CC BY
22
Л. О.Збаразська, О.М.Щедрт
ПР1ОРИТЕТИ I МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 (ХРОН1КА НАУКОВОГО ЖИТТЯ)
Цкава i корисна дискусiя вiдбулася 19-20 травня 2005 р. в 1нституп економ^ ки промисловостi НАН Укра!ни (м. До-нецьк) у рамках Всеукра!нсько! науково-практично! конференци "ЕкономГчш проблеми промислового розвитку в Укра!ш". Заявки на участь у нш подали близько 200 учених-економю^в, спе-цiалiстiв-практикiв, викладачiв, астран-тГв. Учасники конференци представляли академiчну й вузiвську науку, комерцiйнi структури, органи державного управлшня з багатьох областей Украши. Ствзасновниками конференци
виступили Вщдшення економiки НАН Укра!ни, Донецька обласна державна адмшютращя, провiднi вищi навчальш заклади Донецька -ДонНУ, ДонНТУ, ДонУЕП, а також Головне управлiння Промшвестбанку в Донецькiй областi та ЗАТ "НКМЗ".
Метою конференци були обмш науковими iдеями та практичним досвщом щодо розв'язання актуальних проблем промислового виробництва на сучасному етат соцiально-економiчного розвитку Укра!ни; створення передумов для координации творчих потенцiалiв науки, освгги i виробництва; опрацювання рекомендацш i пропозицiй для органiв державно! влади з питань системно! модершзаци промислового сектора економiки.
Учасникам пропонувалося
зосередити увагу на обговоренш
найактуальшших проблем, серед яких: стратегiчнi прюритети розвитку нацюнально! промисловостi в сучасному контексп; реформування механiзмiв пiдтримки нацюнального
товаровиробника з урахуванням мiжнародних норм; проблеми i перспективи розвитку промислових галузей i ринюв в умовах вступу до СОТ та регюнально! штеграци; формування та реалiзацiя конкурентного потенцiалу промисловостi; проблеми
тдприемництва у промисловiй сферi; сучасш форми i методи реалiзацii промислових шновацш; проблеми i перспективи шституцшних перетворень у промисловостi; проблеми формування фшансових ресурсiв та здiйснення швестицш; грошово-кредитнi, податковi та валютнi шструменти регулювання промислово! дiяльностi; iнформатизацiя у промисловому секторц динамiчне моделювання процеав у промисловостi.
Вiдкриваючи наукове зiбрання, спiвголова конференци директор 1ЕП НАН Укра!ни академiк НАН Укра!ни О.1.Амоша зауважив: "Сучасний етап потребуе глибокого творчого осмислення змш, що вщбуваються в суспГльствГ й економiцi, ощнки нових тенденцiй та пошуку новаторських шляхГв i методiв виведення вичизняного промислового виробництва на якГсно новий рiвень. Стае очевидним, що при збереженш нинГшнГх рГвнГв ресурсоемностi, продуктивносп
© Збаразська Лариса Олександршна - кандидат економиних наук; Щедрш Олександр Миколайович - кандидат економиних наук. 1нститут економшки промисловосп НАН Укра!ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
пращ, юнуючо" структури, сощальних та еколопчних характеристик наша промисловiсть не буде
конкурентоспроможною на
внутрiшньому та зовшшньому ринках, а реалiзацiя "" штеграцшних устремлiнь у будь-якому географiчному напрямi матиме лише негативнi наслiдки. За таких умов тдвищення ефективностi i конкурентоспроможностi - це безальтернативна стратепчна мета розвитку промислового сектора, яка може бути досягнута лише на базi науково обгрунтовано", сучасно" за концепцieю та механiзмами державно" промислово" полггики."
Подальша дискусiя якраз i була спрямована на те, щоб колективними зусиллями знайти найефективнiшi шляхи подальшого реформування промислового виробництва Укра"ни.
Безумовно, стрижнем i
локомотивом промислового зростання мають бути системнi i комплекснi iнновацГi. Проблемам "х здшснення була присвячена доповГдь директора 1ЕП НАН Укра"ни академика НАН УкраТни О.I.Амошi "Сощально-економГчш
аспекти iнновацiй у промисловосп Укра"ни". У нГй було узагальнено положення про прюритетш напрями шновацшних процесiв та умови "х устшно" реалiзацГi. Наголошувалося, зокрема, на необхщносп якнайшвидшого вдосконалення законодавчо" бази в штересах пожвавлення шновацшно" дГяльностГ залучення до не" широкого кола як державних, так i тдприемницьких структур i суб'екпв, науково" сфери тощо.
