CC BY
11
УДК 332.3:528.8:629.78
методолог1я i методика оц1нювання процес1в використання та в1дтворення
родючост1 Грунту в овоч1вництв1
©2018
ЛОГОША Р. В., ШДВАЛЬНА О. Г., КРИЧКОВСЬКИЙ В. Ю.
УДК 332.3:528.8:629.78
Логоша Р. В., Пiдвальна О. Г., Кричковський В. Ю. Методолопя i методика оцiнювання процесiв використання
та вiдтворення родючостi Грунту в овочiвництвi
Мета статтi полягае в дотджент концептуальних засад методологи та методики оцнювання процеав в'дтворення родючостi Грунту в галу-3i овоч/вництва. Запропоновано о^нювати процеси використання та в/дтворення родючостi Грунту, а зв/дси i досконалкть галуз овоч/вництва, за еколог'нним критер'км, який було визначено як один i3 ключових при о^нюванш р'юня досконалостi ринку овочевоi продукцИ. Своею чергою, за-значений критерш розглядався нами через штенсивтсть використання та в'дтворення родючостi Грунту в овочiвництвi та у формуванн цн на ринку овочевоi продукцИ. Усе це визначило методологю авторського дотдження, яка в тдсумковому вар'шнтi зводиться до обрахунку балансу м/ж використанням, з одного боку, та вдтворенням родючостi Грунту, з 'тшого. Запропоновано методику визначення екологiчних ризит галуз та рекомендациiз можливостi iхнього зниження, в основу яких покладено принцип в'дтворення родючостi Грунту. Реалiзацiя такого методичного тдходу, на вiдмiну вiд вiдомих, передбачае оригнальну економiчну нтерпретацю процесу використання та в'дтворення родючостi на основi данихпро особливостi культур, авозмни, продуктившсть, удобрення, зурахуванням 'тших агротехтчних фактор'в. Ключов'! слова: методологiя, методика, родючкть, овочiвництво, грунтоекологiчний баланс, мiнералiзацiя, гумiфiкацiя. Рис.: 1. Табл.: 5. Формул: 9. Б'бл.: 29.
Логоша Роман Васильович - доктор економiчних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу та аграрного бiзнесу, Вiнницький нацональний аграрний ушверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна)
П'двальна Оксана Григорiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри аграрного менеджменту, Внницький нацональний аграрний ушверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) E-mail: Np070101@gmail.com
Кричковський Вадим Юрйович - астрант, Внницький нацональний аграрний утверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) E-mail: Organik.d.ltd@gmail.com
УДК 332.3:528.8:629.78 Логоша Р. В., Подвальная О. Г., Кричковский В. Ю. Методология и методика оценки процессов использования и воспроизводства плодородия почвы в овощеводстве
Цель статьи заключается в исследовании концептуальных основ методологии и методики оценки процессов воспроизводства плодородия почвы в отрасли овощеводства. Предложено оценивать процессы использования и воспроизводства плодородия почвы, а отсюда и совершенство отрасли овощеводства, по экологическому критерию, который был определен как один из ключевых при оценке уровня совершенства рынка овощной продукции. В свою очередь, указанный критерий рассматривался нами через интенсивность использования и воспроизводства плодородия почвы в овощеводстве и в формировании цен на рынке овощной продукции. Всё это определило методологию авторского исследования, которая в итоговом варианте сводится к расчету баланса между использованием, с одной стороны, и воспроизводством плодородия почвы, с другой. Предложены методика определения экологических рисков отрасли и рекомендации по возможности их снижения, в основу которых положен принцип воспроизводства плодородия почвы. Реализация такого методического подхода, в отличие от известных, предусматривает оригинальную экономическую интерпретацию процесса использования и воспроизводства плодородия на основе данных об особенностях культур, севообороте, производительности, удобрениях, с учетом других агротехнических факторов. Ключевые слова: методология, методика, плодородие, овощеводство, грунтоэкологический баланс, минерализация, гумификация. Рис.: 1. Табл.: 5. Формул: 9. Библ.: 29.
Логоша Роман Васильевич - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры маркетинга и аграрного бизнеса, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина)
Подвальная Оксана Григорьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры аграрного менеджмента, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина)
E-mail: Np070101@gmail.com
Кричковский Вадим Юрьевич - аспирант, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина) E-mail: Organik.d.ltd@gmail.com
UDC 332.3:528.8:629.78 Logosha R. V., Pidvalna O. G., Krychkovskyi V. Yu. The Methodology and Methodics of Evaluation of the Processes of Soil Fertility Use and Reproduction in Vegetable Growing
The article is aimed at studying the conceptual foundations of methodology and methodics of evaluation of the soil fertility reproduction processes in the vegetable growing industry sector. It is proposed to evaluate the processes of soil fertility use and reproduction, and hence perfection of the vegetable growing industry, according to the ecological criterion, which was defined as one of the most important in evaluating the level of market perfection of vegetable products. In turn, this criterion is considered in the light of intensity of use and reproduction of soil fertility in the vegetable production and in the formation of prices in the market of vegetable products. All this has determined the methodology of authors' research, which in the final version is reduced to the calculation of balance between the use of soil fertility, on the one hand, and its reproduction, on the other hand. Methods for definition of ecological risks of the industry together with recommendations on possibility of their reduction, based on the principle of reproduction of soil fertility, are suggested. Implementation of such methodical approach, in contrast to the known, provides an original economic interpretation of the process of use and reproduction of fertility on the basis of data on the features of crops, crop rotation, productivity, fertilizers, taking attention of other agritechnical factors as well. Keywords: methodology, methodics, fertility, vegetable growing, soil ecological balance, mineralization, humification. Fig.: 1. Tbl.: 5. Formulae: 9. Bibl.: 29.
Logosha Roman V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing and Agrarian Business, Vinnytsia National Agrarian University (3 Soniachna Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) Pidvalna Oksana G. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Agrarian Management, Vinnytsia National Agrarian University (3 Soniachna Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) E-mail: Np070101@gmail.com
Krychkovskyi Vadym Yu. - Postgraduate Student, Vinnytsia National Agrarian University (3 Soniachna Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) E-mail: Organik.d.ltd@gmail.com
Одним iз прюритетних напрямiв державно! аграрно! полiтики в УкраМ мае бути роз-в'язання економiчних та еколопчних проблем рацiонального використання, охорони, збере-ження та вiдтворення родючост грунпв. Цi чинники е важливими на еташ переходу на засади сталого роз-витку, що сприятиме шдвищенню рiвня конкуренто-спроможностi аграрних шдприемств у довгостроко-вому перюд^ а також гарантуватиме екологiчну про-довольчу безпеку кра!ни. Зазначенi проблеми можна розв'язати, сформувавши економiчний штерес у сгль-ськогосподарських виробникiв до впровадження ш-новацiйно-iнвестицiйних грунтозахисних технологш. Проте аналiз свiдчить про низьку результатившсть й ефективнiсть чинного економiчного механiзму щодо розв'язання проблеми збереження та в^дтворення ро-дючостi грунпв у с1льському господарствi i в галузi овочiвництвi зокрема.
Основними недолшами наявного економiчно-го механiзму збереження та в^дтворення родючостi грунпв в овочiвництвi е те, що значна частина його економiчних стимулiв i санкцiй не мае конкретних шструменпв практично!' реалiзацГ!, тому вiн неспро-можний зацiкавити виробникiв овочево! продукци в проведеннi грунтозахисних заходiв швестицшно-iнновацiйного характеру. Тому е необх^дшсть удо-сконалення методики та методологи ращонального використання, збереження й вщъорення родючостi грунпв в овочiвництвi.
