CC BY
67Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 436-441.
УДК 343.98.06
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ КРИМШАЛ1СТИЧНО1 Д1АГНОСТИКИ ТА II ЗНАЧЕННЯ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
Полянська Г. С.
Донецький юридичний шститут МВС Украши, м. Донецьк, Украта
Статтю присвячено висвггленню методолопчних основ кримшалютично! дiагностики як самос-тiйного вчення в наущ кримiналiстицi. На основi визначень поняття й сутностi кримшалютично! д1аг-ностики, що запропонованi впчизняними та зарубiжними вченими, зроблено спробу осмислити, яке мiсце займае кримшалгстична дiагностика в розкриттi й розслщуванш кримшальних правопорушень.
Ключовi слова: "кримшалютична дiагностика", "дiагностична ознака", "методологш".
Виршення проблем розкриття та розслщування злочишв неможливе без пода-льшого розвитку кримшалютики. При цьому ми виходимо ¡з визначення кримшаль стики як науки про законом1рност1 мехашзму злочину, виникнення шформаци про кримшальне правопорушення та його учасниюв, збирання, дослщження та оцшки доказ1в та заснованих на шзнанш цих законом1рностей спещальних засобах i методах здшснення кримiнального провадження. Мета дано! статп полягае в тому, щоб на основi аналiзу методологiчних основ, практики використання положень кримшалютично! дiагностики, визначити !! роль i мюце у розкриттi й розслiдуваннi злочишв.
Проблеми кримшалютично! дiагностики мають певне висвiтлення в наявних працях вiтчизняних i зарубiжних вчених, чи! науковi здобутки складають теоретич-ну основу дослiдження, зокрема, це пращ: Т.В. Авер'яново!, Л.Й. Ароцкера, Р.С. Белкша, А.1. Вiнберга, О.Ф. Волинського, В.Г. Гончаренка, О.В. Гортинського, Г.1. Грамовича, Г.Л. Грановського, С.В. Дубровша, А.В. 1щенка, В.Я. Колдiна, Ю.Г. Ко-рухова, В.К. Лисиченка, Н.1. Клименко, М.О. Новосьолово!, О.С. Подшибякша, Т.М. Пучково!, О.Р. Росинсько!, М.В. Салтевського, Ю.П. Седих-Бондаренка, М.О. Сел> ванова, В.О. Снеткова, В.О. Тимченка, О.О. Ейсмана, Б.1. Шевченка, М.П. Яблокова та ш. якi розглядали концептуальш основи кримiналiстично! дiагностики, як окре-мий метод пiзнання, що дае змогу отримати уявлення про мехашзм злочинних дш на основi його вiдображення в об'ектах матерiального свiту. Проте невпинний пос-туп науково-техшчного прогресу та впровадження його результапв у кримшалюти-чну практику, розвиток багатьох загальнонаукових та окремих теоретичних засад науки кримiналiстики, а також реали сучасно! практики роботи оргашв досудового розслiдування вказують на потребу подальших наукових дослiджень цього кримша-лiстичного напряму.
Вивчення наукових праць вчених-кримiналiстiв дозволяе обгрунтовано ствер-джувати, що теоретичнi основи кримшалютично! дiагностики, як i кримiналiстично! щентифшаци виникли в надрах практики кримшалютичних дослiджень та судових експертиз, проте можливост i значення дiагностування виходять далеко за меж ек-спертно! дiяльностi та роботи спецiалiста. Подальший розвиток кримiналiстично!
436
дiагностики, шдвищення ефективност виконання покладених на не! сощально! фу-нкцп та завдань у сучасних умовах потребуе розширення И шзнавальних можливос-тей, поглибленого вивчення 11 природи, закономiрностей формування, забезпечення практично! реалiзацil знань.
Для створення наукових основ кримшалютично! дiагностики знадобилося здш-снити аналiз i систематизацда значно! кiлькостi типових ситуативних умов, що ха-рактеризувалися як стани й властивосп окремих об'ектiв, а також щлюш кримша-льнi ситуаци. Виявленi пiд час цього закономiрностi i лягли основу вiдповiдних методик дiагностичних дослiджень. Такий теоретичний базис методу кримшалютично! дiагностики виходить з одше! iз закономiрностей матерiального процесу, його по-вторюваностi, що в кшцевому висновку приводить до висновку про ситуативний характер виникнення, юнування i зникнення доказiв. Повторюванють подiй, дiй за-безпечуе стабшьне вiдображення, що дае змогу виявити даш, якi е загальними для ушх аналогiчних процесiв, а також вщомосп про можливi вiдхилення i причину таких вiдхилень [1, с.106-107]. Кримiналiстична дiагностика базуеться на методолоп-чному фундаментi кримiналiстики, який визначае принципову можливiсть пiзнання будь-якого об'екта, на пiдставi його вщображення, вiдомостей про загальнi законо-мiрностi виникнення доказово! шформацп як фрагмента вщображено! дiйсностi, на-копичених кримшалютикою вiдомостей про властивостi й ознаки дослщжуваних нею об'ектiв, методик дослщження об'ектiв, якi потрапляють в орб^у правового регулювання [2, с.41].
