CC BY
9
УДК 754:620.92.009.12
МЕТОДОЛОПНЖ ЗАСАДИ КЛАСТЕРИЗАЦ11" ТА 1НН0ВАЦ1ЙН0СТ1 У Ф0РМУВАНН1
конкурЕитоспроможиого виробництва бюпалив
© 2016
климчук о. В.
УДК 754:620.92.009.12
Климчук О. В. Методолопчш засади кластеризацм та шновацшносп у формуваннi конкурентоспроможного
виробництва бюпалив
Метою cmammi е вивчення свтових тенденцш розвитку ¡нновац/йних процеав та створення кластерных структур для розробки методолог1ч-них засад формування конкурентоспроможного виробництва бюпалив. Висвтлено кластеры/ тдходи у веденнi свтовоi комерцшно)'д'тльностi, якi створюють ефективт мехашзми й шструменти для стимулювання шновацшно-швестицшного регюнального розвитку та характеризуются своею актуальшстю дляукранськоi економки. Акцентуетьсяувага на тому, що кластериза^я виступаеодним iзключових 'нструмент'в структурування енергетичного ринку, комплексного використання потен^алу галуз б'юенергетики, управл'шня економнною полтикою пере-розпод'шудоданоi вартост'>, здшсненнязростання нвестицшноiпривабливостi б'юпаливноi шдустри в нашй краМ. Зроблено висновки, щорозви-ток кластер'в у б'юпаливному виробництвi зумовить стимулювання процеав спецiалiзацi¡та кооперацИв агропромисловому сектор економки, сприятиме об'еднанню зусиль сумжних тдприемств у напрямку ефективноi взаемоди, що дозволить забезпечити високий р'вень конкуренто-спроможност'> бiологiчних палив на нацюнальному та мжнародних ринках. Ключов'! слова: економка, кластер, шнова^я, б'юпаливо, конкурентоспроможшсть, синерг'т. Рис.: 1. Ббл.: 9.
Климчук Олександр Васильович - кандидат с'шьськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри адмiнiстративного менеджменту та альтер-нативних джерел енерги, Внницький нацюнальний аграрний ушверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) E-mail: klimchuk-77@mail.ru
УДК 754:620.92.009.12 Климчук А. В. Методологические основы кластеризации и инновационности в формировании конкурентоспособного производства биотоплив
Целью статьи является изучение мировых тенденций развития инновационных процессов и создания кластерных структур для разработки методологических основ формирования конкурентоспособного производства биотоплив. Освещены кластерные подходы в ведении мировой коммерческой деятельности, которые создают эффективные механизмы и инструменты для стимулирования инновационно-инвестиционного регионального развития и характеризуются своей актуальностью для украинской экономики. Акцентируется внимание на том, что кластеризация выступает одним из ключевых инструментов структурирования энергетического рынка, комплексного использования потенциала отрасли биоэнергетики, управления экономической политикой перераспределения добавленной стоимости, осуществления роста инвестиционной привлекательности биотопливной индустрии в нашей стране. Сделаны выводы о том, что развитие кластеров в биотопливном производстве приведёт к стимулированию процессов специализации и кооперации в агропромышленном секторе экономики, будет способствовать объединению усилий смежных предприятий в направлении эффективного взаимодействия, что позволит обеспечить высокий уровень конкурентоспособности биологических топлив на национальном и международных рынках. Ключевые слова: экономика, кластер, инновация, биотопливо, конкурентоспособность, синергия. Рис.: 1. Библ.: 9.
Климчук Александр Васильевич - кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры административного менеджмента и альтернативных источников энергии, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина) E-mail: klimchuk-77@mail.ru
UDC 754:620.92.009.12 Klymchuk O. V. Methodological Foundations of Clustering and Innovativeness for Establishing the Competitive Production of Biofuels
The article is aimed to study the worldwide trends in development of innovative processes and creation of cluster structures for elaborating methodological foundations for establishing the competitive production of biofuels. The article highlights the cluster approaches in conducting the global commercial activities that create effective mechanisms and tools to encourage innovation-investment regional development and can be characterized by their relevance for the Ukrainian economy. Emphasis is made on the matter that clustering is one of the key tools for structuring the energy market, integrated exploiting the potential of bioenergy industry sector, management of the economic policies of redistribution of value added, implementation of the growth of investment attractiveness of the biofuel industry in our country. It has been concluded that cluster development in the biofuel production will stimulate specialization and cooperation processes in the agro-industrial economy sector, bringing together related businesses in the direction of an effective interaction, thereby ensuring a high level of competitiveness of biofuels in both the national and the international markets. Keywords: economy, cluster, innovation, biofuel, competitiveness, synergy Fig.: 1. Bibl.: 9.
