CC BY
4Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 368-374.
УДК 348.98
ПРОБЛЕМИ ФОРМАЛ1ЗАЦП КРИМ1НАЛ1СТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА IX ЗАСТОСУВАННЯ У СЛ1ДЧ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Шевчук В. М.
Нащоналъний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого м. Харшв, Украта
Дослвджуються проблеми форматзаци процесу роз^дування злочишв. Запровадження ще! форматзаци, створення i пропонування вiдповiдних шаблонiв у виглядi програм i алгоршмв жодним чином не повинно протиставлятися творчому пiдходу ^дчого. Розроблення i застосування типових тактичних операцiй як засобiв форматзаци процесу роз^дування сприятиме пiдвищенню !х ефективноста.
Ключовi слова: формалiзацiя процесу розслщування злочишв, тактична операция як зааб форматзаци процесу розслщування, формалiзацiя кримшалютичних знань, кримiналiстичнi програми та алгоритми.
У кримiналiстичнiй доктринi останнiм часом спостерпаеться досить чiтка активiза-щя не тiльки розроблення i впровадження найефективнiших тактичних засобiв, прий-омiв i методiв кримiнального провадження, а й форматзаци кримiналiстичних знань та !х застосування у слiдчiй та судовiй практицi. У зв'язку з цим правильно зазначае Ше-штько В. Ю., що важливими завданнями кримiналiстики в нових умовах виступають: 1) формалiзацiя кримiналiстичних знань; 2) ушфшащя кримiналiстичних рекоменда-цiй щодо прагматичних цiлей; 3) виконання актуальних запитiв практики й оперативне впровадження запропонованих наукою iнновацiйних розробок [1, с. 31].
При цьому формалiзацiя розглядаеться як спошб пiдвищення об'ективносп дiяль-ностi слiдчого [2, с. 172], як зашб реалiзацil положень низки окремих кримшал> стичних теорш, як необхiдна умова створення кримшалютичних шформацшно-по-шукових систем [3, с. 48]. Вона допомагае глибше осмислити i зрозумгти процес розслiдування, з'ясувати чинники, що зумовлюють його усшх i забезпечують опра-цювання кримшалютичних алгоршмв i програм розслiдування (судового провадження) [4, с. 109]. Формалiзацiя, оргашчно вплiтаючись i доповнюючи iснуючi методи кримiналiстики, становить собою одну з можливостей вдосконалення шзна-вально! дiяльностi. Розвиваючи наявну систему метсдов за рахунок формалiзованих процедур, можна досягти значно бшьшо! глибини тзнаваних явищ, пiдвищити ефек-тивнють процедур розслiдування, здiйснити перетворення кримшалютичного знання в бiк бшьшо! систематизацп i структурування, пiдвищуючи тим самим прогностичну функцiю iснуючих теоретичних побудов [5, с. 21-22].
Виокремлення i становлення проблеми форматзаци кримiналiстичних знань як складово! частини кримiналiстики можна розглядати як приклад реатзаци одного iз законiв розвитку ще! науки - закону зв'язку i спадкоемност мiж наявними кримшал>
стичними концепщями. Серед причин, що зумовлюють потребу форматзацп розсл> дування злочинiв (судового провадження) та окремих елементiв, слiд виокремити, в першу чергу, вимоги практики щодо оптимiзацil слщчо1 та судово! дiяльностi, шдви-щення рiвня теоретичного забезпечення процесу розслiдування та судового розгляду злочишв. Як слушно зауважуе Журавель В. А., проблеми оптимiзацil процесу розсл> дування стимулювали вчених i практикiв звернутися до проблеми формалiзацil слщ-чо! дiяльностi [6, с. 100]. Шаталов О. С. зазначае, що потреба у формалiзацil процесу розслщування злочишв виникла досить давно, але головне, що вона зберпаеться й зараз [7, с. 145]. I тому одним iз завдань сьогодення е необхщнють здшснення вагомо-го кроку щодо вдосконалення засобiв i методiв практики розслщування та судового провадження за рахунок форматзацп як потужного iнструменту наукового шзнання.
