CC BY
4
УДК. 351. 75:324:342. 9 (477)
Анатолш Крижановський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримшального права i процесу
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ КРИМ1НОЛОГ1ЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ОРГАН1В
НАЦ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ЦП
© Крижановський А., 2018
Розглядаються методологiчнi та методичнi засади кримшолопчного обслуговування дiяльностi територiальних оргашв Нацюнально'! полщп. На пiдставi комплексного пщходу до аналiзу методологiчних засад дослщження злочинностi, як специфiчного юридично-правового явища, визначаеться специфика кримшолопчних дослiджень у контекстi наукових пiдходiв до об'ективного пiзнання державно-правових процеав.
Ключовi слова: методологiя; кримiнологiя; методолопчш та методичнi засади; територiальнi органи; Нацюнальна полiцiя.
Анатолий Крыжановский
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КРИМИНОЛОГИЧЕСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОРГАНОВ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПОЛИЦИИ
В статье рассматриваются вопросы методологические и методические основы криминологического обслуживание деятельности территориальных органов Национальной полиции. На основании комплексного подхода к анализу методологических основ исследования преступности, как специфического юридически-правового явления, определяется специфика криминологических исследований в контексте научных подходов к объективному познанию государственно-правовых процессов.
Ключевые слова: методология; криминология; методологические и методические основы; территориальные органы; Национальная полиция.
Anatoly Kryzhanovsky
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure
Ph.D.,
METHODOLOGICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF CRIMINOLOGICAL SERVICE OF ACTIVITIES OF TERRITORIAL BODIES OF NATIONAL POLICY
The article deals with the methodological and methodical principles of criminological service of the territorial bodies of the National Police. On the basis of a comprehensive
approach to the analysis of the methodological principles of crime research as a specific legal and legal phenomenon, the specificity of criminological research in the context of scientific approaches to objective knowledge of state-legal processes is determined.
Key words: methodology; criminology; methodological and methodical principles; territorial bodies; National Police.
Постановка проблеми. Реформування системи МВС Укра!ни, забезпечення такого !! функцюнування, яке б вщповщало щеалам i принципам правово! держави можливi, в першу чергу, за рахунок удосконалення кримшолопчно! основи правоохоронно! дiяльностi. Розширення предметно! сфери права, шформацшна насиченiсть галузей права, ускладнення завдань боротьби 3i злочиннютю та iншi фактори визначають необхiднiсть критичного осмислення iснуючих методологи та визначення меж застосування та пошуку можливостей виходу за межi усталених методiв осягнення правових явищ. Тому закономiрно, що в теори кримшологи питання методологи дослiджень мають принципове значення потребують розробки шновацшних методологiчних стратегiй дослiдження злочинностi та превентивних заходiв.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання методологи кримшолопчних дослiджень тд рiзними ракурсами розглядали вченi: Г. Аванесов, А. Бабенко, О. Бандурка, Р. Веприцький, Я. Гшнський, Г. Дубов, А. Закалюк, С. 1ншаков, Т. Кальченко, О. Литвинов, О. Марченко, В. Ортинський, А. Столяренко, Ю. Шемшученко та iн. Науковщ, розглядаючи злочиннiсть, цiлком обгрунтовано вважали, що !! поняття та змют можна розкрити лише завдяки використанню науково! методологи дослiджень.
Метою статт е дослiдження методологiчних i методичних засад кримiнологiчного обслуговування дiяльностi територiальних органiв полщи.
Виклад основного матерiалу. Пiзнання закономiрностей розвитку соцiально-правових явищ грунтуеться на застосуваннi наукових методiв дослiдження. Лише теорiя, озброена адекватними методами дослщження, може виконати поставлеш перед нею завдання та функци. Розширення предметно! сфери права, шформацшна насиченють галузей права, ускладнення завдань боротьби iз правопорушеннями та iншi фактори визначають необхiднiсть критичного осмислення юнуючих методiв i визначення меж !х застосування, вишукування можливостей виходу за межi усталених методiв осягнення адмшютративно-правових явищ [1, с. 6]. Методолопя, як зазначае М. Кельман, розглядаючи методолопю сучасного правознавства, - це вчення про структуру, лопчну оргашзащю, форми i засоби, методи процедурно! дiяльностi [2, с. 39]. У кримшологи методологiя -це сукупнють прийомiв, способiв, шляхiв i засобiв, що використовуються для аналiзу i оцiнки iнформацi!' про злочиннють, про особистiсть злочинця з метою створення ефективних заходiв запобiгання злочинам i профiлактицi злочинностi.
