CC BY
4Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 4. С. 197-206.
УДК 330.341.1:330.341.4
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ШФОРМАТИЗАЦП НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Наливайченко К.В.
Крымский экономический институт ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет им В.Гетьмана», Симферополь, Украина E-mail: nauka@ ceikneu.com.ua
Перспективним напрямом розвитку сучасно! свггогосподарсько! системи е шформатизацш економжи. При цьому за допомогою емтричних методш визначаються вимоги щодо зростання ефективностi використання всiх видiв шформацп та шформацшних послуг у економщ Украши та проблеми украшсько! шформацшно! економжи.
Ключовi слова: шформатизацш економжи, методологiя дослвдження, оцшка респондентiв.
Вступ.
Пщ впливом глобатзаци в Укра!ш вщбуваються процеси шформатизаци, яю природно супроводжуються низкою економ1чних проблем, що потребують вщповщного методолопчного дослщження: розвинешсть шформацшно! шфраструктури та обсягу шформацшних послуг, фрагментарност шформацшного укладу. Ц та шш1 питання е актуальными для сучасного етапу розвитку економжи та визначеш як головш у законодавсга Укра!ни щодо перспектив шформатизаци нащонально! економши [1] та працях в1тчизняних та заруб1жних вчених [2-6]. Так, технолопчнш обробщ шформацп та розвитку шформацшного сектору економжи присвятили сво! пращ заруб1жш вчеш Бююль Ахим [2] та Роговський С.А. [3], розвитку впчизняного менеджменту корпоративних шформацшних систем - Сазонець О.М. [4], стратепчним технолопям майбутнього - вщом1 економюти Саймон А. та Сакайя Т. [5,6].
Проте, потребують подальшо! розробки в1ропдш шляхи розвитку шформацшно! галуз! в Укра!ш та всеб1чний розвиток шформацшних процешв у кра!ш в умовах глобатзацп. Тому метою статт е дослщження сучасних процешв шформатизаци у нащональнш економщ за допомогою вщомих анал1тичних та статистичних метод1в: кореляцшного, дисперсшного та факторного натзу, р1зних статистичних показниюв, визначення ставлення та об!знаносп населення кра!ни до розвитку шформацшних технологш.
Основш результати дослiдження.
Для емшричного дослщження перспектив розвитку шформацшних технологш та !х впливу на розвиток сучасно! економжи було розроблено спещальний шструментарш - анкету стандартизованого штерв'ю. Змют анкети (специфжа питань, структура роздшв тощо) формувався на основ! проведеного теоретичного анатзу дослщжень, що проводилися в данш сфер! та з урахуванням власного бачення ще! проблематики. Також ураховувались загальш рекомендаци щодо розробки дослщницьких шструменпв цього типу - коректне формулювання питань, використання вщкритих та закритих питань, пропорцшнють градацш у вщповщях та ш.
Респондентам пропонувалось дати експертну оцшку стосовно пе! чи шшо! проблеми, пов'язано! з розвитком шформацшних технологiй та !х впливом на сучасну економiку. Бiльшiсть питань розроблеш таким чином, щоб респондент м^ максимально диференцiйовано висловити свою думку щодо пе! чи шшо! проблеми - запропоноваш варiанти вiдповiдей мають 4 та бiльше градацiй. Крiм зручностi для респондента, така форма питань дозволила використовувати бшьшють методiв статистичного аналiзу при обробцi результат анкетування.
Наведемо приклад одного з питань:
Визначте стутнь злободенност1 наступних проблем сучасног тформацтног економ1ки. В1дпов1д1 занеать до наступног таблиц7 (табл. 1)
Таблиця 1
Приклад одного з пункНв анкети_
ПРОБЛЕМА Неважлива Пом1рно важлива Важлива Дуже важлива
1. Швидке старшня пвдход1в до розгляду шформацшних процеав, що вщбуваються в глобальному економ1чному сусшльствц
2. Основним предметом пращ стають не матер1альш об'екти, а шформащя;
3. Перевищення витрат на обробку шформаци над витратами на енергетику, матер1альне виробництво;
4. Дорожнеча шформаци у виробнищга 1 дешевина в репродукци (розробка нового програмного продукту може коштувати мшьйони долар1в, однак виробництво його додаткових копш може бути практично безкоштовним);
5. Ваш вар1ант:
Дослщницьку вибiрку склали випускники вузiв економiчних спецiальностей мiста Сiмферополя. Вш дослiджуваних - вiд 22 до 27 роюв. Всi вони працевлаштоваш та працюють в економiчнiй сферь Всього у дослiдженнi прийняло участь 160 дослщжуваних.