Незважаючи на важливостi i актуальностi зазначено1 проблематики, слiд звернути увагу на те, що в теорп кримiналiстики й у слщчш та судовiй практицi щодо можливо-стей И реашзацл iснуе цша низка невирiшених питань, якi вимагають окремого самостш-ного дослщження i поглибленого осмислення. Як видаеться, головним недолiком впро-вадження формашзацл у судово-слщчу практику можна вважати те, що ця процедура здiйснюеться без належного теоретичного обгрунтування. Як указуе Шаров В. I., науковi пращ, як присвяченi дослiдженню формашзацл, мають здебiльшого емпiричний характер, !м бракуе розробок, що створюють методолопчт пiдстави для наукових пошуюв у цш галузi знань [8, с. 14]. Йдеться про необхiднiсть виокремлення об'ектiв формашзацп, визначення й принцишв i меж реашзацл, з'ясування стввщношення формашзацл i твор-чих засад у дiяльностi слщчого та ш. Так, потребуе бшьшо1 уваги вивчення тактично1 операцл як засобу формашзацй процесу кримiнального провадження.
Належне виршення поставлених питань передусiм передбачае необхвдшсть з'ясування поняття «формалiзацiя» та його ознак. У загальновживаному значенш термiн «формалiзацiя» трактуеться як представлення яко1-небудь змiстовноl галузi (знань) у виглядi формально1 системи. Формалiзований, тобто такий, що використовуе лише форму i не придiляе значення змюту; формалiзувати робити формальним, надавати чому-небудь установлено].', прийнятно1 форми, застосовувати формальний метод до-слiдження [9, с. 1544]. У фшософському тлумаченнi формашзащя - це логiстика, пiд якою розумiеться сучасна форма логiки, яка вiдрiзняеться вiд старо1, традицiйноl ло-гiки перш за все своею форматзовашстю (тобто бере до уваги не змютовне значення окремих висловлювань, а лише !х синтаксичнi категорп, струкгурнi зв'язки) i тим, що И основним методом виступае лопчне обчислення [10, с. 245-246]. У лопщ це поняття означае шлях дослщження яких-небудь об'ектiв, коли !х змiст пiзнаегься за допомогою виявлених елементiв його форми [11, с. 646-648]. Отже, формалiзацiю потрiбно розгля-дати як подання певних знань, у виглядi формально1 системи, в якш береться до уваги не змютовне !х значення, а лише формалiзована форма. Це процес викладення про-фесiйних знань формальною або частково формальною мовою. При цьому до об'ектiв вивчення передбачаеться застосування формального методу дослiдження.
У кримшалютищ висловлювалися певнi мiркування стосовно поняття формал> зацИ. Так, Селiванов М. О. наголошуе, що особливо широю можливостi метод фор-малiзацil мае при розробленш типових програм виршення окремих завдань розслi-дування, яю умовно можна назвати окремими програмами. Якщо загальнi програми
вщбивають бшьш-менш повш методики розслiдування певних вищв злочинiв, то OKpeMi призначенi для виршення локальних слiдчих завдань побудови версш, вста-новлення способу вчинення або приховування злочину, причин та умов, яю йому сприяли, розшуку злочинця або викрадених ним щнностей тощо [12, с. 62-63]. Шаров В. I. стверджуе, що формалiзацiя виступае формою не тшьки представлення знань про об'ект дослщження, а й форма вираження процедур i дiй, логiчноï ix посл> довностi. Перше асоцiюеться з формально].' системою як особливою формою подання знань, друге становить собою своерщний алгоритм, певною мiрою зумовлений тими засобами i способами дп, що використаш [13, с. 13-21]. Шаталов О. С. зауважуе, що формалiзацiя полягае у вираженш професiйниx знань формальним способом, обу-мовленим формальною мовою. При цьому суб'ект формалiзацiï мае мати повне уяв-лення про те, яким чином у кожному окремому випадку необхщно формалiзувати вирiшення слiдчого завдання [14, с. 167].
На нашу думку, формалiзацiя - це процес вщображення знань про певний об'ект шзнання, що грунтуеться на формально-лопчному пiдxодi й полягае у наданш аб-страктним положенням конкретно' форми шляхом використання формально' мови. Формалiзацiя це особлива форма розумово' дiяльностi, яка здшснюеться за допомо-гою операцiй зi знаками. Результатом формалiзацiï е вщтворення оригiналу в iншiй формi за допомогою властивостей iншоï системи. Влучною характеристикою цього процесу перетворення змюту на спецiальну (формальну) мову, на символи-знаки, як вважае Шаров В. I., виступають абстрагування й узагальнення, а засобом вираження спещальна система символiв [15, с. 22-28].
