CC BY
33
УДК 339.91 001:10.5281/1впоёо.3335944
ГАЛАСЮК В.В.
Методолопчш основи оцшювання ефективностi економiчноi спецiалiзацм краши
Предмет домдження. Предметом дослдження е теоретико-методичн п'1дходи до визначен-ня р'вня ефективност м1жнародно! спец1ал1зацн крани.
Мета до^дження - розкрити сутнсть концепцИ економ1чно! складност та продуктового простору як основи розвитку нацюнальних господарських систем, визначити ефективнсть економ'ч-но'1' спец1ал1зацн Украни, сформувати теоретичн'1 засади та практичн рекомендаци для полпшення економ1чно! спец1ал1заци / прискорення економ1чного зростання Украни.
Методи досл'1дження. Методолопчы принципи, на як спираеться дослдження, охоплюють комплекс загальнонаукових та спец\альних методов наукового пзнання, включаючи пор'вняльний та статистичний анал'з, ¡ндексний метод / метод анал'зу часових ряд\в.
Результат роботи. У статт'1 розглянуто новтнй методологчний /нструментарй оцнки рол'1 та мсця кран свту у м'жнародному подл прац\, а також Iхнього потенциалу забезпечувати високий р'вень добробуту населення. Проанал'зовано концепцию продуктового простору, що демонструе ¡снуюч1 виробнич'1 можливост'1 крани. Наведено характеристики р'зних продуктових груп кр'зь призму 1х економ1чноI складност та здатност виступати джерелом випереджаючого розвитку. Узагальнено ознаки «неяксних» вид1в економ1чноI д1яльност'1 як предмету м1жнародно'1 спец\ал-зацИ крани. На основ'1 досл'щжуваних методолопчних засад проанал'зовано ¡снуючу економ'чну спец\ал'1зац\ю Украни та потенциал П полпшення. Наголошено на доцльност цлеспрямованого використання економ1чноI пол 'тики «модернзацйного» типу для полпшення економ1чноI спец\а-л'зацп та прискорення економ1чного зростання кра1ни та акцентована загроза зниження склад-ност економки та втрати потенциалу економ1чного зростання у випадку «пол'тики невтручання».
Висновки. Концепция економ1чноI складност та продуктового простору - Грунтовний методичний базис опису / пояснення ¡сторичних законом1рностей економ1чного розвитку. Ран1ше економ'чна тео-р'я не мала належноI методологи / ¡нструментарю для комплексного пояснення причини кардинально р'зних економ'чних траекторй р'зних кран св 'иу. Застосування концепцИ продуктового простору та економ1чноI складност показуе неефективн'сть економ1чноI спещал'зацИ Украни, доводить можли-всть успшних структурних трансформац1й економки, застергае вщ загрози втратити потенциал еко-ном1чного зростання у випадку «полтики невтручання», аргументуе доцльн'ють цлеспрямованого використання полтики «модерн'зацйного» типу для прискорення економ1чного зростання крани.
Ключов-! слова: продуктовий прост1р, економ'чна складнсть, економ'чна спещал'защя, екс-портний кошик, виробнича структура, ВВП.
ГАЛАСЮК В.В.
Методологические основы оценки эффективности экономической специализации страны
Предмет исследования. Предметом исследования является теоретико-методические подходы к определению уровня эффективности международной специализации страны.
Цель исследования - раскрыть сущность концепции экономической сложности и продуктового пространства как основы национальных хозяйственных систем, определить эффективность экономической специализации Украины, сформировать теоретические основы и практические рекомендации по улучшению экономической специализации и ускорения экономического роста Украины.
Методы исследования. Методологические принципы, на которые опирается исследование, охватывают комплекс общенаучных и специальных методов научного познания, включая сравнительный и статистический анализ, индексный метод и метод анализа временных рядов.
Результаты работы. В статье рассмотрен новейшый методологический инструментарий оценки роли и места стран мира в международном разделении труда, а также их потенциала обес-
печивать высокий уровень благосостояния населения. Проанализирована концепция продуктового пространства, что демонстрирует существующие производственные возможности страны. Приведены характеристики различных продуктовых групп сквозь призму их экономической сложности и способности выступать источником опережающего развития. Обобщены признаки «некачественных» видов экономической деятельности как предмета международной специализации страны. На основе исследуемых методологических основ проанализировано существующую экономическую специализацию Украины и потенциал ее улучшения. Отмечено целесообразность целенаправленного использования экономической политики «модернизационного» типа для улучшения экономической специализации и ускорения экономического роста страны и акцентировано угрозу снижения сложности экономики и потери потенциала экономического роста в случае «политики невмешательства».
