CC BY
71
17.Chuhunov I.Ia., Pasichnyi M.D. Finansova polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii ekonomiky // Visnyk KNTEU. - 2016. -№ 5. - S. 5-18.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Сальникова Тетяна Валерпвна, к.е.н., старший викладач кафедри фшанав Ун1верситет митноТ справи та фшанав e-mail: taniasalnikova@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Сальникова Татьяна Валериевна, к.э.н., старший преподаватель кафедры финансов Университет таможенного дела и финансов e-mail: taniasalnikova@gmail.com
AUTHOR DETAILS
Salnikova Tania, senior lecturer in Finance University of Customs and Finance e-mail: taniasalnikova@gmail.com
УДК: 339.54+351.713
М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ МИТНОГО ПОСТ-АУДИТУ
Соколовська О.В.
Предметом досл'дження е теоретичн!' питання органзацИ митного пост-аудиту.
Метою досл'дження е анал1з i систематизаця чинних м1жнародних стандартie реал1заци митного пост-аудиту.
Методи досл'дження. У роботi використан1 методи пор1вняльного анализу, синтезу, лог1чного узагальнення результатie.
Результати роботи. У статтi представлений анал1з чинних стандартie митного пост-аудиту, що використовуються в практиц розвинених кра'Ун; визначен основы проблемн1 мсця ¡мплементаци стандарте митного пост-аудиту до законодавства УкраУни.
Сферою застосування результат'^ досл'дження е процес контролю за товарними потоками при перетин ними митних кордон в.
Висновки. Проведений анал1з дозволив обгрунтувати, що на сьогодншн/'й день в законодавств УкраУни належним чином не '¡мплементован'! основн положення м1жнародних стандарт¡в, пов'язан з органзацею митного пост-аудиту, що ускладнюе практичну реал1'зац1'ю його механ1зм1в.
Ключов'1 слова: митний пост-аудит, митна полтика, ризик-менеджмент.
МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ ТАМОЖЕННОГО ПОСТ-АУДИТА
Соколовская Е.В.
Предметом исследования являются теоретические вопросы организации таможенного пост-аудита.
Целью исследования является анализ и систематизация действующих международных стандартов реализации таможенного пост-аудита.
Методы исследования. В работе использованы методы сравнительного анализа, синтеза, логического обобщения результатов.
Результаты работы. В статье представлен анализ действующих стандартов таможенного пост-аудита, использующихся в практике развитых стран; определены основные проблемные места имплементации стандартов таможенного пост-аудита в законодательство Украины.
Областью применения результатов исследования является процесс контроля за товарными потоками при пересечении ими таможенных границ.
Выводы. Проведенный анализ позволил обосновать, что на сегодняшний день в законодательстве Украины должным образом не имплементированы основные положения международных стандартов, связанные с организацией таможенного пост-аудита, что затрудняет практическую реализацию его механизмов.
Ключевые слова: таможенный пост-аудит, таможенная политика, риск-менеджмент.
INTERNATIONAL STANDARDS OF POST-CLEARANCE AUDIT
Sokolovska О^.
The research question consists of theoretical implications of the post-clearance audit.
The purpose of study is both to analyze and to systematize the current international standards of post-clearance audit.
394
Ekohomî4h^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Соколовська О.В., 2017
Research methods. In our study we used both comparative analysis and synthesis methods, and also a logical generalization of obtained results.
Results. The article analyses current standards of post-clearance audit used by developed countries; also we determined the main problematic issues related to the implementation of standards of customs post-audit in Ukrainian legislation.
Scope of application. The obtained results could be applied in the process of control over cross-border commodity flows.
Conclusion. The provided analysis allowed us to substantiate that now the main principles of international standards of post-clearance audit are not properly implemented in the Ukrainian legislation which complicates the practical realization of its mechanisms.
Key words:post-clearance audit,customs policy, risk-management
Вступ. На сьогодншнш день осктьки переважна бтьшють зовншньоторговельних вщносин складаеться з глобальних мереж та ланцюжюв постачань, безперешкодне i своечасне оформлення товарiв е запорукою забезпечення нацiональних економiчних штереав краТн. Обмежена кiлькiсть документiв на момент ввезення не дае повноТ шформаци щодо зовншньоторговельноТ транзакци, яку необхщно знати для правильного визначення митноТ вартостi, класифкаци товару, прав на преференцмне походження товару тощо.
Дослщженнями митного пост-аудиту в УкраТш займались такi науковцi як Л. Батанова, В. Вакульчик, П.Пашко, В. Фабiянська, М. Харкавий та шшк За кордоном проблематикою митного пост-аудиту займаються переважно спецiалiсти мiжнародних оргашзацш, а також фахiвцi митних оргашв конкретних краТн.
Проте наразi доцтьною е систематизацiя чинних мiжнародних норм, правил та стандарт здiйснення митного пост-аудиту, якими користуються розвиненi краТни задля розробки напрямiв iмплементацiТ цих стандарт у дiяльнiсть митних оргашв УкраТни. З урахуванням вищезазначеного, метою даного дослщження е аналiз та систематиза^я чинних мiжнародних стандартiв здшснення митного пост-аудиту.
Виклад основного матер*алу. Всесвiтня митна органiзацiя (WorldCustomsOrganization, WCO) у Переглянутiй Кiотськiй Конвенцп щодо гармошзаци та спрощення митних процедур (Revised Kyoto Convention on the Harmonization and Simplification of Customs Procedures) (далi - Юотська конвен^я) та Св^ова органiзацiя торгiвлi (WorldTradeOrganization, WTO) рекомендують такi принципи митного адмшютрування, яким мають слiдувати краТни:
- перехщ вiд пооперацiйного контролю1(transactionbytransaction) перемiщення товарiв через митний кордон до контролю, заснованому на методах митного пост-аудиту;
- застосування методiв ризик-менеджменту для митного контролю;
- запровадження шституту уповноваженого економiчного оператора (authorizedeconomicoperator, AEO) задля забезпечення безпеки мiжнародних ланцюжш постачань та спрощення руху вантажiв законослухняних економiчних аген^в;
- запровадження застосування показникiв ефективност дотримання законодавства задля забезпечення дiевостi та ефективностi митного контролю;
- сприяння митнш та торговельнiй кооперацп задля забезпечення економiчних агентiв актуальною шформа^ею щодо змiн митного законодавства та митних процедур та забезпечення добровтьного дотримання ними митного законодавства;
- пщписання взаемних угод з питань адмшютративноТ допомоги з економiчними агентами та шшими митними органами задля задоволення вимог глобалiзацiТ торгiвлi та попередження шахрайства у торпвл^
- забезпечення належного рiвня подготовки та мотивацiТ персоналу митних оргашв.
