CC BY
7УДК 636.082.01.631.129
МИХАИЛУ ВАСИЛЬОВИЧУ ЗУБЦЮ - 70 РОК1В!
В. А. Хаджиматов, кандидат с'тьськогосподарських наук Державна служба з охорони прав на сорти рослин, В. Я, Гончарук, кандидат юридичних наук Укранський /нститут експертизи сорт'т рослин
Михайло Васильович Зубець наро-дився 7 штня 1938 р. у с. Нова Басань Бобровицького району ЧернтвськоТ область Батько, Василь Юхимович, був вь домим ковалем, мати, Параска lллiвна -ланковою. Зубець М. В. дуже рано став дорослим - на п'ятому роц життя вмна забрала батька. Почалось його життя iз загостреним почуттям вщповщальносп: спочатку за матiр i себе, а згодом - за колектив i державу.
Аби вирватись з пюлявоенних злиднiв, Михайло Васильович вступив до ПТУ вчитись на верстатника, де швидко добився такого професмного устху, якого навiть здiбнi фахiвцi не завжди досягають за все життя. Не дивлячись на велику повагу, пропонування дирекци заводу вступати до Полiтехнiчного iнституту, токар найвищого розряду, виршив усе розпочати з чистого аркуша: вступив до УкраТнськоТ стьськогосподарськоТ академи на зоологiчний факультет, яку зашчив у 1962 р.
Протягом 1962-1963 рр. - старший зоотехнк ПрилуцькоТ держплемстанци; 1963-1972 рр. - головний зоотехнк-се-лекцiонер держплезаводу „Тростянець" 1чнянського району ЧернтвськоТ областi.
У 1972-1978 рр. - головний зоотбхнк вщдту з племЫноТ справи, заступник i начальник вiддiлу з племЫноТ справи -заступник начальника Головного управляя тваринництва Мiнiстерства стьського господарства УРСР; 1978-1980 рр. -начальник управлЫня м'ясно-го скотарства МУстерства сiльського господарства УРСР; 1980-1989 рр. - начальник Головного управлЫня стьськогосподарськоТ науки мiнiстерства сiльського господарства УРСР, що зазнало протягом цього часу ктькох реоргаызацм.
З 1990 р. - заступник голови Президп Пвденного вiддiлення ВАСГН1Л;1991- 1996 рр. - вще-президент УкраТнськоТ
академiТ аграрних наук i з 1992 р. -директор Ыституту розведення i генетики тварин УААН. З березня 1996 р. i дотер -Президент УкраТнськоТ академи аграрних наук. Воднораз з березня 1996 р. - вще-прем'ер-мУстр УкраТни з питань агро-промислового комплексу; вще-премер-мiнiстр - мiнiстр сiльського господарства i продовольства УкраТни.
1974 р. в Харювському зооветеринарному Ыституп захистив кандидатську дисертацiю на тему: „Обоснование подбора в заводском стаде крупного рогатого скота", у 1990 р. в НД1 розведення та генетики стьськогосподарських тварин (м. Леынград) - докторську дисерта^ю на тему: „Методы использования генофонда симментальской породы при
чистопородном разведении и скрещивании». Звання професора присвоено в 1991 р.
Кожен час вимагав своТх героТв. Для Михайла Васильовича визначальним став 1996 р То був перюд, коли в державi дмшли до того, що, по суп, ыхто не
знав, що i як робити iз сiльським госпо-дарством, яке горе-реформатори вели до прiрви. Саме тэд Михайла Зубця обрали Президентом УкраТнськоТ академГ|' аграрних наук. У той час погодитись на це могла Людина, яка мала не лише досвщ, знання, а й любов до села, вiру в те, що ситуацю можна переломити на краще.