У наукових працях зустрiчаеться значна юль-кiсть методичних пiдходiв до оцшки використання та вiдтворення родючостi грунту в галузi овочiвництва. Видiлено багато як шдив^дуальних, так i комплексних показнишв, проте вiдсутня едина чита !х система. Отже, у загальному виглядi проблема полягае в тому, щоб визначити систему показникiв для адекватно! оцшки використання та в^дтворення родючосп грунту в овочiвництвi. Методолопчш аспекти використання та вiдтворення родючосп грунтiв дослiджують у сво-!х працях Балюк С. А., Барвшський А. В., Бацула О. О., Бондар С. О., Бутрим О. В., Медведев В. В., Медведов-ський О. К., Полупан М. I., Пошрний М. А., Скриль-ник 6. В., Сайко А. Ф., Тараршо Ю. О., Швець О. Г., Цвей Я. П., та ш. [2-29]. Однак багато аспекпв цiе! багатогранно! проблеми й доа не розв'язано та по-требують подальшого дослiдження.
Мета статт - обгрунтувати концептуальнi засади методологи та методики оцшювання процеав вiдтворення родючостi грунту в галузi овочiвництва.
Критерiем оцiнки екологiчного стану альсько-господарських угiдь перш за все е рiвень родючостi грунпв як основа функцiонування цiе! категори земель. Саме родючiсть грунпв зумовлюе рiвень про-дуктивностi земель, !х господарську значимiсть i варпсть. Вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про охорону земель» родючшть грунтiв визначаеться як здатшсть грунту задовольняти потреби рослин в елементах
живлення, водг, повiтрi та теплi в достатшх кглькос-тях для !х нормального розвитку, як в сукупностi е основним показником якосп грунту [1]. Родкшсть -основна специфiчна властивкть грунтiв, що якiсно вiдрiзняе !х вiд вихiдно'! (материнсько!) гiрсько'! породи. На щлиш родючiсть тшно пов'язана з генетич-ними особливостями грунпв, а на рiллi, ^м того, ще й з характером !х скьськогосподарського використання. I! рiвень залежить вiд складу грунту, агро-номiчно цiнних властивостей i режимiв, якi, своею чергою, зумовлеш як грунтоутворювальними проце-сами, так i технолог1ями вирощування ольськогоспо-дарських культур [2, с. 85].
Таким чином, родкшсть - не ткьки природне, а й соцiально-економiчне явище. По сутi воно дуже складне, багатофакторне, рiзноманiтне, вiдносне i динамiчне. Через це для оцiнки процеав використання та в^дтворення родючостi грунту вико-ристовують багато методологiй i методик.
Землеробство, як базова галузь скьського гос-подарства, мае у сво!й основi глобальний, незамiнний i постiйний процес використання родючостi грунту для формування врожаю.
Отже, земля виступае безпосередшм економiч-ним ресурсом галуз^ який е обмеженим i тому потре-буе вiдновлення. При цьому процеси використання та в^дтворення родючост землi мають власну спе-цифiку, яка мае, передусiм, еколопчний змiст, а тому повиннi мати коректну економiчну iнтерпретацiю: зазначене становить сутшсть вiдповiдних обмежень для управлшсько! задачi. Для цього запропоновано таку сукупшсть умов (1):
7 =
^ек
Еф ^ тах
Кгдтв. ^ тах Гвикор. ^ т1п , Увикор. ^ Еф тах
(1)
в1дтв.
> V
викор.
де Ъек - економiчнi параметри екологiчно обгрун-тованого землеробства (овочiвництва);
Еф - ефективнiсть землеробства (овочiвни-цтва);
Vвикор - обсяги використання родючост грунту в процесi виробництва;
Уыдтв - обсяги в^творення родючостi грунту в процесi виробництва.
Обмеження у (1) полягають у такому: 1) мак-симiзацiя економiчноi ефективностi овочiвництва; 2) використання родючосп повинне мати економiч-ну узгоджешсть iз ефективнiстю та вiдтворенням родючосп; 3) вiдтворення родючостi мае щонаймен-ше дорiвнювати обсягам використано! родючосп; 4) витрати на вiдновлення родючост - за максимiза-цГ! економiчноi ефективностi системи в ц1лому - мають бути мiнiмiзованi.
Землеробство у сво!й науковш iнтерпретацГi iз самого початку свого iнтелектуального формуван-ня грунтувалося на визначальнiй тезi про головну роль фактора родючостГ грунту у виробництвi с.-г. продукцГ!. Традицiйно, оперуючи дiалектичною вза-eмозалежнiстю понять «природна» та «економiчна» родючостГ грунту, вченi намагалися знайти суспкь-но допустимий оптимум мiж критерiями продуктив-ностi землеробства та штенсившстю використання родючостi. Ця точка зору передбачае, зокрема, те, що динамка родючостГ грунту визначае продуктивнiсть, усталешсть та економiчну ефективнiсть с1льського господарства бкьшою чи меншою мiрою: бкьшою -у тому разi, коли технолопчний рiвень галузi е незна-чним, меншою - коли мова йде про штенсивш, науко-емш, високотехнологiчнi форми ведення господарства. При цьому була сформована парадигма про те, що в довгостроковому перюдГ зменшення родючостГ завжди призводитиме до зростання виробничих ви-трат i собiвартостi продукцГ!, а також до цко! низки супутн1х екологiчних проблем: забруднення агроланд-шафтiв, водних джерел, негативних змш ландшафтного мжрокл1мату та, врештi-решт, клiмату в цкому.
Iсторiя того, коли суто еколопчш проблеми родю-чостi землi набули економiчноi важливостi, мае тисячолiтне коршня, коли цiлi народи та наци бу-дували свое життя навколо землГ, що здатна прогоду-вати. Тим не менше, iз друго! половини Х1Х ст., коли у ЗахГднш бврош вперше статистично було зафшсо-вано тенденцiю зниження урожайносп с.-г. культур i водночас вмшту гумусу в грунтi, увага не ткьки аг-рономiв i економштш, але й всього сусп1льства все бкьше прикута до питання, як використовуеться ро-дючiсть грунту i якими будуть наслiдки використання традицшних технологiй виробництва в галузi.
ОкрГм суспiльно-екологiчного значення, про-цес використання i вiдтворення родючостi грунту в процеа ведення землеробства в економiчно розвину-тому суспiльствi логiчно сприймаеться через зктав-лення безпосередн1х економiчних цiн на с.-г. продук-цш та !хню екологiчну iнтерпретацiю. Важливими е також побiчнi наслiдки виснаження родючостГ грунту, що стосуються забруднення повГтряного i водних джерел, продукцГ! тощо. Своею чергою, за ринкових умов питання вiдтворення родючостГ земельних ре-сурсiв закономiрно обумовлюе вкбиток на ринкових механiзмах цшоутворення. Зазначений аспект набув нового рiвня актуальностi вже на постшдустрГаль-ному еташ еволюцГ! цившзаци, що може бути вГдне-сеним до принципових вГдмшностей Гз попереднiми епохами, а саме: ефективний економГчно Г неефектив-но екологГчно ринок не може бути визнаним як сус-пкьно прийнятний.
Усе вищевикладене характерне Г для овочГв-ництва з урахуванням певно! бюлопчно! специфГки культур Г технологш !хнього вирощування. Своею
чергою, апрюрГ можна стверджувати, що будь-як технологГчнГ особливостГ галузГ завжди мають взаем-ний вплив Гз вимогами ринку даного соцГуму, ринко-вими мехашзмами, у т. ч. мехашзмами та характером цГноутворення, а також станом ринку (2):
= /екол(••• Р2 ••• Мцт ■■■ ^цт X (2)
де Sr - стан ринку;
&кол - функщональна роль екологГчного фактора, пов'язаного Гз використанням та вГдтворенням родючостГ земельних ресурсГв;
SJ - суспкьш фактори, детермГнованГ еколопч-ними прюритетами;
P1/P2 - особливостГ спГввГдношення мГж попитом P1 Г пропозищею Р2;
- наявнГ мехашзми цГноутворення;
Кцш- рГвень цГн.
