CC BY
63
ренко НААН. В состав Подольского НЦ НААН и МОН Украины мог бы войти Институт кормов и сельского хозяйства Подолья НААН (Винница) и другие вузы этого региона.
Список использованных источников
1. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. — К., 2009. — 365 с.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2013. — 287 с.
3. Наука Украши: Стат. зб. / Мшстат Украши. — К., 1995. — 106 с.
4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2003. — 340 с.
5. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2005. — 360 с.
6. Статистичний щорiчник Украши за 1998 р. / Держкомстат Украши; за ред. О.Г. Осауленка; вщп. за вип. В.А. Головко. — К.: Техшка, 1999. — 576 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2012 р. / Держкомстат Украши. — К.: Держаналгтформ, 2013. — 551 с.
8. Статистичний щорiчник Украши за 2001 р. / Держкомстат Украши; за ред. О.Г. Осауленка; вщп. за вип. В.А. Головко. — К.: Техшка, 2002. — 646 с.
9. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2007. — 350 с.
10. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2002. — 316 с.
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. — К., 2011. — 282 с.
П. Г. Кмвець
академк АЕН Украти
Д. О. Нечепуренко
м. Днтропетровськ
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НКИ ГНУЧКОСТ1 ПЩПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Украшсью металурги тд перехресним вогнем м1жнародних санкцш, торпвель-них обмежень та згортання нацюнальних програм тдтримки промисловоси знаходяться у критичному фiнансово-економiчному стань У такш ситуаци важ-ливо вчасно вщчувати й реагувати на ринковi коли-вання, перевага сьогодш на бощ того, хто скорше, а не краще вщреагуе на змши середовища. Таким прикладом може бути зростання популярносп мш-заводiв у металургшному виробнищта, що в;^зня-ються бшьш низькими витратами i гнучюстю управ-лiння, н1ж велик! пщприемства. Ступiнь гнучкостi та адаптивностi як галузi в цiлому, так i окремого мета-лургiйного пiдприемства набувають значно! актуаль-ностi. Останнiми роками чимало уваги придшялося теоретичним дослщженням iнструментiв стратепчно-го розвитку металургшних пiдприемств, однак пи-тання стратепчно! оцiнки гнучкостi пiдприемства у кризовий перюд залишаеться недостатньо висвпле-ним у сучаснш науковiй лiтературi.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Серед втизняних науковцiв, що займалися питаннями стратегш пiдприемств, про необхiднiсть розробки теорп та практики оцiнки гнучкост пiдприемства висловлювались А. Градов [2], Т. Гринько [3], А. Колосов [5], В. Самочкш [8], М. Ситницький [9], М. Чорна [10], Д. Шатшова [11], Н. Шматько [12], В. Пастухова та ш. Аналiз робiт, пов'язаних з зазначе-ною тематикою, свiдчить, що окремi питання досль дження стратепчно! гнучкоси пiдприемства залиша-ються дискусшними. Немае обГрунтованого методо-логiчного пщходу до вирiшення цiеl проблеми, i на-вiть окремi процедури оцшювання стратегiчноl гнуч-костi пiдприемства потребують удосконалення методичного забезпечення, не дослщжено особливостi взаемодГ! складових стратепчно! гнучкоси пiдприемс-тва, що не дае змогу проводити !х комплексний ана-лiз. Це зумовило актуальшсть теми дано! статтi, фор-мулювання !! мети i завдань.
Мета дослщження полягае у поглибленнi теоре-тичних i методичних засад та розробщ методичного iнструментарiю щодо оцшки стратегiчно! гнучкостi
пiдприемства, який зм^ би забезпечити всебiчну оцi-нку гнучкостi пiдприемства на всiх ланках ланцюга створення цiнностi.
Виклад основного матер1алу. У сучаснiй науковiй лiтературi зустрiчаються публiкацi!, присвяченi стра-тепчнш гнучкостi пiдприемств, однак переважна бь льшiсть авторiв оперують пiдходом, який запропоно-ваний ще I. Ансоффом [1]. Iншi спираються на екс-пертнi методи оцiнки цього показника. Кожен пiдхiд мае сво! недолiки, на як1 вiтчизнянi науковцi вказу-ють у сво!х наукових працях.