Klymchuk Oleksandr V. - PhD (Agriculture), Associate Professor, Associate Professor of the Department of the Administrative Management and Alternative Energy Sources, Vinnitsa National Agrarian University (3 Soniachna Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) E-mail: klimchuk-77@mail.ru
Загострення конкуренци у глобальному економiч-ному середовищi завжди шдштовхувало основних гравщв мiжнародного ринку до пошуку нових, найбкьш оптимальних форм продукування та реалiза-Щ1 товарiв i послуг, якими в останш десятилптя стали технопарки, технополки, шнотехи, технозони, класте-ри. У них сконцентрувалася значна частина венчурного кашталу, що забезпечило фшансування так звано! но-в^ньо! економжи (бю- i нанотехнологш, генно! шже-
нери, виробництва скануючих систем тощо). Найбкьш поширеною у свт формою концентраци шновацш стали кластери, яю вцкрили новi можливост для розвитку традицшних i найновинших секторiв нацюнально! економжи.
У межах бвропейського Союзу як великого ште-грацшного угруповання надзвичайно важливим стало здшснення цкьово! кластерно! полiтики, яка б мала ефективш шструменти та мехашзми реалiзащí та в кш-
о
ш
сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
2 ш
цевому результат: сприяла п1двищенню конкуренто-спроможност1 европейсько! економ1ки [1].
Фундатором категор1альних 1 методолог1чних засад становлення теори кластерш прийнято вважати А. Маршалла, який у сво!й пращ «Принципи економ1чно! теори» зд1йснив вивчення феномена особливих промис-лових регюшв, вказавши на переваги створення агло-мераци в економ1чн1й д1яльност1, з урахуванням певно! спещал1заци та наявност квал1ф1ковано! робочо! сили [2]. Пот1м перспективн1сть формування агломерац1йних утворень та !х переваги щодо зростання р1вня конкурен-тоспроможност1 виробництва були шдтримаш та бкьш детально розвинут1 Й. Шумпетером, який обгрунтував 1дею «скупчення» (або кластеризаци) виробництва [3].
У подальшому комплекс системних досл1джень на практищ було проведено М. Портером, який сформував таке класичне поняття дефшщи «кластер»: сконцентро-вана за географ1чними ознаками група взаемопов'язаних компанш, спец1ал1зованих постачальник1в, постачальни-к1в послуг, ф1рм у спор1днених галузях, а також пов'язаш з !хньою д1яльшстю оргашзаци (наприклад, ушверсите-ти, агентства з1 стандартизаци, торговельн1 об'еднання тощо) у певних галузях, що конкурують, але разом з тим ведуть спкьний б1знес. Даний науковець ототожнюе кластери з промисловими групами, вказуючи на те, що кластер - це група географ1чно взаемопов'язаних ком-пан1й 1 пов'язаних з ними орган1зац1й, як1 дшть у певн1й сфер1, характеризуються спкьшстю д1яльност1 та вза-емодоповнюють одна одну. При цьому створена система взаемопов'язаних ф1рм та 1нститут1в зрештою мае дещо бкьший показник, ан1ж проста сума и складових елемент1в [4].
Сучасна економ1чна теор1я в1дводить кластерам бкьш структуровану роль, осккьки !х необх1д-но розглядати в контекст1 теори конкуренци вск р1вн1в та з урахуванням впливу на не! глобал1за-цшних процейв [5]. При визначенш кластера бвропей-
ською комгаею акцент в основному зд1йснювався на таких категор1ях, як шноваци та конкурентоспромож-н1сть: кластери - це групи незалежних 1нновац1йних п1дприемств-1н1ц1атор1в (малих, середнк 1 великих), а також науково-досл1дних орган1зац1й, що функцюнують у певному сектор1 та регюш, д1яльн1сть яких спрямована на стимулювання шновацшно! активност1, внасл1док ш-тенсивно! взаемоди, спкьного використання ресурйв, обмшу знаннями 1 досв1дом, а також ефективного спри-яння передач1 технологш, створення мереж 1 поширен-ня шформаци серед п1дприемств у кластер1 [6].
