CC BY
17
5. ШФОРМАЦШЙИШ ТЕХНОЛОГИ
ГАЛУЗ1
УДК338.48 (477.8) Викл. М.Ю. Грицюк, магктр -Львiвський ДУБЖД;
доц. Л.1. Максимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА РИЗИКУ СТАНУ ГОСПОДАРСЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1 ТУРИСТИЧНОГО ОБ'СКТА
Розглядаеться методика визначення комплексного показника ризику стану господарсько" дiяльностi туристичного об'екта, що базуються на використанш теорп неч^ко" логiки, яка дае змогу провести класифшащю сукупного ризику шляхом роз-подiлу ризиково" множини на пiдмножини рiвня небезпеки ризику. Встановлено, що методи неч^ких множин дае змогу врахувати неповну, неточну, а часто i спотворену iнформацiю про стан господарсько" небезпеки, яю пiдстерiгають пiдприемства, а та-кож ймовiрнiсну природу зроблених при цьому висновюв про результати виршення проблем, у яких суб'ективна думка або ощнка експертiв мають ютотне значения при появi факту незрозумшосп та невизначеностi "" сутi.
Ключов1 слова: туристичний об'ект, стан господарсько" дiяльностi, комплекс-ний показник ризику, експертна ощнка, теорiя неч^ко" лопки, методи нечiтких множин, складна система управлшня, функцiй належностi нечiтких множин.
Сьогодш розроблення стратеги розвитку туристичного б1знесу у Кар-патському регюш неможливе без урахування ризику в будь-якому його про-яв1 [7, 8]. Вщом1 теоретичш дослщження р1зних вид1в ризику [1, 6, 11, 12, 17, 19, 22, 23] далек вщ достов1рност1, оскшьки розробити абсолютно точний показник ризику достатньо складно. Практика оцшювання будь-яких вид1в ризику [8, 22, 23] показуе, що багато сучасних задач управлшня не завжди вдаеться розв'язати класичними методами через значну складшсть математи-чних моделей, що "х описують. Тому, зазвичай, визначають вщносний показник ризику { пор1внюють його з середшм для вщповщно" галуз1 господарсько" д1яльность Здебшьшого вщом1 методи визначення показника ризику базуються на використанш експертних оцшок [3, 20]. Проте, останшм часом у публшащях з'явилися математичш методи [13, 14, 15, 16, 19, 17, 24], як да-ють змогу врахувати неповну, неточну, а часто { спотворену шформащю про стан господарсько" небезпеки, а також ймов1ршсну природу зроблених при цьому висновюв. До них, зокрема, належать нечггко-множинш та лопко-ймов1ршсш методи [2; 4; 13; 14; 24, ст. 27]. Ц методи дали змогу оцшювати результати виршення проблем, у яких суб'ективна думка або оцшка експер-т1в мають ютотне значення при появ1 факту незрозумшост та невизначеност "х сут [15, 16].
Описуючи складш системи управлшня [2, 5, 11, 21, 22, 23], до яких без перебшьшення можна вщнести й туристичну галузь [7], перевага викори-стання метод1в неч1тко" лопки перед класичним методами полягае у тому, що аналггичний опис процесу управлшня можна не робити за умови нечеткого
шдходу. У багатьох випадках достатньо тшьки здшснити професiйний опис того, як цим процесом мае управляти особа, яка приймае ршення, тодi як при класичному пiдходi необхiдно зробити як аналггичний опис самого процесу управлшня, так i системи управлiння ним.
Нечггка логiка [25], запропонована Л.А. Задi ще в 1965 р., - початкова точка зору, що оперуе неточними, не визначеними i навггь не повнiстю зро-зумшими поняттями [9, 10]. З того часу з'явилася величезна кiлькiсть робгг з розроблення та використання методiв неч^ко! логiки [4, 13, 14, 16, 18]. Нечь тка лопка, як випливае з 11 назви, передбачае неточш, приблизнi, а часто й взiрцевi оцiнки. Згiдно з щею концепцiею результати появи складних i кри-тичних ситуацiй здебшьшого мають оцiнюватися приблизно, а не точно. По-в'язано це з тим, що в мiру зростання складност систем управлiння поступо-во зменшуеться здатнiсть особи, яка приймае ршення, робити точнi i, водно-час, значущi висновки вiдносно !х поведiнки. Здебiльшого в управлiннi скла-дними системами виникае та межа, за якою точшсть i значушдсть прийнятих рiшень стають майже взаемовиключними характеристиками. Тому було за-пропоновано ввести спещальш позначки (мiтки), яю визначають бiльш-менш нечiткi поняття, i використовувати !х у подальших мiркуваннях [12, 20].