Адаптивнiсть пiдприемств, фiрм за умов змшно-го ринкового середовища вщзначалась як одна з важ-ливих умов дiяльностi ще засновниками стратепчного менеджменту, зокрема I. Ансоффом, та ш. Цю думку розпод^ляли й вичизняш фахiвцi, так1 як В. Самочкш, М. Ситницький та ш. Однак так i не з'явилося методичного обГрунтування, яке дозволяло б оцшити гнучк^сть у цшому, визначити !! як стратегiчну альтернативу. Задача полягае в тому, щоб експертш оцiн-ки базувалися не лише на здоровому глузд^ а спира-лися на кшьюсш показники. Б1льш за те, щ показни-ки повиннi мати стратепчну спрямованiсть, що дозволило б обГрунтувати гнучюсть як самостiйний i важливий напрямок серед iнших альтернатив дiяль-ностi суб'ектiв ринкових вщносин.
Вперше термiн «стратегiчна гнучк1сть» запропо-нував американський вчений росiйського походжен-ня I. Ансофф. Вiн розумiв !! як передумову пiдготов-ки, яка дае можливiсть пiдприемству готуватися до можливих несподiваних змiн на обох фронтах — вну-тршньому i зовнiшньому. Вiн зазначав, що «внутрь шня гнучк^сть досягаеться шляхом тако! внутрiшньо фiрмово! координацi!, за яко! потужностi, матерiаль-нi, професшш та управлiнськi ресурси фiрми можуть бути швидко й легко переведет з одше! стратепчно! зони господарювання в шшу. Вищий ступiнь гнучко-стi — це повна фшансова лiквiднiсть: швидке перет-ворення ветх ресурав фiрми в грошi», разом iз цим «зовнiшня гнучк1сть визначаеться розподшенням ри-зик1в у групах зовншнього впливу, навiть якщо ситу-ацiя в них нестабiльна» [1, с. 65].
За I. Ансоффом рiвень стратепчно! гнучкоси т-дприемства можна визначити на основi розрахунку ступеня концентраций обсягiв продажiв та прибутюв iз подальшим проведенням «анапiзу впливу». Однак зазначений пщхщ дозволяе оцiнити лише зовншню оборонну гнучюсть пiдприемства без урахування зов-ншньо! наступально! та внутршньо! гнучкостi. Окрiм цього, вщсутш вказiвки вiдносно того, у якому випа-дку рiвень гнучкостi слщ вважати низьким, середнiм або високим.
Н. Шматько займався оцiнкою рiвня гнучкостi на основi оцiнки гнучкостi окремих бiзнес-процесiв i пiдприемства в целому, визначенням значущосп окремих груп факторiв мiнливостi зовнiшнього сере-довища за результатами опитування експертiв [12, с. 89].
М. Чорна, анатзуючи пiдходи до формування конкурентних переваг пiдприемства при швидко змiнних ринкових умовах, зазначала, що адаптивний пiдхiд як ключове джерело формування конкурентних переваг розглядав гнучюсть (адаптивнiсть) фiрми (т-дприемства) з метою забезпечення можливостей не-гайного реагування на змiни потреб ринку та/або шщювання виникнення цих потреб при постшнш змiнi вимог споживачiв [10, с. 185].
Т. Гринько, розглядаючи теоретичнi засади ш-новацiйного розвитку пiдприемств, проблеми гнучко-го розвитку розглядала в адаптивному управлшш дiя-льнiстю промислового пщприемства. Пiд адаптацiею промислового пiдприемства розумдачи процес прис-тосування пiдсистем i елементiв сощально-економiчно! системи i функдiй, що виконуються нею, до змш зовнiшнього середовища [3, с. 208].
О. Шатшова дае таке трактування стратепчно! гнучкоси — повний обсяг заходiв, необхiдний для переходу виробництва на випуск ново! продукцп при змш виробничо! програми з необхщними юльюсни-ми та яюсними змiнами виробничих потужностей [11, с. 219].
