ності професійного футбольного клубу;
- ставленням керівником (менеджером) до особистості в процесі виробничої діяльності професійного футбольного клубу.
Перспективи подальших розвідок ґрунтуються на визначенні кількісних та якісних параметрів психолого-педагогічної технології прийняття управлінських рішень в системі менеджменту професійного футбольного клубу за допомогою інструментальних психологічних методик, педагогічних спостережень, математичної обробки, аналізу, інтерпретації та узагальнення отриманих показників.
Література.
1. Виноградов П.А., Попов И.В. Использование научных разработок в сфере физической культуры и спорта // Теория и практика физ. культуры. - 1999. - № 7. - С. 60 - 63.
2. Грузенкин В. И. Организация управления физической культурой и спортом // Теория и практика физ. культуры. - 2005.
- № 6. - С. 61 - 62.
3. Кузин В.В., Кутепов М.Е., Переверзин И.И. Научные основы спортивного менеджмента // Теория и практика физ. культуры. - 1998. - № 5. - С. 16 - 17.
4. Кузин В.В., Кутепов М.Е. Спортивный менеджмент и практика развития спорта: выводы и предложения зарубежных специалистов // Теория и практика физ. культуры. - 1996.
- № 2. - С. 58 - 60.
5. Степанов О.Н. Управление маркетинговой деятельностью в физкультурно-спортивной организации: концептуальный подход и элементы технологи // Теория и практика физ. культуры. - 2005. - № 2. - С. 42 - 46.
6. Камалетдинов В.Г. Физкультурно-спортивное движение: управление и пути совершенствования // Теория и практика физ. культуры. - 1999. - № 4. - С. 19 - 20.
7. Филиппов С.С., Воскресенская Н.Н. Система информационного обеспечения коммерческих физкультурно-спортивных организаций // Теория и практика физ. культуры. -2006. - № 3. - С. 15 - 17.
8. Воронин С.Э. Конституционные основы управления системой физической культуры // Теория и практика физ. культуры. - 2004. - № 2. - С. 7-10.
9. Воронин С.Э., Филиппов С.С. Организационно-правовые формы физкультурных организаций в современных условиях // Теория и практика физ. культуры. - 1999. - № 4. - С. 14 - 15.
10. Начинская С. Профессиональные ситуации в деятельности спортивного менеджера / Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы: Тезисы. докл. меж-дунар. конгресса. - М.: 1998. - Т. 2. - С. 317.
11. Кущенко С.В., Костикова Л.В. Организационно-методические аспекты управления профессиональным баскетбольным клубом (на примере ПБК ЦСКА) // Теория и практика физ. культуры. - 2005. - № 11. - С. 61 - 63.
12. Курганский А.В. Организационная структура управления профессиональным футбольным клубом // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 12. - С. 96 -101.
13. Курганський А.В. Моделювання як чинник управління професійним футбольним клубом // Буковинський науковий спортивний вісник. - Випуск 3. - Чернівці: ЧНУ, 2007.
- С. 308 - 314.
14. Рыбковский А.Г Системно-структурная организация управления в спортивно-педагогических системах // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - № 20. -С. 90.
Надійшла до редакції 23.06.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЇ РУХІВ У ДІВЧАТОК 10-12 РОКІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ Лаврентьєва В. О.
Національний університет фізичного виховання та спорту України
Анотація. У статті розглядаються особливості та структура загальної фізичної підготовки гімнасток 10-12 років, визначені засоби і методи для їхнього розвитку У заняттях з гімнастками 10-12 років важливим є загальна фізична підготовка. Її компонентами є сила, швидкість, витривалість. Вони тісно пов’язані з координацією рухів. При здійсненні цілеспрямованого розвитку і удосконалювання координаційних здатностей гімнастки значно швидше й раціональніше опановують різними руховими діями.
Ключові слова: гімнастки 10-12 років, фізичні якості, засоби, методи.
