CC BY
0МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ФОРМУВАННЯ АУДИАЛЬНО1 КУЛЬТУРИ ШКОЛЯР1В
Пань Стюй
Державний заклад
«Швденноукратсъкий нацiональний nедагогiчний утверситет iMeHi К. Д. Ушинського»,
acnipaHm кафедри музичного мистецтва та хореографа.
METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF FUTURE MUSIC ART TEACHERS' PREPARATION FOR THE FORMATION OF AUDIAL CULTURE OF SCHOOLCHILDREN
Pan Xingyu
postgraduate student of the musical art and choreography department of the State Institution "South-Ukrainian National Pedagogical university named after K. D. Ushynsky".
Анотащя
У статп актуалiзовано проблему формування аудiальноi культури особистостг Надаеться визначення поняття «тдготовка майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школя-piB». Розкрито методологш методичного забезпечення цього освiтнього процесу. Обгрунтовано доцшь-нiсть застосування наступних наукових пiдходiв: середового, акмеологiчного, аксеолопчного, технолоп-чного. Дано пояснения обраним принципам: мiжпредметних та полiмодальних основ сприйняття, ощню-вання та створенняМдтворення звуко-акустичного середовища на гармонiйнiй основц цшеспрямовано1 акцентуацп уваги на творчо-розвивальному потенцiалi аудiальноi культури; цiннiсно-вибiркового та коре-гувального ставлення до музичного репертуару; здоров'язбережувально! проекцй' аудiальноi культури; акустичного портретування та проектування.
Abstract
The article actualizes the problem of a person's audial culture formation. Definition of concept "future teachers' of musical art preparation for the formation of schoolchildrens' audial culture" is given. The methodology of methodological and organizational support of this educational process is revealed. The expediency of application of the following scientific approaches is grounded: environmental, acmeological, axiological, technological. An explanation is given to selected principles: interdisciplinary and multimodal basics of perception, evaluation and creation / reproduction of sound-acoustic environment on a harmonious basis; purposeful accentuation of attention on the creative and developing potential of the audial culture; value-selective and corrective attitude to the musical repertoire; health preservation projection of audial culture; acoustic portraiture and designing.
Ключовi слова: аудiальна культура, тдготовка майбутшх учителiв музики до формування аудiальноi культури школярiв, науковi тдходи, принципи.
Keywords: audial culture, preparation of future music teachers for the formation of schoolchildren' audial culture, scientific approaches, principles.
Звукове середовище, що супроводжуе людину достатньо рiзноманiтне. Вважаеться, що вчитель музичного мистецтва переважно оперуе музичними звуками в освггньому процесi зi школярами. Мiж тим, як джерелом музики е саме життя, довкiлля, природа тощо. Отже, формуючи музичну культури особистостi, и здатнiсть сприймати мистецтво зву-шв, ми впливаемо й на здатшсть людини вибiрково, диференцiйовано, адекватно в тембрально-акустич-ному та динамiко-звуковому контекст^ сприймати звуковий супровiд свого життя.
Звуковий потж, у тому чи^ музичний, котрий супроводжуе школярiв та молодь, сьогодш е дуже рiзномаиiтним. 1нколи, вiн бувае навiть «агресив-ним», що зв'язано з комерцшними факторами, роз-повсюдження гучно! музики, неяшсно!, з точки зору культурних цiнностей. Музика супроводжуе користування мобшьними зв'язками, транспортом, мiстами вiдпочинку тощо. У такому середовищi поняття репертуарно! полiтики практично вiдсутне, а вибiр музичного супроводу залежить вщ уподобань i смакiв того, хто здшснюе вiдповiднi послуги. Таким чином, формування аудiальноi культури особи-стостi стае процесом некерованим, що й актуалiзуе
проблему пiдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноi культури школярiв, як потенцшних споживачiв музичного контенту сучасного соцюкультурного простору, у тому числ^ аудiопростору.
