!д вводили дом'язово, один раз в день в однаковий час з поступовим, через 2 тижш, пщвищенням дози починаючи з 0,3 мг/кг в 0,4 мл iзотонiчного розчину натрш-хлориду.
Протягом усього перюду експерименту велись спостереження за станом слизово! власне ротово! порожнини та присшку рота з ощнкою ступеня вираженостi патологiчних змiн: 0 балiв -без видимих змш; ступiнь 1 - змiна кольору, набряк слизово!; стутнь 2-змша кольору, набряк слизово!, ерозп; стутньЗ - змiна кольору, набряк слизово!, ерозп, виразки; ступiнь 4 - змша кольору, набряк слизово!, ерозп, виразки, некротичнi змiни.
Мшробюлопчш дослiдження проводились на початку експерименту та наприкшщ спостереження (дванадцятий тиждень) на фонi вираже-них патолопчних змiн у ротовiй порожниш В основу покладена методика [10]. Ц дослiдження включали мiкроскопiчне дослщження мазкiв, пофарбованих за методом Грама i бактерюлопч-нi посiви з метою ощнки видового i кшьюсного складу мiкрофлори. Для посiвiв матерiал забира-вся за допомогою стерильно! калiбровано! бак-терiологiчно! петлi (0,02 мл) на межi з яснами, з вестибулярно! та орально! поверхш рiзцiв, iкол i молярiв верхньо! та нижньо! щелеп , а також iз зубоясенних кишень i виразок. Посiви проводили в пробiрки з цукровим бульйоном, на м'ясо-пептонний агар, кров'яний агар, жовтково-сольовий агар, середовище Ендо i середовище Сабуро. Кiлькiснi показники визначались в коло-нieутворюючих одиницях на 0,02 мл (КУО \ 0,02мл) при посiвi на вiдповiднi середовища стандартного об'ему МПБ, в яку був суспендова-ний матерiал, взятий з ротово! порожнини тва-рин. Видiленi культури iдентифiкували за комплексом морфотинкторiальних, культуральних i бiохiмiчних властивостей. До виду S. aureus вщ-носили культури , яю розкладали манiт i глюкозу, в анаеробних умовах каугулювали цитратну плазму кролика. До виду S.epidermidis вiдносили коагулазонегативнi стафiлококи, якi не розкладали машту, але розкладали глюкозу. Iншi види вь дносили до коагулазонегативних стафшокоюв. Паралельно готували препарати-мазки для мш-роскопiчного дослщження за методом Грама. У мазках ощнювали наявнють клiтинних елементiв слизово!, еритроципв, лейкоцитiв i морфотинк-торiальнi типи мiкрофлори. До ешерiхiй вщноси-ли грамнегативнi рухомi палички, яю на середо-вищi Ендо утворювали червонi з металевим бли-ском колони, що розкладали лактозу, глюкозу, машт до кислоти та газу. На КА вiдмiчали наяв-нють гемолiзу та його тип - а або P-гемолiз. На
середовищ1 Сабуро виявляли рют колонш др1ж-джепод1бних або плюнявинних гриб1в.
Результати та обговорення. На фот три-вало! отатно! штоксикацп у шддослщних тварин спостерпався розвиток патолопчних змш слизово! порожнини рота. Починаючи з 8 - 10 -го ти-жня у тварин спостерпався набряк та почерво-ншня слизових та з'являлися ерозп - другий стутнь штенсивносп патолопчних змш. Виразки (третя стутнь) вщм1чено на яснах та слизовш присшку рота. До дванадцятого тижня у вс1х шддослщних тварин спостерпалися виразков1 та виразково-некротичш процеси, тобто четвертий стутнь штенсивносп розвитку патолопчного процесу.