Одним Гз механiзмiв оргашзацГ" ефективного ГнновацГйного процесу, зокрема в репош, мае стати утворення шновацшних кластерГв (як приклад розглядався досвщ формування такого
кластера на базi технопарку "Вуглемаш"). Велике значення мае формування розвинуто" шновацшно" iнфраструктури, серед елеменпв яко" насамперед слiд придшити увагу технопаркам, венчурним пiдприемствам, страховим фiрмам. Не менш важливим е забезпечення суб'екпв шновацшно" дiяльностi найсучасшшою iнформацiею на базi широкомасштабно"
шформатизаци, i перш за все в межах реалiзацii програми "Електронна Укра"на".
Окремий блок проблем пов'язаний з фшансуванням iнновацiй. Доповiдач зупинився на таких прюритетах, як формування стабшьного i сприятливого iнституцiйного податкового середовища, спецiальна державна пiдтримка та розвиток венчурного фшансування.
Серед галузевих прюрите^в найбiльшу увагу було придiлено шновацшним проблемам вугшьно" галузi та прничо-металургшного комплексу.
Логiчним завершенням доповiдi стали пропозици щодо комплексного полiпшення вае" системи державного управлiння iнновацiйною дiяльнiстю на всiх рiвнях на засадах, яю б ураховували зарубiжний досвщ, вимоги ринково" економiки та реальш потреби виробництва в цiй сфер1
Питання прискорення iнновацiй у промисловому комплекс Донецького регiону розглянув начальник Головного управлшня з питань розвитку територш Донецько" облдержадмшютрацГ" к.ф.-м.н. А.О.Хребтов. Вiн зупинився на завданнях Програми науково-техшчного розвитку Донецько" областi до 2020 р., проаналiзував пiдсумки перших кроюв "" реалiзацii. Було зазначено, що iнновацiйний ефект СЕЗiв у регюш мае мiсце i необхщно його вивчати й аналiзувати. Доповщач пiдкреслив, що
необхщнють в шноващях мають вiдчувати в будь-якому мют i будь-якiй галузi виробництва, i лише за шщативи знизу iнновацiйнi процеси в регюш наберуть необхiдних масштабiв.
Напрями системного оновлення факторiв економiчного зростання у промисловостi були узагальнеш у спiльнiй доповiдi почесного директора 1ЕП НАН Укра"ни академика НАН УкраТни М.Г.Чумаченка та зав. вщдшу iнституту д.е.н. Л.Г.ЧервовоТ. Процес модершзаци мае стати пiдгрунтям шновацшно" моделi розвитку як безальтернативно" для укра"нсько" промисловостi на сучасному етапi. Особливу увагу було привернуто до проблем у сферi державного регулювання, без якюно нового рiвня якого сьогодш не можна сподiватися на досягнення конкурентоспроможносп нащонально" економiки.
Проблеми прискорення шновацш опинилися в центрi уваги заступника директора 1ЕП НАН Укра"ни к.е.н. А.I.Землянкiна. При цьому основний акцент було зроблено на аналiзi чинного законодавства та першочергових напрямах його вдосконалення.
Надзвичайний штерес виявили учасники конференцГ" до доповiдей, присвячених вступу Укра"ни до СОТ та змшам, що можуть вiдбутися в промисловому секторi внаслiдок цього.
Деякi практичш аспекти ще" проблеми були висвгглеш у доповiдi Голови Донецько" Торговельно-промислово" палати к.е.н.
Г.Д.Чижикова. У досить образнш формi вiн тдкреслив важливiсть i актуальнiсть вступу Укра"ни до СОТ уже найближчим часом. Це необхщно, щоб дати нашим виробникам-експортерам бшьш широкi можливостi виходу на свiтовi ринки i водночас - цившзоваш iнструменти
захисту економiчних штереав Укра"ни у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Доповщач зазначив юнування значного кола перешкод на шляху забезпечення ефективного функцюнування наших виробникiв у нормативно-правовому середовищi СОТ - i в сена непщготовленосп законодавчо" бази, i в плаш низько" якостi продукцii. Науковцям е над чим працювати, щоб прискорити "х подолання.