В рамках Доха Раунду СОТ (DohaDevelopmentRound) наразi обговорюються питання угод щодо спрощення торпвл^ якi включають ключовi заходи, пов'язанi з митними процедурами та митним контролем за рахунок впровадження:
- методiв митного пост-аудиту;
- методiв ризик-менеджменту;
- методiв попереднього контролю (pre-arrivalclearance);
- шституту уповноваженого економiчного оператора [3, c.5].
УкраТна е членом Всесв^ньоТ митноТ органiзацiТ з 1992 р., i вона мае слiдувати положенням КютськоТ КонвенцiТ та вiдповiдним стандартам, визначеним у цш конвенцп. Також, як член СОТ, УкраТна зобов'язана впроваджувати методи спрощення торгiвлi (tradefacilitationmeasures), якi обговорюються в рамках Раунду Доха. Тобто, положення як СОТ так i ВМО, вимагають вщ УкраТни впровадження стандарт та методiв митного пост-аудиту.
До того ж, ст. 76 Роздту IV «Торпвля i питання, пов'язанi з торпвлею» Угоди про Асоцiацiю мiж УкраТною, з однiеТ' сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським спiвтовариством з атомноТ енергiТ' i Тхнiми державами-членами, з шшоТ сторони, зокрема п. (е), передбачае застосування сучасних методiв митного контролю, включаючи оцшку ризикiв (risk assess ment), аудит та контроль пюля митного
1 Пооперацйний контроль являе собою контроль, який застосовуеться до кожно! окремо! партп товару, у той час як вона перетинае кордон, / включаю так методи як ф/'зичний огляд, контроль вартост¡, походження та класиф/'кац"! товару, взяття зразкв, переврку сертиф/'кат/'в, л1ценз1й та дозвол/'в тощо.
оформлення (post clear ance controls and company audit methods) з метою спрощення декларування та випуску TOBapiB (release of goods) [4].
Експерти европейськоТ економiчноï комiсiï ООН (UNECE) вщзначають, що митнi органи, якi не застосовують методи митного пост-аудиту, зазвичай зосереджують свiй контроль лише на кордош пiд час iмпорту товарiв, та часто застосовують лише фiзичний огляд товарiв (physical examination). Це призводить не лише до збтьшення ктькосп часу, який товар проводить на кордош, але до неефективност та недieвостi використання як самого подiбного контролю, таку i персоналу митних оргашв, задiяного у цих процедурах. До того ж, виключно фiзичний огляд створюе сприятливi умови для корупци'. Контроль, заснований на аудиту е для митних оргашв передумовою успiшного застосування заходiв щодо спрощення торпвл^ таких як вщдтення процедур випуску вiд процедур оформлення (clearance), спрощеш процедури для уповноважених учасниш торгiвлi (authorizedtraders) та уповноважених економiчних операторiв, застосування правил оцшки СОТ (WTOvaluationrules).
Використання методiв митного пост-аудиту може призвести до зростання надходжень вщ сплати мита та шших податш, якi сплачуються при перетиш товаром митного кордону, осктьки митний пост-аудит дозволяе провести бтьш комплексну оцiнку документацiï, необхiдноï для визначення сум мита та податш. Зокрема, у Япони використання методiв митного пост-аудиту призвело до зростання доходiв майже удвiчi у 2009 р. порiвняно з 1999 р. [9].
На думку спе^алю^в Всесв^нього банку, впровадження методiв митного пост-аудиту е одним з напрямiв змш, якi вiдбуваються на сьогоднiшнiй день у мiжнароднiй торгiвлi. Постiйна необхщнють пiдтримувати належний рiвень дотримання законодавства економiчними агентами - суб'ектами ЗЕД, забезпечення взаемоди' мiж ними та митними органами, зростаючi обсяги вантажiв, що перетинають митний кордон краТни, а також час, який витрачаеться на проходження митних процедур - все це зумовлюе необхщнють пошуку нових механiзмiв контролю за дотриманням митного законодавства.
Одного попереднього митного контролю недостатньо, осктьки вш забезпечуе лише початковою шформа^ею. На сучасному етапi його необхiдно поеднувати з методами митного пост-аудиту, який включае в себе бтьш детальний аналiз iнформацiï та супровiдноï документацiï пюля того, як товар потрапив у крашу. Митний постаудит може здмснюватись у рiзних формах, вщ випадкових перевiрок (randomaudits) з метою визначити дотримання митного законодавства окремим суб'ектом ЗЕД, до регулярних перевiрок (regularlyscheduledaudits), зосереджених на певних компашях, групi компанiй або галузях промисловосп. Спiльним у цих методах е законодавча база, яка забезпечуе наявнють квалiфiкованих аудиторiв, що мають право навщувати примiщення (enterpremises) та перевiряти документацiю у паперовому та/або електронному виглядi.
Митний пост-аудит являе собою перехщ вщ традицiйних пiдходiв, як фокусувались на фiзичному оглядi вантажу та вiдносно неефективних перевiрках докуметчв, якi обмежували аудиторiв незначним вщсотком загальноТ кiлькостi транзакцiй економiчного агента - суб'екта ЗЕД. Митний пост-аудит фокусуеться на торговельних системах (commercial systems) економiчного агента, як забезпечують проведення його транзакцш та вщповщнють Тх чинному законодавству. При цьому, ефектившторговельш системи з адекватним контролем характеризуються високим рiвнем дотримання чинного законодавства. У цьому контексп, ризики дотримання законодавства можуть бути скорочеш, якщо процес аудиту використовуеться задля виявлення проблем у торговельних системах економiчного агента та ^d^i контролю; вщповщно, цей процес спрямований на покращення дотримання законодавства економiчним агентом (концеп^я «complianceimprovement») [9; 10, c.8-9].Все вищезазначене призвело до необхщносп сконцентруватись на митному контролi пюля ввезення товарiв, зберiгаючи при цьому вибiркову i цiлеспрямовану перевiрку на кордош.
При застосуванш методiв аналiзу ризикiв та митного пост-аудиту, митш органи можуть бiльш ефективно зосередити своТ ресурси i спiвпрацювати з економiчними агентами - суб'ектами ЗЕД з метою забезпечення дотримання мiжнародних норм та сприяння торгiвлi. В цьому аспекту ВМО у п. 1.4.4.3 Практичного керiвництва щодо контролю торгiвлi стратегiчними товарами (Strategic Trade Control Enforcement, STCE) визначае процес митного пост-аудиту як структуроване вивчення вщповщних комерцшних договорiв купiвлi-продажу, фшансових i нефiнансових звiтiв, фiзичних запаав товару i iнших активiв, з метою вимiрювання i покращення рiвня вiдповiдностi технiчним стандартам[11].
