CC BY
113
УДК 616.31-008.87:616.36-002.17-036.12 СічкорізХ.А., Брицька В.С.
МІКРОФЛОРА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
У статті представлений огляд сучасних літературних джерел щодо особливостей мікрофлори ротової порожнини пацієнтів із хронічним гепатитом С (ХГС). Проаналізовано зміни видового і кількісного складу мікроорганізмів порожнини рота на фоні ураження печінки вірусом гепатиту С та їх роль у розвитку стоматологічних захворювань, зокрема хвороб пародонта. Зменшення представників нормальної мікрофлори та поява патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів відображає формування місцевого імунодефіцитного стану, що виникає на тлі ХГС. Дані зміни сприяють розвитку хвороб пародонта, прогресуванню важкості їх клінічного перебігу та частим рецидивам і ускладненням. Проведені дослідження свідчать про те, що поєднаний перебіг ХГС і генералізовано-го пародонтиту супроводжується істотними порушеннями мікробіоценозу ротової порожнини хворих, що проявляється в різкому збільшенні значимості умовно-патогенних збудників, наростанні кількості анаеробних пародонтопатогенних збудників, гноєрідних грампозитивних коків і представників транзиторної мікрофлори. Останнє підтверджує, що окремі види аеробних, факультативно-анаеробних та особливо анаеробних мікроорганізмів відіграють етіологічну пускову роль в ураженні пародонтальних тканин.
Ключові слова: хронічний гепатит С, мікрофлора, захворювання пародонта, генералізований пародонтит.
Дане дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Екологія та пародонт. Взаємозв'язок захворювань пародонта та загально-соматичної патології. Дисфункції скронево-нижньощелепового суглобу», № державної реєстрації 0114U000112; IH. 30.000.004.15.
Численні мікробіологічні дослідження доводять беззаперечну роль бактерій у перебігу фізіологічних та патологічних процесів в організмі людини [9, 37]. На фоні хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), в тому числі печінки, формуються стійкі зміни мікрофлори ротової порожнини, що часто є відображенням змін імунного статусу організму та формування вторинного імунодефіциту [23]. Проблема вірусних гепатитів розглядається в усьому світі як одна з найбільш значних не лише з медичної точки зору, а й із соціально-економічної, тому протягом останніх десятиліть незмінно привертає увагу науковців і клініцистів. Хронічний гепатит С (ХГС) займає особливе положення серед інших гепатитів, що обумовлено відсутністю вакцинації внаслідок швидкої мінливості і постійного оновлення антигенної структури та катастрофічним збільшенням інфікованості вірусом гепатиту С усього населення і особливо молоді [31].
Враховуючи масштаби розповсюдженості, нерідко тяжкий клінічний перебіг та можливі ускладнення, особливий інтерес становить питання значення змін мікробного біотопу ротової порожнини у розвитку захворювань порожнини рота, в тому числі пародонтопатій, у пацієнтів із ХГС.
Тому метою нашої роботи стало здійснити огляд сучасних даних літератури про мікробіо-ценоз ротової порожнини пацієнтів із ХГС та провести порівняльний аналіз видового та кількісного складу мікрофлори у нормі і на тлі Н^-інфекції.
Проведено огляд спеціалізованих науково-фахових публікацій, присвячених особливостям мікробного біотопу порожнини рота у здо-
рових осіб та у пацієнтів із ХГС, здійснено інформаційний пошук та узагальнення даних літератури щодо цього питання.
Мікрофлора ротової порожнини є однією з найважливіших ланок біоценозу травної системи, котра, за різними даними, налічує від 500 до 1000 видів мікроорганізмів [19]. Тривалі мікробіологічні дослідження стали підставою для сучасних уявлень про значення бактерій у формуванні патологічних процесів у ротовій порожнині [4, 18, 35, 37].
Особливо зміни видового та кількісного складу мікрофлори ротової порожнини характерні для загально-соматичних патологій, що супроводжуються зниженням захисних сил організму. Зокрема, відповідно до сучасних досліджень, такі зміни відмічають і при Н^-інфекції [4, 30].
Порушення мікробіоценозу на фоні дисфункції печінки призводить до втягнення у патологічні процеси органів і тканин порожнини рота. Аналіз результатів досліджень показав, що поширеність карієсу зубів у хворих із ХГС складає 83,4 %. Поряд із ураженням зубів карієсом на тлі ХГС нерідко описують розвиток дистрофічно-запальних захворювань пародонта (ЗП), в тому числі хронічного генералізованого паро-донтита (ГП) різного ступеня важкості [5, 6, 29]. Саме бактеріальну флору зубних бляшок розглядають як первинний фактор, що викликає запальну реакцію при гінгівіті та пародонтиті [24]. Зупинимося на значенні різних видів мікроорганізмів, що приймають участь у формуванні змін тканин пародонта у хворих із ХГС.
Основний склад мікрофлори ротової порожнини умовно можна поділити на обов'язкову (резидентну) та непостійну. Резидентна мікро-
флора є невід'ємною частиною екологічної системи порожнини рота та сприяє продукції захисних факторів місцевого імунітету. Типовими представниками резидентної мікрофлори є стрептококи, мікрококи, стафілококи, нейсерії, коринебактерії, умовно-патогенні ентеробакте-рії, анаеробні грампозитивні і грамнегативні бактерії [17]. Роль нормальної мікрофлори при клінічно інтактному пародонті полягає у слаб-ковираженому імуномодулюючому ефекті, однак при розвитку хронічного запалення відбувається посилення її впливу на імунну систему. На фоні ХГС дослідники відмічають суттєві зміни резидентної флори (аеробної, факультативно-анаеробної та анаеробної), що може стати пусковим механізмом розвитку ЗП або ускладнювати їх перебіг [20].