За даними Р. Мартша та П. Санслея [7], еволюцш-ний процес становлення кластера тксно пов'язуеться 1з д1ею основних рушшних сил розвитку сучасно! еконо-мжи, до яких належать: зм1ни на ринках, вплив конку-рент1в, розвинешсть 1нфраструктури, загальний р1вень культури та д1я 1нституц1йних (нац1ональних 1 наднащ-ональних) орган1в, що мають визначальний вплив у 6С. Ефективне функцюнування сучасного кластера знач-ною м1рою залежатиме в1д адаптованост1 чи не адапто-ваност1 в1дпов1дних вектор1в розвитку, яю будуть або посилювати синергетичний ефект, або ж призводити до руйнування хоча й шновацшно!, проте довол1 ризикова-но! модел1 господарювання (рис. 1).
У запропонованш модел1 головними параметрами е характер поведшки конкурент1в на ринках спещалшова-но! продукци та здшснення державою або наднацюналь-ними структурами пол1тики розвитку, використовуючи для цього в1дпов1дш режими регулювання. За умови зр1-лост1 кластера, вплив зовншнього середовища може бути адекватним трансформацшному впливу кластера на дане середовище. В основ1 адаптивно! модел1 кластера мае лежати повний виробничий цикл товару, що, своею чер-гою, потребуе кентифкаци еволюцшно! модел1 розвитку кластера, в якш ч1тко визначаються так1 етапи: створення (в1дродження), закртлення, дозр1вання, розвитку, ста-лост1, спаду, руйнування, зникнення або переор1ентаци. Як правило, на останньому етат в1дбуваються змша спе-
Зовшшне середовище
Ринки
т
Конкуренцт
гт
Кластер
Культура 1нституцп
Ф1рми
1нфраструктура
Пол1тика та режим регулювання
Сгпвроб1тництво
Рис. 1. Зовшшне середовище та двостороння взаeмодiя кластера [7]
щалГзац!! та посилення ор!ентаци кластеру на глобальш ринки товарш 1 послуг [7]. Меж1 кластерних утворень е динам1чними 1 можуть зм1нюватися в результат! виник-нення нових шдприемств 1 сфер д1яльност1, прийняття поточних нормативно-правових зм1н до законодавства, а також внасл1док зниження або зростання ефективност функц1онування 1снуючих галузей.
Уцкому, сл1д в1дзначити, що в кра!нах св1ту 1з роз-виненою економжою кластерний п1дх1д вико-ристовуеться як д1евий 1нструмент п1двищення конкурентоспроможност1 територш. Актуальн1сть 1 новизна процейв кластеризаци зумовлюються наданням значно! уваги м1кроеконом1чнш складов1й (у поеднанн1 з територ1альним та соц1альним аспектами) економ1ч-ного розвитку. Кластери характеризуються таким ком-б1нуванням конкуренц!! та коопераци у сво!й структу-р1, що проведен об'еднання в одних сферах д1яльност1 дозволяють ефективно вести конкурентну боротьбу в 1нших напрямках. В умовах сьогодення кластеризац1я виступае т1ею формою внутршнього кооперування та штегрування, яка дозволяе створити синергетичний ефект 1 забезпечити економ1чну стшюсть щодо тиску глобально! конкуренци, яка виникае з боку монопольных транснацюнальних компанш. При цьому одним !з найважливших показниюв д1яльност1 кластер1в буде формування високого р1вня конкурентоспроможност! !х продукци (послуг) на в1дпов1дному ринку.
Економ1чна цшшсть шновацшно-виробничих кластер1в зумовлюеться тим, що вони здатш здшснити комплексне штегрування наукового, виробничого, шно-вацшного та бГзнесового потенщал1в визначених територш у добровкьш партнерськ! об'еднання. Кластерш шдходи в економщ надають бкьш широк! можливост! для ведення конструктивного ! результативного д1алогу м1ж державними, науково-досл1дними, громадськими та б1знесовими структурами в напрямку формування стратег!! розвитку та становлення промислового виробни-цтва, щоб забезпечити зростання конкурентних переваг окремих територ1й, регюшв ! кра!ни в цкому.
