CC BY
17как естественно-натурального, эффективного препарата при лечении воспалительных заболеваний паро-донта.
Список литературы
1. Пашаев А. Ч. Пораженность работников шелкообрабатывающего комбината основными стоматологическими заболеваниями. / А. Ч. Пашаев, С. Н. Курбанов // Стоматология.- 2010. - № 3. -С. 25-26
3. Ализаде А. А. Радиоактивные элементы в нефтях Нафталана. / А. А. Ализаде, В. К. Покидин, Э. А. Прозорович // Азерб.нефт. хоз-во. - 1970. - №> 5. - С .5-15.
4. Абиев Г. С. Влияние Нафталанской нефти на развитие первичного иммунного ответа в эксперименте / Г. С. Абиев, С. Э. Ма-геррамова, Р. Ф. Гасанова // Азербайджанский Медицинский Журнал. - 1996. - № 11. - с. 145-150.
5. Алиев Н. Д. Механизмы терапевтического действия Нафталана. / Н. Д. Алиев, Д. Г. Гагдиеи, Я. Д. Мамедов. - Баку, - 1983. -191 с.
6. Ахмедов А. А. О применении обесмоленного Нафталана при пародонтозе. / А. А. Ахмедов, Т. Г. Гусейнова / Мат. 9-й науч. Конф.посв. вопр.гиг.труда и охраны здоровья рабочих нефтяной и нефтехим.промыш. Сумгаит, 1970. - с. 50-53.
7. Гаибов Т. Д. Циклопентанпергидрофеннантреновые соединения Нафтеновых углеводородов и механизм действия Нафта-ланской Нефти // Ученые записки АТУ: Сер. Биол. Наук. Баку, 1968. - вып. 4.-с. 79-90
Поступила 03.07.12
УДК 616.314.17 - 008.1 - 06:616.155.194.8] - 055.2 - 078.33 1 О. М. Слаба, 2 Й. М. Федечко
1Львiвський нацюнальний медичний ушверситет ш. Данила Галицького 2Львiвський медичний шстигут
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ Б1ОТОПУ РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ У Ж1НОК 13 ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОН1 3АЛ13ОДЕФЩИТНО1 АНЕМ11
Одним iз найбыьш тформативних показниюв стану як ор-гатзму в цыому, так i порожнини рота е мкрофлора. Тривалi дослiдження мкробного ботопу ротовог порожнини стали тдтрунтям сучасних уявлень про значення бактерш для фiзiо-логiчних i патологiчних процеав у ротовш порожнит. В даному до^джент виявлено, що у жшок хворих на гене-ралiзований пародонтит (ГП) у поеднанн з залiзодефiцит-ною анемiею (ЗДА) значно быьший вiдсоток видыених iзо-лятiв становили грамнегативнi паличкоподiбнi бактерп, та патогенн стафыококи, а фактори патогенностi — ге-молiзини та гiалуронiдази виявлялись значно частШе. Встановлено, що видовий склад пародонтопатогенног мк рофлори залежав вiд вмiсту залiза в ротовш порожнит: при низькому рiвнi залiза в слин селективну перевагу одер-жували грамнегативн бактерп. У цш груш частШе видыя-лися а- гемолтичн стрептококи, проте не виявлено до-стовiрноi рiзницi активностi гiалуронiдази iзолятiв бактерш, видыених у оЫб з рiзним рiвнем залiза в слит. Ключовi слова: генералiзований пародонтит, залiзодефi-цитна анемiя, м^робний бютоп ротовог порожнини, вмiст залiза.
О. М. Слаба, Й. М. Фэдэчко
Львовский национальный медицинский ушверситет им. Данила Галицкого 2Львовский медицинский институт
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ИСЛЕДОВАНИЕ БИОТОПА РОТОВОЙ ПОЛОСТИ У ЖЕНЩИН БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗИРОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦЫТНОЙ АНЕМИИ
Одним из наиболее информативных показателей состояния как организма в целом, так и в ротовой полости является микрофлора. Длительные исследования микробного биотопа ротовой полости стали основой современных представлений о значении бактерий для физиологических и патологических процессов в ротовой полости.
