CC BY
31
М1ЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦ1Я «ПРОБЛЕМИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 В СУЧАСНИХ УМОВАХ»
22-24 травня у Донбаськш державнiй машинобудiвнiй академГ' (ДДМА) МОН Украши (м. Краматорськ) вщбулася мiжнародна науково-практична конференщя «Проблеми сощально-економГчного розвитку промисловосп в сучасних умовах», присвячена 55-рГччю ДДМА. Органiзаторами конференцГ' були Донбаська державна
машинобудiвна академiя, ЗАТ «Новокраматорський машинобудiвний завод», 1нститут економiки
промисловостi НАН Украши, Донецький ушверситет економiки та права.
У робот конференцГ' взяли участь 26 докторiв економiчних наук з провщних наукових закладiв i ВНЗ Укра'ни та Росшсько'' Федераци, 76 докторанпв i кандидатiв наук, а також провщш фахiвцi i молодi науковщ iз 31 ВНЗ Украши та Роси, науково-дослiдних iнститутiв НАН Украши, у тому чист: Саратовського державного сощально-економiчного унiверситету (м. Саратов, РосГя), Харкiвського нацiонального економiчного ушверситету (м. Харкiв), Кшвського нащонально-
го економiчного унiверситету (м. Ки'в), Схщноукра'нського нацiонального
унiверситету iменi В. Даля (м. Луганськ), 1нституту економiки промисловосп НАН Украши (м. Донецьк), 1нституту регiональних дослiджень НАН Украши (м. Львiв), 1нституту економiки та прог-нозування НАН Украши (м. Ки'в), а також ЗАТ «НКМЗ», шших пiдприeмств.
Важливi аспекти та шляхи виршення соцiально-економiчного
розвит-
ку промисловостi Украши виклали у сво'х виступах: д.е.н., проф., президент ЗАТ «НКМЗ» народний депутат Украши Г.М. Скудар, д.е.н., проф., академк НАН
Украши, директор 1нституту економши промисловостi О.1. Амоша, д.е.н., проф., проректор iз науково'' роботи Донецького iнституту економiки та права Н.Ю. Брю-ховецька, голова правлшня, генеральний директор ЗАТ «НКМЗ» Г.С. Суков, д.е.н., проф., заступник директора 1нституту економГки промисловостi 1.П. Булеев, д.е.н., проф., головний науковий ствро-бiтник 1нституту економiки та прогнозу-вання Д.П. Богиня, д.е.н., проф., голова наглядово'' ради ЗАТ «НКМЗ» В.А. Панков, д.е.н., проф., зав. кафедри Приазовського державного техшчного ушверситету М.Г. БГлопольський, д.е.н., ст. наук. ствробггник, зав. вщдшом 1ЕП НАН Украши О.В. Мартякова.
Академiк О.1. Амоша у сво'й доповiдi розглянув економiчнi перспективи енергетики Украши. Вш вiдмiтив, що, зважаючи на ресурснi й економiчнi реалп, енергетика Укра'нсько'' держави ще довго не зможе бути шшою, шж матомно-вугiльноюм, при цьому атомна складова енергетичного сектору економГки мае бути призначена для функщонування в базовому режиму а вугiльна (теплова) - у маневровому. Запорукою не тшьки розвитку, але й iснування укра'нсько' атомно'' енергетики е створення технолопчно закiнченого комплексу з виготовлення ядерного палива. Опорою ж маневрово' складово'' мають стати модернiзованi iснуючi ПЕС й установи розподшено'' генераци, зокрема на базi двигунiв внутрiшнього згоряння, i зГ споживанням екологiчно чистого водовугГльного палива тощо. Перспективною моделлю розвитку нащонально'' енергетики, на думку доповщача, слГд вважати таку, що базуеться на комплексному тдходГ до ращонального використання палива на
ISSN 1562-109X
дшчих електростанщях. Формувати iнвестицiйну полiтику в енергетищ необхiдно з урахуванням провщно1 ролi держави щодо оргашзацп створення великих паливних i енергетичних об'екпв, залучення недержавних iнвестицiй, концентрацГi швестицшних ресурсiв. При цьому за державою доцшьно залишити роль головного швестора для станцiй, призначених працювати в базовому режиму на долю ж приватних iнвесторiв мають припадати когенерацшш модулi мало1 та середньо1 потужносп в комунальному секторi й на виробницт.
Проблемам iнновацiйного розвитку тдприемств, '1'х злиття та реструктуризацп присвячена доповщь д.е.н., проф. Н.Ю. Брюховецько1. Особливу увагу вона придiлила рейдерству, його позитивним та негативним сторонам. Доповщувачка, виходячи iз зазначеного аналогичного та наукового матерiалу, використовуючи власнi теоретичнi наробки, виклала рекомендаци та пропозици, якi будуть корисш як пiдприeмцям, виробничим колективам, так i органам регiонального та державного управлшня.