Теорiя кримшалютично! дiагностики спираеться на сво!х попередниць, якi ма-ють визначальне значення для розвитку науки та вдосконалення практики викорис-тання науково-техшчних досягнень в розкриттi й розслщуванш злочинiв i поза !х впливом формуватися не може. Це таю теори та учення як: теорiя розвитку крим> налютично! науки, кримшалютична теорiя причинностi, кримiналiстична теорiя про мехашзм слiдоутворення; кримiналiстична теорiя про ознаки; теорiя кримшалютично! щентифшацп, використання можливостей природничих, технiчних та суспшь-них наук у розслщуванш злочинiв, про предмет кримiналiстики, про юторда розвитку кримiналiстики, про способи скоення та приховування злочишв, про використання можливостей кримшалютики у окремих галузях науки та практики.
Створення кримшалютично! дiагностики покликане в теоретичному плат до-повнити методологiю науки кримiналiстики, яка становить собою систему И св™-глядних принципiв, теоретичних концепцiй, категорiй, понять, методiв. У практичному плаш кримiналiстична дiагностика повинна забезпечити виршення експерт-них завдань та аналiз слiдчих ситуацiй шляхом вивчення властивостей i станiв об'ектiв, змiн, що вщбулися в них в результат злочинно! ди, i виявлення на цш ос-новi механiзму скоення злочину в цшому або окремих його фрагменив (етапiв). До-слщити кримiналiстичну дiагностику в якостi елемента предмета кримшалютики та частини И методологи - це означае розкрити И сутнють i специфшу як шзнавального процесу, показати, яке мюце вона займае у вирiшеннi загальнотеоретичних проблем i як вона "працюе" на практицi, яким чином i для вирiшення яких слiдчих та експер-тних завдань вона може бути використана.
Сутнють процесу кримшалютично! дiагностики полягае в тому, щоб на основi розпiзнання об'екта, подiбного до вже вщомого, i виокремлення його з числа шших подiбних, прийти до кшцевого визначення як об'екта дiагностики, його властивос-
437
тей, сташв, змш та зв'язюв з навколишнiм середовищем [3, с.29]. Методологiю кри-мшалютично! дiагностики визначае багато в чому наявнють типових моделей дiй i подiй з урахуванням об'ективних властивостей предмепв, якi взаемодiяли, умов ïx взаемодiï i в необxiдниx випадках властивостей особи (фiзичниx, псиxофiзiологiч-них та шших) [3, с.65].
Виршуючи дiагностичнi завдання у кримiналiстицi, дослщник йде вiдвивчення окремого до бшьш загального i знову до окремого. Це - вивчення окремих сладв, ознак об'екта, явищ, подiй; оцшка сукупностi слiдiв, зiставлення з типовою модел-лю подiбного роду сладв (ознак) по опису, наведеному в лтератур^ i знову звер-нення до окремого з метою характеристики поди, яка вщбулася; кiнцевоï його роз-шифровки, уточнення, конкретизацiï. Очевидним при кримiналiстичнiй дiагностицi е хщ думок дослiдника, що пiдпорядковуеться загальним законам тзнання - вiд чуттево-конкретного спостереження до абстрактного мислення (оцшщ ознак окремо i у сукупносп, виборi варiантiв, що вiдповiдають картиш ознак, яка спостерiгаеться, оцiнцi результат зiставлення дослiджуваниx ознак з найбшьш ймовiрною модел-лю), i знову звернення до конкретного, до практики, до об'екта дослщження, з тим, щоб дати достовiрний висновок про об'ект, подда, явище, що дiагностуеться.
Основоположнi принципи використання дiагностики як методолопчного тдхо-ду до виршення наукових та практичних завдань були закладеш фiлософами та медиками, котрi обгрунтували i стали застосовувати цей шдхщ ранiше кримiналiстiв. Це пращ 1.М. Остова, П.В.Копнiна[4], К.Е.Тарасова[5], М.К.Авшова[6] та iн.