Наведена нижче методика визначення комплексного показника ризику господарсько! дiяльностi туристичного об'екта базуеться на основних принципах теори неч^ких множин i мiстить декiлька етатв.
Етап 1. Вводяться базовi поняття теори неч^ко! множини:
• носш А = {а., ] = 1, п} - множина, до яко! належать вс1 отримат результати
спостережень в рамках оцшювано! !х статистики. Наслщки кожно! альтерна-тиви зрозумш дослщнику не повтстю, позаяк залежать ввд дш зовтштх вид1в ризику або статв системи, що знаходяться поза контролем;
• нечггка множина О = {Oj, ] = 1, п} - множина значень нос1я А, як вказують
на стутнь його належност до множини О;
• функщя належност1 /л0( А) - функщя, областю визначення яко! е носш А, а областю значень - одиничний ввдр1зок [0, 1]. Чим быльше значения функци ц0( А), тим вище ощнюеться стутнь надежности елемента нос1я А та неч1тка множина О.
Етап 2. Для збереження всього цшного, що дають нечпта множини, i усунення !х недолтв були введенi лiнгвiстичнi змiннi В = {bj, ] = 1, п}, якi за-
даються на деяюй кiлькiснiй шкалi та набувають значень у виглядi ошв i сло-восполучень звичайно! мови. Лшгвютичш змiннi та !х значення слугують для яюсного словесного опису деяко! юльюсно! величини. Будь-яка лшгвютична змiнна i всi И значення пов'язаш з конкретною кiлькiсною шкалою.
Стосовно нашого дослiдження, то вводимо таю лшгвютичш змiннi як "стушнь впливу ризику" i мрiвень небезпеки ризику" та неч^ю пiдмножини, яю утворюють вичерпну кiлькiсть значень введених змшних, а також встано-влюють однозначну вщповщшсть мiж введеними змшними (табл. 1). Елеме-нтом ноЫя лшгвютично! змшно! bj е стушнь вагомост поточного показника ризику, що набувае значення вщ 0 до 1.
Табл. 1. BidnoeidHicmb назв лтгвктичних змтних ïx значенням
Знaчeння лiнгвicтичноï змiнноï:
A - cтyпiнь впливу pизикy B - piвeнь нeбeзпeки pизикy
a1 значний вплив b1 виcокий pизик
a2 нeйтpaльний вплив b2 cepeднiй prom
a3 cлaбкий вплив b3 низький prom
Етап 3. Обrpyнтовyeтьcя m6íp видiв pизикy, якi пiддaвaтимyтьcя комплeкcномy оцiнювaнню:
X={ Xi=/ (•••), i=im} (i)
дe: m - кшьюеть видiв pизикy; xi - prom i-го виду, який y нгшому доодь джeннi нaбyвae тaкого фiзичного змicтy:
• x1 - в^обничий pизик, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних з acоpтимeнтом i якютю нaдaння тypиcтичних поcлyг i можливicтю нeзaдоволeння cпоживaчiв поcлyгaми, як ^ошкуе 1'м тypиcтичнa гaлyзь;
• x2 - дiловий pизик, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних з чинникaми, що ви-знaчaють умови вeдeння тypиcтичного бiзнecy;
• х3 - опepaцiйний prom, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних з шгативними подiями у внyтpiшньомy cepeдовищi тypиcтичного бiзнecy;
• х4 - prom контpaгeнтa, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних з поpyшeнням зобов'язaнь контpaгeнтaми тypиcтичноï гaлyзi;
• х5 - pинковий pизик, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних зi змiною тapифiв i cтaвок нa товapних, фiнaнcових i фондових pинкaх;
• х6 - pизики лiквiдноcтi, тобто вipогiднicть втpaт, пов'язaних з нeyзгоджeнic-тю мш гpошовими потокaми у тypиcтичномy бiзнeci тa eкономiцi зaгaлом;
• х7 - pизик бaнкpyтcтвa, тобто prom швикотання тypиcтичним об'ектом cвоïх боpгових зобов'язaнь•
Етап 4. Агpeгyвaння cклaдових вид1в pизикy до piвня бaзових вид1в pизикy, здeбiльшого здiйcнюeтьcя та оcновi мaтpичноï cхeми aгpeгyвaння [24, c 42] • Для цього ввeдeмо поняття мтepм-множинa знaчeньм, якa мютить знaчeння лiнгвicтичноï змiнноï B = {bj, j = 1, n} •
Для piвнiв нeбeзпeки prorny вводитьcя тaкa лiнгвicтичнa змiннa:
C = {Ci ={cij, J =1 n}, i =1 m}, (2)
дe: cij - знaчeння j-го piвня нeбeзпeки i-го виду pизикy, яга у нaшомy доодь джeннi нaбyвae тaких знaчeнь:
• ci1 - низький piвeнь pизикy i-го виду;
• ci2 - cepeднiй piвeнь pизикy i-го виду;
А »-» * _
• ci3 - виcокий piвeнь pизикy i-го виду.