В данном исследовании обнаружено, что у женщин больных на ГП в сочетании со ЖДА значительно больший процент выделенных изолятов составляли грамотрицательные палочковидные бактерии, и патогенные стафилококки, а факторы патогенности — гемолизин и гиалуронидаза были обнаружены значительно чаще. Установлено, что видовой состав пародонтопатогенной микрофлоры зависел от содержания железа в ротовой полости: при низком уровне железа в слюне селективное преимущество получали грамотрицательные бактерии. В этой группе чаще выделялись а- гемолитические стрептококки, однако не обнаружено достоверной разницы активности гиалуронидазы изолятов бактерий, выделенных у лиц с разным уровнем железа в слюне.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, железо-дефицитная анемия, микробный биотоп ротовой полости, содержание железа.
O. M. Slaba, J. M. Fedechko
Danylo Halytsky Lviv National Medical University Lviv Medical Institute
INVESTIGATION OF MICROBIOLOGICAL BIOTOPE OF THE ORAL CAVITY IN FEMALE
PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS IN CONJUCTION WITH IRON DEFICIENCY ANEMIA
One of the most informative indicators of the human body and oral cavity - is the microflora. Ongoing investigation of microbiological biotope of the oral cavity became the basis of modern views about the importance of bacteria for physiological and pathological processes in the oral cavity.
In this study we found out that in female patients with generel-ized periodontitis in conjunction with IDA (iron deficiency anemia) significantly higher percentage of selected isolates were gram-negative bacillary bacteria, and pathogenic staphylococci, and pathogenicity factors - hemolysin and hyaluronidase were revealed much more frequently. Found that species composition of periodontopatogenic microflora depended on the content of iron in the oral cavity: at low levels of iron in the saliva selective advantage obtained Gram-negative bacteria. This group often identified а-hemolytic streptococci, but no significant difference detected hyaluronidase activity of isolates of bacteria isolated in patients with different levels of iron in the saliva. Key words: generalized periodontitis, iron deficiency anemia, microbiological biotope of oral cavity, iron content.
© Слаба О. М, Федечко Й. М, 2012.
Тривалi дослщження мшрофлори ротово! порож-нини стали пiдставою для сучасних уявлень про зна-чення бактерш для фiзiологiчних i патолопчних про-цесiв у ротовiй порожниш [1, 2]. Для мiкрофлори ротово! порожнини характерш топографiчнi особливосп щодо видового та кiлькiсного складу [3]. Особливе значення надаеться мiкрофлорi поверхнi зубiв та па-родонта, що формуе особливий мiкробiоценоз, який термшолопчно визначають як «зубна бляшка», «бю-полiвка», «бюфшьм» [4].
Вщповщно до сучасних дослiджень, мшрооргаш-зми можуть iснувати в «планктоннш» форм^ при якiй окремi клiтини кнують автономно або в «муко!днш» форм^ утворюючи бiофiльм [5]. Останньому мшробь оценозу властива особлива мiкроструктура, котра включае скупчення окремих видiв мiкроорганiзмiв, якi взаемодiють мiж собою як коменсали [6]. При цьому мiж окремими складовими бюценозу iснують складш форми взаемодп, включаючи «обмiн шфор-мащею» за допомогою сигнальних молекул. В оргаш-змi людини структуру бюфшьму мае нормальна мш-рофлора слизово! оболонки порожнини рота.
Виходячи з концепцп про значення муко!дно! мь крофлори бiофiльму зубно! бляшки, слщ очiкувати, що патологiчнi процеси, спричинеш бактерiями в тканинах пародонта мають полiетiологiчний характер [7]. До пародонтопатогенно! мшрофлори вiдносяться як аеробш, так i анаеробнi бактерп, причому останнiм вiдводиться визначальна роль. Видовий склад пародонтопатогенно! мшрофлори залежить вщ форми, ло-калiзацil та поширеностi патологiчного процесу [8, 9]. До мiкроорганiзмiв з вираженим зв'язком з хворобами пародонта належать Actinobacillus
actinomycetecomitans, Porphyromonas gingivalis, Bacteroides forsytus. Помiрний зв'язок виявлений мiж хворобами тканин пародонта та Treponema denticola, Prevotella intermedia, Eirinella corrodens, Fusobacterium spp., а також ß- гемолiтичними стрептококами [10]. У багатьох дослщженнях показано, що при запальних процесах пародонта аеробнi та факультативно аеробш мшрооргашзми коково! групи виявляються в шлькос-тях, що мають клшчне значення. В окремих випадках запальнi процеси в тканинах пародонта спричиняються ентеробактерiями, псевдомонадами, грибами Candida.
