CC BY
190
УДК 330.522.4
Т. В. ПОЛ1ШКО, А. В. ШУЛЬГА, Р. Б. ЛОТИШ (ДПТ)
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ЩОДО УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ
Статтю присвячено дослвдженню актуально1 проблеми шдприемств, в cbítí ïx стратег1чно1 д1яльност1, -визначенню методолопчного тдходу щодо управлшня виробничими запасами. Розглянуто модел1 управлшня, можливють i доцшьшсть ïx застосування.
Ключовi слова: моделi управлiння виробничими запасами, стратепчна дiяльнiсть пiдприeмств, методоло-гiчнi подходи
Статья посвящена исследованию актуальной проблемы предприятий, в свете их стратегической деятельности, - определению методологического подхода к управлению производственными запасами. Рассмотрены модели управления, возможности и целесообразность их применения.
Ключевые слова: модели управления производственными запасами, стратегическая деятельность предприятий, методологические подходы
The article covers research of the topical problem of enterprises in the light of their strategic activity. This is the definition of the methodological approach to the management of productive reserves. The management models, possibilities and expediency of their application are considered.
Keywords: models of management of productive reserves, strategic activity of enterprises, methodological approaches
Мета управлшня виробничими запасами -забезпечити в потрiбний момент потрiбну кшь-юсть сировини i матерiалiв для виробництва заплановано! продукци. Вщ того, як буде вестись управлшня запасами, значною мiрою за-лежать фiнансовi результати дiяльностi шдпри-емства. Так, якщо тдприемство мае запаси ме-ншi шж необхщно, то можливi зупинки виробництва, з наслщками, що випливають при цьому. При запасах бшьших за необхщш вив> льняються з обороту грошовi кошти, якi могли б бути вкладеш в iншi проекти, внаслщок чого пiдприемство втрачае прибуток, який могло б отримати.
Важливим моментом в управлшш виробни-чим запасами е ощнювання витрат щодо вико-нання замовлень на них, на !х збереження та навантажувально-розвантажувальш роботи. Ви-трати щодо виконання замовлення включають в себе витрати з оформлення замовлення, теле-фоннi переговори та вщрядження з укладання договорiв поставки, транспортш витрати i ви-трати з приймання замовлення. При збереженш перевищених запасiв вiд оптимального рiвня на пiдприемствi виникае додаткова потреба в складських примiщеннях i додаткових пращв-никiв складу.
Якщо ми розглянемо взаемодда витрат на виконання замовлення та на збер^ання запашв, то виявимо, що вони мають тенденцiю компен-сувати один одного. Так, при збшьшенш обсягу
замовлення зменшуються витрати на його ви-конання, але водночас збшьшуються витрати, пов'язаш зi зберiганням ресурсiв. При змен-шеннi обсягу замовлення, навпаки, збшьшуються витрати на рiчний обсяг ресуршв та зме-ншуються витрати на !х зберiгання. Саме тому важливим моментом управлшня виробничими запасами е визначення та дотримання !х оптимально! величини, за яко! витрати були б мшь мальними.
Ознайомлення з лггературними джерелами показуе, що питання управлшня виробничими запасами розглядалися в працях ряду науко-вцiв, серед яких можна видiлити таких: Бланк I. А., Бртаем С. Ф., Корецька С. А., Пшшько О. М., Радiонов А. Р. i Фольмут Х. Й. та ш.
Але окремi аспекти управлiння виробничими запасами, зокрема i на шдприемствах залiз-ниць, на нашу думку, викликають необхiднiсть додатково розглянути цю тему.
