носительно сагиттальной и фронтальной плоскостей.
Результаты констатирующего эксперимента позволили более детально изучить особенности нарушений пространственной организации тела у детей 8 - 9 лет с нарушениями слуха.
Перспективы дальнейших исследований будут связаны с разработкой поиску новых средств и методических подходов, направленных на коррекцию нефиксированных нарушений опорно-двигательного аппарата детей младшего школьного возраста со слуховой депривацией.
Литература
1. Бычук А.И. Биомеханический контроль осанки школьников в процессе физического воспитания. Автореф. дис... канд. наук по физическому воспитанию и спорту. - Львов, 2001. - 19 с.
2. Ивчатова Т.В. Коррекция телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела. - Автореф. дис. . канд. наук по физ. восп. и спорту. - К., 2005. - 21 с.
3. Кашуба В.А. Биомеханика осанки. - Киев.: Олимпийская литература, 2006. - 260 с.
4. Кашуба В.А. Биодинамика осанки школьников в процессе физического воспитания. - Автореф. дис. . д-ра наук по физ. восп. и спорту. - К., 2003. - 36 с.
5. Кашуба В.А., Адель Бенжедду Профилактика и коррекция нарушений пространственной организации тела человека в процессе физического воспитания. - Киев.: Знания Украины, 2005. - 158 с.
6. Лапутин А.Н., Кашуба В.А. Формирование массы и динамика гравитационных взаимодействий тела человека в онтогенезе. - К.: Знание, 1999. - 202 с.
Поступила в редакцию 24.01.2007г.
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ ПО ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННЮ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЛІКУВАЛЬНОЮ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
Кирильченко С. М., Куделко В. ЕАркуша А. О., Маракушин А.І.
Національний фармацевтичний університет
Анотація. У статті розглянуто систему формування і закріплення у студентів спеціальних медичних груп усвідомленої та переконливої мотивації до використання засобів та методів лікувальної фізичної культури (ЛФК). Заняття зі студентами спеціальних медичних груп повинні проводитися систематично (2-3 рази на тиждень) з обов’язковим веденням індивідуального щоденника самоконтролю. При відповідній модифікації щоденник самоконтролю можна використовувати не тільки в ЛФК, а й у практиці фізичної культури і спорту. Застосовування ж комп’ютерного програмування дозволить вирішувати питання моніторингу стану здоров’я і фізичної підготовленості студентів.
Ключові слова: здоров’я, лікувальна фізична культура, щоденник самоконтролю.
Аннотация. Кирильченко С. Н., Куделко В.Э., Аркуша А.А., Маракушин А.И. Методика организации занятий по физическому воспитанию студентов, которые занимаются лечебной физической культурой. В статье рассмотрена система формирования и закрепления у студентов специальных медицинских групп НФаУ осознанной и обоснованной мотивации по использованию средств и методов лечебной физической культуры (ЛФК). Занятия со студентами специальных медицинских групп должны проводиться систематически (2-3 раза на неделю) с обязательным ведением индивиду-
ального дневника самоконтроля. При соответствующей модификации дневник самоконтроля можно использовать не только в ЛФК, но и в практике физической культуры и спорта. Применение же компьютерного программирования позволит решить вопрос мониторинга состояния здоровья и физической подготовленности студентов.
Ключевые слова: здоровье, лечебная физическая культура, дневник самоконтроля.
Annotation. Kirilchenko S.N., Kudelko V.E., Arkusha A.A., Marakushin A.I. Method of organization of employments on physical education of the students NFaU, which are engaged in a medical physical culture. In the article the problems of forming and fixing at the students of task medical forces of NFaU motivation realized and grounded on the use of facilities and methods of medical physical culture are considered. Employment with students of special medical groups should be carried out regularly (2-3 times for a week) with obligatory conducting an individual diary of self-checking. At corresponding updating the diary of self-checking can be used not only in exercise therapy, but also in practice of physical training and sports. Application of computer programming will allow to solve the problem monitoring of a state of health and physical readiness of students.