Выводы. Концепция экономической сложности и продуктового пространства - основательный методический базис описания и объяснения исторических закономерностей экономического развития. Ранее экономическая теория не имела надлежащей методологии и инструментария для комплексного объяснения причины кардинально различных экономических траекторий разных стран мира. Применение концепции продуктового пространства и экономической сложности показывает неэффективность экономической специализации Украины, доказывает возможность успешных структурных преобразований экономики, предостерегает от угрозы потерять потенциал экономического роста в случае «политики невмешательства», аргументирует целесообразность целенаправленного использования политики «модернизационного» типа для ускорения экономического роста страны.
Ключевые слова: продуктовое пространство, экономическая сложность, экономическая специализация, экспортная корзина, производственная структура, ВВП.
HALASIUK V.V.
Methodological grounds for assessment of effectiveness of economic specialization of a country
Subject of study. The subject of the study is theoretical and methodical approaches to determining the level of effectiveness of country's international specialization.
The purpose of the study is to reveal the essence of economic complexity and product space concepts as the basis for the national economic systems development; to determine the effectiveness of the economic specialization of Ukraine; to formulate theoretical principles and practical recommendations for improving economic specialization and accelerating Ukraine's economic growth.
Research methods. The methodological principles the research relies on include a set of general and special methods of scientific knowledge, including comparative and statistical analysis, index method and time series analysis method.
Results. This article looks into modern methodological toolkit to assess the role and place of a country in global labor distribution, as well as the country's potential to ensure a high level of prosperity of its people. It analyzes the concept of product space that demonstrates the existing industrial capacity of a country. The paper exhibits the characteristics of different product groups through the prism of their economic complexity and ability to serve as a source of accelerated growth. It generalizes the characteristics of «low quality» economic activities as the subject of international specialization of a country. The article analyzes the existing economic specialization of Ukraine and its potential for improvement. The work emphasizes the reasonableness of a targeted use of «modernizing» type of economic policy to improve economic specialization and to accelerate economic development of the country and it also accentuates the threat of decrease in economic complexity and loss of economic growth potential in case of laissez-faire policy.
Conclusions. The economic complexity and product space concepts are solid methodological basis for describing and explaining the historical laws of economic development. Earlier, the economic theory didn't have proper methodology and tools to comprehensively explain radically different
economic trajectories in different countries of the world. The application of economic complexity and product space concepts shows the ineffectiveness of economic specialization of Ukraine, proves the possibility of successful structural transformations of the economy, warns against the losing potential of economic growth in the case of «non-interference policy», arguing the expediency of purposeful use of the «modernization» type of policy to accelerate the country's economic growth.
Key words: product space, economic complexity, economic specialization, export basket, production structure, GDP.
Постановка проблеми. Засадниче значения еконо1^чно! спецiалiзацN як рyшiя розвитку мют та держав простежуеться в юторп людства ще з ча-^в зародження катталютичних вщносин. Зокре-ма, всесвп"ньовщомий професор Ерк Райнерт в результат аналiзy економiчноí' полiтики та юторп рiзних кра!н свiтy за понад 500 роюв засвщ-чив, що рiзнi види господарсько! дiяльностi якю-но рiзняться мiж собою як джерела добробуту для нацiональних економiк [1]. Спецiалiзацiя на одних видах економiчноí' дiяльностi та продуктах з часом приносить добробут, а на Ыших - бiднiсть. Ерiк Райнерт наголошуе, що всi без винятку багат кра!ни забагатiли однаковим способом, на основi сптьно! для всiх них стратеги, яка полягае у вщмо-вi вiд сировинно! орieнтацм виробництва й експор-ту на користь розбудови обробно! промисловостi.
Bтiм, для сучасно! економiчноí' думки не менш важливим е формування Грунтовно! методоло-пчно! бази, здатно! об'ективно пояснити виявлен iсторичнi закономiрностi i дати вичерпн вщповг дi на гострi та злободеннi питання, якi стосуються поглиблення економiчноí' нерiвностi мiж кра!на-ми свiтy на сучасному етап глобалiзацií' свтово-го господарства. Видатним здобутком у цiй царинi вбачаеться розроблена професорами Хаусман-ном з Гарвардського уыверситету та 1дальго з Массачусетського технолопчного iнститyтy кон-цеп^я економiчноí' складностi (продукцп та госпо-дарського комплексу в цiломy), яка за своею суттю вiдображаe економiчнy спецiалiзацiю та техноло-гiчний рiвень розвитку на нацiональномy рiвнi [2].