М. Ситницький визначае стратегiчну гнучюсть пiдприемства як здатшсть його своечасно та адекватно реагувати на змiни i вiдхилення вiд стратегiчного курсу, що реалiзуеться через комплекс вiдповiдних заходiв, нацiлених на формування конкурентно! по-зицi! пiдприемства та пiдвищення його конкурентос-проможностi [9, с. 96].
В. Самочюн у сво!х дослщженнях робить акцент на технiко-технологiчну базу тдприемства та на здатшсть фшансово! системи забезпечити !! гнучке фун-кцiонування. Вiн розглядае гнучюсть як здатшсть пщприемства отримати необхщний результат, що дозволяе йому без докоршно! змiни основних виробничих фондiв освоювати за стиот строки певну юль-юсть виробiв, яю можуть бути затребуванi ринком i в свою чергу дозволять у майбутньому перiодi отримати необхщний результат, що забезпечить виживання й розвиток пщприемства [8, с.20].
Отже, бшьшють вiтчизняних вчених, що займа-лися дослiдженнями стратегiчно! гнучкостi, переваж-но е послiдовниками пiдходу, запропонованого I. Ансоффом, iншi — В. Самочюна.
Ми вважаемо за доцшьне скористатися перевагами усiх перелiчених пiдходiв та використати !х для досягнення синергетичного ефекту в оцшщ ступеня стратегiчно! гнучкостi пiдприемства, запропонувавши алгоритм та послiдовнiсть розрахунюв.
Аналiз такого важливого показника, як стратеп-чна гнучюсть пiдприемства, безумовно повинен вра-
ховувати всi реалп сьогодення для вггчизняних пщп-риемств, галузей та економiки в цiлому, !хш внутрь шнi та зовнiшнi характеристики. Специфжа розвитку економiки змушуе враховувати так! детермшанти та орiентири стратепчного управлiння пiдприемством (СУП) у сучасних умовах, що вщбивають стан СУП в Укра!ш.
1. Вiдсутнiсть стабильного, лiнiйного економiч-ного розвитку: швидю злети i падiння, напрямок змш не завжди очевидний.
2. Життевий цикл продукци (ЖЦП) та технологи стае надзвичайно коротким.
3. На мюце великих промислових компанш як рушшш сили економiчного зростання приходять ш-новацiйнi, орiентованi на ринок пщприемства та фiрми.
4. Конкуренцiя набувае глобального характеру.
5. Домшанта стратепчно! орiентацil змiщуеться у бiк ринково! кон'юнктури.
6. Вiдбуваеться переорiентацiя пщприемств на гнучку реакцiю i адаптившсть.
7. Пiдприемство вщдае перевагу тактичному ль дерству на противагу стратепчному.
Таю умови схиляють нас до необхщноси аналiзу гнучкостi в контексп рiзних стадiй життевого циклу продукту, технологш i всього пiдприемства. Ця необ-хiднiсть пiдсилюеться тим фактом, що сьогодш на вiцмiну вщ класичного пiдходу формувати i реалiзо-вувати стратегiчнi змiни на пщприемстта необхiдно не на етапi спаду ЖЦП, а ще на етат початку наси-чення ринку своею продукщею. Отже, на цьому вщ-рiзку дiяльностi варто оцiнити сво! можливостi та здатностi до оновлень, перетворень i змiн, тобто рь вень свое! гнучкостi.
Невiдривною вщ теорп ЖЦП е i концепщя управлiння на базi технологи «ланцюга цiнностi пщприемства» (ЛЦП), що була запропонована М. Портером. Ця концепщя вiцрiзняеться вщ додано!/ привнесено! вартосп саме тим, що виходить за рамки внутршньо! оргашзащ! виробництва. У ланцюгу щннос-тей розглядаються процеси не тшьки тi, що вщбува-ються на пiдприемствi, але i за його межами. У кла-сичному виглядi ЛЦП за М. Портером виглядае таким чином (див. рисунок).
Таким чином, ланцюг щнносп кожного окремо-го пiдприемства вщтворюе макроекономiчний загаль-ний ланцюг, що починаеться вщ початкового ресурсу i заюнчуеться юнцевим споживачем. У свою чергу, ЛЦП можна розглядати як певний набiр видiв еко-номiчноl дiяльностi, що здiйснюються даним пщпри-емством.