Для дослщження пародонтопатогенно! мшро-флори застосовуються мшроскошчш, бактерiологiчнi та iмунологiчнi методи. Останнiми роками, в практищ мiкробiологiчних дослiджень, застосовуються методи генно! дiагностики, завдяки яким в ротовш порожнинi виявлено геноми сотень видiв мiкроорганiзмiв.
Залiзо вiдноситься до елеменпв, що вiдiграють важливу роль у процесах життедiяльностi бактерiй [11]. Для багатьох мiкроорганiзмiв, у тому чи^ пато-генних, вмiст залiза в середовищi лiмiтуе розмножен-ня бактерш i синтез факторiв патогенностi [12]. Бю-доступнiсть залiза для бактерш досягаеться шляхом конкурентно! взаемодп залiзотранспортних бiлкiв ма-кроорганiзму, до яких належать лактоферин, трансфе-ри, ферритин i специфiчних хелатiв - перенощиюв за-лiза в бактерiальну клггину - сидерофорiв [13]. Особливе мюце у цiй взаемодп займае бшок лактоферин, адже вiн взноситься до факторiв неспецифiчного за-хисту порожнини рота [14, 15].
В рядi дослщжень ocTaHHix роюв вивчалось значення ролi залiза для формування мiкробiоценозiв порожнини рота та проявiв пародонтопатогенно! д^ бактерш. Показано, що рiвень залiза в слинi корелюе з його вмютом в плазмi кровi, проте при анемiях вища кiлькiсть залiза виявляеться в слинi.
Патогеннi властивосп E.coli щодо тканин пародонта залежать вщ бiодоступностi залiза. Бшок лактоферин попереджував адгезiю та розмноження цих бактерш на слизовш оболонщ порожнини рота. При агресивному ювенiльному пародонтитi, пов'язаному з Actinobacillus actinomycetemcomitans показано, що лактоферин, зв'язуючи залiзо, попереджуе розмноження бактерш у тканинах пародонта. Встановлено, що рь вень лактоферину в слиш можна вважати маркером активностi запального процесу при пародонтип. Ко-релящю мiж вмiстом лактоферину, рiвнем залiза в слинi та проявами перюдонтопатогенно! дп бактерiй виявлено в робот Hiroyuki Wakabayashi et al. [16]. Лактоферин та юни залiза впливали на агрегацiю та формування зубно! бляшки карiесогенним видом бактерш - Streptococcus mutans.
Наведеш лиературш данi вказують що рiвень за-лiза в слиш, е одним iз факторiв, як впливають на бактерп ротово! порожнини та на прояв !хньо! патогенно! дп. Гемолiтична актившсть властива багатьом мь кроорганiзмам зубно! бляшки.
Бактерiальнi гемолiзини належать до факторiв патогенностi i мають властивосп екзотоксишв класу А. a-гемолiзин стафшокоюв викликае гемолiз еритро-цитiв людини, як мембранотоксин вш руйнуе клггинш оболонки епiтелiальних клiтин та фiбробластiв. ß- ге-молiзин стафiлококiв мае некротичну дiю на тканини, не гемолiзуе еритроцити людини, проте спричиняе ль зис еритроцитiв барана. Основним фактором гемоль тично! активностi стрептокоюв е o-стрептолiзин, який мае кардютоксичну дiю [17].
Фермент гiалуронiдаза вщноситься до гiдролаз, а саме до глкозил- гiдролаз (КФ 3.2.1.). Цей фермент мютиться в тканинах та бюлопчних рiдинах, а також продукуеться рiзним видами бактерiй. Препарати па-луронiдаз застосовуються в бiотехнологi!, а також як лшарсьм препарати, що шдвищують проникнiсть тканин, сприяють очищенню ран, зменшують штен-сивнiсть запального процесу та формування рубщв при заживленш рани. Гiалуронiдазна акитвнiсть вияв-лена в слинi людини, причому в ротовш рщиш виявляються як тканинш гiалуронiдази, так i гiалуронiдази мiкробного походження.