Аннотация. Лаврентьева В.А. Особенности средств и методов, применяемых для развития координации движений у девочек 10-12 лет, занимающихся художественной гимнастикой. В статье рассматриваются особенности и структура общей физической подготовки гимнасток 10-12 лет, определены средства и методы для их развития. В занятиях с гимнастками 10-12 лет важным есть общая физическая подготовка. Ее компонентами является сила, скорость, выносливость. Они тесно связаны с координацией движений. При осуществлении целенаправленного развития и совершенствование координационных способностей гимнастки значительно быстрее и рациональнее овладевают разными двигательными действиями.
Ключевые слова: гимнастки 10-12 лет, физические качества, средства, методы.
Annotation. Lavrentyeva V.O. Features of facilities and methods, applied for development of coordination of movement at girls 10-12 years, engaged in a callisthenic. Features and structure general physical training of gymnasts 10-12 years are examined in the article, facilities and methods for their development are certain. In occupations with gymnasts of 10-12 years important there is a general physical preparation. Its ingredients is force, a velocity, persistence. They are tightly connected to a coordination of locomotions. At realization of purposeful development and perfecting of coordination abilities gymnasts seize of different motorial actions much fastly and more rationally. Keywords: gymnasts 10-12 years, physical qualities, facilities, methods.
Вступ.
Численність та специфіка засобів художньої гімнастики обумовлюють її методичні особливості, серед яких на думку авторів [1, 4, 5] найбільш характерними є вільне пересування майданчиком, мистецтво володінням власним тілом, музичний супровід, рухова пам’ять та увага. Важливою особливістю є композиція довільної вправи, що вимагає високого рівня технічних і фізичних можливостей гімнасток, які пов’язані з тонкою координацією руху та вміння передавати не тільки загальний характер руху, але й і його характер [2].
Координація рухів (КР) являє собою функціональні можливості певних органів і систем організму, взаємодія котрих обумовлює злагодженість
окремих елементів руху в єдину змістовну рухову дію [3]. В загальному вигляді під КЗ розуміються можливості гімнастки, що визначають її готовність до оптимального управління та регулювання рухової дії.
Оскільки у змагальній діяльності в художній гімнастиці ціле результативні відношення: мета -засоби - результат - головним є - виграш змагань певного рівня.
Як показав досвід, у сучасних змаганнях гімнастки, які не мають здібностей, заснованих на проприоцептивній чутливості (м’язове відчуття, оцінка відмірювання, диференціювання просторових і часових параметрів) не досягають вершин майстерності.
При здійсненні цілеспрямованого розвитку та вдосконалення КЗ, гімнастки 10-12 років значно швидше та раціональніше оволодівають різними руховими діями, на більш якісному рівні опановують нове та значно легше перебудовують старі тренувальні програми, швидше просуваються до висот спортивної майстерності.
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання та спорту України.
Формулювання мети роботи.
Метою цієї статті є оцінка ефективності засобів і методів, які застосовуються для розвитку координації рухів.
Завдання полягало у визначенні рівня розвитку загальної підготовленості гімнасток 10-12 років та підбір засобів, спрямованих на підвищення загальної підготовки.
Результати дослідження.
Рівень загальної фізичної підготовленості (ЗФП) гімнасток 10-12 років визначався за допомогою результатів педагогічного тестування, котрі виявляють рівень розвитку основних рухових якостей: сили, витривалості, гнучкості, швидкості, швидкісно-силових якостей, рівноваги. Батарея тестів містила 10 контрольних вправ. У таблиці 1 наведені статистичні показники загальної фізичної підготовленості гімнасток 10-12 років.
Порівняльні характеристики середніх величин досліджуваних показників гімнасток 10-12 років показали, що середня кількість згинання й розгинання рук гімнасток 10 років дорівнювала 3,6±0,31 рази. Про це свідчить стандартне відхилення 1,15 та коефіцієнт варіації 31,9%.
Приблизно такі ж характеристики мають показники стрибків з подвійним обертанням скакалки за 30с (У=32,25%), бігу на місці протягом 3 хв. (У=16,6%).
Найбільш щільні значення у показників кут 90є у висі (У=77,3%), піднімання ніг у висі до торкання за головою (У=75,16%) та стрибків з подвійним обертанням скакалки за 10с (У=64,3%).