Дедалi наростаюча дивергенцiя ВВП на душу населення Укра!ни та 6С обумовлюе актyальнiсть дослiдження сyтностi та можливостей застосу-вання концепцп економiчноí' складностi з метою полiпшення економiчноí' спецiалiзацií' та приско-рення економiчного зростання Укра!ни, а також вщповщного пiдвищення добробуту громадян.
Анал'1з останшх досл'!джень i публ^ацт. Разом з вищевказаними вченими розробкою методологiчного базису для аналiзy економiч-
но! спецiалiзацií' як джерела нацiонального добробуту займались таю науковщ як: Б. КлЫджер та А. Барабашi [3], К. Антонеллi [4], А. □моз [5], Д. Хартманн [6], М.С. Марiанi [7], А. Абдон [8], Б. ФеррарУ [9] та Ышк Biддаючи належне ю-нуючим глибоким напрацюванням у даый сфе-р^ необхiдно зазначити, що дослiдження еконо-мiки Укра!ни крiзь призму концепцп економiчно! складностi досi не знайшло свого втiлення в нау-кових публка^ях свiтових чи вiтчизняних вчених, що визначае необхiднiсть напрацювання Грун-товного доробку у даному напрямку.
Мета статл полягае у розкритт сутност концепцп економiчноí' складностi та продуктового простору як основи розвитку нацюнальних гос-подарських систем, у визначенн ефективностi економiчноí' спецiалiзацi! Укра!ни та у формуванн теоретичних засад та практичних рекоменда^й для полiпшення економiчно! спецiалiзацií' i при-скорення економiчного зростання Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. 1дальго, КлЫ-гер, Барабашi та Хаусманн запропонували у 2007 роц концепцiю продуктового простору, яка дозволила перейти вщ визнання важливост та концептуально! диферен^ацп економiчноí' спе-цiалiзацi! до ктькюного вимiрювання економiчно! складностi, и вiзyалiзацií' та Ытерпретацп еконо-мiчноí' спецiалiзацi! кра!н i регiонiв [3].
Продуктовий прос^р у формi мережево! мапи демонструе iснyючi виробничi можливостi кра!ни та близькi до них товари, на яких кра!на теж може спецiалiзyватись завдяки вже наявним продук-тивним знанням. 1нтерпретуючи товари як вттен-ня продуктивних знань чи здатностей, дослщники наголошують, що «кра!ни не просто виробляють товари та послуги, яких вони потребують. Вони виробляють те, що вони здатн виробляти» [2]. Пов'язан мiж собою продукти мають спiльний на-бiр необхiдних для !х виробництва продуктивних знань чи здатностей. Ймовiрнiсть того, що кра!-на зможе виробляти певний продукт залежить вщ того, насктьки близько вiн у продуктовому про-
CTopi вщ продyктiв, як краТна вже виробляе. Про-слше кажучи, легше перейти вщ сорочок до блузок, аыж вiд сорочок до двигуыв [2].
Продуктовий простiр дуже неоднорщний. Продук-ти з найвищим рiвнeм eкономiчноí складностi (про-дyкцiя машино- приладобудування, xiмiчноí галу-3i) розташован в щiльномy i наповненому багатьма зв'язками цeнтрi продуктового простору. Перифе-рiю продуктового простору займають продукти з найменшою eкономiчною складнiстю (мЫеральна та аграрна сировина, сiльгосппродyкцiя), як мають невелику кiлькiсть зв'язкiв з Ышими продуктами.
Хаусманн, 1дальго та Ы. eмпiрично довели, що чим ближчими до центру продуктового простору е продукти, на яких спeцiалiзyeться краТна, тим ви-ще складнють eкономiки та рiвeнь доxодiв i одно-часно бiльшe можливостей для розвитку i дивер-сифкацм нацюнального виробництва та експорту.
«Антонiо Серра у 1613 роц сформулював рецепт багатства краТни так: багатство складаеться зi зростаючоТ вiддачi та максимального розподг лу працi, тобто зi збiльшeння чисeльностi профeсiй та видiв дiяльностi», - пiдкрeслю8 Райнерт, поси-лаючись на xрeстоматiйний приклад Англм, яка ще ранiшe послуговувалася ^ею мyдрiстю на практицi аби забагалти [1]. Якщо в середин XV ст. було ви-везено 32 тис. м0юв шeрстi та близько 5 тис. кус-юв тканини, то в сeрeдинi XVII ст. - 122 тис. кусюв сукна i тiльки 5-6 тис. м0юв шeрстi. У 1614 ро-цi експорт шeрстi взагалi заборонили [10, с. 123].
