CC BY
101
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9221 http://nvlvet.com.ua
UDC 637.05:637.07:616.995.121:636.3.033
Microbiological indexes of mutton at monieziosis
O.T. Piven, M.S. Khimich, K.V. Teshko, V.O. Khodunova, O.M. Gorobey
Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
Article info
Received 19.10.2018 Received in revised form 21.11.2018 Accepted 22.11.2018
Odessa State Agrarian University, Panteleymonyvska Str., 13, Odessa 65012, Ukraine. Tel.: +38-063-976-89-54 E-mail: [email protected]
Piven, O.T., Khimich, M.S., Teshko, K.V., Khodunova, V.O., & Gorobey, O.M. (2018). Microbiological indexes of mutton at monieziosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 105-108. doi: 10.32718/nvlvet9221
Today, one of the most objective indicators of safety and quality are microbiological. Although it is practically impossible to completely avoid meat contamination and a wide range of factors may affect the microbial contamination of meat, despite this, microbiological risk analysis is the most effective system for assessing and controlling the safety of meat and meat products, in particular lamb. Therefore, the purpose of our study was to determine the microbiological parameters of lamb obtained from animals affected by monitors, in particular during peak infestations in the southern region. We investigated 125 lamb's carcasses killed in Berezovsky and Saratsky districts of the Odessa region within 3 months. 35 carcasses from that quantity were infected by monieziosis. This amounts 28%. Percentage of moniezia disease was 20% in May, in June and July respectively 39.1% and 22.70%. The results of study showed that the defeat of lambs at the age of 4-6 month by moniezia leads to decrease of quality of mutton. The microbiological indexes indicate it. Study of common bacterial contamination established that the QMAFAnM in samples of experimental group didn't exceed the allowable level in May and June. So, in May allocated 3.01 ± 0.28*103* CFU per 1 g (P < 0.05). This is true toward control. The quantity of Colonies Forming Units per 1 g increased in June and was 3.13 ± 0.23*105 (P < 0.05). The increase is related to gradual height of the inflammatory process, intoxication, allergization of lamb's organism that caused by moniezia. The QMAFAnM exceed the allowable level in July and was 5.22 ± 0.11*10" CFU per 1 g (P < 0.05). This indicates a questionable quality of meat. That raw materials can't be used by consumers on general grounds. It can cause outbreaks of food poisoning. The QMAFAnM during experimental period didn't exceed the allowable level and was within the 1.81 ± 0.34-4.31 ± 0.12*102 CFU per 1 g in carcasses from non-invasive by moniezia (control group) animals. Collibacillus bacterias have indentified during all experimental period in samples from invasion by moniezia animals. At the same time collibacillus bacterias in samples from non-invasion animals were found only in June and July. Average content of colibacillus bacterias was within the 1.68 ± 0.12-4.65 ± 0.26*102 (P < 0.05) CFU per 1 g for experimental group. The index didn't exceed the allowable level but it was higher than indexes in control group. Salmonella contamination was not detected in any groups of samples.
Key words: mutton, security, microbiological indexes, monieziosis, veterinary-sanitary examination.