Саме тому в наших дослГдженнях еколопчний критерГй було визначено як один Гз ключо-вих при оцшюванш рГвня досконалостГ ринку овочево! продукцГ!; своею чергою, вГн розглядався нами через ГнтенсивнГсть використання та вГдтворен-ня родючостГ грунту в овочГвництвГ та у формуваннГ цш на ринку овочево!' продукцГ!. Усе це визначило ме-тодологГю авторського дослГдження в даному аспектГ.
Так, запропоновано оцшювати процеси використання та вГдтворення родючостГ грунту, а звГдси Г досконалГсть галузГ, за сшввГдношенням цих про-цесГв, що в шдсумковому варГантГ зводиться до обра-хунку балансу мГж використанням, , з одного боку, та вГдтворенням родючостГ, з шшого. ЗмГстовно це мож-ливе з огляду на зктавшсть одиницГ в обох випадках -це оргашчна речовина (гумус) у вагових одиницях (т, кг) в розрахунку на 1 га площГ. В агроеколопчнш лГтературГ синошмГчними можуть бути такГ термши: використання родючостГ пов'язано Гз т. зв. «мшералГ-зацГею» органГчно! речовини грунту, а вГдтворення -з «гушфжащею» тако!. ДосконалГсть землеробства за еколопчним критерГем залежить вГд того, який Гз цих зазначених процеав переважае: екологГчно виправ-даним е такий тип виробництва, де обсяги щорГчно гушфжовано! (тобто новостворено!) органГчно! речовини переважають або принаймш дорГвнюють (т. зв. «бездефГцитний режим») обсягу тако!, що за цей са-мий час мшералГзуеться (розкладаеться). ГрафГчне вГ-дображення аналГтично! моделГ опису використання та вГдтворення родючостГ грунту у с.-г. виробництвГ наведено на рис. 1.
Як можна зазначити, принциповим у данш моделГ е вищезгадане спГввГдношення процеав синтезу (гушфжаци) та втрат (мшералГзаци) органГчно! речовини. На рис. 1 наведено деякГ кГлькГснГ параметри складових елементГв зазначених процесГв, як дають уявлення про ситуацГю в цкому, а також можливГсть управляти зазначеним балансом.
Маса рослинних решток основного врожаю та поб1чноТ продукцм
Загальш кшьккш параметри модел1
1. 1сторичний ргвень мшералгзаци у галузг: 1,0-1,2 т/га.
2. 1сторичний ргвень гум1ф1кацГГ в межах [0,6.. .1,0 т/га].
3. Параметри мшералгзаци ргзних с.-г. культур [0,6.2,0 т/га].
4. 1сторичний максимум внесення гною в галузг - до 10-12 т/га.
5. Потенцгал сидератних посгвгв -3-5% в1д посгвних площ.
1 - побгчна продукцгя стерньових культур 6. ПотенЦГал продукування тбттТ
2 - побгчна продукцгя просапних культур пр°дукци - 1,5-3 т/га стозмши 1'' - рослиннг рештки стерньових культур 2'' - рослиннг рештки просапних культур
Вар1ативний фактор: 1) набгр с.-г. культур ¡з ргзними параметрами гумГфгкаци; 2) урожайнгсть; 3) господарська утилгзацгя побгчноТ продукцм; 4) виробництво та використання органгчних добрив; 5) застосування господарськоТ практики сидератних посгвгв.
Позитивний баланс
Гум1ф1кац1я оргашчноТ' речовини Грунту за рахунок:
1. Рослинних решток основного врожаю.
2. Органгчних добрив.
3. ПобгчноТ продукцм врожаю.
4. Сидератних посгвгв
Межа бездефицитного балансу в1дтворення родючост'1 фунту
Негативний баланс
Мшералгзацгя оргашчноТ' речовини Грунту
Вар1ативний фактор: набгр с.-г. культур з ргзними параметрами мшералгзаци
а
т
ф
а
- 5 -ва
^ <и
2 --
1 —
I
IV
багаторгчнг колосовг просапнг чорний трави [0,6 т/га] зерновг культури пар та ¡ншг стерновг (соняшник ^ кукурудза ^ овочг,
культури, одноргчнг картопля ^ кореноплоднг)
трави [0,7.0,8 т/га] [1,4.1,6 т/га]
Рис. 1. Анал^ична модель опису використання та вiдтворення родючостi Грунту в с.-г. виробницв Джерело: узагальнено на основi [3-6].
Biдповiдно втрати родючост залежать безпосе-редньо в^д культур, що продукуються, тодi як в^дновлення - вiд урожайност культур, над-ходження органiки у виглядi органiчних добрив, по-бiчноI продукци, рослинних i пiсляжнивних решток, а також штенсивност перетворення таких до стану оргашчно'1 речовини грунту. Розрахунок балансу най-
б1льш дощльно здiйснювати за календарний рiк, який в умовах Укра'ши збiгаeться iз сезоном вирощування переважно1 бiльшостi с.-г. (овочевих) культур в^дкри-того грунту. Окремi особливостi зазначеного розра-хунку стосуються тепличного овочiвництва, проте, з огляду на незначш площi використання таких тех-нологiй, при аналiзуваннi галузi в ц1лому та значних И
секторiв доцкьним представляеться дотримуватися загального алгоритму, визначеного на рис. 1.
При цьому не враховувалися втрати родючост1 внасл1док ерозГ! грунту з огляду на те, що, по-перше, аналiзування таких втрат потребуе окремих моделей та розрахуншв, що стосувалися б ч1тко визначених агроландшафтiв, по-друге, таю моделi вже створеннi й апробоваш у свiтi та УкраIнi (наприклад, у [3-6]); по-трете, тому, що мiнiмiзацiя цих втрат у техшко-технолопчному контекстi е вже науково вир1шеним питанням, а питання полягае лише в дотриманш ре-комендованих обмежень i технологiй.
Cлiд тдкреслити, що дана точка зору е в1д-ображенням загально! позицГ! аграрив-уче-них, яка мае належну наукову апробащю. Так, численними дослiдженнями в рiзноманiтних грунто-во-клiматичних зонах вже впродовж 100 роив вста-новлено, що землеробство традицшно здшснювало-ся на фон випереджаючого використання родючосп грунту, тобто Г! втрати, зменшення [7, с. 141]. При цьому проблема значно загострилася в мiру поши-рення у свiтi штенсивних форм ведення с.-г. вироб-ництва. Наведемо лише деяк1 з них.
Про надзвичайно високу цшу вГдтворення ро-дючостi грунту, а отже, i про суспiльнi втрати при веденш екологiчно необгрунтованого землеробства неодноразово наголошено в роботах цко! низки вче-них. Результати аналогiчних досл1джень останнiми роками представлено у працях С. Балюка, Б. Носка та ш. [8], В. Медведева [9], О. Бутрима, О. Швеця [10], Р. Трускавецького [11] та 1н. Також уже в сучасних досл1дженнях шдтверджено ключову роль у тенден-щях використання родючостi грунту фактора антро-потехногенного навантаження (системи оброб1тку грунту, удобрення, сiвозмiн i т. 1н.) у землеробствi, про що св1дчать роботи Л. СмiшноI-Старинськоi [12], С. Забалуева [13], М. Пошрного [14], М. Дацька [15], С. Балюка [16], Я. Цвея та 1н. [17], Ю. Тарарши та 1н. [18], А. Малiенка [19], 6. Скрильника [20] та ш.