Keywords: health, medical physical culture, diary of selfcontrol.
Вступ.
Аналіз літературних джерел показує, що протягом останніх 10-15 років в усіх державах СНГ, включаючи Україну, склалася тривожна ситуація: різко погіршилося здоров’я і фізична підготовка учнівської й студентської молоді. За останні роки процент здорових студентів постійно скорочується. Уже при вступі у вищі навчальні заклади, у більш чим 30 % осіб виявлені різноманітні відхилення в стані здоров’я [1,6,9,11]. На другому курсі частішають неврози та захворювання серцево-судинної системи, у дівчат хронічні захворювання зростають майже по всім видам хвороб. Крім погіршення екологічної ситуації в країні та економічної кризи, це насамперед обумовлено кризою у національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Причинами кризи являються по-перше, знецінення соціального престижу здоров’я, фізичної культури та спорту; недооцінювання у дошкільних установах, середніх і вищих навчальних закладах соціальної, оздоровчої та виховної ролі фізичного виховання; відставання від сучасних вимог усіх ланок підготовки та перепідготовки фізкультурних і педагогічних кадрів; залишковий принцип фінансування системи здоров’я та фізичного виховання, наслідком чого є слабкий розвиток і стан матеріально-технічної бази та інше [10].
Медичні та соціологічні дослідження показують, що здоров’я населення лише на 8-10 % залежить від рівня розвитку служб охорони здоров’я і на 49-53 % - від умов та здорового способу життя [3,5]. Це підтверджує значення фізичної культури і одного з її підрозділів - лікувальної фізичної культури - для профілактики та лікування захворювань у студентів.
В формуванні особистої та соціальної мо-
тивації до збереження та укріплення свого здоров’я велику роль відіграє також така наука, як “Валеоло-гія” [1,4]. Вивчення якої допомагає переконатися у наступному постулаті: для досягнення цілі “Бути здоровим” кожний член суспільства повинен пройти через 4 сходинки. По-перше, “я знаю багато чого про здоров’я людини (а про своє - все)” - тобто, одержати основні знання. По-друге, “я хочу бути здоровим” - сформувати мотивацію. По-третє, “я вмію бути здоровим” - тобто, людина повинна оволодіти практичними навичками укріплення та збереження свого здоров’я. По-четверте, “я роблю все, щоб бути здоровим”, - тобто, в житті використовувати здобуті знання, уміння та навички для досягнення мети “Бути здоровим”.
Робота виконана за планом НДР Національного фармацевтичного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи. Керуючись вищевикладеним, а також для формування і закріплення у студентів НфаУ усвідомленої та переконливої мотивації до використання засобів та методів фізичної культури, на кафедрі фізичного виховання та здоров’ я була розроблена та апробована на практиці методика організації та проведення занять зі студентами, які мають хронічні захворювання чи відхилення в своєму здоров’ї.
Для цього нами спочатку були вивчені особливості організації та проведення занять в спеціальних медичних групах (СМГ) ведучих навчальних закладів Росії та України[2,7,8], а також розроблений “щоденник самоконтролю”.
Результати досліджень.
Основні задачі фізичного вихованнями для СМГ конкретизуються у наступному: зміцнення здоров’я, підвищення розумової та фізичної працездатності студентів; формування основних рухових умінь та навичок, необхідних для оволодіння майбутньої спеціальності; формування навичок та звичок особистої гігієни та здорового способу життя.
Аналіз літературних джерел показав, що на практичних заняттях у групах ЛФК студенти повинні засвоювати способи дозування фізичного навантаження, ознайомитися з методикою використання гімнастичних вправ, які виконуються в повільному темпі, а також дихальними вправами і вправами на розслаблення м’язів.