О^м емтричного пiдтвeрджeння iдeй великих eкономiстiв вщ Серра до Райнерта про визначну роль eкономiчноТ спeцiалiзацií для eкономiчного yспixy краТни, автори «Атласу eкономiчноТ склад-ностi» запропонували мeтодологiю ктьюсноТ оцiнки eкономiчноí складносл кожного продукту. Тепер з великим ступенем впевненосл можна сказати яю товари i послуги прирiкають краТну на «щyрячi перегони» та спeцiалiзацiю на бщносл, а якi навпаки створюють добробут i довгострокову перспективу розвитку. ДомЫування тих чи iншиx продуклв у виробничiй стрyктyрi краТни формуе ТТ eкономiчнy спeцiалiзацiю, а вона, в свою чергу, обумовлюе добробут чи бщнють населення.
Дослiдникам з Гарвардського уыверситету та Массачусетського тexнологiчного iнститyтy, ви-користовуючи алгоритм Розвелла-Бергстрома, вдалося об'еднати близько 800 товарниx позицiй згiдно класифкацм SITC4 у 34 гомогенн за еко-номiчною складнiстю продyктовi групи (табл. 1).
Як видно з табл. 1, переважна частка украТн-ського експорту зосереджена на низькиx щабляx eкономiчноí складносл, що обумовлюе низькi по-казники душового доxодy в Укра'У. Розташування украТнського експорту переважно на сировинниx сxодинкаx з притаманною Тм низькою eкономiчною ск.паднiстю стримуе розвиток украТнськоТ eкономi-ки. Адже ^ сировиннi товари, що складають левову частку експортного кошику УкраТни, мають не лише низький рiвeнь складносл, а й низьку зв'язнють з iншими товарами. А чим менша ця зв'язнiсть продyктiв, яю виробляе краТна, тим складнiшe Тй ди-вeрсифiкyвати виробництво та експорт, тим важче розвивати ядро продуктового простору, яке якраз i здатне забезпечити швидке зростання eкономiки та високий рiвeнь добробуту населення.
Biдк.павши по о^ абсцис середню зв'язнiсть про-дуктовоТ групи (середня близькiсть продyктiв групи до yrix iншиx продyктiв), а по оа ординат - середню eкономiчнy складнiсть продyктiв групи, автори «Атласу складносл eкономiки» довели надзвичайно високу позитивну кореляцю циx парамeтрiв - чим ближче продукт до центру продуктового простору, тим вище його рiвeнь складностi i рiвeнь зв'язностi теж. Такi продукти е як кращим джерелом добробуту, так i найлiпшими «точками зростання» в пер-спeктивi. До такиx груп «продyктiв-чeмпiонiв» належать, передуам, машини, xiмiчна продyкцiя, котли, нафтоxiмiя, целюлозний папiр, лiтаки, бу-дiвeльнi матeрiали та обладнання, судна, молочы продукти, мeталопродyкцiя, агроxiмiкати. Найпри-мiтивнiшими продуктами за даною методикою е нафта, аграрна та мЫеральна сировина.
УкраТнський експортний кошик наповнений продуктами низькоТ eкономiчноí складностi з пе-риферГТ продуктового простору (Рис. 1).