У спещальнш лiтературi науковцями придiлялася певна увага процесу формал> зацп розслщування злочинiв як засобу оптимiзацiï слiдчоï дiяльностi, пщвищен-ня ефективностi останньоï за рахунок об'ективностi зiбраниx доказiв, скорочення строкiв, економп часу й штелектуальних зусиль слiдчого. Методологiя формалiзова-ного опису iнформацiйноï структури розслщування у виглядi iерарxiчноï конструк-цп взаемопов'язаних подiй iнтегруе в едину систему дiяльнiсть як iз розслщування злочишв, так i з пщготовки i вчинення злочишв [16, с. 9]. У зв'язку з цим науковцями стали висловлюватися пропозицп щодо необхщност розроблення i впровадження у практику вщповщних програм й алгоршмв дiй слiдчого (алгоритмiчниx схем), як за рахунок деталiзацiï й рацiоналiзацiï слiдчоï дiяльностi здатнi сприяти пщвищенню ефективностi збирання доказiв [17, с. 100].
Завдання алгоршмзацп полягае в тому, щоб, використовуючи науковi рекомендаци кримiналiстики, передовий досв1д слiдчоï практики, полегшити працiвникам слiдчиx органiв прийняття правильних та оптимальних рiшень у найбшьш складних ситуацiяx [18, с. 169-174]. Водночас активне втiлення в життя програм розслiдування й алгорит-мiчниx схем дiй слiдчого передбачае важливють реалiзацiï низки заxодiв з узгодження потреб практики й рiвня вiдповiдниx наукових розробок. В основi теоретичноï концепцй кримiналiстичноï алгоритмiзацiï i програмування розслiдування лежить iдея формашзацп пiзнавальниx процесiв, яка дае змогу плодотворно поеднувати притаманну ш су-ворiсть з iндивiдуальними iнтелектуальними можливостями суб'ектiв розслiдування.
Не вдаючись до аналiзу викладених позицiй науковщв, варто зауважити, що до недав-нього часу робота з формашзацл виявлялася лише в розробленнi алгортмв i програм,
як формалiзуюгь: 1) слщчу дiяльнiсть та розслiдування окремих видiв злочинiв у цiлому; 2) судову дiяльmсть га судовий розгляд окремих вцщв злочинiв у цшому; 3) вiдповiднi слiдчi (розшуковi), оперативно-розшуков^ судовi дй' та îh.; 4) реашзащю системи тактичних прийомiв; 5) слiдчi (судовi) ситуаци; 6) прийняття рiшення. При цьому рiзниця мiж алгоритмом i програмою головним чином полягае в сгупенi формашзованосп, об'ектах i сферi реалiзацiï. Так, на думку Журавля В. А., кримшалютичний алгоритм слщ розгляда-ти як науково обгрунтований припис щодо виконання лише в завданому порядку системи послщовних операцiй, рекомендованих слщчому для розв'язання завдань певного типу, що виникають пщ час розслщування. У свою чергу програма розслщування - це певна сукупнiсть як припиав (кримiналiстичних алгоритмiв), так i правил рекомендацшного характеру. У зв'язку iз цим вона представлена у вщповщному схематичному виглядi, мае бшьш узагальнену структуру порiвняно з алгоритмом i за своïм змiстом менш формаль зована, анiж останнiй [19, с. 130-131].
У сучасних умовах i реашях боротьби зi злочиннютю серед засобiв формалiзацiï особливого значення набувають тактичнi операцiï, яю за своею природою розглядаються як обумовлеш слiдчою сигуацiею системи слщчих (розшукових) дiй, оперативно-розшу-кових, оргашзацшно-техшчних та iнших заходiв алгоригмiчного характеру, об'еднаних единою метою для виршення окремого тактичного завдання. Тобто алгоршмчнють е однiею з iстотних ознак такгичноï операцп, що зумовлюе процес 1х побудови i реашзацп. На цю ознаку як вiдправну прямо вказують окремi науковцi при визначенш поняття так-тичноï операцiï i з'ясуванш природи цього тактичного комплексу.