Методологiя та методика науки мають важливе значення, вони завжди прив'язуються до предмету дослщження та визначають надшнють, достовiрнiсть його результата. Предмет кримшолопчного дослщження - закономiрностi злочинностi, !! детермшаци, причинностi, пiдпорядкованостi рiзним впливам, водночас як об'ект - це злочиннють у рiзних проявах, явища i процеси, що впливають на злочиннють, характер i наслiдки такого впливу.
На думку Р. Соскова, наукове дослщження кримшолопчних проблем i кримшолопчне дослщження е схожими категорiями, але не тотожними. Методи, що використовуються для проведення наукового дослщження кримшолопчних проблем, можна подшити на чотири групи: загально-фшософсью, загальнонауков^ конкретно-науковi та спещальш. Подальше удосконалення методологiчного шструментарда наукових дослiджень, у тому чи^ й кримiнологiчних, збiльшуватиме обсяг достовiрного знання [3, с. 312]. Методолопя завжди теоретична, !! необхiдно розглядати як застосування обумовлено! дiалектичним методом знання сукупносп певних теоретичних принцитв, логiчних прийомiв та конкретних методiв дослiдження. Теоретичний
досвщ, накопичений наукою кримшологи, е джерелами методологи. Кримшолопя, будучи вiдносно фшософи спецiальною галуззю знань, своею чергою, виступае як методологiя вiдносно кримшолопчних дослщжень.
На думку Р. Веприцького розрiзняють чотири рiвнi методологи: I - рiвень загальнонауково1 методологи, на якому присутня загальна дiалектична лопка, притаманна всiм сферам наукового тзнання, побудована на загальнонаукових принципах, фшософському пiдходi до пiзнання, саме тому вш i вважаеться найвищим; II - це той, на якому для певно! сфери наукового тзнання, як-то суспшьствознавство, психолопя чи правознавство, до якого належить i кримшолопя, використовуеться загальна методолопя; III рiвень можна визначити як спецiальний, оскшьки вiн е методологiею окремо! науки, якою е i кримiнологiя; IV - це методика тзнання множини своерщних явищ, вiдображення феноменологи, яка притаманна тшьки певнiй конкретнiй реальносп та дозволяе пiзнавати i впливати на не! найбшьш ефективно, специфiчно та професiйно [4, с. 69].
Кримшолопчт дослiдження безпосередньо опираються на фшософський фундамент i базуються на теори кримшологи. Методологiчною основою кримшолопчних дослщжень е закони та категори дiалектики, на пiдставi яких визначаються шляхи до розумiння витокiв злочинносп, 11 природи та сощально1 сутносп, особливостей особистостi злочинця.
Важливим проявом вивчення суспшьства е iсторичний пщхщ, який дозволяе розглядати злочиннiсть як систему, що функцiонуе в рiзних iсторичних умовах. Цей пiдхiд показуе змши злочинностi на рiзних етапах розвитку суспшьства. Своею чергою, призначення системного тдходу для вивчення процешв i явищ, якi так чи шакше впливають на злочиннiсть, полягае в тому, що його використання дозволяе виявити якют, стшю сторони штегрального утворення. Системний пiдхiд е вихщним пунктом наукового пiзнання, а загальнонауковi та спецiальнi методи - способами виршення конкретних дослiдницьких завдань.
Системний i iсторичний пiдходи, будучи так само, як i фшософсью закони та категори, методологiчною основою кримшологи, е теоретико-методолопчними умовами оргашзаци кримiнологiчного забезпечення дiяльностi територiальних оргашв Нащонально1 полщи (далi -полщп). Важливе мюце в оргатзаци кримшолопчного забезпечення дiяльностi полщп, спрямоване на отримання кримшолопчно1 шформаци, що дозволяе приймати ефективш управлiнськi рiшення, выводиться спецiально розробленим методам кримiнологiчних дослщжень, як подiляють на загальнонауковi та спещальш.