На сучасному еташ, особливо для краТн, що розвиваються, перехщ вщ контролю на кордош до постаудиту зазвичай займае ктька ромв, оскiльки необхщно розробити новi процеси i процедури, та забезпечити пщготовку квалiфiкованих кадрiв.Водночас, реалiзацiя митного пост аудиту, згщно сучасним мiжнародним стандартам, не е окремим процесом; вш мае бути включеним в бтьш широкий контекст спрощення торпвл^ процедур митного оформлення, складських процедур та шших митних режимiв, наприклад, режимiв, заснованих на регулярнш ствпрац митного органу та аудиторськоТ органiзацiï [5, c.4].
Визначення митного пост-аудиту зафксовано у Кютськш конвенцiï як сукупнiсть заходiв, за допомогою яких митш органи можуть переконатись стосовно точност та достовiрностi декларацш шляхом вивчення та оцшки вщповщноТ облiковоï та звiтноï документации торговельних систем та комерцiйноï шформаци компанп, дiяльнiсть якоТ е об'ектом аудиту.
Як зазначалось вище, митний пост-аудит дозволяе митним органам застосовувати багатоступеневий ризикоорiентований (multi-layeredrisk-based) пщхщ до контролю, як перехщ вщ виключно контролю на основi транзакцiï, пооперацшного контролю до митного адмiнiстрування на основi аудиту (audit-basedadministration) [7].
Подiбну думку подтяють i експерти USAID, коли визначають, що необхiдним е концептуальний та практичний перехщ вiд традицшного пiдходу, коли перевiряються iндивiдуальнi деклараци' на основi кожноТ транзакцiï, до аудиту, заснованому на методах ризик-менеджменту, згщно якого визначаються певнi галузi промисловостi або сектори з високим рiвнем ризику. I потiм, визначен транзакцiï з високим рiвнем ризику певних компанш пiдпадають пiд аудит.Зазвичай, прогресивна стратепя аудиту застосовуеться, коли аудит починаеться з початком камеральноТ документально!' перевiрки (desk audit) визначених транзакцш, коли економiчний агент - суб'ект ЗЕД надае додаткову шформацш на запит митних оргашв. На основi результатiв подiбноï початковоТ перевiрки мае бути прийняте рiшення, чи потрiбен подальший аудит, чи ж.
При цьому, мають бути забезпечеж такi принципи:
- забезпечення певного ступеня спецiалiзацiï Департаменту митного пост-аудиту за галузями або секторами економки;
- наявнють ефективних методiв зв^ування за результатами аудиту (reporting audit results), у яких вщображено рiвень дотримання законодавства суб'ектом ЗЕД, та визначення, чи вс недолiки, як було визначено протягом аудиту, виправлеж ним у вiдведений для цього час;
- забезпечення максимально ефективного використання шформаци' з баз даних митних декларацш та застосування критери'в автоматичного вщбору задля визначення високо ризикових економiчних агентiв/операторiв та транзакцш, як пiдлягають аудиту;
- забезпечення доступу аудиторiв до iнформацiйних баз даних з метою швидкоТ щентифшацп високоризикових суб'ектiв ЗЕД, якi мають проблеми iз дотриманням законодавства у минулому;
- забезпечення ефективного зворотного зв'язку процес управлшня ризиками та аудиту з результатами перевiрок декларацш, огляду вантажiв (cargo inspections) та зовжшжми джерелами шформаци;
- впровадження заходiв, як мають на мет вдосконалення аудиторською професiйноï етики та вщповщальносп.
- забезпечення економiчних агенпв актуальною iнформацiею стосовно процедур митного пост-аудиту, включаючи Тх права та обов'язки, з метою забезпечення сшвпрац мiж ними та митними органами [3, с.54-56].
Застосування методiв митного пост-аудиту вимагае належноТ органiзацiï роботи вщповщного департаменту митного органу, забезпечення повноважень аудиторiв щодо доступу до комерцшноТ iнформацiï компанiï, дiяльнiсть якоТ е об'ектом аудиту, наявностi квалiфiкованих спiвробiтникiв, застосування стандартiв бухгалтерського облку, зокрема, мiжнародних стандартiв фiнансовоï зв^носп (InternationalFinancialReportingStandards (IFRS)), прийнятих Радою з мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (International Accounting Standards Board) компажями. Лише знання цих стандарт дозволить митним органам адекватно впроваджувати митний пост-аудит.
Основы документи, де визначено мiжнароднi стандарти митного пост-аудиту наведено на рис.1.
Документа^я, що регламентуе м'жнародн стандарти митного пост-аудиту I
Г
ICC Customs Guidelines #19
Визначае необхщнють переходу вщ пооперацiйного контролю до аудиту шсля
митного оформлення
I
WCO Guidelines to Chapter 6 of the Revised Kyoto Convention
Регламентуе стандарти проведення митного постаудиту на кожному його еташ
I
WCO Guidelines
For Post-Clearance Audit
Регламентуе теоретико-методолопчж засади та стандарти митного постаудиту
1
EU Blueprint 14. Post-clearance control and audit
Визначае основы стратепчж завдання створення служби митного пост-аудиту
Рисунок 1. Документащя, що регламентуе мiжнароднi стандарти митного пост-аудиту
Джерело: складено автором за даними [2; 9].
До них вщносяться TaKi.
1. Положення 1МжнародноТ торговельноТ палати стосовно митноТ справи (ICC Customs Guidelines) #19, яке визначае необхщнють переходу вщ пооперацшного контролю до процедур аудиту шсля митного оформлення (post-entry procedures) [6];
2. Роз'яснення Всесв^ньоТ митноТ оргажзацп стосовно гл.6 КютськоТ конвенци (WCOGuidelinestoChapter 6 oftheRevisedKyotoConvention), що регламентуе стандарти проведення митного пост-аудиту на кожному його етап;
3. Положeння Вcecвiтньоï митноТ оргaнiзaцiï щодо здiйcнeння митного поcт-aудиту (WCOGuidelinesForPost-ClearanceAudit), дe рeглaмeнтовaно тeорeтико-мeтодологiчнi зacaди тa cтaндaрти митного поcт-aудиту, зокрeмa, прaвовий рeжим, оcобливоcтi cтрaтeгiчного плaнувaння тa ризик-мeнeджмeнту, взaeмодiю з iншими митними iнcтитутaми тощо [9].
