CC BY
390
Шляхи пiдвищення врожайност соняшнику повинн базуватися на комплексному виконанн технологiчних операцiй у встановленi строки з ретельним дотриманням агротехычних вимог. Це насамперед рацiональний обробток Грунту залежно вiд наявностi i видiв бур'янiв, правильне чергування культур у авозмУ, розмiщення посiвiв за кращими попередниками, упровадження високопродуктивних районованих сор^в i гiбридiв, науково обфунтоване застосування мiнеральних добрив, мiнiмiзацiя технолопчних операцiй з використанням широкозахватних знарядь i комбЫованих агрегатiв, дотримання оптимальних строкiв сiвби, своечасний i якюний догляд за посiвами, безгербiцидна технолопя боротьби з бур'янами, система заходiв захисту рослин вiд шкiдникiв та хвороб, удосконалення методiв збирання врожаю та iншi.
Економiчнi вiдносини у сферi виробництва i переробки насЫня соняшнику базуються на мотивацiйному Ытереа всiх сторiн, що взаемодiють, вщносно вирощування цiеï сiльськогосподарськоï культури, ÏÏ переробки й одержання олiï та промiжних продуктiв, ïх реалiзацiï або подальшого використання в технологiчному процес виробництва. Однiею з основних умов функцюнування олiйного ринку е вдосконалення економiчних вiдносин мiж виробниками соняшниково!' продукцiï.
Комплексне дослiдження проблеми ефективного виробництва соняшнику в Украïнi дозволяе зробити наступи висновки:
1. Основними напрямами пщвищення ефективного виробництва соняшниковоï продукцiï мають стати заходи, направлен на полiпшення органiзацiйно-економiчних засад ефективного виробництва продукцп як на рiвнi держави, так i на рiвнi окремих товаровиробникiв, а саме: подолання диспаритету цЫ мiж продукцiею стьського господарства та галузями-постачальниками ресурсiв; вдосконалення в кран податкового законодавства; застосування птьгового кредитування аграрiïв; покращення Ывестицмного та iнновацiйного клiмату аграрного виробництва, що призведе до зростання конкурентоспроможноï продукцп та рентабельност аграрного виробництва.
2. Запропонована структурно-лопчна модель ефективного функцюнування пщприемств виробникiв соняшниковоï продукцп, яка простежуе вплив системи факторiв: органiзацiйно-економiчних, агротехнологiчних, соцiальних та еколопчних, вмiле управлiння якими дасть змогу досягти поставлених цiлей - забезпечення продовольчоï безпеки держави та соцiальноï стабiльностi.
3. Украïна е одним iз основних свiтових виробникiв насЫня соняшнику. Питома вага Украïни у свтовому виробництвi насiння соняшнику та олп, виробленоï з нього, складае 25%. Олiйно-жирова галузь Украïни - одна iз не багатьох, яка, нав^ь в умовах свiтовоï фiнансово-економiчноï кризи, стрiмко розвиваеться i е бюджетоформуючою галуззю нацiонального господарства з потужним експортним потенцiалом. Лiсостепова зона Киïвськоï областi сприятлива для вирощування соняшнику, питома вага 1х посiвiв не перевищуе науково обфунтований рiвень. Дослiдження процесу вирощування соняшнику показало, що як в Украшу так i в КиГвсьш областi воно здмснюеться на екстенсивнiй основi. Основними виробниками насЫня соняшнику е стьськогосподарсьга пiдприемства. У 2013 р. отриманий рекордний для Киïвськоï областi валовий збiр насiння соняшнику - 297,1 тис. т. При цьому збтьшення виробництва простежуеться в господарствах уах форм власностк Виробництво олiйних культур i в Украшу i в Кшвсьш областi рентабельне.
4. Для пщприемств, що вирощують соняшник, велике значення мае застосування ресурсозбер^аючих технолопй, що пiдвищують ефективнiсть виробництва наання соняшнику. Запроваджена iнновацiйна ресурсозберiгаюча технолопя в ТОВ "Родень» дала можливють отримати 79,6 тис. грн. додатковоï виручки, забезпечивши рiвень рентабельностi виробництва 44,1%.
Список використаних джерел
1. Оф1ц1йний сайт Державноï служби статистики Украни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Оф1ц1йний сайт aœujaujï «Укрол1япром» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukroilprom.org.ua.
References
1. Oficijnyj sajt Derzhavnoi' sluzhby statystyky Ukrai'ny [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Oficijnyj sajt asociacii' «Ukrolijaprom» [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukroilprom.org.ua.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучеренко Св^лана Юрмвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри полiтичноï економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григор1я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучеренко Светлана Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kucherenko Svitlana Yuriivna, PhD, assistant professor of Political Economy SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 65.014.1
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ ПЩПРИСМСТВА
Рiзник В.В.
Стаття присвячена проблем\ управлння виробничими запасами. Предметом досл1дження е теоретичн основи управлння виробничими запасами п1дприемства. Метою статт1 е досл1дження теоретичних положень щодо п1двищення ефективност1 управлння виробничими запасами на п1дприемств1.
У статт1 використан теоретичн методи досл1дження: анал1з та узагальнення науковоI та навчально-методичноГ лтератури, пор1вняння, систематизация, як дали змогу узагальнити теоретичний матер1ал з проблеми досл1дження, обгрунтувати сутнсть управлння виробничими запасами, основн пдходи до управлння виробничими запасами та х основн системи.
