CC BY
17
УДК 330.366.
Д.Д. БУРКАЛЬЦЕВА,
д.е.н., доцент, професор кафедри фнанав п>дприемств i страхування, Кримський федеральний университет iM. В.1. Вернадського
Методолопчш засади забезпечення економ1чно! безпеки держави
У статт розкрито методологiчнi засади економiчноí безпеки, визначено генезис сутност категорИ' «економiчна безпе-ка», видлено три рiвнi механизму забезпечення економiчноíбезпеки, розкрито сутнсть системи забезпечення економiч-ноíбезпеки держави як сукупн>сть правових, орган!зац/йних, економiчних, техн'иних та нших заход/в, форм та нструмен-т'ю, за допомогою яких держава здйснюе регулюючу дю на процес функцюнування нацюнальноi економки, спрямовану на нейтрапзацю загроз, мiнiмiзацiю збитюв i селек^ю позитивно спрямованих ризиюв.
Ключов! слова: нацюнальна безпека, економiчна безпека, економiчна безпека держави, забезпечення економiчноí безпеки, державна полiтика.
Д.Д. БУРКАЛЬЦЕВА,
д.з.н., доцент, профессор кафедры финансов предприятий и страхования, Крымский федеральный университет им. В.И. Вернадского
Методологические основы обеспечения экономической безопасности государства
В статье раскрыты методологические основы экономической безопасности, определен генезис сути категории «экономическая безопасность», выделены три уровня механизма обеспечения экономической безопасности, раскрыта суть системы обеспечения экономической безопасности государства как совокупность правовых, организационных, экономических, технических и других мероприятий, форм и инструментов, с помощью которых государство осуществляет регулирующее воздействие на процесс функционирования национальной экономики, направленное на нейтрализацию угроз, минимизацию ущерба и селекцию положительно направленных рисков.
Ключевые слова: национальная безопасность, экономическая безопасность, экономическая безопасность государства, обеспечение экономической безопасности, государственная политика.
D.D. BURKALTSEVA,
doctor of economic sciences, professor of the department of finance and insurance companies of the Crimean Federal University V.I. Vernadsky
Methodological foundations of economic security of the state
The article reveals the methodological foundations of economic security, defined the Genesis of the essence of the category «economic security», identified three levels of mechanism of economic security, the essence of the system of ensuring economic security of the state, as a set of legal, organizational, economic, technical and other activities, forms and tools through which the state exercises a regulatory effect on the operation of the national economy, aimed at neutralizing the threat, minimizing damage and selection positive directional risks.
Keywords: national security, economic security, economic security of the state, the economic security, public policy.
Постановка проблеми. Умовою розв'язання проблеми забезпечення спйкого, стабтьного та ефективного розви-тку нацюнальноТ економки краТни е формування адекватно! системи забезпечення економ1чноУ безпеки держави. Ця проблематика та пов'язан з нею науков1 дослщження потребуюсь певноТ методолопчноТ та теоретично' основи, яка повинна включати дослщження системи забезпечення еконо-м1чноТ безпеки, як складовоТ нацюнальноТ безпеки держави.
У бтьшост кратн з трансформацмною економкою виршу-ються надзвичайно склады й вщповщальы завдання, пов'язан з1 становленням i розвитком економ1чнот системи, заснова-нот на ринкових засадах. Водночас, визнаючи певн досягнен-ня соцiально-економiчного розвитку, слщ усвщомлювати та-кож масштабнють проблем, як все ще перебувають на порядку денному i становлять загрозу економiчнiй безпец держави, перешкоджаючи ефективному функцюнуванню нацюнальноТ економки та управлЫню нацюнальним господарством.
Соцiально-економiчне становище кратн на сучасно-му етап зумовлене наслщками свтовот фЫансовоТ кри-зи та внутршыми Ыституцюнальними трансформа^ями. Об'ективними чинниками, що актуалiзують необхщнють дослщження проблем забезпечення економiчноТ безпеки дер-
жави, е зростання и ролi i значення в системi нацюнальноТ безпеки кратни. Подальша розробка методолопчних засад i практичних рекомендацм забезпечення економiчноТ безпеки держави в умовах глобалiзацiт виражае не ттьки запит економiчноТ теори, але i потреби господарськоТ практики.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Важли-вi теоретичнi положення про нацюнальы економiчнi Ытере-си та проблеми тх гармоызаци, джерела загроз у сусптьств^ шляхи i способи зниження рiвня дестабiлiзацiТ та Ыерцмнос-тi економiки, вiдновлення макроекономiчноТ рiвноваги та забезпечення економiчноТ безпеки мютяться у працях А. Смгга, Д. Рiкардо, К. Маркса, А. Маршалла, М. Вальраса, В. Парето, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Я. ТЫбергена, Дж. Дебре та Ы.