До спiльних методiв кримшолопчних дослщжень належать: аналiз i синтез, шдукщя, дедукцiя, абстрагування експеримент, формалiзацiя, моделювання, математичнi методи, системний аналiз, висунення гiпотез тощо.
Конкретна кримшолопчна методика мае вiдповiдати вимогам комплексносп (використовувати методи рiзних наук), системносп (враховувати всi аспекти предмету дослщження; методи повинш доповнювати та перевiряти данi, отриманi вiд iнших методiв), економiчностi (данi, отриманi рiзними методами, не повинш дублюватися). Розглядаючи методи кримшолопчних дослщжень, потрiбно мати на уваз^ що !х класифiкують за рiзними критерiями: методи емпiричнi (шдуктивш) та теоретичнi (дедуктивнi); методи об'ективш (безпосередньо вiдображають дiйснi факти i явища) та суб'ективнi (вiдбивають факти i явища за допомогою ощнок, якi дають експерти) [5, с. 50-51].
Аналiз i синтез представляють собою процеси практичного або мисленого розкладання цшого на частини та вщтворення цшого частини, а пщ шдукщею розумiють рух знання вщ одиничних тверджень до загальних положень. Своею чергою, дедуктивний метод - виведення висновюв з посилань, що здшснюються на пiдставi законiв лопки. Науковий метод узагальнювання охоплюе вщображення та формулювання закономiрностей, що лежать в основi явища. Абстрагування дае можливють видiлення властивостей i зв'язюв дослiджуваного явища та вiдокремлення !х вiд рiзних побiчних явищ, а експеримент визначае характеристики функщонування об'екта в заданих умовах iз метою отримання ново1 iнформацil про нього. Експеримент проводиться у випадках, коли необхщне впровадження у практику нових методiв запобтання злочинностi, для перевiрки тих чи iнших теоретичних припущень, щей тощо. Основою експерименту е штучна змша умов та форм
дослщжуваного явища в цiлях досягнення тзнавального та практичного призначення. У кримшологи юнуе два види експерименту: експеримент у реальнш ситуацiï та експеримент на математичнш моделi.
Формалiзацiя дае змогу вивчення змiстовноï галузi знань у виглядi форм, систем числення, наприклад, у виглядi математичних чи шших кiлькiсних методiв. Моделювання - це спошб дослiдження процесiв або систем об'екпв шляхом побудови та вивчення моделей з метою одержання новоï шформацп. Моделювання передбачае створення спрощеного образу дослiджуваного явища або процесу на основi вiдображення ютотних сторiн (процесiв), а математичнi методи е сукупнютю способiв, пiдходiв, шляхiв i засобiв кiлькiсного та якюного пiзнання предметiв реального свiту. Цей метод концентруе увагу дослщника на важливих характеристиках об'екта кримiнологiчного дослщження, що дозволяе проникнути в суть предмету вивчення. Математичш методи е сукупнютю способiв, пiдходiв, шляхiв i засобiв кiлькiсного i якiсного тзнання предметiв реального свiту.
На думку О. Сачко, одним з перспективних напрямiв формування та реалiзацiï кримiнологiчноï полiтики в Украïнi е шформацшно-аналггичне забезпечення спещально-кримiнологiчноï дiяльностi [6, с. 214]. 1нформацшно-аналггична дiяльнiсть територiальних органiв МВС Украши реалiзуеться за допомогою: документування iнформацiï; забезпечення доступу до шформацп; мiжвiдомчоï електронно1' взаемоди [7, с. 189]. До спещальних методiв кримiнологiчних дослiджень належать: аналггичне, соцiологiчне обстеження; статистичний i функцюнальний аналiз.
Аналiтичне обстеження статистичних даних про злочиннiсть може проводитися у виглвд групування злочинiв, розподiлу на однорщш за видами та ознаками групи, кожна з яких характеризуемся системою статистичних показникiв. Ранжирування злочишв можливе за ознакою суспiльноï небезпеки в планi ефективностi застосування репресивних заходiв або матерiального збитку вщ злочинних посягань. Метод аналiзу документа використовуеться тодi, коли необхiдна iнформацiя збираеться з рiзних документальних джерел. Документи класифiкують залежно вщ форм викладання на письмовi, графiчнi та на машинш носи, вони дшяться на офiцiйнi та неофiцiйнi. До офшшних документiв, що використовуються для проведення кримiнологiчних дослщжень, належать кримшальш справи.