У нашому дослiдженнi тдготовка бакалаврiв музичного мистецтва до формування аудiальноi культури школярiв визначаеться як процес поступо-вого накопичення перцептивно-звукового досвiду на основi художньо-естетичного вибiркового ставлення до звукового середовища та оволодшня ме-тодико-технолопчними ресурсами впливу на сприйняття i оцiнюваиия конгломерату рiзноманiт-них звуко-акустичних джерел з боку школярiв [6]. Цей процес здшснюеться в рiзних векторах: у вико-навському, педагопчному, творчо-особистiсному, технологiчному. Результатом тако1 шдготовки стае пiдготовленiсть майбутнiх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноi культури школя-рiв. Це новоутворення характеризуеться наявшстю чотирьох компонентiв:
-когнтивночдентифкацтний: знання щодо тембральних властивостей, звукових особливостей
pi3Hm звукових джерел; функцiональнiсть звуково! перцепцп;
-асоцгативно-рефлексивний: рефлексiя звукового сприйняття, полiмодальнiсть асоцiативних зв'язк1в;
-ц1нн1сно-мотивацшний: умотивованють на формування аудiальних компетенцiй фахово! пвдго-товки; цiннiсно-вибiркове ставлення до аудiо простору та музичного репертуару для сприйняття;
-технологгчно-продуктивний: спрямовашсть музичного виконавства на аудiально-культурний контент; цiлеспрямоване застосування аудiальних технологiй звуко-акустичного проектування в освь тньому процесi.
Така модель тдготовки уможливлюе як1сне застосування музичного репертуару, що вивчають студенти, у педагопчному процесi зi школярами як засобу формування 1хньо1 аудiальноl культури.
Зазначене спонукае до вибору методолопчних засад методики, мета яко! - формування пвдготов-леностi майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школярiв. У якосп методологiчних засад у дослiдженнi визна-чено науковi пiдходи та педагопчш принципи. Об-грунтуемо визначенi науковi пвдходи.
Оскiльки музичне мистецтво мае в основi феномен звуку, варто нагадати, що вiн е предметом дослвджень акустично! фiзики (Г.Гельмгольц, Дж.Стрет, £.Скучик, К.Штумпф та ш.). Саме в межах цього напрямку виокремлюються дослiдження музично! акустики, що розкривають явища оберто-нiв, звуко утворюючо! функцп хвильового коли-вання, що впливае на iндивiдуальнi властивосп сприйняття звукового потоку та рiзнi тембральнi клiше у звучаннi музичних iнструментiв. У цьому контекстi звертае на себе увагу зонна концепщя М.Гарбузова [2]. Дослвдник виокремлюе два типи слуху: зонний i внутршньо-зонний тембральний та динамiчний. Саме iз зонами тембрального сприйняття дослвдник зв'язуе диференцiацiю звучання рь зних музичних шструменпв. Натомiсть внутрш-ньо-зонний тип характеризуе диференщацш звукового потоку в межах одного тембрального клше. Тобто, в межах звучання одного типу музичного ш-струменту.
Але феноменолог звуку у наукових теорiя ро-зширюеться, збагачуючи методолопю смисловим дослвджень смисловим контекстом звуку. Як справедливо стверджуе Т. Гордеева, музичний звук роз-глядаеться сьогоднi не тшьки як акустичне явище, а i як «зосередження смислу» [3].
У контекст смислу нерiдко постае питання, що саме е першоджерелом створення музичного твору. Музика як мистецтво звуку, оформляе ним усе роз-маггтя буття людини, li оточення, довк1лля, ввдно-шення, ставлення, емоцiйне реагування, цiнностi тощо. Сфера явищ, що ввдображуе музика, музич-ний звук, розширюеться. Дж. Кейдж додае до феномену звуку тишу. На його думку, можна осягнути звук, якщо уявити та почути його вiдсутнiсть [11]. Авангардисти взагалi вважали, що будь-який звук може бути включений до музичного твору. У межах
дано! статп не будемо поглиблюватися до деталь-них культурологiчних вех теори звуку, а станемо дотримуватися його естетичного початку. У цьому контекстi вкажемо, що музичному звуку властиве ввдбиття найкращих звуко-акустичних явищ, що ю-нують у природi, включно i природу само! людини, з И вокальним голосом. Таким чином, в основi ство-рення музики полягають слуховi враження композитора, виконавця-штерпретатора. Так1 враження зумовленi не лише властивостями людини. Але й властивостями «звукового ландшафту», тобто звукового середовища.