Для ще1" лiнгвicтичноï змiнноï вводитьcя множинa функцш нaлeжноcтi
M = {hj (x), j = 1, n}, (3)
дe JUj(x) - функщя j-о!' нaлeжноcтi, нaбyвae тaкого вигляду (pиc• 2):
м(х) =
с2 Х
ч 4.4
V С2 а2 У
М х)
х - а
ч 2.0
Ъ1 - а1
С2 х V С2 - Ъ2 У
2.0
М3(х)=
х - а
>4.4
V С1 а1 У 1,
х е[ а1, а2); , хе[а2,С2].
х е [ а1, Ъ); х е [Ъ1,Ъ2); х е [Ъ2,С2].
х е [а1, С1); х е [ с1, а2].
(4)
(5)
(6)
У цих рiвняннях ми обрали таю значення степеневих коефщенлв, якi дають змогу функцiям (4)-(6), на наш погляд та думку шших науковщв [2, 4, 10, 18], отримати значення належностi, максимально наближенi до реальних думок експертiв (рис. 2). Водночас, вони враховують економiчну сутшсть на-ведених вище показникiв ризику. Зазначимо, що рiзнi значення степеневих коефщенлв визначають рiзнi швидкостi зростання/спадання значень функ-цiй належностi за вщношенням до приросту значень параметра, що дае змогу оцiнити стушнь належностi значень параметра до певного лшгвютичного терму. к
1,0+Г
-- /! \ ! | \ Д * 1 % / 1 \ / 1 \ * 1 # 1 1 » . 1 -7 г -
/ ; ' 1 > НЙ*) \ \ * 1 \ \
' 1 % | 1 1 1 / 1 \ 1 1 1 * / / \ \ 1 | \
1 1 1 1 1 > , | ^ ж 1 / ' \ 1 1 1 V 1 У ^^ I ^^ \ 1 ¿г X / \ \
\ / 1 1 и 1 / \ / 1 1 1 / \ / \
0,0 а\
0,1 и>1
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 Й2 Ь\ а.2 Ы с\ аз
Рис. 2. Система функцш належностi на 01-носieвi
1,0 * С2
НоЫями лшгвютично! змшно! Су виступають вiдрiзки дшсно! осi х на промiжку [0, 1]. Будь-якi скiнченно-вимiрнi вiдрiзки дшсно! осi можна звести до вiдрiзка [0, 1] шляхом простого лшшного перетворення [14, ст. 23]. Тому видшений вiдрiзок одинично! довжини мае ушверсальний характер i назива-еться 01-носiем [24, с. 42]. Вибiр вiдрiзка тако! довжини пов'язаний з тим, що
класичним методом оцшювання ризику е iмовiрнiсний [5-7, 23], де вiрогiд-нiсть появи ризику також визначаеться на вiдрiзку [0, 1]. Отже, при потребi можна зiставити результати дослiдження iмовiрнiсного характеру появи ризику з оцшкою ризику, отриманого на основi методiв нечiтких множин i знань.
Введемо набiр так званих вузлових точок ц = {0,2; 0,5; 0,8}, як е, з одного боку, абсцисами максимумiв вщповщних функцш належностi ¿и>(х) на 01-носiевi (див. рис. 2), а з шшого - вони рiвномiрно вiддаленi один вщ одного на 01-носiевi i симетричнi вiдносно вузла а2 = 0,5. Тодi лiнгвiстична змш-на сгу, визначена на 01-ноЫев^ в сукупностi з набором вузлових точок назива-еться трикутним нечггким 01-класифiкатором [24, с. 31].