Для досягнення мети у статт1 розглянуто проблему управлння виробничими запасами пдприемства. Висвтлено основн пдходи до визначення поняття «управлння виробничими запасами». Визначено мету, охарактеризовано основн пдходи та системи управлння виробничими запасами, проанал1зовано 1х складов\ та з'ясовано переваги \ недолки.
50
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
© Рiзник В.В., 2015
Описан nidxodu та системи управлння виробничими запасами з характеристикою ïx переваг та недолЫв можуть використовуватися ке^вниками промислових пдприемств з метою пошуку ефективних шляxiв оптимiзаuJï запаав, що дасть змогу суттево зменшити витрати, Ыдвищити ефективнсть та забезпечити отримання максимального прибутку.
Проведене дослiдження дозволяе стверджувати, що сторично видляють три основнi кониепцй' рiвня запаав на пiдприемствi: максимiзаuJï, оптимiзаuJï, мHiмiзаuJï. Найбльш розповсюдженими системами управлння запасами е таю: з фксованою величиною замовлення; з фксованим нтервалом часу мiж замовленнями. 1снують також гiбриднi системи, а саме: система з встановленою перодичнстю поповнення запаав до встановленого рiвня; система «М^мум-максимум»; оперативного управлння; оп^онного поповнення; система iз необов'язковим поповненням; двох бункерна система; одно бункерна система. Широкого розповсюдження набула японська концеп^я «точно в строк».
Проте запорукою успху будь-яко!' системи управлння виробничими запасами на пiдприемствi е правильно орга^зовувана нфраструктура господарства, що передбачае ра^ональне використання запаав, контроль за Ух формуванням та ефективний пiдбiр i розстановку квалiфiкованиx фаxiвuiв з питань мате^ально-тех^чного забезпечення.
Ключов'1 слова: запаси, управлння запасами, управлння виробничими запасами, пдходи до управлння виробничими запасами, системи управлння виробничими запасами, оптимiзаuJя рiвня запаав.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННЫМИ ЗАПАСАМИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Резник В. В.
Статья посвящена проблеме управления производственными запасами. Предметом исследования являются теоретические основы управления производственными запасами предприятия. Целью статьи является исследование теоретических положений по повышению эффективности управления производственными запасами на предприятии.
В статье использованы теоретические методы исследования: анализ и обобщение научной и учебно-методической литературы, сравнение, систематизаuия, которые позволили обобщить теоретический материал по проблеме исследования, обосновать сущность управления производственными запасами, основные подходы к управлению производственными запасами и их основные системы.
Для достижения usли в статье рассмотрена проблема управления производственными запасами предприятия. Освещены основные подходы к определению понятия «управление производственными запасами». Определены usли, охарактеризованы основные подходы и системы управления производственными запасами, проанализированы их составляющие и выяснено преимущества и недостатки.
Описанные подходы и системы управления производственными запасами с характеристикой их преимуществ и недостатков могут использоваться руководителями промышленных предприятий с usлью поиска эффективных путей оптимиза^и запасов, что позволит существенно сократить расходы, повысить эффективность и обеспечить получение максимальной прибыли.
Проведенное исследование позволяет утверждать, что исторически выделяют три основные конuепuии уровня запасов на предприятии максимизаuии, оптимизаuии, минимизаuии. Наиболее распространенными системами управления запасами являются: с фиксированной величиной заказа; с фиксированным интервалом времени между заказами. Существуют также гибридные системы, а именно: система с установленной периодичностью пополнения запасов до установленного уровня; система «Минимум-максимум»; оперативного управления; опuионного пополнения; система с необязательным пополнением; двух бункерная система; одно бункернаяя система. Широкое распространение получила японская конuепuия «точно в срок».
Однако залогом успеха любой системы управления производственными запасами на предприятии есть правильно организованная инфраструктура хозяйства, предусматривающая раuиональное использование запасов, контроль за их формированием и эффективный подбор и расстановку квалифиuированныx спе^алистов по вопросам материально-технического обеспечения.
Ключевые слова: запасы, управление запасами, управление производственными запасами, подходы к управлению производственными запасами, системы управления производственными запасами, оптимиза^я уровня запасов.
THEORETICAL ASPECTS OF COMPANIES INDUSTRIAL STOCKS
Riznyk V.V.
The article deals with management of Inventories. The research subjects are theoretical bases of management inventories enterprise. The aim of this paper is the study of theoretical propositions to improve management efficiency industrial stocks in the company.
The article draws on theoretical research methods: analysis and synthesis of scientific and educational literature, comparing, ordering that allowed to generalize the theoretical material on the issue of research to substantiate the essence of managing inventory, the main approaches to the management of inventories and their main system.
To achieve the goal in the article the problem of managing inventories enterprise. Highlight the main approaches to the definition of «management of inventories». Defined goals, describes the main approaches and management of inventories analyzed their components and figure out the benefits and disadvantages.
Described approaches and management inventories with the characteristic advantages and disadvantages can be used industry leaders to find effective ways to optimize inventory, which will significantly reduce costs, increase efficiency and ensure maximum profit.
The study suggests that, historically, there are three key concepts in inventory levels in the company maximization, optimization and minimization. The most common inventory management systems are: a fixed size of the order; at a fixed interval of time between orders. There are also hybrid systems, namely the system at specified intervals replenishment to the set level; system «minimummaximum»; operational management; optional replenishment; system with optional replenishment; two hoppers system; one hopper system. Famous Japanese concept of «just in time».