Теоретичн засади iнституцiональних чинникiв системи еконо-мiчнот безпеки держави закладено представниками класичного iнституцiоналiзму (Т. Вебленом, Дж. Коммонсом, Дж. К. Гелб-рейтом, В. Мггчеллом) i неоЫституц^зму (О. Вiльямсоном, Р. Коузом, Д. Нортом, Дж. Бьюкененом, Р. Фогелем та к).
Наприюнц XX стол^тя у постсоцiалiстичних кратнах ви-никла потреба у розробц нових орieнтирiв, шляхiв i спо-собiв формування принципово новоТ моделi нацiональноТ економiчноТ безпеки. Цi проблеми знайшли вщображен-
© Д.Д. БУРКАЛЬЦЕВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 12 (175)/2015 57
ня у публкацтх росмських учених Л. Абалюна, А. Архипова,
A. Городецького, Б. Михайлова, В.Сенчагова, А. Татарина,
B. Тамбовцева, 6. 0лейнкова та ¡нших.
Проблеми економ¡чноí безпеки широко актуалвуються у працях ¡ украйнських науковцю: 0. Барановського, I. БЫь-ка, 3. Варналт, Т. Васильцева, 0. Власюка, М. брмошен-ка, В. Кириленка, Т. Ковальчука, В. Мартинюка, А. Мо-к¡я, В. Мунттна, Г. Пастернак-Таранущенка, С. Пирожкова, В. Предборського, А. Сухорукова, М. Флейчук, Ю. Xараз¡ш-в¡л¡, В. Шлемка, Л. Яремко та багатьох ¡нших. У бтьшос-т¡ випадюв у центр¡ íхньоí уваги перебувають окрем¡ питан-ня, пов'язан¡ насамперед ¡з визначенням сутност¡, природи ¡ критерпв економ¡чноí безпеки, суб'eкт¡в ¡ об'eкт¡в, р¡вн¡в ¡ складових, що формують економ¡чну безпеку, досл¡дження проблем вразливост нац¡ональних економ¡к тощо.
Метою статт е визначення методолог¡чних засад еконо-м¡чноí безпеки держави та пропозицм щодо й забезпечення.
Виклад основного матерюлу. Як наукова категорт еко-ном¡чна безпека - це видова складова нац¡ональноí безпеки, що водночас належить до системи категорм економ¡чноí теори. Незважаючи на вщносну новизну категори «еконо-мнна безпека», питання й забезпечення мае тривалу ¡сто-р¡ю теоретичного осмислення [4, с. 79-97]. 1сторичн корен та джерела явища допомагають розкрити його змс та по-казати еволю^ю розвитку самого поняття. 0тже, економ¡чна безпека е категор¡eю ¡сторичною, яка виникла разом ¡з поя-вою держави ¡ нерозривно пов'язана з и ¡снуванням та функ-ц¡онуванням [5, с. 10].
Незважаючи на те, що вперше оргаызафйы структури, дЬ яльн¡сть яких спрямована на системний захист нац¡ональноí економ¡чноí безпеки, були створен¡ на початку XX ст., теоре-тичне усвщомлення проблеми захисту нац¡ональноí еконо-м¡чноí безпеки в¡дбулося набагато ран¡ше.
3 початку розвитку економ¡чноí теори як науки сформува-лися чотири основы концепцп економ¡ст¡в-теоретик¡в щодо сутност¡, основних загроз та способа забезпечення еконо-м¡чноí безпеки держави: л¡беральна, камералютська, кейнсЬ анська, ¡нституц¡йна [11, с. 17].
Зпдно з л¡беральним пщходом кожна людина здатна само-с™но реал¡зувати власн¡ приватн¡ ¡нтереси. Сусптьство, що розглядаеться як сукупн¡сть ¡ндиврв, а «сусп¡льн¡ ¡нтереси» -як похщы в¡д особистих (х механнна сума), найб¡льшою м¡рою повинно сприяти ¡ндивщам в¡льно задовольняти 1х приват-н¡ ¡нтереси. Уряд, на думку класичних л¡берал¡в, створюеть-ся втьними людьми для захисту встановлених конституцию прав. Саме ц¡eю функц¡eю держава ¡ повинно обмежуватися.