Докладнiшу структуру вибiрки наведено в таблицi 2.
Таблиця 2
Структура дослвджувано! вибiрки_
Спещальшсть чолов1ки жшки Всього
Менеджмент ЗЕД 24 20 44
Мгжнародна економжа 19 17 36
Економ1ка шдприемства 26 19 45
Економ1чна кибернетика 28 11 39
Всього 93 67 160
Приведемо основш статистичнi показники та методи статистично! обробки.
198
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ 1НФОРМАТИЗАЦ11 _НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ_
При обробщ результата анкетування використались таю статистичш показники, як стандартне вiдхилення (розрахунки за формулою були зведеш до таблиць):
а =
У (х, - х)2
^ ' > (1)
п -1
де: хл - значення змшно!,
х - вибiркове середне, а - кшьюсть змiнних.
Стандартне вiдхилення, мабуть, одне iз вимiрювань розсiювання, що найбшьш часто використовуються завдяки тим властивостям, як воно мае для нормального розподшу. В описi змiнних стандартне вщхилення часто використовуеться як показник меж бшьшосп значень або умовно! норми.
Асиметрiя - це мiра «косостЬ> розподiлу. Розподiли з однаковими середшми i стандартними вiдхиленнями, можуть бути, проте рiзними, оскiльки ш модуль, нi квадрат рiзницi не показуе, з яко! сторони вiд середнього знаходилося окреме значення випадково! величини. В тих випадках, коли кшьюсть значень, що е бшьшими, нiж середне, перевищуе кiлькiсть значень менших, нiж середне, говорять про позитивну асиметрда, iнакше - про негативну. Асиметрiя обчислюеться за наступною формулою (розрахунки за формулою були зведеш до таблиць):
У (х, - х)3
Аз = ^ , / (2)
п ■ а
В симетричному розподiлi асиметрiя точно рiвна нулю, але залежно вiд того, як змiнюються рiзницi значень iз середнiм, знак асиметрп мiняеться на позитивний або негативний.
Ексцес - це мiра «випуклосп» розподiлу. При уих однакових iнших параметрах два розподши можуть розрiзнятися тим, що полжон частот буде гостровершинним або плоским, тобто мода може виявитися рiвною, але зустрiчатися з рiзною частотою. Ексцес служить для того, щоб визначити крутизну криво!, що описуе розподш, в межах едино! моди, оскшьки е призначеним тшьки для ушмодальних розподiлiв. Ексцес розраховуеться за формулою (розрахунки за формулою зведеш до таблиць):
Ех=У^-3 (3)
4
п ■а
Для облшу статистичних зв'язюв використався кореляцiйний аналiз [4]. Коефщент кореляцi! показуе вiдразу два параметри статистичного зв'язку - !! напрям i тiсноту. При цьому, якщо вiн виявляеться позитивним, то говорять про позитивну корелящю мiж двома змiнними, а якщо негативним - те, вщповщно про негативну. Абсолютне значення коефщента кореляцi! показуе тюноту або
199
стутнь виразност такого зв'язку. При коефщент кореляци рiвному нулю признаеться вщсутшсть зв'язку, але навiть тодi, коли вш виявляеться бiльше нуля, ще не слщ робити висновок про наявшсть кореляцiйного зв'язку. Про зв'язок мiж двома змiнними можна говорити лише в тому випадку, якщо значення коефщента кореляци виявляеться вище критичного для вщповщного числа спостережень, якщо йдеться про позитивний зв'язок, i нижче за критичний, якщо - про негативну. Необхiдно тдкреслити, що коефiцiент кореляци призначений лише для вимiрювання лiнiйних зв'язкiв мiж змiнними. З ще1 причини в реальних умовах майже неможливо отримати коефщент кореляци, рiвний одиницi.