Варто зазначити, що останшм часом у кримшалютищ розробленi й дослщжеш деякi напрямки, що стосуються тактичних операцш. Вони спираються на основш принципи формалiзацiï, а саме на методолопчш пiдстави й особливостi застосування програмно-цшьового методу [20] та кримшалютичного матрицювання [21, с. 9]. У наукових кримшалютичних джерелах теж зус^чаеться думка, що сутнють i завдання типових тактичних операцш з урахуванням 1'х специфiки близькi до значення тер-мiна «алгоритм». Таю операцп становлять собою необхiднi програми дiй слiдчого, виконують важливу методичну функцiю й дозволяють обирати правильний напрямок у розслщуванш. На сучасному етапi спостерiгаеться тенденцiя, пов'язана з переходом вщ розгляду окремих тактичних операцш до пропонування типових стосовно конкретних вищв злочинiв. При цьому типовi такгичнi операцп розглядаються як структурний елемент само1' програми розслщування, а ix успiшна реалiзацiя можлива за рахунок максимальноï технолопзацп, тобто визначення жорсткоï послiдовностi дш (крокiв) iз запровадження цих кримшалютичних комплекшв.
У свою чергу розгляд тактично].' операцп як засобу формалiзацiï розслщування пе-редбачае послiдовне здшснення певних дiй. Так, за результатами проведеного нами анкетування слiдчиx прокуратури, МВС i СБУ на запитання: «яю дп становлять основу розроблення та застосування тактичних операцш як засобiв форматзаци розслщування?» вщповши наступним чином: 1) типiзацiя слщчих ситуацш вiдповiдно до певних еташв розслiдування окремих видiв злочинiв (на цей крок вказало 56,6 % опитаних респондента); 2) визначення до кожноï ситуацй вичерпного перелiку типових версш i завдань, якi необхщно вирiшити з метою перевiрки цих версш i впливу на ситуаци (61,4%); 3) виокремлення в числа завдань таких, що мають чгтко виражену тактичну
спрямовашсть i розв'язання яких можливе лише за рахунок застосування тактичних операцiй як своерщного модуля (типовоï моделi) (74,6%); 4) розроблення структури тактичноï операцп як комплексу впорядкованих дiй i заxодiв (80,9%); 5) формуван-ня складу учасниюв тактичноï операцп, проведення розподiлу ïx функцiональниx обов'язюв (65,7%); 6) визначення початку i завершення тактичноï операцп, а також строюв виконання окремих слiдчиx дiй, оперативно-розшукових, органiзацiйниx та ш-ших заxодiв (42%); 7) здiйснення тактичноï операцп з урахуванням розробленоï структури, складу учасниюв, наявних ресурсiв, визначених строкiв (90,3%); 8) пiдведення промiжниx пiдсумкiв i внесення, за умов необхщносп, корективiв щодо реалiзацiï так-тичноï операцп з метою отримання бажаного результату (35,1%).
Отже, формалiзацiя процесу розслiдування злочинiв передбачае видшення в цьому единому процесi чггких етапiв послiдовного розвитку дiяльностi ^дчого, що визна-чаються загальними завданнями тактичного характеру, вирiшення яких постшно повинно здiйснюватись в xодi цiеï дiяльностi. Це створюе умови для визначення сукуп-ностi тактичних засобiв, якi найдоцiльнiше використовувати при виршенш кожного типового тактичного завдання. У цьому сенс особливого значення набувае окремий кримшашстичний комплекс тактична операщя. Ось чому прогресивна тенденщя фор-малiзацiï процесу розслiдування злочинних дiянь може бути реалiзована за умов розроблення i впровадження у практику слiдчоï дiяльностi типових тактичних операцiй.
Разом з тим, запровадження iдеï формалiзацiï, створення i пропонування вщповщ-них шаблонiв у виглядi програм i алгоритмiв з метою ошгашзаци процесу кримшаль-ного провадження жодним чином не повинно протиставлятися творчому шдходу й не позбавляти слщчого шдивщуальносп, професiоналiзму мислення. Як зазначае Журавель В. А., «кримшалютичш алгоритми i програми розслщування мають бути розроблеш у такий спошб, щоб вони стимулювали дшову акгивнiсть слiдчого, ютот-но полегшували його розумову дiяльнiсть, забезпечували швидюсть прийняття ним рiшень з урахуванням ушх без винятку рекомендацiй кримшалютики i вимог чинного законодавства» [22, с. 249].