Так, досл1дженнями встановлено, що в сучас-ному землеробствi УкраГни з урожаем зерна i соломи вивозиться за межi агроекосистем близько 50% сформовано! бюмаси [3; 6; 21; 22]. У поавах кукурудзи при врожайносп зерна 4 т/га i зелено! маси 60 т/га вивозиться 55-65% бюмаси i повертаеться до грунту 5-8 т/га оргашчно! речовини. У поавах зернових вивозиться 60-65% бюмаси, тодi як повертаеться до грунту до 3-3,5 т/га у вигляд1 тсляжнивних i коре-невих залишкiв. З багаторiчними травами вивозиться до 30-40%, з коренеплодами i бульбоплодами - до 85% сформовано! бюмаси [3; 5; 6, 21; 22]. Проведет розрахунки св1дчать, що при традицшнш продуктивной рослинництва в Укра'М ва зерновi та просап-нi культури залишають пiсля себе у грунт1 вiд'емний баланс гумусу. Деякими досл1дженнями встановлено рiзке перевищення розкладу (мiнералiзацiI) оргашч-
но! речовини над його синтезом (гумiфiкацiею) в 1н-тенсивному землеробствi в 35-43 рази, а на дкянках з пiдтриманням чорного пару - до 170 разiв [5; 6; 22].
Своею чергою, значно вiдрiзняеться грунто-захисна роль рiзних с.-г. культур. Найбiльшим е цей показник у багаторiчних трав 1, вiдповiдно, вiн змен-шуеться стосовно озимих колосових культур, ярих зернових колосових i просапних культур, а найменше його значення - в системi чорного пару [4; 5; 22].
Роль фактора врожайносп може бути Глюстро-вана такими даними: за результатами дослiджень, що наведен в роботi В. Левша [23, с. 36-42] та Ю. Тарар1-ки та 1н. [6, с. 135], за урожайносп зерна озимо! пше-ницi у 10-25 ц/га формуеться 20-45 ц/га соломи, а за урожайносп зерна 26-40 ц/га - в1дпов1дно 46-57 ц/га, тобто в першому випадку сп1вв1дношення складало 1:2-1:1,8, тод1 як у м!ру збкьшення основного вро-жаю - 1:1,8-1:1,4. Аналопчш пропорцГ! мали мiсце при обрахунку маси поверхневих залишшв та кор1н-ня. сл1д зазначити, що за рекомендованими р!внян-нями регресИ маса по61чно! продукци та рослинних решток при вирощуванш просапних культур е значно меншою як за фактичними цифрами, так г за сшввгд-ношенням до основного врожаю. Под1бн1 в1дм1нност1 зазначено на рис. 1 у його верхнш л1в1й частин1.
Переважною б1льш1стю досл1дник1в визнаеть-ся, що загальний баланс гумусу при р1зних авозмшах 1 системах удобрення, у р1зних кл1-матичних 1 грунтових умовах формуеться по-р1зному, тому однозначних, ушверсальних параметр1в гум1ф1-кацГ! та мшералгзаци не Гснуе, а вар1ацГ! показник1в е достатньо значними, як це, наприклад, мае м1сце в роботах О. Бацули та 1н. [24], В. Сайка та 6. Мал1енка [3], В. Волод1на [25], В. Левша [23], О. Медведовського та П. 1ваненка [26], Ю. Тарар1ки та 1н. [18].
З огляду на наявш в1дм1нност1, сл1д зазначити, що принципов! сшвв1дношення м1ж цими даними щодо окремих культур (наприклад, м1ж стерньовими, просапними 1 т. ш.) за вс1ма джерелами е близькими. Також вважаемо виправданим шдх1д, який перед-бачае анал1зування ор1ентовних параметр1в м1нера-л1зацГ! та гушфжацц гумусу, що дозволяе будувати достатньо коректн1 модел1 в1дтворення родючост1 грунту. Важливими при цьому е також ор1ентов-н1 сп1вв1дношення м1ж р1зними культурами з точки зору !хн1х еколог1чних характеристик 1 концептуаль-не узгодження принцип1в обрахунку балансу.
В1дмшност1 м1ж с.-г. культурами щодо форму-вання щор1чного балансу родючост1 грунту можуть бути кюстрованими розрахунками, що були зроблеш О. Морозом [27] (табл. 1).
Як видно з цих табл. 1, в1дмшност1 м1ж культурами загалом е дуже важливим фактором, а штерпре-тацш наведених даних дозволяе зробити деяк1 принципов! висновки. По-перше, можна стверджувати, що досягнут1 показники продуктивност1 в1тчизняного та
Таблиця 1
Еколопчш характеристики вирощування провщних с.-г. культур щодо досягнення щорiчно бездефiцитного балансу родючостi Грунту (без застосування оргашчних добрив)
1=
<С <
т I—
о
о_ <
о 1= о о
о
_а о _а
о С
о
<
2 ш
Культура Мiнералiзацiя оргашчно'|' речовини, т/ га Необхщна урожайнкть (за основною продукфсю), т/га
Озим1 зернов1 0,7 4,2
Ячмшь 0,7 5,4
Горох 0,8 6,7
Кукурудза (зерно) 1,56 11,8
Кукурудза (силос) 1,47 89,0
Цукров1 буряки 2,0 430,0
Кормов1 буряки 2,0 559,0
Соняшник 1.4 11,2
Картопля 1,6 155,0
Овоч1 1,6 401,0
Однор1чн1 трави, зелена маса 0,7 20,0
Багатор1чн1 трави, зелена маса 0,6 7,2
Джерело: iнтерпретaцiя даних з [27].
светового землеробства в принцип не можуть ком-пенсувати втрати родючостГ. Щодо рГзних культур, це коливаеться вГд 5% (для просапних, коренеплодГв) до 80% (зерновГ стерньовГ). Лише стосовно багаторГчних трав бездефщитного балансу може бути досягнуто за рахунок бюлопчно! продуктивностГ та особливостей культури.
Усе це актуально Г для овочГвництва. Якщо ви-ходити Гз досягнутого рГвня урожайностГ овочГв в УкраШ останнГми роками (близько 20,0 т/га), розви-нутих економГчно кра!н (близько 40,0 т/га) та у свт (15,0-25,0 т/га), то, за даними табл. 1, для овочГв за рахунок бюлоги самих культур можна компенсувати вГд 8 до 17% втрачено! родючостГ за календарний рк.
По-друге, Гз зазначених сшввГдношень (див. табл. 1) випливае, що для бГльшостГ культур штен-сивного землеробства, в овочГвництвГ у т. ч., компен-сування втрат родючостГ можливо досягнути лише за рахунок оргашчних добрив (гною, шших джерел органки).
По-трете, навГть якщо виходити Гз тГе! тези, що додатковими шляхами е шдвищення продуктивностГ (як уже було вГдзначено, таи можливостГ представля-ються дуже обмеженими технолопчно та бГологГчно), а також комбшування культур в сГвозмГнГ, коли, на-приклад, культури Гз меншим рГвнем мшералГзаци будуть переважати, це не буде мати штатного зна-
чення для будь-якого сучасного овочГвництва, адже сучасною агрономГчною наукою переважна бкьшшть овочевих культур вГднесена до культур Гз високою мГ-нералГзащею оргашчно! речовини грунту.
Водночас слГд пГдкреслити, що, на вГдмГну вГд основних с.-г. культур, бГльша частина овочевих культур характеризуеться достатньо суттевими обсягами побГчно! продукцГ!, яка, як Г рослинш рештки, можуть бути зарахованими до джерел гумГфковано! в поточному технолопчному рощ органки, адже у переваж-нш б1льшостГ випадкГв побГчна продукцГя цих культур у господарствГ не використовуеться, Г, очевидно, майже вся може бути вГднесена до джерела органки.
Таким чином, аналГзування нормативних лГте-ратурних даних свГдчить про те, що стосовно овочевих культур урожайностГ, необхГдно! для забезпечення бездефщитного балансу, досягти неможливо, а дефщит повинен бути компенсовано шшими джерелами органки; комбшування цих по-казниюв, по суп, означае процес моделювання еко-логГчно виправданих технологГчних систем овочГвництва. При цьому загальний показник балансу мГж використанням Г вгдтворенням родючостГ грунту (вГдповГдний коефщент) може бути досягнутий шляхом оптимГзацГ! зазначених параметрГв.