However, the success of any management system inventories the company has properly organized infrastructure sector, involving the management of inventory control of their formation and efficient selection and placement of qualified specialists in logistics.
Key words: inventory, inventory management, management of inventories, the approaches to the management of inventories, management inventories, optimization of inventory levels.
Актуальнють теми дослщження. Ctpímkí економлчы перетворення, невизначенють, жорстка конкурен^я, обмеженють фЫансових, матерiальних, квалiфiкованих трудових ресурав потребують пошуку нових пiдходiв до управлЫня матерiальними ресурсами, центральне мюце у структурi яких посщають виробничi запаси. За умов нестабшьно'Г ситуацп на ринку пщприемства змушен шукати шляхи пщвищення ефективност використання внутршых ресурав з метою успшного функцюнування. Основу ефективного функцюнування пщприемства на ринку створюе рацюнальне використання матерiальних ресурав, невщ'емною складовою якого е пщвищення ефективносп управлЫня виробничими запасами. Пошук ефективних шляхiв оптимiзацiï запаав дасть змогу суттево зменшити витрати, пщвищити ефективнють та забезпечити отримання максимального прибутку.
Ступiнь дослiдження проблеми. Проблемою дослщження виробничих запасiв науковц займаються досить давно. Основнi теоретичн попоження щодо управпiння виробничими запасами бупи розроблен такими науковцями, як: Аншна Б., Гаврипов Д., Кочетов О., Крушельницька О., Завгороднiй А., ЛЫдерс М., Михaйлiвськa Л., Нколайчук В., Окпандер М., Осадча А., Попазова О., Пушкар М., Радюнова А., Смиричинський В., Стерпiнгова А., Стражев В., Хромов О., Чаюн I., Череп А., Чернепевський Л., Чейз Р., Шрайбфедер Дж. та Ыил.
Незважаючи на значний доробок науковщв з даноТ проблеми сучасн умови потребують пошуку нових пiдходiв до управпiння матерiапьними ресурсами, центрапьне мюце у структурi яких посщають виробничi запаси. Даний факт зумовлюе необхiднiсть подальшого доспiдження теоретичних аспекпв проблеми управпiння виробничими запасами пщприемства.
Метою написання статт е дооглдження теоретичних положень щодо пiдвищення ефективност управпiння виробничими запасами на пщприемствк
Виклад основного матерiалу. В економiчнiй пiтературi питанням управпiння виробничими запасами постмно придiпяеться значна увага, адже на Тх частку в промисловост приходиться близько половини загальноТ потреби в оборотних коштах. Вкладення оборотних коитв у виробничi запаси здмснюеться в момент оплати рахункiв постачальнигав сировини, матерiапiв, палива тощо; вивтьнення з запасiв - у момент вщпуску Тх у виробничi цехи (в незавершене виробництво).
До вкладень оборотних коштiв у виробничi запаси пщприемства вщносяться всi витрати на придбання: сировини й основних матерiалiв, покупних напiвфабрикатiв i комплектуючих виробiв; допомiжних матерiалiв i палива; Ыструмента, господарчого iнвентарю та iнших МШП, отримуваних вiд iнших пiдприемств. Вкладення оборотних кошгпв у матерiальнi цнносл власного виробництва здiйснюються в процеа Тх виробництва (зарплата, паливо тощо), а не шляхом оплати рахунгав постачальнигав [7].
Основи сучасноТ теорп управлiння запасами (постановка задачi, ана^з впливу на рiшення факторiв, споаб облiку невизначеностi в попитi) були сформовав в працях Ерроу К., Гаррюа В., Маршака С., Дворецького А. та Ыших.
Теорiя запаав розглядаеться окремими фахiвцями як роздт дослiдження операцiй, у якому вивчають закономiрностi утворення i витрачання запаав, i який виробляе рекомендaцiТ з оптимального управлЫня ними [8, с. 148].
Джон Шрайбфедер стверджуе, що ефективне управлЫня запасами дозволяе оргаызацп задовольняти i перевищувати очiкувaння покупав, створюючи тaкi запаси кожного товару, як мaксимiзують чистий прибуток [12, а 15].
Одною з актуальнших задач при упрaвлiннi виробничими запасами пщприемств тривалий час залишаеться питання розробки i застосування оптимiзaцiйних моделей, що дозволяють оргaнiзувaти процес зaкупiвлi i виробництва з нaйбiльшою ефективнютю: знизити мaтерiaльнi витрати, збiльшити гнучгасть щодо планування виробничого попиту ^ як результат, мaксимiзувaти прибуток [4].
В умовах ринковоТ економiки стае актуальним питання оперативного упрaвлiння i контролю за запасами мaтерiaльних ресурав на пщприемствк Вирiшенню даноТ проблеми в деяш мiрi сприяе введення автоматизованих систем управлЫня пiдприемствaми, яга дозволяють налагодити облк руху мaтерiaльних ресурсiв (надходження, витрати, щодобовi залишки).
