CC BY
119МЕТОДИКА РОЗВИТКУ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІВЧАТОК 10-13 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ
Білокопитова Ж. А., Лаврентьєва В.О.
Національний університет фізичного виховання і спорту У країни
Анотація. У статті розглянуто застосування методики розвитку координаційних здібностей у дівчаток Ш-1З років, які займаються художньою гімнастикою на основі науково-методичної літератури та власних досліджень. Розкриваються проблеми розвитку координаційних здібностей, методів вживаних у навчально-тренувальному процесі, що спрямовані на розвиток даних здібностей з метою покращання спортивного результату.
Ключові слова: гімнастки iG-ІЗ років, координаційні здібності, методи.
Аннотация. Белокопытова Ж.А., Лаврентьева В.А. Методика развития и критерии оценки координационных способностей девочек 10-13 лет занимающихся художественной гимнастикой. В статье рассмотрено применение методики развития координационных способностей у девочек iG-ІЗ лет занимающихся художественной гимнастикой на основе научно-методической литературы и собственных исследований. Раскрываются проблемы развития координационных способностей, методов применяемых в учебно-тренировочном процессе, направленные на развитие данных способностей с целью улучшения спортивного результата.
Ключевые слова: гимнастки iG-ІЗ лет, координационныеспособностц методы
Annotation. Bilokopitova G.A., Lavrentieva V.O. Method of development and criteria of estimation coordinating capabilities girls 10-13 years, which are engaged in a calisthenics. In the article is considered application of method of development coordinating capabilities at girls iG-ІЗ years, which are engaged in a calisthenics on the basis of scientifically-methodical literature and own researches. The problems of development coordinating capabilities, methods of common in an educational-training process open up, that is directed on development of these capabilities with the purpose of improvement of sporting result.
Keywords: gymnasts iG-ІЗ years, coordinating capabilities, methods.
Вступ.
Художня гімнастика - складно координаційний вид спорту. Особливістю майстерності в художній гімнастиці є оволодіння складною і тонкою координацією руху, вміння передавати не тільки загальний характер руху, але й і його деталі [1,2].
Координаційні здібності (КЗ) являють собою функціональні можливості певних органів і структур організму, взаємодія яких обумовлюєузгодження окремих елементів руху в єдину смислову рухову дію [6,8,9].
Під координаційними здібностями розуміють можливості гімнасток, які визначають їхню готовність до оптимального управління та регулювання рухової дії і включають: здібності, засновані на проприорецептивній чутливості (м’язовому відчутті); здібності до орієнтування у просторі; здібність зберігати рівновагу, відчуття ритму; здібність до перебудови рухових дій; здібність до довільного м’язового розслаблення, статокінетичної стійкості [З,4,7]. Найбільш сприятливим періодом для розвитку КЗ у дівчаток є вік ІІ-І2 років. Тому підготовка гімнасток значною мірою зводиться до розвитку координаційних спосібностей, як однієї з самих важливих якостей. Проте, до теперішнього часу недостатньо розроблена методика розвитку КЗ і кількісні методи їхнього вимірювання. В той же час вирішення цього завдання дозволило би обґрунтувати методику розвитку та критерії оцінки координаційних здібностей гімнасток.
Методики що розробляються, і критерії оцінки КЗ повинні ґрунтуватисяна фізіології рухової активності і повинні суворо відповідати і адекватно відображати специфіку діяльності змагання гімнастки - виконання композицій в обмеженому тимчасовому діапазоні і виконання рухів в просторі (положення тіла), траєкторії (шляхи) рухів частин тіла і предмету [1,2,5]. У літературі можна знайти різні методичні підходи до методики розвитку координаційних спосібностей Це обумовлено тим, що КЗ дуже складна комплексна якість. Його конкретні прояви пов'язані з періодами індивідуальних відмінностей, з процесом становлення технічних рухів різної координаційної структури основу якої складають взаємозв’язки рухових якостей сили, бистроти, спритності, гнучкості, витривалості). Таким чином, у проявленнях координації відображається ступінь розвитку всіх сторін підготовленості гімнасток. Прояви змагальних координаційних спосібностей можна згрупувати в такі загальні складові: здібність точно відтворювати і диференціювати просторові, часові і силові параметри рухів, а також функціональні, тактичні, психологічні і технічні якості гімнастки.
У процесі технічної підготовки гімнасткам необхідно не тільки оволодіти складною координацією рухів, але й і навчатись зберігати її в різних умовах, які змінюються, що має велике значення у спортивній діяльності. Ці складові дозволяють розробляти методику розвитку координаційних здібностей
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту У країни
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - проаналізувати сутність КЗ, методики її розвитку, і на цій підставі запропонувати критерії оцінки координаційних здібностей, що дозволяють коректувати рівень рухової і технічної підготовленості гімнасток.
Результати досліджень.
Узагальнюючи результати ранніх досліджень можна виділити такі дослідницькі методики: В.І.Лях (2001) - в якості розвитку КЗ використовуватирізноманітні фізичні вправи, що пов’язані з подоланням труднощів з координації рухів, які вимагають правильності, бистроти, раціональності під час виконання складних у координаційному відношенні рухових дій, які виконуються під час зміни або самих рухів і рухових дій, або умов виконання; Ж. А.Білокопитова(2007) - систематичне засвоєння нових рухових дій (загальних і спеціально-підготовчих вправ). Адекватне застосування їх в різних умовах з метою всебічного розвитку спеціальних КЗ: здібностей до орієнтування у просторі, до точності диференціювання просторових, часових і силових параметрів рухів, до ритму, рівноваги, бистроти і точності реагування, вдосконалення психофізіологічних функцій аналізаторів рухів, які пов’язані з управлінням і регулюванням рухових дій.