Спeцiалiзацiя на такиx продyктаx несе весь на-бiр ознак «нeякiсниx» видiв eкономiчноí дiяльностi:
• спадна вщдача. Ця особливiсть ывелюе eфeктивнiсть eкономiки в довгостроковiй пер-спeктивi та блокуе ТТ сталий розвиток;
• досконала (цЫова) конкуренфя. B yмоваx цi-новоТ конкуренцм eкономiчна дiяльнiсть з часом все бтьше нагадуе «щyрячi перегони»;
• низький тexнологiчний рiвeнь. Тexнологiчнe вщставання - важкий тягар на шляxy соцiально-eкономiчного розвитку;
• мала ктькють зв'язкiв, низька синeргiя. Ба-зовi галyзi замiсть того, щоб бути каталiзаторами одна для одноТ, iзольовано працюють на експорт
Таблиця 1. Характеристика продуктовых груп за шдексом складностi
Середне Кшькють Обсяг Частка у
Товары групи значення товарних СВ1Т0В01 СВ1ТОВ1И
PCI1 позицш торпвлР торгiвлi
Продукц1я машинобудування 2,54 125 4,4 трлн 20,29%
Електричн машини й устаткування 2,25 52 3,6 трлн 16,71%
Нафта -2,08 4 2,3 трлн 10,49%
Продукц1я х1м1чно! галуз1 промисловост1 2,52 64 1,6 трлн 7,47%
1нша х1м1чна продукц1я 1,67 24 1,2 трлн 5,49%
Буд1вельн1 матер1али й обладнання 0,77 44 1,1 трлн 5,23%
М1неральн1 ресурси -0,59 48 1,1 трлн 5,01%
Предмети одягу3 -0,43 42 1,1 трлн 4,63%
Продукц1я харчово! промисловост1 -0,07 26 603 млрд 2,74%
Метали 1вироби з них 0,76 17 496 млрд 2,26%
Л1тальн1 апарати 1,48 10 440 млрд 2,00%
Не класифковаы товари 0,93 36 426 млрд 1,94%
Зернов1 культури та рослины олИ' -0,34 21 295 млрд 1,34%
Побутова й оф1сна технка 1,16 23 250 млрд 1,14%
М'ясо та яйця 0,64 23 242 млрд 1,10%
Судна 0,83 8 232 млрд 1,05%
Нафтох1м1чна продукц1я 1,22 5 220 млрд 1,00%
Котли 1,56 14 193 млрд 0,88%
Риба 1 морепродукти -1,23 11 191 млрд 0,87%
Текстиль 1тканини 0,18 32 189 млрд 0,86%
Троп1чн1 стьгосппродукти -1,95 16 190 млрд 0,86%
Вуг1лля 0,21 6 183 млрд 0,83%
Р1зноман1тна с1льгосппродукц1я -0,79 22 170 млрд 0,78%
Коштовне кам1ння 0,02 4 170 млрд 0,77%
Целюлозно-паперова продукц1я 1,77 11 148 млрд 0,67%
Добрива, 1нсектициди й Ыша х1м1чна продукц1я для стьського господарства 0,4 13 141 млрд 0,64%
Молоко 1 молочн1 продукти 1,14 7 134 млрд 0,61%
Пиво, спирты напо! та сигарети 0,07 6 124 млрд 0,57%
Неорган1чн1 сол1 та кислоти -0,22 10 117 млрд 0,53%
Бавовна, рис, соя -2,25 18 96 млрд 0,44%
Тютюн -1,46 6 64 млрд 0,29%
Вироби з1 шк1ри -0,85 14 53 млрд 0,24%
Фрукти -0,58 4 45 млрд 0,21%
Тваринн1 волокна -0,85 7 12 млрд 0,06%
Примтки: 1. РС1 - iндекс складност продукту (product complexity index).
2. Обсяги свггово/ торгiвлi наведен в доларах США.
3. Орим кольором видленi товарн групи, в яких зосереджена основна частка експорту Украни.
в pexHMi сировинного донорства для виробничих систем Ыших краТн;
• вичерпування природних рeсyрсiв. УкраТна у 2018 роф експортувала майже на 40% бтьше зернових, нiж у 1990 рощ
• значний «еколопчний вiдбиток». Той, хто ба-чив украТнськ Карпати з л^аку, не потребуе до-даткових пояснень того, як вплинув на еколопю багаторiчний експорт люу-кругляка до його заборони на рiвнi закону;
• неквалiфiкована й низькооплачувана праця. Найбтьш талановитi, працьовит й заповзятли-вi емiгрyють, а професор в Укра!ы заробляе мен-ше, нiж збиральник полyницi в Польщу
• скорочення людського катталу. Бюджет одного лише Мюнхенського Техычного Уыверси-тету - €1,3 млрд, що не набагато менше за весь освiтнiй бюджет Укра!ни.
«Цiна» хибно! економiчно! спецiалiзацií' Укради - чотирикратне вiдставання доходу укра!н-Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (216)/2019 43
eat Wood Vehicles № Plastics
i-t4% | tm |
ArtciaB Copper
of iron «steel
10.43% T LrMT
iron ana steel
Рисунок 1. Деталiзована структура експорту УкраКни та свропейських краш-сус^в
ця вiд найближчиx 8вропeйськиx сyсiдiв. I це при майже аналопчному рiвнi цiн на бiльшiсть това-рiв. Але важливим е не лише ситуафя станом на зараз, а й перспектива ТТ змЫи. На основi дослг джень Хаусманна, 1дальго та íxнix колег у Цeнтрi мiжнародного розвитку Гарвардського уыверси-тету створили систему, яка вiзyалiзye продукто-вий простiр рiзниx краТн свiтy.
