CC BY
32зации претензий к физической подготовленности офицеров со стороны их командиров (начальников). Более того, 67% опрошенных офицеров в качестве основной причины, из-за которой они не занимаются ФП в служебное время, указывают на запрещение со стороны командиров (начальников). Следует отметить, что этот запрет имеет преимущественно скрытый характер (устные замечания о посещении занятий по ФП вместо выполнения возникающих служебных задач, устное распоряжение на срочное выполнение каких-либо задач во время, которое определено на ФП). Нарушение регламента служебного времени можно считать ситуативным фактором, который негативно влияет на мотивацию офицеров к их физическому совершенствованию.
Еще одной причиной, из-за которой офицеры не желают заниматься физическим совершенствованием, является слабое материальное обеспечение ФП в войсках. Данный факт подтвердило 23% опрошенных офицеров, которые указали преимущественно на отсутствие элементарных гигиенических элементов тренировочного процесса (теплой раздевалки, душевой с горячей водой, туалетов, слабую освещенность и проветриваемость мест занятий, плохое состояние спортивного оборудования и инвентаря). Указанные причины имеют системный характер и связанны, на наш взгляд, еще с несовершенной организационно-штатной структурой ВСУ и экономическим состоянием государства. Мотивационные аспекты физического совершенствования офицеров показаны на рис. 3.
Выводы.
1. Деформация мотивационной сферы военной деятельности приводит к общему снижению уровня мотивации офицеров к физическому совершенствования и превалировании личностно-обусловленных мотивов, таких как улучшение состояния здоровья и удовлетворения от процесса физической тренировки.
2. В качестве основных причин, из-за которых офицеры не занимаются ФП в служебное время, 67% опрошенных указали на запрет со стороны командиров (начальников), а 23% - на отсутствие элементарных гигиенических элементов тренировочного процесса. Наиболее популярными формами физической подготовки для офицеров являются утренняя физическая зарядка (г = 1,14) и учебные занятия (г = 1,09). В других вопросах существенных различий в мотивации к физическому совершенствованию среди офицеров разного возраста, профессионального профиля не обнаружены.
3. Требует дополнительных исследований вопрос стимулирования офицеров за соответствующий уровень физической подготовленности.
Список літератури
1. Величко О. І. Реформування фізичної підготовки - об’єктивна потреба сьогодення // Наука і оборона. - 2006. -№ 2. - С. 53-57.
2. Голік Л. А. Медико-економічні аспекти оптимізації лікувально-діагностичної роботи військових закладів охорони здоров’я. Стан та перспективи (На прикладі Київського гарнізону) // Військова медицина України. - 2005. - №
2. - С. 29-49.
3. Занюк С. Психология мотивации. - К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002.
4. Кубіцький С. О., Вознюк О. В. Розвиток мотивації курсантів // Вісник Національної академії оборони України.
- 2006. - № 2. - С. 75-79.
5. Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України (НФП-97) - Київ: МО України, 1997. - 129 с.
6. Наказ Міністра оборони України „Про перевірку професійних якостей кандидатів з числа військовослужбовців до призначення на посади, які підлягають розгляду на атес-таційних комісіях”; Затв. 20.10.2006 року № 608.
7. Наказ Міністра оборони України „Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України”; Затв. 5 03. 2001 року № 75.
8. Романчук С. В. Рівень мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом, шляхи її вдосконалення // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2005. - № 10. - С. 52-56.
Поступила в редакцию 24.01.2007г.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ПОЛІТЕХНІЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ СПЕЦИФІКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Гуменний В.С., Біліченко О.О., Ригас Т.Є. Кременчуцький державний політехнічний університет
Анотація. У статті розглянуті організаційно-методичні аспекти фізичного виховання студентів політехнічних ВНЗ з урахуванням специфіки професійної діяльності, а також фізичного виховання студентів, які мають порушення опорно-рухового апарату Індивідуальний підхід у процесі занять з фізичного виховання підкріплюється поступовим нарощуванням рівня вимог та навантажень. Поступове збільшення нормативів від першого до третього курсів сприяє полегшенню адаптації до вимог з фізичного виховання.