Методи соцiологiчного обстеження - це методи дослщження суспшьних процешв i явищ. Найпоширенiшим в сощолопчних дослiдженнях став вибiрковий метод. Його суть полягае в тому, що цше описуеться на пiдставi його частин; вивчаеться лише частина вше1' сукупносп, а отримана iнформацiя використовуеться для характеристики вше1' сукупностi. Вибiрка базуеться на взаемозв'язку якостi характеристик сощальних об'ектiв. Висновки про цше на пiдставi вивчення вибiрки будуть законними в тому випадку, якщо вибiрка за основними характеристиками е достатньо адекватною моделлю вивчено1' сукупносп явищ.
Метод експертних оцiнок полягае в отриманш думки спецiалiстiв у будь-якш галузi знань чи практично!' дiяльностi за окремими питаннями, важливими для дослiдника. Кiлькiсть експертiв мае бути близько 20-30 чоловш. Необхщно пiдкреслити, що для аналiзу думок вщкидаються крайнi оцiнки. Ефективним методом збору шформацп е опитування, що дшиться на анкетування i штерв'ювання. Практика показуе, що така методика дозволяе стежити не лише за зареестрованою злочиннютю, але й за латентною. 1нтерв'ю представляе бесщу з особою, яка вчинила злочин, або ïï родиною, з пращвниками правоохоронних оргашв, з шшими особами.
Пщ методом спостереження розумдать безпосередне уявлення дослщжуваного явища дослщником. Об'ектами спостереження можуть бути окремi особи, конкретш явища, якi можуть цiкавити дослщниюв. Спостереження може бути в природних умовах i в модельованих. Залежно вщ ролi спостерiгача, спостереження дшиться на таю види: спостереження зi сторони; спостереження, як передбачуване занурення спостертача в середовище, де знаходиться об'ект спостереження; спостереження здшснюеться за безпосереднього впливу спостертача на дослщжуваний об'ект. Важливо вiдзначити, що в ходi процесу кримiнологiчного спостереження здшснюеться фшсащя отриманоï iнформацiï, ïï аналiз та оцiнка.
Статистичний аналiз передбачае використання в процеш кримiнологiчних дослщжень методiв апроксимацiï i екстраполяцiï. Пщ апроксимацiею розумiеться замiна математичних об'екпв
шшими, бшьш простими, але близькими до вихщних. Цей метод використовують у дослщженш динамiки злочинностi. Для складання прогнозiв злочинностi з перiодом попередження вщ 1 до 3 роюв кримiнологи використовують екстраполяцiю, яка передбачае розповсюдження висновкiв, отриманих вiд спостереження за одшею частиною явищ, на шшу частину. На основi методу найменших квадратiв розраховуються параметри складних рiвнянь, однак розрахунки в цих випадках можна здшснити тiльки з використанням сучасно1 комп'ютерно1 технiки. Можливе застосування шших методiв прогнозування, яю знайшли вiдображення у дослiдженнях С. Олькова, С. Сомова, М. Ковалiва [8; 9; 10].
Найпоширенiшим методом, що використовуеться для проведення кримшолопчних дослщжень, е функщональний аналiз, який пщроздшяеться на дисперсiйний та кореляцшний. Дисперсiйний аналiз полягае у визначенш розмiрiв частин цiлого в дисперсшних системах. Пiд дисперсiею в математичнш статистицi та теорiï iмовiрностi розумдать мiру розсiювання (вiдхилення вiд середнього) спостережуваноï величини. Кореляцiя - це iмовiрна або статистична залежнiсть. Учеш-кримшологи вважають, що на вiдмiну вщ функцiональноï залежностi, кореляцiя виникае тод^ коли залежнiсть однiеï з ознак вщ iншоï ускладнюеться низкою випадкових факторiв.
Кримiнологiя, як синтетична наука, активно використовуе досягнення шших галузей знань та широко застосовуе методи шших наук. Тшьки сукупшсть рiзних методiв тзнання дае можливють отримати достовiрнi знання про злочиннiсть, ïï детермiнант, осiб, схильних до здшснення злочинiв, оптимальностi i адекватностi реагування на процеси та явища, що впливають на них. Доцшьно вщзначити, що в ходi кримiнологiчного забезпечення дiяльностi територiальних органiв полiцiï результат дослщження, пщ яким розумiють кримшально обгрунтовану i значиму iнформацiю, залежить вщ того, який набiр методiв використовуеться.