Порiвнюючи мапи eкономiчноí складносл Укра-Тни, Туреччини та Польщi можна поглибити розу-мiння ситуацм. Рiч у тому, що Польща та Туреччина, на вiдмiнy вщ УкраТни, мають дуже щiльний центр продуктового простору, де знаxодяться продук-ти з найвищим рiвнeм eкономiчноТ складносл та численними взаемозв'язками. УкраТнський про-дуктовий простiр значно тьмяыший та прогля-даеться переважно на периферм, де розташованi сировиннi товари, яю xарактeризyються низькою eкономiчною складнютю та зв'язанiстю.
Це означае, що Польщi i Тyрeччинi значно лег-ше нарощувати виробничi можливостi та роз-
вивати «якiснi» види eкономiчноТ дiяльностi. Це подiбно до того, як у грi в шаxи важливо зайня-ти власними ф^урами центр шаxiвницi, щоб по-силити позицп та одночасно максимiзyвати май-бyтнiй маневр. Користуючись цi8ю аналопею можна сказати, що yкраíнськi ф^ури знаxодять-ся по краяx шаxового поля та скyтi у виборi на-стyпниx крокiв. Отже, УкраТна суттево вiдста8 вiд Туреччини чи Польщi не лише за рiвнeм до-бробуту, а й за можливостями розвитку вироб-ничоТ структури та диверсифкацп eкономiки, а отже й за можливостями eкономiчного розвитку. B украТнському продуктовому просторi значно менше «паросткiв» корисниx видiв eкономiч-ноТ дiяльностi, ыж у сyсiднix 8вропeйськиx краТн. Причому зараз 'fx нав^ь менше, аыж було 10 чи 20 роюв тому.
Це як замкнене коло - чим примiтивнiшe ви-робнича структура, тим менше вона мае «точок зростання». Чим менше «точок зростання» - тим слабша eкономiчна динамiка i менше додаткове
живлення економiчно'í системи. З часом вщста-вання вщ конкyрентiв, якi нарощують складнють економiки, лише зростае. Наздогнати стае все важче, а контраст економiчних траектор^ набу-вае особливого рельефу. Укра!на, Польща i Ту-реччина «стартували» в 1990-му роцi практично з однакового рiвня ВВП на душу населення (Рис. 2). Драматична рiзниця !хых економiчних траек-тор^ стала наслiдком принципово рiзних струк-турних зрушень у !хых виробничих можливостях.
Якщо придивитися до еволюцп продуктового простору цих трьох кра!н-сусрв Укра!ни протя-гом 20 роюв, чiтко простежуеться, що Польща i Туреччина розвинули високотехнологiчне ядро власно! економiки, а Укра!на - аграрну пери-ферiю продуктового простору. В результат i Туреччина, i Польща суттево пiдвищили складнiсть сво!х економiк, полiпшили власну економiчнy спецiалiзацiю, завдяки чому бiльш нiж в чотири рази наростили душовий дохщ. Укра!на ж за цi 20 роюв ледве зрушила з мюця економiчно. Це е за-кономiрним наслiдком проведення косметичних реформ та нехтування цтеспрямованим форму-ванням правильно! «професп» кра!ни.
Поряд з цим, необхщно зазначити, що авто-ри атласу економiчно! складностi бачать Укра!ну
одним зi свiтових лiдерiв економiчного зростання у майбутньому. На перших сходинках за потен-цiалом зростання: ^я, Уганда, Египет, 1ндоне-зiя. Дослiдники з Центру мiжнародного розвитку Гарвардського уыверситету дiйшли висновку, що кра!ни, рiвень доходiв в яких занизький вщнос-но рiвня складност !х економiки, зростатимуть швидше за Ыших [2].
За потенцiалом зростання Укра!на на першо-му мюц в 6вропi. У п'ятiрцi потенц^них «чемпiонiв зростання» в 6вропi також Сербiя, Боснiя i Герцеговина, Бторусь та Молдова. Хаусманн, 1дальго та колеги-дослiдники наголошують, що ситуа^я, коли поточний рiвень доходiв суттево нижче того, який би можна було очкувати, виходячи з виробничих можливостей, свiдчить про високий потен-цiал зростання ВВП на душу населення (Рис. 3).