4. Збiркa митних cтaндaртiв GC «Шлях до покрaщeння якоcтi митних поcлуг» (Customs blue prints. Pathways to better customs), зокрeмa роздт 14 «Поcт-митний контроль тa aудит» (Blue print 14. Post-clear ance control and audit), який визнaчae оcновнi cтрaтeгiчнi зaвдaння cтворeння eфeктивноï тa рeзультaтивноï ^ужби митного поcт-aудиту тa контролю, я^ нaдaлa б змогу митному органу виконувaти cвоï зaвдaння (оформлeння тa контроль товaрiв, збiр доходiв) i ^рияти при цьому торгiвлi.
До тaких cтрaтeгiчних зaвдaнь, згiдно цього cтaндaрту, вiдноcятьcя:
- розробкa унiвeрcaльноï прaвовоï бaзи, якa нaдaвaлa б митному органу нeобхiднi повновaжeння для eфeктивного i рaцiонaльного провeдeння митного поcт-aудиту тa контролю;
- cтворeння оргaнiзaцiйноï cтруктури, якa дозволялa б aудиторaм i Тх кeрiвникaм виконувaти cвоï обов'язки мaкcимaльно eфeктивно;
- cтворeння cиcтeми упрaвлiння aудитом, я^ б зaбeзпeчувaлa провeдeння рeзультaтивних, ви^коякюних aудитiв iз зacтоcувaнням вiдповiдних мeтодiв i пeрeдбaчaлa cтворeння прогрaми зaбeзпeчeння якоcтi, що дозволялa б проводити aудит вiдповiдно до нeобхiдних cтaндaртiв;
- розробкa нaцiонaльного плaну aудитiв, в якому пeрeдбaчaютьcя як короткостроков^ тaк i довгоcтроковi зaходи, що випливaють iз прiоритeтiв, зacновaних нa aнaлiзi ризикiв;
- розробкa cтрaтeгiï пiдготовки, якa зaбeзпeчувaлa б отримaння aудиторaми тa кeрiвникaми вciх нeобхiдних знaнь i нaвичок для плaнувaння i виконaння cвоïх обов'язкiв.
Тaкож цeй cтaндaрт пeрeдбaчae чотири оздовш cфeри рeaлiзaцiï визнaчeних cтрaтeгiчних зaвдaнь:
- прaвовa cфeрa (legal basis);
- оргaнiзaцiйнa cтруктурa (organisational structure);
- cиcтeмa упрaвлiння (management system);
- cтрaтeгiя розвитку кaдрового потeнцiaлу (training strategy).
Для кожноТ з цих cфeр визнaчeно вiдповiднi ц^ тa покaзники оцiнки eфeктивноcтi [2, c.79-83].
У зaзнaчeних мiжнaродних cтaндaртaх визнaчeно тaкож оcновнi цiлi тa пeрeвaги митного поcт-aудиту, зокрeмa:
- отримaння гaрaнтiй зaповнeння митних дeклaрaцiй вiдповiдно до вимог чинного митного зaконодaвcтвa;
- пeрeвiркa прaвомiрноcтi визнaчeння тa cплaти cуми митних плaтeжiв;
- cпрощeння мiжнaродного пeрeмiщeння товaрiв;
- гaрaнтувaння прaвильного дeклaрувaння товaрiв;
- зaбeзпeчeння дотримaння умов, що cтоcуютьcя конкрeтних погоджeнь i дозволiв, нaприклaд, попeрeдньоï aутeнтифiкaцiï трaнзитних докумeнтiв, прeфeрeнцiйних ceртифiкaтiв походжeння/пeрeмiщeння, лiцeнзiй, квот тa зaбeзпeчeння iнших cпрощeних процeдур.
При цьому, митний поcт-aудит зaбeзпeчуe тaкi пeрeвaги:
- cпрощeння митних процeдур нa момeнт митного оформлeння;
- полeгшeння оцiнки рiвнiв ризику тa рeaгувaння нa них;
- пiдвищeння eфeктивноcтi викориcтaння рecурciв митних оргашв;
- cприяння рeaлiзaцiï концeпцiï добровiльного вiдповiдноcтi тa caмооцiнки;
- iдeнтифiкaцiя eкономiчних aгeнтiв, пiдозрювaних у шaхрaйcькiй дiяльноcтi, тa вжиття вщповщних зaходiв;
- нaдaння iнформaцiï для оцшки подaльшого прaвa нa cтaтуc уповновaжeного eкономiчного опeрaторa [5, c.6-7].
Кiотcькa конвeнцiявизнaчae три cтaндaрти, якi мaють бeзпоceрeднe вiдношeння до провeдeння митного поcт-aудиту, зокрeмa:
Standard 6.6: Сиcтeми митного контролю мaють включaти контроль, зacновaний нa мeтодaх aудиту.
Standard 6.7: З мeтою вдоcконaлeння митного контролю митнa cлужбa мae прaгнути до cпiвпрaцi з шшими митними aдмiнicтрaцiями тa до уклaдeння угод щодо нaдaння взaeмноï aдмiнicтрaтивноï допомоги.
Standard 6.10: Mитнi органи, з мeтою зaбeзпeчeння дотримaння митного зaконодaвcтвa, повиннi проводити оцiнку торговeльних cиcтeм eкономiчних aгeнтiв - cуб'eктiв ЗЕД, у тiй чacтинi, дe цi cиcтeми чинять вплив нa митнi опeрaцiï.
З цих cтaндaртiв випливae, що митний поcт-aудит мae нa мeтi нaдaти прозору тa чiтку iнформaцiю cтоcовно рiвня дотримaння компaнieю зaконодaвcтвa, тa визнaчити aбо пiдтвeрдити cфeри потeнцiйного ризику, дe потрiбнi додaтковi зaходи з [примуcового] дотримaння зaконодaвcтвa.
Протe рeзультaти митного поcт-aудиту нe лишe дозволяють митним оргaнaм визнaчити потeнцiйно протипрaвну повeдiнку (unlawful conduct), aлe тaкож i визнaчити зaконоcлухняних (highly compliant) cуб'eктiв ЗЕД, з низьким рiвнeм ризику нeдотримaння зaконодaвcтвa. Подiбним компaнiям можуть нaдaвaтиcь пeвнi вигодi, нaприклaд, отримaння дозволiв у cкорочeний тeрмiн (fast-track' permissions) aбо cпрощeння митних процeдур, що, у cвою чeргу, тaкож зaбeзпeчить cкорочeння витрaт провeдeння митного контролю для митних оргашв. Подiбнa концeпцiя формуе оcнову для впровaджeння iнcтитуту уповновaжeного eкономiчного опeрaторa. Оздовы cтaндaрти з цього приводу тaкож мicтятьcя у Кiотcькiй конвeнцiï [7; 9; 10, c.9-10].
Розглянемо ц стандарти бiльш детально.