У практичнiй дiяльностi методи застосовуються в сукупностi, i 1'х набiр залежить вiд предмета, об'екту та цшей дослiдження. Для вивчення особистюних особливостей осiб, що вчиняли економiчнi злочини, використовують iнший набiр методiв, який значно вiдрiзняеться вщ того, що використовуеться для вивчення повноти офщшно1' статистики, яка вщображае данi про вчиненi злочини проти життя та здоров'я особи.
Варто погодитися з думкою О. Тимчука, який вважае, що методи кримшологи залежать вщ вихщно1' свггоглядно1' позицiï вченого, i вщ власне кримiнологiчноï парадигми, в межах яко1' "рухаеться" його думка. Ушверсального методу кримiнологiï, як i шших суспшьних наук, не юнуе. Не може бути ним i матерiалiстична або iдеалiстична дiалектика [11, с. 190].
Необхiдно також пщкреслити, що пiд час проведення кримшолопчних дослщжень, спрямованих на вивчення та ощнку злочинност^ процесiв i явищ, що впливають на не1', використовуеться багатий досвiд кримiнологiчних знань, накопичений за весь перюд юнування кримiнологiчноï думки, науки кримiнологiï. Наявна методолопя, спещально розробленi методики та методи кримшолопчних знань е основою кримшолопчного забезпечення дiяльностi територiальних оргашв полщп.
Методолопчними та методичними умовами кримшолопчного забезпечення дiяльностi е фшософсью закони та теорiя науки кримшологи з методами, що використовуються. Це дозволяе констатувати, що у практичнш дiяльностi територiальних органiв полiцiï необхщно забезпечити оптимальне використання кримiнологiчних ресуршв для органiзацiï боротьби зi злочиншстю. Було б дуже зручно забезпечити оргашзащю боротьби зi злочиннiстю територiальних органiв полiцiï постiйними масштабними кримшолопчними дослiдженнями. Широкий спектр використовуваних в таких дослщженнях методiв та методик здатен забезпечити вщповщний масштабний результат.
Проте у зв'язку з урахуванням незначущо1' ресурсно!' бази (кадрово1', фшансово1', матерiально-технiчноï i iн.), для розробки науково обгрунтованих заходiв протиди злочинностi пропонуеться використовувати соцiологiчне опитування, яке здшснюеться за допомогою анкетування або штерв'ювання. Для територiальних оргашв полщи найбшьш ефективним методом отримання кримiнологiчноï шформаци е: анкетне опитування, яке може проводити, наприклад, дшьничний офщер полщи на закршленш адмшстративнш дiльницi; експертна оцiнка, яка дае змогу отримувати судження спещалюив щодо одного питання оперативно-службовоï дiяльностi
територiального органу полщи; аналiз документiв, здатний дати певний обсяг кримшолопчно-обrрунтованоï та важливоï iнформацiï, що характеризуе ri чи iншi сторони дослщжуваного об'екта, наприклад, вивчення матерiалiв про вщмову в порушеннi кримiнального провадження, публшацш у засобах масовоï шформацп, матерiалiв кримiнальних проваджень; статистичний метод, що дозволяе збирати та узагальнювати кримшолопчну шформащю про кiлькiснi характеристики злочинносп, ïï причини та умови, ошб, що вчинили злочини, збитки вщ злочинiв, вiктимологiчнi характеристики постраждалих i iн.; експеримент, щодо перевiрки гiпотез, пошук ефективних засобiв мiнiмiзацiï злочинностi на обслуговуванiй територiï.
Доцшьно у пунктi "Необхщш кроки" пщроздшу "Безпечне середовище" роздiлу IV "Стратепчш прiоритети системи МВС" Стратегiï розвитку системи Мшютерства внутрiшнiх справ Украши до 2020 року, "Упровадження оргашзацшних механiзмiв взаемодiï органiв системи МВС з органами мюцевого самоврядування та мюцевими органами виконавчоï влади, спшьна пiдготовка превентивних програм i програм забезпечення безпеки територiальних громад", вмютити заходи, спрямованi на проведення комплексних кримшолопчних дослщжень: злочиннють, причини i умови, що ïï породжують; особи, яю здшснили правопорушення, реальнi та потенцшш потерпiлi вiд злочинних посягань; ефективнють прийнятих заходiв для протидп злочинностi. Результати дослiджень доцiльно використовувати в дiяльностi Нацiональноï полiцiï спшьно з iншими суб'ектами протидiï злочинносп на обслуговуванiй територiï.