У 70-х роках минулого столггтя В.О.Снетковим було запропоновано поняття, описанi основнi елементи процесу та теори кримiналiстичноï дiагностики, визначе-на в загальному виглядi сфера ïï застосування [7]. Зусиллями вчених В.О.Снеткова, Ю.Г.Корухова, С.В.Дубровiна та ш.. теорiя кримiналiстичноï дiагностики почала розвиватися як окрема кримшалютична теорiя. ïï основш положення полягають у наступному: кримшалютична дiагностика може бути визначена як окремий метод тзнання, який дозволяе отримати уяву про мехашзм злочинного дiяння на основi його вщображення в об'ектах матерiального свггу; кримiналiстична дiагностика встановлюе фактичну обставину на основi самих матерiальниx об'екпв, ix слiдiв, iншиx вiдображень фiзичниx процесiв шляхом дослiдження властивостей i сташв об'екта, вщображень об'екта, результат дiй (подiй), спiввiдношення (зв'язкiв) факта тощо.
Методичнi основи кримшалютично].' дiагностики базуються, з одного боку, на гносеолопчнш сутностi процесу дiагностування, з iншого - на солщному фундаме-нтi загальноï методологи кримшалютики. В цьому плат методологiчну основу кри-мiналiстичноï дiагностики визначають: принципова можливють пiзнання об'екта, поди за його вщображенням; вiдомостi про загальш закономiрностi виникнення до-казiв, включаючи речовi, як засоби вiдображення й носив потенщалу кримшалюти-чно значущоï iнформацiï; вiдомостi, що накопиченi кримшалютикою про законом> рностi виникнення об'екпв, що нею вивчаються, ïx властивостях та ознаках; вщо-мостi про типовi моделi вiдображення дiй (подш) з урахуванням об'ективних властивостей, предмета, що взаемодiяли, умов взаемоди й, за необxiдностi, властивостей особи ^зичних, псиxофiзiологiчниx); володiння методиками дослщження об'ектiв кримiналiстичноï експертизи та ушм арсеналом необxiдниx методiв (анало-гiею, моделюванням, екстраполяцiею, аналiзом, синтезом, експериментом тощо).
438
Приведет положення знайшли вщображення в загальнш методицi процесу дiагнос-тування.
Основою кримшалютично! дiагностики е узагальнений i систематизований дос-вiд, що накопичений в кримшалютищ як окремiй галузi знань. До того ж, цей досвщ повинен базуватися на справжшх наукових закономiрностях. Звiдси необхiдною умовою кримшалютично! дiагностики виступае вивчення закономiрностей i ство-рення на основi !х шзнання того фундаментального утворення, яке даватиме змогу здшснювати пiд час дiагностування рух пiзнання вiд конкретного до загального на рiвнi шдукцп, а по^м вiд загального знову до окремого випадку розслiдування кри-мшального правопорушення, тобто до дедуктивного методу.Можна погодитися з Ю.Г.Коруховим в тому, що основою дiагностики е емшрика (багаторазовi емпiричнi спостереження), але емшрика, що шддана науковому узагальненню, науковому ана-лiзу i синтезу, перевiрена науковими експериментами. Отриманi знання повинш бути здатними функцiонувати i поповнюватися новими знаннями. Не останню роль у створеннi таких знань i !х використаннi вiдiграе спошб !х виразу - мова знань, яка повинна в^^знятися достатньою точнютю i вiдповiдати спецiальним логiчним ви-могам [3, с.49]. Саме правильне використання та однозначне розумшня термшв мае важливе значення для формування правильного дiагностичного висновку, на що зверталася нами увага i в попередньому роздш даного дослiдження.
Конкретшсть висновку, що носить дiагностичний характер, залежить вiд обсягу й характеру шформаци про дослщжувану ситуацiю, вщ мiрi конкретностi даних про типовi ситуацп подiбного роду, а при експертизi - ще й вщ ступеня детатзацн пи-тань, яю поставленi на вирiшення експертизи. Отже, дiагностування можна предста-вити як процес звуження й конкретизацн альтернатив - аж до вибору найбшьш ймовiрно! на стадп переходу в достовiрне судження про факт. Конкретшсть виршу-вано! при цьому задачi визначаеться тим, що встановлюють: одну умову з ушх мож-ливих; встановлювана умова сама по собi достатньо конкретна, оскiльки пов'язана з конкретною ситуащею, з певними об'ектами.