Розвинутi краши свiту переходять до формування суспшьства знань через шновацшний розвиток економiки. Змiни в сучасному световому розвитку пiд впливом посилення ролi економiки знань обумовили поширення економiчноi моделi iнновацiйного типу, яка базусться на запровадженнi «високих технологш», штеграци науки, освiти та тдприемницько1 дiяльностi. В Укра1ш вкрай недостатньо уваги придшяеться iнновацiйному розвитку, формуванню iнновацiйного суспiльства, суспiльства знань. Ц проблеми були у центрi уваги щло1 низки доповiдей.
Сощальш фактори iнвестицiйного розвитку розглянутi д.е.н., проф. 1.П. Бу-леевим. Доповщач вiдмiтив, що в кранах
СНД i в Укра1ш вкрай недостатньо уваги придiляеться iнновацiйному розвитку, формуванню шновацшного суспiльства, суспiльства знань. 1нновацшна дiяльнiсть зводиться переважно до техшчних iнновацiй, проблемам розвитку соцiальноi складово1 iнновацiйноi iнфраструктури не придiляеться достатньо1 уваги. Доповiдач наголосив, що на сучасному етат саме соцiальнi аспекти iнновацiйноi дiяльностi, формування iнновацiйних кадрiв слiд розглядати як прiоритетнi. Вкладення катталу в освiту, науку, охорону здоров'я, сощальну iнфраструктуру тощо мають розглядатися не як витрати, а як сощальш шноваци з вщповщними пшьговими умовами оподаткування i тдтримки. До базових видiв економiчноi дiяльностi треба вiдносити виробництва i технологи 5-6 технолопчного укладу.
Iнновацiйнiй пращ в умовах трансформаци економiки присвятив свш виступ д.е.н., проф. Д.П. Богиня. Змiни в сучасному световому розвитку пiд впливом посилення ролi економiки знань обумовили розвиток економiчноi моделi iнновацiйного типу, яка базуеться на запровадженш «високих технологiй», штеграци науки, освiти та пiдприемницькоi дiяльностi. Пiд впливом цих змiн трансформуються погляди на працю, яка оргашчно пов'язана iз розробкою нових теоретичних пiдходiв до проблем iнновацiйноi пращ, у першу чергу питання мотивацп iнновацiйноi працi. Сучасний стан розвитку iнновацiйноi працi в Украiнi, на думку Д.П. Богиш, можна характеризувати як досить нестабшьний, управлiння працею на багатьох пiдприемствах поки що е неадаптованим до ринкових умов: занадто дешево ощнюеться робоча сила висококвалiфiкованих пращвниюв, не заохочуеться зростання
конкурентоспроможностi персоналу,
розвиток iнновацiйноi культури трудових колективiв.
Сучасш тенденци розвитку економiки знань засвщчують
необхiднiсть удосконалення стимулiв до розробки та впровадження шновацш у сферу пращ. Проте через вщсутнють розвинутого конкурентного середовища, суперечливють законодавства,
несприятливi умови розвитку бiзнесу, низьку доступнiсть кредитних ресурсiв останшми роками було загальмовано процес створення нових тдприемств, формування нових робочих мюць, а вже створеш фiрми позбавлено можливостей залучати персонал до активно1 iнновацiйноi дiяльностi. Стосовно вдосконалення заробiтноi плати iнноваторiв на тдприемствах, потрiбно мати на увазi не тшьки 11 пiдвищення, але i реальне реформування систем оплати пращ трудящих, зайнятих шноващями, -перегляд систем надбавок i доплат до посадових окладiв, що стали звичайними додатками до посадових окладiв. Водночас варто мати на уваз^ що прагнення творчо! особистостi до розробки нових щей, звичайно, не обмежуеться одними матерiальними чинниками, тому методи стимулювання iнновацiйноi працi повинш мати комплексний характер - матерiально, соцiально i психологiчно пiдтримувати трудову мотиващю iнноватора.
Проблеми розвитку промислового комплексу Украши виклав у свош доповiдi д.е.н., проф. Г.М. Скудар. Вш пiдкреслив, що сучасш умови господарювання нацiональних
тдприемств характеризуются високим рiвнем нестабiльностi макроекономiчних умов i обумовлюють необхiднiсть здшснення iнновацiйноi полiтики на пiдприемствi як одного з шструмеш^в сталого розвитку, спрямованих на забезпечення високого рiвня
конкурентоспроможностi як у межах
краши, так i на мiжнародному piBHi. За цих умов основними напрямами шновацшно'х активностi пiдпpиeмства доцшьно вважати с^мке нарощення ринкового потенщалу, створення стiйких конкурентних переваг (ефективш технологи та високий iнтелект), здшснення полгтики спiвпpацi з пpовiдними свгшвими компанiями, ди-веpсифiкацiю як номенклатури продукцп, що випускаеться, так i стратепчних зон господарювання.
Учасники конференци вщмгтили, що пiд впливом змiн, що вщбуваються у сучасному економiчному середовищ^ трансформуються погляди на працю, яка оpганiчно пов'язана i3 розробкою нових теоретичних пiдходiв до проблем iнновацiйноï' пpацi, у першу чергу питання мотиваци iнновацiйноï' пpацi, ïï висо^' якостi й ефективностi.