МшробтлоНчш показники ягнятини за мошезтзу
О.Т. Ивень, М.С. Х1мич, К.В. Тешко, В.О. Ходунова, О.М. Горобей
Одеський державний аграрний утверситет, м. Одеса, Укра'та
Сьогодт одними з найбтьш об'ективних показниКв безпечностi i якостi е мiкробiологiчнi. I хоча повтстю уникнути контамтаци м 'яса практично неможливо i на мтробне обсшетння м 'яса може впливати широкий ряд факторiв, не зважаючи на це, аналiз мiкробiологiчних ризитв е найбтьш ефективною системою оцнки i контролю безпечностi м'яса та м'ясних продуктiв, зокрема баранини. Тому метою нашого до^дження було визначити мiкробiологiчнi показники баранини, отриманог вiд тварин уражених монiезiями, зокрема у перюд тку твазп в твденному регют. Всього було до^джено 125 туш ягнят, забитих в Березiвському i Саратському районах Одеськог областi протягом 3-х мкящв. 35 туш з цгег кiлькостi були уражет монiезiями, що склало 28%. Вiдсоток ураження монiезiями значно рiзнився за мкяцями i становив 20% у травт, 39,1 у червж та 22,7 у липт. Отримаш результати показали, що ураження ягнят 4-6-мкячного в1ку монiезiями призводить до зниження якостi ягнятини, про що свiдчать им мiкробiологiчнi показники. Вивчення загального бактерiального обстетння зразмв до^джног групи встановило, що КМАФАнМ протягом травня-червня не перевищувалао допустимих рiвнiв: у травн обсшетння становило 3,01 ± 0,28*103*
КУО у 1 г (Р < 0,05), що е вiрогiдним вiдносно контролю, а у червт зросло до 3,13 ± 0,23*105 КУО у 1 г (Р < 0,05), що можна пов 'язати з поступовим розвитком запального процесу, ттоксикацп, алерггзацИ оргатзму ягнят, спричинених монiезiями. Але у липт КМАФАнМ становило 5,22 ± 0,11*106КУО в 1 г (Р < 0,05) i перевищило допустимий рiвень, що вказуе на сумтвну яюсть м'яса. Така сировина не може використовуватись споживачами на загальних засадах, адже може стати причиною спалахiв харчових отруень. Водночас у тушах нетвазованих тварин (контрольна група) КМАФАнМпротягом всього до^дного перюду не перевищувала допустимого рiвня i коливалась в межах 1,81 ± 0,34-4,31 ± 0,12*102 КУО в 1 г. Також встановлено обсЫентня туш бактерiями групи кишковог палички, i хоча воно не перевищувало допустимого рiвня, забруднення туш отриманих вiд твазованих ягнят, яке в середньому склало (1,68 ± 0,12-4,65 ± 0,26*102 (Р < 0,05) КУО в 1 г, що було значно вищим, тж у зразках вiд нетвазованих тварин. Також варто зазначити, що БГКП ви^вали з туш твазованих тварин протягом всього перюду до^дження, а з туш нетвазованих - лише в червш та липт. Контамтаци сальмонелами не виявлено у жоднш груш зразтв.
Ключовi слова: баранина, безпечтсть, мтробюлог1чш показники, мотезюз, ветеринарно-сантарна експертиза.
Вступ
BiB4apcTBO е одшею з важливих традицшних галузей тваринництва в Украшг Загалом Укра1на займае 44-е мюце у свт за щшьшстю поголiв'я овець. Вiвчарству в Укрш'ш притаманний зональний принцип розмщення, що обумовлено природно-ктматичними та господарськими умовами. Основною зоною розведення даного виду тварин е твдень Украши (Vdovychenko et al., 2012).
Сьогодш шльшсть овець в Укра1ш становить 1107 тис. голiв, з них у дрiбних господарствах приватного сектору зосереджено 73%. Умови нишшнього ринку склалися таким чином, що основною умовою юнування галузi е виробництво м'яса (Vdovychenko and Zharuk, 2013).
Баранина високо цшилась людьми з давшх чаав. Вченими доведено, що регулярне вживання баранини та ягнятини стимулюе дiяльнiсть пвдшлунково! залози i таким чином може використовуватись для профшактики дiабету, нормалiзацil обмiну холестерину. Велика кшьшсть фосфору, що мiститься у бараниш та ягнятинi, допомагае запоб^и карiесу; а феруму - позитивно впливае на кровотворну систему. Крiм того, баранячий жир мiстить вдеальне для запобiгання атеросклерозу спiввiдношення омега-3 та омега-6 жирних кислот (Mykytyn and Binkevych, 2011; Iatsenko et al., 2015).