Сучаснi укра!нсью пiдприемства, включаю-чи пiдприемства залiзничного транспорту, ще не в повнiй мiрi розглядають питання управ-лiння виробничими запасами у контекст осно-вних напрямiв активно здшснювано! стратеги поведiнки в ринковому середовищь
Через велику кшьюсть вже iснуючих класи-чних систем i моделей управлiння цiлий ряд шдприемств у процесi формування виробничих запасiв стикаються з проблемою вибору най-
© Полшко Т. В., Шульга А. В., Лотиш Р. Б., 2010
бшьш ефективно!, доцшьно! системи, яка б чгг-ко поеднувалась i3 особливостями !х господар-сько! дiяльностi. Вибрана система не повинна дiяти вщокремлено, а враховувати стратегiю пiдприемства, цш та засоби, за допомогою яких вона буде реалiзовуватись. Саме тому, так важливо проаналiзувати iснуючi системи та моделi управлiння запасами, визначити !х переваги та недолши, i можливiсть !х застосування на шдприемствах залiзничного транспорту Укра!ни.
Як вщомо, моделi управлiння запасами кла-сифiкуються за двома ознаками - спошб визна-чення моменту замовлення i об'ему замовлен-ня. Класичними е двi основнi моделi управлш-ня запасами:
- модель управлшня запасами з фiксованим розмiром замовлення або двобункерна система (two-bin system)
- модель управлшня запасами з фшсованим штервалом мiж замовленнями (fixed-order-interval model).
Методика управлшня запасами на основi фшсаци розмiру замовлення полягае в тому, що замовлення на поповнення запасiв робиться в момент його зниження до визначеного (порогового) рiвня в обсяз^ рiвному оптимальному його розмiру.
Управлiння запасами на основi фшсацп ш-тервалу мiж замовленнями полягае в тому, що його поповнення робиться в рашше визначений момент через фшсоваш штервали мiж замовленнями в розмiрi, який забезпечуе запас до максимально бажаного рiвня.
Якщо порiвнювати вищеназванi двi модел^ то можна видiлити як переваги, так i недолiки !х застосування. Даш моделi передбачають мо-жливють згладжувати збо! в поставках i спожи-ваннi. Так, наприклад, модель управлшня запасами з фшсованим розмiром замовлення врахо-вуе затримку поставки. На такий випадок на шдприемсга формуеться страховий або резер-вний запас, який мiстить певну кiлькiсть сиро-вини та матерiалiв, яко! пiдприемству достат-ньо, щоб виконати договiрнi зобов'язання по поставщ готово! продукци, поки не вщбудеться нова поставка. А пороговий рiвень запасу забезпечуе пiдтримку системи в бездефщитному станi. Модель з фшсованим розмiром замовлення потребуе безперервного облшу поточного запасу на склад^ що призводить до збшь-шення витрат на !! використання, в той час як модель з фшсованим iнтервалом мiж замовленнями - лише перюдичного контролю кiлькостi запасiв, що, в свою чергу, спрощуе процедуру
використання моделi i як наслiдок, знижуе опе-рацiйнi витрати.
1снують також i простi моделi управлiння запасами. Прикладами може бути метод черво-но! лши, коли товари зберiгаються на складi в контейнерах, в середиш яких червоною лiнiею позначений рiвень, за яким слiд робити наступ-не замовлення. Другим методом е метод двох контейнерiв - спошб управлiння запасами, за якого наступне замовлення робиться шсля того, як один iз контейнерiв спустошуеться [3, с. 851].
В основi ошташзаци рiвня запасу лежить розрахунок розмiру замовлення, який може за-безпечити оптимальний рiвень запасу при об-слуговуваннi потреби на заданому рiвнi. Тож класичнi моделi управлiння запасами зводяться до розрахунку основного параметра - оптимального розмiру замовлення. Найбшьш популярною системою розрахунку даного параметра вважаеться модель економiчного розмiру замовлення (Economic Order Quantity Model), яка передбачае застосування формули Вшьсона, що була розроблена в 1915 рощ i з тих тр не набу-ла сильно! модифшацп.