Створен! в сучасних умовах кластерн! комплек-си забезпечують ефективне управл1ння шновацшними процесами, використання кап1талу ! людських ресурав, а також дозволяють формувати специф1чний ринковий прост1р у напрямку розширення обсяг!в торг1вл1 та рин-к1в збуту (як внутршни, так ! зовшшни). У межах ство-рених кластер1в в1дбуваеться активне налагодження ефективно! сп1впрац1 та кооперацГ! м1ж п1дприемствами, постачальниками обладнання, комплектуючих вироб1в та наданням промислових 1 сервкних послуг. При цьому одним 1з пр1оритетних завдань орган1в влади мае бути визначення основних кластерш, яю потребують першо-чергового створення для кожного конкретного регю-ну. Даний процес здшснюеться в результат1 розробки шституцюнального механ1зму на законодавчому р1вш, проведення об'еднання 1снуючого науково-досл1дного та освггнього потенц1ал1в, рац1онального використання матер1ально-техшчних та 1нших вид1в ресурав, формування основних стратепчних аспект1в розвитку. Най-бкьш д1евими формами, в яких реально спостериають-
ся прояви ефекту синерпзму, вважаються штеграцшн! та кооперацшш, коли виникаюч1 горизонтальн1 зв'язки м1ж виробниками однаково! продукцГ! (послуг) поеднуються з вертикальними, як1 е необх1дними для переробки си-ровини та здшснення реал1зацГ! к1нцево! продукцГ! або ж для надання послуг вищо! складност1 та кращо! якост1
Усп1шне функц1онування кластерних утворень дозволяе стабшзувати та забезпечити розвиток економ1ч-но! складово! рег1ону, допомагае розв'язувати комплекс сощальних проблем, що в цкому зумовлюе !х пол1тич-не значення. Сп1впраця у кластер! надае шдприемцям кращ1 можливост1 для систематизацГ! виникаючих р1з-номан1тних проблем та вибору найбкьш оптимальних шлях1в !х вир1шення. На основ1 партнерсько! взаемодГ! в1дбуваеться швидкий обм1н шформащею, знаннями та досв1дом на формальному 1 неформальному р1внях, а також актив1зуеться сп1вроб1тництво м1ж орган1зац1я-ми 1з взаемодоповнюючими активами та професшними зд1бностями. У процей розгляду значно! ккькосп п1д-ход1в щодо оргашзаци та функц1онування кластер1в пр1-оритетшсть завжди надавалася досягненню позитивно! взаемодГ! мГж владними структурами та бизнесом. Що стосуеться м1сцевих оргашв управл1ння, то на них покладаються функцГ! в1дносно вдосконалення Гнфра-структури для потреб ведення шновацшного б1знесу та зд1йснення координац1йно! взаемодГ! в межах створю-ваного кластерного формування. Шд час розширення процейв штеграцГ! в 6С значну увагу почали придкяти розподГлу ризик1в м1ж ними та швесторами, що у ви-падку швидко! зм1ни св1тово! кон'юнктури вироблених ними товар1в (послуг) здатш отримувати значш переваги або зазнавати повного банкрутства.
На основ1 кластеризацГ! владн1 структури отри-мують кращ1 можливост1 б1льш ефективно реа-гувати на нов1 виклики внутрГшнГх 1 зовн1шнГх ринкових перетворень для забезпечення сощально-економ1чного розвитку регюну. При цьому в1дбуваеться поеднання об'ективно! оц1нки д1яльност1 самого кластера з аналГзуванням зовн1шнГх макроеконом1чних показ-ник1в та соц1ально-пол1тичних реал1й 1 перспективных тенденц1й. Кластеринг дозволяе органам влади сформу-вати д1евий шструментарш ефективно! сп1впрац1 з б1зне-совими структурами (для глибшого розумшня !хнгх пр1-оритетних принцип1в д1яльност1 та специфжи розробки тактичних завдань на поточний перюд 1 перспективу). Створюються можливосй для прозорого та цкьового планування розпод1лу ресурйв рег1ону та, з урахуван-ням мотивац1йних шдход1в, складаються передумови для розробки стратеги розвитку територш. Базуючись на сформованому авторитет! та економ1чному вплив1 кластера, регюнальна влада 1 б1знес можуть спкьними зусиллями зд1йснювати виб1р вектор1в найбГльш ефективно! реал1зац!! сво!х галузевих !н!ц1атив через рег1о-нальш структури, не виключаючи п1дготовки 1 прийняття нормативно-правових докуменпв та лобшвання в1д-пов1дного напрямку д1яльност1 на рег1ональному р1вн1.