При мшроскотчному дослщжент мазюв виявлено певш особливосп мшрофлори повер-хонь зуб1в, зубоясенних кишень та виразок. На поверхш зуб1в на початку дослщження перева-жала грампозитивна мшрофлора - переважно коки, розмщеш невеликими групами по всьому пол1 зору, а також ниткопод1бш грампозитивш мшрооргашзми. Грамнегативна мшрофлора ви-являлась як диплококи та пол1морфш палички. В зубоясенних кишенях переважали грамнегативш пол1морфш палички. На 12 тижш, на фош вве-дення отатного анальгетика, на поверхш зуб1в кокова мшрофлора виявлялась у вигляд1 бляшок, яю включали також грамнегативш бактерп. В мазках ¡з зубоясенних кишень виявлено виражеш ознаки запального процесу - велика кшьюсть по-л1морфноядерних лейкоципв, еритроцити, в за-лежносп вщ ступеня розвитку процесу. У мазках ¡з дна виразок мшроскошчна картина вказувала на запально-некротичний процес: еттел1альш клггини з ознаками дегенеративних змш та руй-нування або клггинний детрит (рис. 1) по всьому пол1 зору - мононуклеари та сегментоядерш лей-коцити, еритроцити, автофагоцитоз еритроципв (рис. 2).
Рис. 1. 12-й тиждень. Мжрофото Í3 зубно! бляшки. Клггин-ний детрит. Гриби candida.
Рис. 2. 12- й тиждень. Мазок 1з виразки на яснах. Багатоя-дерш клгтини та автофагоцитоз еритроцитш.
Таблиця 1
Мжробш асощацп мiкробiотопiв ротовоТ порожнини при ошатнш штоксикацп
Мжрофлора Зубна поверхня Зубо-ясенш кишеш Виразки
тиждень тиждень. тиждень
1 12 1 12 12
К-сть % К-сть % К-сть % К-сть % К-сть %
асоц1ацИ > 5вид1в 17 85 4 20 16 80 10 50 - 0
асоц1ацИ 2-4 види 3 15 14 70 4 20 7 35 6 30
монокультури - 0 2 10 - 0 3 15 14 70
Мiкрофлора виявлялась у виглядi одного-двох морфологiчних титв, зокрема, коки або грамнегативнi палички. При бактерiологiчних дослiдженнях у пошвах з рiзних мiкробiотопiв видiлялось по кшька видiв бактерiй (табл. 1).
Як видно з табл. 1, мшробш асощацп що включали 5 i бiльше видiв виявлялись з поверхш зубiв та зубоясенних кишень на початку досль дження у 80 - 85 % шддослщних тварин. Моно-культури бактерш у цей перюд практично не ви-
являлись. При розвитку гншно-запальних проце-сiв на фонi опiатно! штоксикацп селективну перевагу, очевидно, одержували патогенш види, як витiсняли сапрофтв. Через це, iз зубоясенних кишень у 59 % випадюв виявлялись по 2-3 види бактерш, а з виразок - у 70 % монокульту-ри. В окремих тварин видшялись ниткоподiбнi гриби разом з грамненгативними бактерiями -ешерiхiями або псевдомонадами (рис. 3).
Рис. 3. 12-й тиждень. Колони гриб1в та ентеробактерш. Ист р8Ш(1отопа8 aureoginosa.
У табл. 2 подано видовий склад мiкроорганi-змiв , видшених на першому i дванадцятому ти-жнях з поверхнi зуба та з ясенних кишень, а та-кож з виразок на слизовш рота шддослщних тва-
рин. На першому тижш, перед початком введен-ня опiатного анальгетика, iз поверхнi зуба видi-лялась переважно сапрофггна мiкрофлора - епi-дермальний та iншi коагулазонегативнi стафiло-
коки у 65-85 % шддослщних тварин у кшькостях 26±1,9 - 34±2,1 КУО/0,02 мл, а- гемолгшчш стрептококи виявлено в 90% ,а негемолiтичнi - у 80-100 % тварин у кшькостях 32±1,9 - 41±2,3 КУО/0,02 мл. У 15-20% шддослщних щурiв виявлено ешерiхiï в невеликих кiлькостях (10± 0,3-12±0,5 КУО \0,02 мл.). У 25-30 % особин виявле-
но споровi та неспоровi грампозитивш палички в невеликих кiлькостях. У 20-25 % тварин виявлено гриби Candida, а в окремих випадках - плю-нявинш гриби. Вiдмiчено незначну рiзницю видового i кiлькiсного складу аеробноï мшрофлори поверхнi зуба та зубоясенних кишень.