У гімнасток 11 років найбільшого значення коефіцієнт варіації досягав у показнику кут через прямий шпагат (У=59,11%), а найменші значен-
ня коефіцієнта варіації були у показників ІГСТ (У=12,8%), утримування кута 1800 у висі (У=13,2%), бігу на місці протягом 3 хв. (У=21,13%). Решта показників тестів, піднімання зігнутих ніг у висі до торкання за головою, кут 90є у висі, стрибки з подвійним обертанням скакалки за 10 і 30с, біг у помірному темпі, мали відповідно коефіцієнт варіації (У=40,61; 36,81; 37,27; 33,02 та 37,6%).
Середнє значення у згинанні й розгинанні рук в упорі лежачи у гімнасток 12 років дорівнювало 6,46±0,38 рази при максимальному значенні 9 і мінімальному - 4 рази (У=22, 3%).
Найбільшого значення коефіцієнт варіації досягав у показнику утримування кута 1800 у висі (У=37, 01%), а найменші значення коефіцієнта варіації були у показниках бігу на місці протягом 3 хв. (У=4, 95%). Решта показників мали коефіцієнт варіації порядку: кут 900 у висі (У=18, 76%), біг у помірному темпі (У=25, 7%), стрибки з подвійним обертанням скакалки за 30с (У=24, 7%), піднімання зігнутих ніг у висі до торкання за головою (У=22, 4%), стрибки з подвійним обертанням скакалки за 10с (У=35,0%) та ІГСТ (У=11,34%).
Середній показник згинання й розгинання рук в упорі лежачи для гімнасток 10-12 років складав (3,6±0,3; 3,66±0,54; 6,46±0,38 рази) відповідно за вірогідністю між 11 - 12 роками (Р<0,01), 10,12 роками (Р<0,001).
Зміна показника піднімання зігнутих ніг у висі до торкання за головою характеризувалося середніми величинами (3,06±0,61; 4,26±0,46 та 5,13±0.31 рази) відповідно для гімнасток 10-12 віку, що вказує на безперервний ріст показника (див. табл. 1) за вірогідністю між десятьма та дванадцятьма роками (Р<0, 01).
Тест - кут 900 у висі для гімнасток 10-12 років дозволяє спостерігати явище збільшення неоднорідності груп досліджуваних за середнім значенням (2,6±0,54; 5,46±0,53; 6,13±0,31с), котре вказує на безперервне зростання показника за вірогідністю між 10-11 роками (Р<0,01) та 10, 12 роками (Р<0,001).
При виконанні вправи кут через прямий шпагат гімнастками десяти - одинадцяти - дванадцятилітнього віку були показані середні результати (2,86±0,53; 3,4±0,54; 5,46±0,53) відповідно. Середнє квадратичне відхилення, що дорівнювало 2,01, 2,01 та 2,02 або відповідно коефіцієнт варіації (У=70,3%; 59,11%; 37,00%) вказують на зміни в неоднорідності складу групи досліджуваних при вірогідності між 11-12 роками (Р<0,05) та 10,12 роками (Р<0,01).
Середня кількість стрибків з подвійним обертанням скакалки, виконаних за 10с, склала для гімнасток десяти - дванадцятилітнього віку відповідно 4,93± 0,85; 10,06±1,00 та 14,00±1,31 рази при максимальних значеннях відповідно 11, 16 та 25. При цьому стандартне відхилення (3,17; 3,75 та 4,9) відповідало коефіцієнтам варіації (У=64,3; 37,27; 35, 0%) при рівні вірогідності (Р<0,01; <0,01;
Таблиця 1
Показники загальної фізичної підготовленості гімнасток 10-12 років (п=45)
Показники Статистичні характеристики Вік, років Р
10 (п=15) 11 (п=15) 12 (п=150 10- 11 11- 12 10,12
Згинання й розгинання рук в упорі лежачи, разів / 3,6 3,66 6,46 >0,05 <0,01 <0,001