На нашу думку, саме ЛЦП декомпонуе, структу-руе гнучюсть як комплексний показник стратепчно! дiяльностi пщприемства. Кожна ланка ЛЦП е ноаем частини загально! гнучкостi пщприемства, а сам ланцюг репрезентуе набiр стратегiчних альтернатив дiя-льносп пiдприемства як результат дослiдження стратепчно! гнучкоси пiдприемства (СГП).
У табл. 1 представлено характеристику трьох т-дходiв до визначення гнучкоси пiдприемства, що знайшли вiдображення у працях вгтчизняних науков-цiв та вщбивають хiд економiчно! думки у напрямку дослiдження цього явища. Симбюз цих трьох пiдходiв дае змогу охопити усi ланки ЛЦП у процеа оцiнки та аналiзу СГП.
Виробництво й | 1нфраструктур4 фiрми
Управл1ння людськими ресурсами
Технолог1чний розвиток
Матерiально-технiчне забезпечення
Я
о р
о
и
р
Сировина
Досл1д-ження та розробки
Вироб- 1 1 1 Маркетинг 1 1 1 Розпод1л
ництво > 1 1 1 1 ■ ■ ■ ■ (дистриб'юц1я)
Обслуго-вування
Первиннi види дiяльностi
Рисунок. Ланцюг цiнностi окремого тдприемства за М. Портером [7, с. 393]
Таблиця 1
Загальний методолопчний шдхщ до визначення гнучкосп тдприемства_
П1дх1д I. Ансоффа Техшко-технолопчний п1дх1д Експертний пщхщ
Ф1нанси та збут Виробнича база Невиробнича сфера
Показники частка продаж1в, прибутюв, надхо-дження грошових кошт1в та каш-таловкладень у загальному !х обся-з1 по п1дприемству в цiлому; оц1нка ступеня впливу неспод1ва-нок на дiяльнiсть тдприемства з урахуванням iмовiрносгi та часу !х настання; Яп — рентабельнiсть продажiв; О — оборотнiсть капiталу; ФВ — фшансовий важшь; точка беззбитковосп; зона фшансово! стшкосп; строк окупностп 1нвестицш життевий цикл продукци та технологи; Уон = (Кп;О;ФВ;Ы) — стшюсть п1дприем-ства до в1дновлення (економ1чний потен-щал); Н — норма прибутку на оновлення; ЧП — чистий прибуток; РП — реал1зована продукц1я; А — активи; ВА — власш активи; ПО — прибуток на оновлення; Зон — здатшсть п1дприемства до оновлен- ня; Ко — коефщент оновлення; Топ — перюд освоення виробу; Тпр — перюд виробництва виробу; п — номенклатура вироб1в. Показники експертних оц1нок та ана-л1зу зовн1шнього середовища. К1льк1сна оц1нка р1вня гнучкост1: 1нтегральн1 показники вагом1сть кожного показника комплексний показник кшьшсно! ощ-нки. Як1сна оцшка: оцшка стратеги оц1нка зовн1шнього середовища. Комплексний 1нтегральний показник гнучкост1
Недол1ки Означае рiвень гнучкост1 через оцшювання нестаб1льносг1 довк1л-ля, а не здатностп, властиво'1 п1дп-риемству. Вщсутшсть комплексности та шка-ли оцшювання В1дносна складшсть розрахунк1в. Необхщшсть у збор1 додатково! 1нформа-ци Не враховуе техшко-технолопчш ас-пекти внутршньо! гнучкосп п1дпри-емства. Прийнятний переважно для п1дпри-емств невиробничо! сфери
Методики розрахунку Визначення ступеня концентраци продажш 1 прибутюв ф1рми за кожною СЗГ. Оц1нка ступеня впливу неспод1ва-нок на д1яльшсть п1дприемства з урахуванням 1мов1рност1 та часу 1х настання Граф1к точки беззбитковосп. Схема ланцюга створення цшнос-п. Терм1н окупносп швестицш Розрахунок здатностп до оновлення: Кластеризац1я продукци, (кластерний анал1з продукци пщприемства). Встановлення часових залежностей скла-дових циклу освоення нового виробу для кожно! групи вироб1в (анал1з ЖЦП). Кореляцшно-регресшний анал1з цикл1в освоення продукци за групами вироб1в). Визначення коефвдента оновлення кож-но! групи вироб1в. Визначення 1мов1рн1сного коеф1ц1ента оновлення вироб1в. Визначення здатност1 до оновлення. Розрахунок ст1йкост1 до оновлення: полягае у розрахунку техшко-економ1чних показнишв, що встановлять фшансову ст1йк1сть та синтезован1 показники зага-льно! спйкосп до оновлення Як1сна оц1нка: анал1з конкурентних сил, що д1ють у галуз1; методи матричного стратег1чного ана-л1зу — БКГ, АБЬ/ЬС, Матриця МсКтшеу тощо. К1льк1сна оц1нка: зд1йснюеться на основ1 штегральних показник1в гнучкостп та 1х вагомосп. Даш показники визнача-ються на основ1 методу експертних оц1нок. За результатами проведеного анал1зу визначених груп фактор1в, к1льк1сних показник1в та експертних оц1нок буду-еться таблиця штегрально! оцшки р1вня стратепчно! гнучкостп шдприем-ства
Шщхщ I. Ансоффа зосереджуе на фшансовш гнучкостi. Технiко-технологiчний пiдхiд розширюе спектр оцiнюваних показниюв, враховуючи здатшсть пiдприемства оновлювати певну групу виробiв або продукт та ЖЦШ i пiдприемства. Експертний пiдхiд може скористатися в ощнщ гнучкостi як на вхщних позицiях ЛЦШ, так i на завершальних стадiях, враховуючи стратепчне позицiонування на стратегiчних зонах господарювання пiдприемства. Експертнi мето-ди ощнки СГШ простi у використанш, не вимагають збору спещальноТ шформацп щодо зовнiшнього або внутрiшнього оточення пщприемства, осюльки базу-ються на думщ досвiдчених експертiв. Далi доклад-нiше розкриемо найбшьш складний напрямок у за-пропонованому методологiчному пщходь Мова йде про оцiнку гнучкосп техшко-технолопчноТ бази щд-приемства.
Розглянемо гнучюсть пiдприемства з точки зору двох критерпв гнучкостi.
Стiйкiсть до оновлення — визначаеться за техш-ко-економiчними показниками пiдприемства для оцiнки результата дiяльностi пiдприемства як перед-умови для оновлення.
Здатшсть до оновлення — здатнiсть освогги завтра вироби, необхiднi ринку в наступи перiоди, тобто здатшсть пщприемства планувати та прогнозувати процес свого оновлення.
При ощнщ гнучкого розвитку пщприемства у стратепчному контексп, який наразi визначаеться скороченням життевого циклу як продукту, так i тех-нологiй, безумовно важливе врахування кадрово'1 по-лiтики та структури управлiння.
За пропонованою методикою стшюсть до оновлення розраховуеться через показники рентабельностi продукцп, оборотностi активiв, фiнансового важелю та прибутку на оновлення й виражаеться вщношен-ням прибутку на оновлення (ПО) до власних активiв (ВА) за формулою [8, с. 81]
г - ПО
Гон " ва.
Розраховуеться нормативне значення стшкосп до оновлення Сон та фактичне Сонф. Таким чином, показник стiйкостi до оновлення може бути визначе-ний за формулою
ДГ _ ГОнф
ДГон _ г .
Гон
Якщо ДСон >1, то становище пщприемства стш-ке, ДСон <1 — становище нестшке, i чим ближче його значення до нуля, тим нижче стiйкiсть [8, с. 82].
Здатшсть до оновлення як друга складова части-на стратепчно! гнучкостi оцiнюеться також через комплекс показниюв (табл. 2). У результата аналiзу та оцiнки ключових чинниюв формуються узагальненi характеристики здатностi до оновлення пщприемства.