В.М.Платонов, М.М.Булатова (1992) відмічають, що критерії - це основні ознаки, на підставі яких оцінюються координаційні здібності. Г оловні критерії КЗ - правильність, бистрота, раціональність і винахідливість які мають якісні і кількісні характеристики (рис. 1).
Рис. 1. Критерії оцінки координаційних здібностей
Л.О.Карпенко (2GGG) для оцінки КЗ вважає основними методами: спостереження, експертні оцінки, апаратурне і педагогічне тестування, а також методичні прийоми (варіювання способу виконання руху, зміна зовнішніх умов, варіювання інформації, що приймається - речової, слухової, вестибулярної тактильної і кінестетичної).
Запропоновані методи і критерії оцінки координаційних здібностей для їхнього розвитку і формування не враховували впливу рухових якостей на КЗ дівчаток iG-ІЗ років. Тому на підставі власного практичного 2G-річного досвіду і аналізу змагальної діяльності за новими правилами FIG, а також структури багаторічної підготовки спортсменок України в художнійгімнастиці, авторами розроблена схема чинників, які визначають високий рівень володіння предметами (рис. 2) та методичні прийоми, за допомогою яких підвищуються координаційні здібності володіння предметом До числа методичних прийомів відносимо: варіювання способу виконання руху; виконання вправ за недостатністю часу; варіювання інформації, що приймається - зорової, слухової, вестибулярної тактильної і кінестетичної
Рис. 2. Чинники, що визначають високий рівень володіння предметом
В нашому дослідженні ставилося завдання визначити здібності гімнасток оцінювати просторові параметри вправ, які виконуються Уявлення про просторові параметри виконання вправи визначались за методом порівняння. Визначались розходження між об’єктивними параметрами та суб’єктивними, уявленнями про структуруруху.
Дослідження точності самооцінки просторових параметрів рухів показало, що різниця між фактичними параметрами і наданими виявились в усіх гімнасток суттєвими та статистично вірогідними (Р<0,001).
Отримані результати показали, що гімнастки 10-13 років вагаються правильно оцінювати власні м’язові відчуття і втілювати їхній зоровий образ. Так середні фактичні помилки у положенні відведення ноги назад і положенням тулуба склали 12-150 Особливості оцінки гімнастками амплітуди рухів “мах назад кільцем у стійці на колінах показав, що більшість гімнасток у віці 10-11 років (84%) і 12-13 років (60%) переоцінили амплітуду рухів, які виконувались.
Отримані результати свідчать про недостатньо розвинену здібність гімнасток 10-13 років точно оцінювати просторові положення вправ. Причина полягає в тому, що ще недостатній руховий досвід і тренери не застосовують ефективних заходів для розвитку цих здібностей у гімнасток.
Висновки.
У процесі навчання гімнасток необхідно систематично застосовуватинаочну інформацію про просторові параметри руху, який виконується відеозаписи про просторові ознаки виконаного руху через запис. Цей метод підвищує емоційний стан і сприятливо відбивається на результатах тренувального процесу в цілому.
Подальші наукові пошуки в даному напрямку будуть спрямовані на визначення рівня розвитку рухових якостей та рухової координації; специфіки їхніх взаємодій; розробці ефективних засобів і методів для їхнього розвитку; встановлення допустимих тренувальних і змагальних навантажень, спрямованих на формування оптимальної структури спеціальної фізичної підготовленості гімнасток.
Література:
1. Белокопытова Ж.А. Структура и содержание тренировочного процесса высококвалифицированных спортсменов в спортивных видах гимнастики: Лекция. - К., 2003. - 71 с.
2. Білокопитова Ж. А., Тимошенко О.О., Несторова Т.В. та ін. Художнягімнастика: Комплексна оцінка та контроль спортивної підготовленості для ДЮСШ, СШОР, ШВСМ. - К., 1998. - 129с.
3. Белокопытова Ж.А. Развитие координационных способностей у девочек 10-13 лет, занимающихся художественнойгимнастикой /Учебное пособие. - К., 2007. - 126 с.
4. Запорожанов В.А. Основы управления в спортивной тренировке //Современная система спортивной подготовки - СААМ, 1995. - С.213-235.
5. Карпенко Л. А. Основы спортивной подготовкив художественнойгимнастике. - СПб., 2000. - 39 с.
6. Лях В.И. Совершенствование специфических координационных способностей //Физическая культура в школе - 2001. - №2. - С.4-7.
7. Павлова И.А. Отбор в художественной гимнастике с использованием педагогических тестов СФП и морфофункциональныххарактеристик на этапе высшего спортивного мастерства: Автореф. дис. .. .канд. пед наук -М., 1988. - 21 с.
8. Платонов В.Н., Булатова М.М. Координация спортсмена и методика совершенствования: Учебнометодическое пособие /КГИФК. - К.: КГИФК, 1992. - 54с.
9. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена: Навчальний посібник. - К.: Олімпійська література, 1997. - 583 с.
Надійшла до редакції 06.07.2008 р.