Зазначене пересвщчуе, що iндивiдуальнiсть i неповторнiсть розслщування конкретного злочину, з одного боку, i неможливють типiзацiï «без залишку» усix можли-вих ситуацiй, версш, завдань i пропонування до них вщповщних програм, алгорит-мiв, типових операцш, з iншого, не дозволяе говорити про повну «теxнологiчнiсть», тобто стовщсоткову формалiзацiю розслiдування в цшому i розв'язання тактичних завдань, зокрема. У зв'язку з цим у слщчш дiяльностi вагомим залишаеться творчий шдхщ, де, передусiм, виокремлюеться вмшня адаптування типових рекомендацiй до умов конкретного процесу досудового розслщування та судового провадження.
Таким чином, сучасш тенденци посилення боротьби зi злочиншстю характеризу-ються якiсним удосконаленням дiяльностi правоохоронних i судових органiв, в основу якого покладено розумшня необxiдностi оптимiзацiï розслiдування та судового розгляду злочишв. Тому розроблення i запровадження типових тактичних операцш як засобiв формалiзацiï процесу розслщування, як акумуляторiв узагальненого досвi-ду слiдчоï та судовоï дiяльностi, сприятиме пщвищенню ïï ефективностi за рахунок упорядкованосп дiй при розв'язаннi однотипних завдань кримшального провадження, створення вщповщних умов для економй часу i зусиль слщчого.
Список л^ератури:
1. Шепитько В. Ю. Криминалистика в системе научного знания: задачи и некоторые тенденции в современных условиях / В. Ю. Шепитько // Библиотека криминалиста. Научный журнал. - № 3 (4). -2012. - С. 31.
2. Полевой Н. С. Криминалистическая кибернетика / Н. С. Полевой. - М. : Изд-во МГУ, 1989. - С. 172.
3. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. - М. : Юристъ, 1997. - Т. 2: Частные криминалистические теории. - С. 48.
4. Шаталов А. С. Криминалистические алгоритмы и программы. Теория. Проблемы. Прикладные аспекты : монография / А. С. Шаталов. - М. : Лига Разум, 2000. - С. 109.
5. Шаров В. И. Формализация в криминалистике. Вопросы теории и методологии криминалистического исследования : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. И. Шаров ; Нижегородская академия МВД России. - Нижний Новгород, 2003. - С. 21-22.
6. Журавель В. Форматзацш розслщування: теоретичш основи i практичш можливост / В. Журавель // Правн. часопис Донец. ун-ту. - 2010. - № 1 (23). - С. 100.
7. Шаталов А. С. Криминалистические алгоритмы и программы. Теория. Проблемы. Прикладные аспекты : монография / А. С. Шаталов. - М. : Лига Разум, 2000. - С. 145.
8. Шаров В. И. Формализация в криминалистике. Вопросы теории и методологии криминалистического исследования: автореф. дис. на соискание учён. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. И. Шаров ; Нижегородская академия МВД России. - Нижний Новгород, 2003. - С. 14.
9. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! умови / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - 1ртнь : ВТФ «Перун», 2005. - С. 1544.
10. Философский энциклопедический словарь. - М. : ИНФРА-М., 2009. - С. 245-246.
11. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. - М. : Наука, 1975. - С. 646-648.
12. Селиванов Н. А. Формализованные программы решения частных задач расследования / Н. А. Селиванов // Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия. - Уфа : Башк. ун-т, 1989. - С. 62-63.
13. Шаров В. И. Формализация информационной структуры расследования преступлений / В. И. Шаров // Российский следователь. - 2003. - № 7. - С. 13-21.
14. Шаталов А. С. Криминалистические алгоритмы и программы: Теория. Практика. Прикладные аспекты / А. С. Шаталов. - М. : Лига Разум, 2000. - С. 167.
15. Шаров В. И. О понятии формализации / В. И. Шаров // Актуальные проблемы в области гуманитарных наук: от теории к практике. - 2003. - Вып. 4. - С. 22-28.
16. Шаров В. И. Формализация в криминалистике. Вопросы теории и методологии криминалистического исследования : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. И. Шаров ; Нижегородская академия МВД России. - Нижний Новгород, 2003. - С. 9.
17. Журавель В. Форматзацш роз^дування: теоретичш основи i практичш можливост / В. Журавель // Правн. часопис Донец. нац. ун-ту. - 2010. - № 1 (23). - С. 100.