Стандарт 6.6.
Для управлшня мiжнародними потоками товарiв, розмiр яких постiйно збiльшуеться, i сприяння учасникам торпвл^ митнi органи в дедалi бiльшiй мiрi покладаються на торговельш системи учасникiв торгiвлi для цiлей митного контролю. Заходи контролю можуть варшватися вiд простого аудиту, проведеного пюля митного оформлення, до проведення самоконтролю учасником торпвлк Заходи контролю, засноваш на аудиту не заважають проведенню фiзичного огляду товарiв.
Попередньою умовою для митного органу щодо здшснення заходiв контролю, заснованих на аудиту з урахуванням надшносп торговельних систем учасника торпвл^ е те, що данi системи повинш дотримуватися загальноприйнятих принципiв ведення бухгалтерського облку (GAAP) в сво'ш краïнi. Цi принципи визначають як економiчнi ресурси та зобов'язання повинш бути враховаш в бухгалтерських документах як активи i зобов'язання, як змши в активах та зобов'язаннях мають бути вщображеш в бухгалтера як повиннi визначаться активи, зобов'язання i змши в них, яка шформа^я i яким чином повинна бути розкрита i як фiнансовi зв^и повиннi бути пiдготовленi [8, с.23-24].
Згiдно визначення Кiотськоï конвенцп', контроль, заснований на проведеннi аудиту включае заходи, що вживаються митними органами для перевiрки точност i достовiрностi вiдомостей, зазначених у митних деклара^ях, шляхом вивчення бухгалтерських книг, рахункв, систем бiзнесу i вах вiдповiдних комерцiйних даних, наявних у економiчного агента - суб'екта ЗЕД.
Роздт 7.2 гл. 6 визначае мiжнароднi стандарти заходiв контролю, заснованих на аудитк
Безпосередньо, митного пост-аудиту стосуеться п. 7.2.1.У загальних положеннях цього стандарту вщзначаеться, що митний пост-аудит повинен проводитися для перевiрки дiяльностi економiчних агентiв, якi беруть участь в мiжнародному перемiщеннi товарiв. Подiбнi процедури е ефективним засобом для проведення митного контролю, осктьки надають бтьш ч^ку iнформацiю щодо зовшшньоторговельних договорiв, iнформацiя про як вiдображена в бухгалтерських книгах i облкових записах економiчних агентiв -суб'ек^в ЗЕД, i одночасно, дозволяють митним органам сприяти учасникам торгiвлi у виглядi спрощеного порядку митного оформлення.
Згiдно мiжнародним стандартам, цей процес включае так етапи.
1. Розробка аудиторських програм (development of audit programmes)
Митш органи повинш визначити категори аудиту, проведеного пюля митного оформлення, наприклад, аудит iмпортера/експортера, аудит митноТ вартосп, аудит втьних економiчних зон, аудит митного брокера, аудит деклараци перевiзника, а також розробляти брошури з методологи проведення фактичного аудиту.
2. Вибiр оаб/компанш для аудиту (selection of persons / companies for audit)
В^^р оаб/компанш для аудиту повинен проводитися на основi профтю ризику. Аудит повинен зазвичай проводитись з метою перевiрки на предмет дотримання митних правил, митноТ оцшки, визначення краТни походження товару, тарифно!' класифкаци, звтьнення вщ сплати мита, зменшення митних зборiв тощо. Залежно вщ профтю суб'екта ЗЕД (наприклад, вид дiяльностi, товари, дохщ тощо), аудит може проводитися на постшнш, циктчнш або випадковiй основi.
3. Рiчне планування аудиту (annual audit planning)
Щороку необхiдно розробляти план аудиторськоТ дiяльностi, який включае наявнють людино-годин аудитора або аудиторських груп протягом одного року, щодо проведених ауди^в та початку проведення нових аудиторських перевiрок.Стандартний час на завершення може бути визначено для кожноТ сфери аудиту i можна розрахувати робочi години кожного аудитора або аудиторськоТ групи з тим, щоб визначити ктькють аудтчв, проведених кожним аудитором або аудиторською групою в поточному роцк 1ншим варiантом е подт етапiв аудиторськоТ дiяльностi на тимчасовi перiоди задля визначення продуктивное™ за витраченим часом.
Обидва методи дозволяють митному органу бтьш ефективно розподтити ресурси для отримання кращих результат.
4. Процес аудиту (audit process)
Митний пост-аудит робить особливий акцент на професшному проведены перевiрки документ бухгалтерського облiку i зв^ностк Важливе значення мае спiвпраця з економiчним агентом - суб'ектом ЗЕД, а також з шшими митними органами. Результатом процесу митного пост-аудиту мае бути вщповщний зв^.
Також стандарт регламентуе основш етапи митного пост-аудиту (audit phases).
1. Попереднш аудит (pre-audit survey)
Першим етапом в процес аудиту е проведення оцшки слабких i сильних сторш економiчного агента -суб'екта ЗЕД, який перевiряеться (auditee). Залежно вщ розмiрiв i мiсцезнаходження компанiï, в якй проводиться аудит, митний орган може зробити вибiр мiж проведенням огляду на мюц або забезпеченням заповнення вщповщно!' анкети.Такий огляд може включати збiр даних щодо корпоративно!' оргашзаци та структури, товарiв, форм оплати, вартосп товарiв, витрат, пов'язаних з товарами, детально!' шформаци' щодо вартосп продукци/послуг для ï'ï подальшого аналiзу, угод i систем бухгалтерського облку. З моменту передачi такоТ iнформацiï митним органам, вона повинна розглядатися як конфщенцшна.
2. Попередня зус^ч з iмпортером (initial importer contact)
Перед початком проведення планово!' аудиторськоТ перевiрки митний орган повинен зустр^ися з представниками компани', дiяльнiсть яко!' пiдлягае перевiрцi, i запросити детальну шформацш за всiма
видами запиав i необхiдноï документацiï. Документи можуть включати комерцiйнi iнвойси, замовлення, рахунки, записи, контракти, облiковi записи товарно-матерiальних запасiв, дiлову кореспонденцiю, документацiю з облку платежiв тощо.
3. Попередня зус^ч з аудиторами (initial audit conference)
Попередню зустрiч повиннi вщвщати аудитор або аудиторська група, призначеш для проведення аудиту компанiï, представники шших митних органiв, за необхщнютю, та представники компанiï, яка е об'ектом перевiрки (консультанти, бухгалтери, контролери, юристи). Аудитор або аудиторська група повщомляють присутнiм про предмет, ц^ i завдання та iншi питання, що вщносяться до аудиту.