Таблиця 2
Ощнка здатносп пiдприeмства до оновлення _
Етапи визначення показниюв здатностi до оновлення Методика оцiнки (агрегатний вид фор-мули) Критерш Показник
Кластеризащя проду-кцГ1 Кластерний аналiз Експертна ощнка Статистичнi дiапазони змiн Експертно-досвщш градацп Шараметри виробiв проми-слового пiдприемства
Встановлення часо-вих залежностей складових циклу освоення нового ви-робу для кожно'1 гру-пи виробiв Кореляцшно- регре-сiйний аналiз циклiв освоення продукцп за групами виробiв Топ =1? + + ; Тпр = 7° + 15 Iнформацiя оцiнюеться за крите-рiями загально! теорп статистики Тривалiсть етапiв освоення й виробництва нового виро-бу, показники роботи персоналу на рiзних стадiях освоення; ^2345 — середнiй час на вщповщно НДДКР, пщгото-вку, освоення виробництва, виробництво та реалiзацiю продукцп
Визначення коефщ-ента оновлення кож-но! групи виробiв Коi=Топi/Тпрi Детермшований стан виробницт-ва Тот — час освоення ьго виробу; Тпрi — час виробництва та реалiзацil i-го виробу
Визначення iмовiрнi-сного коефiцiента оновлення виробiв К. . 11+12+13 Кoi _ _ 14+15 Врахування ринкових умов гос-подарювання ti — середнш час пiдготовки виробництва та реалiзацil продукцп
Визначення здатностi до оновлення Кет ДЗон = -— Ко. Кет>КмНЗобшах>Зоб>1 — спри-ятлива зона гнучкоси та велик технiчнi можливостi; Кет<КмНЗобшЬ<Зоб<1 — менша гнучюсть та техшчш можливостi Зобшах — максимально мож-ливе значення здатностi до оновлення; ЗобшЬ — мiнiмально можли-ве значення здатностi до оновлення
Етап кластеризации, безумовно, визначае хщ по-дальших розрахунюв i е досить неоднозначним для рiзних галузей економiки. Наприклад, у трубопрокатному виробництвi кластеризацiя (сегментацiя) може
здшснюватись за достатньо стiйкими критерiйними вщзнаками. Так, серед показниюв для табл. 2 можна обрати таю показники, що характеризуюсь продук-цiю: вага труби, типова довжина, дiаметр, товщина
коршев в. л.
стшки, чистота поверхш чи розмiр штучного дефекту. Найбшьш простою е кпастеризацiя за технолопею виготовлення труб: безшовнi, зварнi, каташ, тягнутi труби тощо. Але у машинобудуванш чи харчовiй промисловостi, де надзвичайно широкий асортимент виробiв, слщ використовувати апарат математично! статистики, наприклад, запропонований В. Н. Са-мочкшим.
Висновок. Розроблено загальний методологiчний пщхщ до обГрунтування типових стратегiчних альтернатив дiяльностi, до формування з них наборiв, ре-комендованих для дiяльностi в типових умовах [6, с. 321-328]. Зараз пропонуеться обов'язкова ощнка гну-чкоси пiдприемств, ощнка !х здатностi до швидко! перебудови оргашзацп, до креативностi як необхщно! якостi, що стае умовою виживання в динамiчних ри-нкових ситуащях. Запропонована методика кшьюсно! оцiнки доповнюе фiнансовий та експертний пiдходи до ощнки здатноси пiдприемства до оновлення та перебудови, що дозволить реально щдшти до вибору варiантiв, шляхiв дiяльностi, орiентованих на динамЬ ку попиту та пропозицп у бiзнес-середовищi.
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
2. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. - 3е изд. - СПб.: СпецЛит, 2000. - 589 с.
3. Гринько Т.В. Теоретико-методолопчш засади адаптивного шновацшного розвитку / Т.В. Гринько // Економжа пром-стi. - 2011. - № 2. - С. 207-210.
4. Ктвець П.Г. Стратепя пщприемства [Текст]: навч. поетб. / П.Г. Клiвець. - К: Академвидав, 2007.
5. Колосов А.Н. Адаптивная организация деятельности предприятия [Текст] : монография / А. Н. Колосов ; Восточноукраинский национальный ун-т им. Владимира Даля. — Луганск : ВНУ им. В. Даля,
2008. — 440 с.
6. Нечепуренко Д. О. Iнварiантнi методолопчш пщходи до визначення стратепчних альтернатив / Д. О. Нечепуренко // Актуальш проблеми економiки. — 2011. — № 7. — С. 321-329.