В робот використався найвiдомiший i часто вживаний метод кореляцшного аналiзу - аналiз за К. Пiрсоном. Формули розрахунку коефiцiента кореляци Пiрсона приведет нижче:
X (X - Х)(у - у) чи
гху = ^ ^^ (4)
пХ х>у>-Хх X у
ГхУ /г V 2 ч2пг V 2 ТЛ (5)
Дисперсiйний аналiз (ДА) - це статистичний метод вивчення впливу окремих контрольованих факторiв на мiнливiсть ознаки, що вивчаеться [5]. Необхщнють в застосуванш ДА виникае тодi, коли проводиться серiя вимiрювань яко1-небудь одше1 змшно1 в рiзних умовах, причому число умов повинне бути бшьше двох (iнакше дану задачу можна виршити iншими методами). Наприклад, це можуть бути декшька експериментальних груп, яю рiзняться по яких-небудь ознаках (вшу, рiвню освiти, соцiальному статусу i т. i.), що беруть участь у випробовуваш в одних i тих же умовах експерименту. Це може бути одна i та ж експериментальна група, що бере участь в експеримент в рiзних експериментальних умовах, наприклад, простих, ускладнених i дуже складних. Нареши, це можуть бути декiлька експериментальних груп, що беруть участь в експеримент з рiзними експериментальними умовами, але при цьому експериментатор повинен дотримуватися гшотези, що штершдивщуальш вщмшносп не роблять впливу на варiативнiсть результатiв, якi, у свою чергу, можуть залежати тшьки вiд умов експерименту. Ус змiннi в ДА прийнято дiлити на два види - незалежш i залежнi змшш. Незалежною змiнною (фактором) називаеться контрольована експериментатором змшна. Незалежними змiнними можуть бути стать випробовуваних, вiк, нацюнальшсть, приналежнiсть до яко1-небудь сощально1 групи i т. i., оскшьки саме по яких-небудь вiдмiнностях мiж випробовуваними будуть сформованi експериментальнi групи. Незалежну змiнну прийнято дiлити на рiвнi. Рiвнi незалежно1 змшно1 можуть розрiзнятися як кiлькiсно, так i якiсно. Рiвнями незалежно1 змшно1 може бути, наприклад, рiвень мотиваци (високий, середнш, низький), рiвень шуму i його вплив на результативнiсть дiяльностi i т. i, якi розрiзняються лише кiлькiсно. Рiвнi незалежно1 змшо1 можуть бути не тiльки градащями якого-небудь фактора.
200
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ 1НФОРМАТИЗАЦ11 _НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ_
Залежною змшною називаеться змшна, яка при !! вимiрюваннi пiд час експерименту пiдпадае тд вплив незалежно!. Наприклад, рiвень штелекту може впливати на швидкiсть ршення творчих задач, соцiальне положення на цшшсш орiентацi! i т. ь
Головною задачею в однофакторному ДА е визначення вiдношення варiативностi (дисперсп), обумовлено! дiею незалежно! змiнно! (фактора) до випадково! варiативностi, обумовлено! впливом вшх невiдомих факторiв (так зване Б-вщношення або F-критерiй). Якщо це вщношення перевищуе критичне значення, то тодi признаеться достовiрним вплив незалежно! змшно! на залежну.
Звичайна лшшна модель для даних в однофакторному ДА виглядае наступним чином:
х = ^ + А + еде (6)
де: х - конкретне значення змшно!, ц - генеральне середне
А - доля вщхилення змшно!, що обумовлена впливом фактора А е - помилка спостереження (випадкове вщхилення).