Розрахунковий механiзм моделi EOQ засно-ваний на мiнiмiзацi! сукупних операцшних витрат по закупiвлi та зберiганнi запасiв на шд-приемствi. Вiн визначае розмiр парти поставки, при якому загальнi витрати на виконання замовлення i його зберiгання будуть мiнiмальними i дае вiдповiдь на питання: скшьки необхiдно замовляти, але не забезпечуе шформащею сто-совно моменту розмщення такого замовлення.
Незважаючи на популяршсть дано! моделi, на сьогоднi вона не е щеальною. Дана модель базуеться на рядi припущень, а саме: потреба в запасах, витрати на замовлення i збершання запасу на склад^ виробничi потужностi. 1снуе ряд обмежень, якi роблять недоцшьним, а iнодi й неможливим, !! практичне застосування, зок-рема це:
- модель застосовуеться для одного на-йменування запасу, що для деяких шдприемств, як мають безлiч найменувань запашв, е недощ-льним;
- рiвень попиту постiйний протягом планового перюду. В сучасних кризових умовах, що склалися в Укра!нi, крива попиту рiзко колива-еться, що призводить лише до умовного при-пущення застосування дано! моделi;
- штервал часу мiж поставками постшний.
На деяких пiдприемствах Укра!ни, зокрема
шдприемствах залiзничного транспорту, iснуе централiзована система поставок сировини, яка
базусться на принциш поставки «коли е, тодi i поставляемо структурним шдроздшам», що не робить iнтервал часу мiж замовленнями по-стiйним значенням;
- цiни на закупiвлi постшш. Це припущення не актуальне для укра!нських пiдприемств, оскiльки високий рiвень шфляци може призве-сти до додаткових фiнансових витрат, так як щна на момент закупiвлi може збшьшитись у порiвняннi з плановою цiною;
- знижки в залежносп вiд обсягу замовлення не передбачаються або дуже рiдко, що унемож-ливлюе !х урахування при розрахунках витрат на замовлення.
Розробка пол^ики управлiння запасами охоплюе ряд послiдовно виконуваних етатв робiт, серед яких вiдмiтимо i запропоноваш I. А. Бланком [2, с. 132].
Основними етапами формування пол^ики управлiння запасами на шдприемсга е:
- аналiз запасiв у попередньому перюдц
- визначення цшей формування запасiв;
- оптимiзацiя розмiру основних груп;
- оптимiзацiя загально! суми запасiв, якi фо-рмуються за рахунок оборотного капiталу;
- побудова ефективних систем контролю за рухом запаав;
- реальне вщображення у фiнансовому обл> ку вартост запасу ТМЦ в умовах шфляци.
Основним завданням аналiзу являеться ви-явлення рiвня забезпеченостi виробництва i ре-алiзацil продукци належними запасами ТМЦ в попередньому перiодi i ощнка ефективностi !х використання. При цьому розглядаються як за-гальна сума виробничих запасiв, !х динамша, структура в обсязi оборотних активiв так i в розрiзi основних !х видiв.
Запаси товарно-матерiальних щнностей мо-жуть утворюватись на шдприемствах з рiзними цiлями. Це забезпечення поточно! виробничо! дiяльностi, поточного запасу готово! продукци та сезонних запашв.
Для оптимiзацi! розмiру поточних виробничих запашв та запасiв готово! продукци може бути використана EOQ-модель, але як було за-значено вище, !! недоцiльно застосовувати при значнш номенклатурi запасiв. В таких випадках проводять ABC- та X7Z-аналiз. АВС-класиф> кацiя, вiдома також як закон Парето, е добре розвинутим шструментом класифiкацi! номен-клатури запасу в щлях виявлення рiвня впливу стану запасу на результати дiяльностi тдпри-емства.