Тему було продовжено, зокрема, в доповщ зав. кафедри Донецького нацiонального ушверситету д.е.н. Ю.В.Макогона, вiн проаналiзував iмовiрнi економiчнi наслiдки вступу до СОТ для окремих галузей (виробництв) Укра"ни i Донецько" областi, виходячи з тенденцiй зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та найбшьш реальних перспектив. Доповiдач виклав основш положення розробленого групою науковцiв методичного пщходу, реалiзацiя якого може забезпечити науково обгрунтоваш оцiнки можливих наслщюв iнтегрування до СОТ.
У доповiдi зав. кафедри Луганського нацюнального
педагогiчного унiверситету iм. Т.Г.Шевченка д.е.н. Л.М.МатросовоТ вступ до СОТ розглядався перш за все у контексп адаптацГ" окремих суб'екпв господарювання (пiдприемств) до нових вимог. Для досягнення позитивних результа^в необхiдна, на думку автора, бшьш активна i високопрофесiйна участь i пiдтримка держави, зокрема в частинi тарифного i нетарифного захисту ринку, стимулювання експорту, державно" фшансово" пiдтримки найбiльш уразливих галузей i регiонiв.
Безумовно, складною залишаеться на практицi ситуащя з фiнансовим забезпеченням промислового
виробництва. Тому цшком зрозумiлим
був штерес багатьох учасниюв конференци до фшансових проблем тдприемств i галузi в цГлому.
Про стан i перспективи взаемодГ! реального сектора з комерцшними банками розповГв начальник Головного управлшня Промшвестбанку в Донецькш област 1.В.Анненков. Особлива увага була придГлена проблемам формування кредитних ресурсiв банив та тенденцiям кредитування промислових тдприемств. Для суттевого полiпшення умов довгострокового кредитування в штересах iнновацiйного розвитку доповщач запропонував комплекс заходiв, серед яких удосконалення полгтики обов'язкового резервування операцш за принципами европейсько! практики, законодавчо! бази щодо оподаткування прибутку та захисту прав кредиторiв, формування нових структур у банювськш сферi для концентраци КОШТГВ.
Надзвичайно актуальним е використання мехашзму ринку цГнних паперiв для залучення швестицшних коштГв у промисловГсть. На цьому наголосив зав. вщдшу 1нституту економГко-правових проблем НАН Укра!ни (м.Донецьк) д.е.н. С.В.Богачов. АналГзуючи тенденцГ! та особливосп вГтчизняного фондового ринку, вш пГдкреслив вГдсутнГсть зацГкавленостГ в ньому корпорацш i пГдприемцГв через можливють тГньового руху капГталГв, недосконалГсть самого ринку тощо. Було запропоновано прискорити дГяльнють з розвитку фондового ринку як ефективного Гнституту ринково! економГки.
АналГзу тенденцГй розподГлу прибуткГв, дивщендно! полГтики на пГдприемствах та проблемам
використання лГзингу як сучасно! форми фГнансового забезпечення придГлила
увагу зав. кафедри Донецького нацюнального техшчного ушверситету д.е.н. В.М.Хобта. Ринок лiзингових послуг в Украж сьогоднi е досить нерозвиненим через нестабiльнiсть економжи, недосконалiсть спецiального законодавства, вiдсутнiсть вiдповiдноï' iнфраструктури. У доповiдi
наголошувалося на необхщносп залучення до iнвестування виробництва страхових компанш, пенсiйних фондiв та шших небанкiвських структур, якi мають або матимуть значний фiнансовий потенщал.
У доповiдi проректора Донецького ушверситету економжи та права д.е.н.
H.Ю.БрюховецькоУ було висвiтлено декiлька проблемних питань розвитку промисловосп, зокрема особливостi формування нацiональноï ^ï як стрижня новоï' парадигми розвитку, необхiднiсть кардинального полшшення корпоративного управлiння, пiдвищення рiвня корпоративноï' культури та iн.
Проблеми моделювання
економiчноï' динамiки у промисловостi були в цен^ аналiзу зав. кафедри Донецького нацюнального ушверситету д.е.н.
I.О.Александрова. Вш наголошував на важливосп збалансування економiчних та екологiчних параметрiв промислового зростання.
Концептуальний пiдхiд до розробки моделi формалiзованоï' iдентифiкацГï проблемних ситуацш на пiдприемствi в межах реалiзаци засад ситуацiйного управлiння винiс на наукову дискусш зав. вiддiлу Науково-дослщного центру iнформацiйних технологiй при 1ЕП НАН Украши к.е.н. Р.М.Лепа. Було запропоновано для виявлення
проблемних ситуацш застосовувати нечггкомножинш моделi з подальшим ранжуванням проблем з метою
встановлення пргоритетностг "х практичного розв'язання.