Середовий пвдхвд в музикознавста представлений в аспекп музикально! соцюлогп, зокрема в працях Л.Сохора [8]. Учений запроваджував вде1 впливу середовища на музичне сприйняття та мис-лення. При цьому мав на увазi фактор впливу культурного середовища, до якого належить i в якому протикае житгeтворчiсть особистостi. Але якщо йдеться про аудiальну культуру, котра безпосеред-ньо формуеться в певному середовищi, то вде1 А.Со-хора е слушними.
М1ж тим, не можна не враховувати ва аспекти звукового середовища, а не лишу культурного як соцюлопчний фактор. До звукового середовища можна ввднести й об'ективно юнуючи звуковi реа-ли, що створюють перцептивно-акустичний досввд людини. Наприклад: наявнють моря та крику чайок, до яких особа звикае з дитинства та буде вдентифь кувати !х пвд час сприйняття музичних творiв (Ф.Якименко «Мри на березi моря»). 1нший приклад - наявнють у певному середовищi церкви i звуку дзвонiв. Це вагомий сегмент звукового простору, котрий останшм часом активiзувався та несе позитивш етнопедагогiчнi та духовнозбережува-льнi функцп (Б.Кiндратюк [4]). Обов'язково цей до-свiд сприйняття дзвонiв вплине на людини пвд час сприйняття музики С.Рахманшова.
Пiти послухати музики природи радив К.Де-бюсi [10]. Шум дерев, виру, дощу - усе це створюе цей перцептивний звуковий досввд, котрий стае ва-гомим фактором впливу на аудiальну культуру осо-бистостi.
Обираючи середовий шдхвд для створення методики тдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школярiв, ми враховували два його аспекти: соцю-культурний та мистецтвознавчий. Останнiй дозволяв визначити репертуарний перелш творiв, котрi найвиразнiше ввдбивають «звуковий ландшафт», що супроводжуе людину продовж життя.
Аудiальна культура особистостi координу-еться з творчими процесами: сприйняття, музичне мислення, музична дiяльнiсть (пасивна, активна). Музичне сприйняття, мислення, переживання, ввд-творення музики у виконавському процеа, навiть розмова про музику (вербальна штерпретащя) мю-тять ознаки творчосп, оск1льки передбачають про-никнення в художнш образ, що викликае певш пе-ретворення в емоцiйнiй сферi людини та спонукае И до нових художньо-естетичних досягнень. Це стосуеться не лише студенлв, майбутнiх учителiв музики, а й учнiв. Нервдко пiсля прослуховування
якогось музичного твору школярi розповвдають про сво1 враження захоплено, натхненно. Музика зали-шае у пам'яп позитивнi почуття та бажання осяг-нути естетику духовностi, найвищих культурних надбань. Цей ракурс у наукових розвiдках та сту-дiях представлений у дослвдженнях укранських учених А. Козир, В. Федорiшина та ш. З огляду на це, ми обрали наступним важливим пвдходом - ак-меологiчний. Пiдготовка бакалаврiв музичного ми-стецтва до формування аудiальноl культури школя-рiв мае здшснюватися з орiентацiею на творчi дося-гнення як майбутнiх учителiв, так i школярiв. Особливо це актуально в контексп переходу аудiа-льно! культури вiд стану сприйняття та стану ввдт-ворення, тобто виконання. Наприклад, спiв та його акустичш аспекти, потребують грамотного став-лення студентiв до володiння обертонами голосу, сшвацьким фермато, резонаторами тощо. Це важ-ливо як для власного ству, так я для навчання шко-лярiв. Тут мае проявлятися культура спiву i аудiа-льна культура. Якщо вона е, студент буде намага-тися дотримуватися культури ству, знаходити гарний тембр та ввдповвдну динамiку. Це, у свою чергу, забезпечуе досягнення нових фахових мож-ливостей та творчо! самореалiзацil. Так саме це сто-суеться i гри на музичних шструментах. Зокрема гра на духових шструментах потребуе високого рь вня аудiальноl культури, оскiльки iнструменти нередко «портретують» голос, звуки природи, шших iнструментiв тощо. Отже, акмеологiчний пвдхвд е важливим у формування аудiальноl культури май-бутнiх учителiв музичного мистецтва та !х пвдгото-вленосп формувати таку культуру у школярiв.