Мабуть це врахували, коли певний час йому доручили одночасно обммати три найвищих посади в управляй агро-промисловим комплексом держави: вще-прем'eр-мiнiстра Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни, мiнiстра сiльського господарства i продовольства , президента УкраТнськоТ академм аграрних наук. Нiхто у нашм краТн ще не був у трьох кр^ах, якi давали змогу однiй держати у своТх руках ва упрaвлiнськi важелi чи не найголовышоТ для держави гaлузi в умовах глибокоТ економiчноТ кризи. На запитання - Чи не страшно було брати таку вщповщальысть? - Михайло Васильович вiдповiв: „За моТми плечима були десятки рокiв роботи в органах державного управлЫня та наукових установах. Я знав економiчнi, нaуковi та iншi склaдовi господарювання на селi не лише в цтому по УкраУ, а й по кожному репону. Причому тaкi знання завжди одержував з першоджерел, ознайомлюючись на мюцях зi станом справ.
Михайло Зубець - вчёний свiтового рiвня, свою наукову дiяльнiсть присвятив становленню i розвитку впчизняного тва-ринництва. Його внесок у розвиток селекцм i розведення сiльськогосподaрських тварин - це украТнська, волинська, полiськa м'ясн породи i низка украТнських червоно- i чорнорябих молочних заводських лУй великоТ рогатоТ худоби.
Вчений розвинув теоретичн i прaктичнi знання породоутворювального процесу в молочному i м'ясному скотарств^ висунув гiпотезу порiд, став лщером комплексу наукових дослiджень з проблем генетики, селекцм i бютехнологм у твaринництвi.
Вченi й урядовц вважають нaйбiльшою заслугою М.В.Зубця та, що за умов глибокоТ економiчноТ кризи в УкраУ вiн зумiв згуртувати вчених, спрямувати Тхнiй потен^ал на „вимощення" дороги до порятунку академм, науки в iнтересaх уаеТ держави, нашого суспiльствa. Вперше на бaзi створених наукових центрiв при aкaдемiчних iнститутaх та регiонaльних
центрiв наукового забезпечення агро-промислового виробництва на мюцях розроблено й зaдiяно струнку, ефективну систему впроваджувальноТ дiяльностi. Внaслiдок продуманоТ i зваженоТ структурноТ реоргаызацм мережi наукових установ посилено Тхню життев^ь як мiсткa мiж наукою й виробництвом.
На запитання - Де час на все це брати? - Михайло Васильович вiдповiв: „Людей треба оргаызовувати. Ми забуваемо таке поняття, як „апарат". Саме вЫ у всiх випадках реaлiзовуе щеТ, розв'язуе проблеми. Його ж керiвник вiд мiнiстрa до зaвiдувaчa вщдту чи сектора, спрямовуе таку роботу в потрiбне рiчище. I для цього не обов'язково стояти за спиною чи над душею кожного. Тобто великому ке-рiвниковi потрiбно мати гiдних заступниюв i не помилятися при прокладанн курсу до визначеноТ мети. У зв'язку з цим ведуться безперервнi i напружен пошуки рiшень, головна мета яких урятувати аграрну науку. Зубець-вчений, зaмiшaний на виробничому ■поп, не може не усвщомлювати: сила науковця за нових соцiaльно-економiчних умов - в умЫы заробляти грошi за допомогою власного Ытелекту i властивими йому засобами.
Наукова розробка, за Зубцем, не може завершуватись для вченого на етап видaчi рекомендaцiй, крапку можна ставити тiльки пiсля впровадження ^еТ розробки у виробництво. Причому цю роботу беруть на себе наука в особах наукових центрiв разом з репональними центрами наукового забезпечення АПВ в областях. Не мають права залишитися збоку автор чи автори конкретно!' новацм.
Ось, що пише про внесок Михайла Зубця у передмовi до його вибраних творiв президент НАН УкраТни Борис Патон: "1нтенсивне ведення стьського господарства, досягнення ямсного економiчного прориву агропромислового комплексу УкраТни, забезпечення його конкурентоспроможност неможливе без фундаментальних дослiджень у гaлузi селекцм та використання Тхнiх результат у виробництвi. Поеднання фундаментальних дослщжень з реальним виробництвом супроводжуе принципово нов^ комплекснi пiдходи до здмснення iнновaцiйних полiтико-економiчних прогресивних пере-творень, - такими постають перед нами твори Михайла Зубця.