Етап 5. Якщо iснуе набiр з т окремих видiв ризику зi сво!ми поточ-ними значеннями х{ i кожному виду ризику вщповщае свiй класифiкатор, то можна перейти вщ набору окремих показникiв 1х оцiнювання до единого комплексного показника CЯ, значення якого потiм розпiзнаеться за допомо-гою стандартного класифжатора. Кiлькiсне значення комплексного показника визначаеться за формулою подвшного згортання:
т п
СЯ = 2 4 (х> а , (7)
1=1 ]=1
де ф - вагомють показника ризику 1-го вигляду в згортщ.
Далi комплексний показник CЯ можна пiддати розпiзнаванню на ос-новi стандартного нечiткого класифжатора за функцiями належностi (4)-(6). Вузловi точки в нечiткому класифiкаторовi виступають як ваговi коефiцiенти при агрегуванш системи видiв ризику на рiвнi 1х якiсних станiв.
Етап 6. Проводиться ощнка експертiв i здшснюеться ранжування поточного рiвня ризику кожного виду. Наведемо результати оцшювання стану господарсько! дiяльностi туристично! бази "Пролюок" (табл. 2).
Табл. 2. Матриця рангiв iранжування поточного рiвня видiв ризику
стану господарськоИ дiяльностi туристичнон бази "Пролток"
Назва показника Оцшки експерт1в, ранги Значушдсть за формулою Фшбе] рна
1 2 3 4 5 сер. знач. 1 2 3 4 5 сер. знач.
Xl 2 3 1 2 1 2,00 0,214 0,179 0,250 0,214 0,250 0,2143
X2 7 5 7 7 5 6,33 0,036 0,107 0,036 0,036 0,107 0,0595
Х3 6 4 5 6 4 5,00 0,071 0,143 0,107 0,071 0,143 0,1071
Х4 3 1 2 3 3 2,00 0,179 0,250 0,214 0,179 0,179 0,2143
Х5 1 2 3 1 2 2,00 0,250 0,214 0,179 0,250 0,214 0,2143
х6 4 6 4 4 6 4,67 0,143 0,071 0,143 0,143 0,071 0,1190
Х7 5 7 6 5 7 6,00 0,107 0,036 0,071 0,107 0,036 0,0714
Сума 28 28 28 28 28 28,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
1дентифжащя показниюв ризику дае змогу побудувати 1х профiль, який показуе набiр значущих ризикiв у дiяльностi туристично! бази. Пiсля щентифшацп ризиюв можна визначити питому вагу кожного виявленого i iдентифiкованого показника ризику на основi правила Фiшберна [6, с. 25]:
2=к
2(т - г +1) .
г = 1, т
т (
(6)
г(т +1)
де - питома вага 1-го показника ризику; т - кшьюсть показникiв. Отримаш результати розрахунку наведено в табл. 2.
Етап 7. Шсля виконання наведених вище дiй будуеться матриця (табл. 3), де по рядках розташоваш види ризику, а по стовпцях - 1х яюсш рiв-нi. На перетинi рядкiв i стовпцiв знаходяться значення функцiй належносп ¿и>(х1) вiдповiдних якiсних рiвнiв. Матриця доповнюеться ще одним стовпцем, у якому знаходяться значення вагових коефщенпв ^ ризику ¿-го виду в згор-тцi (7). Тодi для розрахунку комплексного показника СЯ в отриманш матрицi зiбранi всi необхщт вихiднi данi, внаслiдок чого схема агрегування даних називаеться матричною.
Табл. 3. Матриця агрегування комплексного показника ризику
Вид ризи- Хг Ранг, сер. знач. Значу-шдсть показника, Значення функцп належност для ризику ¿-го виду ,-го р1вня Комплексний показник ризику
низький, Мхг) середнш, Мхг) високий, МХг) п Г (хг )а} ^ ■ Г
Х1 2,00 0,2143 0,9238 0,2870 0,0030 0,3307 0,0709
Х2 6,33 0,0595 1,0000 0,0221 0,0000 0,2111 0,0126
Х3 5,00 0,1071 1,0000 0,0717 0,0001 0,2360 0,0253
Х4 2,00 0,2143 0,9238 0,2870 0,0030 0,3307 0,0709
Х5 2,00 0,2143 0,9238 0,2870 0,0030 0,3307 0,0709
х6 4,67 0,1190 1,0000 0,0886 0,0002 0,2445 0,0291
Х7 6,00 0,0714 1,0000 0,0319 0,0000 0,2160 0,0154
Вузлов1 точки, а,- 0,2 0,5 0,8 Сума 0,2950
Таким чином, комплексний показник ризику стану господарсько! дiя-льносл туристично! бази мПролiсокм становить СЯ = 0,2950.