Визначаючи методологiчну основу пвдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школярiв варто звер-нути увагу на художньо-естетичну сутнiсть тако1 культури. Звукове середовище як широке явище мь стить у собi суперечливi ознаки: воно може ввдпо-вiдати критерiям категорп «прекрасне», а може й навпаки. Сформувати оцiнне ставлення до звукового потоку взагалi можна через художньо-естети-чне ставлення до музичних творiв. «Умгги оцiнити прекрасне» (О.Рудницька [7]) в музищ - основа формування естетично1 культури особистосп. Дослвд-ниця Цзя! 1н вводить поняття «естезис особистосп» [9], що е яшстю, яка заснована «.. .на природних здь бностях вiдчувати естетичне в Унiверсумi, що ви-значае прагнення особистостi до гармошзацп з ес-тетикою довк1лля (культурного, мистецького, природного, творчого, вiртуального) [9 с. 38]. Аудiальна культура у широкому розумшш безумо-вно охоплюе вiдповiдний простiр: музичний, при-родний, вiртуальний. Саме вiртуальний простiр сьогодш е актуальним для молодi: майбутшх учи-телiв та школярiв. В ньому е своя естетика, в яку входить i художнiй сегмент. Аудю оформлення ба-гатьох сайпв, розважальних програм, iгор тощо стае звичним для споживачiв. Але критичне ставлення до нього також важливе. 1нколи краще вимк-нути звук, шж залишити його у якосп супроводу. А iнколи навпаки, музичний супроввд стае гарним до-повненням цiлiсного образу. Нерiдко застосовують
у вiртуальному середовищi й класичну музику, але влучно та гармоншно перероблену на звучання природи, або перекладену для оркестру. Усе це мае яскравий естетичний акцент, запам'ятовуеться та збагачуе аудiальну культуру тих, хто надае перевагу 1КТ.
З огляду на шновацп в мистецьк1й освт варто вказати й на технолопчний пiдхiд, котрий у на-шому дослiдженнi забезпечував процес опанування студентами аудiальними техиологiями. Слiд нага-дати, що в мистецькш освiтi технолопчний шдхвд зв'язаний з iдеями та практикою використання iн-терактивних, акмеолопчних, iнновацiйних, iнтег-рацiйних технологiй, а також безпосередньо аудiа-льних технологш. Останнi зв'язанi з процесом сприймання музики, але на основi чгтких алгорит-мiв д^' музичного сприйняття. 1нновацшним вважа-емо також застосування аудiальноl технологй' в контекстi арт-педагопки, арт-тераи^'. В ii основi по-кладено 1де1 музично1 психотерапй' В.Петрушина [5], О.Вознесенськоi [1]. Отже, технолопчний шдхвд дае можливють розширити функц^' аудiальноl культури особистостi, зокрема за рахунок ii муль-тимодальносп.
Таким чином, нами застосовано середовий, ак-меологiчний, аксеологiчний та технолопчний подходи. Що склали основу методолопчних засад пiд-готовки майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школярiв.
На основi зазначених пiдходiв було визначено наступш педагогiчнi принципи.
• Мiжиредметних та полiмодальних основ сприйняття, оцiнювання та створення/ввдтворення звуко-акустичного середовища на гармоншнш ос-новi. Цей принцип дае установку на застосування рiзноманiтних полiмодальних джерел впливу на ау-дiальну культуру.