Ключові слова: фізичне виховання, професійна діяльність, порушення опорно-рухового апарату Аннотация. Гуменный В.С., Биличенко Е. А., Ригас Т.Е. Организационно-методические аспекты физического воспитания студентов политехнических высших учебных заведений с учетом специфики профессиональной деятельности. В статье рассмотрены организационнометодические аспекты физического воспитания студентов политехнических ВУЗов с учетом профессиональной деятельности, а также физического воспитания студентов, которые имеют нарушения опорно-двигательного аппарата. Индивидуальный подход в процессе занятий по физическому воспитанию подкрепляется постепенным наращиванием уровня требований и нагрузок. Постепенное увеличение нормативов от первого до третьего курсов оказывает содействие облегчению адаптации к требованиям по физическому воспитанию. Ключевые слова: физическое воспитание, профессиональная деятельность, нарушения опорно-двигательного аппарата.
Annotation. Gumenniy V., Bilichenko O., Rigas T. Organizational methodical aspects of physical training of students of polytechnical higher educational institutions in view of specificity of professional work. In clause organizational - methodical aspects of physical training of students of polytechnic high schools are considered in view of professional work, and also physical training of students which have infringements of the basic-impellent device. The individual approach during employment on physical training is supported with gradual escalating of a level of
requirements and loadings. The gradual increase in specifications from the first up to the third rates assists simplification of adaptation to requirements on physical training.
Key words: physical training, professional work, infringements of the basic-impellent device.
Вступ
Проблемі оптимізації фізичного виховання у ВНЗ були присвячені роботи багатьох дослідників (Драчук А.І., 2001, Хрипко Л. В., 2003, Ніко-лаєв С.А., 2004) та інші.
Разом з тим, існуючі методи організації фізичного виховання не відповідають сучасним вимогам вищої школи. Про це свідчать недостатній рівень фізичної та професійно-прикладної підготовленості студентів.
Під час професійної орієнтації, вибору професії значну роль відіграють передумови людини до тієї чи іншої діяльності: наявність у неї певних навичок, умінь; спрямованість особистості, інтереси, мотиваційна сфера [4]. Поряд з отриманими знаннями та навичками у ВНЗ, у студента повинні бути сформовані професійно значущі властивості особистості майбутнього фахівця [5].
При розгляді майбутньої професійної діяльності людини обов’язково необхідно враховувати її стан здоров’я. Коефіцієнт корисної дії використання здоров’я в США (мається на увазі соціальна діяльність) складає приблизно 20 %. У Росії така достатність здоров’я відповідає працюючим у 3-5 % випадків. При цьому відзначається, що мова в даному випадку йде не просто про достатність здоров’я з точки зору лікарняних аркушів, а про його ефективність, коли якості індивіда відповідають тій пропозиції, що дозволяє відновити витрату фізичного, біологічного, психологічного здоров’я, використаного для виконання трудової чи соціальної діяльності [2].
У КДПУ в спеціальній медичній групі займається близько 9% студентів. При цьому на захворювання опорно-рухового апарата припадає близько 2%.
У залежності від особливостей предмета праці, усі спеціальності Кременчуцького державного політехнічного університету, за якими ведеться підготовка фахівців, можна розділити на 3 групи:
1. Технономічні спеціальності (людина - техніка).
Це професії, що характеризуються постійною напругою уваги, помірною розумовою і значною нервово-емоційною напругою. Ці професії вимагають від людини швидкого прийняття рішень, характеризуються помірним фізичним навантаженням.
2. Сигномічні спеціальності (людина - знакова система).
Це професії, що характеризуються змушеною робочою позою, вкрай обмеженими рухами, високою концентрацією уваги, миттєвою реакцією, розумовою й емоційною напругою. Основне навантаження припадає на зір і слух, які повинні бути в
постійній готовності сприйняти інформацію.
3. Соціометричні спеціальності (людина - людина).
Це група професій, що відрізняється розумовою напругою, одноманітністю робочої пози, крайньою обмеженістю рухів. Її характеризує велике навантаження на розумові й обслуговуючі їх психічні процеси (сприйняття, пам’ять, увага й ін.).