т 0,31 0,54 0,38
Б 1,15 2,02 1,44
У 31,9 55,2 22,3
Піднімання зігнутих ніг у висі до торкання за головою за 10с, разів / 3,06 4,26 5,13 >0,05 >0,05 <0,01
т 0,61 0,46 0,31
Б 2,3 1,73 1,15
У 75,16 40,61 22,4
Кут 90° у висі, с / 2,6 5,46 6,13 <0,01 >0,05 <0,001
т 0,54 0,53 0,31
Б 2,01 2,01 1,15
У 77,7 36,81 18,76
Кут через прямий шпагат, разів / 2,86 3,4 5,46 >0,05 <0,05 <0,01
т 0,53 0,54 0,53
Б 2,01 2,01 2,02
У 70,3 59,11 37,0
Кут 180° у висі, утримування, с с 3,33 4,3 5,46 <0,01 >0,05 <0,01
т 0,23 0,31 0,53
Б 0,86 1,15 2,01
У 25,82 26,56 37,01
Стрибки з подвійним обертанням скакалки за 10с, разів с 4,93 10,06 14,0 <0,01 <0,05 <0,001
т 0,85 1,00 1,31
Б 3,17 3,75 4,9
У 64,3 37,27 35,0
Стрибки з подвійним обертанням скакалки за 30с, разів с 8,93 9,6 14,0 >0,05 <0,01 <0,01
т 0,8 0,84 0,92
Б 2,0 3,17 3,46
У 32.25 33,02 24,7
Біг на місці протягом 3 хв., кількість кроків с 168,13 205,9 221,3 <0,01 >0,05 <0,001
т 7,5 11,63 2,93
Б 27,93 43,51 10,95
У 16,6 21,13 4,95
Біг у помірному темпі, хв. с 12,8 15,33 19,06 >0,05 >0,05 <0,05
т 1,54 1,54 1,31
Б 5,76 5,76 4,9
У 45,0 37,6 25,7
ІГСТ с 39,53 42,53 43,2 >0,05 >0,05 <0,01
т 0,85 1,38 1,31
Б 3,2 5,2 4,9
У 8,02 12,82 11,34
<0,001).
Середня кількість стрибків з подвійним обертанням скакалки, виконаних за 30с, склала 8,93±
0,77; 9,6±0,84 та 14,00±0,92 відповідно для гімнасток десяти - дванадцятилітнього віку. Максимальна кількість стрибків з подвійним обертанням скакалки за 30с для гімнасток різного віку склала 14, 15 та 19 відповідно, а мінімальне - 4, 4 та 7. Середнє квадратичне відхилення за роками відповідно 2,88; 3,17; 3,46, а коефіцієнт варіації склав (У=32,25; 33,02;
24,7%) при рівні вірогідності між 11-12 роками (Р<0,01) та 10,12 роками (Р<0,01).
В бігу протягом 3 хв. на місці для гімнасток десяти - дванадцяти років середні показники дорівнювали (168,13±7,5; 205,86±11,63; 221±2,93 кроків) при максимальних значеннях 222, 238, 240 кроків відповідно та мінімальних - 125, 87, 202 кроки. При цьому середнє квадратичне відхилення за роками (27,93; 43,51; 10.95) відповідало коефіцієнтам варіації (У=16,6; 21,13; 4,95%) при рівні вірог-
ідності між 11-12 роками (Р<0,01) та 10,12 роками
(Р<0,001).
Середні показники бігу в помірному темпі у гімнасток 10-12 років були відповідно 12,8±1,54; 15,33±1,54; 19,06±1,31с при максимальних значеннях 25, 25, 26 хв. і мінімальних 5, 5, 9 хв. Середнє квадратичне відхилення за роками 5,76; 5,76; 4,9 відповідало коефіцієнтам варіації (У=45,0; 37,6; 25,7%)) при рівні вірогідності між 10-12 роками (Р<0,05).
При проведенні Гарвардського степ-тесту з гімнастками 10-12 років середні значення ІГСТ дорівнювали 39,53±0,85; 42,53±1,38; 43,2±1,31 при максимальних величинах індексу 45, 53, 54 відповідно і мінімальних 34, 35, 37. При цьому середнє квадратичне відхилення по рокам (3,2; 5,2; 4,9) відповідало коефіцієнтам варіації (У=8,02; 12,2; 11,32%) при рівні вірогідності між 10,12 роками (Р<0,01).
Отримані результати свідчать про індивідуальні відмінності у загально фізичній підготовці гімнасток середнього віку (10-12 років) у процесі занять художньою гімнастикою.