Нульова гшотеза в однофакторному ДА полягае в тому, що середш значення дослщжувано! ознаки на всiх рiвнях незалежно! змiнно! однаковi. 1накше кажучи, незалежна змiнна не робить шякого впливу на залежну, отже, середш значення ознаки вщ рiвня до рiвня незалежно! змiнно! не змшюються. Альтернативна гiпотеза полягае в тому, що середш значення ознаки незалежно! змшно! вщ рiвня до рiвня мiняються, тобто незалежна змiнна впливае на залежну. В однофакторному ДА необхщно знайти F-критерiй, який визначаеться по формула
р = М-факт
емп = МБ (7)
вип
де: МБфакт - дисперая, обумовлена впливом фактора;
МБвип - випадкова дисперая;
--
МБфаКт = _ (8)
^ факт ;
МБип = Ч? ((9)
Jвип
де: №факт - сума квадрапв вiдхилень випадково! величини вщ загально! середньо! («сума квадратiв мiж групами»);
--вип - остаточна сума квадрапв («сумма квадратiв всередиш груп»); dfфакт - число степешв вiльностi мiж групами; dfвип - число степешв вшьнот всерединi груп;
201
= V
факт / ,
сп] л2 (J п] л2
У ху УУх
г=1 У I у=1 г=1
1 =1 п1
N
Ух
к1=1
=уух -У
еип / У I у ^^
у=1 ы у=1 Пу .
?
а.Уфакт = ^ - 1 ?
аУ = N - J
•1 еип
де J - кiлькiсть груп;
N - загальна кiлькiсть експерименпв;
п■ - кiлькiсть експерименпв усерединi у-1 групи.
(10)
(11)
(12) (13)
З викладеного вище видно, що сума квадратiв мiж групами i сума квадратiв усередиш груп складають загальну або повну суму квадрапв, яка визначаеться за формулою:
J п 1 (у п .2 1 -
ж =УУх2 — УУх.
заг / ,/ , .у , , / ,/ , г
у=1 г=1 11 Nkj=l 1=1 у
; таким чином
^заг = ^факт + ^е
(14)
(15)
Однофакторний ДА, таким чином, е розкладанням загально! суми квадрапв на двi складовi: обумовлену впливом фактора i обумовлену випадковими впливами.
Метод дисперсiйного аналiзу за Крускалом-Уолюом призначений для оцiнки вiдмiнностей одночасно мiж бiльше, нiж двома групами за рiвнем яко1-небудь ознаки. Вш дозволяе встановити, що рiвень ознаки змшюеться при переходi вiд групи до групи. Критерш Н за Крускалом-Уолюом iнодi розглядаеться як непараметричний аналог методу однофакторного дисперсшного анатзу для незалежних вибiрок. Iнодi його називають критерiем «суми ранпв». Даний метод використовувався як додатковий до основного методу - дисперсшному анатзу за Фшером для отримання бшьш точних результатiв. Рiч у тому, що ДА за Фiшером е бшьш потужним методом, але i одночасно бiльш чутливим до порушень нормальностi розподiлу i гомогенностi дисперсш, тодi як ДА за Крускалом-Уолюом - менш потужний, але нечутливий до подiбних порушень. Формула розрахунку Н-критерда Крускала-Уолiса наведена нижче:
12
Н =
N (N +1)
Т
У
п
- 3(N +1),
(16)
2
п
202
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯПЕРСПЕКТИВ ШФОРМАТИЗАЦП _НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ_
де N - загальна кшьюсть випробуваних в об'еднанш вибiрцi; п - кiлькiсть випробуваних у кожнш групi; Т - суми ранпв у кожнiй групi.
ДА за Фрщменом застосовуеться для зютавлення показникiв, вимiряних в трьох або бшьше умовах на однiй i тiй же вибiрцi випробовуваних. Метод дозволяе встановити, що величини показниюв вiд умови до умови змшюються. В нашому випадку ми використовували даний метод для того, щоб з'ясувати, наприклад, чи е вщмшност в оцiнцi ступеня значущостi, що була дана респондентами з або шшо1 вказано1 в конкретному питанш проблеми.
Формула розрахунку х1 -критерiю Фрiдмена наведена нижче:
12
■ с ■ (с + 1)
•Х(Т2)
(17)
- 3 ■ п ■ (с +1),
де: с - кшьюсть умов;
п - кiлькiсть випробуваних;
Т - суми ранпв за кожною з умов.
п
Факторний аналiз (ФА) - це комплекс аналггичних методiв, що дозволяють виявити прихованi (латентнi) ознаки якого-небудь явища або поди, його внутршню (часпше всього приховану) структуру. Виникнення ФА було пов'язано, з одного боку, з усвщомленням того, що безлiч явищ сощального характеру мае складну природу, а з шшого боку, з упровадженням статистичних методiв у суспiльнi науки.