Робота виконана за планом НДР Кременчуцького державного політехнічного університету.
Формулювання цілей статті.
Мета нашого дослідження - вивчити особливості фізичної підготовленості студентів політехнічних вищих навчальних закладів з урахування специфіки професійної діяльності; визначити раціональну методику фізичного виховання для студентів з порушеннями опорно-рухового апарата.
Результати дослідження
Для організації педагогічного експерименту були здійсненні наступні заходи:
- підготовлена необхідна документація, тренувальна база, технічні засоби;
- розроблені плани поточного та підсумкового контролів за процесом фізичного виховання;
- в базу даних комп’ютерної програми із складання індивідуальних планів занять з фізичного виховання введені дані усіх попередніх результатів тестувань.
Для визначення ефективності запропонованого нами підходу до фізичного виховання студентів політехнічних ВНЗ були використані наступні методичні прийоми:
- аналіз початкового, поточного та підсумкового (кінцевого) рівнів фізичної підготовленості та фізичного стану;
- аналіз динаміки показників фізичної підготовленості студентів;
- аналіз фізіологічних функцій кардіореспіратор-ної системи.
Навчальні заняття зі студентами проводилися за планами тих семестрів на яких вони навчалися та були спрямовані на вирішення задач з фізичного виховання. Кількість навчальних занять склала 36 на семестр. Це забезпечило під час педагогічного експерименту таку саму кількість навчальних занять, як і до педагогічного експерименту.
Заняття проводилися два рази на тиждень по 2 години. Зміст занять визначався відповідно до тематичних планів.
До планів занять були включені вправи, які спрямовані на розвиток і вдосконалення базових фізичних якостей (витривалості, сили, швидкості) та розвиток прикладних навичок, фізичне навантаження задавалося на основі індивідуальних планів.
Розроблена нами програма фізичного виховання базується на зборі інформації про стан фізичної підготовленості студентів, динаміці розвитку їх фізичних якостей, індивідуальних особливостей кожного студента. Крім того, існує необхідність розвивати ті фізичні якості, які найбільш значущі для майбутньої професійної діяльності.
В останні два тижні семестру проводилося підсумкове тестування за вищеперерахованими показниками.
Самостійні та додаткові заняття з фізичного виховання проводилися зі студентами за розкладом у години спортивно-масової роботи.
Для отримання результатів, які необхідні для уточнення методик навчально-тренувального процесу студентів, а також для оцінювання ефективності занять з фізичного виховання зі студентами за індивідуальними планами, крім підсумкового тестування, застосовувались також проміжні тестування раз на місяць.
На основі результатів проміжних тестів студентам встановлювалися індивідуальні завдання щодо виконання вправ.
Тестування проводилося через рівні проміжки часу протягом усього основного педагогічного експерименту з метою одержання даних, які необхідні для об’єктивного оцінювання досягнутих результатів, а також для внесення корективів до програми індивідуальної підготовки.
Таке співвідношення розвитку фізичних якостей у студентів зумовило необхідність підбору таких засобів, методів та форм організації й проведення занять, які б забезпечили акцентований спрямований вплив на розвиток недостатньо розвинених фізичних якостей.
У результаті цього ми прийшли до необхідності створення алгоритму управління процесом усебічної фізичного виховання студентів, які базуються, насамперед, на знанні початкового рівня розвитку фізичних якостей, а також індивідуальних особливостей фізичного розвитку.
Експериментальні дані з апробації запропонованої нами програми занять з фізичного виховання юнаків сигномічних спеціальностей представлені в таблиці 1.
Правильне визначення мети тестування зумовило підбір тестів. У нашому випадку це - етапний контроль підготовленості (адаптованості) студентів - вимірювання та оцінювання показників у
спеціально організованих умовах на початку та в кінці етапів навчання.
Точність визначення кінцевих результатів забезпечувалася суворим контролем за проведенням тестувань.
Фізичне виховання має ряд конкретних задач, які спрямовані на:
- боротьбу з монотонністю;
- зниження втомлюваності за рахунок перерозподілу навантаження з м’ язів, які приймають участь у робочому процесі, на м’язи, які не приймають у ньому участі;
- покращення здоров’я студентів та усунення відставання рухових функцій.