Створюючи до 60 % загальної кількості біомаси порожнини рота стрептококи є основними видами аеробної мікрофлори, кількість яких в одному грамі слини може становити від 105 до 108. До основних представників стрептококів належать S. pyogenes, S. pneumoniaе, S. аga-lactiae, які віднесені до справжніх патогенів, що є причиною гнійно-запальних процесів. Основні види оральних стрептококів належать до умовно-патогенної мікрофлори (S. mitis, S. eqw, S. milleri, S. mitior, S. sangius, S. dіsgalactiae, S. iniae) та опортуністичних патогенів (S. canis, S. mutans, S. aestralis, S. oralis, S. salivarius, S. bo-vis, S. gordonii та ін.) [10, 22]. До умовно-патогенних мікроорганізмів порожнини рота належать 18 видів стрептококів, переважно групи viridans (S. viridans) та гама-негемолітичні стрептококи, до яких належать S. pneumoniaе та ряд умовно-патогенних видів (S. mutans, S. oralis, S. milleri, S. sanguis та ін.) [25]. До групи анаеробних стрептококів входять чотири види: S. parvulus, S. morbilarum, S. pleomorphus, S.hamsenii. Протягом останніх років стрептококи стають частим етіологічним фактором зростання кількості захворювань, що виникли внаслідок інфікування під час проведення різного роду стоматологічних втручань.
Стрептококи групи viridans є основними чинниками ураження зубів карієсом. До їх складу входить поверхневий білок, що зв'язує глікопротеїни слини на поверхні зубів, та разом із іншими бактеріями утворює на них бляшки.
Стрептококи біогрупи mutans перетворюють сахарозу з їжі на молочну кислоту (навіть при низьких значеннях p^ та синтезують з неї нерозчинні полісахариди, що сприяють адгезії мікроорганізмів, даючи початок утворенню зубної бляшки. Органічні кислоти, що утворилися при розщепленні вуглеводів, викликають демінера-лізацію емалі. Таким чином стрептококи цієї групи, а особливо S. mutans, індукують розвиток ураження поверхні зуба і є основним чинником розвитку карієсу [10].
Серед облігатних анаеробів у ротовій порожнині найчастіше виявляють S. micros, який
входить до складу субгінгівальної мікрофлори та постійно виділяється при захворюваннях пародонтa.
В поодиноких роботах вивчалися наявність та кількість стрептококів у ротовій порожнині у хворих із ХГС. У 5,5 % випадків виявляли гемолітичні стрептококи (S. haemoliticus), особливо в поєднанні із стафілококами (S. epider-midis, 33,3 %) [2].
Другий за впливом на розвиток патології пародонта і перший за розповсюдженістю у ротовій порожнині є стафілокок. На сьогодні відомо 48 видів і підвидів, з яких 20 приймають участь у виникненні патологічних процесів організму, у тому числі ротової порожнини. Провідне значення у розвитку захворювань займає Staphy-lococcus aureus. Вони здатні викликати гнійно-запальні процеси (місцеві або генералізовані) щелепно-лицевої ділянки та порожнини рота (абсцеси, флегмони, фурункули, остеомієліт щелепи, тощо). Часто такі інфекції сприяють розвитку сепсису або септикопіємії, становлячи загрозу для життя людини. Налічується 11 видів коагулазонегативних умовно-патогенних стафілококів, які є постійною мікрофлорою шкіри та слизових оболонок, типовим представником вважається Staphylococcus epidermidis. Як і S. aureus, вони приймають участь у розвитку гнійно-запальних процесів у порожнині рота, особливо при зниженні імунного статусу людини, переході інфекційних хвороб у хронічний перебіг або приєднанні інших захворювань [16, 28].
Основними патогенами стафілококів є ферменти. Великі концентрації плазмокоагулази, циркулюючи в організмі хворого, призводять до порушення гемодинаміки та кисневого голодування тканин, а також зменшують ефективність фагоцитозу, утворюючи фібринозні бар'єри довкола мікробної клітини. ДНК-за розщеплює фосфорнодиефірні зв'язки ДНК, оліго-, ди- і мононуклеотидів. Каталаза сприяє виживанню стафілококів всередині фагоцитів шляхом перетворення Н2О2 на молекулярний кисень і воду, знешкоджуючи вільнорадикальні зв'язки. Близько 90 % штамів патогенних видів стафілококів продукують фермент гіалуронідазу, що відноситься до факторів інвазії. В результаті її дії збільшується проникність тканин, що сприяє генералізації запалення шляхом глибшого проникненню мікроорганізмів та їхніх токсинів [24]. В експерименті показано, що ці ферменти сприяють проникненню інфекційних агентів в тканини пародонта при наявності бактерій-продуцентів гіалуронідаз у зубній бляшці. Також активні гіалуронідази продукуються стрептококами, бактероїдами, превотелами та пор-фіромонадами. Фермент лецитиназа руйнує лецитин, що входить до складу мембран клітин, викликаючи лейкопенію.
В патогенезі захворювань, викликаних стафілококами, значуща роль належить продуко-
ваним ними токсинам - гемолізинам, лейкоци-динам. Останні лізують мембрани клітин тканин людини та викликають деструкцію лейкоцитів або пригнічення їх фагоцитарної активності.