Представники класичноТ економ¡чноí школи стверджу-ють, що приведення в систему цтей економнних агент¡в, íх ¡нтерес¡в ¡ умов дтльност зд¡йснюe «невидима рука» ринку. А. Смгг писав, що кожна окрема особа, маючи на уваз¡ лише власну вигоду, «невидимою рукою» спрямовуеться до цЬ л^ яка зовс¡м не входила в й нам^и... Причому, дбаючи про певн власн¡ ¡нтереси, вона часто бтьше служить ¡нтересам сусп¡льства, ыж тод¡, коли намагаеться зробити це свщомо. «Кожна людина, якщо дати йй волю, примножуватиме власне багатство, а отже, ус люди, якщо 1м не заважати, будуть при-множувати сусп¡льне багатство» [16]. Пдощ А. См¡та перед-бачав, що, реал^уючи власний приватний ¡нтерес, економн-
ний агент водночас сприяе досягненню цтей сусптьства, зокрема й задоволення потреби безпечного його ¡снування.
Складовою класичноí економ¡чноí думки е теорт наро-донаселення Т. Мальтуса, який встановив жорстку залеж-н¡сть м¡ж зростанням населення та необхщними для ¡снування продовольчими ресурсами, яю становлять умову безпеки сусптьства. На нашу думку, саме Т. Мальтуса слщ вважати основоположником теори продовольчоí безпеки як складо-воí економ¡чноí безпеки. При побудов¡ своeí теор¡í Т. Мальтус спираеться на так¡ положення: 1) бюлопчна здатн¡сть люди-ни до продовження роду перевищуе його фвичну здатн¡сть зб¡льшувати своí продовольч¡ ресурси; 2) ^ чи ¡нш¡ обмежен-ня зростання населення (примусов¡ чи попереджувальы) д¡-ють завжди; 3) юнцева межа в¡дтворювальноí здатност¡ населення визначаеться обмежен¡стю продовольчих ресурса [3]. Перше положення - це вихщна первинна акс¡ома, в основ¡ якоí лежить поняття б¡дност¡ та «страху перед голодом» як до-бровтьы засоби обмеження чисельност¡ населення.
Повед¡нков¡ передумови неокласичноí школи базуються на ортодоксальна модел¡ економ¡чноí людини, яка перед-бачае, що для задоволення потреб суб'ектю необх¡дн¡ блага, яю, у свою чергу, мають корисн¡сть, максим¡зац¡я котроí е основною метою рац¡ональноí людини. 3 цього погляду гли-бинною основою явища економ¡чноí безпеки можна назвати категори потреб та ¡нтерес¡в, до яких частково ми вже звер-талися при анал^ ¡дей класичноí школи економ¡чноí теорГГ.
3г¡дно з ¡деями неокласик¡в ¡нтерес економ¡чно розумноí та рац¡ональноí людини полягае в максимТзаци корисност¡ чи м¡н¡м¡зац¡í витрат для отримання оптимального набору благ. Цей принцип також можна застосовувати Т до забезпечення економ¡чноí безпеки. Як ¡ корисн¡сть, оцЫка безпеки, на нашу думку, суб'ективна ¡ залежить в¡д ендогенних переваг учасниюв господарськоí д¡яльност¡. В¡дображення ситуацп з безпекою у св¡домост¡ суб'екта визначае оц¡нку ним й рв-ня. 0чевидно тут те, що останне може суттево в¡др¡знятися вщ реальност¡ залежно в¡д достов¡рност¡, повноти та глибини ¡нформаци про ситуа^ю, про форми та силу впливу змЫ на стан. 0ц¡нки безпеки, якими волод^ суб'ект, тобто його зна-ння, набут¡ ним або самостмно на основ¡ досв¡ду чи ¡нтущп, або в результат¡ досл¡дження ситуацп, у тому числ¡ за допо-могою експерт¡в, визначае його вщчуття безпеки чи небез-пеки, яю, у свою чергу, або спонукають суб'екта до пошуку (розробки шляхю п¡двищення безпеки), або дають можли-в¡сть переключити його активнють ¡ ресурси на ¡нш¡ цо (якщо р¡вень небезпеки низький) [17, с. 3].