Таким чином, упрaвлiння запасами - це забезпечення та пщтримування оптимально!' галькосп й видiв фiзичних ресурав, необхщних для реaлiзaцiТ стрaтегiчного плану оргаызацп. Необхiднiсть упрaвлiння запасами пояснюеться тим, що виробництво - це потк мaтерiaльних ресурсiв через процес, який змЫюе форму цих мaтерiaлiв, перетворюючи Тх на готову продукцю. Адже, запаси у постaчaльникiв i споживaчiв е обов'язковою умовою та передумовою безперервного процесу виробництва [3, с.117-118].
Основне призначення виробничих запаав - забезпечення безперервност виробничого процесу на пщприемствк Для того, щоб досягти високоТ результaтивностi виробництва при найменших витратах, потрiбно пiдтримувaти достатнм, але не нaдмiрний рiвень запаав, осгальки зaйвi запаси ведуть до замороження вкладених в них оборотних зaсобiв i неможпивостi Тх використання в Ыших цiлях. Якщо запаси недостать, то може порушитися виробничий процес на пщприемствк Своечасне комплексне забезпечення вама необхiдними мaтерiaльними ресурсами у встановлен строки i з найменшими витратами на пiдприемствi здмснюеться за допомогою бaгaтофункцiонaльноТ системи управлЫня виробничими запасами.
Запаси створюються з рiзних причин, в силу яких на складах завжди повинна бути потрiбнa кiлькiсть зaпaсiв певного виду. Однак якщо запаси збтьшити, то зростае вартють Тх зберiгaння. Таким чином, управлЫня запасами являе собою складний комплекс зaходiв. Ефективнiсть цього управлЫня досягаеться за рахунок реaлiзaцiТ спецiaльноТ фiнaнсовоТ полiтики упрaвлiння запасами. Вона включае aнaлiз динaмiки розмiру, складу й оборотностi зaпaсiв у передплановому перюд^ визначення цiлей формування запаав, визначення потреби в запасах товaрно-мaтерiaльних цЫностей, що включаються до складу оборотних aктивiв, визначення небхщного обсягу фiнaнсових коштiв, авансованих у формування ТМЦ, мiнiмiзaцiю поточних витрат з обслуговування запаав, реальне вщображення у фiнaнсовому облiку вaртостi товaрно-мaтерiaльних цiнностей.
Ефективне упрaвлiння запасами дозволяе знизити тривалють виробничого i операцмного циклу, зменшити поточнi затрати на Тх збер^ання, вивiльнити з поточного господарського обороту частину фЫансових коитв, реiнвестуючи Тх в iншi активи [1].
Основна мета упрaвлiння виробничими запасами полягае в тагай оргаызацп поставок продукцiТ виробничо-технiчного призначення, за якоТ, з одного боку, економляться кошти на оргаызащю поставок, утримання зaпaсiв, зменшуються втрати вiд iммобiлiзaцiТ оборотних коштiв, вiд можливого псування ресурав при Тх тривалому збер^аны, а з другого - зменшуються втрати, яга можуть виникнути внаслщок дефiциту необхiдноТ продукцiТ.
Анaлiз л^ературних джерел свiдчить про те, що науковц i практики видiляють три основы концепцп рiвня зaпaсiв на пщприемствк мaксимiзaцiя, оптимiзaцiя, мiнiмiзaцiя [9; 11].
Першим пщходом до управлЫня запасами е мaксимiзaцiя Тх рiвня. В XIX i до початку ХХ-го стол^тя нaявнiсть високого рiвня зaпaсiв було запорукою багатства i благополуччя пiдприемствa. Стрaтегiя мaксимiзaцiТ запаав окремих номенклатурних позицiй може бути доцтьна i в ефективному ринково орiентовaному бiзнесi у зв'язку з високими витратами дефщитних позицiй запаав i нестaбiльним зовнiшнiм середовищем.
Пщхщ оптимiзaцiТ почав набувати розвитку на початку ХХ-го стол^тя. Вiн полягав у визнанн необхiдностi утримання запаав, але в оптимально, економiчно обфунтованм кiлькостi. Робота з оптимiзaцiТ рiвня зaпaсiв привела до розвитку методичноТ бази оптимiзaцiТ розмiрiв зaпaсiв, розробц класичного апарату теорiТ упрaвлiння запасами, розвитку розрахункового рiвня роботи з запасами.
Активний розвиток логiстики в бiзнесi спричинили виникнення пiдходу мiнiмiзaцiТ. Японськi фaхiвцi по-новому поглянути на запаси i вiдмiтили, що запас е буфером, який згладжуе конфл^и характеристик поставок, якi поповнюють запас i характеристик споживання, якi вимагають використання запаав. Вони притримуються наступних тверджень: запас - завжди збиток; запас - це ширма, за якою ховаеться недолк роботи; запас - це знак конфл^ноТ ситуацп всередин пщприемства або мiж пщприемствами; запас - це явище, яке дозволяе пщприемству функцiонувaти, не виршуючи проблеми, якi викликае сам запас. Сучасне пщприемство повинно бути конкурентноспроможним, а тому зaцiкaвленим у виршены своТх проблем, тобто, в скороченн зaпaсiв [9, с. 53].
Дан пiдходи до упрaвлiння запасами взаемопов'язан та мають своТ переваги та недолки. Так, наприклад, пiдхiд мaксимiзaцiТ зaпaсiв отримав розвиток в теорп оптимiзaцiТ запасу, але при цьому залишився альтернативним ршенням при
роботi з окремими групами номенклатури або асортименту. Виникнення пщходу мiнiмiзацiï запасiв на пiдприемствi розширило можливiсть вибору практичних ршень.