Вирішення загальних та спеціальних задач фізичного виховання здійснювалося нами за наступними основними напрямами:
1. Навчальні заняття.
2. Спортивно-масова робота.
3. Самостійні заняття з фізичного виховання.
Під час організації та проведення навчальних занять з фізичного виховання для студентів, які мають порушення опорно-рухового апарату (ОРА), ми враховували наступні моменти:
- оптимальне співвідношення навчального часу з окремих розділів фізичного виховання (легкої атлетики, атлетичної гімнастики, плавання, рухливих ігор, загальнорозвиваючих вправ);
- використання фізичних вправ, які спрямовані на розвиток та вдосконалення найбільш важливих фізичних якостей;
- максимальне використання індивідуального підходу під час проведення занять з фізичного виховання, з наступним переходом до таких способів проведення занять, як колове тренування, фронтальний, груповий, поточний метод та об’єднання розділів ФВ у різних співвідношеннях.
Рівень фізичного розвитку студентів визначався під час проведення медичного обстеження в поліклініці університету.
При обстеженні використовувалися анам-
Таблиця 1 Динаміка показників фізичної підготовленості юнаків сигномічних спеціальностей в процесі педагогічного експерименту (х + т) (п=24)
Показники До експерименту (х ± т) Після експерименту (х ± т) Р
Біг 100 м (с) 14,1 ± 0,1 13,8 ± 0,1 <0,01
Стрибки з місця (см) 236,5 ± 3,9 243,3 ± 3,5 <0,01
Підтягування на перекладині (кількість разів) 11,0 ± 0,8 12,8 ± 0,8 <0,01
Комплексна силова вправа (кількість разів) 46,8 ± 1,9 48,5 ± 1,7 <0,01
Човниковий біг 4х9 м (с) 9,7 ± 0,1 9,5 ± 0,1 <0,01
Біг 3000 м (с) 831 ± 11 814 ± 11 <0,01
Піднімання ніг у висі на перекладині (кількість разів) 11,4 ± 1,2 12,8 ± 1,1 <0,01
Тест Саржента (см) 41,7 ± 1,9 44,6 ± 1,8 <0,01
Кистьова динамометрія (кг) ліва рука 22,8 ± 1,4 27,8 ± 1,4 <0,001
права рука 27,6 ± 1,9 30,2 ± 1,6 <0,01
нез, зовнішній огляд, клінічні методи. Крім того використовувалась документація лікувальних закладів за місцем проживання студента.
Під час направлення студента для занять з фізичного виховання в спеціальній медичній групі враховувались такі їх дані:
- діагноз захворювання, його ускладнення та супутні патології;
- функціональний стан окремих органів, систем та організму в цілому;
- стать, ступінь фізичної підготовленості та фізичного розвитку;
- як переносить ті чи інші вправи студент під час занять з фізичного виховання.
Виявлення таких факторів було обґрунтоване наступним:
- у зв’язку з призначенням для студентів фізичних вправ, які позитивно впливали б на їх організм;
- для розробки диференційованих підходів до використання засобів, форм та методів фізичного виховання;
- для використання тих фізичних вправ, які б враховували професійно - прикладну направленість майбутньої професійної діяльності.
Заняття за індивідуальними програмами фізичними вправами дає можливість вирівнювати та підтягувати найменш розвинені фізичні якості до статистично середнього рівня.
Під час нормування навантажень враховувалися час виконання вправ, характер відпочинку, кількість повторів виконання вправ, час інтервалів відпочинку між вправами, кількість повторів фізичних вправ та характер м’язових навантажень.
Для розробки індивідуальних занять з фізичного виховання враховувалися наступні дані:
- розклад навчальних занять з ФВ;
- нормативи з ФВ із урахуванням захворювання опорно-рухового апарату;
- антропометричні дані;
- показники АТ, ЖЄЛ, ЧСС;
- дані результатів тестування розвитку окремих груп м’язів: плечового поясу, спини, ніг;
- результати поточних та підсумкових перевірок фізичної підготовленості студентів.