18. Коновалова В. Алгоршадзацш в теорй кримшатстики / В. Коновалова // Вюн. Акад. прав. наук Укра!ни. - Х. : Право, 2007. - Вип. 1 (48). - С. 169-174.
19. Журавель В. А. Кримшалютичш методики: сучасш науюж концепцй : монографш / В. А. Журавель. - Х. : Вид. агенцш «Апостшь», 2012. - С. 130-131.
20. Густов Г. А. Программно-целевой метод организации раскрытия убийств / Г. А. Густов. - СПб. : ИПК ПСР, 1993.
21. Дулов А. В. Системный подход - методологическая основа криминалистики / А. В. Дулов // Ак-туальш проблеми кримшалютики. - Х. : Гриф, 2003. - С. 9.
22. Журавель В. А. Кримшалютичш методики: сучасш науюж концепцй : монографш / В. А. Журавель. - Х. : Вид. агенцш «Апостшь», 2012. - С. 249.
Шевчук В. М. Проблемы формализации криминалистических знаний и их применение в следственной деятельности / В. М. Шевчук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 368-374.
Исследуются проблемы формализации процесса расследования преступлений. Возникновение идеи формализации, создание и предложение соответствующих шаблонов в виде программ и алгоритмов ни в коей мере не должно противопоставляться творческому подходу следователя. Разработка и применение типовых тактических операций как средств формализации процесса расследования преступлений будет способствовать повышению их эффективности.
Ключевые слова: формализация процесса расследования преступлений, тактическая операция как средство формализации расследования, формализация криминалистических знаний, криминалистические программы и алгоритмы.
THE PROBLEM OF FORMALIZATION OF FORENSIC KNOWLEDGE AND THEIR APPLICATION TO INVESTIGATION ACTIVITY
Shevchuk V. M.
National Law University named after Yaroslav Mudryi, Kharkiv, Ukraine
Investigates the problems of formalization of the process of investigation of crimes. The idea formalization, creation and propose appropriate template in the form of programs and algorithms in no way should opposed to the creative approach of the investigator. Development and application of the model tactical operations as a means of formalization of the process of investigation of crimes will help increase their effectiveness.
The selection and formation of formalization problems of forensic knowledge as an integral part of criminalistics can be regarded as an example of one of the laws of this science law communication and continuity between available criminalistic concepts. Among the reasons you need to formalize the investigation of crimes and its separate elements, should be first of all the demands of practice for optimization of the investigative and judicial activities, increasing the level of provision of the process of investigation and prosecution of crimes. And so one of the challenges today is the need to implement significant step in improving the means and methods of the investigation and judicial proceedings due to the formalization as a powerful tool of scientific knowledge.
Formalization should be considered as a representation of certain knowledge, in the form of a formal system, which takes into consideration not a substantive their values, and only formalized form. In other words, is the process of presentation of professional knowledge formal or partially formal language. The objects of study assumes application of formal method of research. Therefore, formalization is the process of displaying knowledge about a particular object of cognition based on the formal-logical approach is to provide an abstract situation of a specific form through the use of a formal language. Formalization is a special form of mental activity, which is implemented through operations with signs. The result of formalization is a reproduction of the original in a different form by using the properties of another system.
In modern conditions and realities of fighting crime among the means of formalization of special importance tactical operations, which by their nature are treated as arising from the investigation of the situation of the system of investigators (detective) actions, operational investigative, organizational-technical and other measures algorithmic character, united by a common goal for a separate decision of tactical tasks. That is alhorytmichnist is one of the essential features of a tactical operation, which determines the process of their construction and implementation. This criterion as a starting point out some scientists in defining tactical operations and to clarify the nature of this tactical complex.
So, formalization of the process of investigation of crimes provides for the allocation of this single process of clear stages of consecutive development of the activities of the investigator determined by the General tasks of tactical in nature, which should always be carried out in the course of this activity. This creates the conditions for determining the aggregate tactical assets, which are expedient to use in deciding each model tactical tasks. In this sense, special importance is the private forensic complex tactical operation. That is why progressive tendency of formalization of the process of investigation of criminal acts can be implemented on condition of development and introduction in practice of investigative activities typical tactical operations.
Key words: formalization of the process of investigation of crimes, the tactical operation as a means of formalizing the investigation, the formalization of criminalistic knowledge, forensic software and algorithms.