Потрiбно вiдмiтити, що в даний час, ва три пiдходи до управлЫня запасами застосовуються, а доцтьнють використання кожного з них визначаеться наступними характеристиками:
- умовами внутршнього i зовншнього середовища менеджменту;
- вибраною мiсiею, цiлями i розробленою стратегiею пiдприемства;
- позицiею, яко! притримуеться керiвництво.
Ефективне забезпечення виробництва матерiальними ресурсами, залежить вiд величини i комплектност управлiння виробничих запаав на складах пiдприемства, але при цьому потрiбно створювати оптимальний обсяг запаав на пiдприемствi, який би задовольняв потреби виробничого процесу та зменшував собiвартiсть виготовленоï продукцiï. Продумане управлЫня запасами досягаеться забезпеченням та пщтримуванням оптимальноï кiлькостi й видiв фiзичних ресурсiв, необхiдних для реалiзацiï стратегiчного плану органiзацiï. Важливiсть управлЫня запасами пояснюеться тим, що виробництво - це потк матерiальних ресурав через процес, який змiнюе форму цих матерiалiв, перетворюючи ïх на готову продук^ю [12].
Ефективне управлЫня запасами дае змогу знизити тривапють виробничого й усього операцiйного циклу, зменшити поточн витрати на !х зберiгання, вивiльнити iз поточного господарського обороту частину фЫансових коштiв, реЫвестуючи ïх в iншi активи.
Багато уваги проблемi ефективного управлiння запасами придтив Джон Шрайбфедер, який видтяв необхiднiсть дотримання таких умов, як [12, с. 16]:
- корпоративна полiтика, яка буде сприяти ефективному управлЫню запасами;
- добре апаратне i програмне забезпечення;
- необхщы для використання програмного забезпечення знання.
Основу процесу управлЫня запасами на сучасних пщприемствах становить формування !х обсягу та складу, яке мае здмснюватись на оптимапьнiй основi. Загальна система методичних принципiв такоï оптимiзацiï мае включати: забезпечення зв'язку мети i задач оптимiзацiï формування матерiальних запасiв автотранспортних пiдприемств iз головною метою та задачами загального управлЫня ними; комплексний пiдхiд до оптимiзацiï формування запасiв пiдприемства iз забезпеченням вимог бухгалтерского облiку, операцiйного, фЫансового та логiстичного менеджменту; вибiр в якост головного методичного iнструментарiю формування товарних запаав пiдприемства, ïх нормування по вiдношенню до планового обсягу надання послуг; варiантнiсть пiдходiв до визначення оптимального розмiру норм i нормативiв матерiапьних запасiв пiдприемства в дiапазонi вiд мiнiмапьних до максимальних значень; прогресивнiсть методичного апарату нормування запаав; диференцмний пiдхiд до обрання конкретних методiв оптимiзацiï матерiапьних запаав з урахуванням ролi i особливостей окремих !х видiв; вiдображення результапв оптимiзацiï формування запасiв у поточних та оперативних планах розвитку пщприемства. Система управлiння запасами реапiзуе оргаызацмну структуру i поточну полiтику безперервноï роботи пiдприемства. Система управлiння виробничими запасами проектуеться з метою безперервного забезпечення виробничоï дiяльностi всiма потрiбними ресурсами [2].
Проблему управлiння запасами вчен розглядають по рiзному, що пов'язано iз напрямом ïх дослщження. Тому, здiйснивши анапiз лiтературних джерел [5; 8; 11; 12], можна видтити основы пщходи до управлЫня запасами та особливостi ïх застосування (таблиця).
Вщокремлення кожного iз пiдходiв дае можпивiсть забезпечити необхiднi темпи зростання пщприемства в залежност вщ обраноï стратегiï. Використання наукових пiдходiв до управлiння запасами допомагае запоб^и типовоï проблеми багатьох пiдприемств, а саме дефщиту запасiв при !х надлишку i високих затратах в процеа закупiвлi i транспортуваннi. Правильний вибiр пiдходу до управлiння запасами, а краще поеднання дектькох, допоможе позбутися на пiдприемствi багатьох проблем щодо рацюнального ïх формування i використання.
Отже, запаси е вагомою частиною активiв пщприемства, вони займають особливе мiсце у складi майна та домЫук^ позицiï у структурi витрат пiдприемств рiзних сфер дiяльностi при визначеннi результатiв господарськоï дiяльностi пiдприемства та при висвiтленнi Ыформацп про його фiнансовий стан. Рацюнальне управлiння запасами передбачае створення такого !х рiвня, який би забезпечував безперебмнють виробничого процесу при мУмальних витратах на ïх вмiст. Тобто поповнення запаав повинне здмснюватися до тих тр, поки ефект зниження межi переривання виробничого i торпвельного процесу через вiдсутнiсть запасiв перевищуе витрати на вмют додатковоï одиниц запасу [2].