Необхiдно вщзначити, що ефект вiд результатiв кримшолопчних дослщжень досягнуто тод^ коли пщвищуеться ефективнiсть у роботi практикiв. Тому у проведенш кримiнологiчних дослiджень в першу чергу необхщно враховувати штереси практики.
За визначенням В. Голши, сучасна украïнська кримiнологiя продовжуе базуватися на парадигмах радянсь^ кримiнологiï, яка зробила свш певний внесок у розумшня злочинностi як вiдносно масового, юторично мiнливого, класового, соцiально-правового явища, яке складаеться iз сукупностi злочишв i злочинцiв, якi ï^ вчинили, на певнш територiï за певний перюд часу [12, с. 4].
Кримшолопя е наукою, яка активно розвиваеться. Це пов'язано в першу чергу з тим, що злочиннють постшно змшюеться, з'являються новi види злочишв, вщповщно, виникае необхiднiсть у розробщ адекватних заходiв попереджувального характеру, яю здатнi ефективно впливати на причини та умови, що сприяють ï^ здшсненню, i вимагають розробки нових методiв кримшо-логiчних дослщжень.
Висновки. Заходами методичного супроводу оргашзацп кримшолопчного забезпечення дiяльностi територiальних оргашв полiцiï е розробка методичних матерiалiв, що мiстять рекомендацiï зi збору та накопичення кримiнологiчноï iнформацiï, проведення аналiзу кримiнальноï обстановки на територи обслуговування, формування прогнозних оцiнок i надання суб'ектам кримшолопчного забезпечення територiальних оргашв полщи. Методика аналiзу i оцшки злочинностi на територiï оперативного обслуговування органу територiального полiцiï мае мютити набiр методiв, що дозволяють здшснити аналiз i оцiнку факторiв зовнiшнього середовища, що впливають на злочиннють та ïï стан, соцiально-демографiчну характеристику ошб, що вчинили злочини, результата оперативно-службовоï дiяльностi територiальних оргашв полщи, якюних i кiлькiсних характеристик кадрового складу, стану законносп та службовоï дисциплiни, визначити прiоритети превентивноï дiяльностi, ймовiрний прогноз можливого розвитку кримiнальноï ситуацiï, результатiв опитування громадськоï думки про дiяльнiсть територiального органу полщи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ортинський В. Hoeimni методи досл1дження адм1тстративно-правових явищ. Bîcuuk Нащонального утверситету "Львiвська полтехтка". Юридичт науки. 2014. - № 782. - С. 5-9. 2. Кельман М. Меmoдoлoгiя сучасного правознавства: становлення та основт напрями розвитку. Психoлoгiя i сустльство. - 2015. - № 4. С. 33-46. 3. Сосков Р. М. Меmoдoлoгiя до^дження кримiнoлoгiчних проблем: oсoбливoсmi i структура. Вiсник Асощацп кримтального права Украгни. -2015. - №2 (5). - С. 305-312. 4. Веприцький Р. С. Меmoдoлoгiя до^дження феноменологИ'
злочинностг. Вгсник кримт. асощацп Украгни. - 2017. - № 1 (15). - С. 67-74. 5. Дрьом!н В. М., Мандриченко Ж. В., Мельничук Т. В. Криминология : навч.-метод. noci6. Одеса: Нащональний университет "Одеська юридична академiя", 2015. - 144 с. 6. Сачко О. ДеяК кримiнологiчного до^дження профестног дiяльностi журналiстiв в Украш. Актуальт проблеми юриспруденцИ 2017. - № 1. - С. 212-215. 7. Самое С. С. 1нформацШно-аналтична дiяльнiсть МВС Украгни як об 'ект правового регулювання. Науковий ei^rn Львiвський державного утверситету внутрштх. справ. 2017. - № 1. - С. 184-195. 8. Ольков С. Г. Аналитическая юриспруденция: (методология юриспруденции) Ч. 1. : учеб./Москва: Юрлитинформ, 2013. - 587 с. 9. Самов С. С. Оргатзащя дiяльностi патрульног служби на залiзничному транспортi (адмiнiстративно-правовi засади): дис. ... канд. юрид. наук: спец. : 12.00.07. Кигв: Нащональний аграрний утверситет, 2008. - 256 с. 10. Ковалiв М. В. Основи управлтня в органах внутршмх справ Украгни : навч.-практ. поаб. Львiв: Львiвський державний утверситет внутрШтх. справ, 2010. - 340 с. 11. Тимчук О. Л. Фтософськ засади сучасног кримтологИ': методологiчнi аспекти. Вiсник Швденного регюнального центру Нацюнальног АкадемИ' правових наук Украгни. 2016. - № 7. C. 185-194. 12. Сметатна Н. В. Науковi тдходи до теорп злочинностi у сучаснт украгнсьшй кримтологп. Харшв: Право, 2016. -192 с.