Сьогодш в Укра1ш на одного жителя виробляеться 0,280 кг баранини на рiк, а зпдно з даними Мiнiстерства охорони здоров'я нормативний рiвень споживання - 1 кг. До одного з чиннишв, що гальмують розвиток галузi вiвчарства та знижують якiсть сировини, належать гельмiнтози (Boiko et al., 2016). Найчастiше в овець на територи Укра1ни рееструють ехiнококоз, фасцiольоз, монiезiоз i стронплятози. Найвиший ввдсоток ураження тварин у вщ вiд 3-х мiсяцiв до 1-го року мошезюзом (Vlasenko and Stybel, 2012; Vdovychenko and Zharuk, 2013; Bohach et al., 2015; Boiko, 2015; Melnychuk and Stepaniuk, 2016).
Гельмiнтози викликають суттевi ввдхилення у хiмiчному складi м'яса овець (за вмютом води, бiлка, жиру). Крiм того, гiстологiчнi змiни за мошезюзу вказують на iмуносупресивну i токсичну дiю гельмiнтiв. Все це не може не позначитися на якосп сировини (Ibrahim et al., 2013; Bohach and Piven, 2014).
Одним з найбшьш об'ективних показникiв безпечносп та якостi баранини е мжробюлопчш
показники. Водночас варто зазначити, що повшстю уникнути контамшацп м'яса практично неможливо, на мшробне обаменшня м'яса може впливати широкий ряд фактор1в: недотримання стандарпв забою та шслязабшно! обробки, стрес-фактори, породний фактор, прижиттев1 захворювання, в тому числ1 гельмштози. Але незважаючи на це, анал1з мжробюлопчних ризик1в е найбшьш ефективною системою оцшки i контролю безпечносп м'яса i м'ясних продуктiв, зокрема баранини (Frederic et al., 2010; Chulayo and Muchenje, 2013; Iakubchak and Taran, 2014).
Враховуючи вищевикладене, метою нашого дослiдження було визначити мшробюлопчш показники баранини, отримано! ввд тварин, уражених монiезiями, зокрема у перюд пiку швазп в швденному регiонi.
Матерiал i методи дослвджень
Матерiалом дослвдження були тушi ягнят 4-6-мiсячного вiку, отриманi в результат забою на територй' Березiвського i Саратського районiв Одесько! обласп в перiод травня-липня 2017 року (тк мошезюзно! швазп у молодняку овець). Дослвдження проводили на базi лабораторй' кафедри ветеринарно! гiгiени, саштарп i експертизи Одеського державного аграрного ушверситету i Багатопрофшьно! лабораторп ветеринарно! медицини Одеського державного аграрного ушверситету.
Шд час бактерюлопчного дослiдження визначали таш мжробюлопчш показники, як КМАФАнМ (кшьшсть мезофiльних аеробних та факультативно анаеробних мiкроорганiзмiв), БГКП (бактерiй групи кишково! палички) i сальмонели з використанням загальноприйнятих методик.
Результата та Тх обговорення
На початку дослщжень нам необхщно було з'ясувати наявнiсть швазп монiезiями у забiйних ягнят. Для цього шд час проведення шслязабшно! ветеринарно-саштарно! експертизи туш ми дослiджували вмют тонкого кишечнику на вмют паразипв. Встановлено, що значна кшьшсть ягнят була уражена монiезiями (рис. 1).
Так, з рисунку 1 видно, що з дослвджених 125 туш ураження монiезiями виявлено у 35 туш, що становить 28,0%. У травш вщсоток ураження туш мошезгями становив 20,0%, у червнi та липш
А саме у травш видшено 3,01 ± 0,28х103* КУО в 1 г (Р < 0,05), що е в1ропдним пор1вняно з контролем. У червш к1льк1сть КУО в 1 г збшьшилася 1 склала 3,13 ± 0,23^105 (Р < 0,05). Шдвищення показника, ймов1рно, пов'язано 1з поступовим розпалом запального процесу, штоксикащею, алерпзащею оргашзму ягнят, спричинених паразитуванням мошезш.
У липш КМАФАнМ перевищила допустимий р1вень 1 склала 5,22 ± 0,11х106* КУО в 1 г (Р < 0,05). Це вже сввдчить про сумшвну яшсть м'яса. Така сировина не може застосовуватись споживачами на загальних засадах 1 може стати причиною спалах1в харчових токсикошфекцш.