Таблиця. Основнi ^ пiдходи до управлiння запасами та ïx особливостi
Пщхщ Особливосп управлiння запасами
Логiстичний пiдхiд 1. Координацiя дм учасникiв процесу створення запасiв 2. Розрахунок рiвня запасiв, який забезпечить ритмпчнють виробничих процесiв 3. Визначення компромпав мiж рiвнем обслуговування та рiвнем запасiв в логiстицi 4. Визначення ч^ких термiнiв вiдвантаження готово!' продукцп зi складiв пiдприeмства 5. Вщмова вiд функцiональноí орieнтацií, яка мае тага недолки: при виникненн проблем в системi управлiння запасами починаеться пошук винних в Ыших структурах, замiсть того щоб проанаглзувати та виявити об'ективнi причини; неузгодженють мiж вiддiлами в процесi розроблення пол^ики управлiння запасами, внаслiдок чого утворюються великi запаси
Пiдхiд з позицiï менеджменту 1. Функцюнальна орiентацiя, яка повинна забезпечувати мУмальы витрати на утримання запасiв за умови задовтьного обслуговування покупцiв 2. Пщтримання оптимально! кiлькостi запасiв, необхщних для реалiзацií стратегiчного плану оргаызацп 3. Мiнiмiзацiя поточних затрат на обслуговування запаав 4. Врахування характеру попиту (залежного або незалежного) на запасу, при формуваны системи управлЫня запасами 5. Постмна наявнiсть Ыформацп про термiни виробництва i доставки, !х можливi змiни 6. Створення резервних запаав
Економiчний пiдхiд 1. Формування запаав базуеться на основi визначення !х норм 2. Орiентацiя на мину^ витрати запасiв за аналогiчний перюд, в разу виникнення змiн даы коригують на коефiцiент у виглядi вiдсоткових змiн, що передбачаеться 3. Контроль за бтьш активними (у вартюному вимiрi) запасами з використанням точних методiв прогнозування збуту, в той час як малоактивы запаси визначають менш точним методом та дешевшим способом 4. Забезпечення рацiонального режиму поповнення та використання матерiальних ресурав 5. Мiнiмiзaцiя коштiв на формування запаав
Система управлiння запасами реаглзуе органiзацiйну структуру i поточну пол^ику безперервноТ роботи пiдприeмства. Система управлЫня виробничими запасами проектуеться з метою безперервного забезпечення виробничоТ дiяльностi всiма потрiбними ресурсами [3, с. 125].
Основними параметрами системи управлЫня запасами е:
1) точка замовлення - мУмальний (контрольний) рiвень запаав продукцп, за умови досягнення якого необхщно ïx поповнення;
2) нормативний рiвень запасiв - розрахункова величина запаав, яка досягаеться пщ час черговоТ закупiвлi;
3) обсяг окремо' закупiвлi;
4) частота здiйснення закутвель - тривалiсть iнтервалу мiж двома можливими закупiвлями продукцiï, тобто перюдичнють поповнення запасiв продукцiï;
5) поповнювана кiлькiсть продукцiï, за яко' досягаеться мУмум витрат на зберiгання запасу згщно iз заданими витратами на поповнення i заданими альтернативними витратами Ывестованого капiталу [6, с. 161].
Все розмаття сучасних пiдxодiв в управлЫы виробничими запасами на пщприемствах базуеться на основних моделях: планування виробничих ресурав (MRP I/II); «точно в термЫ»; «економiчний розмiр замовлення»; «фасований розмiр замовлення»; «фiксований перюд замовлення» та кiлька модифiкацiй методу «точка замовлення». Кожна з вищеназваних моделей пропонуе алгоритми, що базуються на трьох основних групах даних: iсторiя руху запасiв, поточний рiвень виробничих запасiв, прогноз споживання [4].
До найбтьш розповсюджених системи управлЫня запасами, якi використовують в ситуацп, коли вщсуты вiдxилення вiд запланованих показнигав i запаси споживаються рiвномiрно, тобто коли попит е незалежним вщносять такi систем:
1. Система управлЫня запасами з фiксованою величиною замовлення.
2. Система управлЫня запасами з фксованим iнтервалом часу мiж замовленнями.
Часто на практицi практик застосовують також гiбриднi системи управлЫня запасами [3; 5; 6; 11], яга мають своï особливостi використання, тага як:
- система з встановленою перюдичнютю поповнення запасiв до встановленого рiвня. В данiй системi вxiдним параметром е перiод часу мiж замовленнями. Вона орiентована на роботу при значних коливаннях попиту. Щоб уникнути завищення обсягiв замовлення, яга збер^аються на складi, або ïx дефiцит, замовлення вiдбуваються не лише у встановленн моменти часу, але i при досягненн запасом граничного рiвня. Дана система включае в себе елементи як системи з фксованою величиною замовлення, так i з фксованим iнтервалом часу мiж замовленнями;
- система «МУмум-максимум», що орiентована на ситуацiю, коли затрати на облк запасiв та витрати на оформлення замовлення значн та стають рiвнi iз втратами вщ дефiциту запасiв. Замовлення вщбуваються не через кожний визначений Ытервал часу, а лише за умови, що запаси на складi в цей момент стали рiвними або меншими встановленого мiнiмального рiвня. Дана система працюе з двома рiвнями запаав - мУмальними i максимальними;
- система оперативного управлiння, суть яш полягае в тому, що через певн промiжки часу приймаеться оперативне ршення: «замовляти» або «не замовляти», якщо замовляти, то яку гальгасть одиниць товару;
- система опцюнного поповнення належить до систем перюдичного типу, але замовлення формуються в ганц кожного перiоду лише у тому раз^ якщо рiвень запасiв зменшився нижче вiд граничного рiвня. Ця система часто використовуеться у випадку складування товарiв iз високою одиничною вартiстю;
- система iз необов'язковим поповненням передбачае примусове визначення рiвня запасiв iз фксованою частотою (наприклад, щонедiлi) i розмщення замовлення на поставку для поповнення запасу, якщо цей рiвень впав нижче визначеноï величини;
- двох бункерна система передбачае розмщення запасу в двох бункерах. При цьому матерiал спочатку споживаеться iз другого, а перший бункер мютить таку кiлькiсть матерiалiв, яга гарантують своечасне поповнення запаав. Як ттьки запас в другому бункерi заганчуеться, оформлюеться нове замовлення. Суть двох бункерноï системи полягае в такому розподУ запасу, при якому одна його частина виконуе роль резерву, який витрачаеться ттьки на протязi перюду виконання чергового замовлення;
- одно бункерна система фунтуеться на перюдичному поповненн запасу незалежно вiд рiвня, до якого вiн впав. При цьому запас поповнюеться до ранше встановленого максимального рiвня, тобто до заповнення бункера.