REFERENCES
1. Ortynskyi V. Novitni metody doslidzhennia administratyvno-pravovykh yavyshch [Newest methods of research of administrative-legal phenomena]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Yurydychni nauky. 2014. No 782. pp. 5-9. 2. Kelman M. Metodolohiia suchasnoho pravoznavstva: stanovlennia ta osnovni napriamy rozvytku [Methodology of modern jurisprudence: formation and main directions of development]. Psykholohiia i suspilstvo. 2015. No 4. pp. 33-46. 3. Soskov R. M. Metodolohiia doslidzhennia kryminolohichnykh problem: osoblyvosti i struktura [Methodology of study of criminological problems: features and structure]. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy. 2015. No 2 (5). pp. 305-312. 4. Veprytskyi R. S. Metodolohiia doslidzhennia fenomenolohii zlochynnosti [Methodology for the study of the phenomenology of crime]. Visnyk krymin. asotsiatsii Ukrainy. 2017. No 1 (15). pp. 67-74. 5. Dromin V. M., Mandrychenko Zh. V., Melnychuk T. V. Kryminolohiia [Criminology]. Navch.-metod. posib. Odesa: Natsionalnyi universytet "Odeska yurydychna akademiia" Publ, 2015. 144 p. 6. Sachko O. Deiaki kryminolohichnoho doslidzhennia profesiinoi diialnosti zhurnalistiv v Ukraini [Some criminological research of journalists' professional activity in Ukraine]. Aktualni problemy yurysprudentsii. 2017. № 1. pp. 212-215. 7. Yesimov S. S. Informatsiino-analitychna diialnist MVS Ukrainy yak obiekt pravovoho rehuliuvannia [Information-analytical activity of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine as an object of legal regulation]. Naukovyi visnyk Lvivskyi derzhavnoho universytetu vnutrishnikh. sprav. 2017. № 1. pp. 184-195. 8. Olkov S. H. Analytycheskaia yurysprudentsyia: (metodolohyia yurysprudentsyy) [Analytical jurisprudence: (methodology of jurisprudence)]. Ch. 1. : ucheb. Moskva: Yurlytynform Publ, 2013. 587 p. 9. Yesimov S. S. Orhanizatsiia diialnosti patrulnoi sluzhby na zaliznychnomu transporti (administratyvno-pravovi zasady): dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. : 12. 00. 07 [Organization of the patrol service on the railway transport (administrative and legal basis)]. Kyiv: Natsionalnyi ahrarnyi universytet Publ, 2008. 256 s. 10. Kovaliv M. V. Osnovy upravlinnia v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrainy : navch.-prakt. posib. [Fundamentals of governance in the internal affairs bodies of Ukraine]. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh. Sprav Publ, 2010. 340 p. 11. Tymchuk O. L. Filosofski zasady suchasnoi kryminolohii: metodolohichni aspekty [Philosophical principles of modern criminology: methodological aspects]. Visnyk Pivdennoho rehionalnoho tsentru Natsionalnoi Akademii pravovykh nauk Ukrainy. 2016. No 7. pp. 185-194. 12. Smetanina N. V. Naukovipidkhody do teorii zlochynnosti u suchasnii ukrainskii kryminolohii [Scientific approaches to the theory of crime in modern Ukrainian criminology]. Kharkiv: Pravo Publ, 2016. 192 p.
Дата надходження: 15.02.2018р.