0сновоположником камерал^сь^! концепц¡í сл¡д вважати одного з перших критиюв класичноí пол¡тичноí еко-ном¡í н¡мецького економ¡ста XIX ст. Фрщрка Л¡ста. У моно-граф¡í «Нац¡ональна система пол¡тичноí економп» (1841) в¡н уперше п¡д¡йшов до пол¡тичноí економ¡í не як до унверсаль-ноГ системи закон¡в ¡деального сусп¡льства, а як до компа-ратив¡стськоí науки. Критикуючи космопол¡тичну економп А. См¡та ¡ Д. Ркардо, Ф. Л¡ст вперше виступив як нацюналь-ний економ¡ст [11, с. 18].
У 30-х роках XX ст. Джон Мейнард Кейнс запропонував нову парадигму економ¡чноí теори, а також новий пщхщ до ро-зумЫня нац¡ональноí економ¡чноí безпеки. 0сновним станом економ¡чноí системи в¡н вважав й р¡вновагу в умовах повноí
зайнятоси яка в ситуаци порушення призводить до макрое-кономнних небезпек та загроз - безробгття, ¡нфляцт, кризи.
0крем1 кейнс¡анства наявн¡ в базов¡й теори економнно'1' пол¡тики, основоположник яко' - перший лауреат Нобелв-сько' премп з економ¡ки, н¡дерландський економ¡ст Ян ТЫ-берген. Його п¡дx¡д, викладений у прац¡ «Теор¡я економ¡чноï пол™ки» (1952), е в¡дправною точкою бтьшост теор¡й еко-ном¡чноï пол¡тики. За допомогою економетричних моделей базова теорт економино^ пол¡тики пояснюе, що уряд мае формувати оптимальну макроекономнну полггику, зважа-ючи на наявн¡сть стабтьних к¡льк¡сних взаeмозв'язк¡в полЬ тичних ¡нструментю та ц¡льових показник¡в.
Bикладен¡ погляди е методолог¡чним пщгрунтям дослЬ дження проблеми економино^ безпеки. З практичного по-гляду вперше розв'язання проблем забезпечення еконо-м¡чноï безпеки в рамках нацюнально' постало у Сполучених Штатах Америки у 30-т роки минулого столггтя. 'ï актуаль-нють зумовлювалася св¡товою економ¡чною кризою ¡ необ-х¡дн¡стю запровадження заход¡в щодо змщнення економн-hoï безпеки держави, як б швидко реагували на загрози такого масштабу в рамках нацюнально' економки.
«Велика депрест» юнця 20-х - початку 30-х роюв про-демонструвала неспроможн¡сть ринкового механвму в умо-вах високого ступеня концентрацп виробництва та гонки озброень. Економ¡чна криза вимагала розроблення та впро-вадження ефективних заход¡в, спрямованих на змщнення економнно''' безпеки держави, стабтьност iï економ¡чноï системи й соцвлваци економ¡чноï пол¡тики. Вона набула вЬ дображення в пол™ц «нового курсу» Ф. Рузвельта, яка ба-зувалася на працях Дж. Кейнса. Роль держави в розпод^ ВВП, п¡дтримц¡ стратег¡чно важливих галузей, формування цЫ та доход¡в, сукупного попиту, споживання та нагрома-дження значно зросла. У 1934 роц створено Федеральний ком¡тет з економ¡чноï безпеки, а в 1935 роц - Управл¡ння соц¡ального забезпечення, тзыше перетворене в адмУ-страц¡ю. У тому ж роц ухвалено закони з економ¡чноï безпеки особи та соцвльного захисту населення.
Застосування кейнаанськоТ теори дало змогу розв'язати проблему збтьшення куп^льно^ спроможност¡ населення, сприяло пщвищенню життевого р¡вня населення, формуванню середых прошарк¡в сусп¡льства. Ц завдання поеднувалися ¡з завданням розвитку господарства Т тим самим було виршене питання економ¡чноï безпеки, запобгання загроз¡ часткового ¡ повного розпаду господарських зв'язюв у нац¡ональних та мж-народних масштабах. Господарський мехаызм, що Грунтував-ся на неокейнаанських формах ¡ методах економ¡чного ¡ соцЬ ального регулювання, створив умови для тривалого ¡ ст¡йкого зростання доходв широких верств населення.