Особливостям функщонування так званих "конвертацшних центрГв" як специфГчних суб'ектГв перехщно" економГки та механГзмам "х участГ в процесах ухилення тдприемств i фГрм вГд оподаткування присвятив свою доповщь ст.н.сп. 1ЕП НАН Укра"ни к.т.н. А.С.Веткш. На основГ виконаних дослщжень було розроблено пропозицГ" щодо попередження тако" дГяльностГ економГчними та правовими засобами.
Досить активною була наукова дискусГя i пГд час секцшних засГдань. Було зроблено ряд доповщей i повГдомлень, якГ стосувалися
формування шновацшних центрГв нового типу як сучасних шститупв "вирощування" та тдтримки науково-технологГчних Гдей та "хшх авторГв (к.соцГол.н. Л.Г.Мельцер); активГзацГ" приватного пщприемництва у вугГльнГй галузГ (к.т.н. Д.Ю.Череватський); сучасних методГв реалГзацГ"
комуткацшно" стратеги в межах промислового регюну
(к.е.н. М.В.Мельникова); умов
ГнновацГйного розвитку ГМК
(к.е.н. 1.П.Подмаркова); удосконалення контролю в мехашзмах збереження капГталу тдприемств (к.е.н. €.€.1онш) та Гн. Обговорення запропонованих тем виявило неабиякий штерес усГх учасникГв, сприяло розробцГ науково обгрунтованих рекомендацш i пропозицГй.
На завершення конференцГ" """ учасники ухвалили РекомендацГ". 1х основою став запропонований оргкомГтетом проект та зауваження i пропозицГ", що надшшли пГд час роботи.
Зокрема, резолютивна частина Рекомендацш подана нижче:
«Всебiчне обговорення ролi i прiоритетiв сучасно" державно" промислово" полiтики, форм i методiв фшансово" пiдтримки та iнформацiйного забезпечення промислово" дiяльностi дозволяе сформулювати ряд
рекомендацiй, спрямованих на формування адекватно" i ефективно" державно" програми розвитку
промислового сектора Укра"ни.
1. Установам науки i освгти варто iнiцiювати роботи з концептуального оновлення та методичного
доопрацювання КонцепцГ" промислово" полiтики Укра"ни на сучасних засадах i принципах, серед яких:
формування промислово" полгтики як найважлившо" складово" частини загальнонацюнально" стратегii з активною рiвноправною участю в "" розробцi i реалiзацii держави, бiзнесу, науковцiв i громадськосп;
прiоритетна орiентацiя на пiдвищення нацюнально"
конкурентоздатностi розширення частки вiтчизняних компанш на внутрiшньому i свiтовому ринках;
змша прiоритетiв у виборi об'екпв промислово" полiтики вiдповiдно до загальносвгшво" тенденцГ" зростання значення високотехнологiчних галузей з високою доданою вартiстю при зниженш ролi традицiйних ресурсоемних галузей промисловосп;
створення умов для переходу до наукоемно" економiки з визначальною роллю виробництва, розподiлу i використання знань i iнформацГ" як головних факторiв сталого економiчного зростання.
Основними завданнями держави е створення цшсно" системи забезпечення розвитку наукоемного виробництва, пiдтримка окремих виробництв i технологiй, якi визначають можливосп
технолопчних проривiв i е значимими для свгшво1 економiки, стимулювання насамперед шновацш стратегiчного значення.
2. Необхiдно забезпечити кардинальш змiни якостi економiчного середовища, у першу чергу на тих головних напрямах, що впливають на конкурентоздатнiсть промисловосп краши у свiтовому економiчному простор^
з боку держави потрiбне значне посилення дiевостi антимонопольного законодавства з метою створення рiвних умов конкуренцп;
з боку суб'ектiв ринку необхщш новi iмпульси до бiльш штенсивно1 конкуренцп на внутрiшньому ринку, у тому чист iз закордонними фiрмами, що е головною умовою виходу на зовшшш ринки, у зону глобально1 конкуренцп.
3. Процес приеднання Украши до Свгшво1 оргашзаци торгiвлi мае супроводжуватися грунтовним дослiдженням готовносп до цього нацiональних товаровиробникiв i механiзмiв державного регулювання, доступним i прозорим для широких кш громадськосп аналiзом наслiдкiв вступу до СОТ для рiзних секторiв економiки з урахуванням можливих системних умов приеднання.