Суть методу полягае в тому, що залежно вiд вартост закупiвлi всi запаси дiляться на 3 гру-
пи: А, В та С. При даному аналiзi ствставля-ються показники в натуральному i вартiсному вираженнi. При його проведенш потрiбно ви-явити т величини в натуральному вираженнi, яким вщповщають найбiльшi вартiснi значення. В рамках цього аналiзу розглядаються кшьюсть i вартiсть матерiалiв в розрiзi постачальникiв. Фольмут Х. Й. [7, с. 16] розрiзняe три групи постачальниюв: А-постачальники - це т1, з яки-ми пiдприeмство мае 75 % обороту, це прибли-зно 5 % постачальниюв; В-постачальники (20 %) мають 20 % обороту; для С-постачаль-никiв (75 %) оборот складае приблизно 5 %. Звщси випливае висновок, що найбшьшу увагу керiвники пiдприемства повинш придiляти групi А, оскiльки вони займають основну питому вагу. Що ж стосуеться категорii С, то тут конкретних розрахунюв можна й не здшснюва-ти, оскшьки iхнiй стан суттево не впливае на результати дiяльностi пiдприемства.
Для отримання додатковоi iнформацii про матерiали, що використовуються на тдприемс-тв^ АВС-аналiз доцiльно комбiнувати iз ХУХ-аналiзом, в якому використовуеться единий параметр - характеристика потреби в запасах. Так, запас групи Х характеризуемся високою стабшьшстю попиту i як наслiдок, мiнiмiзацiя може бути единим вiрним пiдходом до управ-лiння запасами даноi групи. Споживання запасу групи У мае тенденци до пiдвищення або зни-ження попиту, або пiдлягае сезонним коливан-ням. Тому, доцiльно буде застосовувати шдхщ, що базуеться на ошташзаци рiвня запасiв. До групи Х вiдносяться тi запаси, яю не мають нi тенденцii до коливання, нi постiйного попиту. Вщповщно, прогнозування потреби в цих запасах можливе з доволi низькою точнiстю. Об'еднання результатiв АВС-аналiзу та ХУХ-аналiзу в матрицю АВС-ХУХ - сьогодш попу-лярний шструмент управлiння запасами. Таким чином, дана матриця надае наглядну шформа-щю про стан запасiв пiдприемства по рiзних критерiях оцiнювання, що дае змогу керiвницт-ву пiдприемства приймати вщповщш рiшення щодо ефективного управлшня ними.
Ще одним варiантом доробки основних моделей управлшня запасами е модель «максимум - мшмум». Вона розроблена для умов, коли витрати збертання запашв перевищують витра-ти при !х дефiцитi. Суть ще1' моделi полягае в тому, що замовлення проводяться не в кожний заданий момент часу, а тшьки в т моменти, коли запас виявився меншим або рiвним вста-новленому мшмальному рiвню запасу, i запас поповнюеться до максимально бажаного рiвня.
Отже, дана модель враховуе два piBHi запасу -мшмальний та максимальний. Через фактор того, що не юнуе конкретно визначеного часу замовлення, дану модель шдприемствам залiз-ничного транспорту небажано застосовувати у сво!й стратеги дiяльностi.
Удосконалюючи модель управлшня запасами з фiксованим розмiром замовлення, безлiч пiдприемств застосовуе модель планування потреби в ресурсах (MRP - Material and Manufacturing Resource Planning). В основi дано! моделi лежить поняття залежносп вiд попиту. Для ефективного застосування моделi MRP потрiб-но точш специфiкацii матерiалiв по кожному готовому продукту. Лопка MRP дозволяе од-ночасно визначати, скiльки продукцii та коли треба замовляти. В данш системi спочатку ви-значають кшьюсть готово! продукцii, що пла-нуеться до випуску, а потiм визначають потребу в сировинi i матерiалах, i тодi роблять вщпо-вiдне замовлення.