З 80-х роюв початок епохи постЫдустрвльного розвитку у св¡товому господарств¡ зумовив поширення тенденц¡й ¡н-тернацюналвацп економк, а це продемонструвало неефек-тивнють значно^ частини державного сектору, недостатый розвиток стимул¡в до прац¡ й виробництва, неефективнють системи ¡нститут¡в та форм регулювання. Все це стало пере-думовою для перегляду питання про оптимальне поеднан-ня державного регулювання ¡ ди ринкового механвму. Серед п¡дход¡в до цю1 проблеми виокремилися два теоретичних напрями - «фвско ринку» ¡ «провалу держави». На прак-
тиц¡ у 80-х роках була р^ко скорочена державна пщтрим-ка «ефективного попиту». Основним моментом в економн-них концепцтх стало вив¡льнення сил ринку, ïx можливостей до саморегулювання вщ стримувальних обмежень, що в¡до-бразилося у пщходах до економ¡чноï безпеки.
Тривалий час економнну безпеку розумти як одну з характеристик глобального вмськового протистояння соц¡а-лютичних ¡ кап¡тал¡стичних систем, тобто як забезпечення жит^^ьнос^ нац¡ональних економ¡к в умовах военних д¡й ¡ «холодноï в¡йни». Як р¡зновиди ц¡eï концепци ¡снували п¡дхо-ди, в¡дпов¡дно до яких економнна безпека трактувалась як забезпечення можливосл краïни вижити в умовах стихм-них лих ¡ еколог¡чних катастроф або нац¡ональних та свггових економ¡чних криз [5, с. 38].
Сьогоды можна стверджувати, що р^номангтысть наяв-них думок щодо категори «економнна безпека» стае пере-думовою наукових суперечностей стосовно детермЫаци ^eï деф¡н¡ц¡ï, що пояснюеться складнютю, багатокомпонентн¡с-тю та взаeмозумовлен¡стю ïï складових. Про це, зокрема, св¡дчить велика к¡льк¡сть визначень цього поняття, яке, на нашу думку, належить до тих, яю, з одного боку, вам ¡нтуЬ тивно зрозум¡л¡, а з ¡ншого - важко п¡ддаються визначенню в коректн¡й ¡ вичерпн¡й форм¡.
Анал¡зуючи ¡снуюч¡ трактування, зазначимо, що сильною стороною трактування економ¡чноï безпеки роайських уче-них А. Архипова [2] та А. Городецького [7] е зв'язок ¡з за-доволенням потреб, що забезпечують нормальну життедЬ яльн¡сть ус¡х суб'екпв. Проте сумн¡в викликае ¡гнорування авторами колективних та ¡ндивщуальних потреб.
Також незрозумтим залишаеться питання про те, що слщ розум¡ти п¡д ефективним задоволенням потреб. Обмеже-н¡сть визначення А. Градова полягае, на нашу думку, в тому, що автор акцентуе увагу лише на задоволены потреб крайни матер¡альними благами. Всебнним та комплексним в¡дтво-ренням змюту економ¡чноï безпеки як процесу задоволення потреб е визначення Я. Жалто.
Одним ¡з найпоширен¡ших п¡дход¡в до трактування економн-hoï безпеки е визначення поняття через захищен¡сть ¡нтереав. Найпрост¡ше визначення в межах цього напряму дае рос¡й-ський економют В. Сав¡н [14], якого доповнюе А. Городецький, зазначаючи предмет захисту - зовншы та внутр¡шн¡ загрози. Одним ¡з найпопулярн¡ших визначень е позиц¡я В. Сенчагова [15], який наводить мютке трактування не зазначаючи, що та-ке гарантований захист. Водночас ним робиться лопчний ви-сновок, що економ¡чна безпека - це не ттьки захищен¡сть на-ц¡ональних ¡нтерес¡в, а й готовнють ¡ здатн¡сть ¡нститут¡в влади створювати мехаызми реал¡зац¡ï та захисту нацюнальних ¡н-терес¡в, розвитку в¡тчизняноï економки, п¡дтримання соц¡аль-но-пол¡тичноï стаб¡льност¡ сусптьства. Синтезуючим погля-дом на окреслену проблему вважаемо висновок украïнського фахвця з проблем економ¡чноï безпеки держави В. Мунттна [12], який пщкреслюе, що економнна безпека - це загаль-нонацюнальний комплекс заходв, спрямованих на пост¡йний ¡ стабтьний розвиток економ¡ки держави, що включае механ¡зм протид^ внутр¡шн¡м ¡ зовншым загрозам.