4. Аудиторська анкета (audit questionnaire)
Митн органи можуть звернутися з проханням до компанш, дiяльнiсть яких е об'ектом митного постаудиту, заповнити анкету з метою отримання шформаци, що стосуеться оргашзацшноТ структури, угод, товарiв, форм оплати, вартосп, вироблених товарiв, джерел i постачань. За наявност договорiв iз iноземними компашями, аудитори можуть звернутись до вщповщних контрагент iз запитом заповнити анкету. 1ноземна компанiя заповнюе надану анкету на суто добровiльнiй основi.
5. Внутршнш корпоративний контроль (internal corporatereview)
Митнi органи повиннi стимулювати компанп, дiяльнiсть яких е об'ектом митного пост-аудиту, у випадках, коли це практично можливо, самостшну оцiнку, перевiрку та аналiз господарськоТ дiяльностi до початку проведення митного аудиту.
6. Координа^я проведення аудиту (audit co-ordination)
Необхщно iнформувати компанiю, дiяльнiсть якоТ е об'ектом митного пост-аудиту, щодо очкуваних результатiв або iнших питань, що стосуються митноТ справи, протягом всього часу проведення перевiрки.
Проте якщо виявлено введення в оману або потенцшне порушення митного законодавства пщ час проведення аудиту, аудиторська група повинна зв'язатися i скоординувати своТ ди з вiдповiдним органом примусового виконання ршень, який приймае ршення щодо проведення офiцiйного розслщування. Вiдповiдно до законодавства краТни щодо конфщенцшносп, митний орган може надавати шформацш в розпорядження податкового органу.
7. Заключна конференцiя (exit conference)
З компашею, дiяльнiсть якоТ е об'ектом митного пост-аудиту, повинна бути проведена офщшна зус^ч з метою надання результат аудиту та отримання вщповщних роз'яснень для належноТ пщготовки заключного звiту.
8. Заключний зв^ (final report)
Митний орган повинен пщготувати заключний звiт вiдповiдно до законодавства краши i надати екземпляр заключного зв^у компанiï, дiяльнiсть якоТ е об'ектом митного пост-аудиту. До того ж, зв^ повинен бути наданий вщповщним митним органам для прийняття остаточного ршення з визначених питань.
9. Наступний вiзит (follow-up visit)
Як заключний етап процесу митного пост-аудиту, митний орган може провести аудит для забезпечення виконання наданих рекомендацш [8, с.25-26].
Стандарт 6.7.
Цей стандарт розкрито у Розд^ 8. гл. 6. Додаткв до КютськоТ конвенци. Даний роздт «1нфраструктура пiдтримки» (Supporting infrastructure) мютить необхiдну iнформацiю щодо основних вимог, необхщних для створення сучасних методiв митного контролю. Застосування даних методiв може спричинити змiни в чинних юридичних, адмшютративних та органiзацiйних сферах митних оргашв. Для забезпечення виконання даного стандарту доцтьно також користуватись Програмою ВМО з митних реформ та модершзаци («Customs Reform and Modernisation Programme»).
Стандарт 6.7 стосуеться двох складових.
1. Обмш шформа^ею (exchangeofinformation).
Обмш iнформацiею являе собою право митного органу обмшюватися i розподтяти iнформацiю щодо мiжнародного перемщення з iншими митними органами для цтей митного контролю [8, с.30-31].
2. Взаемна адмiнiстративна допомога (mutual administrative assistance).
Зростання обсяпв мiжнародноï торгiвлi i розвиток нових методiв митного контролю виявили недолiки системи, за якоТ контроль в основному фунтувався на перевiрцi декларацiй на товари та допомiжноï документацiï (supportingdocuments), якi подаються пiсля прибуття товарiв на митну територiю держави.Для митних оргашв бажано отримуватшнформацш на бтьш ранньому етапi та мати доступ до шформаци, яка не е доступною на територи краши.
Митш органи одшеТ краïнивзаемодiють з митними органами шших держав задля отримання шформаци до прибуття вантажiв на митну територш, а також задля отримання шших видiв допомоги з метою забезпечення належногозастосування митного законодавства (включаючи, збiр мита та шших податмв) та запоб^ання, розслщування та боротьби зпорушеннями митного законодавства. Дана форма допомоги носить назву «взаемноТ адмшютративноТ допомоги».
За наявносп юридичного пщфунтя та необхiдного механiзму для взаемного сприяння митним органам, обмш шформа^ею може також допомогти в процеа управлiння ризиками. lнформацiя, надана автоматично або за запитом шшого митного органу, е додатковою, i може бути важливим джерелом для аналiзу ризиш.
Одночасно, iншi положення в угодах про надання взаемодопомоги (mutualassistanceagreements ), можуть безпосередньо виявитися корисними у випадках, коли шший митний орган здшснюе митний контроль вщ iменi влади, яка запитуе шформацш або просить про надання допомоги (наприклад, пщтвердження сертифка^в походження товару або транзитних документ, аудити), або залучае посадових оаб для проведення митного контролю, що здшснюеться закордоном, або використовую !'х в якостi експертiв та/або свщкв. Митнi органи у краïнах-сусiдах можуть отримати повноваження на проведення оцшки та справляння митних податш i зборiв вщ iменi iншоï держави.
Всесв^ня Митна Органiзацiя прийняла переглянуту модель двосторонньо!' угоди для належного застосування митного законодавства i запоб^ання, розслщування та боротьби з порушеннями митного законодавства. ВМО також розробила багатосторонню Конвенцш зi взаемно!' адмшютративно!' допомоги щодо запобiгання, розслiдування i боротьби з порушеннями митного законодавства («Конвен^я по НайробЬ («Nairobiconvention»), червень 1977 г.) [8, с.35].
Стандарт 6.10
Цей стандарт регламентуеться правилами п.7.2.2 - аудит систем учасникв торгiвлi (traders' systems audit)
У загальних положеннях цього стандарту вщзначаеться, що задля сприяння суб'екту ЗЕД у використанш комп'ютерних систем для пщготовки i подання одноразово! або перюдично!' митноТ деклараци або задля проведення самоконтролю свое!' дiяльностi, митш органи у митних цтях повинш провести аудит систем учасникв торпвлк
Аудит систем учасниш торгiвлi означае розгляд усього процесу здшснення зовшшньоторговельно!' угоди з використанням комп'ютерних систем обробки шформаци'.
Традицшний метод перевiрки точностi облiковоï та звiтноï документаци' шляхом перевiрки угод е не ттьки невiдповiдним для комп'ютерних програм, але й неможливим. Навiть передовi методи, якi використовують методологiю зчитування файлiв (file interrogation methodology),не будуть ефективними, поки безпосередньо аудитор або аудиторська група не визначать, яким чином комп'ютерш даш та вщповщш «ручш процедури» (manual procedures) поеднаш задля надання потрiбно!' шформаци'.