ФА призначений для дослiдження явищ, подiй або об'екпв i мае складну структуру з безлiччю внутрiшнiх зв'язкiв. Оскшьки такi явища можуть бути вимiрянi вiдразу по багатьом змiнним, ФА дозволяе вчинити перехщ вiд безлiчi безпосередньо змiряних ознак явища, що вивчаеться, до комплексних узагальнених факторiв, за якими оцiнюють комбiнацil початкових ознак.
Головною задачею ФА, таким чином, е зменшення об'ему статистичного опису якого-небудь явища без втрати шформативносп такого опису. Початковими даними для ФА е таблиця результат вимiрювання безлiчi iндивiдiв (об'ектiв) за безлiччю змiнних (шкал, тестiв i т. i.) [6]. В даному випадку - це експертш оцшки респондентiв з питань кожного з роздшв анкети. Передбачаеться, що результати вимiрювання вiдображають загальну структуру дослщжувано1 оцiнки, а результати окремого випробовуваного е окремим випадком реалiзацil загально1 структури. З iншого боку, кожна окрема шкала, за якою була змiряна безлiч iндивiдiв, також вносить свш внесок в загальну структуру дослщжуваного явища.
Завершальний етап ФА - отримання матрищ навантажень факторiв кожно1 змiнноl на кожний фактор, тдрахунок вiдсотка дисперсil, що припадае на кожний фактор, а далi - побудова дiаграми фактора. При цьому вважаеться що: - фактори визначеш через початковi змiннi;
203
- система факторiв утворюе прос^р, в якому через навантаження факторiв визначено початковi змiннi;
- фактори ранжоваш в порядку зменшення !х значущостi для пояснення емтричних результатiв;
- кiлькiсть факторiв ютотно менше нiж кiлькiсть початкових змшних;
- факторам додаеться значення прихованих джерел, що породжують емпiричнi результати;
- ус фактори незалежнi один вщ одного.
Етапи розрахункiв ФА, !х математичне обгрунтування не приводяться через великий обсяг ще1 шформаци. Метод аналiзу фактора в робот використовувався для редукци початкових змшних (питань анкети) до невелико1 кшькост загальних факторiв як iнтегральних показниюв оцiнок респондентiв ие1 або шшо1 проблеми. Надалi цi iнтегральнi показники використовувалися як залежш змiннi при аналiзi вiдмiнностей мiж вiдповiдями чоловшв i жiнок, а також в дисперсшному аналiзi при порiвняннi вщповщей мiж групами респондентiв рiзних економiчних спецiальностей.
Факторний аанлiз проводився методом головних компонент з ортогональним обертанням Уапшах i з нормалiзацiею методом Кайзера [7-10].
У результат дослщження отримано результати статистично1 обробки та статистичного аналiзу кожного з роздшв анкети, а також iнтерпретацiю та пояснення отриманих результат. Спочатку було проведено розрахунок первинних показникiв описово1 статистики та порiвняння мiж собою оцшки респондентiв за окремими пунктами анкети. Кожному питанню в роздш анкети було поставлено у вщповщшсть означену змшну. Проведено факторний аналiз змiнних. Пiсля цього було виявлено фактори (як певнi iнтегральнi показники), що використовувались як залежнi змшш при кореляцiйному та дисперсiйному аналiзi.
Висновки.
1. Проведено емпiричне дослщження процесiв шформатизаци в Укра1ш в умовах глобалiзацil. При обробцi результат дослiдження використались метод кореляцiйного аналiзу за К. Пiрсоном, дисперсiйний аналiз за Крускалом-Уолiсом, дисперсiйний аналiз за Фiшером, дисперсiйний аналiз за Фрщменом, факторний аналiз, такi статистичш показники, як стандартне вiдхилення, асиметрiя, ексцес.
2. Проведене дослiдження виявило найбiльш значущою е проблема дорожнечi iнформацil у виробництвi та дешивини у репродукци, а найменш значущою — проблема перевищення витрат на обробку шформаци над витратами на виробництво.