7. Портер М. Конкуренщя / М. Портер. — М.: Видавничий дiм «Вшьямс», 2005. — 608 с.
8. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия: Анализ и планирование / В.Н. Самочкин. — М.: Дело, 1999. — 336 с.
9. Ситницький М. Етапи управлшня стратепч-ною гнучюстю пщприемства / М. Ситницький // Вюн. Ктв. нац. ун-ту iм. Шевченка. Економiка. —
2009. — № 107-108. — С.96-100.
10. Чорна М.В. Трансформащя пiдходiв до визначення джерел формування конкурентних переваг пiдприемства / М.В. Чорна // Вюник економiчноï науки Украши. — 2009. — № 1(15). — С. 184-186.
11. Шатшова О. В. Стратегiчна гнучк1сть пщприемства: сутшсть категорп та пщходи до класифжа-цп / О.В. Шатшова // Економ^ пiдприемства: тео-рiя та практика: зб. Матерiалiв М1жнар. наук.-практ. конф.; 12 жовт. 2012 р. — К. : КНЕУ, 2012. — 331 с.
12. Шматько Н.М. Ощнка гнучкоси пщпри-емств i бiзнес-процесiв за даними машинобущвних пiдприемств Харювсько1 обласи / Н.М. Шматько // Економiчний вiсник Донбасу. — 2011. — № 3. — С. 89-93.
В. Л. Коршев
академк АЕН Украти м. Запорiжжя
МАРКЕТИНГОВИЙ П1ДХ1Д ДО УПРАВЛ1ННЯ Ц1НОВОЮ ПОЛ1ТИКОЮ
НА ПЩПРИеМСГВ!
Постановка проблеми. Досвiд економiчно розви-нених кра!н переконливо свщчить, що цiнова полiти-ка в умовах ринку мае бути маркетинговою, тобто орiентованою в першу чергу на врахування особливо-стей попиту та конкуренцп. Проте становлення маркетингового цiноутворення на вггчизняних пщприем-ствах вiдбуваеться надто повально, що значною мiрою пояснюеться вiдсутнiстю необхiдного теоретичного та методичного забезпечення процесу формування щно-во! полiтики.
Саме безперервний процес взаемоузгодження взаемодп елементiв маркетингу дозволяе пщприемст-вам активно розвиватись, конкуруючи на ринку в умовах вiтчизняного ринку. Однак доа залишаеться недостатньо розробленою проблема функщонування пiдприемств на засадах концепцп маркетингу, яка е провiдною в тепершшх умовах функцiонування. Тому удосконалення маркетингового пiдходу до управлшня пщприемством за рахунок впровадження концепцп маркетингу в його дiяльнiсть, розкриття основно! суп структурних елементiв даного процесу та !х взаемодп потребуе уточнення процесу формування i прийняття управлiнського ршення стосовно рiвня
цiни на продукщю пiдприемства при реалiзацil Г! на конкурентному ринку.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Проблемам цiноутворення та управлшня щновою полiтикою на пiдприемствi присвячеш дослiдження таких вщо-мих вичизняних та заруб1жних науковцiв, як Л. Ба-лабаново!, А. Длiгача, В. Гальперша, О. ЗвягшцевоТ, М. Кордюково!, М. Коржа, I. Падерiна, А. Павленка, Р. Холдена, Л. Шкварчука та шших. Але рекоменда-цп заруб1жних дослiдникiв не можуть бути мехашчно використанi в умовах нащонально! економiки, а роз-робки вгтчизняних авторiв не завжди е послщовними, мiстять певнi протирiччя i не забезпечують практикам достатнього вибору реальних iнструментiв управ-лiння маркетинговою цiновою полiтикою пщприемс-тва.
Метою статп е обГрунтування маркетингового пщходу до формування та управлiння щновою поль тикою на пiдприемствi з урахуванням особливостей реалiзацiг його продукцп на конкурентному ринку.
Виклад основного матерiалу. Змiна загально! концепцп щноутворення при переходi до маркетингового пщходу зумовлюе необхiднiсть вiдповiдного перегляду теорп управлшня щновою политикою на
42
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ yKPAÏHH ф