Бактеріальне ураження ротової порожнини часто супроводжується зміною кількості та якості грибів роду Candida, що є постійними представниками нормальної мікрофлори слизових оболонок та шкіри людини. Серед чинників, що сприяють розвитку кандидозу, в першу чергу розглядають широке, часто неконтрольоване вживання антибіотиків, особливо у пацієнтів із зниженою функціональною активністю імуно-компетентних клітин. На долю кандидозу припадає більшість мікотичних уражень слизової оболонки порожнини рота. Основна роль у їх розвитку належить C. ablicans. В останні роки відмічають помітне зростання кількості інших видів цього роду - C. tropicalis, C. pseudotropi-calis, C. guilliermondn, C. krusei та інші, які входять до групи С. nonalbicans [7].
Серед факторів патогенності дріжджеподібних грибів роду Candida слід відмітити виражену тропічність та адгезію до епітеліоцитів та ендотеліоцитів, до мікроорганізмів нормальної мікрофлори, інертних полімерів та окремих білків біологічних рідин, наприклад слини [27].
Клітини С. albicans здатні секретувати гідролітичні ферменти: фосфоліпазу, ліпазу, фо-сфомоноестеразу, гексоамінідазу та протеолітичні ферменти - аспартілпротеази (SAP). За рахунок дії цих ферментів гриби здатні прикріплюватися до шкіри та слизових оболонок, в тому числі і до тканин пародонта, і проникати крізь них.
Зміна морфологічної форми з дріжджової на гіфальну полегшує міграцію грибів через пошкоджені ділянки та їх пенетрацію у здорові тканини. Зниження захисних сил господаря (супресивна дія на Т-залежні імунні реакції) головним чином зв'язують з маннаном клітинної стінки.
Здатність до фенотипових переключень грибів роду Candida надає перевагу грибам у боротьбі з несприятливими факторами довкілля та захисними силами макроорганізму [7, 27]. У хворих із ХГС поряд із стрептококами та стафілококами відмічали значну кількість дріжджеподібних грибів роду Candida. При чому їх кількість була у 10 разів вищою від кількості S. aureus, у 2 рази вищою від S. epidermidis та у 912 разів нижчою від стрептококів [2]. В мікробному профілі вмісту пародонтальних кишень у хворих Гп на фоні ХГС з високою частотою, що корелює з ступенем важкості патології, виявляються гриби роду Candida: у 44 % при ГП легкого ступеня важкості та у 48 % при Гп середнього ступеня важкості [3].
Суттєву роль у сприянні розвитку патології пародонта відіграють інші аероби та факультативні анаероби, бактерії ротової порожнини:
дифтероїди, лактобактерії, лептотрихії, сапрофітні нейсерії та ін.. Вони входять до складу зубної бляшки, здатні продукувати органічні кислоти, приймають участь у демінералізації зубів та зниженні окисно-відновного потенціалу, сприяючи розмноженню анаеробних мікроорганізмів.
До складу нормальної мікрофлори ротової порожнини здорової людини входять анаеробні стрептококи (Ps. micros), дифтероїди, облігатні анаероби, багато з яких спричиняють патологічні процеси, найчастіше у поєднанні з іншими мікроорганізмами.
Серед грампозитивних коків виділяють Ps. micros, що належить до роду Peptostreptococ-cus. Відомо, що він, як один із основних компонентів субгінгівальної мікрофлори, постійно виділяється при ЗП. Роль інших представників цієї групи мікроорганізмів у патології ротової порожнини не відмічена. Одними із основних чинників руйнування пародонта є представники анаеробних грамнегативних бактерій роду Bac-teroides. Їх основною екологічною нішею є кишківник людини і тварин, де вони налічують мільярди клітин в 1 г вмісту. Бактерії роду Bac-teroides відносяться до умовно-патогенної мікрофлори, проте самостійно або в поєднанні з іншими мікроорганізмами можуть викликати гнійно-запальні процеси різних ділянок організму людини. Найчастіше зустрічається типовий вид роду Bacteroides - В. fragilis, рідше деякі інші представники: B. vulgatus, B. gracilis, B. uni-formis, B. forsythus. Зустрічаючись в ротовій порожнині переважно у субгінгівальних щілинах, разом з іншими облігатними анаеробами Bacteroides викликають ураження кісток та м'яких тканин, особливо тканин пародонта.
Представники роду Porphyromonas (P. asac-charolytica (типовий вид), P. endodontalis, P. gingivalis) висіваються з ротової порожнини теплокровних тварин та людини. Їх участь у розвитку пошкоджень дентину пов'язують з продукцією ними колагенази, фібринолізину і фізіологічними особливостями.
Грамнегативні анаеробні палички Porphyromonas gingivalis тісно пов'язані з розвитком ГП. Досліди in vitro показали потенційну роль їх фімбрій в адгезії до епітеліоцитів, колонізації та деструкції пародонта. А досліди in vivo вказують на участь фімбрій у розвитку інфекційного процесу, здатність проникати в епітеліальні та ендотеліальні клітини ясен. Після інвазії Porphyromonas gingivalis в ясенних епі-теліоцитах пригнічується секреція інтерлейкіну-8, що в цілому ослаблює природній захист пародонта. P. gingivalis може перешкоджати міграції поліморфно-ядерних лейкоцитів через епітеліальний бар'єр, а також синтезує протеази, що руйнують імуноглобуліни; гінгіпаїни, що індукують продукцію інтерлейкіну-6 нейтрофілами; гемолізини та ендотоксини [33, 34].