Згщно визначеним Кiотською конвенцiею стандартам, основш етапи аудиту систем учасниш торгiвлi так.
1. Планування (planning)
Даний початковий етап полягае у визначенш напрямiв, предмету i кшцево!' мети, на пiдставi яких оцiнюеться ефективнють пост-аудиту. На етапi планування розглядаються так питання:мета;предмет;сфера ризику;проведення аудиту, включаючи попередню та заключну зус^ч з представниками компани, дiяльнiсть яко!' е об'ектом митного пост-аудиту;термш проведення пост-аудиту;ресурси, необхiднi для проведення аудиту;можливiсть проведення ствбесщи з ключовими посадовцями компани;ступшь впливу змiн в системi або оргашзаци; iнформацiя, отримана в ходi попереднiх аудиторських перевiрок.
У тих випадках, коли митш органи розглядають можливють проведення економiчним агентом -суб'ектом ЗЕД самостшно!' оцiнки (self-assessment), етап планування також включае розробку критери'в, за якими оцшюеться система. Прикладами таких критери'в можуть слугувати:
- розподт мiж iмпортним, експортним та внутршшм постачанням товарiв задля визначення вщповщних сум мита та податкв, що пiдлягають сплатi;
- розподт i щентифка^я постачань товарiв згiдно митних режимiв;
- щентифка^я постачань, якi вимагають лiцензi!' або дозволу;
- регулярне оновлення матерiалiв, як мiстять товарнi коди та ставки мита;
- вщповщнють товарних позицш (артикулiв) товарним кодам;
- методи розрахунку митно!' вартостi транзакцш економiчного агента - суб'екта ЗЕД;
- можливють пщготовки управлшських звтв задля забезпеченняповноти бухгалтерського облiку;
- можливють визначення невиконаних та не наведениху зв^носп постачань товарiв;
- вщповщнють комерцшних перевезень та облково!' шформаци' статистичнiй та облiковiй шформаци, наданш митним органам;
- виконання процедур контролю якосп та управлшня задля забезпечення коректного функцюнування системи;
- збереження шформаци протягом перюду, встановленого у нацюнальному законодавствi;
- використання вщповщних методiв пiдтримки (back-upprocedures) у разi виходу системи з ладу.
2. Запити або збiр даних (enquiry or fact gathering)
Шляхом проведення сшвбесщи зi ствроб^никами всiх рiвнiв управлiнського ланцюжка, а також з користувачами ПО та системними шженерами, як обробляють даш у компани', дiяльнiсть яко!' е об'ектом митного пост-аудиту, аудитор або аудиторська група можуть визначити як насправдi функцюнуе система. Вони також можуть користуватись документами, зокрема, керiвництвом користувача, шформа^ею щодо техшчних вимог до системи тощо. Це надае можливють визначити певш заходи контролю (як внутр^нього, так i операцшного) або !'х вiдсутнiсть. В результату це дозволить аудитору або аудиторськй групi зробити висновки щодо стану системно!' документаци', зокрема щодо вщсутносп або неповноти даних.
3. Ведення облку системи (recording the system)
Аудитор або аудиторська група повинш рееструвати отримаш результати в уснш та/або графiчнiй формi (використовуючи дiаграми). Подiбнi дiаграми можуть бути рiзного рiвня деталiзацiï - вiд широкого
огляду до конкретних еташв комп'ютерно' обробки. Вони можуть стосуватися документооб^у до або шсля комп'ютерно' обробки. Даний етап зазвичай вимагае шдтвердження розумiння системи аудитором або аудиторською групою, як необхщну умову переходу до наступних еташв аудиту.
4. Оцшка (evaluation)
Вивчаючи й оцшюючи зiбранi докази, аудитор або аудиторська група можуть приступити до визначення наявних проблем в процес внутршнього контролю. Оцшювання надае можливють аудитору або аудиторськш групi запланувати перевiрки i визначити в яких сферах 'х можна провести, а також визначити ефективнють заходiв контролю i достовiрнiсть результат.
5. Тестування (testing)
Процес тестування здшснюеться у певнiй мiрi на рiзних етапах аудиту. Воно проводиться на еташ збору iнформацiï за допомогою спостереження, i як результат оцшки. Використовуючи прогресивш технологiï, зокрема, технологи зчитування файлiв, е можливють перевiрити незвичну комбiнацiю даних.
6. Зв^ (report)
Результат аудиту надаеться у виглядi звiту для вищого керiвництва, в якому наведено рекомендацп щодо удосконалення рiзних аспектiв дiяльностi компанiï та пiдвищення ефективностi здшснення контролю.
7. Висновки (conclusion)
Пiсля закiнчення процесу оцшки системи та внесення вщповщних доповнень щодо ïï покращення, збер^аеться необхщнють перюдичних аудитiв систем учасникiв торпвлк
Для автоматизацiï даного процесу доцтьно використовувати вiдповiдне програмне забезпечення -аудиторськ пакети (audit packs), що являють собою сукупнють програмованих аудит-теспв (pre-programmed audit tests)
8. Аудит розвитку (development audit)
Аудит систем учасникв торгiвлi може бути корисним на еташ розвитку нових додатмв до програмного забезпечення. Планування будь-яко' ново' програми мае враховувати включення заходiв контролю та журналiв реестрування подш (audit trails), що надасть можливють аудиторам або аудиторським групам вщстежувати операци в зворотному напрямку. Тому, якщо впроваджувати у новi додатки до програм елементи аудиту, подальший аудит i контроль тако'' системи буде набагато бiльш ефективним та надшним [8, с.27-29].
Висновки. Проведене дослщження дозволило дiйти висновку, що наразi у законодавствi Укра'ни не iмплементованi вiдповiдним чином положення мiжнародних стандартiв стосовно здiйснення митного постаудиту, що ускладнюе практичну реалiзацiю його механiзмiв.
Згiдно пщписаного у вереснi 2016 р. Меморандуму з МВФ, Укра'на зобов'язалась ухвалити змши до Митного кодексу Укра'ни [1], якi дозволять гармонiзувати вимоги до уповноваженого економiчного оператора iз законодавством GC. Також, Укра'на зобов'язалась забезпечити ДФС необхщними повноваженнями i запровадити програму митного пост-аудиту [12, c.92].