Узагальнена формула обрахунку динамки родючостГ грунту, що методолопчно побудована на до-слГдженнях авторГв у [3-6; 21; 22, 24-27], передбачае те, що основними контрольованими параметрами поповнення гумусу е побГчна продукцГя, кореневГ та шсляжнивш рештки, а також оргашчш добрива. У процесГ стратегГчного Г поточного планування балансу для великих територш зГ значною рГзномашт-нГстю грунтГв Г рГзним характером !хнього викорис-тання рГзними органГзацГйно суб'ектами аграрного бГзнесу рекомендуеться дотримуватись орГентовного балансу органГчно! речовини грунту; при цьому за-пропоновано використання спГввГдношення статей приходу (включення продуктГв розкладу органГчних решток у гумусовГ речовини за рахунок рослин Г оргашчних добрив) Г витрат (мшералГзаци гумусу).
СлГд особливо пГдкреслити, що представлена методологГя представляе собою водночас змГстовну основу для системи еколопчного контролю та побу-дови вГдповГдних регуляцГй за характером виробни-чих процесГв [7, с. 147].
Представлена методика оцГнювання викорис-тання та вГдтворення родючостГ грунту в овочГвництвГ побудована на методолопчних положеннях, ви-кладених вище. Тому логка розрахуншв Г сшввГдношень так чи шакше випливае Гз вказаних положень, а саме: подГбне оцшювання передбачае побудову балансу мГж використанням Г вГдтворенням родючос-тГ в кожному конкретному технологГчному випадку (культури, удобрення, продуктивностГ тощо), де ви-користання ощнюеться за показником мшералГзаци
оргашчно! речовини грунту, а вГдтворення - за показ-ником гум1ф1каци оргашчно! речовини.
Принциповим питанням був виб1р в1дпов1дних показник1в мшерал1заци та гушфжаци, адже в науков1й л1тератур1 п1дкреслено достатньо високу вар1ативн1сть !хн1х значень за р1зних природ-но-кл1матичних, технолог1чних 1 погодних умов. При вибор1 нормативних коеф1ц1ент1в 1 показник1в було використано найбкьш визнан1 роботи вчених, що грунтуються на матер1алах багатор1чних досл1джень з питань родючост1 земельних ресурс1в у межах д1-яльност1 науково-досл1дних установ колишньо! ВАС-ГНГЛ, НААНУ, Гнших науково-досл1дних установ, а також тих, що ор1ентован1 на грунтово-кл1матичн1 умови Укра!ни. У табл. 2 наведено результати досл1-джень вчених ВАСГНГЛ. [28].
тутом землеробства НААНУ [3] значення у 1,2 т/ га. Отже, як бачимо, фактор сшввГдношення культур (авозмша) до останнього часу може бути 1г-норованим, адже результат1в окремих спещаль-них агроном1чних досл1джень, як1 б виокремлю-вали р1зний р1вень м1нерал1зацГ! р1зних культур, а отже, 1 можлив1сть маншулювати цим показником з метою зменшення штенсивносп мшерал1заци в межах авозмши, не виявлено.
Наступним, достатньо суперечливим, моментом е формули чи рекомендован! значення обсяг1в поб1чно! продукци, а також рослинних решток та ко-р1ння, що утворюють в1дпов1дн1 джерела надходжен-ня оргашки до грунту.
Так, рекомендованими в даному випадку мо-жуть бути пращ [6; 23; 24] та деяк1 шш1 У робот1 [17, с. 5-9] ми з1штовхнулися 1з нев1дпов1дностями (явно
Таблиця 2
Середнi втрати гумусу та його вщтворення за рахунок рослинних решток при вирощуванш рiзних культур
Культура Втрати гумусу, т/га Рослинш рештки Поповнення гумусу за рахунок рослинних решток, т/га
Т/га К, вщ основно!' продукци
Озим1 зернов1 0,7 4,0-5,0 1,2 0,5-0,6
Яров1 зернов1 (колосов1) 0,6 3,0-5,0 0,9 0,4-0,5
Горох та ¡нш1 зернобобов1 0,8 2,0-3,0 0,8 0,4-0,6
Кукурудза 1,0 2,5-3,0 0,8/0,2* 0,3-0,4
Цукров1 буряки 1,5 0,5-0,8 0,04 0,04-0,06
Соняшник 1,0 4,0-5,0 2,0 0,4-0,5
Картопля, овоч1 1,2 1,5-2,0 0,06 0,1-0,2
Трави: однор1чн1 багатормш 0,8 0,2 2,5-3,5 5,0-8,0 0,8/0,2* 1,5/0,2* 0,5-0,7 1,2-20
Чистий пар 1,5 - - -
Прим1тка: * - при збиранш на зерно i сiно, а також (у знаменнику) - на зелену масу. Джерело: складено за [28].
У даних досл1дженнях як нормативш були вико-ристан1 дан1 з праць О. Бацули та 1н. [24], В. Володша та 1н. [25-27], а також [5; 22]. Для визначення маси рослинних решток за урожаем використовували р1в-няння В. Левша [23] та Ю. Тарар1ко та ш. [6]. Розра-хунки здшснювали на основ1 висв1тленого в науковш л1тератур1 методичного матер1алу [3; 6; 24; 27].
Разом з тим, сл1д звернути увагу на вар1атив-шсть окремих коеф1ц1ент1в при розрахунку балансу використання та в1дтворення родючост1 грунту, що в кшцевому п1дсумку Гстотно коригуе остаточн1 висновки. Так, передус1м, Гснують розб1ж-ност1 в оц1нюванн1 розм1р1в щор1чно! м1нерал1зацГ! оргашчно! речовини грунту при вирощуванш ово-ч1в. Цей показник оцшюеться в р1зних джерелах у межах в1д 1,2 т/га [4] до 1,5 [25; 27] та 1,6-1,61 т/га за [6; 24]. Нами було обрано рекомендоване 1нсти-
завищеними значеннями) запропонованих формул при розрахунку обсяг1в указаних джерел оргашки, тому використовували р1вняння В. Левша [23, с. 3642], яке корелювало в щлому 1 з шшими працями [5; 21; 25; 27] (табл. 3).
Що ж стосуеться Гнших коефщенпв, то були обраш в щлому узгоджеш м1ж собою нормативш значення у працях [6; 23-25] щодо обрахунк1в гум1ф1каци та обсяг1в рослинних решток за поправками на вм1ст сухо! речовини - коеф1щент 0,86 для основно! с.-г. продукцГ! та в1дпов1дний коеф1ц1ент для Гнших вид1в продукцГ! - зелено! маси сидерат1в, коренеплод1в 1 т. 1н. Своею чергою, у розрахунках гум1ф1кацГ! гною до-тримувалися ор1ентовних рекомендованих сп1вв1д-ношень, за якими з 1 т сухо! речовини (при 77% воло-гост1 п1дстилкового гною) утворюеться 60 кг гумусу [6; 24] (табл. 4).
Таблиця 3
Урожай польових культур i рiвняння регресп для визначення рослинних решток за рiвнем урожаю основно!' продукцГ|'
Урожай, ц/га Рiвняння регресп визначення маси
Культура Основна продукщя Побiчна продукщя Поверхневi залишки Коршня Побiчна продукцiя Поверхневi залишки Корiння
Овс^ 50-200 6,5-24 2,5-5 8-16 х = 0,12у + 0,5 х = 0,02у + 1,5 х = 0,06у + 5,0
250-400 30-48 5,1-6 17-22 х = 0,12у + 0,0 х = 0,006у + 3,6 х = 0,04у + 6,0
Джерело: складено за [17; 23].