Принципова в1дмшшсть кластер1в в1д Гнших структурних утворень зумовлена тим, що при входженш в кластер тдприемства не втрачають свое! незалежнос-
и та ринково! гнучкостi. У результат спкьно! дшльнос-тi кластеризованi шдприемства здатнi досягати знач-но вищо! ефективностi виробництва, що в основному вцбуваеться внаслiдок розширеного та прискореного впровадження шновацшних процесiв. Також зниження витрат здшснюеться в результатi ефекту масштабу, що виникае внаслiдок процейв кооперування виробникiв i споживачiв. Даний ефект притаманний для рiзних ви-дiв об'еднань, однак у кластерних утвореннях спосте-рiгаються найвищi рiвнi координування управлiнням комерцiйною дiяльнiстю, значно вищi показники про-дуктивностi пращ, штенсивнше впроваджуються шно-ваци, налагоджеш бкьш тiснi партнерськi взаемозв'язки мiж учасниками кластера, що врештi-решт сприяе отри-манню бГльших прибуткiв при однакових умовах ве-дення бiзнесу за вiдповiдний промiжок часу. Значним позитивом е те, що спрямовашсть кластеризованих шд-приемств на розробку та виробництво конкурентоспро-можно! продукци дозволяе рухатися в напрямку глоба-лiзацil та здiйснювати вихiд на зовшшш ринки.
Kластернi пiдходи у веденш комерцшно! дшльно-стi, що створюють ефективнi механiзми та ш-струменти для стимулювання шновацшно-шве-стицшного регiонального розвитку, характеризуються своею актуальшстю i для украшсько! економiки. Вони здатш здiйснити концентрацiю фiнансових i виробни-чих ресурсiв, забезпечити зростання зайнятост насе-лення та вирiвняти створенi територiальнi економко-соцiальнi диспропорци внаслiдок збкьшення вцраху-вань до мюцевих бюджетiв. Проте Украша, володшчи потужним потенцiалом щодо запровадження процейв кластеризацГ! в традицiйнi та новггш напрямки науково-технологiчного розвитку, виявляе низький рiвень бГзне-сово! активност вiдносно створення сучасних форм ор-гашзаци шновацшно! дiяльностi, у порiвняннi з передо-вими кра!нами 6С. Дана ситуацiя здебкьшого пов'язана з вцсутшстю розроблено! концепцГ! щодо кластерних пiдходiв у розвитку регiонiв та нехтуванням державних оргашв влади прюритетним значенням процесiв кластеризацГ! в забезпеченш економiчного пiднесення нашо! кра!ни. У розрiзi вирiшення питань зростання нащо-нально! конкурентоспроможностi та в контекст проце-сiв свито! глобалГзаци наша держава потребуе негай-ного переймання позитивного досвцу бвропейського Союзу в напрямку розвитку та реалГзацГ! його сучасно! кластерно! полiтики, базуючись на використанш висо-коконкурентних технологш та запровадженнi у виробництво европейських стандартiв якостi.
Загальновiдомо, що при виршенш будь-яких проблем економiчного характеру першочерговим е створення надшного енергетичного потенцiалу краши. Iсторичнi передумови формування Украши зумовили 'й розвиток як аграрно! держави. У структурi використання енерге-тичних ресурйв галузь скьськогосподарського виробництва виступае одним iз основних споживачiв енерги, а бiоенергетика е потужним стимулом для розвитку аграрного сектора. При цьому особливого значення на-бувае розробка концепцГ! кластерно! оргашзаци шдпри-емств ш переробки бiомаси, з повним !х забезпеченням
мiсцевою сировинною базою. Тому з переходом Укра!-ни до ринкових вiдносин важливим завданням е пошук найбГльш ефективних форм господарювання, що сприя-тимуть розвитку ринку бюпалив.
Перспективним напрямком шдвищення ролi бю-паливно! галузi в УкраМ е кластеризацiя виробництва бюпалив, що сприятиме збГльшенню об-сягiв його виробництва та шдвищенню конкурентоспро-можностi галузi. За твердженням Г. М. Калетшка, кластер з виробництва бюпалива - це стшке територiально-мiжгалузеве партнерство, яке об'еднане шновацшною програмою застосування сучасних виробничих, шжиш-рингових i управлшських технологiй з метою шдвищен-ня конкурентоспроможност його учасникiв [8].