Для обговорення на конференци надали своï науковi розробки вiдомi вченi-економiсти акад. НАН Укра"1ни М.Г. Чумаченко (м. Кшв), д.е.н., проф. Ю.В. Макогон (м. Донецьк), д.е.н., проф. Ю.Б. 1ванов (м. Хаpкiв), д.е.н., проф. Н.Д. Лук'янченко (м. Донецьк), д.е.н., проф. Л.В. Кривенко, д.е.н., проф. В.П. Решетило, д.е.н., проф. Л.К. Семiв, д.е.н., проф. О.М. Тщенко (м. Харюв).
Академш М.Г. Чумаченко
присвятив свою роботу проблемам тpудовоï мотиваци пращвниюв, де тдкреслено, що для розвитку цивiлiзованих ринкових вщносин у кpаïнi необхiдним е створення певного балансу штереав, мотивiв i стимулiв, однак такого балансу в Украт не тiльки не досягнуто, але i поступово втрачаються набуп в минулому позитивнi тpудовi цiнностi. Отже, для максимально повного використання виробничо-сощального потенцiалу пpацiвникiв тдприемства для пiдвищення кiнцевих pезультатiв дiяльностi необхiдно створювати вiдповiднi умови, тобто свщомо i
цГлеспрямовано управляти процесом трудово! мотиваци. Оскiльки дiя трудових мотивуючих чинникiв визначасться як зовнiшнiми, так i внутршшми умовами, формуванню сильно! трудово! мотиваци необхiдно сприяти на всiх рiвнях управлiння. На макрорiвнi до ключових заходiв державно! полiтики з посилення мотиваци високопродуктивно! працi доцiльно вщнести вдосконалення фшансово-кредитно! системи,
антиiнфляцiйнi заходи, удосконалення податково! системи, реформування механГзму оплати працi, регулювання ринку пращ, забезпечення зайнятосп населення та боротьбу з безробГттям, пiдвищення сощально! захищеносп працiвникiв i населення, сприяння розвитку тдприемництва, стратегiю та практичнi заходи щодо детшГзацГ!. Пiдкреслено, що мова мае йти про створення такого мотивацшного мехашзму тдвищення ефективностi трудового потенщалу пiдприемства, який би став оргашчною складовою виробничого менеджменту i в комплексi з iншими його складовими забезпечував практичну реалiзацiю стратеги шновацшного розвитку XXI ст.
Проблемi трансформацГ! чинникiв соцiально-економiчного розвитку на етат формування економiки знань придГлив увагу д.е.н., проф. А.М. Колот. Вш довГв, що майбутне за оргашзащями, якГ е адекватними можливостям i потребам розвитку економiки знань; оргашзащями, де у трудовш дГяльносп персоналу переважатиме знаннева, iнновацiйна компонентна; органiзацiями, у структурГ капiталу яких усе бiльша частка припадатиме на нематерГальш активи. Саме такГ органГзащ! зможуть виконувати свою суспГльну мГсГю, будуть найбГльш конкурентними й устшними принаймнГ у першГ десятилГття XXI ст. ГлибокГ змши у факторах сощально-
економГчного розвитку на етат формування економГки знань потребують грунтовного теоретичного i прикладного опрацювання ще! складно! та багатопланово! проблематики. Науковцi мають виконати i таку надзвичайно важливу суспшьну функщю, як формування у свiдомостi якомога бГльшо! частки громадян та шститупв суспiльства переконання, що саме знання, штелект, iнновацiйна дiяльнiсть е ключем до набуття конкурентних переваг, сталого розвитку i добробуту.
Пюля пленарного засщання робота конференцГ! проводилась у шести секщях, де розглядалися теоретичш та практичнi засади обгрунтування стратеги сощально-економiчного розвитку пiдприемств, фiнансово-економiчне забезпечення стало-
го конкурентоспроможного розвитку пщприемства, теоретичнi засади економiчних перетворень в умовах транзитивно! економiки, економiко-мате-матичне моделювання та прогнозування виробничо-економГчних систем, проблеми реформування облГку й аудиту в господарськiй дГЯЛЬНОСП пiдприемства, ефективнiсть менеджменту в сучасний перюд.
Учасники конференцГ!
ознайомилися з роботою ДДМА та ЗАО «НКМЗ», якГ плГдно спГвробГтничають у сферГ пГдготовки та пГдвищення квалГфГкацГ! фахГвщв, формуваннГ сучасних, ГнновацГйно орГентованих менеджерГв усГх рГвнГв управлГння.
За результатами конференцГ! видано науковий збГрник у двох томах, в яких опублшовано 123 науковГ статтГ 212 авторГв.
Учасники конференцГ! сформували рекомендацГ!, спрямоваш органам центрального та регГонального управлГння для використання !х у практичнш роботГ.
Д.е.н. 1.П. Бyлeeв, д.е.н. О.Л. Сськов