Таблиця 4
Техшчш коефiцicнти для розрахунку мiнералiзацN та гумiфiкацм в овочiвництвi
Показник Гнш Побiчна продукцiя, поверх-невi залишки та корiння Ус овочевi культури
Коефiцieнт мiнералiзацN, т/га щс^чно х х 1,2
Коефiцieнт гумiфiкацí'' 0,23 0,13 х
Вмiст сухо''' речовини, % 0,23 0,86 х
Для кшцевого розрахунку оргашчно''' речовини: з 1 т кг 60,0 112,0 х
1=
<С <
т I—
о
о_ <
о 1= о о
о
_а о _а
о <
о
<
2 Ш
Джерело: складено за [3; 6; 23; 24].
Аналiз структури поавних площ в овочiвництвi Укра'ши свiдчить, що практично всi основш культу-ри е просапними культурами з штенсивним впливом на грунт шляхом основного та мiжрядних обробГток (табл. 5).
Для всiх цих культур рекомендовано високий агротехшчний фон удобрення та захисту. Частка ж культур, яю вiдрiзняються за вгдзначеними параметрами (наприклад, на зелень) i для яких показник мГ-нералiзацГi грунту мiг би бути означеним як суттево нижчий, ставила лише вГд 11% (1990 р.) до 3% (2016 р.)
(у табл. 5 - графа «шшЬ>), тому цими вГдмшностями в математичних розрахунках можна знехтувати.
Запропонований математичний апарат для без-посередшх розрахуншв балансу гумусу мiстить такий набiр формул. Так, загальна формула балансу (3) являе собою математичне воображения вГдношення показникiв гумiфiкацГi (Гумф - синтезу -до мшералГзаци (МЫерал) - розкладу або втрати гумусу. Кшцеве значення, що дорГвнюе чи перевищуе 1,0, свГдчить про досягнення бездефщитного чи позитив-
Таблиця 5
Структура посiвних площ овочевих культур в Укра'ш, тис. га
Культура (вщкритого Грунту) Р1к
1990 1995 2000 2016
Опрки 55,2 59,4 61,4 46,8
Помiдори 100,9 104,6 105,9 71,8
Капуста 85,1 74,8 86,6 68,6
Буряк столовий 31,4 36,9 41,5 39,3
Морква столова 27,7 33,7 41,0 43,1
Цибуля 57,1 67,7 64,5 54,8
Часник 10,3 20,1 23,4 21,0
Перець стручковий солодкий i пркий 6,3 12,7 15,0 15,0
Кабачки 11,0 26,9 30,6 30,3
Баклажани 6,0 5,5 6,7 5,5
Гарбузи столовi 4,7 20,9 25,1 28,3
lншi 49,3 22,5 14,3 16,6
Усього 445,0 485,7 516,0 441,1
Джерело: складено за [29].
ного балансу, тод1 як менше 1,0 - негативного; розм1р дефщиту, своею чергою, визначаеться цифрами такого дефщиту.
Б = Г / М (3)
орг.реч.Грунту = ум1ф ' iнерал, ( )
де Гумф - обсяги синтезовано! щор1чно оргашчно! речовини грунту, т/га;
МЫерал - обсяги щорГчних втрат оргашчно! ре-човини грунту, т/га.
Джерела мшерал1зацГ! та гум1ф1каци потребу-ють зм1стовно-математично! штерпретацГ!. Так, формула обрахунку загально! гум1ф1кацГ! едбачае суму таких чотирьох джерел: -рослинних решток с.-г. культур («фактор врожаю»), Гумф2 - синтезовано! оргашчно! речовини за рахунок оргашчних добрив, перш за все, гною, а також торфу, дефекат1в та ш. (фактор «орган1чних добрив»); Гумфф3 -синтезовано! орган1чно! речовини за рахунок поб1ч-но! продукцГ! с.-г. культур («фактор поб1чно! продук-цГ!»); Гумф4: - за рахунок сидератних пос1в1в (спещ-альних пос1в1в, рослинна маса яких переорюеться як добриво - фактор «зелених добрив»):
Г Г Г Г Г
умiф = ум1ф\ + ум1ф2 + ум1фЪ + умiф4,
(4)
де Гум1фХ - щор1чна гум1ф1кац1я рослинних решток (фактор врожаю), т/га;
Гутф2 - гум1ф1кац1я внесених оргашчних добрив (гною та ш.), т/га;
Гумфф3 - гум1ф1кац1я поб1чно! продукцГ!, т/га; Гушф4 - гум1ф1кацш сидератних пос1в1в («зеле-них добрив»), т/га.
Своею чергою, формула визначення джерел гу-м1ф1каци може бути представлена в такому вигляд1 (5) - (8):
Гумiф1 = Ч1Пгумiф1 + Ч2Пгумiф2 + — + ЧnПгумiфn, (5)
де Чп - площа в1дпов1дно! с.-г. культури, га;
Пгум1фп - показник щорГчно синтезовано! орга-н1чно! речовини грунту за рахунок дано! культури або складово! скьгоспупдь, т/га
ГуШф2 = + ^2 + ^ + ^пК> (6) де Уп - обсяги внесених оргашчних добрив, т;
кп - коефщент гум1ф1кацГ! даного виду оргашч-них добрив, в. од.;
ГуМф3 = ^1к1 + ^к2 + ^ + ^ (7)
де Уп - обсяги поб1чно! продукцГ!, що застосовуеть-ся як добриво, т/га;
кп - коеф1ц1ент гум1ф1кацГ! даного виду поб1чно! продукцГ!, в. од.;
ГуЖф4 = К^умфц + к2Ч2Пгумф12 + - + кпЧПгумфт' (8)
де Чп - площа сидератних пос1в1в, га;
Пгумфы - показник синтезовано! оргашчно! речовини грунту в результат! вирощування даного виду сидерат1в, т/га.
Аналог1чно до випадку розрахунку обсяг1в гу-м1ф1кацГ! за обсягом урожайност1 репрезентативно! культури (3) обсяги мшерал1заци орган1чно! речовини грунту запропоновано розраховувати в1дпов1д-но до характеристик мшерал1заци кожно! з культур з подальшим узагальненням показника по авозмШ чи територГ! господарсько! д1яльност1 п1дприемства (9). Як уже було в1дзначено, у наших досл1дженнях ми притримувалися нормативного показника мшералГ-заци для овочевих - 1,2 т/га.
М = ЧП . , + ЧП . „ + - + Ч П . , (9)
шер 1 мшер1 2 мшер2 п мшерп1 у '
де Чп - площа в1дпов1дно! с.-г. культури, га;
ПмЫерп - показник щор1чно! м1нерал1зацГ! орга-н1чно! речовини для дано! культури, т/га.
З урахуванням особливостей овоч1вництва формули вищевикладеного математичного апарату доцГльно використовувати на р1вн1 окремого госпо-дарства (великого, середнього с.-г. шдприемства, ФГ, ОГН) або стосовно окремо! с1возм1ни в межах цих господарств.
Своею чергою, фактор «оргашчних добрив» 1 для Укра!ни в щлому, 1 для овоч1вництва, наприклад, Вшницько! област1 мае значення лише з точки зору використання гною; шш1 види оргашки, у т. ч. сиде-ратн1 пос1ви, використовуються в дуже незначних обсягах 1 математично можуть бути кнороваш при розрахунках.
Сл1д окремо зазначити, що роль мшеральних добрив не мае безпосередньо! математично! ГнтерпретацГ! в зазначених формулах. Роль даного е опосередкованою, адже зростання урожай-ност1 логарифм1чно обумовлюе прир1ст - за формулами, що наведен! у [6, с. 135; 23] та були в1дпов1дно використаш нами в розрахунках балансу - обсяг1в рослинних решток 1 внаслГдок цього - зб1льшення показника Гум1фГ Традиц1йно до джерела «рослинш решки» в1дносяться поверхнев1 залишки 1 коршня, обсяги (маса) яких обраховувалася за рекомендова-ними р1вняннями регресГ! [23].
Зазначений ефект зростання маси оргашки шд впливом зб1льшення урожайност1 на високому фон1 добрив т1ею ж самою м1рою стосуеться 1 такого джерела гум1ф1каци, як «поб1чна продукц1я» (показник
Гуш1ф3 у формулах (4), (7)).