Яскравими представниками третього пщходу визначення економ¡чноï безпеки через поняття стмкосл та незалежнос-т¡ е рос¡йськ¡ та украïнськ¡ науковц¡ Л. Абалюн [1], В. Загашв¡-
ni [10], М. брмошенко [9] та ¡Hixii. Одним ¡з перших визначень економ1чно1' безпеки за таким пщходом дав ще у 1995 роц ро-ciécbêèé екoнoмicт Л. Абалкiн, думку якого i cьoгoднi вважають показовою. Перевагою визначення М. брмошенка полягае у вcебiчнocтi тдходу до комплексного розкриття особливос-тей забезпечення екoнoмiчнoï безпеки, а cаме: cпpoмoжнicть cамocтiйнo втiлювати в життя влаcнy екoнoмiчнy пoлiтикy, здатнicть екoнoмiчнoï cиcтеми до стмкого розширеного вщ-творення, забезпеченють кра'ни природними, трудовими, фЬ нанмвими та ¡ншими pеcypcами, врахування пoxiднocтi piвня екoнoмiчнoï безпеки вiд внутршых i зoвнiшнix oбcтавин.
Дocлiдження юнуючих пiдxoдiв пiдтвеpджye cкладнicть ка-тегори екoнoмiчнoï безпеки, а також, незважаючи на деякi cпpoби, немoжливicть виокремити cинтезyюче визначення. У cyчаcниx умовах розвитку пoглядiв на трактування еконо-мiчнoï безпеки вважаемо за необхщне дoтpимyватиcя iдеï забезпечення вiдтвopення нацюнально''' екoнoмiки.
Аpгyментацiя викopиcтання вiдтвopювальнoгo тдхо-ду в дocлiдженнi феномену екoнoмiчнoï безпеки дае нам мoжливicть cфopмyлювати визначення öiei' категорп: еко-нoмiчна безпека - це здатнicть нацюнально''' економки до безперервного розширеного вщтворення, за якого забез-печyютьcя il' незалежнicть, cтiйкicть, розвиток та адапта-цiйнicть, що дае мoжливicть збер^ати ознаки пoвнoцiннoгo екoнoмiчнoгo cyб'eкта в умовах невизначеност^ ризику та дм загроз внyтpiшньoгo та зoвнiшньoгo характеру.
Як бачимо, екoнoмiчна безпека належить до внyтpiшньo cyпеpечливиx понять, щодо значення яких, на вщмЫну вщ категори «нацioнальна безпека», немае i не може бути чiткoï згоди. Проте воно мщно закpiпилocя в житп cyчаcнoгo cyc-
пiльcтва в багатьох кра'нах cвiтy i стало невщ'емною части-ною ïx внутршньо''' та зoвнiшньoï пoлiтики.
Отже, екoнoмiчна безпека е багатогранною категopieю, яка вщображае багатофакторний coцiальнo-екoнoмiчний феномен. Аналiз та cиcтематизацiя пiдxoдiв до визначення cyrnoCTi екoнoмiчнoï безпеки дае можливють виокремити ocнoвoпoлoжнi cпецифiчнi ри^, якi е метoдoлoгiчнoю ocнo-вою до^дження цього явища.
По-перше, екoнoмiчна безпека poзглядаeтьcя як потреба, а також як мотив i мета дiяльнocтi будь-якого cyб'eкта. Саме людина, ïï потреби, iнтеpеcи та цiлi е епiцентpoм екoнoмiчнo-го розвитку, а тому coцiальнo-екoнoмiчна безпека людини е ocнoвoю екoнoмiчнoï безпеки держави.
По-друге, зважаючи на те, що проблематика забезпечення екoнoмiчнoï безпеки cyпpoвoджye людину протягом yci-eï icтopiï, а розвиток цього явища протягом тривалого перЬ оду чаcy в piзниx кра'нах cyпpoвoджyвавcя виокремленням загальних, iнваpiантниx ознак екoнoмiчнoï безпеки, а мме поняття зазнавало змЫ i пocтiйнo евoлюцioнyвалo, як другу cпецифiчнy ознаку екoнoмiчнoï безпеки варто виокремити ïï юторичнють та динамiчнicть.