Гiалуронiдазна актившсть виявлена у багатьох видiв мiкроорганiзмiв. Бактерiальнi гiалуронiдази вщ-носяться до факторiв iнвазi!, якi сприяють проник-ненню мiкроорганiзмiв та !хнiх токсишв у глибину тканин. В експерименп показано, що цi ферменти сприяють проникненню шфекцшних агентiв в тканини пародонта при наявносп бактерш-продуценпв па-луронiдаз у зубнiй бляшщ. Серед патогенних видiв стафiлококiв до 90 % штамiв продукують палурошда-зу. Стафiлококи - продуценти палурошдази, виявленi серед штамiв, що видшяються при пародонтитi. Синтез стафшококово! гiалуронiдази кодуеться спещаль-ним геном, який може бути присутшм в однш або де-
кшькох копях, що зумовлюе CTyniHb naT0reHH0CTi pi-зних штамiв.
Активними продуцентами гiалуpонiдази е стреп-тококи [17]. Пpодукцiя гiалуpонiдази, в яких кодуеть-ся спецiальним геном Hyl+, причому такi штами спри-чиняють швидке поширення iнфекцiйного агента в сполучнш тканинi. Гiалуpонiдаза виявлена в бiоплiв-цi, що утворюеться Streptococcus intermedius на пове-рхш зубiв i сприяе проникненню цього шфекцшного агента в тканини пародонта.
Активш гiалуpонiдази продукуються грамнегати-вними анеробними неспоровими бактеpiями родини Barterioidacae - бактеро!дами, превотелами, поpфipо-монадами. Гiалуpонiдази бактеровдв, що населяють надпнпвальну та пiдгiнгiвальну зубну бляшку е важ-ливим факторами патогенезу хвороб пародонта.
Наведеш данi фахово1 лгтератури вказують, що паpодонтопатогеннi бактерп продукують фактори вь pулентностi, котpi беруть участь в патогенезi хвороб пародонта. Тому важливим е вивчення та встановлен-ня видово! пpиналежностi та фактоpiв патогенностi мiкpобного бiотопу порожнини рота, особливо у хво-рих з поеднаною патологiею, оскiльки етюпатогене-тичний пеpебiг синтpопiй, а саме генеpалiзованого пародонтиту та залiзодефiцитноl анемп, мають взае-мообтяжуючий характер, що i стало пiдставою для визначення мети нашого дослiдження.
При дослщжент мiкpобного бiотопу ротово! порожнини в жшок хворих на генеpалiзований пародон-тит у поеднаннi з залiзодефiцитною анемiею нами бу-ло поставлено за мету виявити бактерп, для яких вла-стивi фактори вipулентностi здатнi пошкоджувати тканини пародонта, встановити мшрооргатзми, котpi здатнi спричиняти дисбютичт змiни в поpожнинi рота та вивчити пародонтопатогенну мшрофлору в за-лежностi вiд piвня залiза в pотовiй piдинi.
Дослщження проводилось при пpофiлактичних оглядах пащенпв, пpоведеннi пpофесiйних ппенч-них манiпуляцiй у поpожнинi рота та л^вальних стоматологiчних процедурах. До основно! групи увiйшли жiнки хвоpi на генеpалiзований пародонтит на тлi залiзодефiцитноl анемп, групу контролю склали пацiенти iз генеpалiзованим пародонтитом без супут-ньо! соматично! патологи. Для проведення мшробю-лопчних дослiджень здiйснювали забip ротово! рщи-ни, а також матеpiал з ясенних борозенок, зубно! бляшки, кореня язика калiбpованою бактеpiологiчною петлею. Отриманий матеpiал вносили в пpобipки з цукровим бульйоном (ЦБ) i протягом 1 год транспор-тували в баклабораторю.
Бактеpiологiчнi дослiдження включали посв ЦБ на кров'яний агар, м'ясо-пептонний агар (МПА), се-редовище Ендо, середовище Сабуро для шдрахунку кiлькостi колонiй (КУО), а також проводився посв за стандартними бактерюлопчними методиками для ви-дiлення чистих культур. Щодо видiлених iзолятiв мь кpооpганiзмiв проводилась видова та родова щенти-фiкацiя за комплексом морфолопчних, культуральних та бiохiмiчних властивостей. Визначалась також сту-пiнь гемолиично! активносп iзолятiв, що продукува-ли гемолiзини та пpодукцiя гiалуpонiдази.
Визначення залiза в pотовiй piдинi поводили атом-но-адсоpбцiйним методом за ГОСТ 30178. Для цього в
дослщжуваних оаб пюля ополюкування рота дистильо-ваною водою протягом трьох годин здшснювали заб1р ротово! р1дини в кшькосп, достатнш для проведення анал1зу (до 50 мл). Проби слини висушувались, а сухий залишок подавали повнш м1нерал1зацИ за ГОСТ 26929. Кшьшсть зал1за визначали в мкг на дм3 .