3. На основi проведеного дослщження найбшьш злободенними проблемами украшсько1 iнформацiйноl економiки вважаються слабка розвинешсть iнформацiйноl iнфраструктури та незначний обсяг шформацшних послуг, а найменш злободенною - фрагментаршсть iнформацiйного укладу. Найбшьш вiрогiдним шляхом розвитку iнформацiйноl галузi в Украlнi вважаються iнвестування в шформацшш технологil, а найменш можливим - шформатизащя
204
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ 1НФОРМАТИЗАЦ11 _НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ_
економши власними силами. Для Bce6Í4Horo розвитку шформацшних процешв в кра!ш в умовах глобалiзацil необхiдним е поширення комп'ютерно! грамотносп, яке також потребуе додаткових заходiв.
4. Не дивлячись на зазначеш проблеми, в цiлому населення кра1'ни позитивно ставиться до розвитку шформацшних технологш. У бiльшiй мiрi населення краши обiзнане з 1нтернетом, у меншш — з iншими аспектами шформацшних технологш: електронною комерцiею та електронним фондовим i грошовим ринком. Тому природним е бiльш позитивне ставлення до 1нтернету, нiж до шших видiв iнформацiйних технологiй: електронно! комерцн та електронного фондового i грошового ринку. При цьому недостатнш рiвень комп'ютеризацн оцiнено як найбшьш значиму перешкоду на шляху поширення мiжнародного бiзнесу за допомогою 1нтернет, а недостатню прозорiсть - як найменш значиму.
Список лiтератури
1. Закон Украши «Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в Украш» № 433-IV ввд 16 ачня 2003 р., 1з змшами i доповненнями, внесеними Законами Укра!ни вщ 4 листопада 2005 року № 3076-IV, в1д 9 лютого 2006 року № 3421-IV, вщ 18 грудня 2008 року № 694-VI.
2. Бююль А. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей / Ахим Бююль, Петер Цёфель; [пер. с нем.].- СПб.:ООО «ДиаСофтЮП», 2002. - 608 с.
3. Роговский Е.А. Развитие информационного сектора в США к началу XXI столетия / Е.А. Роговский // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - №8. - С. 89-98.
4. Сазонець О. М. Теоретичш засади економжи та оргашзацп корпоративних шформацшних систем: [монограф1я] / О. М. Сазонець. - Дншропетровськ: ДНУ, 2007. - 223 с.
5. Саймон А. Р. Стратегические технологии баз данных: менеджмент на 2000 год / А.Р. Саймон. -М.: Финансы и статистика, 1999. - 479 с.
6. Сакайя Т. Вартгсть, створювана знанням, чи 1сторш майбутнього / Т. Сакайя // Нова постшдустр1альна хвиля на Заходг Антологiя / за ред. В.Л. 1ноземцева. - М.: Academia, 1999. - С. 367.
7. http://www.mrpii.ru сайт компанп Бест, що створюе програмш продукти Бест.
8. Mediamark Research Inc., New York, NY, CyberStats,fall 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.mriplus.com/pocketpiece.html\http://www.census.gov/compendia/statab/tables/08s1127.xls
9. http://www.news.yahoo.com — сайт Evans DATA Corporation.
10. World Intellectual Property Organization. Electronic Commerce Programs and Activities [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.wipo. int/about-wipo/ru/what_is_wipo.html
Поступила в редакцию 01.12.2011 г.
Наливайченко Е.В. Методология исследования перспектив информатизации национальной экономики / К.В. Наливайченко // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2011. -Т. 24 (63), № 4. - С. 197-206.
Перспективным направлением развития современной мирохозяйственной системы является информатизация экономики. При этом с помощью эмпирических методов определяются требования относительно роста еффективности использования всех видов информации и информационных услуг в экономике Украины и проблемы украинской информационной экономики. Ключевые слова: информатизация экономики, методология исследования, оценка респондентов.
205
Nalivaychenko K.V. Methodology of the researching of national economic's informatization perspectives / K.V. Nalivaychenko // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. - 2011. -Vol. 24 (63), № 4. - P. 197-206.
A perspective direction of modern world economy system's development is informatization of economic. In spite of this the demands about effectiveness' rising of using of all kinds of information and information services in Ukraine's economic and the problems of Ukrainian information economy are determined with the help of empiric methods.
Keywords: informatization of economic, methodology of a researching, estimation of respondents.
206