В теперішній час можна виділити наступні прийоми дозування фізичних вправ [8]:
а) проведення вправ в основному і полегшеному варіанті виконання (наприклад, потрійні нахили тулубу змінюються подвійними, кожне четверте присідання пропускається, замість бігу і стрибків використовується пружний крок або м’ які танцювальні кроки);
б) навантаження дозується за рахунок поступового збільшення амплітуди рухів; чергування в окремих вправах значної напруги з вираженим розслабленням; чергування вправ з більшим і меншим навантаженням, а також за рахунок виконання
пластичних плавних рухів.
Контроль дозування навантаження проводиться як за рахунок обліку суб’єктивних даних (самопочуття, настрій, наявність скарг тощо), так і спостережень за зовнішніми ознаками впливу навантаження на організм людини: колір обличчя, характер подиху, якість виконання вправ тощо, - та внутрішніми змінами (артеріального тиску, пульсу, частоти дихання).
На початку навчального року студенти СМГ повинні навчитися елементарним методам самоконтролю (підрахунку ЧСС, дихання, вимірювання тиску) та визначення зовнішніх ознак надмірного фізичного навантаження.
Заняття у СМГ проводяться за наступною схемою: вступна частина (5 хвилин), підготовча (2025 хвилин), основна (45-50 хвилин) і заключна (15 хвилин). У вступній частині спочатку з’ясовується самопочуття, потім студенти вимірюють свій пульс; у підготовчій використовують загально-розвиваючі вправи; в основній - вправи з спортивними знаряддями, рухливі ігри та інше; у заключній використовуються ходьба, м’які танцювальні кроки, дихальні вправи і вправи на розслаблення м’язів.
На практичних заняттях вирішуються такі завдання: удосконалення функцій подиху і кровообігу, формування правильної постави, загального розвитку м’язової системи, загальної витривалості та ін.
Індивідуальний щоденник самоконтролю, розроблений на кафедрі фізичного виховання та здоров’я НфаУ, вимагає від студентів, які займаються ЛФК, навчитися елементарним методам самоконтролю. Самоконтроль - це систематичне самостійне спостереження за станом свого здоров’я, фізичного розвитку, впливу фізичних навантажень на організм людини. Систематичне реєстрування фактичних даних в щоденнику самоконтролю - це своєрідний моніторинг, який дозволяє аналізувати результати тестування чи проведення проб.
Необхідно відмітити, що в розробленому щоденнику реєструються основні суб ’ єктивні та об’єктивні дані організму. До суб’єктивних відносяться такі показники, які залежать від кожної конкретної людини (самопочуття, настрій, сон, апетит) і можуть бути відмінні, хороші, задовільні, погані. До об’єктивних - ті, які можна оцінити кількісно, що дуже важливо для спостерігання за динамікою фізичного розвитку студентів, їх підготовленістю, функціональним станом та інше.
У нашому щоденнику представлені обов’язкові фізичні вправи і додаткові заходи, які повинні виконуватися усіма хворими, а також залишене місце для доповнень спеціальними вправами, які рекомендує лікар кожному студенту відповідно до його захворювання. На відповідних сторінках студенти повинні відмічати дату та час проведення заняття, фіксувати об’єктивні та суб’єктивні дані, а також зміст основної частини. Для цього вони вказують тільки порядкові номери та дозування вправ, які розписані в переліку. Це дає змогу економити їм час при прове-
Додаток
МИНИСТЕРСТВО ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ УКРАИНЫ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ И ЗДОРОВЬЯ ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ДНЕВНИК САМОКОНТРОЛЯ Студента____________________факультета____курса, группы №__
(Ф И О)
Болезнь -__________________________________________________________________
Медицинская группа (подчеркнуть) - основная, подготовительная, специальная.
Врач -_____________________________________________________________________
(Ф И О, подпись)
Преподаватель физического воспитания -_____________________________________
(Ф И О, подпись)
Субъективные и объективные показатели самоконтроля
1. Самочувствие - отличное, хорошее, удовлетворительное, плохое.
2. Сон (в часах) - хороший (глубокий), удовлетворительный, плохой (поверхностный).