Результати дослщжень. Усього в хворих на ГП i3 ЗДА видiлено 94 iзоляти мiкроорганiзмiв, а в обсте-жених контрольно! групи - 76 iзолятiв. У хворих iз залiзодефiцитною анемieю кокова м^офлора стано-вила 69,5 %. Серед кокiв найбiльшу кiлькiсть стано-вили коагулазопозитивнi стафiлококи (S. aureus) - в 1,8 раза бшьше, тж у контрольнiй групi. Умовно па-тогеннi коагулазонегативнi стафiлококи частше видь лялись у контрольнiй грут - 36,8 %, тодi, як у хворих з ЗДА - 35,5 %. Таю ж сшввщношення виявлен щодо умовно-патогенних a-гемолiтичних стрептокоив (32,9 % у контрольнiй груй та 13,8 % у хворих iз ЗДА). У контрольнiй гру^ дещо вищий вiдсоток ста-новили в- гемоли^н стрептококи.
1золяти гамнегативно! мшрофлори у хворих iз ЗДА становили 25,5 %, тодi як в контрольнш групi -9,1 % , тобто в 2,8 раза менше.
У хворих на ГП у поeднаннi з ЗДА частше видь лялись гриби роду Candida 8,5 % проти 5,3 % у контрольнш груп^
Визначення a- i в- гемолiзинiв стaфiлококiв проведено 40 iзолятiв, видiлених у хворих з ЗДА i 35 iзо-ляпв, видiлених в осiб контрольно! групи. Оскшьки гемолiтичнa aктивнiсть не вщноситься до видових ознак стaфiлококiв, aнaлiз одержаних результaтiв проводився щодо уах iзолятiв.
Гемолiтичнa aктивнiсть стрептококiв визначалась у 6-ти iзолятiв стрептококiв, видшених у хворих з ЗДА i 7-ми iзолятiв видiлених в осб контрольно! групи.
Визначалась гемолiтичнa активнють у iзолятiв E.coli видiлених в обох групах 10 i 4 iзоляти вiдповiдно При визнaченнi гемолггично! aктивностi визнача-вся титр гемолiзинiв (титром вважали найменший об'ем культурально! рщини, котрий забезпечував по-вний гемолiз еритроцитiв).
Продукцiя гiaлуронiдaзи та !! титр визначався в iзолятiв стафшококв i стрептококiв, видiлених вщ хворих на ГП iз ЗДА i в осiб контрольно! групи (18 i 25 iзолятiв вщповщно).
Продуцентами a-гемолiзину стaфiлококiв, видь лених у хворих основно! групи було 72,5 % iзолятiв. Тодi як у контрольно! групи - 40 %. 1золяти, видiленi у хворих проявляли сильншу гемолiтичну aктивнiсть - повний гемолiз забезпечувався 470 ± 23 мкл культурально! рщини, тодi як для iзолятiв, видшених у оаб контрольно! групи - 630± 41 мкл.
в-гемолiзин стaфiлококiв продукували 27,5 % стaфiлококiв, видiлених у хворих i 26,1 % iзолятiв, видiлених в контрольнiй групi. Активнють цього ферменту була в 1,8 раза вищою в iзолятiв, видiлених у хворих, нiж у контрольнш групг
Стрептолiзин продукували вс iзоляти, видiленi в обох групах, оскшьки цей фермент е видовою озна-кою в-гемолiтичних стрептококiв. Але активнють цього ферменту була в 1,8 рази вищою в iзолятiв видшених у хворих.
Палуронщазну актившсть проявляло 67,5 % iзоля-TiB стафiлококiв, видшених у хворих i 34,3 % - видше-них у контрольны rpyni. Активнiсть гiалуронiдази була в 1,4 рази вищою в iзолятiв, видiлених у хворих.
У ß-гемолиичних стpептококiв гiалуpонiдазна активнiсть була виявлена у 77,8 % iзолятiв, видшених у хворих i в 40 % - видшених у контрольны груш; в iзолятiв видiленi у хворих палуронщазна активнiсть була в 2 рази вищою.