Такий підхід та аналіз отриманих результатів дав змогу:
- визначити напрям роботи з удосконалення „відстаючих” фізичних якостей студентів, які мають захворювання ОРА;
- розробити індивідуальні навчальні плани для занять з фізичного виховання студентів протягом 1 місяця;
- надати можливість студентам самостійно аналізувати індивідуальну фізичну підготовленість, фізичний розвиток, фізичний стан.
Фізичні вправи принесуть користь лише тоді, коли вони правильно дозуватимуться. Для того, щоб вчасно зменшити навантаження, уникнути перевтоми, накреслити правильний режим тренування, свідомо ставитись до вимог гігієни, необхідно завести щоденник самоконтролю. У щоденник самоконтролю заносяться об’єктивні дані спостереження за своїм станом. Наприклад, записуються такі суб’єктивні показники, як самопочуття, сон і об’єктивні - ЧСС, маса тіла, спірометрія, різні проби. Щоденник самоконтролю допоможе вести спостереження за рівнем фізичного навантаження, загальним станом організму і вчасно вносити необхідні корективи.
Показники фізичної підготовленості студентів технономічних спеціальностей, які мають захворювання опорно-рухового апарату після педагогічного експерименту представлені в таблиці 2.
Таблиця 2 Показники фізичної підготовленості юнаків технономічних спеціальностей, які мають захворювання опорно-рухового апарату контрольної та експериментальної груп після педагогічного експерименту
Показники Біг 100 м Стрибок з місця Підтягування на перекладині КСВ Човниковий біг 4х9 м Біг 3000 м Піднімання ніг у висі Тест Саржента Координа- ційні здібності
Контрольна група(п=11)
Х 14,9 190 8,6 36,2 10,8 921 6,4 24,6 8,9
О 0,44 14,4 3,86 6,37 0,4 34,29 4,08 7,23 2,43
т 0,11 4,34 1,16 1,02 0,12 8,34 1,23 1,18 0,73
V 2,96 7,6 45,13 17,6 3,72 3,73 64,13 29,46 27,24
Експериментальна група (п= 11)
Х 14,4 191 10,0 40,0 10,4 899 9,6 27,7 5,6
О 0,65 11,36 3,0 6,29 0,39 29,89 2,5 4,1 1,21
т 0,13 3,43 0,91 1,01 0,12 7,01 0,75 1,14 0,36
V 4,52 5,95 30,33 15,73 3,75 3,33 25,95 14,79 21,4
Р Р <0,05 Р>0,05 Р>0,05 Р <0,05 р <0,05 Р <0,05 Р <0,05 Р <0,05 Р <0,05
Висновки.
Проведене експериментальне дослідження дозволило підтвердити гіпотезу про те, що цілеспрямований розвиток фізичних якостей з урахуванням професійних вимог забезпечує підвищення якості професійного навчання (Р < 0,05). При цьому необхідно враховувати етапи навчання та індивідуальні особливості студентів.
Розроблена нами програма фізичного виховання базується на зборі інформації про стан фізичної підготовленості студентів різних спеціальностей, динаміці розвитку їх фізичних якостей, коректуванні недостатньо розвинених фізичних якостей та індивідуальних особливостей кожного студента.
Індивідуальний підхід у процесі занять з фізичного виховання підкріплюється поступовим нарощуванням рівня вимог та навантажень. Нормативи для студентів першого курсу складають 70-85% від нормативів для студентів третього-п’ятого курсів, а нормативи для студентів другого курсу складають 85-90% від нормативів для студентів третього-п’я-того курсів. Поступове збільшення нормативів від першого до третього курсів сприяє полегшенню адаптації до вимог з фізичного виховання.
Методика фізичного виховання повинна враховувати найбільш значущі фізичні якості для забезпечення майбутньої трудової діяльності.
Для студентів, які мають захворювання опорно-рухового апарату необхідно використовувати методику фізичного виховання, яка б враховувала специфіку захворювання та була спрямована на підвищення рівня здоров’я, а також направлена на розвиток значущих фізичних якостей для майбутньої професійної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших аспектів фізичного виховання студентів політехнічних вищих навчальних закладів з урахуванням специфіки професійної діяльності.