По-трете, екoнoмiчна безпека е багатopiвневим та бага-тoаcпектним явищем з визначеною просторовою cтpyктy-рою. У результат ïï cлiд розглядати з використанням cиc-темного пiдxoдy як cy^^c^ взаемопов'язаних cтpyктypниx елементiв з вертикальними та горизонтальними piвнями.
По-четверте, екoнoмiчна безпека може poзглядатиcя як стан екoнoмiчнoï cиcтеми, який дозволяе збеpiгати неза-лежнicть, cтiйкicть, розвиток та адаптафйнють нацioнальнoï екoнoмiки.
Концептуальна схема системи забезпечення економ1чно'| безпеки
Джерело: складено автором.
Використання положень системноï методологи дае мож-ливють визначити склад ¡ структуру основних елементю економ¡чноï безпеки, що е в¡дносно в¡докремленою ¡ мае особлив¡ структуру та зв'язки ¡з зовышым середовищем ¡ специф¡чним механ¡змом вщтворення (див. рис.).
Нац¡ональна економ¡чна безпека зумовлена наявнютю си-нергетичних зв'язюв м¡ж р¡зними суб'ектами на рвних р¡внях ¡ерархи, що в¡дображаe систему економнних в¡дносин, як¡ ви-никають у процеа узгодження, реалваци та захисту суб'ектами сво^х ¡нтерес¡в. Об'ектами економ¡чноï безпеки е економ¡чна система в цтому, и елементи та сукупнють економ¡чних вщ-носин, а також економнних ¡нтереав держави ¡ сусп¡льства з¡ своими формальними ¡ неформальними ¡нститутами [6]. Систе-моутворюючою метою економ¡чноï безпеки е реалвацт всього комплексу економ¡чних ¡нтерес¡в ¡з забезпечення ефективного функц¡онування економ¡ки та и зростання.
Висновки
У процеа дослдаення генезису сутност¡ категори «економнна безпека» встановлено, що вщ початку розвитку еконо-м¡чноï теори як науки сформувалися чотири основы концеп-цп до сутност¡, загроз ¡ способ¡в ïï забезпечення: л^еральна, камерал¡стська, кейнс¡анська та ¡нституц¡ональна. На осно-в¡ анал¡зу сучасноï лгтератури можна виокремити так¡ тдхо-ди до детермЫаци економ¡чноï безпеки як процесу задоволення потреб, як стану стмкост та незалежност економ¡чноï системи, як сукупност¡ умов ¡ фактор¡в. Пол¡компонентний зм¡ст категори «економнна безпека» виключае можлив¡сть виокремлення синтезуючого ïï визначення. Тому п¡д кате-гор¡eю «економ¡чна безпека» сл¡д розумгти здатн¡сть нацЬ ональноï економ¡ки до макроеконом¡чноï р¡вноваги, за якоï забезпечуються и незалежн¡сть, ст¡йк¡сть, розвиток та адап-тац¡йн¡сть, що дае можливють збер¡гати ознаки повноцЫно-го економнного суб'екта в умовах невизначеност¡, ризику та дм загроз внутр¡шнього та зовн¡шнього характеру.
Необх¡дно вид¡ляти три рвы мехаызму забезпечення еко-homhhoï безпеки: 1) стратег¡чний, на якому мають приймати-ся й реалвовуватися глобальн¡ (з позиц¡й нац¡ональноï еконо-м¡ки) системоутворююч¡ р¡шення; 2) тактичний, орвнтований на розв'язання завдань, пов'язаних ¡з л¡кв¡дац¡eю загроз чи з запобганням ïхнього впливу на економнну сферу; 3) опера-тивний, пов'язаний переважно з л¡кв¡дац¡eю насл¡дк¡в загроз. Структура мехаызму гарантування економ¡чноï безпеки зна-чною м¡рою залежить вщ р¡вня суб'екта економ¡чноï безпеки, що розглядаеться. Завдання держави - пщтримувати позитивн¡ конструктивн¡ сили ринковоï економки, п¡дштовхувати суб'eкт¡в економ¡чних в¡дносин до вибору оптимального шляху досягнен-ня сво^х ц¡лей ¡з позиц¡й змщнення економ¡чноï безпеки.