Таблиця 2
Частота видшення, видовий та кшьккний склад мiкрофлори ротово'1 порожнини щурiв
на фот довготривало'1 опiатноï штоксикацп
Мжрофлора Зубна поверхня Зубо-ясенш кишеш Ви] зазки
% Видьлення Кшьюсть КУО % Видьлення Кшьюсть КУО % Видь лення Кшьюсть КУО
Тиждень Тиждень Тиждень Тиждень Тиждень
1 12 1 12 1 12 1 12 12
Staphilococcusa ureus 0 35 - 27±2,1 0 40 - 32±2,0 80 62±2,0
Staphilococcus epidermidis 85 80 34±2,1 78±4,1 85 70 38±2,0 76±3,0 15 24±1,8
Коагулазо-негативш ста-фшококи 70 60 26±1,9 65±3,6 65 50 25±2,0 57±2,7 10 25±1,4
ß- гемолгшчш стрептококи - 15 - 7±0,6 - 20 - 12±0,9 35 58±2,0
а- гемолгшчш стрептококи 90 95 32±1,9 57±2,0 90 80 27±1,6 62±3,9 15 36±2,1
негемолггачш стрептококи 100 95 41±2,3 66±3,6 80 85 45±2,6 71±3,3 10 21±1,3
Ешер1хи 20 45 12±0,5 26±1,3 15 45 10±0,3 32±2,5 5 7±0,5
Ешер1хи гемолгшчш - 15 - 15±0,4 - 20 17±0,7 25±2,4 15 55±2,4
Грам + споров1 палички 30 35 10±0,4 15±0,6 - - - - - -
Грам - неспо-ров1 палички 25 20 9±0,2 18±0,5 15 20 10±0,2 19±0,8 - -
Candida 25 45 7±0,3 12±0,7 20 25 9±0,2 12±0,4 - -
Пл1снявинш гриби - 10 - пооди- нок1 колонП - - - - 10 пооди- нош колони
На дванадцятому тижш експерименту, на фонi опiатноï штоксикацп, склад мшрофлори змiнювався. Насамперед, виявлено патогенш види S. aureus у 35-40 % тварин (27±2,1 - 32±2,0 КУ0\0,02мл). З осередюв уражень слизовоï порожнини рота щ мiкроорганiзми виявлено в 80 % тварин у 2рази вищих кiлькостях - 62±2,0 КУ0\0,02 мл. У деяких тварин (15 %) i3 поверхш зуба видiлялись патогенш ß- гемолiтичнi стрептококи в кшькосп 7±0,3 КУО\мл. Цi ж бактерп видiлено у 35 % з виразок у значно бшьших -58±2,0/ КУО 0,02 мл. З практично однаковою частотою та кшьюсним показниками видiлялись гемолггичш кишковi палички.
Сапрофiтнi види на фош розвитку гншно-запальних процешв видшялись з меншою часто-
тою та у менших кшькостях, очевидно внаслщок селективноï переваги патогенних мшрооргашз-мГв, як слщ вважати етюлопчними факторами гнiйно-запальних процесiв ротово1' порожнини, що розвиваються на фош ошатно1' iнтоксикацiï.
Висновки. Таким чином, при тривалш ошат-нш штоксикацп у шддослщних щурГв вщбува-ються змши ГмунобГологГчного статусу, що про-являсться розвитком гншно-запальих процесГв у порожниш рота. Етюлопчними агентами цих процесГв можна вважати патогенну та умовно-патогенну мшрофлору, яка мае селективну перевагу перед звичайними елементами мшробюце-нозу ротово!' порожнини.
Список лтератури
1. Аркадьева Г. Е. Микробиоценоз ротовой полости в норме и некоторых патологических состояниях / Г.Е. Аркадьева // Учебное пособие для врачей СПбГМУ им. акад. И.И. Павлова. СПб. - 2000. - 23 с.
2. Баязитова Л. Т. Микроэкология биотопов полости рта наркозависимых пациентов / Л. Т. Баязитова, Л. Р. Му-хамеджанова, Д. Н. Горячев // Клиническая стоматология. -2011. - № 2. - С. 88-91.
3. Близнюк Г. О. Обгрунтування принцитв рацюна-льно! гтени порожнини рота у хворих iз загостреним пере-бжом генератзованого пародонтиту: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стома-толопя» / Г. О. Близнюк. - Одеса, 2006. - 27 с.
4. Горячев Д. Н. Морфофункциональная оценка состояния тканей пародонта и слюнных желез у наркологических пациентов. автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.14 «Стоматология» / Д. Н. Горячев - Казань, 2011. - 22 с.