Бактерії роду Prevotella за морфологічними
особливостями схожі на бактероїдів, як і рід Porphyromonаs мають здатність синтезувати чорно-коричневі пігменти. У ротовій порожнині висівають Р. melaninogenica (типовий вид), P. denticola, P. oralis, P. buccalis, P. buccae. Патогенез уражень в багатьох випадках обумовлює ендотоксин, дія якого може перевищувати патогенетичний вплив ліпополісахаридів бактероїдів (особливо Р. bivia), здатність багатьох видів до продукції ферменту фосфоліпази А, яка пошкоджує цілісність мембран епітеліальних клітин і викликає їх загибель. Разом з іншими бактеріями превотели часто викликають абсцеси та інші гнійно-запальні процеси у ротовій порожнині, вражають тверді тканини зубів, кістку щелеп [12].
Інші представники облігатних анаеробів, що у великій кількості присутні у ротовій порожнині, належать до роду Fusobacterium (типові види F. nucleatum та F. necrophorum). Гнилісний запах може бути спричинений основними продукти їх метаболізму - масляною, рідше молочною та оцтовою кислотами. Як і інші анаероби фузобактерії продукують фосфоліпазу А, лей-коцидин, який має цитотоксичну дію на різні клітини. Часто висіваються при виразково-некротичному гінгівіті, особливо у осіб із зниженим імунним статусом. У експериментальних дослідженнях була доведена пародонтопато-генна роль Р. gingivalis, B. forsythus, P. intermedia та F. nucleatum [8, 11, 34, 36].
Часто облігатні анаероби проявляють свою руйнуючу дію у поєднанні з актиноміцетами. Це окрема група мікроорганізмів представлена грампозитивними паличко- або ниткоподібними (часто розгалуженими) клітинами, факультативними анаеробами або анаеробами. Актиноміцети входять до складу нормальних мікроорганізмів ротової порожнини і ШКТ та належать до умовно-патогенних мікроорганізмів. Деякі види, наприклад A. odontoliticum, входить до складу зубної бляшки як один із елементів її матриксу. У здорових людей ясенна боріздка містить обмежену кількість матриксу зубної бляшки. Більше 30 % всієї мікрофлори такої бляшки складають грамнегативні палички. Близько 90 % з них - це представники актиноміцетів (Actinomyces viscosus, A. naeslundii, A. israelli). На фоні розвитку гінгівіту спостерігається накопичення матриксу із зростанням долі актиноміцетів, які поступово стають домінуючою флорою. В зрілій, непошкодженій бляшці актиноміцети складають приблизно половину всіх мікроорганізмів: A. viscosus і A. naeslundii - 38,4 %, A. israelli - 10 %, A. odontolyticus - 3,5 % [1, 21].
Особливо виражену адгезивну активність на слизових оболонках мають А. israelii, що сприяє їх швидкій колонізації. А. viscosum приймає активну участь у формуванні зубного каменя. На моделі експериментального гінгівіту показано, що кількість A. viscosus і A. israelli збільшується паралельно із зростанням інтенсивності
запалення ясен. В інших дослідженнях також відмічена пряма кореляція між тяжкістю клінічних симптомів гінгівіту та вмістом A. viscosus в матеріалі зубної бляшки [1].
Одним із основних представників пародон-топатогенів є А. actinomycetemcomitans, що входить до складу мікробіоти порожнини рота більшості практично здорових людей, і міститься у ясенних борідках та ясенних кишенях. Важливим фактором вірулентності вважається здатність проявляти стійкість до антибіотико-терапії та місцевого імунітету, патогенність проявляється в підвищеній цитотоксичності, що реалізується через ферменти агресії [13]. Основним фактором вірулентності A. actinomycetemcomitans є лейкотоксин, що викликає лізис нейтрофілів. Цей вид вважають одним із основних факторів, що спричиняють ЗП людини та тварини [14]. А. bovis здатні викликати актиномікотичні запальні процеси порожнини рота та щелепно-лицевої ділянки.
Мікрофлора порожнини рота змінюється з віком. При частковій або повній адентії, яка нерідко діагностується у пацієнтів з вірусом гепатиту С, спостерігається перевага анаеробної мікрофлори. Знімні протези швидко вкриваються біологічною плівкою, що за складом нагадує зубну бляшку. Часто мікрофлора ротової порожнини здатна зазнавати якісних та кількісних змін під впливом хронічних захворювань ШКТ, зокрема печінки, набуваючи дисбіотичного характеру [15, 20]. Мікробіологічна характеристика буккального епітелію та змішаної слини у пацієнтів із ГП на фоні мікс-інфекції хронічного гепатиту В (ХГВ)+ХГС в залежності від ступеню вірусного навантаження показала, що спостерігається певна динаміка зниження частоти виділення оральних стрептококів, як представників нормальної мікрофлори порожнини рота, та заміщення її умовно-патогенною флорою. Так, при помірному та високому вірусному навантаженні у хворих основної групи по відношенню до показників практично здорових осіб відзначали достовірне (р<0,001) зменшення частоти виділення оральних стрептококів буккального епітелію на 24,7-32,0 %, підвищення числа гемолітичних стрептококів до 19,4-24,4 %, золотистих стафілококів - до 22,2-29,7 %, гемолітичних і лактозонегативних еширіхій - до 15,520,5 %, грибів роду Candida - до 24,3-29,3 % [26].
Зменшення, а в деяких випадках зникнення типових представників нормальної мікрофлори, та поява патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів не типових для ротової порожнини відображає формування місцевого імуно-дефіцитного стану, що виникає на фоні Н^-інфекції. Вищеописані зміни сприяють ураженню пародонтальних тканин та прогресуванню важкості клінічного перебігу ЗП з частими рецидивами та ускладненнями. Останнє підтвер-
джується скаргами на зниження якості свого життя внаслідок дискомфорту, спричиненого хворобами пародонта 56 % пацієнтів із вірусом гепатиту С [32].