Завершальним завданням у нашому дослiдженнi стало вивчення пародонтопатогенно! мiкpофлоpи в залежностi вщ piвня залiза в слинi. З щею метою ви-
значили piвень залiза в pотовiй piдинi було в 48 об-стежених. Для одержання достовipних pезультатiв було видшено 2 групи обстежених. Перша група - N 23, з низьким вмктом залiза в слиш ( менше 50 мкг/ дм3); друга група N 25, - з високим вмктом залiза (бшьше 80 мкг/ дм3. Cеpеднiй piвень залiза в пеpшiй гpупi ста-новив 36 + 1,6 мкг/ дм3 , а в другш - 95 + 2,9 мкг/ дм3. В обстежених оаб видшялись паpодонтопатогеннi мш-pооpганiзми та поpiвнювався !х видовий склад. Всього видшено 112 iзолятiв аеробних бактеpiй та гpибiв, оскiльки в бiльшостi обстежених видшяли по 2 - 3 ви-ди мiкpооpганiзмiв. Результати показаш в табл. 1.
Таблиця 1
Видовий склад пародонтопатогенно'1 мжрофлори ( N- кшьшсть 130лят1в)
Р1вень Зал1за Кшькють видшених вид1в(у % вщ к-ст вЫх 1золят1в)
Грампозитивна кокова мкрофлора Грамнегативна мкрофлора Гриби
S. aureus Str. а- гемол. Str. ß-гемол. E.coli. Klebs. Spp Pseudom. spp Candida
Низький < 50мкг/ дм3 N 52 5 9,6% 12 23,0% 4 7,6% 16 30,8% 6 11,6% 3 5,8% 6 11,6%
Високий >80 мкг\ дм3 60 18 30,0% 19 31,7% 9 15,0% 4 6,7% 2 2,3% 0% 8 13,3%
Таблиця 2
Кшьшсть пародотопатогенних itiuiii м1кроорган1зм1в при ршшх р1внях зал1за в слим1
Рiвень зaлiзa Кшькють видшених видiв(у % вщ к-ст вЫх iзолятiв)
Грампозитивна кокова мкрофлора Грамнегативна мкрофлора гриби
S. aureus Str. а- гемол. Str.ß- гемол. E.coli. Klebs. Spp Pseudom. spp Candida
Низький < 50мкг/ дм3 N 41 37+3,4 31+2,8 24+2,7 14+1,2 8+0,8 7+0,3 6+0,7
Високий >80 мкг\ дм3 N 52 54+4,3 85+4,6 33+2,3 16+ 1,3 9+0,5 6+0,5 7+0,6
Згiдно даних табл. 1, при низькому piвнi залiза в pотовiй рщиш переважала грамнегативна бaктеpiaль-на м^офлора, котра становила 48,5 % вах iзолятiв, серед яких E.coli становили 30,8 %, Klebsiella spp. -11,6 %, Pseudomonas spp. - 11,6 %. Грампозитивна кокова флора становила 40,2 % iзолятiв, з них S. sureus -9,6 %, Str. spp. а- гемолггитчш - 23 %, Str. spp. ß - ге-молггичш - 7,6 %.
При високому piвнi зaлiзa в слинi переважали грампозитивш коки з гемолiтичними властивостями, котpi становили 76,7 % уах iзолятiв. З них становив S. aureus - 30 %, Str. spp. а-гемолгтитчш - 31,7 %, Str. spp ß-гемолiтичнi - 15 %.
Грамнегативна мiкpофлоpa видiлялaсь у цш гpупi в значно меншш кiлькостi - 10 % усiх iзолятiв. E.coli становила 6,7 %, Klebsiella spp. - 2,3 % , а бактерш роду Pseudomonas не виявлено
Процент виавання гpибiв Candida був однаковий у вах групах.
Встановлено також piзницю щодо кiлькiсних по-кaзникiв пародонтопатогенно! м^офлори в залежно-стi вщ piвня зaлiзa в pотовiй рщиш. Так, згiдно даних представлених у табл. 2 видно ,що у пащенпв з низьким piвнем зaлiзa S. aureus виявлявся на piвнi 37+3,4
КУО/0,02 мл, а- гемолггичш стрептококи - 31+2,8 КУО\0,02 мл, стрептококи р-гемолиичш — 24±2,7 КУ0\0,02 мл, кишковi палички - 14+1,2 КУ0\0,02 мл, клебсieли - 8+0,8 КУ0\0,02 мл, псевдомонади - 7+0,3 КУ0\0,02 мл, гриби роду Candida — 6+0,7 КУ0\0,02 мл.