5. Годовалов А. П. Некоторые особенности лабоато-рной диагностики дисбиотических состояний полости рта /
A. П. Годовалов, Л. П. Быкова, Е. Д.Шипилина // В мире научных открытий. - 2010. - № 4 (10), часть 14. - С. 7 - 9.
6. Добровольська М. К. Стан бюценозу клшчних зубоясенних кишень хворих на генералiзований пародонтит / М. К. Добровольська, В. М. Гелей, Н. I. Гелей // Кттчна стоматологш. - 2014 . - № 2. - С. 17-19.
7. Лебедев Д. В. Микробиоценозы полости рта у больных генерализированным парадонтитом, способ диагностики и коррекции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 03.02.03 «Микробиология» / Д.
B. Лебедев. - Москва, 2011. - 23 с.
8. Кравченко Л. С. Змши бiохiмiчних та iмунологiч-них показниюв факторов захисту ротово! рiдини при захво-рюваннях слизово! оболонки порожнини рота / Л. С. Крав-
ченко, Н. О. Бас // Укра!нський стоматолопчний альманах.
- 2011. - №6. - С. 38-42.
9. Патент № 71438 Укра!на, МПК 2006. 01. Споаб моделювання поведшкових реакций в експериментальних тварин при хрошчному вплив1 ото!ду / Пальтов С.В., Фж В.Б., Вшьхова 1.В., Онисько Р.М., Фпъкало О.С., Кривко Ю.Я.; Заявник i патентовласник Льв1вський нац. мед. ун-т 1мет Данила Галицького. - Номер заявки u 2012 00427; за-явл. 16.01.2012; опубл. 10.07.2012, Бюл. № 13
10. Патент № 79565 Укра!на, МПК 2006.01. Споаб контролю за розвитком гншно-запальних процеав ротово! порожнини на фош впливу ото!дного анальгетика в умовах моделювання / Фж В.Б., Федечко Й.М., Кривко Ю.Я., Пальтов С.В., Онисько Р.М., Фпъкало О.С.; Заявник i патентовласник Льв1вський нац. мед. ун-т 1меш Данила Галицького.
- Номер заявки u 2012 12479; заявл. 01.11.2012;опубл. 25.04.2013; Бюл. № 8.
11. Токмакова С.И. Особенности стоматологического статуса больных опийной наркоманией / С.И. Токмакова, Ю.В. Луницына // Дальневосточный медицинский журнал.
- 2014. - № 1. - C. 130-135.
12. Фурсова А. Д. Патогенетические особенности стоматологического статуса и лечения наркоманов в зависимости от стажа опиоидной зависимости и выраженности абстинентного синдрома : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. Д. Фурсова - Москва, 2009. - 21 с.
13. Borrell L. N. Analytical epidemiology of periodontitis / L.N.Borrell, P.N.Papanou // J. Clin. Periodontal, 2005. Vol. 32, Suppl.6. - P.132-158.
14. Haffajee A. D. Subgingival microbiota of chronic periodontitis subjects from different geographic locations / A.D. Haffajee, A. Bogren, H. Hasturk [et al.] // J. Clin. Periodontal., 2004. Vol. 31. - P.996-1002.
Надшшла 18.11.14
УДК 616.314-002+616.316-008.8
В. А. Цыбульская, О. В. Деньга, д. мед. н., О. А. Макаренко, д. биол. н.
Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины»
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ КОМПЛЕКСНОЙ ПРОФИЛАКТИКИ ВТОРИЧНОГО КАРИЕСА ЗУБОВ
В эксперименте на животных показано, что обработка зубов озоном, нанесение реставрационного материала ЬеаиЫ/й II, ежедневное введение биотрит-дента, использование зубного эликсира биодент в сочетании с гелем R.O.C.S. способствует возобновлению минерализирующей функции пульпы и ротовой жидкости, осуществляет антимикробное действие в ротовой полости экспериментальных животных. Благодаря этому у крыс, которые находились длительное время на кариесогенном рационе, тормозится развитие кариозного процесса и резорбция костной ткани альвеолярного отростка.
Ключевые слова: эксперимент, пломбирование зубов, комплексная профилактика кариеса.
© Цыбульская В. А., Деньга О. В., Макаренко О. А., 2014.