Етап 8. Проводимо класифжацш поточного значення рiвня небезпе-ки комплексного показника ризику СЯ як критерш розбиття ризиково! мно-жини на пiдмножини. Встановлюемо вщповщтсть мiж значеннями рiвня не-безпеки показника ризику i нечiткими тдмножинами множини СЯ. Гранич-ний рiвень комплексного показника ризику визначаеться за табл. 4.
Табл. 4. Шкала для визначення рiвня небезпеки комплексного показника ризику
1нтервал значень СЯ Назва тдмножини Категор1я ризику Стутнь оцшно! упевненосп (функщя належносп)
р1вень небезпеки комплексного показника ризику
0.8-1.0 СЯ3 - високий А 1
0.6-0.8 СЯ3 - високий А 1 - Ц2 = М3
СЯ2 - середнш В Ц2 = т-(0.8 - СЯ)
0.4-0.6 СЯ2 - середнш В 1
0.2-0.4 СЯ2 - середнш В 1 - Ц1 = Ц2
СЯХ - низький С цх = т (0.4 - СЯ)
0.0-0.2 СЯХ - низький С 1
Етап 9. Робимо висновок про комплексний показник ризику (лшгвю-тичне розшзнавання) стану господарсько! дiяльностi туристично! бази "Про-лiсокм.
Отриманий результат не дае змоги експертовi або особi, що ощнюе рь вень комплексного показника ризику, зробити однозначний висновок про приналежшсть туристичного об'екта до ^е! або шшо! категори ризику. Значення комплексного показника ризику стану господарсько! дiяльностi туристично! бази "Пролюок" потрапило в iнтервал вщ 0.2 до 0.4, при якому з рiз-ною мiрою упевненост ризик можна iдентифiкувати як низьким або серед-нiм. На анашзованому туристичному об,ектi комплексний показник ризику мае низький рiвень (ступiнь ощнно! упевненостi (надiйностi) 1 - 0,2950 = 0,7050) i належить до категори С. Чим бiльше значення показника наближа-тиметься до межi 0.2, тим iз бiльшою упевнешстю можна констатувати, що комплексний показник ризику стану господарсько! дiяльностi туристично! бази можна буде оцiнювати як низький.
Лггература
1. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент / И.Т. Балабанов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1996. - 192 с.
2. Бережной В.И. Методика оценки комплексного риска автотранспортных предприятий / В.И. Бережной, О.А. Алексеева, И.И. Горбатова // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета. - Ставрополь : Изд-во СКГТУ. - 2006. - № 4 (8). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.science.ncstu.ru/articles/vak/4/econ/24.pdf
3. Бешелев С.Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Д. Беше-лев, Ф.Г. Гурвич. - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Статистика", 1980. - 263 с.
4. Борисов А.Н. Принятие решений на основе нечетких моделей: примеры использования / А.Н. Борисов, О. А. Крумберг, И.П. Федоров. - Рига : Изд-во "Зинатне". - 1990. - 184 с.
5. Бурков В.Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В.Н. Бурков, Г.С. Джавахадзе. - М. : Изд-во ИПУ РАН, 1997. - 64 с.
6. Гранатуров B.M. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения : учебн. пособ. / B.M. Гранатуров. - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело и Сервис", 2002. - 112 с.
7. Грицюк М.Ю. Врахування ризиюв у задачi управлшня портфелями проекпв розвит-ку туристично! галузi регюну Укра!нських Карпат / М.Ю. Грицюк, Л.1. Максимiв // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 48-61. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_ biol/nvnltu/20_11/48_Gyc.pdf
8. Дядечко Л.П. Економша туристичного бiзнесу : навч. поабн. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007. - 224 с.
9. Заде Л.А. Основы нового подхода к анализу сложных систем и процессов принятия решений / Л. А. Заде // Математика сегодня. - М. : Изд-во "Знание", 1974. - С. 5-49.
10. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений / Л. А. Заде. - М. : Изд-во "Мир", 1976. - 162 с.
11. Качалов P.M. Управление хозяйственным риском / P.M. Качалов. - М. : Изд-во "Наука", 2002. - 192 с.
12. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.Б. Клейнер, В. Л. Тамбовцев, P.M. Качалов / под общ. ред. C.A. Панова. - М. : ОАО Изд-во "Экономика", 1997. - 286 с.