• Цiлеспрямованоl акцентуац^' уваги на тво-рчо-розвивальному потенцiалi аудiальноi культури. Цей принцип дае можливють активiзувати рефлек-сивнi процеси ставлення до звукового простору, якосп музично-акустичних джерел, «аудiального дiалогу», осмислення його творчо-розвивального потенщалу за умов застосування методично доцвдь-них засобiв.
• Цiннiсно-вибiркового та корегувального ставлення до музичного репертуару. Цей принцип дозволяе звернути увагу на вибiр репертуару для формування аудiальноi культури, звертати увагу на можливють використання певних творiв для збага-чення музично-перцептивного досвiду школярiв.
• Здоров'язбережувально^' проекци аудiаль-но! культури. Цей принцип дозволяе акцентувати увагу студентiв та школярiв на терапевтичний по-тенщал звукового простору, на його позитивний, або негативний вплив на людину у разi його «акус-тично1 агресивностi».
• Акустичного портретування та проекту-вання. Цей принцип мае методичний контекст та спонукае до вибору шновацшних аудiальних тех-нологш.
Таким чином, зазначений теоретичний аналiз дозволив обгрунтувати доцiльнiсть застосування
середового, акмеолопчного, аксеолопчного та тех-нологiчного пiдходiв та низки педагопчних прин-ципiв, що im вiдповiдають.
Список лiтература
1. Вознесенська О.Л. Арт - терашя в УкраМ: стан та перспективи розвитку / Олена Вознесенська // Львiвсько-Ряшiвськi науковi зошити: Культура -Мистецтво - Освiта - Терапiя в мщдисциплшарнш перспективi - Вип. 2.-2014. - Wydawnitcywo uni-wersytetu rzeszowskiego. - Р.93-103. http://mediaosvita.org.ua/book/art-terapiya-v-ukrayini-stan-ta-perspekt/.
2. Гарбузов Н. А. Внутризонный интонационный слух и методы его развития / Н.А.Гарбу-зов. - М.; Л.: Музгиз, 1951. - 64 с.
3. Гордеева Т. Ю. Музыкальный звук как феномен культуры : Дис. ... канд. филос. наук : 24.00.01 : Казань, 2003.- 148 с. http://www.lib.ua-ru. net/diss/cont/127018. html
4. Кшдратюк Б. Духовне здоров'я школярiв i музика дзвонiв: етнопедагогiчний аспект. Науково-методичний посiбник / Б.Кiндратюк. - 1вано-Фран-к1вськ, 2005: Лiлея - НВ, 2005. - 270 с.
5. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика: Учеб. Пособие для студ.
Высш. Уч. Заведений / В.И. Петрушин. - М.: Гума-нит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. - 176 с.
6. Реброва О.£. Сутшсть та структура щдго-товленостi бакалаврiв музичного мистецтва до формування аудiальноl культури школярiв / О.£.Реб-рова, Пань Сiнюй // Науковий вюник Швденноук-ра1нського нацiонального педагопчного унiверситету iменi К.Д.Ушинського: ПНПУ iменi К. Д. Ушинського, 2018. - № 3-4. - С. 68-73.
7. Рудницька О. П. Вчись щнувати прекрасне [Текст] / О. П. Рудницька. - К. : Музична Украша, 1983. - 112 с.
8. Сохор А.Н. Социальная обусловленность музыкального мышления и восприятия / А.Н.Сохор // Проблемы музыкального мышления. - М.: Музыка, 1974. - С. 284-286.
9. Цзяо 1н. Методика естетичного розвитку майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа навчання гри на фортетано. Дис. канд. Пед. Наук. Спец. 13.00.02 - теорiя i методика музичного навчання / Цзяо 1н. - Ки1в, 2016. - 238 с.
10. Яроциньский С. Дебюсси, импрессионизм и символизм [перевод с польского С.Попковой] / С.Яроциньский. - М. : «Прогресс», 1978. - 231 с.
11. Kyle Gann. No Such Thing as Silence: John Cage's 4'33". — Yale University Press, 2010. — 272.