При високому рiвнi залiза значно зростала кшь-кiсть грампозитивних кокових бактерш, особливо а-гемолiтичних стрептокоюв — у 2,5 рази. У 1,5 раза зросла кшькють S. aureus i в 1,4 рази р-гемолиичних стрептококiв.
Кiлькiсть колонiй грамнегативних видiв та в Candida - достовiрно не зростала. Таким чином, вияв-лено, що при високому рiвнi залiза в слинi селективну перевагу мають гемолiтичнi грампозитивнi коки, особливо а- гемолиичш стрептококи, до яких вщносять-ся пaродонтопaтогеннi види.
Порiвнюючи ступiнь гемолiтичноI aктивностi бактерш, видшених вщ пaцieнтiв з рiзним вмiстом зaлiзa в слиш, можемо зробити наступш узагальнення: виявлена гемолиична aктивнiсть вища в бактерш, видь лених у пащенпв з низьким рiвнем зaлiзa в слиш. Титр гемолiзинiв, тобто об'ем культурально! рiдини, що забезпечував повний гемолiз еритроцитiв становив 370 +23 мкл для S. aureus i 210+15 мкл для
ß-гемолiтитчних стрептокок1в.
В iзолятiв, видiлених вiд осiб з високим piвнем залiза в слин piвень гемолiзинiв був нижчим, тобто повний гемолiз еритроципв забезпечувався бшьшим об'емом культурально! piдини. Для S. аигеш, вiн ста-новив 560+31 мкл, а для ß-гемолiтитчних стрептоко-к1в - 540+29 мкл.
Таким чином, виявлено, що висока гемолиична активнiсть властива бактеpiям, видiлених у пащенпв з низьким piвнем залiза в слинi.
В iзолятiв, видлених у обстежених осiб виявля-лась палуронвдазна активнiсть. Гiалуpонiдазна актив-нсть виявлена в культурах iзолятiв S. sureus та ß-гемолiтичних стрептокок1в на редкому середовищг
Гiалуpонiдазна активнiсть iзолятiв S. аureus виявля-лась в об'емi 580+23 мкл, а для ß-гемолiтичних стреп-токок1в - 240+17 мкл, тобто була в 2,4 рази вищою.
Найвища гiалуpонiдазна активн^ть виявлена в культуpальнiй piдинi (середовище Кiтта-Таpоцi) з амiкацином, в якй вiдмiчався piст анаеробних м^о-оpганiзмiв анаеpобiв. Розчинення палуроново! кисло-ти забезпечувалась в середньому 150+ 12 мкл piOTrnH.
Проте, як вказують результати до^джень, наве-денi в табл. 3 в наших до^дженнях не виявлено до-стовipноl piзницi активност гiалуpонiдази iзолятiв бактеpiй, видлених у осiб з piзним piвним залiза в слинi.
Таблиця 3
Гемол1тична актившсть бактер1й, вид1лених при рпних ршнях залпа в слин1
Фактор вipулентностi Низький piвень залiза < 50мкг/ дм3 Високий ргвень залiза > 80мкг/ дм3
S. aureus Str. ß-гемол S. aureus Str. ß-гемол
Гемолiзини (титр в мкл) 370+23 210+15 560+31 540+29
Палуронвдаза (титр в мкл) 580+23 240 +17 570+27 250+19
Можливо, висока гемолиична активнiсть бакте-piй, сприяючи звiльненню залiза з гемоглобiну еритроципв, забезпечуе iнтенсивнiшу колонiзацiю ротово!' порожнини такими пародонтопатогенними мшроор-га^змами.
Пpоведенi мiкpобiологiчнi дослiдження дозволили зробити наступн висновки:
1. У хворих на ГП у поеднаннi з ЗДА значно бь льший вiдсоток видiлених iзолятiв становили грамне-гативнi паличкоподiбнi бактерй - Esherichia, Klebsiella, Pseudomonas, а також патогенн стафiлококи, фактори патогенност1 - гемолiзини та гiалуpонiдази виявлялись значно частiше, а активнiсть !х була вищою, нiж у iзолятiв, видiлених у контpольнiй труп.