Отже, можна зробити висновок, що мікроорганізми ротової порожнини - як аероби, факультативні анаероби та особливо анаероби відіграють етіологічну пускову роль у розвитку змін пародонта. Аналіз науково-фахової літератури продемонстрував, що дані щодо особливостей мікробного біотопу ротової порожнини пацієнтів із ЗП на тлі ХГС є несистематизованими та малочисельними. Проте у проведених раніше роботах є свідчення, що поєднаний перебіг ХГС і ГП супроводжується істотними змінами в мікрофлорі ротової порожнини хворих, що проявляється в різкому збільшенні значимості умовно-патогенних збудників, наростанні в мік-робіоценозі кількості анаеробних пародонтопа-тогенних збудників, гноєрідних грампозитивних коків і представників транзиторної мікрофлори.
Перспективами подальших досліджень є вивчення особливостей мікрофлори ротової порожнини пацієнтів із ЗП на тлі ХГС, що перебувають на лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні, з метою вдосконалення лікувальних схем ГП, що забезпечить покращення якості життя даної категорії хворих.
Література
1. Агаева Н.А. Микробиологическая и иммунологическая характеристика пародонтитов и гингивитов с актиномикотической этиологией / Н.А. Агаева // Фундаментальные исследования. -2010. - № 3. - С. 7-12.
2. Ахророва З.К. Особенности поражения слизистой полости рта и пародонта у больных хроническими заболеваниями печени вирусной этиологии : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.01.28 «Гастроэнтерология» / З.К. Ахророва. - Душанбе, 2011. - 10 с.
3. Блинникова Е.Н. Микробиоценоз ротовой полости у больных пародонтитом на фоне хронического гепатита С / Е.Н. Блинникова, Л.А. Соболева, А.А. Шульдяков // Инфекционные болезни. - 2009. - № 1. - С. 199-200.
4. Борисов Л.Б. Микробиология и иммунология стоматологических заболеваний / Л.Б. Борисов, И.С. Фрейдлин // Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М. : МНА, 2001. - С. 684-712.
5. Везиров Р.Ш. Стоматологические аспекты вирусных гепатитов / Р.Ш. Везиров // Биомедицина. - 2007. - № 4. - С. 44-45.
6. Воспалительные заболевания ротовой полости у больных с хроническими инфекционными заболеваниями состояние проблемы на современном этапе / Л.А. Соболева, О.Г. Хла-мова, А.А. Шульдяков, К.Х. Рамазанова // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 5. - С. 351-354.
7. Голубка О.В. Поширеність кандидозів, загальна характеристика збудника, особливості лабораторної діагностики [електронний ресурс] / О.В. Голубка // Анали Мечниківського Інституту.
- 2011. - № 2. - С. 51-59. Режим доступу: http://www/imiamn.org.ua/journal.htm.
8. Грудянов А.И. Быстропрогрессирующий пародонтит в молодом возрасте, протекающий на фоне хронического гепатита С, цирроза печени, железодефицитной анемии и тромбоцитопе-нии (клиническое наблюдение) / А.И. Грудянов, И.В. Безрукова, П.Б. Охапкина // Пародонтология. - 2000. - № 2. - С. 3-8.
9. Грудянов А.И. Количественная оценка микробиоценозов полости рта при заболеваниях пародонта / А.И. Грудянов, О.А. Зорина, А.А. Кулаков // Пародонтология. - 2011. - Т. 16, № 2.
- С. 18-22.
10. Данилейченко В.В. Мікрофлора ротової порожнини / Мікробіологія, вірусологія, імунологія // В.В. Данилейченко. - Вінниця : Нова книга, 2011. - 851 с.
11. Данилов А.И. Aggregatibacter actinomycetemcomitans: клиническое значение, диагностика, антимикробная терапия / А.И. Да-
нилов, О.И. Кречикова // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2012. - Т. 14, № 4. - С. 276-279.
12. Демкович А.Є. Особливості формування мікробіоценозу в розвитку запальних захворювань пародонта [електронний ресурс] / А.Є. Демкович // Інфекційні хвороби. - 2015. - № 1. - С. 8792. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/InfKhvor_2015_1_18.pdf.
13. Диагностические критерии хронического гингивита и пародон-тита у лиц молодого возраста / И.Н. Усманова, Л.П. Герасимова, М.Ф. Кабирова [и др.] // Пародонтология. - 2014. - № 4. -С. 44-49.
14. Дмитриева Л.А. Современные представления о роли микрофлоры в патогенезе заболеваний пародонта / Л.А. Дмитриева,
A.Г. Крайнева // Пародонтология. - 2004. - № 1 (30). - С. 8-15.
15. Кузнецов Е.В. Микробная флора полости рта и ее роль в развитии патологических процессов // Терапевтическая стоматология: [учебн. пособие] / Е.В. Кузнецов, В.Н. Царев. - М. : МЕДпресс-информ, 2003. - 178 с.
16. Лобань Г.А. Мікробіологія, вірусологія та імунологія порожнини рота / Г.А. Лобань, В.І. Федорченко. - Полтава : Верстка, 2003.
- 123 с.
17. Лобань Г.А. Роль резидентної мікрофлори в розвитку патологічних процесів порожнини рота / Г.А. Лобань // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 3. - C. 1-8.
18. Микробиология и иммунология для стоматологов: [пер. с англ.]. Под ред. Р.Дж. Ламонта, М.С. Лантц, Р.А. Берне, Д.Дж. Лебланка; пер. с англ. под ред. В.К. Леонтьева. - М. : Практическая медицина, 2010. - С. 3-504.