Поряд з методами аналоги й порiвняння в дiагностичному процесi широко за-стосовують методи моделювання, експерименту, екстраполяцн. В теорil кримiналiс-тично! iдентифiкацil iснуе чiтка класифiкацiя об'екпв на тi, що iдентифiкуються i тi, за допомогою яких щентифшують, на шуканi й перевiюванi. Подiбна класифiкацiя е i в дiагностицi. Тут також об'екти можуть бути подшеш на тi, що дiагностуються, i тi, за допомогою яких дiагностують, шуканi i перевiюванi. Дiагностуеться стан, вла-стивостi об'екта, мехашзм злочину. Ознаками, за допомогою яких дiагностують е вiдображуванi в матерiальному виглядi такий стан, властивостi, мехашзм. Шукани-ми е ситуативнi умови, що визначають динамшу подil й вщображеш в його речовiй обстановщ. Тими, що перевiряються - припущення (версil) слiдчого, суду, експерта, пояснення шших учасникiв процесу (потерпiлого, шдозрюваного, обвинуваченого. Так, призначаючи експертизу для виршення дiагностичних завдань, слiдчий, слщ-чий-суддя або суд завжди ддать в станi невизначеностi (ентропil) по вщношенню до встановлюваного факту. Стушнь ентропil може бути рiзною, залежно вщ повноти (неповноти) зафiксованих умов й складносп ситуацИ. У будь-якому випадку таю даш дозволяють конструювати певну версда (загальну, окрему), яка потребуе пере-вiрки (пiдтвердження або спростування) за допомогою експертизи. В якосп об'екта,
439
що перевiряють, може виступати, наприклад, припущення щодо динамши ДТП, за-сноване на аналiзi слiдiв, що залишилися на мющ поди й на транспортних засобах.
В методищ дiагностичних дослiджень використовують положення й розробки не лише кримшалютики, а також можливост шших наук, зокрема фiзики, х1ми, математики, бюлоги. Пояснюеться це характером закономiрностей, що лежать в основi вивчення явища, процесу, стану, а також необхщнютю рiзнобiчного пiдходу до розв'язання дiагностичних завдань. Результати дiагностичних дослiджень ощню-ються слiдчим, прокурором, судом за загальними правилами ощнки доказiв i вико-ристовуються в процесi досудового розслiдування й судового розгляду на основi рекомендацiй з методики розслщування окремих видiв злочишв.
Спектр дiагностичних завдань доволi широкий, проте об'еднуе !х та обставина, що в ушх випадках в основу !х розв'язання покладаеться вивчення властивостей i станiв об'екта дiагностики з урахуванням змiн, якi вщбулися в ньому i тих, що ви-значаються умовами й факторами кримшально! ситуаци. В.Г.Гончаренко визначае таю дiагностичнi завдання, що вирiшуються на рiвнi суб'ектiв доказування в судо-чинствi та шляхом проведення експертиз:а) встановлення властивостей об'екта, включаючи його вщповщшсть певним обумовленим чи стандартним характеристи-кам;б) встановлення початкового стану об'екта;в) визначення фактичного стану об'екта, наявносп яких-небудь вiдхилень вiд його нормальних параметрiв;г) встановлення причин настання якогось результату;г) встановлення причинного зв'язку мiж дiею i змшою стану об'екта;д) пояснення причини певного явища;е) визначення придатностi певного слщу для iдентифiкацiйного дослiдження;е) встановлення стану об'екта в момент його вщображення;ж) визначення причини змши властивостей або сташв об'екта;з) визначення обставин i механiзму утворення слiдiв;и) встановлення можливосп настання якогось результату за певних умов;i) встановлення ди-намiзму поди;!) визначення напрямку руху транспортного засобу за слщами його ходово! частини на дорожньому покритп [2, с.41-42].