3. Аппетит - хороший, удовлетворительный, плохой.
4. Работоспособность - высокая, средняя, низкая.
5. Вес (кг) - в начале каждого месяца.
6. Рост (см) - в начале и конце семестра.
7. Пульс (уд/мин): в покое (сидя, стоя), после разминки, во время основной части, в конце занятия; после занятия (после 5 мин. восстановления).
8. Давление (мм рт. ст.) в покое, после стандартной физической нагрузки и 5 мин. восстановления - в начале, середине и конце семестра.
9. Задержка дыхания (сек) - в начале и конце семестра: на вдохе и на выдохе.
10. Обхват грудной клетки (см) - в начале, середине и конце семестра
11. Кистевая сила (кг, средний показатель из трёх попыток): правая и левая кисть.
12. Обхват (см) - в начале и конце семестра:
1) правого и левого плеча: в напряжённом и расслабленном состоянии;
2) правого и левого бедра: в напряжённом и расслабленном состоянии;
13. Другие (по усмотрению врача) показатели: а) ...; в)....
Расписание занятий
"\Л,ень Семестр-^ Понед. Вторник Среда Четверг Пятница Суббота
Осенний
Весенний
Место проведения занятий -
Обязательные виды двигательной деятельности и физических упражнений
1. Утренняя гигиеническая гимнастика.
2. «Дыхательная» гимнастика.
3. Упражнения для улучшения и развития осанки: а) разнообразные гимнастические упражнения; б) то же с небольшими отягощениями (эспандерами, гантелями 0,5-1 кг).
4. Ходьба: а) обычная; б) ускоренная; в) по ступенькам (в медленном и среднем темпе); г) по пересечённой местности («терренкур»).
5. Бег: а) «трусцой»; б) в медленном темпе (до 30-40% от max); в) в среднем темпе (до 40-60% от max).
6. Упражнения для развития: а) гибкости; б) координации (равновесия, расслабления); в) быстроты; г) силы; д) выносливости; е) ловкости движений.
7. Вращение гимнастического обруча, прыжки через него, прыжки через скакалку (в медленном и среднем темпе).
8. Плавание (в медленном темпе).
9. Оздоровительная аэробика.
10. Закаливание: а) выполнение упражнений на свежем воздухе; б) умывание холодной водой; в) мытьё ног холодной водой; г) обтирание влажным полотенцем.
11. Трудотерапия: подготовка инвентаря, оборудования и мест (спортзалов, спортплощадок, кабинетов) для проведения занятий по физическому воспитанию и ЛФК.
12. Другие упражнения (в соответствии с заболеванием по усмотрению врача): а) ...; б) ...; в) ... .
Перечень упражнений и организационных мероприятий, применяющихся на занятиях ЛФК
I. Вводная часть. Регистрация ЧСС
1 - глубокий вдох и выдох (8 - 10 раз); 2- ходьба на месте (30 - 40 сек.);
3- разведение рук в стороны с поворотами влево и вправо (10-12 раз); 4 - ...; 5 - ....; 6 - ...; 7 - ...Регистрация ЧСС
II. Основная часть - в дневнике указать номер упражнения, выполненное их кол-во, время и содержание
отдыха в соответствии с имеющимся заболеванием:
1 - ...; 2 - ...; ..8 - ... Регистрация ЧСС; 9 - ; .15 - ... Регистрация ЧСС.
III. Заключительная часть 1 - ходьба, упражнения для восстановления дыхания; 2 - упражнения на расслабление (указать, какие); 3 - ...; 5 - ...; Регистрация ЧСС в конце занятия. Регистрация ЧСС после 5 мин. восстановления.
Дневник самоконтроля
№ п/п ~~ Дата/Время Показатели — __
1 Самочувствие (отл., хор., удовл., плох.)
2 Питание (кол-во раз); аппетит (хор., удовл., плох.)
3 Сон (кол-во часов) (глубокий, поверхностный)
4 Желание заниматься (есть, всё равно, нет)
5 Настроение (отл., хор., удовл., плох.)