Однак попри те, що ми вже багато роюв фксуемо великий економiчний потен^ал Укра!ни, замiсть його реалiзацi'í шляхом прискореного зростання спостер^аеться його згасання через подальшу технолопчну примiтивiзацiю економiки. За рiвнем реального ВВП на душу населення Укра!на обг ймае 116-ту сходинку в свт, а за рiвнем склад-ностi економiки значно вищу 47-му. Але проблема в тому, що замють висхщного тренду Укра!ни
Рисунок 2. Динамiка ВВП на душу населення Украши, Польщi i Туреччини у 1990-2017 роках (за паритетом кутвельно! спроможносл)
Рисунок 3. Потенцшш лiдери економiчного зростання [11]
у свтовому господарствi спостерiга8ться низхщ-ний тренд в ренкiнгy складност економiки. Якщо у 2000 роц Укра!на обiймала 31-у позицiю в свг тi за рiвнем складност економiки, то у 2016 ро-цi вона перебувала вже на 47 мюцк Замiсть при-скореного зростання економка примiтивiзy8ться, потенцiал не реалiзyeться, а згасае.
Це свщчить про те, що проблема розриву мiж потенцiйним (виходячи зi складност економг ки) та реальним економiчним зростанням не вирiшy6ться автоматично, сама по собк Якщо не докладати цiлеспрямованих зусиль на рiв-н державно! полiтики, замiсть того, щоб швидше зростати, економiка просто опуститься на ниж-чий щабель складность Це вiдновить баланс мiж «профе^ею» кра!ни та и добробутом, але не шляхом «апгрейда» професп кра!ни, а через техноло-пчний «даyншифтiнг». Тож економiчним розви-тком треба керувати, застосовуючи економiчнy полiтикy «модернiзацiйного» типу, а не пускати хщ подiй самопливом, сподiваючись на «полiти-ку невтручання».
Висновки
Розробка концепцм економiчно'í складностi та продуктового простору сформувала Грунтовний методологiчний базис для опису i пояснення ю-торичних закономiрностей економiчного розвитку нацiональних господарських систем. Ран0е еко-номiчна теорiя не мала належно! методологи та Ы-стрyментарiю, щоб комплексно пояснити причини кардинально рiзних економiчних траектор^ рiз-них кра!н свiтy, розрiзняючи та кiлькiсно вимiрю-ючи «якють» рiзних видiв економiчно'í дiяльностi i продyктiв як джерел економiчного розвитку. За-стосування концепцм продуктового простору та економiчно'í складностi показуе неефективнють економiчно'í спецiалiзацi'í Укра!ни, яка пояснюе вiдставання вiд yспiшнiших кра!н-сусрв, доводить можпивють yспiшних структурних трансфор-мацiй економiки як дi8вого мехаызму розвитку, а також застерiга8 вщ загрози зниження склад-ностi економки та втрати потенцiалy економiчно-го зростання у випадку «полiтики невтручання» та наголошуе на доцiльностi цтеспрямованого ви-
користання eKOHOMiHHOi полiтики «модeрнiзaцiй-ного» типу для полтшення eKOHOMiHHOi cneöia-лiзaцií та прискорення eкономiчного зростання УкраТни i збiльшeння добробуту громадян.
Список використаних джерел
1. Reinent E.S. How Rich Countries Got Rich and Why Poor Countries Stay Poor / Erik S. Reinent. - London: Constable & Robinson, 2007.
2. Hausmann R. The Atlas of Economic Complexity: Mapping Paths to Prosperity / R. Hausmann, C.A. Hidalgo [Electronic Resource]. - Mode of access: https://atlas.media.mit.edu/static/pdf/atlas/ AtlasOfEconomicComplexity_Part_I.pdf.
3. Hidalgo C.A. The product space conditions the development of nations / C.A. Hidalgo, B. Klinger, A.-L. Barab6si, R. Hausmann // Science. - 2007. - Vol. 317(5837). - P. 482-487.
4. Antonelli C. Handbook on the Economic Complexity of Technological Change / C. Antonelli. - Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2011. - 567 p.
5. Simoes A.G. The Economic Complexity Observatory: An Analytical Tool for Understanding the Dynamics of Economic Development / A.G. Simoes, C.A. Hidalgo // Scalable Integration of Analytics and Visualization [Electronic Resource]. - Mode of access: file:///C:/ Users/Yevhen/Downloads/3948-16759-1-PB.pdf.