При дiагностуваннi результата дш, а також спiввiдношення факпв, подiй, головною обставиною, що потребуе ретельного анатзу, е мехашзм поди. Для вирь шення дiагностичних завдань, пов'язаних з вивченням мехашзму поди, необидно отримати доволi ч^ке й вiрогiдне уявлення щодо об'екпв, якi взаемодiють, умов ще! взаемодп, стадiй подiй, динамiки. Так, наприклад, органи досудового розслщу-вання можуть щкавити питання, пов'язанi з дослщженням слiдiв пострiлiв, якi залишилися в самш збро!, на компонентах спорядження патронiв, на рiзноманiтних перешкодах, об'ектах речово! обстановки на мющ поди, а також на одязi й руках особи, яка шдозрюеться у здiйсненнi пострiлу. Вирiшення цих питань дасть змогу слщчому вщтворити подiю, яка вiдбулася на мющ злочину, й порiвняти отриманi даш з показаннями пiдозрюваного й свщюв. Серед дiагностичних найбiльш розпо-всюдженими е завдання, що пов'язаш з дослщженням сладв пострiлу на рiзноманi-тних перешкодах, найчастiше на одязi потерпiлих, на меблях, частинах дверей, стш, на автомобiлях тощо. Найбшьш розробленими i такими, що виршуються в катего-ричнiй формi е таю питання: чие ушкодження вогнестршьним; якi ушкодження вхi-днi, а яю вихiднi; яким снарядом причинеш ушкодження; якою е дистанцiя пострь лу, що спричинив ушкодження; в якому напрямку було здшснено пострш; пiд яким кутом до перешкоди було здшснено пострш, яке з пошкоджень спричинене першим постршом та ш. [8, с.51].
440
Таким чином, з вищевказаного можна зробити висновки, що в дiяльностi як слщчих та прокурорiв, що здшснюють досудове розслщування, так i оперативних спiвробiтникiв, яю дiють в межах наданих 1м прав та можливостей iз протиди зло-чинностi, кримiналiстична дiагностика мае важливе значення. Дослiджуючи наслщ-ки кримшального протиправного прояву або ознаки тдготовки до його вчинення, сшвробпники правоохоронних органiв широко використовують дiагностування рiз-номанiтниx об'ектiв, ïx сташв, процешв, якi мають вiдношення до поди злочину чи кримiнального проступку.
Список використаних джерел:
1. Аверьянова Т.В. Криминалистика : учебник для вузов / под. ред.. Р.С.Белкина. 2-е узд., перераб. и доп. / Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г. Корухов, Е.Р. Россинская. - М. : Норма, 2006. - 992 с.
2.Кримшал1стика. Академ1чний курс : тдручник / Т.В. Варфоломеева, В.Г. Гончаренко, В.1. Боя-ров [та ш.]. - К.: Юршком1нтер, 2011. - 504 с. йблюгр.: 490-495.
3.Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений : научно-практическое пособие / Ю.Г.Корухов. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 288 с.
4. Осипов И.Н. Основные вопросы теории диагноза/ И.Н. Осипов, П.В. Копнин. Изд.2-е, доп. и испр.- Томск : Изд-воТомскогоун-та, 1962. - 190 с.
5. Тарасов К.Е. Общая методология процесса диагностики как специфического вида познания : автореф. дисс.... докт.философ.наук / К.Е.Тарасов. - М., 1969. - 36 с.
6. Авилов Н.К. Гносеологические проблемы диагностического мышления: автореф. дисс. ... канд.философ. наук / Н.К. Авилов. - Омск, 1977. - 20 с.
7. Снетков В. А. Проблемы криминалистической диагностики. - В кн.: Труды ВНИИ МВД СССР. № 23. - М., 1972. - С.103-106.
8.Горбачев И. В. Современные возможности экспертизы оружия и следов выстрела / И. В. Горбачев, И. Н. Шлюдина, А. Н. Астапов // Теория и практика судебной экспертизы. № 1(1), 2007. - С.46-56.
Полянская Г. С. Методологические основы криминалистической диагностики и ее значение в уголовном процессе / Г. С. Поянская // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 436-441.
Статья посвящена освещению методологических основ криминалистической диагностики как самостоятельного учения в криминалистике. На основе определений понятия и сущности криминалистической диагностики, предложенных отечественными и зарубежными учеными, предпринята попытка осмыслить место криминалистической диагностики в раскрытии и расследовании уголовных правонарушений.
Ключевые слова: "криминалистическая диагностика", "диагностический признак", "методология".
Polyanskaya G. S. Metodologicheskie bases of criminalistics diagnostics and its value in criminal procedure / G. S. Polyanskaya // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 436-441.
The article is devoted illumination of methodological bases of criminalistics diagnostics as independent studies in criminalistics. On the basis of determinations of concept and essence of criminalistics diagnostics, offered domestic and foreign scientists, an attempt to comprehend the place of criminalistics diagnostics in opening and investigation of criminal offences is undertaken.
Keywords: "criminalistics diagnostics", "diagnostic sign", "methodology".
441