В умовах значно! нестачi енергетичних ресурйв в УкраМ необхiдно пiдвищувати конкурентоспромож-нiсть пiдприемств бiопаливного виробництва. Даний процес можна забезпечити на основi кластерного подходу, який базуеться на принципах саморегулюючо! систе-ми, де проявляеться спГльна участь у Г! регулюванш дер-жавними структурами та учасниками ринково! дшль-ностГ Процеси кластеризацГ! в економiцi забезпечують сприятливi умови для проведення конструктивного та ефективного дiалогу мiж спор^неними шдприемства-ми, !х постачальниками та органами влади. Кластери-зацiя виступае одним iз ключових iнструментiв струк-турування енергетичного ринку, комплексного вико-ристання потенщалу галузi бiоенергетики, управлшня економiчною полiтикою перерозподГлу додано! варто-стi, здiйснення зростання швестицшно! привабливост бюпаливно! iндустрГ1 в нашiй краМ.
Для кардинально! змiни сучасно! ситуацГ! в бю-енергетичнiй галузi щодо нарощування обсяпв виробництва бюпалива потрiбно здiйснювати пiдтримку на основi державного стимулювання та контролю, при-йняття та виконання на практищ нормативно-правових актiв, а також задшти весь арсенал засобiв використання квалiфiкованог кадрово! полiтики та важелiв управлшня демократично! кра!ни, орiентованог на шновацшний розвиток економiки. Ефект в1д впровадження iнновацiй у бiопаливне виробництво не потрiбно розглядати у ви-глядi потужного стрибка вперед, здебкьшого вони пови-ннi формуватися на основi малих поступових крокiв, що в кшцевому результатi приведе до поетапного зростання виробництва та розширення споживання бiопалив [9].
Для забезпечення ефективно! дiяльностi кластера потрiбно використовувати механiзми, якi сприяють вчасному отриманню шформацГ! та здiйснюють коор-динацiю iнтересiв горизонтально i вертикально ште-грованих пiдприемств. Необхiдною умовою шсля формування бiопаливного кластера е його офщшне визнан-ня та реестрацш органами державно! i мксцево! влади. Пiдприемства бюпаливно! шдустри, створивши кластер у межах регюну, мають кращi можливостi бкьш ефективного вцстоювання сво!х iнтересiв на рiвнi мiсцевого самоврядування, а також можуть брати участь у великих швестицшних програмах. Для профкьних шдприемств малого i середнього бiзнесу вливання до бюпаливно-го кластера дозволить на ютотному рiвнi знижувати
бар'ери входження на ринки збуту продукци, постачан-ня сировинних ресурйв 1 матер1ал1в, квал1ф1ковано! ро-бочо! сили, а також надасть нов1 можливост1 щодо доступу до фшансових ресурйв.
Сформован1 б1опаливн1 п1дприемства, що функцю-нують у межах одного кластерного утворення, характеризуються спкьною стратег1ею розвит-ку. Дана стратег1я базуеться не лише на економ1чних засадах (швестування, 1нновац1йн1сть, ф1нансування тощо), але й мае значну залежшсть в1д оргашзацшно-управл1нських аспект1в, як1 дозволяють оперативно реа-гувати на зм1ни внутршнього та зовн1шнього енерге-тичних ринюв. В1дтак, у кластерн1й систем1 в1дбуваеться орган1чне поеднання елемент1в ринку та 1ерарх1чно! ко-ординацГ! д1й, кооперацшних та 1нформац1йних зв'язк1в, а також майнових в1дношень у форм1 дольово! участ1 внасл1док створення в1дпов1дно! виробничо! структури. Доцкьно видкити низку переваг, яю отримують клас-теризован1 структури бюпаливного виробництва: 1) ви-сокий р1вень 1нновац1йно! сприйнятливост1; 2) економ1я кошт1в 1 часу на впровадження шновацш, тому що вони стр1мко поширюються на всю мережу шдприемств; 3) бкьш швидкий процес шдвищення ефективност1 виробництва та конкурентоспроможност1 вироблено! продукци, за рахунок штеграци до сво'!х структур постачаль-ницьких, виробничих, науково-досл1дних, розподкьчих та збутових п1дприемств; 4) п1двищення мобкьност нематер1альних актив1в п1дприемства (управл1нський, маркетинговий та шший досв1д); 5) здатшсть пролонгу-вати життевий цикл шновацшних технолог1й та вироб-лених бюпалив, за рахунок реал1зацГ! на внутршньому ринку та виходу на зовшшш енергетичн1 ринки.