13. Матвшчук А.В. Аналiз та прогнозування розвитку фiнансово-економiчних систем iз використанням теори неч^ко! лопки : монографiя / А.В. Матвшчук. - К. : Центр навч. л^-ри, 2005. - 206 с.
14. Мелихов А.Н. Ситуационные советующие системы с нечеткой логикой / А.Н. Мелихов, Л.С. Берштейн, С.Л. Коровин. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 272 с.
15. Недосекин А.О. Анализ риска банкротства предприятия: методические указания по курсу "Антикризисное управление" / А.О. Недосекин, О.Б. Максимов, Г.С. Павлов. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.sedok.narod.ru/sc-group.htm.
16. Недосекин А.О. Комплексная оценка риска банкротства корпорации на основе нечётких описаний / А.О. Недосекин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sedok. narod. ru/ sc-group. htm.
17. Рогов M.A. Риск-менеджмент / M.A. Рогов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 68 с.
18. Ротштейн О.П. Метод побудови функцш належност неч^ких множин / О.П. Ротш-тейн, Г.О. Черноволик, С.П. Ларюшюн // Вюник Вшницького пол^ехшчного шституту : наук. журнал. - Вшниця : Вид-во "Утверсум-Вшниця". - 1996. - №3. - С. 72-75.
19. Рыхтикова П.А. Анализ и управление рисками организации / П. А. Рыхтикова. - М. : Изд-во ФОРУМ; ИНФРА-М, 2007. - 240 с. - (Высшее образование).
20. Трахтенгерц, Э.А. Компьютерная поддержка принятия решений : научно-практ. изд. / Э.А. Трахтенгерц. - Сер.: Информатизация России на пороге XXI века. - М. : Изд-во СИНТЕГ, 1998. - 376 с.
21. Фролов Ю.В. Интеллектуальные системы и управленческие решения / Ю.В. Фролов. - М. : Изд-во МГПУ, 2000. - 294 с.
22. Чернова Г.В. Управление рисками / А. А. Кудрявцев, Г.В. Чернова. - М. : ТК "Вел-би"; "Проспект", 2005. - 160 с.
23. Чернова Г.В. Практика управления рисками на уровне предприятия / Г.В. Чернова. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 176 с.
24. Nedosekin Alexey. Fuzzy financial management / Alexey Nedosekin. - Moscow : AFA Library, 2003. - 184 p.
25. Zadeh LA. Fuzzy Sets / L.A. Zadeh // Information and Control. - 1965. - Vol. 8. - P. 338-353.
Грыцюк М.Ю., Максымив Л.И. Методика определения комплексного показателя риска состояния хозяйственной деятельности туристического объекта
Рассматривается методика определения комплексного показателя риска состояния хозяйственной деятельности туристического объекта, базирующаяся на использовании теории нечеткой логики, которая дает возможность провести классификацию совокупного риска путем распределения рискового множества на подмножества уровня опасности риска. Установлено, что методы нечетких множественных чисел дает возможность учесть неполную, неточную, а часто и искаженную информацию о состоянии хозяйственной опасности, подстерегающие предприятия, а также вероятностной природе сделанных при этом выводов о результатах решения проблемы, в которых субъективная мысль или оценка экспертов имеют существенное значение при появлении факта непонятности и неопределенности ее сути.
Ключевые слова: туристический объект, состояние хозяйственной деятельности, комплексный показатель риска, экспертная оценка, теория нечеткой логики, методы нечетких множественных чисел, сложная система управления, функции принадлежности нечетких множественных чисел.
Grycyuk M.Yu., Maksymiv L.I. The method of determination of the complex index of risk of the state of economic activity of the tourist object
The method of determination of complex index of risk of the state of economic activity of tourist object is examined, that are based on the use of theory of fuzzy logic, which enables to conduct classification of the combined risk by distributing of risk plural on the subsets of level of risk danger. Described that the methods of unclear plurals enables to take into account incomplete, inexact and often the distorted information about a state economic danger, which catch enterprises, and also probabilistic nature done here conclusions about the results decision of problems, in which a subjective idea or estimation of experts have a substantial value at appearance of fact of unclearness and vagueness of its essence.
Keywords: tourist object, state of economic activity, complex index of risk, expert estimation, theory of fuzzy logic, methods of unclear plurals, the difficult system of controlling, functions of belonging of unclear plurals.