П1дсумковим узагальненим показником, який надав би коректне уявлення про поточний стан та оптимальний вар1ант щодо використання та в1д-творення родючост1 грунту в овоч1вництв1, запропоновано «коефщент грунтоеколог1чного балансу» (КГЕБ), який, в1дображае баланс м1ж використанням (мшерал1защею) та в1дтворенням (гум1ф1кац1ею) оргашчно! речовини грунту в з1ставних одиницях (т/га) 1 мае вираз або у вГдсоткових одиницях, або у в1д-сотках гум1ф1ковано! речовини по вГдношенню до
мшералГзовано!. Таким чином, побудова подГбного балансу потребуе визначення мшералГзаци (втрат) Г гушфжаци (надходження за рахунок бюмаси посГ-вГв, побiчно'i продукцГ!, кореневих залишшв та корГн-ня, гною тощо).
ВИСНОВКИ
Обгрунтовано, що концептуалГзацГя питання визначення параметрГв та прикладного розроблен-ня оптимально! екологiчно'i моделГ функцюнуван-ня суб'ектГв аграрного бГзнесу в овочГвництвГ може бути побудована на Гдентифжаци закономГрностей трансформацГ! балансу родючостГ грунту та !хнього функцГонального впливу на стан галузевого ринку та економко-еколопчну ефектившсть галузГ. Визначено аналГтичну та економетричну моделГ використання та вГдтворення родючостГ грунту з урахуванням особли-востей овочГвництва Укра!ни. ТакГ моделГ передбача-ють потенцГал внутрГшньоорганГзацГйного вдоскона-лення на основГ бГологГчних Г технолопчних факторГв.
Запропоновано методику визначення еколопч-них ризикГв галузГ та рекомендацГ! Гз можливостГ !х-нього зниження, в основу яких покладено принцип вГдтворення родючостГ грунту. РеалГзащя цього принципу, на вГдмшу вГд вГдомих, передбачае оригшальну економГчну ГнтерпретацГю процесу використання та вГдтворення родючостГ (за запропонованим показ-ником «коефГцГент грунтоекологГчного балансу») на основГ даних про особливост культур, сшозмши, про-дуктивнГсть, удобрення, шшГ агротехнГчнГ фактори. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра'ши «Про охорону земель» вiд 19 черв-ня 2003 р. № 962-!У 1Ж: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ бИОШ/962-15
2. Барвiнський А. В., Тихенко Р. В. Оцшка i прогноз якостi земель : пщручник. Ки'в : Медшформ, 2015. 642 с.
3. Сайко В. Ф., Малиенко Е. К. Теоретические основы высокопродуктивного и устойчивого функционирования агроэкосистем // «Устойчивость земледелия: проблемы и пути решения». Киев : Урожай, 1993. С. 3-21.
4. Тарарто Ю. О. Удосконалення землекористування та агротехнолопй. Всник аграрной науки. 1998. № 8. С. 16-20.
5. Родючiсть Грун^в: мошторинг та управлшня / Медведев В. В., Чесняк Г. Я., Лактюнова Т. М. та ш. Ки'в : Урожай, 1992. 248 с.
6. Рекомендацп з формування бюенергетичних агро-екосистем. Науково-технологiчне забезпечення аграрного виробництва рвобережний Лiсостеп). Ки'в : Д1А, 2010. 156 с.
7. Логоша Р. В. Формування постiндустрiального ринку овочево! продукцп в УкраТш : монографiя. Вiнниця : Вшн. обл. друкарня. 2017. 515 с.
8. Балюк С. А., Носко Б. С., Скрильник €. В. Сучас-нi проблеми бюлопчно''' деградацГ'' чорноземiв i способи збереження 'х родючостi. Вiсник аграрной науки. 2016. № 1. С. 11-17.
9. Медведев В. В. Земельна реформа i родючкть Грунту. Всник аграрной науки. 2015. № 5. С. 73-79.
10. Бутрим О. В., Швець О. Г. Ефектившсть землекористування як критерм рiвня антропогенного навантажен-ня. Всник аграрной науки. 2015. № 9. С. 36-72.
11. Балюк С. А., Трускавецький Р. С. Системне управлшня трансформацмною спрямовашстю та родючктю Грунт Всник аграрной науки. 2015. № 10. С. 10-16.
12. Смшна-Старинська Л. В. Ктьккш i якiснi змiни гумусу при застосуванн органiчних систем удобрення у арому лiсовому Грунт. Всник аграрнЫнауки. 2016. № 1. С. 74-77.
13. Забалуев С. В. Змши стану оргашчно''' речовини ре-культивованих Грунтiв за 'х тривалого стьськогосподарсько-го використання. Всник аграрнЫ науки. 2016. № 5. С. 68-71.
14. Пошрний М. А. Змша якiсних i спектроскотчних характеристик оргашчно''' речовини чорнозему типового за рiзних систем обробiтку Грунту. Всник аграрной науки. 2016. № 8. С. 65-71.
15. Дацько М. О. Змша вмiсту i запаав гумусу дерно-во-пiдзолистого осушуваного Грунту за рiзних систем удобрення. Всник аграрной науки. 2016. № 7. С. 63-66.
16. Балюк С. А. 1нновацмш пщходи до управлшня ро-дючiстю Грунт Всник аграрной науки. 2015. № 8. С. 77-82.
17. Цвей Я. П., Бондар С. О., Ккшевська М. О. Склад гумусу чорноземiв залежно вщ системи удобрення в коротко-ротацiйних сiвозмiнах. Всник аграрнЫ науки. 2016. № 9. С. 5-9.
18. Тараршо Ю. О., Дацько Л. В., Стецюк М. Г., Зо-симчук М. Д. Трансформацiя осушуваних торфових Грун^в Захiдного Полiсся за довготривалого стьськогосподарсько-го використання. Всник аграрной науки. 2016. № 9. С. 56-60.
19. Малiенко А. М. Нетрадицмний погляд на параме-три оптимально''' будови орного шару. Всник аграрной науки. 2016. № 11. С. 5-12.
20. Скрильник €. В., Кутова А. М., ФЫмончук Я. С., Москаленко В. П. Вплив антропогенних фактсрв на гумус-ний стан i вмiст поживних речовин у чорноземi типовому. Всник аграрной науки. 2015. № 9. С. 12-16.
21. Полупан М. I., Ковальов В. Г. Теоретичн основи нагромадження гумусу в природних умовах, його еволю-фя та управлшня ним в агроценозах. Всник аграрной науки. 1997. № 9. С. 21-26.
22. Чесняк Г. Я. Параметры потерь гумуса и коэффициенты гумификации растительных остатков и органического вещества навоза в чернозёмах типичных Лесостепи УССР : тезисы доклада V!! съезда Всесоюзного общества почвоведов. Ташкент : Изд. АН СССР ВОП, 1985. Т. 4, № 3. С. 27.
23. Левин В. И. Количество растительных остатков в посевах полевых культур и его определение по урожаю основной продукции. Агрохимия. 1977. № 8. С. 36-42.
24. Забезпечення бездефщитного балансу гумусу в Грунт / Бацула О. О., Головачов £. А., Дерев'янко Р. Г. та ш. Ки'в : Урожай. 1987. 127 с.
25. Володин В. М. Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе. М. : ВАСХ-НиЛ, 1989. 38 с.
26. Медведовський О. К., 1ваненко П. I. Енергетич-ний аналiз штенсивних технолопй в стьськогосподарсько-му виробництвК Ки'в : Урожай, 1988. 208 с.
27. Мороз О. В. Енергетична еволю^я стьського гос-подарства Укра'ни : монографiя. Ки'в : 1АЕ УААН, 1997. 263 с.
28. Рекомендации для исследования баланса и трансформации органического вещества при сельскохозяйственном использовании и интенсивном окультуривании почв. М. : ВАСХНиЛ, 1984. 56 с.