Література
1. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів освіти гуманітарного профілю: Автореферат дис. ... кан. наук. з ф.в. і спорту: (24.00.02). / Львів. ЛІФК - Львів, 2001. - 20 с.
2. Козин Э.М., Блинова Н.Г, Литвинова Н.А. Основы индивидуального здоровья человека: Введение в общую и прикладную валеологию: Учеб. пос. для студ. вузов. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 192 с.
3. Ніколаєв С.Ю. Оптимізація рухової активності студенток залежно від психофізичних особливостей: Автореферат дис. ... кан. наук. з ф.в.с.: (24.00.02)./ЛДІФК.- Львів, 2004.
- 20 с.
4. Носков В.И. Психология образования личности. - Донецк: ЯНТРА, 2001.- 212 с.
5. Носков. В.И. Студент в оздоровительно-воспитательном комплексе вуза. Основы психологического обеспечения гуманистически ориентированной подготовки студентов.
- Донецк : ДИУ, Юго - Восток, 2001. - 150 с.
6. Хрипко Л.В. Оптимізація процесу фізичного виховання в аграрних вищих навчальних закладах України з використанням комп’ютерних технологій: Автореферат дис. ... кан. наук. з ф.в.с. (24.00.02). / ЛДІФК. - Львів, 2003. - 20 с.
Надійшла до редакції 15.01.2007р.
СТАН ОСВІТИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Довженко Ю. А.
Національний педагогічний
університет ім. М.П. Драгоманова
Анотація. Церковно-приходські школи хоча і не охоплювали єдиною і обов’язковою освітою, але давалось реальне право вибору для бажаючих вчитися, для вільного розвитку особистості. Закон Божий, церковнослов’янська мова і церковний спів - основні предмети навчання, що для церковно-приходських шкіл мають надзвичайно важливе значення: вони складають основу і сутність всього курсу і не тільки тому, що в них закладена основна моральна мета церковно-шкільного навчання, а ще й тому, що навколо цих предметів зосереджувалась ідейна боротьба між церквою і суто школою.
Ключові слова: церковно - приходські школи, навчальні школи, навчальні програми, учительські школи. Аннотация. Довженко Ю.А. Состояние образования на Юге Украины во второй половине ХІХ - начала ХХ в. Церковно-приходские школы хотя и не охватывали единым и обязательным образованием, но давали реальное право выбора для желающих учиться, для свободного развития личности. Закон Божий, церковнославянский язык и церковное пение - основные предметы обучения, которые для церковно-приходских школ имеют чрезвычайно важное значение: они составляют основу и сущность всего курса и не только потому, что в них заложена основная моральная цель церковно-школьного обучения, а еще и потому, что вокруг этих предметов сосредотачивалась идейная борьба между церковью и сугубо школой.
Ключевые слова: церковно- приходские школы, учебные школы, учебные программы, учительские школы. Anotation. Dovzhenko J.A. The condition education of South Ukrainian in second part of XIX and the beginning XX century. Church schools gave the real option for interested persons to study, for free development of the person. The law the Divine, Church Slavonic language and church singing - the basic subjects of training. They have extremely important value. They make a basis and essence of all curriculum. In them the basic moral purpose of church school training is incorporated. Around of these subjects ideological struggle between church and especially school was focused.
Keyword: churchy parish, schools, school program, teacher school.
Вступ.
На початку ХІХ століття рівень освіченості українців - малоросів був занадто низьким. Якщо загальноросійський показник досягав лише 30 %, то грамотних малоросів було лише 15 %. Тому питанням, пов’язаним з освітою, приділялось дуже багато уваги. Особливу увагу було звернено на розширення мережі навчальних закладів. У кінці ХІХ ст. - поч. ХХ століття Південь України представляє собою розгалужену мережу церковно - приходсь-ких шкіл, до складу яких входили однокласні, двокласні, школи грамоти та інородчеські школи.
Проблеми становлення освіти південно -українського регіону в другій половині ХІХ - початку ХХ століття стали предметом посиленої уваги сучасних науковців. Останнім часом опубліковано низку статей та монографічних видань з досліджуваної проблеми. Серед відомих дослідників