4. У сферi фiнансового забезпечення розвитку промисловосп першочерговим завданням е вдосконалення податково1 системи з метою стимулювання швестицшно1 та шновацшно1 активностi, розширення виробничо1 дiяльностi, зокрема, по напрямках:
оптимiзацiя тягаря оподаткування, податюв на додану вартiсть, прибуток i оплату пращ i звшьнення вщ оподаткування частини прибутку, що спрямовуеться на розвиток виробництва
й освоення ново1 технiки, науковi
дослiдження i розробки,
природоохороннi та
природовщтворювальш заходи,
поповнення оборотних кош^в пiдприемств;
створення iнституцiйних передумов для збшьшення обсягiв довгострокового банкiвського кредитування
промисловосп за рахунок законодавчо1 i оргашзацшно1 пiдтримки захисту прав кредиторiв, удосконалення полiтики обов'язкового резервування i полпики оподаткування комерцiйних банкiв та шших фiнансових посередникiв.
Компенсацiя поточних доходiв держави може бути отримана за рахунок розширення податково1 бази внаслщок загального пожвавлення виробництва i згортання "тiньовоï економiки", створення системи податюв на використання природних ресурав, урiзноманiтнення екологiчних податкiв.
Необхiдно забезпечити посилення мотиваци до використання механiзмiв фондового ринку для фiнансування iнновацiйноï дiяльностi у промисловостi шляхом забезпечення iнформацiйноï прозоростi, оптимiзацiï оподаткування операцш з цiнними паперами, визначення ефективно1 стратегiï розподiлу прибутку на дивщенди та реiнвестування, вдосконалення законодавства щодо захисту прав акцiонерiв.
5. Необхiдно прискорити i збшьшити масштаби застосування на всiх рiвнях господарювання новiтнiх iнформацiйних технологiй,
швидкодшчих засобiв телекомунiкацiй (мобiльного, кабельного, супутникового, факсимильного зв'язку, вiдеозв'язку, 1нтернету), впровадження шструмеш^в сучасного моделювання i економжо-математичних методiв. Для полiпшення адаптаци вiтчизняних пiдприемств до
змш зовшшнього середовища необхiдним е створення i активне використання в дiяльностi адекватно" системи шформацшного забезпечення.
Постшно зростаюча мiнливiсть кон'юнктури ринку вимагае мобшьносп системи управлiння промисловими тдприемствами в прийняттi рiшень з найменшими витратами вiдповiдно до запитiв споживачiв. Це потребуе застосування адекватних сучасних економiко-матемАтичних моделей i методiв для формалiзацiï економiчних процеав, що повинно бути основою для побудови комплексних шформацшних систем.
Ефективний вихщ нацiональних товаровиробникiв у глобалiзований економiчний простiр доцiльно здiйснювати через мережi електронного онлайнового ринку, який мае суттевi органiзацiйно-економiчнi переваги.
6. Таким чином, на сучасному етат основними завданнями у промисловш сферi Украши слiд вважати такi:
здiйснення системних структурних реформ у промисловосп як необхщного пiдrрунтя розбудови сучасного конкурентоспроможного виробництва постшдус^ального типу;
створення iнституцiйних основ та формування шфраструктури економiки знань для забезпечення динамiчного i
безперервного продукування науково-технологiчних розробок, "х ефективного освоення у виробництвц
формування дiевоi системи економiчного стимулювання швестицш у новi знання та технологи на засадах збалансування штереав держави та бiзнесу;
створення ефективних механiзмiв перерозподiлу наявних фiнансових ресурав в iнтересах розв'язання прiоритетних структурних, шновацшних та еколопчних проблем промислового виробництва;
здшснення широкомасштабно" та системно" шформатизаци на базi сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологш для реформування систем управлiння промисловою дiяльнiстю;
екологiзацiя iснуючого
виробництва, розвиток
екологобезпечного виробництва.
Учасники конференцГ"
висловлюють упевненiсть, що практична реалiза-
цiя розроблених пропозицiй сприятиме виршенню завдань системно" модернi-зацГ" промислового сектора нацюнально" економiки, створенню на цш основi фундаменту для подальшого сталого економiчного зростання Укра"ни в новому геополiтичному та
геоекономiчному просторi».