М. В. Зубець як селекцюнер вирю у школi професора М. А. Кравченка. Розробив орипнальну методику створення
жирномолочного стада, здiйснення якоТ дало низку нових високопродуктивних заводських лУй.
Сучасний розвиток селекцм i бюте-хнологм у тваринництвi не можна уявити без наукових шкiл академмв УААН М. В.Зубця, В. П. Бурката, В. П. Рибалка.
Найавторитетншими з них е школи „Селекця м'ясних порщ" та „Селекця i бiотехнологiя у тваринництвi", заснованi при 1нституту розведення i генетики тварин УААН академками УААН М. В. Зубцем i В. П. Буркатом.
Наукова школа академка Зубця об'еднуе вiдомих учених у галузi молочного та м'ясного скотарства. Генетично гарантований рiвень продуктивностi вивчених ними тварин становить : удiй за 305 дыв лактацм - 52006400 кг молока, середньодобовий прирiст молодняку м'ясних порщ - 1100-1200 г, що у два - три рази перевищуе традицмы господар-ськ показники по УкраМ
Зубець, як президент УААН, придтяе велику увагу оптимiзацiТ мереж1 нау- ково-дослщних установ з урахуванням регiональних особливостей розвитку АПК, змiцненню зв'язкiв фундаментально!' науки з освтою i виробництвом., мiжнародному спiвробiтництву з бiльш як п'ятдесятьма зарубiжними краТнами.
Найвагомiшою заслугою М.В.Зубця -академiка i президента УААН, е вмЫня згуртувати вчених, спрямувати Тх науковий потенцiал на розвиток аграрноТ науки в Ытересах держави, украТнського суспiльства. Вчений дотримуеться чгткоТ позици щодо структурноТ перебудови i розвитку аграрного сектору в напрямi створен
ня великих пщприемств шляхом Ытеграцм i кооперацм приватних власнимв.
Академiк Зубець започаткував видання серп науково-публщистичних зiбрань „УкраТнськ вченьаграри XX столiття"
Михайло Васильович опубл^вав понад 600 наукових праць з питань селекцм, бiотехнологiТ та генетики стьського-сподарських тварин, серед них числены монографм й пiдручники. ВЫ одержав 26 авторських свщоцтв i патентiв. Пiд його науковим керiвництвом i консультуванням пiдготовлено чотири доктори i 15 кандидатiв наук. СвоТ знання i досвiд Михайло Васильович щиро передае i студентськiй молодк
Зубець М. В. - народний депутат УкраТни , голова пщкомтету з питань науки Комiтету ВерховноТ Ради УкраТни з питань науки i освiти, дiйсний член Академм аграрних наук Республiки Бiлорусь та РоайськоТ академГТ сiльськогосподарських наук, член Президм НацiональноТ комiсiТ УкраТни в галузi науки i технiки, заслужений дiяч науки i технiки УкраТни, лауреат I премм УААН, премм iм.. В. Юр'ева НАНУ, ДержавноТ премГТ УкраТни в галузi науки i технiки (двiчi). Нагороджений двома орденами „Знак пошани", орденами князя Ярослава Мудрого V i IV ступеыв, орденом Святого Володимира за заслуги перед церквою, трьома медалями.
Бажаемо Михайловi Васильовичу здоров'я та нових здобутмв у розвитку аграрно'/ науки на користь суспльства i на радсть людям.
Вщ iменi працвнимв Держсортслуж- би i УкраТнського iнституту експертизи сортiв рослин з низьким уклоном i найщи- ршими побажаннями Хаджиматов В. А., Гончарук В. Я.