Як показали дослідження, для досягнення високого рівня спортивної майстерності, ЗФП відіграє неабияку роль у розвитку координації рухів, забезпечення широкого базису фонду засвоєння рухових умінь і навичок і на його підґрунті досягнення різнобічного розвитку даної якості.
Особливості розвитку КР у віці 10-12 років пов’язані з оптимальним співвідношенням методів стандартно-повторної та варіативної (перемінної) вправи.
В якості засобів виховання рухово-координаційних здібностей можуть бути використані самі різні фізичні вправи, якщо їхнє виконання пов’язане з подоланням значних координаційних труднощів. Особливо цінні різноманітні комбінації рухів, які складають композиційний матеріал гімнастки.
Координаційні здібності (КЗ) тісно пов’язані з розвитком сили, швидкості та витривалості.
У процесі технічної підготовки гімнасткам необхідно не тільки оволодіти складною координацією рухів, але й і навчитися зберігати її в різних умовах, які змінюються, що має велике значення в їхній спортивній діяльності.
Координація неможлива без розвитку суглобово-м’язової чутливості, що сприяє утворенню тонкого рухового диференціювання.
Тому гімнасткам необхідно систематично виконувати нові, все більш складні, вправи в різних умовах.
Для розвитку координації рухів використовували танцювальні рухи, акробатичні та гімнастичні вправи. Але кращим засобом стали вправи художньої гімнастики, котрі сприяли розвитку координаційних рухів, орієнтуванню у просторі і часі. З цією ж метою у заняття включалися вправи у поворотах.
З метою виховання КЗ на навчально-тренувальних заняттях ставили гімнасток у нові, незвичні для них, умови: змінювали основний напрямок, виконували вправи з іншої ноги та в інший бік. Іноді змінювали форму звичних предметів: давали м’яч більшого розміру; скакалку - більш коротку або більш довгу, виготовленого з іншого матеріалу; обруч - легше або важче, з більшим або меншим діаметром; стрічку - довше або ширше; палицю - важче і коротше; при виконанні силових вправ застосовувались обтяження.
Змінювали звичні умови, тим самим примушували гімнасток долати труднощі, що виника -ли. Наприклад, у вправах статичної рівноваги зменшували або підвищували площу опори, збільшували кількість обертальних рухів, доводячи їх до максимуму, виконували вправи в рівновазі в дуже повільному, а інші в дуже швидкому темпі та ін.
При вивченні елементів акробатики корисно гімнасткам виконувати вправи на підлозі без килима, а по мірі оволодіння технікою виключати страховку та допомогу.
В якості розвитку КЗ використовувались ігровий та змагальний методи.
Висновки.
На основі результатів попереднього дослідження було виявлено:
1. Аналіз літературних джерел показав, що в заняттях з гімнастками 10-12 років важливим є загальна фізична підготовка, компонентами котрої є сила, швидкість, витривалість, які тісно пов’язані з координацією рухів.
2. За показниками загальної рухової підготовленості спостерігається рівень вище середнього.
3. При здійсненні цілеспрямованого розвитку та вдосконалення координаційних здібностей гімнастки значно швидше та раціональніше оволодівають різними руховими діями.
Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з визначенням рівня розвитку спеціальної підготовленості гімнасток 10-12 років і підбором засобів, спрямованих на підвищення спеціальної підготовки.
Література
1. Белокопытова Ж. А. Методология современной системы подготовки в спортивных видах гимнастики: Лекция / НУФВС. - Киев: Наук. світ, 2002. - 44с.
2. Лях В.И. Координационные способности школьников // Теория и практика физической культуры. - 2000. - №1. -С.24.
3. Платонов В.Н., Булатова М.М. Координация спортсмена и методика ее совершенствования: Учебное пособие / КГИФК, 1992. - 54с.
4. Художня гімнастика: Навч. програма для ДЮСШ, СДЮ-ШОР, ШВСМ /Підг. Ж.А.Білокопитова, Т.В.Нестерова, А.М.Дерюгіна та ін. - К.: РНМК, 1999. - 114с.
5. Художественная гимнастика: Учебник /Под общей редакцией Л.А.Карпенко. - М., 2003. - 382с.
Надійшла до редакції 28.07.2007р.