Чинний Митний кодекс визначае систему управлшня ризиками (гл. 52.), зокрема, цл застосування ^е' системи, ризиковi об'екти, а також дiяльнiсть органiв доходiв i зборiв з оцшки та управлшня ризиками (ст.361-363), i частково враховуе и окремi аспекти: вибiрковiсть перевiрок (за результатами застосування системи управлшня ризиками) (ст. 320), залучення спе^алютв та експерлв для участi у здiйсненнi митного контролю (ст. 327), сптьний митний контроль (ст. 328)з митними органами сумiжних держав, проте лише при проведенш митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон Укра'ни.
Також, у Митному кодекс визначено сутнють, пiдстави та порядок проведення органами доходiв i зборiв документальних перевiрок (планових ви'зних, позапланових ви'зних та неви''зних)(ст. 345-355), якi частково враховують методолопюсучасного митного пост-аудиту. Проте, безпосередньо у Митному кодеш визначення термшу «митний пост-аудит» вщсутне, що унеможливлюе встановлення його (МК) вщповщносп чинним мiжнародним стандартам вМо та GC в частинi здiйснення митного пост-аудиту.
До того ж, у Митному кодеш Укра'ни не врахована така ключова особливють проведення митного постаудиту, як аналiз баз даних суб'ек^в ЗЕД, дiяльнiсть яких е об'ектом митного пост-аудиту (стандарт 6.10).
Тому, з врахуванням вищезазначеного, доцтьним е створення окремого нормативного акту (або вщповщно''' Методики) щодо проведення митного пост-аудиту та основних його еташв, що вщповщають чинним мiжнародним стандартам, як враховували б основш сфери митного пост-аудиту, визначеш у стандартах 6С,та положення стандартв6.6, 6.7 та 6.10 Додатку 6 до Юотсько''' конвенцiï'.
Список використаних джерел
1. Митний кодекс УкраУни. BidOMOcmi ВерховноïРади УкраУни (ВВР), 2012, №44-45, № 46-47, № 48, ст.552.
2. Customs blueprints. Pathways to better customs. Directorate General for Taxation and Customs Union. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. 140 с.
3. Customs Post ClearanceAudit Strategy. Final Report. USAID/Caucasus, 2011.
4. EU-Ukraine Association Agreement. Title IV: Trade and Trade-related Matters. 356 р.
5. Guidelines for Post-Clearance Audit (PCA). Volume 1. World Customs Organization, 2012.
6. ICC Customs Guidelines (revised version June 2012). Prepared by the ICC Commission on Customs and Trade Facilitation. No. 103-6/12.
7. International Convention on the Simplification and Harmonization of Customs Procedures,World Customs Organization. Bruxelles, 2008
8. Kyoto Convention. GeneralAnnex. Guidelines. Chapter 6. CustomsControl
9. Post Clearance Audit. Trade Facilitation. Implementation Guide. Available at: http://tfig.unece.org/contents/post-clearance-audit.htm (accessed 18.03.2017)
10.Poverty Reduction and Economic Management Network. The World Bank. Washington, DC, 2013. 11.Strategic Trade ControlEnforcement (STCE). Implementation Guide. World Customs Organization, 2013. 12. Ukraine. Second Review under the Extended Fund Facility and Requests for Waivers of Non-Observance
of Performance Criteria, Rephasing of Access and Financing AssurancesReview - Press Release; Staff Report; and Statement by theExecutive Director for Ukraine. IMF Country Report No. 16/319. IMF, 2016. 151 p.
References
1. Mytnyj kodeks Ukrai'ny. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny (VVR), 2012, №44-45, № 46-47, № 48, st.552.
2. Customs blueprints. Pathways to better customs. Directorate General for Taxation and Customs Union. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. 140 с.
3. Customs Post Clearance Audit Strategy. Final Report. USAID/Caucasus, 2011.
4. EU-Ukraine Association Agreement. Title IV: Trade and Trade-related Matters. 356 р.
5. Guidelines for Post-Clearance Audit (PCA). Volume 1. World Customs Organization, 2012.
6. ICC Customs Guidelines (revised version June 2012). Prepared by the ICC Commission on Customs and Trade Facilitation. No. 103-6/12.
7. International Convention on the Simplification and Harmonization of Customs Procedures,World Customs Organization. Bruxelles, 2008
8. Kyoto Convention. General Annex. Guidelines. Chapter 6. Customs Control
9. Post Clearance Audit. Trade Facilitation. Implementation Guide. : http://tfig.unece.org/contents/post-clearance-audit.htm
10.Poverty Reduction and Economic Management Network. The World Bank. Washington, DC, 2013. 11.Strategic Trade Control Enforcement (STCE). Implementation Guide. World Customs Organization, 2013. 12. Ukraine. Second Review under the Extended Fund Facility and Requests for Waivers of Non-Observance
of Performance Criteria, Rephasing of Access and Financing Assurances Review - Press Release; Staff Report; and Statement by the Executive Director for Ukraine. IMF Country Report No. 16/319. IMF, 2016. 151 p.
ДАНI ПРО АВТОРА
Соколовська Олена Василiвна, к.е.н., с.н.с., провщний науковий ствроб^ник вщдту дослщження проблем податкового та митного аудиту Науково-дослщного центру проблем оподаткування та фшансового права НД1 фюкальноТ пол^ики Державно! фюкальноТ служби УкраТни вул. Ушверситетська, 31, м. 1ршнь, Китвська обл., УкраТна, 08201 e-mail: elena.lukvanenko@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Соколовская Елена Васильевна, к.э.н., с.н.с., ведущий научный сотрудник отдела исследования проблем налогового и таможенного аудита Научно-исследовательского центра проблем налогообложения и финансового права НИИ фискальной политики Государственной фискальной службы Украины ул. Университетская, 31, г. Ирпень, Киевская обл., Украина, 08201 e-mail: elena.lukvanenko@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Olena Sokolovska, Cand. Sci. (Econ.), Senior Researcher, Leading Researcher, Department of investigation of problems of tax and customs audit, Research Institute of Fiscal Policy, State Fiscal Service of Ukraine Universystetska str., 31, Irpin, Ukraine, 08201 e-mail: elena.lukyanenko@gmail.com
УДК 368.914
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ЗАРУБ1ЖНИХ ПЕНС1ЙНИХ СИСТЕМ
Трошна В.Б.
Предмет досл'1дження - пенайни' системи зарубжних кра!н.
Метою досл'1дження е виявлення законом'рностей у процес зм/'н сучасних зарубiжних пенсйних моделей.
Методи досл'дження. У статт/ застосовано сукупнсть наукових метод'т наукового досл'дження, у тому числ'1 анализу та порiвняння - при вивченн зарубжного досв/'ду управлння пенсйним забезпеченням; теоретичного узагальнення, системний та структурний методи - при визначенн сучасних законом'рностей у процесах реформування пенсйних систем.
© Трошна В.Б., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
403