19. Мікробіологічний стан ротової порожнини інтактного щура /
B.Б. Фік, Й.М. Федечко, Є.В. Пальтов [та ін.] // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2014. - № 3. - С. 47-52.
20. Назаров З.А. Микробный пейзаж полости рта у больных хроническими вирусными заболеваниями печени / З.А. Назаров, З.К. Ахророва // Научно-практический журнал ТИППМК. -2011. - № 2. - С. 53-55.
21. Олейник И.И. Роль актиномицетов в развитии патологических процессов в полости рта / И.И. Олейник, В.Г. Мельников // Стоматология. - 1990. - № 1. - С. 92-93.
22. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / В.И. Покровский, О.К. Поздеев. - М. : ГЭОТАР Медицина, 2001. - 765 с.
23. Роль печени в поддержании гомеостаза организма человека при физиологических и патологических условях / Б.Г. Макар, Т.В. Процак, Н.І. Гаїна, Т.М. Вінтоняк // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Т. 1, № 3. - С. 15-18.
24. Слаба О.М. Микробиологические иследование биотопа ротовой полости у женщин больных генерализированным пародо-нтитом на фоне железодефицитной анемии / О.М. Слаба, Й.М. Федечко // Вісник стоматології. - 2012. - № 3. - С. 39-43.
25. Стрептококи: Навчальний посібник / [В.І. Чернявський, С.В. Бі-рюкова, Ю.Л. Волянський та ін.]. - Харків : Стиль Издат, 2014.
- 81 с.
26. Фазылова Ю.В. Клинико-иммунологическая характеристика и терапевтическая коррекция хронических воспалительных заболеваний пародонта у больных вирусным гепатитом В : дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Ю.В. Фазылова. - Казань, 2005. - 188 с.
27. Факторы патогенности грибов рода Candida / О.В. Голубка, Е.М. Савинова, Г.А. Лошко, И.В. Журавлева // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. Х, № 4 (38). - С. 109112.
28. Череда В.В. Мікрофлора як фактор виникнення запальних хвороб пародонта / В.В. Череда // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 1. - С. 77-80.
29. Аnand A.C. Dental caries and periodontal disorders in chronic liver disease / A.C. Аnand , P.K. Pardal , V.P. Sachdev // MJAFI. -2001. - № 57. - Р. 26-30.
30. An update at the interface between infectious pathology and the stomatognathic system / C. Dorobat, C. Manciuc, G. Dorobat, A. Vata // Romanian Journal of Oral Rehabilitation. - 2012. - Vol. 4, № 4. - Р. 89-93.
31. Lavanchy D. The global burden of hepatitis C / D. Lavanchy // Liver International. - 2009. - № 29. - Р. 74-81.
32. Panov V.E. Oral manifestations of hepatitis С virus / V.E. Panov // Journal of IMAB. - 2013. - № 19. - Р. 377-379.
33. Progression of chronic periodontitis can be predicted by the levels of Porphyromonas gingivalis and Treponema denticola in subgingival plaque / S.J. Byrne, S.G. Dashper, I.B. Darby [et al.] // Oral Microbiol Immunol. - 2009. - № 24. - Р. 469-477.
34. Progression of periodontal inflammation in adolescents is associated with increased number of Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythensis, and Fusobacterium nucleatum / N.Y. Yang, Q. Zhang, J.L. Li [et al.] // Int. J. Paediatr. Dent. - 2014. - Vol. 24, № 3. - P. 226-233.
35. Slots J. Bacterial and viral pathogens in saliva: disease relationship and infectious risk / J. Slots, H. Slots // Periodontology 2000. - 2011. - Vol. 55. - Р. 48-69.
36. Subgingival microbial profiles as diagnostic markers of destructive periodontal diseases: A clinical epidemiology study / P. Corraini,
V. Baelum, C.M. Pannuti [et al.] // Acta Odontol. Scand. - 2012. -№ 1. - P. 3-56.
37. The human oral microbiome / F.E. Dewhirst, T Chen, J. Izard [et al.] // J. Bacteriol. - 2010. - № 192 (19). - Р. 2-17.
References
1. Agaeva N.A. Mikrobiologicheskaja i immunologicheskaja harakteristika parodontitov i gingivitov s aktinomikoticheskoj jetiologiej / N.A. Agaeva // Fundamental'nye issledovanija. - 2010.
- № 3. - S. 7-12.
2. Ahrorova Z.K. Osobennosti porazhenija slizistoj polosti rta i parodonta u bol'nyh hronicheskimi zabolevanijami pecheni virusnoj jetiologii : avtoref. dis. na soiskanie nauchnoj stepeni kand. med. nauk : spec. 14.01.28 «Gastrojenterologija» / Z.K. Ahrorova. - Dushanbe, 2011. - 10 s.
3. Blinnikova E.N. Mikrobiocenoz rotovoj polosti u bol'nyh parodontitom na fone hronicheskogo gepatita S / E.N. Blinnikova, L.A. Soboleva, A.A. Shul'djakov // Infekcionnye bolezni. - 2009. -№ 1. - S. 199-200.
4. Borisov L.B. Mikrobiologija i immunologija stomatologicheskih zabolevanij / L.B. Borisov, I.S. Frejdlin // Medicinskaja mikrobiologija, virusologija, immunologija. - M. : MNA, 2001. - S. 684-712.
5. Vezirov R.Sh. Stomatologicheskie aspekty virusnyh gepatitov / R.Sh. Vezirov // Biomedicina. - 2007. - № 4. - S. 44-45.