29. Статистичний щорiчник «Рослинництво» за 2016 р. / Державна служба статистики Укра'ши / пщ заг. кер. Ю. М. Ос-тапчука. Кш'в, 2017. 367 с.
REFERENCES
Baliuk, S. A. "Innovatsiini pidkhody do upravlinnia rodiu-chistiu gruntiv" [Innovative approaches to soil fertility management]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 8 (2015): 77-82.
Baliuk, S. A., and Truskavetskyi, R. S. "Systemne upravlinnia transformatsiinoiu spriamovanistiu ta rodiuchistiu gruntiv" [System management of transformational orientation and soil fertility]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 10 (2015): 10-16.
Baliuk, S. A., Nosko, B. S., and Skrylnyk, Ye. V. "Suchasni problemy biolohichnoi dehradatsii chornozemiv i sposoby zberezhennia yikh rodiuchosti" [Modern problems of biological degradation of black soil and how to preserve their fertility]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 1 (2016): 11-17.
Barvinskyi, A. V., and Tykhenko, R. V. Otsinka i prohnoz yakosti zemel [Assessment and forecast of land quality]. Kyiv: Medinform, 2015.
Batsula, O. O. et al. Zabezpechennia bezdefitsytnoho ba-lansu humusu v grunti [Maintenance of the deficit humus balance in the soil]. Kyiv: Urozhai, 1987.
Butrym, O. V., and Shvets, O. H. "Efektyvnist zemlekorys-tuvannia yak kryterii rivnia antropohennoho navantazhennia" [Land use efficiency as a criterion of anthropogenic load level]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 9 (2015): 36-72.
Chesnyak, G. Ya. "Parametry poter gumusa i koeffitsienty gumifikatsii rastitelnykh ostatkov i organicheskogo veshchest-va navoza v chernozemakh tipichnykh Lesostepi USSR" [Parameters of humus losses and coefficients of humification of plant residues and organic matter of manure in the black soil of typical Forest-steppe of the Ukrainian SSR]. VII sezd Vsesoyuznogo obshchestva pochvovedov, vol. 4, no. 3. Tashkent: Izd. AN SSSR VOP, 1985. 27-.
Datsko, M. O. "Zmina vmistu i zapasiv humusu derno-vo-pidzolystoho osushuvanoho gruntu za riznykh system udobrennia" [Changes in humus content and reserves of sod-podzolic drained soil due to different fertilizer systems]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 7 (2016): 63-66.
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/962-15
Levin, V. I. "Kolichestvo rastitelnykh ostatkov v posevakh polevykh kultur i yego opredeleniye po urozhayu osnovnoy produktsii" [The amount of plant residues in crops of field crops and its determination by the yield of the main products]. Agrokhimiya, no. 8 (1977): 36-42.
Lohosha, R. V. Formuvannia postindustrialnoho rynku ovochevoi produktsii v Ukraini [Formation of the postindustrial market of vegetable products in Ukraine]. Vinnytsia: Vinn. obl. drukarnia, 2017.
Maliienko, A. M. "Netradytsiinyi pohliad na parametry optymalnoi budovy ornoho sharu" [Non-standard view on the parameters of the optimal structure of the arable layer]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 11 (2016): 5-12.
Medvediev, V. V. "Zemelna reforma i rodiuchist gruntu" [Land reform and soil fertility]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 5 (2015): 73-79.
Medvediev, V. V. et al. Rodiuchist hruntiv: monitorynh ta upravlinnia [Soil fertility: monitoring and management]. Kyiv: Urozhai, 1992.
Medvedovskyi, O. K., and Ivanenko, P. I. Enerhetychnyi analiz intensyvnykh tekhnolohii v silskohospodarskomu vyrob-nytstvi [Energy analysis of intensive technologies in agricultural production]. Kyiv: Urozhai, 1988.
Moroz, O. V. Enerhetychna evoliutsiia silskoho hospodarst-va Ukrainy [Energy evolution of agriculture in Ukraine]. Kyiv: IAE UAAN, 1997.
Polupan, M. I., and Kovalyov, V. H. "Teoretychni osnovy nahromadzhennia humusu v pryrodnykh umovakh, yoho evoliutsiia ta upravlinnia nym v ahrotsenozakh" [Theoretical bases of accumulation of humus in natural conditions, its evolution and its management in agrocenoses]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 9 (1997): 21-26.
Popirnyi, M. A. "Zmina yakisnykh i spektroskopichnykh kharakterystyk orhanichnoi rechovyny chornozemu typovoho za riznykh system obrobitku gruntu" [Changing the qualitative and spectroscopic characteristics of the organic substances under various typical black soil treatment systems]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 8 (2016): 65-71.
Rekomendatsii dlya issledovaniya balansa i transformatsii organicheskogo veshchestva pri selskokhozyaystvennom ispol-zovanii i intensivnom okulturivanii pochv [Recommendations for the study of the balance and transformation of organic matter in agricultural use and intensive soil cultivation]. Moscow: VASKhNiL, 1984.
Rekomendatsii z formuvannia bioenerhetychnykh ah-roekosystem. Naukovo-tekhnolohichne zabezpechennia ahrarno-ho vyrobnytstva (Livoberezhnyi Lisostep) [Recommendations for the formation of bioenergetic agro ecosystems. Scientific and technological support of agrarian production (Left Bank Forest-steppe)]. Kyiv: DIA, 2010.
Sayko, V. F., and Malienko, Ye. K. "Teoreticheskiye osnovy vysokoproduktivnogo i ustoychivogo funktsionirovaniya agroekosistem" [Theoretical foundations of highly productive and sustainable functioning of agro-ecosystems]. In Ustoychi-vost zemledeliya: problemy i puti resheniya, 3-21. Kyiv: Urozhay, 1993.
Skrylnyk, Ye. V. et al. "Vplyv antropohennykh faktoriv na humusnyi stan i vmist pozhyvnykh rechovyn u chornozemi typovomu" [The influence of anthropogenic factors on humus and nutrient content of typical black soil]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 9 (2015): 12-16.
Smishna-Starynska, L. V. "Kilkisni i yakisni zminy humusu pry zastosuvanni orhanichnykh system udobrennia u siromu lisovomu grunt" [Quantitative and qualitative changes of humus when applying organic fertilizer systems in gray forest soil]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 1 (2016): 74-77.
Statystychnyi shchorichnyk «Roslynnytstvo» za 2016 r. [Statistical Yearbook "Plant Growing" for 2016]. Kyiv: Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy, 2017.
Tarariko, Yu. O. "Udoskonalennia zemlekorystuvannia ta ahrotekhnolohii" [Improvement of land use and agricultural technologies]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 8 (1998): 16-20.
Tarariko, Yu. O. et al. "Transformatsiia osushuvanykh torfovykh gruntiv Zakhidnoho Polissia za dovhotryvaloho sil-skohospodarskoho vykorystannia" [Transformation of drained peat soils of Western Polissia for long-term agricultural use]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 9 (2016): 56-60.
Tsvei, Ya. P., Bondar, S. O., and Kisilevska, M. O. "Sklad humusu chornozemiv zalezhno vid systemy udobrennia v korot-korotatsiinykh sivozminakh" [The composition of humus black soil depending on the fertilizer system in short-term crop rotations]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 9 (2016): 5-9.
Volodin, V. M. Metodika otsenki effektivnosti sistem zemle-deliia na bioenergeticheskoy osnove [Methods for assessing the effectiveness of farming systems on a bioenergy basis]. Moscow: VASKhNiL, 1989.
Zabaluiev, S. V. "Zminy stanu orhanichnoi rechovyny rekultyvovanykh gruntiv za yikh tryvaloho silskohospodar-skoho vykorystannia" [Changes in the state of organic matter of recultivated soils due to their long-term agricultural use]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 5 (2016): 68-71.