6. Hartmann D. Linking Economic Complexity, Institutions and Income Inequality / D. Hartmann, M.R. Guevara, C. Jara-Figueroa et all // World Development. - 2017. - Vol. 93. - P. 75-93.
7. Mariani M.S. Measuring economic complexity of countries and products: which metric to use / M.S. Mariani, A. Vidmer, M. Medo, Yi-C. Zhang // The European Physical Journal B. - 2015. - Vol. 88. - P. 293-301.
8. Abdon A. Product Complexity and Economic Development / A. Abdon, M. Bacate, J. Felipe, U. Kumar [Electronic Resource]. - Mode of access: https:// www.econstor.eu/bitstream/10419/57018/1/ 635921618.pdf.
9. Ferrarini B. // Structural Change and Economic Dynamics. - 2016. - Vol. 37. - P. 52-61.
10. Якобчук В.П. lсторiя eкономiки та eкономiчноí думки: Навч. nOci6. / В.П. Якобчук, Ю.В. Богоявлeн-ська, С.В. Тищeнко - К.: «^нтр учбовоТ лгтратури», 2015. - 476 с.
11. The Atlas of Economic Complexity: Global Rankings & Projections / Center for International Development [Electronic Resource]. - Mode of access: http://atlas. cid.harvard.edu/rankings/growth-projections/
References
1. Reinert E.S. How Rich Countries Got Rich and Why Poor Countries Stay Poor / Erik S. Reinert. - London: Constable & Robinson, 2007.
2. Hausmann R. The Atlas ofEconomic Complexity: Mapping Paths to Prosperity / R. Hausmann, C.A. Hidalgo [Electronic Resource]. - Mode of access: https://atlas.media.mit.edu/ static/pdf/atlas/AtlasOfEconomicComplexity_Part_I.pdf.
3. Hidalgo C.A. The product space conditions the development of nations / C.A. Hidalgo, B. Klinger, A.-L. Barabбsi, R. Hausmann // Science. - 2007. - Vol. 317(5837). - P. 482-487.
4. Antonelli C. Handbook on the Economic Complexity of Technological Change / C. Antonelli. - Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2011. - 567 p.
5. Simoes A.G. The Economic Complexity Observatory: An Analytical Tool for Understanding the Dynamics of Economic Development / A.G. Simoes, C.A. Hidalgo // Scalable Integration of Analytics and Visualization [Electronic Resource]. - Mode of access: file:///C:/ Users/Yevhen/Downloads/3948-16759-1-PB.pdf.
6. Hartmann D. Linking Economic Complexity, Institutions and Income Inequality / D. Hartmann, M.R. Guevara, C. Jara-Figueroa et all // World Development. - 2017. - Vol. 93. - P. 75-93.
7. Mariani M.S. Measuring economic complexity of countries and products: which metric to use / M.S. Mariani, A. Vidmer, M. Medo, Yi-C. Zhang // The European Physical Journal B. - 2015. - Vol. 88. - P. 293-301.
8. Abdon A. ProductComplexity and EconomicDevelopment / A. Abdon, M. Bacate, J. Felipe, U. Kumar [Electronic Resource]. - Mode of access: https://www.econstor.eu/ bitstream/10419/57018/1/ 635921618.pdf.
9. Ferrarini B. // Structural Change and Economic Dynamics. - 2016. - Vol. 37. - P. 52-61.
10. Yakobchuk V.P. Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky: Navch. posib. / V.P. Yakobchuk, Yu.V. Bohoiavlenska, S.V. Tyshchenko - K.: «Tsentr uchbovoi literatury», 2015. - 476 s.
11. The Atlas of Economic Complexity: Global Rankings & Projections / Center for International Development [Electronic Resource]. - Mode of access: http://atlas. cid.harvard.edu/rankings/growth-projections/
Даш про автора
Галасюк Виктор Валер1йович,
кандидат eкономiчниx наук, Голова Комтету Вeрxовноí' Ради УкраТни з питань промисловоТ полiтики та пщприем-ництва, Прeзидeнт УкраТнськоТ асоцацп Римського Клубу
e-mail: [email protected]
Данные об авторе Галасюк Виктор Валерьевич,
кандидат экономических наук, председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам промышленной политики и предпринимательства, Президент Украинской ассоциации Римского Клуба e-mail: [email protected]
Data about author Victor Halasiuk,
Candidate of Science (Economics), Chairman of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Industrial Policy and Entrepreneurship, President of the Ukrainian Association of the Club of Rome e-mail: [email protected]