Даний метод усшшно застосовуеться на пiдприемствах Укра!ни, оскшьки вiн, перш за все передбачае використання ютинно! шфор-мацii, а не припущення, як у моделi - EOQ, а саме: графш основного виробничого процесу, норми використання матерiалiв та iншi. З роз-витком iнформацiйних технологiй MRP-систе-ми були значно удосконалеш, зокрема, стало можливим планування потреб в потужносп (CRP model). Цiллю дано! моделi е вимiрюван-ня випуску продукцп i порiвняння його iз зада-ним планом. Така iнформацiя дозволяе виявити «вузью» дiлянки i необхщш для постiйного планування потужностi. MRP-систему на даний момент удосконалили впровадженням системи ERP, що представляе собою програмне забез-печення, яке дозволяе вшм пiдроздiлам залiз-нищ об'еднувати та аналiзувати отриману ш-формацiю. Так, дана система дозволяе вщдшу поставок отримувати iнформацiю про замовлення, отримаш вiддiлом продаж, а виробничо-му цеху - про отриману кшьюсть сировини та матерiалiв.
Значним розширенням системи MRP е метод DRP (Distribution Resource Planning), який дозволяе формувати потребу в запасах в струк-турних шдроздшах залiзницi. Таким чином, впровадження MRP-системи забезпечуе спеща-лiстiв iнформацiею, прив'язаною до графша виробництва, щоб вони мали вiдповiднi данi i могли ствпрацювати з постачальниками.
Найновiшою моделлю i найбiльш успiшною в зарубiжних кра!нах е модель «точно за часом» («Just in time», JIT). При застосуванш JIT-
системи компоненти сировини та матерiалiв надходять на виробництво саме тодi, коли в них виникае потреба. Такий пiдхiд ютотно зменшуе складськi витрати на збереження запашв. Використання даного методу забезпечуе високу яюсть продукцii, причому вiдповiдальнiсть ля-гае на виробника продукци, а не на вщдш контролю якостi. Основна щея системи полягае в тому, щоб скоротити виробничий процес та оп-тимiзувати використання ресурсiв. JIT потребуе активноi поведiнки та добросовiсноi роботи, як робочих, так i менеджерiв. Головними перевагами даного методу е скорочення часу переходу до нового виду виробiв, ефективно використо-вуеться обладнання, у пращвниюв зростають можливостi для оволодшня сумiжними спеща-льностями, зменшення складських площ. Осю-льки дана система передбачае збер^ання на складi невеликоi кiлькостi запасу ТМЦ, то зб> льшуеться ризик зупинки виробничого процесу внаслiдок непередбачуваних ситуацiй, що е суттевим недолiком системи.
Одним iз вiдомих рiзновидiв системи JIT е т.зв. система «канбан», що ефективно впрова-джувалась компашею «Toyota». Канбан по-японськи означае карточку, яку , по сут^ вико-ристовують для замовлення комплектних виро-бiв з конкретноi дiльницi виробництва. Можна видiлити два типи систем канбан: з одшею карточкою та двома. В системах з двома карточками застосовуеться карточка передачi (С-канбан) i карточка виробництва (Р-канбан). Впровадження системи канбан надае пiдприемству певш переваги: швидкiсть та надiйнiсть поста-чання, висока якiсть обслуговування, зменшення витрат на одиницю виробу.
Незважаючи на успiшне використання даноi системи в зарубiжних компанiях, на укра!'нсь-ких пiдприемствах через недосконалють та не-достатню налагодженiсть системи постачання, низький рiвень договiрно-правовоi культури менеджменту та вимог виробничо! поведшки робiтникiв, неможливо на даний час застосову-вати ii через високий ризик.
Розрахунок оптимально!' суми величини за-пашв, що включаються до складу оборотних активiв, як в цшому так i по основним групам !'х номенклатури, можливо виконати за формулою:
Зп = (НПз • 00 ) + Зи + Зцп ,
де Зп - оптимальна сума запасу на кшець за-планованого перiоду;
Нпз - норматив запасу поточного збере-ження в днях обороту;
Оо - одноденний обсяг виробництва (для запасу сировини i матерiалiв) або продажу (для запасу готово1 продукци) в запланованому пе-рiодi;
Зсз - запланована сума запасу сезонного збереження;
Зцп - запланована сума запасу цшьового
призначення.