У тушах тварин, нешвазованих мошез1ями (контрольна група), КМАФАнМ протягом дослвдного перюду не перевищувала допустимого р1вня 1 перебувала в межах 1,81 ± 0,34-4,31 ± 0,12х102 КУО в 1 г.
Результати дослщження ягнятини на обаменшня БГКП та сальмонелами наведеш у таблиц 2.
перевищувало допустимого р1вня.
Таблиця 1
Загальне бактер1альне обаменшня ягнятини (М ± т, п = 70)
Мгсящ Дослщжено зразкш КМАФАнМ, КУО в 1 г
Д К Д К
Травень Червень Липень 7 7 18 18 10 10 3,01 ± 0,28х103* 1,81 ± 0,34х102 3,13 ± 0,23х105* 2,36 ± 0,15х102 5,22 ± 0,11х106* 4,31 ± 0,12х102
Примгтка: Д - дослщна група, К - контрольна група; *Р < 0,05.
Таблиця 2
Обаменшня ягнятини бактериями групи кишково! палички 1 сальмонелами (М ± т, п = 70)
вщповвдно 39,1 та 22,7%.
Для подальшого дослщження мжробюлопчних показнишв ми вщбирали зразки туш ягнятини ввд швазованих 1, як контрольних, нешвазованих тварин (по 35 зразшв).
Тргшонь Чсрвень Липень
■ дос.11да(емо исього. туш ■ уражено монй туш
Рис. 1. Ураження туш ягнят 4-6-м1сячного вшу мошез1ями
Дослщження загального бактер1ального обаменшня встановило (табл. 1), що у тварин дослвдно! групи КМАФАнМ у травш та червш не
Мсящ
БГКП, КУО в 1 г
Сальмонели, в 25 г
Д
К
Д
К
Травень Червень Липень
4,65 ± 0,26х102* 1,68 ± 0,12х102* 3,53 ± 0,21х102*
1,61 ± 0,11x10 2,34 ± 0,25x10
ПримЫка: Д - дослщна група, К - контрольна група; *Р < 0,05.
З таблиц видно, що у пробах ввд швазованих мошез1ями тварин БГКП виявляли протягом всього дослвдного перюду, тимчасом як у пробах в1д нешвазованих тварин БГКП виявляли т1льки в червш та липш. Середнш вм1ст БГКП в дослвднш груш перебував у межах 1,68 ± 0,12-4,65 ± 0,26х102 (Р < 0,05) КУО в 1 г, що не перевищувало допустимого р1вня, хоча й було вищим за показники контрольно! групи.
Обаменшня сальмонелами не виявлено в жоднш проб1 як контрольно!, так 1 дослвдно! груп.
Висновки
1. Встановлено, що 28,0% в1д загально! кшькосп забитих ягнят 4-6-мюячного в1ку уражеш мошез1ями.
2. В тушах, отриманих ввд швазованих мошез1ями ягнят, виявлено поступове зростання загального бактер1ального обаменшня у перюд з травня по
липень. У липш КМАФАнМ становила 5,22 ± 0,11х106 КУО в 1 г, що перевищуе допустимий р1вень. Таку ягнятину не можна використовувати на загальних засадах.
3. В тушах, отриманих в1д швазованих мошез1ями ягнят, виявлено обаменншня БГКП, проте показники не перевищували допустимого р1вня 1 перебували в межах 1,68 ± 0,12-4,65 ± 0,26х102 (Р < 0,05) КУО в 1 г.
Перспективы подальших дослгджень. Подальш1 дослщження будуть спрямоваш на розробку метод1в полшшення якост1 баранини (ягнятини), отримано! в1д швазованих тварин у постдегельмштизацшний перюд.
References
Bohach, M.V., Bohach, T.V., Bondarenko, L.V., & Ргуеп,
О.Т. (2015). Vikova dynamika kyshkovykh parazytoziv
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 92
ovets v hospodarstvakh Odeskoi oblasti. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 30(2), 213-217. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015_30% 282%29_55 (in Ukrainian).