У виробничiй сферi розвинутих краж спостерiгаються такi напрями ефективного господарювання:
- здмснення диференщацп продукцiï на кiнцевиx стадiяx виробничого процесу, фунтуючись на типових комплектуючих;
- використання переваг масового виробництва не на стадп складання, а на стадп виробництва комплектуючих;
- максимальне задоволення попиту споживачiв на стадп вибору товару для виробництва [5, с. 149].
Проте сьогодн все бтьшого поширення набувають гнучга теxнологiï на цеховому рiвнi та новi методи управлiння запасами «Точно в строк» або «Канбан».
«Точно-в-строк» - це пiдxiд до управлЫня запасами на основi ефективноï доставки компонен^в на виробництво в той момент, коли вони потрiбнi. ВЫ асощюеться з японським економiчним дивом тсля Другоï свiтовоï вiйни i являе собою один iз прийомiв управлiння якiстю, введений корпорацiею Toyota Motor i групою Kawasaki Heavy Industries. «Точно-в-строк» - суттевий елемент «худого», або бережливого, виробництва.
З розвитком комп'ютерних технолопй, що дозволяли обробляти бтьш значн обсяги даних, американц висунули щею планування потреб в матерiалаx (MRP), що припускае поставку в мiру необxiдностi призначених для збирання окремих деталей продукту. Але японц пшли далi i запропонували систему канбан, або «точно-в-строк», яка точнше, ыж MRP, визначала час прибуття матерiалiв на виробництво. Мета канбан - нульовi запаси. Концепщя нацiлена на створення системи, що забезпечуе доставку компонен^в для завершення саме в той момент, коли це необхщно, що скорочуе витрати на пщтримку запаав. Якщо у минулому виробничий менеджмент придтяв особливу увагу замовленням матерiалiв в економiчно виправданих кiлькостяx, то нова модель спираеться на комп'ютерн технологи - головним для не: е часовий графк, а не обсяги запаав [10].
Використовуючи систему, яка приймае компоненти тод^ коли вони необхщы, пщхщ «точно-в-строк» рiзко скорочуе обсяг капралу, пов'язаного з нед^чими запасами, що пiдвищуе ефективнiсть i знижуе витрати. Однак пiдxiд «точно-в-строк» впровадити не просто. Впровадження системи «точно-в-строк» мае бути скоординовано з розвитком Ыших систем управлЫня виробництвом i матерiалами. З точки зору технки, процедур та управлiння вона вимагае:
- уваги до даних, Ыформацп та комункацм;
- оцЫки вимог, необxiдниx для змiн у структурi виробництва, роботi з матерiалами, виробничих процесах та збутi;
- вдосконалення методiв контролю витрат на поставки;
- перегляду умов партнерства з постачальниками i можливостей для стратепчного спiвробiтництва.
Необxiднi бачення всього процесу в цтому, а також послщовний стратегiчний курс в цтях полiпшення продуктивностi та ефективностi на кожному операцмному рiвнi, щоб створити конкурентоспроможну ланцюжок поставок. Метод «точно-в-строк» ефективний, якщо ефективна весь виробничий ланцюжок [10].
Загалом ефективне управлЫня виробничими запасами визначаеться: зменшенням виробничих втрат через дефщит матерiалiв, прискоренням оборотност цього елемента оборотних коитв, зведенням до мiнiмуму надлишкiв запаав мaтерiaлiв, що збiльшують вартiсть операцм i вiдволiкають дефiцитнi грошовi кошти, зниженням ризику старiння й псування матерiалiв, зниженням витрат на збереження виробничих запаав [7].
Висновок. Анaлiз л^ературних джерел показуе, що юторично видiляють три основнi концепцiï рiвня запасiв на пiдприемствi: мaксимiзaцiï, оптимiзaцiï, мiнiмiзaцiï.
Нaйбiльш розповсюдженими системами управлЫня запасами е тaкi: з фксованою величиною замовлення; з фiксовaним Ытервалом часу мiж замовленнями. 1снують також пбриды системи, а саме: система з встановленою перiодичнiстю поповнення запайв до встановленого рiвня; система «мУмум-максимум»; оперативного упрaвлiння; опцiонного поповнення; система iз необов'язковим поповненням; двох бункерна система; одно бункерна система. Широкого розповсюдження набула японська концепция «точно в строк».