Система забезпечення економ¡чноï безпеки держави - це сукупнкть правових, орган¡зац¡йних, економ¡чних, техн¡чних та ¡нших заходв, форм та ¡нструментв, за допомогою яких держава здмснюе регулюючу д¡ю на процес функцюнування на-ц¡ональноï економ¡ки, спрямовану на нейтралва^ю загроз, мЬ н^за^ю збитк¡в ¡ селекц¡ю позитивно спрямованих ризиюв. З погляду системноï методологи визначальне значення мають сукупнкть таких елементв системи економ¡чноï безпеки держави, як мета, цл принципи, функци, механ¡зм ¡ компоненти пщсистеми забезпечення економ¡чноï безпека. При цьому ме-
тою системи е формування та пщтримання можливост¡ нац¡о-нальноï економ¡ки до безперервного розширеного вщтворення, за якого забезпечуються и незалежнють, ст¡йк¡сть, розвиток та адаптивнють в умовах невизначеност¡, ризику та дн загроз внутр¡шнього та зовн¡шнього характеру у процес¡ реал¡зац¡ï за-хисноï, регулюючоï, попереджувальноï та соц¡альноï функц¡й.
Сучасн¡ ф¡нансово-економ¡чн¡ кризи об'ективно зумовлюють необх¡дн¡сть адекватного коригування елементв модел¡ сис-темноï модерн¡зац¡ï полгтики забезпечення економ¡чноï безпеки держави. Прюритетними на сучасному етап¡ розвитку мають стати напрями державноï полгтики, що забезпечують пщви-щення рвня кожного з¡ складник¡в економ¡чноï безпеки держави, яю Грунтуються на вщповщних методолог¡чних засадах.
Список використаних джерел
1. Абалкин Л.И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л.И. Абалкин // Вопросы экономики. - 1994. - №12. - С. 4-12.
2. Архипов А. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения / А. Архипов, А. Городецкий, Б. Михайлов // Вопросы экономики. - 1994. - №12. - С. 36-44.
3. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг; [пер. с англ.]. - [4-е изд.]. - М.: Дело Лтд, 1994. - 720 с.
4. Буркальцева Д.Д. 1нституцюнальне забезпечення економт-hoï безпеки УкраТни: [монографи] / Д.Д. Буркальцева. - К.: Знання УкраТни, 2012. - 347 с.
5. Варналм З.С. Економнна безпека УкраУни: проблеми та прю-ритети змщнення: [монографт] / З.С. Варналм, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. - К.: Знання УкраГни, 2011. - 299 с.
6. Варналм З.С. Конкуренци i пщприемництво: монографт / З.С. Варналй - К.: Знання УкраГни, 2015. - 463 с.
7. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России / А. Городецкий // Экономист. - 1995. - №10. - С. 41-49.
8. Градов А.П. Национальная экономика / А.П. Градов. - [2-е изд.]. - СПб.: Питер, 2005. - 219 с.
9. брмошенко М.М. ФЫансова безпека держави: нацюнальы ¡н-тереси, реальы загрози, стратеги забезпечення / М.М. брмошенко.
- К.: КНТЕУ, 2001. - 315 с.
10. Загашвили В. Экономическая безопасность / В. Загашвили.
- М.: Юристь, 1997. - 403 с.
11. Латов Ю.В. Российская теневая экономика в контексте национальной экономической безопасности / Ю.В. Латов // Экономический вестник Ростов. гос. ун-та. - 2007. - Т. 5, №1. - С. 5-21.
12. Мунттн В.1. Економнна безпека Укра1ни / В.1. Мунтин. - К.: КИИЦ, 1999. - 547 с.
13. Предборський В.А. Економнна безпека держави: [монографи] / В.А. Предборський. - К.: Кондор, 2005. - 488 с.
14. Савин В. Некоторые аспекты экономической безопасности России / В. Савин // Международный бизнес России. - 1995. -№9. - С.13-19.
15. Сенчагов В.К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие (книга четвертая) / Институт экономики РАН / В.К. Сенчагов. - М.: ЗАО «Финстатин-форм», 2002. - 128 с.
16. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. -М.: Эксмо, 2007. - (Серия: Антология экономической мысли). - 960 с.
17. Тамбовцев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы / В.Л. Тамбовцев // Вестник МГУ. -1995. - №3. - Сер. 6: Экономика. - С. 2-14.