2. Встановлено, що видовий склад пародонтопа-тогенно! мiкpофлоpи залежав ввд вмiсту залiза в рото-вш поpожнинi: при низькому ршн залiза в слинi селе-ктивну перевагу одержували гpамнегативнi бактерй, як1 здатн видiляти сполуки-хелати, що переносять за-лiзо в бактеpiальну клiтину. У цш гpупi частiше вид-лись а- гемолiтичнi стрептококи, до яких належать паpодонтопатогеннi види цих мiкpооpганiзмiв. Проте не виявлено достовipноl piзницi активностi палуронь дази iзолятiв бактерш, видiлених у осiб з piзним piв-ним залiза в ротовш piдинi.
Список лтератури
1. Цепов Л. М. Микрофлора полости рта и ее роль в развитии воспалительных генерализованных заболеваний пародонта / JI. M. Цепов // Пародонтология. - 2007. - № 4. - С. 3-8.
2. Леус П. А. Микробный биофильм на зубах. Физиологическая роль и патогенное значение / П. А. Леус // Стоматологический журнал. - 2007. - № 2. - С. 100-111.
3. Тец В. В. Распространение возбудителей соматических заболеваний в нормальной микрофлоре ротовой полости/ В. В. Тец, Л. Ю. Орехова, A. A. Доморад // Пародонтология. - 2007. - № 4. -С.9-12.
4. The physiology and collective recalcitrance of microbial biofilm communities / Gilbert P., Maira-Litran T., McBain A.J., [et al.] // Adv. Microb. Physiol. - 2002. - Vol. 46, № 4. - P. 203-255.
5. Calcium-induced Virulense Factors Associated with Ex-traellular Matrix of Mucoid Pseudomonas aureogivosa Biofilms / Sark-isova S., Patrsuchan M.A., Berglund D., [et al.] // J. Bacteriology. -2005. - Vol. 187, № 13. - P. 4327-4337.
6. Lewandowski Z. Fundamentals of biofilm research / Lewandowski Z., Beyenel H. // J. Microbiology. - 2007. - Vol. 71, № 2. - P. 347-349.
7. Цепов Л. М. Роль микрофлоры в возникновении воспалительных заболеваний пародонта / Л. М. Цепов, Н. А. Голева // Пародонтология. - 2009. - Т. 50, № 1. - С. 7-11.
8. Subgingivale biofilm structure / Zijnge V., Amman T., Thurner T., Gmur R. // Oral biology. - 2011. - Vol.1, №11. - P. 1-16.
9. Дмитриева T. A. Микрофлора пародонтального кармана / JI. A. Дмитриева, С. Б. Чернышев // Пародонтит. - М. : МЕДпресс-информ, 2007. - С. 54-68.
10. Brook I. Microbiology and management of periodontal infections / I. Brook // Gen. dent. - 2003. - Vol. 51, № 5. - P. 424-428.
11. The metabolism, growth and death of bacteria / G. Morris, W. Topley, G. S. Wilson, A. A. Miles// Principes of Bacteriology, Virology and Immynity. Vol.1 General Microbiology and Immynity. -Philadelphia, 2005. - P. 50.
12. Ratledge C. Iron metabolism in pathogenic bacteria / C. Rat-ledge, L. G. Dover //Ann. Rev. Microbiol. -2000. - Vol. 54, №8. - P. 881-941.
13. Microbial iron transport via siderophoe shutte : a new membrane ion transport paradigm / A. Stintzi, C. Barnes, J. Xu, K. N. Raymond// Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 2000. - Vol. 97. - Р. 1069110696.
14. Lactoferrin: an alternative view of its role in human biological fluids / D. B. Alexander, M. Iigo, K. Yamauchi, [et al.] // Biochem. Cell Biol. - 2012. - Vol.3, № 90. - P. 279-306.
15. Данилейченко В. В. Мжрофлора ротово! порожнини// Мжробюлопя, вiрусологiя, iмунологiя / за ред. В. П. Широбокова. -Вшниця. : Нова книга, 2011. - С. 850-855.
16. Periodontitis, periodontopathic bacteria and lactoferrin / H. Wakabayashi, I. Kondo, T. Kobayashi [et al.] // BioMetals. - 2010. -Vol.3, № 23. - Р. 419-424.
17. Кременчуцький Г. М. Стрептококи// Медична мжробю-лопя, вiрусологiя, iмунологiя / за ред. В. П. Широбокова. - Вшниця. : Нова книга, 2011. - С. 340-345.
Надшшла 05.07.12