6 Пульс (за мин.): перед занятием, во время 1 - . ; 2 - ; 3-.. ; в конце занятия
7 Содержание основной части занятия: I часть (подготовительная) II часть (основная) III часть (заключительная)
8 Восстановление ЧСС до исходного уровня после занятия (мин.)
9 Субъективная оценка физической нагрузки (очень большая, большая, средняя, малая)
10 Оценка и подпись врача или инструктора по ЛФК (после каждого занятия)
11 Оценка и подпись преподавателя академической группы
денні заняття та при заповненні щоденника.
Враховуючи те, що пульс є інтегральним показником реакції організму на одержане фізичне або психологічне навантаження, під час самого заняття студенти повинні його обов’язково реєструвати (за 10 секунд, перераховуючи потім на хвилину). Це робиться у наступних випадках: перед самим заняттям, після розминки, в основній частині (2-3 рази), в кінці заняття, а також після нього.
Аналіз індивідуальних щоденників, а також бесіди зі студентами, які займаються ЛФК, показав, що учбові заняття в спеціальних медичних групах повинні проводитися систематично, бажано три рази на тиждень.
Паралельно з виконанням індивідуальних програм, передбачається вивчення студентами спеціальної медичної та методичної літератури з ЛФК:
про лікування своїх захворювань, реабілітацію після них та профілактику. Кожен з них, консультуючись з лікарем та викладачем, повинен вчитися підбирати відповідні вправи і комплекси, а також нормувати навантаження та відпочинок. В кінці вивчення дисципліни “ Фізичне виховання” студентам необхідно підготувати реферат на тему: “Застосування засобів та методів фізичної культури для профілактики (лікування або реабілітації) __________________
захворювання”. Крім етіології, патогенезу і механізму лікувальної дії фізичних вправ, студенти повинні детально описати ті рухові дії та їх комплекси, застосування яких принесло позитивний результат.
Така організація учбового процесу на кафедрі фізичного виховання НФаУ зробила можливим, по-перше, реалізацію дидактичних принципів свідомості та активності; по-друге, можливість ви-
конання лікувальних (профілактичних, реабілітаційних) заходів самостійно кожним студентам; по-третє, удосконалення професійної підготовки майбутніх бакалаврів та спеціалістів.
Висновки.
Результати досліджень дають підставу зробити наступні висновки:
1. Підготовка спеціалістів у вузах медичного профілю повинна включати в себе обов’язкове вивчення таких базових предметів як “Фізичне виховання” та “Валеологія” з елементами професійно-прикладної підготовки, включаючи в себе теоретичний, методичний і практичний розділи.
2. Для лікування, реабілітації та профілактики захворювань заняття зі студентами спеціальних медичних груп повинні проводитися систематично (2-3 рази на тиждень) з обов’язковим веденням індивідуального щоденника самоконтролю.
3. Досвід застосування самоконтролю у практиці занять по фізичному вихованню студентів-фар-мацевтів, які мають відхилення в своєму здоров’ї, показав його ефективність як для індивідуального лікування, так і для формування професійно-прикладних знань, умінь та навичок.
4. При відповідній модифікації щоденник самоконтролю можна використовувати не тільки в ЛФК, а й у практиці фізичної культури і спорту. Застосовування ж комп’ютерного програмування дозволить автоматизувати збір даних, їх обробку, аналіз та зберігання, тобто дозволить вирішувати питання моніторингу стану здоров’я і фізичної підготовленості студентів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем організації занять з фізичного виховання студентів, які займаються лікувальною фізичною культурою
Література
1. Апанасенко Г.Л. Автобиографические заметки о здоровье. Николаев,2001.-140 с.
2. Булич Є.Г Физическое воспитание в спец. мед. группах: Уч.пос. для средних спец. учебных заведений. - М.: В вгсм. лек. 1986.-225с.