При формуванн1 розгалужено! мереж1 бюпалив-них п1дприемств, що працюють одночасно в умовах ринково! конкуренцГ! м1ж собою та кооперацГ!, клас-терн1 утворення зумовлюють появу синергетичного та мультиплжативного ефекту. Процес кластеризацГ! б1опаливного виробництва буде приводити до виник-нення ефекту синергГ! в таких напрямках д1яльност1: 1) збкьшення масштаб1в виробничих потужностей вна-сл1док оргашзаци системи безпереб1йного постачання сировинних ресурйв, що вказуе на обов'язкову участь у д1яльност1 кластера вск його член1в; 2) зменшення потреби в оборотному каштал1 через припинення ви-трачання кошт1в на придбання ресурйв у сум1жних оргашзац1ях що пов'язано з формуванням сировин-но! бази власними силами; 3) використання на засадах кооперацГ! рГзномаштних сировинних ресурйв, виробничих 1 складських прим1щень, канал1в реал1зацГ! та ринюв збуту готово! продукци, а також здшснення спкьних маркетингових досл1джень; 4) впровадження та ун1ф1кац1я шновацшних технологш в основн1 та су-м1жн1 взаемопов'язан1 види виробничо! д1яльност1; 4) оперативний процес управл1ння та прогнозування (пла-нування) в уси сферах кластерно! системи: «отриман-ня сировини - первинна переробка - виробництво -складування - збериання - реал1зац1я»; 5) ефективне використання наявних спкьних ф1нансово-кредитних ресурйв на основ1 проведення кредитування учасни-
юв кластера, л1зинг технолог1чного обладнання тощо; 6) здшснення контролю за дотриманням яюсних характеристик та еколопчно! безпечност1 продукцГ! для спо-живач1в 1 навколишнього середовища; 7) спкьне навчан-ня та п1двищення квал1ф1кацГ! кадрового персоналу.
Внасл1док дГ! синергетичних ефект1в, зд1йснен-ня синхрон1зацГ! процейв транснац1онал1зацГ! та 1нно-вац1йно! модершзаци кластеризован1 б1опаливн1 п1д-приемства будуть отримувати комплекс глобальних конкурентних переваг 1 в рамках сформовано! модел1 економ1чно! ефективност1 матимуть найвищ1 показ-ники отриманого прибутку, конкурентоспроможност1, частки на ринку, власного позицшвання, моб!льност1 та перспективност1 подальшого розвитку.
У контекст1 сказаного сл1д в1дм1тити, що шнова-цГ! потр1бно розглядати як штелектуальш 1нвестицГ!, як1 поряд 1з ф1нансовими 1нвестиц1ями будуть зумовлювати зростання каштал1заци виробничо! бази б1опаливно-го виробництва. У подальшому найефективн1ше даний каштал буде використовуватися в кластеризованих п1д-приемницьких формуваннях б1оенергетично! галуз1, в1д ефективност1 розвитку яких залежатиме конкуренто-спроможн1сть нац1онально! економ1ки.