Проте запорукою устху будь-якоï системи упрaвлiння виробничими запасами на пiдприемствi е правильно оргаызовувана iнфрaструктурa господарства, що передбачае рацюнальне використання зaпaсiв, контроль за 1'х формуванням та ефективний пiдбiр i розстановку квaлiфiковaних фaхiвцiв з питань мaтерiaльно-технiчного забезпечення.
Лiтература
1. Гапека С. Основн1 принципи та завдання управлння виробничими запасами на п1дприемств1 / С. Гапека. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2488
2. Гур'янова А.О. Проблеми управлння виробничими запасами пдприемств /А.О. Гур'янова. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://conf-cv.at.ua/forum/85-823-1
3. Крушельницька О.В. Управлння матер1альними ресурсами: [навчальний поабник] / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 162 с.
4. Олянчук Р.С. Удосконалення системи управлння виробничими запасами на промислових пдприемствах / Р.С. Олянчук. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=65212
5. Паачник В. Г. Орган1зац1я виробництва: [навчально-методичний поабник] / В. Г. Паачник, О. В. Аклна. - Кию: Центр навчально'1'лтератури, 2005. - 248 с.
6. Пономарьова Ю.В. Логстика: [навчальний поабник]/Ю.В. Пономарьова. - Кив : Центр навчально'1'лтератури, 2003. - 192 с.
7. Попазова О.В. Шляхи полпшення управлння виробничими запасами / О.В.Попазова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/23_SND_2008/Economics/26529.doc.htm
8. Смиричинський В. В. Основи логстичного менеджменту: [навчальний поабник] / В. В. Смиричинський, А. В. Смиричинський. - Тернопль : Економ1чна думка, 2000. - 240с.
9. Стерлигова А.Н. Роль управления запасами в организации успешного бизнеса / А.Н. Стерлигова // Логистика сегодня. - 2004. - №1. - С. 48-59.
10. «Точно-в-срок» или канбан. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.eksword.ru/poleznoe-dlja-biznesa/strategicheskoe-upravlenie/kanban.shtml
11. Чейз Ричард Б. Производственный и операционный менеджмент / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. - [8-е изд.: пер. с англ.]. - М. : Издательський дом "Вильямс», 2001. - 704 с.
12. Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами: [пер. с англ.] / Дж. Шрайбфедер. - М. : Альпина бизнес Букс, 2005. - 304 с.
References
1. Hapeka S. Osnovni pryntsypy ta zavdannia upravlinnia vyrobnychymy zapasamy na pidpryiemstvi [Basic principles and objectives of inventory management in the enterprise] : http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2488
2. Hur'ianova A.O. Problemy upravlinnia vyrobnychymy zapasamy pidpryiemstv [Problems in the management of inventory enterprises] : http://conf-cv.at.ua/forum/85-823-1
3. Krushelnytska O. V. Upravlinnia materialnymy resursamy: [navchalnyi posibnyk] : [Material management]. K. : Kondor, 2003. 162 s.
4. Olianchuk R.S. Udoskonalennia systemy upravlinnia vyrobnychymy zapasamy na promyslovykh pidpryiemstvakh [Improving the management of inventory in industrial plants]. : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=65212
5. Pasichnyk V.H., Akilina O.V. Orhanizatsiia vyrobnytstva: [navchalno-metodychnyi posibnyk] : [Organization of production]. Kyiv : Tsentr navchalnoi literatury, 2005. 248 s.
6. Ponomarova lu.V. Lohistyka: [navchalnyi posibnyk] : [Logistics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2003. 192 s.
7. Popazova O.V. Shliakhy polipshennia upravlinnia vyrobnychymy zapasamy [Ways to improve the management of inventory]. : http://www.rusnauka.com/23_SND_2008/Economics/26529.doc.htm
8. Smyrychynskyi V.V., Smyrychynskyi A.V. Osnovy lohistychnoho menedzhmentu: [navchalnyi posibnyk] : [Principles of logistics management]. Ternopil : "Ekonomichna dumka», 2000. 240s.
9. Sterligova A. N. Rol' upravlenija zapasami v organizacii uspeshnogo biznesa : [The role of inventory management in the organization of a successful business]. // Logistika segodnja.2004. №1. S. 48-59.
10. «Tochno-v-srok» ili kanban [«Just-in-Term» Or kanban]. : http://www.eksword.ru/poleznoe-dlja-biznesa/strategicheskoe-upravlenie/kanban.shtml
11. Richard B. Chejz, Nikolas Dzh. Jekvilajn, Robert F. Jakobs Proizvodstvennyj i operacionnyj menedzhment : [Production and operations management]. [8-e izd.: per. s angl.]. M. : Izdatel's'kij dom "Vil'jams», 2001. 704 s.
12. Shrajbfeder Dzh. Jeffektivnoe upravlenie zapasami: [per. s angl.] : [Effective inventory management]. M. : Al'pina biznes Buks, 2005. 304 s.
В1ДОМОСТ1 ПРО АВТОРА
Рiзник В'ячеслав Володимирович - кандидат педагопчних наук, доцент кафедри профе^но^ освiти
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iменi Григеря Сковороди».
вул. Миру 4, кв. 28, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Украша.
E-mail: Slava-Riznuk@vandex.ru
СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРЕ
Резник Вячеслав Владимирович - кандидат педагогических наук, доцент кафедры профессионального образования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды».
ул. Мира 4, кв.28, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина.
E-mail: Slava-Riznuk@yandex.ru