3. Вилетська Т.Е., Кудаев Э.А. Принципы формирования и организация физического воспитания в специальных медицинских группах. // Теория и практика физической культуры. - 2002. - № - . С.25-27.
4. Дубровський В.И. Валеология. Здоровый образ жизни -М.: ЯЕТОЯІКА-А 2001. -560с..
5. Змаковський Ю.Ф. Здоровье без лекарств. - М.: Советский спорт. 1990.-64с.
6. Орышкин Ю.А. К здоровью через физкультуру.-М.: Медицина. 1990.-176с.
7. Семёнов Л.А., Шлипов П.В. Коррекция физической подготовленности студентов специальных медицинских групп с использованием индивидуальных программ. // Теория и практика, физической культуры. - 2000. - № -. С. 43-46.
8. Сидоренко І.В, Тихонова В.А., Чесноков Т.С. Організація заняття з фізичного виховання в спеціальних медичних групах Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди // Теорія та практика фізичного виховання. - 2002. - №1. - С.4-7.
9. Физическая культура и здоровье: Учебник / Под ред. В.В. Пономаревой. -М.: ГОУ ВУНМЦ, 2001. -З52с.
10. Філь С.М., Худолій О.М., Малка ГВ. Історія фізичної культури: Навчальний посібник. /За редакціею проф. С.М. Філя. - Харків: “ОВС”, 200З - 1б0с.
11. Шнайдер М. Нетрадиционная медицина. - М.: Эксмо, 2004.-704с. (Полная нормативная энциклопедия).
Надійшла до редакції 19.01.2007р.
МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ СПОРТИВНОЙ ПОДГОТОВКИ ЮНЫХ ТОЛКАТЕЛЕЙ ЯДРА 11-15 ЛЕТ
Клименко А. И., Кудряшова Т.И. Харьковская государственная академия физической культуры Кременчугский государственный политехнический университет
Аннотация. Представлен анализ и оценка работы всех систем организма спортсмена в их взаимосвязи и влияние на спортивные достижения. Особенностью исследования юных атлетов является уровень физического развития и функциональной подготовленности. В этот период особенное значение приобретает контроль за физическими нагрузками юного организма, что связано с высокими темпами полового созревания. В этот период необходим комплексный подход, направленный на изучение целостной деятельности организма и адаптации его к физическим нагрузкам.
Ключевые слова: морфофункциональные изменения, спортивный результат, юные толкатели.
Анотація. Клименко А.І., Кудряшова Т.І. Медико-біоло-гічний аспект спортивної підготовки юних штовхаль-ників ядра 11-15 років. Представлено аналіз і оцінка роботи всіх систем організму спортсмена в їхньому взаємозв’язку й вплив на спортивні досягнення. Особливістю дослідження юних атлетів є рівень фізичного розвитку й функціональної підготовленості. У цей період особливого значення набуває контроль за фізичними навантаженнями організму, що пов’язане з високими темпами полового дозрівання. У цей період необхідний комплексний підхід, спрямований на вивчення цілісної діяльності організму й адаптації його до фізичних навантажень.
Ключові слова: морфофункциональні зміни, спортивний результат, юні атлети.
Annotation. Klymenko A.I., Kudrashova T.I. Medical and biological aspect of sport preparation of young shot putters of age 11-15. The analysis and assessment of works of all systems of an organism of the sportsman is submitted. Feature of research of young athletes is the level of physical development and functional readiness. During this period especial value gets the control over physical loadings of an organism. It is connected to high rates of puberty. The period of 1З-15 years defines the complex approach. It is directed on studying of complete activity of an organism and his adaptation to physical loadings.
Key words: morphological and functional changes, sport results, young shot putters.
Введение.
Современный уровень спортивных достижений, насущные задачи спорта (выбор специализации, индивидуализация учебы разным сторонам мастерства, управления тренировочным процессом, отбор и прогнозирование спортивных результатов) диктуют необходимость изучения и оценки работы всех систем организма спортсмена в их вза-