ВИСНОВКИ
Для досягнення найвищих показник1в конкурен-тоспроможност1 та ефективност1 виробництва бюлопч-них вид1в палива в галуз1 б1оенергетики необх1дно за-проваджувати процеси кластеризацГ!. У результат! вза-емовипдно! сп1впрац1 та зростання можливостей використання потенщалу партнер1в протягом тривалого пе-р1оду, оптимального поеднання кооперацГ! та конкуренцГ! в умовах кластерного виробництва бюпалив повинен виникати синергетичний ефект, що перевищуватиме просту суму виробничих потужностей окремих шдприемств до входження в кластер. Стае цГлком очевидним те, що для ефективно! шновацшно-швестицшно! моде-л1 розвитку Укра!ни в напрямку виробництва бюпалив необхцно забезпечити !нтеграц1йну основу та впрова-джувати апробован! у св1товому розр1з1 кластерн! моде-л1 розвитку. На основ! правильно розроблено! лог1стики розпод!лу та збуту бюлопчних вид1в палива повинен ви-никати синергетичний ефект. Лише процес кластерного виробництва бюпалив буде найефектившше в1дпов1да-ти вимогам сьогодення ! в1дзначатися найвищою конку-рентоспроможн1стю на енергетичному ринку. Розвиток кластер1в у бюпаливному виробництв! зумовить стиму-лювання процейв спец!ал!зацГ! та кооперацГ! в агропро-мисловому сектор! економ1ки, сприятиме об'еднанню зусиль сум1жних п1дприемств у напрямку ефективно! взаемоди, що дозволить забезпечити високий р1вень конкурентоспроможност! б1олог1чних палив на нацю-нальному та м1жнародних ринках. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Чужиков В. I. Кластерна полiтика ёвропейського Союзу / В. I. Чужиков, О. Д. Лук'яненко // Економка Укра'ши. - 2013. -№ 2. - С. 81-91.
о
LU
сс:
<
m 2
£2
=п <
X
<
s
Ш
2. Маршалл А. Принципы экономической теории / А. Маршалл. - М. : Прогресс, 1994. - 416 с.
3. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития: Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / Й. А. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. - 456 с.
4. Портер М. Э. Конкуренция / М. Э. Портер / Пер. с англ. -М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. - 608 с.
5. Ульянченко О. В. Пщвищення конкурентоспромож-носп аграрного сектора економки УкраТни на кластерних засадах / О. В. Ульянченко // Вкник аграрноТ науки. - 2010. - № 10. -С. 56-59.
6. The concept of clusters and cluster policies and their role for competitiveness and innovation: main statistical results and lessons learned / European Commission. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. - 78 p.
7. Martin, R. Conceptualizing Cluster Evolution Beyond the Life Cycle Model / R. Martin, P. Sunsley // Regional Studies. - 2011. -No. 45 (10). - P. 1299-1318.
8. Калетжк Г. М. Бюпаливо. Продовольча, енергетична та еколопчна безпека УкраТни : монографiя / Г. М. Калетнк. - К. : Хай-Тек Прес, 2010. - 516 с.
9. Климчук О. В. Економiчнi принципи шновацшного за-безпечення бюпаливного виробництва / О. В. Климчук // Збiр-ник наукових праць ВНАУ. Серiя: Економiчнi науки. - Вшниця, 2014.- Вип. 1 (87). - Т. 1. - С. 45-50.
REFERENCES
Chuzhykov, V. I., and Lukianenko, O. D. "Klasterna polityka Yevropeiskoho Soiuzu" [Cluster policy of the European Union]. Ekonomika Ukrainy, no. 2 (2013): 81-91.
Kaletnik, H. M. Biopalyvo. Prodovolcha, enerhetychna ta ekolohichna bezpeka Ukrainy [Biofuels. Food, energy and environmental security of Ukraine]. Kyiv: Khai-Tek Pres, 2010.
Klymchuk, O.V. "Ekonomichni pryntsypy innovatsiinoho zabezpechennia biopalyvnoho vyrobnytstva" [Economic principles providing innovative biofuel production]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU. Seriia "Ekonomichninauky", vol. 1, no. (87) (2014): 45-50.
Martin, R., and Sunsley, P. "Conceptualizing Cluster Evolution beyond the Life Cycle Model". Regional Studies, no. 45 (10) (2011): 1299-1318.
Marshall, A. Printsipy ekonomicheskoy teorii [The principles of economic theory]. Moscow: Progress, 1994.
Porter, M. E. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Shumpeter, Y. A. Teoriya ekonomicheskogo razvitiya: Issledo-vaniye predprinimatelskoy pribyli, kapitala, kredita, protsenta i tsikla koniunktury [Theory of Economic Development: A study of business profits, capital, credit, interest and conditions of the cycle]. Moscow: Progress, 1982.
The concept of clusters and cluster policies and their role for competitiveness and innovation: main statistical results and lessons learned. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008.
Ulianchenko, O. V. "Pidvyshchennia konkurentospromozhnos-ti ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy na klasternykh zasadakh" [Improving the competitiveness of the agricultural sector Ukraine on cluster basis]. Visnyk ahrarnoi nauky, no. 10 (2010): 56-59.