6. Vospalitel'nye zabolevanija rotovoj polosti u bol'nyh s hronicheskimi infekcionnymi zabolevanijami sostojanie problemy na sovremennom jetape / L.A. Soboleva, O.G. Hlamova, A.A. Shul'djakov, K.H. Ramazanova // Fundamental'nye issledovanija.
- 2012. - № 5. - S. 351-354.
7. Golubka O.V. Poshirernst' kandidozw, zagal'na harakteristika zbudnika, osoblivost laboratornoY dіagnostiki [elektronnij resurs] / O.V. Golubka // Anali Mechnitovs'kogo Institutu. - 2011. - № 2. -S. 51-59. Rezhim dostupu: http://www/imiamn.org.ua/journal.htm.
8. Grudjanov A.I. Bystroprogressirujushhij parodontit v molodom vozraste, protekajushhij na fone hronicheskogo gepatita S, cirroza pecheni, zhelezodeficitnoj anemii i trombocitopenii (klinicheskoe nabljudenie) / A.I. Grudjanov, I.V. Bezrukova, P.B. Ohapkina // Parodontologija. - 2000. - № 2. - S. 3-8.
9. Grudjanov A.I. Kolichestvennaja ocenka mikrobiocenozov polosti rta pri zabolevanijah parodonta / A.I. Grudjanov, O.A. Zorina, A.A. Kulakov // Parodontologija. - 2011. - T. 16, № 2. - S. 18-22.
10. Danilejchenko V.V. Mіkroflora rotovoT porozhnini / Mіkrobіologіja, v^so^^a, munologja // V.V. Danilejchenko. - Vmnicja : Nova kniga, 2011. - 851 s.
11. Danilov A.I. Aggregatibacter actinomycetemcomitans: klinicheskoe znachenie, diagnostika, antimikrobnaja terapija / A.I. Danilov, O.I. Krechikova // Klinicheskaja mikrobiologija i antimikrobnaja himioterapija. - 2012. - T. 14, № 4. - S. 276-279.
12. Demkovich A^. Osoblivost formuvannja mіkrobіocenozu v rozvitku zapal'nih zahvorjuvan' parodonta [elektronnij resurs] / A^. Demkovich // Infekdjm hvorobi. - 2015. - № 1. - S. 87-92. Rezhim dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/InfKhvor_2015_1_18.pdf.
13. Diagnosticheskie kriterii hronicheskogo gingivita i parodontita u lic molodogo vozrasta / I.N. Usmanova, L.P. Gerasimova, M.F. Kabirova [i dr.] // Parodontologija. - 2014. - № 4. - S. 44-49.
14. Dmitrieva L.A. Sovremennye predstavlenija o roli mikroflory v patogeneze zabolevanij parodonta / L.A. Dmitrieva, A.G. Krajneva // Parodontologija. - 2004. - № 1 (30). - S. 8-15.
15. Kuznecov E.V. Mikrobnaja flora polosti rta i ee rol' v razvitii patologicheskih processov // Terapevticheskaja stomatologija: [uchebn. posobie] / E.V. Kuznecov, V.N. Carev. - M. : MEDpress-inform, 2003. - 178 s.
16. Loban' G.A. Mіkrobіologіja, v^so^^a ta munologja porozhnini rota / G.A. Loban', V.I. Fedorchenko. - Poltava : Verstka, 2003. -123 s.
17. Loban' G.A. Rol' rezidentnof mіkroflori v rozvitku pa^og^n^ process porozhnini rota / G.A. Loban' // UkraTns'kij stomatolog^n^ al'manah. - 2009. - № 3. - C. 1-8.
18. Mikrobiologija i immunologija dlja stomatologov: [per. s angl.]. Pod red. R.Dzh. Lamonta, M.S. Lantc, R.A. Berne, D.Dzh. Leblanka; per. s angl. pod red. V.K. Leont'eva. - M. : Prakticheskaja medicina, 2010. - S. 3-504.
19. Mіkrobіologіchnij stan rotovoT porozhnini mtaktnogo shhura / V.B. Fіk, J.M. Fedechko, ЄМ. Pal'tov [ta іп.] // Eksperimental'na ta kNmchna fiz^^g^a і bіohіmіja. - 2014. - № 3. - S. 47-52.
20. Nazarov Z.A. Mikrobnyj pejzazh polosti rta u bol'nyh hronicheskimi virusnymi zabolevanijami pecheni / Z.A. Nazarov, Z.K. Ahrorova // Nauchno-prakticheskij zhurnal TIPPMK. - 2011. - № 2. - S. 5355.
21. Olejnik I.I. Rol' aktinomicetov v razvitii patologicheskih processov v polosti rta / I.I. Olejnik, V.G. Mel'nikov // Stomatologija. - 1990. -№ 1. - S. 92-93.
22. Pozdeev O.K. Medicinskaja mikrobiologija / V.I. Pokrovskij, O.K. Pozdeev. - M. : GJeOTAR Medicina, 2001. - 765 s.
23. Rol' pecheni v podderzhanii gomeostaza organizma cheloveka pri fiziologicheskih i patologicheskih uslovjah / B.G. Makar, T.V. Procak, N.I. Ga'i'na, T.M. Vmtonjak // Vіsnik problem Wo^gM і medicini. - 2012. - T. 1, № 3. - S. 15-18.
24. Slaba O.M. Mikrobiologicheskie isledovanie biotopa rotovoj polosti u zhenshhin bol'nyh generalizirovannym parodontitom na fone zhelezodeficitnoj anemii / O.M. Slaba, J.M. Fedechko // Vіsnik stomatologn. - 2012. - № 3. - S. 39-43.
25. Streptokoki: Navchal'nij pos^nik / [V.I. Chernjavs'kij, S.V. B^jukova, Ju.L. Voljans'kij ta іп.]. - Hartov : Stil' Izdat, 2014. - 81 s.