Bohach, M.V., & Piven, O.T. (2014). Osnovni histolohichni zminy v orhanizmi ovets, khvorykh na anoplotsefaliatozy. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 28(2), 610-613. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28%282%29__ 139 (in Ukrainian).
Boiko, O.O., Huhosian, Yu.A., & Bulyhina, K.V. (2016). Vplyv rivnia helmintoznoi invazii tvaryn na yakist miasnoi produktsii. Orhanichne vyrobnytstvo i prodovolcha bezpeka : [zb. materialiv dop. Uchasn. IV Mizhnar. nauk.-prakt. konf.]. Zhytomyr: O.O. Yevena, 137-140. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/5107 (in Ukrainian).
Boiko, O.O. (2015). Helmintofauna ovets i kiz Dnipropetrovskoi oblasti. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Biolohiia. Medytsyna, 6(2), 87-92. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2015_6%282%29__3 (in Ukrainian).
Vdovychenko, Yu.V., Iovenko, V. M., & Zharuk, P.H. (2012). Stan vivcharstva na suchasnomu etapi transformuvannia ekonomichnykh vidnosyn v Ukraini. Naukovyi visnyk Askaniia-Nova, 5(1), 3-9. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvan_2012_5%281%29__3 (in Ukrainian).
Vdovychenko, Yu.V., & Zharuk, P.H. (2013). Stan ta perspektyvy rozvytku haluzi vivcharstva v Ukraini. Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu, 1, 136-138 (in Ukrainian).
Vlasenko, O.V., & Stybel, V.V. (2012). Epizootolohichna sytuatsiia shchodo invaziinykh zakhvoriuvan ovets u hospodarstvakh Sumskoi oblasti. Naukov. Visnyk LNUVMBT im. S. Z. Gzhytskoho, 14, 2(52), 44-48. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_2%281%29
_11 (in Ukrainian).
Ibrahim, M.I.S., Glamazdin, I.G., & Sysoeva, N.Ju. (2013). Vlijanie gel'mintozov na kachestvo mjasa ovec. Rossijskij parazitologicheskij zhurnal, 2, 54-57. https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-gelmintozov-na-kachestvo-myasa-ovets (in Russian).
Melnychuk, V.V., & Stepaniuk, V.K. (2016). Vikova dynamika stronhiliatoziv orhaniv travlennia ovets na terytorii Poltavskoi oblasti. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 3, 81-83. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2016_3_20 (in Ukrainian).
Mykytyn, L.Ye., & Binkevych, V.Ya. (2011). Baranyna -pozhyvnyi ta tsinnyi produkt kharchuvannia. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S. Z. Gzhytskoho, 13, 4(50), 297-300. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_ 4%284%29_59 (in Ukrainian).
Iakubchak, O.M., & Taran, T.V. (2014). Pidkhody do analizu mikrobiolohichnykh ryzykiv u svizhomu miasi. Nauchnye trudy SWorld, 32(4), 51-57. https://elibrary.ru/item.asp?id=22804924 (in Ukrainian).
Iatsenko, I.V., Binkevych, V.Ya., & Mykytyn, L.Ye. (2015). Kharchova tsinnist baranyny, yak perspektyvnoho ta neobkhidnoho produktu kharchuvannia. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 30(2), 276-280 (in Ukrainian).
Chulayo, A.Y., & Muchenje, V. (2013). The effects of pre-slaughter stress and season on the activity of plasma creatine kinase and mutton quality from different sheep breeds slaughtered at a smallholder abattoir. Asian-Australasion journal of animal sciences, 26(12), 1762-1772. doi: 10.5713/ajas.2013.13141.
Frederic, A., Ayum, T.G., Gifty, A.A., & Samuel, A. (2010). Microbial quality of chevon and mutton sold in Tamale Metropolis of Northern Ghana. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 14(4), 53-55. doi: 10.4314/jasem.v14i4.63257.