Основним завданням побудови ефективно1 системи контролю за рухом виробничих запасiв на пiдприeмствi е своечасне розмiщення заказу на поповнення запасу i скорiше задiяння в гос-подарський оборот його позанормативних запа-шв та продажу непотрiбних пiдприемству сировини i матерiалiв. Серед систем контролю за рухом виробничих запашв в крашах з ринковою економiкою найбiльш широке застосування отримала система АВС.
Таким чином, вибiр оптимально!' моделi планування замовлень i контроль за рухом виробничих запашв дозволяе мiнiмiзувати витра-ти пiдприемства i е дуже важливим етапом стратеги дiяльностi шдприемства. Чiтко нала-годжена система управлшня запасами повинна забезпечувати безперервне порiвняння норма-тивних показникiв iз фактичними. Можливiсть виявлення обсягу, часу та перюдичносп поповнення запасiв сприяе процесу оптимiзацiï запа-сiв - мiнiмiзацiï витрат, пов'язанi iз формуван-ням запасiв.
Виконане дослiдження дозволяе зробити наступи висновки:
1. Розглянут в статтi методологiчнi шдходи щодо управлiння виробничими запасами мо-жуть бути складовою частиною стратепчного планування дiяльностi пiдприемства в частит визначення i вибору системи управлшня виро-бничими запасами.
2. Широке застосування, на нашу думку, на шдприемствах повинна знайти модель планування виробничих запашв товарно-матерiаль-них щнностей залежно вiд попиту на продук-щю - система MRP в парi з ERP-системою, що представляе собою програмне забезпечення, що дозволить структурним шдроздшам залiзницi об'еднувати та аналiзувати отриману шформа-
цiю. Значним розширенням системи MRP е метод DRP, який дозволяе формувати B^o6Hmi запаси ТМЦ в структурних шдроздшах залiз-ницi.
3. Заключним етапом формування пол^ики управлiння виробничими запасами е реальне вiдображення у фшансовому облiку ïx вартостi в умовах шфляцп, якщо цього не зробити, реальна вартють запасу буде знижена. Для вщо-браження реальноï вартостi запасiв може бути використаний метод Л1ФО, який полягае у ви-користаннi в облiку останньоï цiни ïx придбан-ня за принципом «останнш прийшов - перший шшов», що дозволить одержати реальну оцшку цих активiв в умовах шфляцп та ефективно управляти вартюною формою руху запасiв.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бланк, И. А. Управление активами [Текст] / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 2003. - 448 с.
2. Бланк, И. А. Финансовый менеджмент [Текст] : учеб. курс / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 2002. - 528 с.
3. Брнхем, £. Ф. Основи фшансового менеджменту [Текст] : [пер. з англ.] / £. Ф. Бр1гхем; шд ред. В. Бшенького. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
4. Корецкая, С. А. Выявление резервов снижения издержек управления нормируемыми производственными запасами материально-технических ресурсов на предприятиях железнодорожного транспорта [Текст] / С. А. Корецкая // В1сник Дшпропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. 1м. акад. В. Лазаряна. - 2007. - Вип. 15. - Д.: Вид-во ДНУЗТ, 2007. - С. 241-244.
5. Пшинько, А. Н. Логистический поход к управлению материальными запасами [Текст] / А. Н. Пшинько, С. А. Корецкая // Економжа i управлшня : Зб. наук. пр. КУЕТТ. - 2004. -Вип. 5. - С. 227-234.
6. Радионов, А. Р. Логистика. Нормирование сбытовых запасов и оборотных средств предприятия [Текст] : учеб. пособие /А. Р. Радионов, Р. А. Радионов. - М.: Дело, 2002. - 485 с.
7. Фольмут, Х. Й. Инструменты контроллинга от А до Я [Текст] : [пер. с нем.] / под ред. М. Л. Лукашевича и Е. И. Тихоненковой. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 288 с.
Надшшла до редколегп 07.04.2010.
Прийнята до друку 20.04.2010.