26. Fazylova Ju.V. Kliniko-immunologicheskaja harakteristika i terapevticheskaja korrekcija hronicheskih vospalitel'nyh zabolevanij parodonta u bol'nyh virusnym gepatitom V : dis. na soiskanie nauchnoj stepeni kand. med. nauk : spec. 14.00.21 «Stomatologija» / Ju.V. Fazylova. - Kazan', 2005. - 188 s.
27. Faktory patogennosti gribov roda Candida / O.V. Golubka, E.M. Savinova, G.A. Loshko, I.V. Zhuravleva // KNmchna ta eksperimental'na patologja. - 2011. - T. H, № 4 (38). - S. 109112.
28. Chereda V.V. Mіkroflora jak faktor viniknennja zapal'nih hvorob parodonta / V.V. Chereda // UkraTns'kij stomatolog^n^ al'manah. - 2007. - № 1. - S. 77-80.
29. Anand A.C. Dental caries and periodontal disorders in chronic liver disease / A.C. Anand, P.K. Pardal , V.P. Sachdev // MJAFI. -2001. - № 57. - P. 26-30.
30. An update at the interface between infectious pathology and the stomatognathic system / C. Dorobat, C. Manciuc, G. Dorobat, A. Vata // Romanian Journal of Oral Rehabilitation. - 2012. - Vol. 4, № 4. - P. 89-93.
31. Lavanchy D. The global burden of hepatitis C / D. Lavanchy // Liver International. - 2009. - № 29. - P. 74-81.
32. Panov V.E. Oral manifestations of hepatitis S virus / V.E. Panov // Journal of IMAB. - 2013. - № 19. - P. 377-379.
33. Progression of chronic periodontitis can be predicted by the levels of Porphyromonas gingivalis and Treponema denticola in subgingival plaque / S.J. Byrne, S.G. Dashper, I.B. Darby [et al.] // Oral Microbiol Immunol. - 2009. - № 24. - P. 469-477.
34. Progression of periodontal inflammation in adolescents is associated with increased number of Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythensis, and Fusobacterium nucleatum / N.Y. Yang, Q. Zhang, J.L. Li [et al.] // Int. J. Paediatr. Dent. - 2014. - Vol. 24, № 3. - P. 226-233.
35. Slots J. Bacterial and viral pathogens in saliva: disease relationship and infectious risk / J. Slots, H. Slots // Periodontology 2000. - 2011. - Vol. 55. - P. 48-69.
36. Subgingival microbial profiles as diagnostic markers of destructive periodontal diseases: A clinical epidemiology study / P. Corraini, V. Baelum, C.M. Pannuti [et al.] // Acta Odontol. Scand. - 2012. -№ 1. - P. 3-56.
37. The human oral microbiome / F.E. Dewhirst, T Chen, J. Izard [et al.] // J. Bacteriol. - 2010. - № 192 (19). - P. 2-17.
Реферат
МИКРОФЛОРА ПОЛОСТИ РТА ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С Сичкориз Х.А., Брицкая В.С.
Ключевые слова: хронический гепатит С, микрофлора, заболевания пародонта, генерализованный пародонтит.
В статье представлен обзор современных литературных источников об особенностях микрофлоры ротовой полости пациентов с хроническим гепатитом С (ХГС). Проанализированы изменения видового и количественного состава микроорганизмов полости рта на фоне поражения печени вирусом гепатита С и их роль в развитии стоматологических заболеваний, в частности болезней пародонта. Уменьшение представителей нормальной микрофлоры и появление патогенных и условно-патогенных микроорганизмов отражает формирование местного иммунодефицита, возникающего на фоне ХГС. Данные изменения способствуют развитию болезней пародонта, прогрессированию тяжести их клинического течения и частым рецидивам и осложнениям. Проведенные исследования свидетельству-
ют о том, что совмещенное течение ХГС и генерализованного пародонтита сопровождается существенными нарушениями микробиоценоза ротовой полости больных, проявляется в резком увеличении значимости условно-патогенных возбудителей, нарастании количества анаэробных пародонтопато-генных возбудителей, гноеродных грамположительных кокков и представителей транзиторной микрофлоры. Последнее подтверждает, что отдельные виды аэробных, факультативно-анаэробных и особенно анаэробных микроорганизмов играют этиологическую пусковую роль в поражении пародон-тальных тканей.
Summary
ORAL MICROFLORA IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C Sichkoriz H. A., Brytska V. S.
Key words: chronic hepatitis C, microflora, periodontal diseases, generalized periodontitis.
This article provides an overview of current data on the peculiarities of oral microflora in patients with chronic hepatitis C (CHC). Changes in species and quantitative composition of microorganisms of the oral cavity were analysed in patients with underlying hepatitis C-induced liver damage to clear up their role in the development of dental diseases, including the periodontal ones. Reduction in the quantity of normal microflora and emergence of pathogenic and opportunistic microorganisms reflects the formation of local immunodeficiency that occurs in CHC patients. These changes contribute to the development of periodontal diseases, progression of the severity of their clinical course and frequent relapses and complications. Conducted studies indicate that the combined course of CHC and generalized periodontitis is accompanied by significant disturbances of microbiocenosis of the oral cavity in patients that manifests significant increase in the value of opportunistic pathogens, increase in the amount of periodontal anaerobic pathogens, gram-positive pyogenic cocci and representatives of transient microflora. The latter confirms that certain types of aerobic, anaerobic and facultative anaerobic microorganisms play an etiological role of trigger in periodontal tissue lesions.
